Skip to main content

Full text of "Magyar-ruszin szótár"

See other formats 


ш 


У 


Ш 


MAGYAR-RUSZIN  SZÓTÁR 

МАДЯРСЬКО-РУСЬКИЙ  СЛОВАРЬ 


r 


ff  X/.  $ 

*r  ) / у *- 


Szerkesztették : 
Boksay  Emil , Révay  Gyula 
és  Dr.  Brascsajkó  Mihály . 


a 


Пбд  редакцією  : 
Емиліяна  Бокиїая , Юліяна 
Реваяи  Др.  Мих . Бращайка . 


Вьіданя  Педаґ.  Т-ва  Шдкарпатскоі  Руси  в Ужгороді. 

Число:  32. 


Друкарня  ОО.  Василіяи  з Ужгороді.  Раковци  ул»  ч.  54. 


EX 

LIB 

RIS 

F 

'AUL  R.  MACOCSI 

MAGYAR-RUSZIN  SZÓTÁR 

МАДЯРСЬКО-РУСЬКИЙ  СЛОВАРЬ 


Szerkesztették  : 
Boksay  Emil , Révay  Gyula 
és  Dr . Brascsajkó  Mihály . 


/7o<9  рад  акцією  : 
Емалі  яка  Бокшая , Юліяна 
Ревая  и Др . Ми*.  Бращайка, 

її 


Вьіданя  Педаґ.  Т-ва  Подкарпатскоі  Руси  в Ужгороді}* 

Число : 32. 


Друкарня  00.  Василіян  в Ужгороді.  Раковци  ул.  ч.  54. 


Rövidítések  — Скороченя. 

acc.  ~ accusativus,  tárgyeset,  падеж  винительньїй. 

adj.  = adjectivum,  melléknév,  приложник  (прикметник.) 

adv.  = adverbium,  határozó,  при  словник. 

átv.  ért.  = átvitt  értelemben,  в переноснбм  значіню. 

coll.  = collectivum,  gyűjtőnév,  имя  зборне. 

dem.  dim.  = diminutivum,  kicsinyítve,  слово  здробніле. 

/.  =femininum,  nőnem,  женський  род. 

gén.  =genitivus,  birtokos  eset,  падеж  родительньїй. 

imp.  ^imperativus,  parancsoló  mód,  способ  приказовьій. 

in.  compos.  = összekötve,  при  злученю. 

inpers.  = inpersonale,  дієслово  неособове. 

m.  = masculinum,  hímnem,  мужеський  род. 

m = n.  himnemű,  főnév  semlegesnemű  végzettel;  мужеский  род  » 
оконченєм  середнього  роду. 

т /.  himnemű  főnév  nőnemű  végzettel;  мужеський  род  з оконченєм: 
женського  роду. 

п.  =neutrum,  semlegesnem,  середнього  роду. 
pl.  =?  plurális,  többesszám,  множина. 
v.  — vagy,  або. 
v.  =verbum,  ige,  дієслово. 


Nyomdahibák  és  pótlások — 
Друкарскк  похибки  и доповненя. 

доп . = доповнити,  pótlandó. 

(ablak)  вьізорь  — вьізор;  (abroncsol)  наби-ти  = 
наб-ити;  (adó)lajstom  = lajstrom;  ставл-яти  -ю  -иш  = став- 
ля-ти  -ю  -єш;  subs.  (akaratoskodik)  :•=  kihagyandó,  вьілишити!^ 
подряд-ити  -жую  -жуєш  = -жу  -иш;  áldomás  доп . почестунок; 
alenök  — alelnök;  alj  доп.  позадя;  (alkonyul)  змерькнути  = 
змеркнути;  állam  доп.  штат;  (állatias)  бестяільньїй  = бестіяль- 
ньій;  (állhatatosság)  доп.  стойкость;  (alsó)  нижньїй  = нижній;  (Anya- 
szentegyház)  Церьковь  = Церков;  (árvalányhaj)  доп.  играйтра- 
ва;  (átsiklik)  пом-минути  = поминути;  (átvitel)  доп . перенос;  (bá- 
torkodik) одівали  = одваги;  (befőtt)  доп.  компот;  а 36  oldalon 
begubózik  закуклитися;  (burkoltan)  доп.  скрьіто;  (cölöpépitmények) 
наводні  оселіцьі  = оселі;  (csüng)  вис-іти  = ви-сіти  -шу  -сиш;. 
(dobog)  доп.  бити;  а 83  dik  oldalon  egysíkú  одноплощник;  (ebből) 
еі  = сеі;  (eldönget)  потреп-ати  -лю  -еш  = леш;  (ellankad)  у- 
хлянути  — охлянути,  охлясти;  (előbb)  скорше  = скорше;  (el- 
csépelt) доп.  вьімолоченьш;  (ellobban)  спалахн-ути  -у  -иш-еш;. 
(félgömb)  повкукя  = пбвкуля;  (felhasit)  роспор-оти  -ю  -иш  = 
роспореш;  (hanyatlik)  доп.  занепадає;  (haszontalan)  доп.  пустяк^ 
пустій;  a 365-dik  oldalon  доп.  magáz  дво-ити  -ю  -иш;  (megle- 
pődni) не  сподіватися;  (megfakult)  доп.  споловільїй;  (kucsmagom- 
ba) доп.  сімірки  pl.  (ruházat)  доп.  одежина. 


Előszó. 

A ruszin  (kisorosz-ukrán)  nyelv  önálló  irodalmi  nyelv  jogát  a 
nyelvtudomány  teljes  mértékben  igazolta.  Csopej  László  1883-ban 
kiadott  és  a m.  kir.  akadémia  által  jutalmazott  szótárában  erről  bőven 
értekezik  és  hivatkozással  a legjelesebb  filológusokra  (Miklosics, 
Oszadsza,  Ogonovszkij.  A.  Schleicher,  Lavrovszkij  stb.)  konstatálja, 
hogy  „a  ruszin  nyelv  önálló  nyelv  és  nem  lehet  a nagyorosz  nyelv  di- 
alektusának tekinteni".  Hasonló  értelemben  nyilatkozott  a szentpéter- 
vári Tudományos  Akadémia  is  1905-ben  és  a prágai  Tud.  Akadémia 
1919-ben.  Ezt  külömben  igazolja  az  a körülmény  is,  hogy  a kisorosz 
népnek  a nagyorosztól  teljesen  különálló  gazdag  irodalma  van, 
amely  egyre  fejlődik. 

A magyar-ruszin  szótár  megszerkesztése  és  kiadása  akkor  vált 
főleg  aktuálissá  nállunk,  midőn  a hazai  ruszin  nyelv  polgárjogot  nyert 
úgy  az  iskolákban  és  a hivatalokban  mint  a társadalmi  életben. 
Az  iniciativát . a Proszvita  kulturegyesület  adta  meg  azzal,  hogy 
1924-ben  megbízta  Boksay  Emil  és  Stéfán  Ágoston  uzshorodi  ta- 
nárokat egy  iskolai  magyar-ruszin  szótár  megszerkesztésével.  A 
munka  nehezen  haladt  előre,  mert  a kárpátalji  ruszin  nép  szókin- 
cse még  nem  volt  összegyűjtve  (eltekintve  Csopey  ebbeli  törekvé- 
sétől), másrészt  ez  volt  az  első  kiadandó  magy.  ruszin  szótár,  tehát 
úttörő  munka.  (A  korábban  megjelenő  Beszkid-féle  magyar-orosz 
szótár  ugyanis  sokkal  kisebb  terjedelmű  és  csakis  a nagyorosz  nyelv- 
re volt  tekintettel).  Időközben  megalakult  a Pedagógiai  Társulat, 
amely  tankönyvek  kiadásával,  foglalkozván  hajlandóna  k mutatkozott 
a jelen  szótár  kiadására  s a szerkesztőbizottságba  beosztotta  (a 
Munkácsra  távozó  Stéfán  helyett)  Révay  Gyula  tanfelügyelőt.  Ezek- 
hez csatlakozott  később  Fedeles  Cirill  gimn.  tanár  és  Fotul  Emil, 
polg.  isk.  igazgató.  A szótár  nyomtatása  1926.  őszén  kezdődőit 
az  ungvári  szt.  Bazil  rend  nyomdájában  s 1928  őszén  lett  be- 
fejezve. 

Célunk  volt  a magyar  szavaknak  megfelelő  ruszin  jelentést 


lehető  pontosan  megadni.  Elsősorban  vettük  az  itteni  ruszin  szó- 
kincset, melyet  kibővítettük  a H rincsenkó-féle  nagy  szó- 
tárból. Ebbéli  munkánkban  segítségünkre  volt  Dr.  Brascsajkó 
Mihály  ügyvéd  is,  aki  átnézve  a kéziratot,  főleg  jogi  kifejezések- 
kel és  egyéb,  a nép  ajkán  élő  szavakkal  bővitette  ki  azt;  úgyszin- 
tén Voron  Endre  polgárisk.  tanár,  aki  a kézirat  egy  részét  át- 
nézte és  kibővítette.  A szótár  szerkesztését  és  korrektúráját  В o k- 
s а у Emil  és  R é v а у Gyula  végezték.  A szótár  szerkesztésénél 
figyelemmel  voltunk  arra,  hogy  egy-egy  szóhoz  több  szinonim  jelen- 
tést is  csatoljunk,  azonkívül  egész  kifejezésekkel  bővitettük  a szó- 
lár  nyelvkincsét. 

A főnevek  mellett  sok  helyen  adjuk  a nemeket,  de  főleg  ott, 
ahol  kétely  állhat  fenn.  Az  igéknél  adjuk  az  inf.-t  és  az  első  két 
személyt,  itt-ott  egyéb  alakokat  is.  Később  egyszerűsítés  céljából 
az  első  és  második  személyt  elhagytuk  oly  igéknél,  melyek 
rendesen  képezik  ezen  alakokat,  pl.  -ати  -аю  -аєш,  нути  -ну 
-неш,  овати  -ую  - уєш.  А „ся“  szócskát  hol  az  igéhez, 
hol  pedig  a raghoz  tettük.  Főneveknél  itt-ott  adtuk  a rendestől 
eltérő  birtokos  esetet  is.  Az  ő betűt  szintén  használtuk,  ahol  az  a 
ruszin  nyelv  nagy  többségében  „i“  nek,  nálunk  pedig  a délibb  vi- 
dékeken „u“-nak  vagy  „ű“-nek  hangzik.  A helyesírásban  lényeg- 
telen ingadozások  vannak,  melynek  oka  a még  ki  nem  forrott  és 
nem  egységesített  helyesírási  szabályokban  keresendő.  A feltűnőbb 
nyomtatási  hibákat  és  szükséges  pótlásokat*  a szótár  végén  össze- 
geztük, melyeknek  összeállításában  Ahy  Ferenc  és  Lárj  Bazil  tan. 
urak  voltak  szívesek  segédkezni.  A földrajzi  és  személyneveket 
nem  adtuk  külön,  hanem  a.  többi  szavak  között. 

Tudatában  vagyunk  annak,  hogy  munkánk  messze  áll  a töké- 
letestől, de  szolgáljon  mentségünkre  az,  hogy  a kezdet  nehézsé- 
geivel kellett  megküzdenünk  és  tulon-tul  el  voltunk  halmozva  egyéb 
munkákkal,  amelyeket  népünk  elmaradott  kultúrája  terén  okvetlen 
cl  kellett  végeznünk.  Reméljük,  hogy  a szótár  második  kiadása  a 
hiányokat  pótolni  fogja  és  jobban  meg  fog  felelni  kitűzött  céljának. 

Uzshorod,  1928.  november  havában. 


A szótár  szerkesztó'ség-e. 


Передслово. 

Самостбйнбсть  руського  (малорусського-украинского)  язи- 
ка филогоґія  вповні  доказала.  Ласлов  Чопей  в 1883.  році  виданбм 
Русько-мадярскбм  словарі  обширно  пише  про  сю  справу  и 
вьіразно  каже,  що:  руський  язьік  є самостоятельньїй  и не  мо- 
же ся  держати  нарічієм  російского  язьіка“.  Для  доказа  сего 
твердженя  одзьіваєся  на  филогоґбв:  Миклошича,  Лучкая,  Осад- 
жу, Огоновского,  А.  Шлейхера  та  П.  Лавровского  и Партицкого. 
Само  таке  становиско  заняла,  петербурска  академія  наук  в році 
1905  и в році  1919  комисія  чеських  филогоґбв.  Доказом  сего  слу- 
жить и то,  що  малоруський  (украинский)  народ  вьітворив  собі  ок- 
рему од  російскоі  богату  литературу  на  малоруськбм  (укр.)  язиці. 

Зготовленя  и вьіпечатаня  мадярсько-руського  словаря  го- 
ловно тогдьі  стало  актуальним,  коли  руський  язьік  став  урядо- 
вим язиком  в школах,  урядах  и уживаним  в суспбльнбм  житю 
пбдкарп.  руськоі  интелиґенціі.  Тов.  „Просвіта"  єще  1924-го  ро- 
ка  повірила  Емиліяна  Бокшая  и Авґустина  Штефана,  професо- 
рбв  ужгородскоі  ґимназіі,  зготовленєм  мадярсько  руського  слова- 
ря головно  для  уживаня  шкбльноі  молодежи.  Праця  помалу  по- 
ступала навперед,  бо  засбб  слбв  пбдк.  руського  говора  до  сих 
пор  не  є єще  зббраний  (не  рахуючи  спробу  Василя  Чопея  в сім 
напрямі),  из  другоі  же  сторони  сей  словарь  яв^яєся  першим 
и як  так  звязаний  не  малими  трудностями.  Перед  роками  — 
правда  — появився  мадярсько-руський  словарь  А.  Бескида,  але 
се  о много  менший  що  до  обєму  и дає  лише  великорусскі  сло- 
ва. Коли  заосновалося  „Товариство  Педаґоґичне",  то  оно  зани- 
маючися  видаванєм  учебникбв,  перебрало  на  себе  виданя  сего  сло- 
варя и до  редакціі  запросила  инспектора  Юліяна  Ревая  місто 
Авг.  Штефана,  який  перейшов  до  Мукачова.  В праци  оказав 
свою  помбч  професор  Кирил  Феделеш  и Емиліян  Фотул,  ди- 
ректор горож,  школи.  Друкованя  словаря  почалося  осеню  1926 
рока  в друкарни  ОО.  Василіян  в Ужгороді,  яка  в осени  р.  1928 
докбнчила  печатаня  словаря. 


Нашою  цілею  бьіло  дати  мадярским  словам  чим  точнійше 
руське значіня.  В першом  ряді  брали  мьі  слова  тутешні,  на  дальше 
доповнили  словами  и вьіразами,  взятьіми  из  словаря  Б.  Грін- 
ченка.  Рукопис  переглянув  и адвокат  др.  Мих.  Бращяйко,  кот- 
рьій  головно  юридичною  терминолоґією  и корінно — народньїми 
словами  убольшав  засоб  слов  словаря;  одну  часть  словаря  пе- 
реглянув и Андрей  Ворон,  проф.  горож,  школьї  и заосмотрив 
цінними  доповненими.  Редаґованя  и коректуру  словаря  про- 
водили: Емиліян  Бокшай  и Юліян  Ревай. 

При  составлюваню  словаря  редакція  руководилася  прин- 
ципом практичности  и виходила  поза  давній  шаблон  (Митрак- 
Бескид)  та  подає  на  одно  слово  мадяре^  ббльше  синонимов 
руських  та  додавала  так  цілі  внраженя  як  и граматичні  ру- 
ководства  в склонюваню  и спряженю.  И так  при  именниках  на  мно- 
гих  містах  означаємо  роди,  головно  там,  де  из  форм  слов  не  яс- 
ний их  род.  При  дієсловах  дано  inf.  и перші  дві  особи  sing, 
туй-там  и инші  форми.  Потом  ради  упрощеня,  першу  и 
другу  особу  оставляли  и то  при  тих  дієсловах,  які  правиль- 
но спрягаються  на  пр.  -ати  -аю  -аєш,  -нути  -ну  неш,  -овати 
-ую  -уєш.  На  початку  словаря  писали  ми  inf  дієслбв:  овати,  по- 
том правильнійше  -ювати,  займенник  „ся“  клали  ми  то  до  inf., 
то  до  кончень  особових.  При  именниках  дали  ми  туй— там  и падеж 
родительний.  Уживали  ми  букву  о,  як  переголосовку  де  наш  народ 
вимовляє  „і“,  „у“,  або  „ű“.  В правописи  містами  указуєся  незначне 
колибаня,  причиною  чого  є переміна  правописа  в протягу  зго- 
товлюваня  словаря.  Друкарскі  похибки  и доповненя  поміщені 
на  кбнци  словаря,  в сосгавленю  чого  помагали  редакцій:  о.  Вас. 
Ларь  и Франц  Агій.  Геоґрафичні  и особові  имена  не  давали 
окремо,  але  межи  другими  словами. 

Редакція  свідома  того,  що  єі  праця  далеко  стоить  од 
совершенства,  але  всякий  початок  є тяжкий  и до  того  редак- 
тори словаря  занадто  перетяжені  били  иншими  працями,  які 
культурно  національне  одродженя  пбдкрп.  русинбв  положило 
на  их  плечи.  Але  надіємося,  що  наша  публика  и мимо  сих  не- 
достатков  вдячно  прийме  их  працю  и хосенно  буде  уживати 
•сей  перший  мадярсько — руський  словарь. 

Ужгород,  в місяци  новембрі  1928. 


Редакція  Словаря. 


А 

afeárol  обвар-ити  -ю  -иш,  -ьовати 
-юю  -юєш;  — t szalonna  обва- 
рена солонина, 
abba  в то,  до  того, 
abban  в том; 

— hagy  залиш  ити  -у  -иш,  -ати 
-аю  -аєш;  застанов  ити  -лю  иш, 
-ляти  -ляю  ляєш;  — hagyta 
a munkát  перервав  роботу;  — 
hagyás  залишеня,  оставленя  п. 
—marad  переста  ти  -ну  -нені} 
-вати  -ю  • єш. 
abbeli  дотьічньїй. 
abbéi  из  того, 
abciig  долу  (і)  з ним. 
ábécé  азбука  /.  алфабет  т;  — s 
азбучньш. 

Abesszínia  Абиссинія  /. 
ablak  окно  п.  вьізбрь  т.  о бо 
лок  тТЕетп.  вьізорець  т.  окон- 
це  п.  оболонок  т ; rácsos  — 
окно  з решіткою;  — mélyedés 
нижа  /;  — os  оболокарь  т. 
склярь  т;  — párkány  подокон- 
ник  т;  — ráma  бконна  рама  /; 
— redőny  оконниця  /.  жалузьі 
pl.  —szárny  оконне  крило; 
— tábla  шиба  /. 

ábra  фиґура /.  взор  т.  взорець  т. 
abrak  оброк  т.  по-корм  т\ 

— olás  кормлеия  п.  годовля  /; 
— о!  корм  ити  -лю  иш;  год-о- 
вати  -ую  -уєш. 

ábránd  мрія  /;  — os  мрійньїй; 

— oz  мріяти  -юєш;  — ozás 
мріяня  п ; — ózó  мрійник  т. 
ábrásat  лице  п.  тварь  /.  обличе  п. 
ábráz©!  изобра-зитн  -жу  -зиш, 
жати  -жаю  -жаєш;  —ás  из- 


ображеня  п;  — ó geometria 
вьічеркова  v.  дескриптивна 
Геометрія  /. 

abroncs  обруч  т;  — о!  наби-ти 
-ю  єні,  -вати  -аю-аєш  обручі, 
abrosz  скатерть  / обрус  т. 
acél  сталь  /.  (csiholó)  огниво  п; 
— ból  való  сталевий;  — gyár 
сталевий  завод;  —metszet  гра- 
вюра; - — oz  стал-ити  -ю  -иш; 
— szürke  стале  во-сірьій. 
ács  тесля  m=f.  тесник,  теслярь 
т;  —fejsze  тесло  п.  тонор  т; 
— műhely  теслярня  /;  — legény 
теслярский  помагальник  т; 
— mesterség  теслярство  п;  — - 
munka  теслярска  робота  /;  — -оі 
тесл-ьовати  -юю  -юєш. 
ácsor-gás  постойкованя  п;  —о g 
поставк-овати  -ую  -єш;  по- 
стойк-овати  -ую  -уєш, 
ad  да-ти  -м  ш -сть  -вати  -ю 
єш;  — andő  alkalommal  дан- 
ньім  случаем,  принагодно;  — jón 
isten ! Дай  Боже  ! magát  vrnire 
— пі  переда-тися,  -ватися  ко- 
му, чому  на  что;  ruhát  —пі 
vkire  облечи,  облікати  кого, 
оді-ти  -вати  кого;  semmit  sem 
—rá  не  давати  нич  на  кого,  ма- 
ловажити,  не  уважати,  не  тво- 
ритися на  когось,  на  чтось ; 
urat  — удавати  пана száma- 
dást — здати  рахунок, 
adag  порція  /.  уділок.  гп.  да- 
вань ^frdem.  даванка  /. 
adakoz-ás  дарованя  п.  даток  т . 
даваня  п ; — ік  дар-овати  -ую 
єш;  — ó дарователь  т.  жертво- 

1 


2 


adalék — Adriai  tenger 


давець  m.  adj . щедрий,  жертво-  І 
любивьій. 

adalék  додаток,  додавок  т. 

Adám  Адам;  — csutka  яблочко  п. 

adás  даваня  п . подача  /;  — vevés 
купно  и продажа  /;  — vevési 
купнопродажньїй ; — vevési  jog 
купнопродажне  право  п;  — 
vevési  szerződés  купно- продаж- 
ний контракт  V.  договор  т. 

adat  1 . v.  вел-іти  -ю  -иш  дати, 
2.  Sllbs.  ДОКаЗ  /72. 

ádáz  лютий,  яростливий;  — ság 
лютость  /. 

addig  доти,  до  gén.;  — is  и доти, 
на  раз. 

admirális  адмирал  ш. 

adó  1.  податок  т;  порція,  дани- 
на, дань  /.  — alá  eső  подпада-  Í 
ючий  v.  подлягаючий  дани ; 
2.  давець,  податель  т ; — adj. 
даючий;  fogyasztási — акциза /. 
jövedelmi — приходкова  дань; 
kereseti — заробкова  дань;  já- 
radék— рентова  дань;  ház — 
домова  дань;  föld — земельна 
дань;  — t vet  valamire  оподат- 
кувати -ую  -уєш;  — alap  осно- 
ва дани;  — behajtás  стяганя 
данини;  — bevallás  признаня 
данини. 

adódik  прида-тися,  -вати  ся:  /. 
ad.  траф-ити  -лю  -иш  ся, 
-ляти  -ляю  -ляєш  ся;  случа-ти 
-ю  -єш  ся.  , 

adó-elengedés  одпущеня  данини; 
— fizetés  плаченя  дани;  — fizető 
податник  т. 

adogat  по-да-вати  -ю  -єш;  — ó 
давач  /72. 

adó-hátralék  податковий  остаток 
т.  рестанція  п;  — hivatal  по- 
датковий уряд  т;  — kimutatás 


податковий  виказ  т;  — kive- 
tés розміток  v.  вимір  податку; 
— kivető  bizottság  комисія  для 
виміру  податков;  — könyv  по- 
даткова книга;  — köteles  обо- 
вязаний  до  податку,  подля- 
гаючий податкови;  — kötele- 
zettség обовязок  до  оподатко- 
ваня;  — lajstom  податковий 

СПИС  /72. 

adom-a  анекдота  /;  — szerű  анек- 
дотичний; — áz  анекдот- овати 
-ую  -уєш. 

adomány  даток,  дар,  подару- 
нок т;  — levél  грамота  даро- 
визни;— oz  по-,  дар-овати  -ую 
-єш;  уділ-ити  -ю  -иш,  -яти 
-яю  -яєш;  — ozás  уділеня,  да- 
рованя  п. 

adó-mentes  увольнений,  свобод- 
ний  од  податку;  — ség  сво- 
бода V.  вольность  од  податку; 
—pénztár  податкова  касса; 
— pótlék  податкова  доплата  /. 

Adorján  Адріян  т. 

adós  довжник  т.  adj.  довжний, 
fülig — задовжений  по  уха; 
— levél  довжний  лист  /72.  обли- 
ґація  /;  — ság  довг  т;  — odik 
задовж-ити  -у  -ишся,  -овати 
-ую  -уєшся. 

adó- szedő  збирач  податку;  — tiszt 
податковий  урядник  т;  — ügy 
податкова  справа. 

adóz  платити  порцію,  v.  данину, 
v.  податок:  hálával — оддячи- 
тися;  hálával,  tisztelettel — од- 
да(ва)ти  хвалу,  честь;  — ás 
плаченя  податку;  — tat  опо- 
даткувати -ую  -єш;  наклада-ти 
-ю  -єш  податки;  — tatás  опо- 
даткованя  п. 

Adriai  tenger  Адрійске  море  п. 


afféle — agy 


3 


afféle  такий,  того  рода. 
afelé  туди,  в той  бок. 
afelett  над  тьш. 
afelől  од  того,  о том,  з того ! 
боку,  про  то. 

af fék  tál  чин-ити  -ю  -ишся;  — f 
манірний. 

áfonya  (fekete)  яфина  /;  (vörös) 
брусниця  /. 

Afrika  Африка  /. 

afrikai  subs.  африканець,  adj. 

африканский  (nő)  африканка, 
ág  конарь,  стовп  т.  галузь  /. 
dem.  конарик  т.  голузочка  /. 
стовпчик  т;  villa — зубець  т; 
folyó — розтока  /;  szolgálati — 
одділ  т;  eszem  — ában  sincs 
и в гадці  не  маю;  и не  сниться; 
— ról  szakadt  голодранець  т; 
a tudomány  minden  — ában  на 
всіх  нивах  V.  галузях  науки; 
egyenes — прямое  поколіня; 
felmenő — вьіступньїй  род,  го- 
рішнє поколіня  п.  предки  ріг, 
lemenő — долішное  поколіня  п; 
atyai,  anyai — отцовска  вітва, 
материнска  вітва  /;  oldal  — і 
örökös  побочньїй  наслідник. 
agancs  оленеві  роги  pl. 
agár  хорт  т.  хортиця  /;  — ász 
пол-ьовати  з нагонкою  • юю 
-юєш. 

ágas  зубчастий,  галузистий,  ро- 
сохатнй;  — bogas  корчистнй; 
— karó  островка  /;  — kodik 

натіга-ти  -ю  -єшся; 
ágatlan  безгалузний,  без  конаря. 
Agáta  Агата. 

ágazik  розгалу-зити,  -жу  -зиш  ся. 
agg  adj.  старий,  престарий,  ві- 
ковий, subj.  старець  gén.  -рця, 
дід,  дідо  т.  = п. 
aggastyán  1.  agg. 


agg-kor  старо сть  f;  — kórság 
слабо сть  старости  f.  немоч- 
ность  /;  —legény  холостяк, 
старий  паробок  т;  — szűz 
стара  дівка,  дівуля  /. 
agg-ály  скорбота,  скорб,  обава, 
журба,  тревога  /.  ляк  т;  — 
ályos  скорбний,  тревожннй, 
скорботний,  тревожливий,  оба- 
вчивий. 

aggaszt  тревож-ити  -у  -иш;  без- 
поко-ити  -ю  -иш;  — ó тре- 
вожньїй,  тревожливий. 
aggat  завіш-овати  -ую  -ешь; 

tele—  навішовати. 
aggodalmas  зажурений,  дбайли- 
вий, тревожннй;  — kodik  жу- 
р-итися  -ю  -ишся;  побо-йовати 
-юю  -юєш ся;  тревож-ити  -у 
-ишся. 

agg- ódik  бо-яти  -ю  -ишся;  по- 
бо-йовати -юю  -юєшь;  тре- 
вож-ити -у  -ишся;  ne  — ód] 
не  безпокойся,  не  турбуйся,  не 
тревожся;  — odalom  1.  aggály; 
— ódó  зажурений,  дбайливий, 
дбалий. 

Ágnes  Аґнета  /. 
ágostai  hitvallás  авгбурґское 
віроисповіданя. 

Ágoston  Августин  т. 
agrár  1.  adj.  хліборобский,  зем 
ледільский,  рольничий,  аграр- 
ний, 2.  subs.  хлібороб,  земле- 
ділець,  рольник  т;  — törvény 
земельний  v.  аграрний  за- 
кон т. 

agy  мозоґ  т;  kerék — ступиця, 
головка  /;  puska — рукоятка 
/;  — afurt  adj.  хитрий,  хитря- 
вий,  subs.  хитрун  т;  — a lá- 
gyult стуманілий,  паралити- 
чньїй;  — -ba-főbe  ver  полупа-ти 

1* 


4 


agyon — ahhoz 


-ю  -єш;  посіч-и  -у  -еш;  — ba- 
főbe  dicsér  перехва-лити  -лю 
•лиш,  -льовати  -люю  -єшь ; — 
baj  мозґова  хворо  га  f;  — hártya 
мозГова  півка,  болона  f; — gyu- 
ladás  запаленя  мозґовоі  півки; 
— lágyulás  розмякшеня  мозґа, 
парализа  /;  — működés  діяль- 
но сть  мозґа  /. 

agyon  насчерть;  — bosszant  роз- 
дражн-ити  -ю  -иш,  -я  ти  -ю 
-єш;  касерд-ити  -жу  -иш;  — 
dolgozza  magát  перероб-ити 
-лю  -иш  ся;  — dolgozott  пере- 
працований;  — fáradt  перему 
ченьїй;  — fáraszt  гіере  , з муч  и- 
ти  -у  -иш;  — hallgat  замовч-ати 
-у  -иш,  -овати  -ую  -уєш;  — kí- 
noz домуч-ити  -у  -иш;  домор- 
-ити  -ю  -иш;  доморд-овати 
-ую  -уєш;  — lő  застріл-ити 
-ю  -иш.  -яти  -яю  -яєш;  — lö- 
vésre ítél  осудити  на  смерть 
через  розстріл;  — nyom- szőrit 
задав-иги  -лю  -иш;заду-сити 
-шу  -сиш;  — szúr  гіроб-ити  -ю 
єш  на  смерть;  — tiporni  по-, 
за-,  топ-,  тати  -чу  чеш;  — űt, 
vág,  -ver  за-,  у-,  би-ти  -ю  -єш, 
-вати  -ваю  -ваєш,  затовч-и  -у 
- еш;  заруба-ти  -ю  -єш  на  смерть. 

agy-rázkódás  потрясеня  мозґа; 
— rém  привид  т.  химера  /; 
— szélhűdés  удар  мозґа;  — velő 
мозоґ  т;  — gyuladás  запаленя 
мозґа. 

ágy  7.  постель  /.  ложко  лг; 
2.  virág — грядка,  грядочка  /; 
— al  -az  v.  постел  ити  -н>  -иш; 
— as  adj.  постельньїй;  subs.  на- 
ложниця, постельниця,  кон- 
кубинантка  /;  — asság  незакон- 
не подружє;  — bér  роковина 


коблина  /;  — lepedő  плахта, 
верета  /;  — nemű  біля  до  по- 
стели; — takaró  покрьівка  /. 
покривало  п. 

agyag  глина  /;  — ból  való  гли- 
няний ; — áru  глиняні  товари 
pl.;  — bánya  глинниця  /;  — edény 
глиняна  судина  /;  — föld  гли- 
нець  /;  — ipar  глиняний  v.  ке- 
рамичннй  промнсл  т;  — nemű 
глиняний,  из  глини  роблений; 
— os  глинястий;  — os  föld 
глинозем  т\  — pala  глиновий 
лупак  v.  лупець  т. 
agyar  клевак  т.  кли  pl.;  — ко- 
сі і k лукав  ити  -лю  -иш,  но- 
вати  -ную.  -нуєш  з ким;  — kodó 
лукавець  т. 

ágyék  чересла  pl.  бедро  п. 
ágyú  канон  т,  гармата  /;  — cső 
цівка  канона  v.  гармати;  — 
dörgés  гук  V.  громбт  канона; 
— gohó  куля  канона;  — lövés 
внстріл  канона  v.  гармат- 
ний; — lövésnyire  на  гармат- 
ний досіріл  т;  — naszád  ка- 
нонірка  /;  — öntés  литя  ка- 
нона; — öntőműhely  гарматня 
/;  ліярня  канонов;  — talp  ла- 
фета /; — torok  горло  канона; 
— töltelék  гарматне  мясо;  — 
töltény  набой  канона;  — tűz 
огень  канона,  огень  гармат- 
ний; — z остріль-овати  -юю 
-єшь  каноном;  — zás  острі- 
льованя  каноном;  — s subs. 
канонір  т.  adj.  гарматний, 
ahány  сколько;  — adik  котрий, 
котрий  з ряду;  — ап  сколько 
их;  — szór  сколькораз. 
ahelyett  місто  v.  намість  того, 
ahhoz  до  того,  на  то;  — képest 
одповідно  до  того,  односно 


áhit — akadékoskodik 


5 


до  того,  послк  того;  — -képest 
jól  érzem  magam  до  того  чую 
себе  добре. 

áhit  горя чо  жела-ти  -ю  -єш;  — at 
благоговкня  п . набожность  /; 
— atos  по-,  на  божньїй,  богобой 
ньій,  богомольньїй,  богочести- 
вьій;  — oz  туж-ити  у -иш  за 
ким,  чим;  —-ozás  туга,  охота, 
кортячка  /. 

a-hogy  як;  — hol  где;  — hol  пі! 
ге  там!  V.  онтам;  — honnan 
водки ; — honnan  vetted  вод- 
кись  взяв;  — hová  где,  куда. 

ajak  губа  /.  (ґамбьі)  pl.;  — hang 
губньїй  звук;  ajkába  harap  за 
кусити  губьі;  a nép  ajkán  на 
устах  народа;  ruszin  ajkú  ру- 
ський, руського  язьжа. 

ajándék  подарунок,  дарь  т;  — Ьа 
adni  у дарунок  дати;  — Ьа 
kapni  у дарунок  достати;  — oz 
дар  -овати  -ую  -уєш;  — ozás 
дарованя  п;  — ozási  szerzó'dés 
договор  даровизньї;  —ózó  да- 
ровник,  даритель  т.  даруючий; 
— ozott  дарованьїй. 

ajánl  7.  в , по-,  руч-ити  у -иш, 
-ати  -аю  -аєш;  рад  ити,  -жу 
-дишь;  рекомендувати  -ую 
-уєш;  figyelembe  — от  вручаю 
в твою  увагу;  — от  magamat! 
поручаюся ! 

ajánl  2.  присвяч  овати  -ую  -уєш; 
— ás  при-, по-, рученя,  присвяче- 
ня  п;  - — at  предложеня  п.  пред- 
лога,  пропозиція  /.  внесеня/г; 
— atot  tenni  предлож  ити  -у 
-иш,  пропон  овати  -ую  -уєш, 
ставл-ятй  -ю  -иш  внесеня; 
—atos  -ható  поруча  ельньїй ; 
— kozás  самопоручечя  п;  — ко- 
zik  поруча-  ги  -ю  -єш  ся  v.  ct  бе ; 


— ó subs.  припоручник,  adj. 
поручательньїй ; — ó levél  по- 
ручаюче  письмо;  — ott  levél 
рекомандоване  v.  поручене 
письмо;  — va  рекомандовано, 
поручено. 

ájtatos  богобойньїй,  на-по-бож- 
ньій;  — kodik  набожнича-ти  -ю 
-єш;  — ság  богобойность  /. 
побожно сть  /;  májusi  — ság 
майова  побожность. 
ajtó  двери  pl. ; — n kimenni 

вьшти,  вьіходити  через  две- 
ри V.  дверьми;  — t nyit  ство- 
рити v.  одперти  V.  одчинити 
двери;  — cska  дверцк  р/.;— félfa 
одверок  т ; —kilincs  ручка  /. 
заварець  т;  — -n  álló  при  двер- 
ник  т ; — sarok  завкса  /;  — 
szárny  крьіло  дверей;  — zár 
замок  дверей ; — závár  затвор  п. 
ájul  -doz  зомлк  ти  -ю  -єш,  ва  ти 
-ю  єш;  — ás,  — tság  зомлк- 
лость  /;  — t an  зомлкльїй. 
akácfa  акація  /. 
akad  7.  най-ти  ду  -деш  -ся,  нахо- 
дити -жу  -диш  -ся,  траф-ити 
-лю  -иш  -ся,  2.  спин-ьовати 
-юю  -юєш  її ; ilyen  is  — и та- 
кий ся  трафить;  nehézségre  - — d 
стркнув  трудности;  kezébe  — і 
попало  му  в руки;  emberedre 
— sz  трафиш  на  чоловкка. 
akadály  перепона,  перешкода  /; 

- — t támasztani  кому  ь робити 
трудности  V.  перепоньї;  — oz 
пута-ти  -ю  -єш ; спин-ити  -ю 
-иш,  -яти  -яю  -яєш;  пере- 
шкадж-ати  -аю  -аєш ; - — ozás 
спинаня,  путаня  п ; —tálán  не- 
припинньїй ; 

akadékoskod-ik  робити  трудно- 
сти, запиня-ти  -ю  -єш  -ся;  az 


6 


akadémiai— alá 


emberek  — tak  люде  сперлися ; 
— ó скрутний. 

akadémia  академія  /;  (tudomá- 
nyos) академія  наук;  — і ака- 
демичньїй;  — і tag-  член  ака- 
демій. 

akadoz  /.  гика-ти  -ю  -єш;  2.  за- 
пиня-ти  -ю  -єшся;  — ó /.  спи- 
няючий, путаючий;  2.  (beszéd- 
ben) гикавьій. 

akar  хо-ткти  -чу  -чеш,  inkább 
— волк-ти  -ю  єшь;  — va  nem 
va  хотя  - нехотя,  рад-нерад; 
— ódzik  хо-ткти  -чу  -чешся 

akár  хоть,  хотя,  хотяй,  бодай; 
úgy  ír,  — csak  так  пише, 
як  бьі;  — így,  — úgy  хоть  сяк, 
хоть  так;  — akarod,  akár  nem 
хочеш  не  хочеш;  хоч,  не 
хоч;  — tetszik,  — nem  ци  по- 
добався v.  ци  любиться,  ци  нкт; 
— hány  хотьколько,  кольконе- 
будь;  — hogy  хоть  v.  бодай  як; 
як  (не)будь;  — hol  хоть  где, 
где(не)будь ; — honnan  хоть 

одки,  одки  (не)будь;  — hová 
хоть  куди,  бодай  куди,  куди 
(не)будь;  — ki  хоть  кто,  кто  (не)- 
будь;  — melyik  хоть  котрий, 
котрий  (не)будь;  — mennyi,  -еп 
хоть  колько,  колько  (не)будь; 
— ті  хоть  что,  что  (не)будь; 
—miféle  хоть  який,  який  (не)- 
будь;  — mikor  хоть  v , бодай 
коли;  коли  (не)будь;  — milyen 
хоть  який,  який  (не)будь;  — mint 
хоть  як,  як  (не)будь. 

akarat  воля  /;  jó  — добра  воля; 
utolsó  — послкдня  воля;  egy 
— tál  однодушно;  — nélküli  без 
волк,  — nélküliség  недостаток 
V.  брак  волк;  szabad  — сво- 
бодна  воля;  — eró'  сила  волк; 


— nyilvánítás  прояв  волк;  — Іап, 
-lanul  ненарочннй,  ненароком, 
ненарочно,  несамохоть,  нехо- 
тячи; — os  упертий,  коравий; 
subs.  своєвольник  т ; — osko- 
dik  subs.  уп-ерти,  -ру  -решся, 
своевол-ити  -ю  -иш;  — osság 
упертость,  коравость  /; 
akarva  нарочно,  нароком,  само- 
хоть. 

akaszkod-ik  вкшатися. 
akaszt  вкш-ати  -аю  -аєш;  за-, 
пов-к-сити  -шу  -сиш,  зава-дити 
-жу  -дишь;  — ás  вкшаня  п ; — at 
дати  повксити. 

akasztó  (ruhán)  пе(н)телька  /; 
— fa  шибениця  /;' — fára  való 
шибеняк  т. 
aki  кто,  хто. 

akként  так,  таким  способом  v. 
чином. 

akkor  тогди ; — ában  за  тих  ча- 
сов,  тогди,  в тотк  часи  ; — áig 
до  тогди,  до  того  часу,  доти; 
— ára  на  тогди,  на  той  час; 
— і тогдашний;  — tájban  тими 
часами,  в той  час,  тогди. 
akna  /.  подкоп  т.  мина  /;  2. 
(bányákban)  шиб;  adj.  подкоп- 
ний;  — munka  подкопна  v.  под- 
ступна  робота,  махинація  /. 
akó  вкдро  п. 
акої  кошара,  овчарня  /. 
ákom-bákom  шкрабанина  /. 
Ákos  Акакий. 

aközben  межи  тим,  тим  часом, 
akta  акт  т.у  письмо  п. 
ál  фалшивий,  ложний,  невкрннй, 
неправдивий,  in  compos.  лже 
— ; (okirat)  подроблений, 
alá  под  асс. ; — mászni  подла- 
зити,  -жу  -зишь,  подлкз-ти  -у 
-еш;  — merülni  по-,  за-,  нур-ити 


alább —alap 


7 


-ю  -ишся;  — merít  по-,за-,кур-и- 
ти,  -яти  -ю  -єш;  —metszeni 
подріз-ати  -ж у -жеш,  -овати 
-ую  -уєш;  пбдтина-ти  -ю  -єш, 
под-тяти  -от ну  -отнеш;  — aknáz 
пбдвод-ити  -жу  -иш  пбдкопьі; 
— ás  гюдкоп-ати  -лю  -лєш,  -аю 
-аєш;  — ássa  az  egészségét  по- 
дорвати  собі  здоровля ; —ásás 
подкоп(ов)аня  п. 
alább  нижше,  глубше ; — hagy  по- 
да-ти  -м  -ш  ся ; — і нижше 
названий  v.  означений;  — való 
пбдлійший. 

alacsony  низкий ; — lelkű  пбдльїй, 
— lelkűiét  пбдлбсть,  — it  пони- 
зити -жу  -зиш;  -жа-ти  -ю  -єш; 
— ság  низко сть  /. 
aládob  пбдвер-гти  (-ечи)  -жу 
-жеш;  — ál  пбдме-таги  -чу  -чеш. 
aláesni  пбдпа-сти  -ду  -деш,  -а да- 
ти -ю  -єш. 

alá-folyni  пбдте-чи  -чеш,  подтіка- 
ти  -ю  -єш;  — fut  пбдбі-гти 
-жу  -жиш,  -гаю  гаєш;  — hajt 
пбдо-гнати  -жену  -женеш,  -га- 
ня-ти  -ю  -єш;  —húz  пбдтяг- 
нути  -ну  -неш,  -ати  -аю  -аєш; 
подчерк-нути  -ну  -неш,  -ати  -áio 
-єш  -овати  -ую  -уєш;  — іг  под- 
ії и-сати  -шу  -шеш,  -совати  -сую 
-суєш;  — írás  пбдпись  т;  — írási 
ív  пбдписна  листа,  —író  пбд- 
писчик  т.  пбдписуючий;  — vág 
пбдруба-ти  -ю  -єш,  подрі-зати 
-жу  -жеш. 
alagút  тунел  т. 

Alajos  Алойз  т. 
alak  фиґура,  форма  /.  вид  т; 
— і формальна;  — і hiba  фор- 
мальна помилка;  — iság  фор- 
мально сть  /;  — і hiány  фор- 
мальний недостаток  т. 


alakit  твор-ити  -ю  -иш;  фор- 
мувати -ую-уєш;  образ-овати 
-ую  -уєш;  — ás  образованя, 
уформованя,  представленії  п ; 
— ható  способний  до  образо- 
ваня. 

alakos- kodás  лицемірство,  уда- 
ваня,  притвореня  щ — kodik 
притвор-ити  -ю  -ишся,  -йовати 
-юц)  -юєшся;  уда  вати  -ю  -єш; 
чин-ити  -ю  -ишся. 
alaktalan  нескладний,  безлад- 
ний, безформний;  — ság  не- 
складнбсть,  безладнбсть  /. 
alaktan  морфологія  /. 
alakul  /.  утвор-ити  -ю  -ишся ; 
форм-овати  -ую  -уєш  ся;  2. 
залож-ити  -у  -ишся;  заклада- 
ми -ю  -єшся;  — ás  образованя, 
уформованя,  утвореня  п;  — ó 
уформуючий,  установляючий, 
закладаючий,  основуючий;  — 
óban  van  в завязку  єсть;  за- 
вязуєся. 

alakzat  фиґура  /. 
alamizsn-a  милостиня  /.  аль- 
мужна  /;  — áikodik  давати  ми- 
лостиню. 

alamuszi  1 . дрімлюх  т.  2.  скрм- 
тозлобивий. 

alant  долу,  в низу,  долом,  сподом ; 
— as  пбдданнй,  пбдчиненьш ; 
subs.  пбдданник  т;  — as  ható- 
ság пбдчиненьш  уряд  т, 
alany  пбдмет  т;  — eset  падеж 
пбдметовьій;  — і субєктивний, 
— ilag  субєктивно;  — iság  суб- 
єктивнбсть  /. 

alap  /.  основа,  пбдстава  /.  пбд- 
клад,  фундамент,  епод  т ; 2.  за- 
сада, причина  /.  доказ,  (pénz) 
фонд  т ; — jában  в самбй  річи, 
властиво;  — ján  vminek  на 


8 


alapos— a’ á 


основі  чогось;  — ját  képezni 
служити  за  основу;  — ját  meg- 
vetni класти  основьі;  — alak 
основна  V.  головна  форма  /; 
— állás  основна  позиція  /;  — 
elv  основне  V.  головне  пра- 
вило п.  принцип  тп,  засада  /;  — 
eszme,  gondolat  основна  v.  про 
водна  думка;  — fal  пбдмурок 
тп;  — fogalom  основне  понятя  п; 
принцип  тп;  — fok  рбвньїй  V. 
перший  степень  777;  — gerenda 
пбдвалина,  гряда  /;  — hang 

основний  тон  777;  — igazság 

основна  правда  /.  аксіома  тп. 
засада  /;  — kő  угольньїй  ка 
мінь  777;  — kő  letétel  закладини 
угольного  каміня;  — művelet 
основні  дійства  pl. 
alapos  основний,  грунтовний, 
докладний,  засадний;  — okból 
из  важноі  V.  основноі  при 
чини;  — ап  основно,  грун- 
товно, докладно;  — ság  основ- 
ність, докладнбсть  /. 
alap-oz  гру нт-овати  -ую  -уеш ; 
класти  основи  до  чого;  — rajz 
головний  нарис  v.  начерк  тп; 
— szabály  основний  устав,  v. 
статут  777.  основні  правила  pl.; 
— szám  основне  число  п;  — szik 
осн-овати  -ую  -уєшся;  опира- 
ти -ю  -єшся  на  чом;  — szin 
основна  барва  /.  v.  краска  /; 
— szó  корінь  (слова);  — tálán 
безосновннй,  безпричинний; 
— taldnul  безосновно,  безпри- 
чинно; — talanság  безоснов- 
нбсть,  безпричиннбсть  /;  — té- 
tel основне  V.  головне  пра- 
вило 77;  — tőke  основний  ка- 
питал  777;  — törvény  основний 
закон  777;  — vetés  основи,  осно- 


вини, закладини  pl.;  —vető 
основний,  засадний;  — vizsga 
основний  испьіт  777;  — vonal 
основна  линія;  — zat  1.  alap. 

alapit  за-осно-вати  -ую  -уєш; 
заклад-ати  -аю  -аєш;  зало- 
ж ити  -у  иш;  — valamire  будо 
вати  на  чом;  — ás  за  основаня 
77.  закладини  pl.  заложеня  п; 
— ó основатель  тп.  (по)основа- 
телька;  фундатор  тп.  (по)  фун 
даторка;  — ó levél,  okirat  фун- 
даційна  грамота;  — vány  осно- 
ваня п.  фундація  /;  — ványos 

ф\ндаційннй  вихованець;  — 
ványi  pénztár  касса  фундаційна; 
— tőke  фундаційний  капитал. 

alapul  1.  alapszik;  — ó valamin 
операк  чийся  на  чом. 

álarc  маска  /;  — ba  öltözik  ма- 
ск-оваги  -ую  уєшся;  — os  ма- 
сковнй. 

alárendel  пбдпорядк-овати  -ую 
-уєш;  пбдряд-ити  -жую  -жуєш; 
пбдчинити  -ю  -иш,  пбдчиня-ти 
-ю  єш;  — і magát  пбддатися, 
подчинитися;  — t пбдрядний, 
пбдчиненнй  пбдвластннй;  — 
tség  пбдряднбсть,  пбдвласт- 
ность  /.  пбдданя  п. 

alá  száll  спада  ти  -ю  аєш;  спуска- 
ти -ю  -єшся;  — támaszt  пбд 
перти  -опру  -опреш,  пбдпира- 
ти  -ю  -єш;  пбдкла-сти  -ду 
-деш;  — támaszkodik  пбдпира- 
тися,  пбдпертися,  опиратися; 
— tart  пбддерж-ати  -у  -иш;  пбд- 
трима-ти  -ю  -єш ; — tartozik 
пбдлеж  ати  -у  иш;  — tekint 
пбдглян-ути  -у  -єні;  — tesz 
пбдлож-ити  -у  -иш;  пбдкла-сти 
-ду  -деш. 


alatt— áldozati 


9 


alatt  (helyre)  под  ms/.,  (időre) 
под  час,  протягом,  за  gén  ; bün- 
tetés— под  карою;  — -а  под 
тьім,  под  ним;  mit  értesz  — а 
что  розумієш  под  тьім. 
alattom-ban  тайком,  крадці,  по- 
таємно, крадком,  скрьіто,  под- 
ступом ; — os  скритозлоби- 

вьій;  подлестньш,  заочньїй,  ле- 
стивий; — osan  заочно,  заочі, 
таємно;  — oskodik  лас-тиги 
-щу  -тишся;  — osság  потай- 
ность  /.  ластивбсть  /.  под- 
ступ  ш. 

alattvaló  подданьїй,  подчиненьїй; 
subs.  пбдданник  т ; подда- 
нець  т.  (по)  пбдданка  /. 
alá  ütni  под  бити  -обю  -обєш, 
ибдбива-ти  -ю  -єш;  — való 
subs.  подльїй,  лайдак  т ; — - 
valóság  подлость  /.  подлота  /. 
лайдацгво  п ; —vet  подчин-ити 
-ю  >иш;  подвер-ечи  -жу  -жеш; 
под  бити  -обю  -обєш;  поко- 
р-ити  -ю  иш;  покоря  ти  -ю 
-єш;  подме -тати  -чу  -чеи;  — 
vetni  magát  поддатиоя,  пбдчи- 
нитися;  — vetés  подданя  п. 
подметаня. 

aláz  понизити  -жу  -зиш,  пониж- 
ати -аю  -аєш;  упокор-ити  -ю 
-иш,  упокор-ьовати  -юю  -юєш; 
— atosság  покора  /.  покор- 
ность  /.  покбрливбсть  /.  с ми- 
реннбсть  /;  — atos  покор  вий, 
покбрливьій,  смиренний;  — 
atos  szolgája  покбрньїй  слуга; 
— atoskodik  покоритися,  по 
корятися,  понизитися,  пони- 
жатися. 

albán  subs.  албанець  т;  adj. 

албанский;  — іа  Албанія  /. 
álbarát  лжедруг  т . 


albérlet  пбднаєм  т.  поднаєм- 
ник  п.  пбдарендарь  п\  —be 
adni  у пбднаєм  дати;  - — be 
venni  у пбднаєм  взяти, 
álbölcs  софист  т. 
albirő  пбдсудія,  гібд староста  т. 
=/• 

album  албум  т. 
álca  личина  /.  (cserebogáré)  бо- 
роздняк  т.  (bögölyé)  огарь  т. 
áld  благослов  ити  -лю  -иш,  ля  ти 
-ю  -єш;  legyen  — ott  святив 
бьі  ся;  (sorsot)  хвалити  долю; 
Isten  — jón!  най  Бог  тя  бла 
гословить;  будьте  здорові!; 
— ás  благословеня  П;  — ásos 
благодатний,  благословенний ; 
— atlan  /.  неблагословенньїй, 
2.  злощастньш;  -—atlan  állapo- 
tok злоща  ;тні  обставина ; — ott 
блаженний,  благословенний; 
— ott  állapotban  в тяжи,  в на- 
дій subs.  тяжка,  само  друга; 
— ó благословляючий. . — ott 
emlékű  блаженоі  памяти;  — ott 
jó  предобрий;  egész  — пар  ці- 
лий Божий  день, 
áldomás  могорич  т. 
áldoz  /.  жертв-овати  -ую  -уєш; 
офір  овати  -ую  -уєш;  посвя- 
ч-овати  -ую  -уєш;  2.  прича  ца-ти 
-ю  -єш  ся;  — ás  причастя  я; 
— ó причастник  п;  — ár  свя- 
щеник т;  — ó csütörtök  Во- 
знесеніе  Господнє;  — at  жер- 
тва /.  посвяченя  щ — atol  esni 
жертвою  загинути  v.  впасти; 
— ot  hozni  жертвовати,  прино- 
сити жертву. 

áldozati  жертвенний,  жертовний ; 
-—ajándék  принос  т.  (офира)  /; 
— bárány  агнець  Божий ; — füst 
кадило  п ; —oltár  жертвенник» 


10 


áldozatkész — alkat 


жертовник  n;  — tűz  жертвен- 
ньш  огень  n ; — kenyér  npo- 
сфора  /. 

áldozatkész  жертволюбьій,  жер- 
тволюбивьій;  — ség  жертвен- 
нбсть,  жертволюбнбсть  /. 
áldozó  pap  (pogány)  жрець  gén. 

жерця  /72,  (nő)  жриця  /. 
alenök  пбдпредсідатель  m. 
alól  охлянути,  охля-сти,  -ну 
-неш;  — t нетямн-ьій  изомлі- 
льій,  завмерльїй;  — tság  зом- 
лілбсть  /. 

álhir  фалшива,  v.  ложна  вість; 

— hit  забобоньї  pl.  повірка  /. 
aligazgató  вице-,  под- директор, 
пбдуправитель  т. 
alig  ледви,  тблько  что,  мало  не ; 
— él  ледви  живе;  — valami 
ледви  что;  — ha  ледви  ци, 
годі  ци;  — hanem  видав,  зда- 
єся,  віроятно,  ймовірно;  — 
hogy  тблько  что. 
alispán  пбджупан  т. 
alj  1.  дно  п.  епод  т.  2.  нижня 
часть;  (kávé)  осад  т.  сподина 
/;  (hegy)  поднбжье  (горьі)  п; 
a kert  — án  на  кбнци  огоро- 
дьі;  (ruha)  спбдниця  /;  a levél 
— án  на  споді  письма, 
aljas  пбдльїй,  безчестньїй;  — ság 
подлбеть  /;  — odik  стає  под- 
льім;  — it  робить  подльїм. 
aljegyző  гібднотарь  т. 
alkalmas  /.  спосббньїй,  здббньїй, 
у-,  при-,  з-датньїй,  пбдходячий, 
2.  одповідньїй,  3.  вьігбдньїй; 
— int  віроятно,  видав,  здаєся, 
ймовірно;  — ság  способнбсть, 
придатнбеть,  здатнбеть,  одпо- 
віднбеть  /. 

alkalmatlan  неспосббньїй,  не- 
здатньїй,  неодповідньїй,  невьі- 


гбдньтй;  — kodik  докуча-ти  -ю 
-єш;  зава-жа-ти  -ю  -єш;  бьіти, 
стати  на  заваді;  — kodás  до- 
кучаня  п.  заважаня;  — ság  за- 
вада, клопота  /. 
alkalmaz  примін-ити  -ю  -иш, 
-ьовати  юю  -юєш  до  чого; 
— valamire  приспособ-ити  -лн> 
-иш,  -ля-ти  -ю  -єш  до  чого; 
ужи-ти  -ю  -єш,  -ва-ти  -ю  -єш 
на  что  v.  для  чого;  erőszakot 
kellett  — пі  хРебало  насиль- 
ств ужити;  — ás  приміненя, 
ужитя,  приспособленя  п.  за- 
нятя  (в  службі,  в уряді),  — t 
nyerni  достати  занятя;  — ható 
ужитньїй,  придатний;  — hatóság 
придатнбеть  /.  способнбсть, 
здатнбеть;  — kodik  приспоео- 
бити  ся;  — kodás  приспособ- 
леня п ; — kodó  податливий, 
приспособляючийся;  — kodó 
képesség  спроможнбсть  при- 
способленя; — ott  приспособ- 
лений,  примінений,  ужитий, 
subj.  службовик,  службовець  772. 
alkalmi  случайннй,  припадко- 
вий, принагбдннй ; — beszéd 

принагбдна  промова;  — vers 
принагбдннй  стих;  — lag  при 
нагоді,  принагбдно. 
alkalom  случай  т.  нагода  /; 
— mai  élni  користатися  на 
годою  V.  из  нагоди;  — at  adni 
valamira  дати  нагоду  на  что; 
egy  — mai  при  однбй  нагоді; 
— adtán  при  нагоді,  принагбд- 
но, на  припадок,  на  колиби; 
— szerű  актуальний;  — szerű- 
ség актуальнбеть.  /. 
alkar  передрамя.  п. 
alkat  постать,  будова  /;  — rész 
складова  часть  /.  складник  т. 


alkirály — állam 


И 


alkirály  вицекороль  m. 
a!kony-at  змерк m ; — atkor  на 
змерканя,  понад  вечер  — odik, 
— ul  змерьк-нути,  -ну  -неш,  -ати 
-аю  -аєш;  темні- ти  -ю  -єш  -єся; 
— odás  змерк  т ; — ріг  вечір- 
ня зоря  /. 

alkormányzó  вицегубернатор  т ; 
alkot  со-твор-ити  -ю  -иш  (tör- 
vényt) созда-ти  -м  -ш  -сть, 
-вати  -ю  єш  (закон);  — ás 
твор,  т со-творіня  п. 
alkotmány  конституція  /.;  — -elle- 
nes протиконституційний;  — os 
конституційний ; — ság  кон- 

ституційность  /, 

alkotó  творчий,  suhs.  творитель, 
творець  пі. у geom.y  творча  /; 
—erő  творча  сила,  творчость  /. 
alku  токма  /;  — szerint  по  токмі. 
alkud- і k токм-ити  -лю  -ишся, 
торг-овати  -ую  уєш;  — ozás 
токма  /,  переговори  pl. 
alku  kötés  умова  /,  договор  т; 

— levél  договорннй  лист  т. 
álkulcs  подроблений  ключ;  ви- 
трих  т. 

alkusz  посередник,  агент,  бари- 
шовник  т;  — dij  баришовне, 
провизія,  факторне, 
áll  /.  подбородок  т. 
áll  2.  сто  яти  -ю  -иш ; ста- ти  -ну 
неш;  ста-вати  -ю  -єш;  jól  — az 
arcomhoz  се  мені  до  лиця ; 
boszut  — по-мститися,  -мщу 
-мстиш ; helyt  — апі  постояти, 
hatalmamban  — в моій  силі; 
rossz  hirben  — мати  злу 
славу;  jól  — добре  вам  сто- 
ить;  ялося  вам;  jót  — vala- 
kiért руч-ити  -у  -иш,  а-ти 
•ю  єш  за  кого;  отповідати 
-ю  -єш  за  кого;  katonának  — 


стати  вояком,  ступити  до  вой- 
ська;  kegyében  — бити  у кого 
в ласці;  neki  — a munkának 
братися  до  роботи,  взятися 
до  роботи,  имитися  до  роботи; 
oda — постав-ити  -лю  -иш  ся, 
ля-ти  -ю  -єшся,  приста-ти 
-вати;  rajtad  — стоить  на  тобі; 
szavát  — ja  додерж-ати,  -овати 
слова;  nem  — háttá  szó  nélkül 
не  мог  без  слова  лишити ; 
szóba  — заговорити  з ким; 
szolgálatba  — вступити  у слу- 
жбу; на-яти  -йму  -ймешся,  най 
ма-ти  -ю  -єш  ся;  térden  — на  ко- 
лінках стояти ; úgy  — az  ügy 
так  стоить  діло,  справа  маєся 
так ; útját  — перестати  до- 
рогу ; valaki  mellé  — пристати, 
приставати:  прилуч-ити  -у  -иш 
ся,  -овати  -ую  -уєш  ся  до 
кого,  приступити  до  когось; 
vmiből  — складатися,  состо- 
яти  из  чого;  a veszély  abban  — 
небезпека  в том. 
álladók  состав,  стан  т. 
állag  су  щн  о сть  /. 
állam  держава  /.  adj.  держав- 
ний; — alapitó  основатель  дер- 
жави /;  — alkotó  державно- 
творчий  ; — csin  державний 

замах  т ; — ellenes  протидер- 
жавний ; — férfi  державний 

муж  т ; — і державний,  дер- 
жавницькій;— fegyház  державна 
темниця ; — forma  устрой  v. 
форма  держави;  — fő  голова 
держави  ; — hatalom  державна 
власть ; — háztartás  державне 
господарство  п ; — hitel  дер- 
жавний кредит  т ; — jog  дер- 
жавне право  п ; — kincstár 

державна  скарбниця  /;  — költ- 


12 


ál'ami  —állhatatlan 


ségen  на  державних  коштах; 
— kölcsön  дг  ржавна  позичка  /; 
— kötvény  державна  облиґація ; 
державні  папери ; — nyelv  дер- 
жавний язик;  — ősit  удер- 
жавити -лю  -иш.  удержавль-о- 
вати  -юю  -юєш;  — sitás  удер 
жавленя  п;  — pénztár  державна 
касса  /;  — polgár  горожанин 
держави  т ; — і державно^ 

горожанский;  — rendszer  дер- 
жавна система  /;  — szövet- 

ség союз  держав;  — tanácsos 
державний  совітник;  — titkár 
державний  секретарь  т ; — 

ügyész  державний  прокура- 
тор т ; — vasút  державна  же 
лізниця  /;  — vizsga  держав- 

ний испьіт, 

állami-adó  державний  податок  т; 
— egyedáruság  державний  мо- 
нопол  т\  — felügyelet  держав- 
ний надзор;  — főgimnázium 
державна  гимназія  /;  — iskola 
державна  школа  /;  — jövede- 
lem державні  доходи  pl.\  — 
költségvetés  державний  бюд- 
жет т ; — közigazgatás  дер- 

жавна администрація  /;  — szám- 
vevőszék державний  рахунко- 
вий трибунал  т\  — szolgálat 
державна  служба  /;  — tisztvi- 
selő державний  урядник  т ; — 
tulajdon  державна  властность /. 

állandó  постоянннй,  сталий,  тре- 
валнй,  тривкий;  — lakos  о^і 
лий  житель;  — vevő  сталий 
купець  т;  — vendég  сталий 
гость  т ; — ság  тревалость, 
стойкбсть,  сталость,  постоян 
ность  /;  — sit  устал-ити  -ю 
иш,  усталю-вати  -ю  еш;  ста 
билиз-овати  -ую  -уєш. 


állapot  стан  т.  положеня  п. 
обставина  /;  — (lelki)  душевний 
стан,  настрой  т;  — (vagyoni) 
маєтковий  стан;  — határozó 
означаня  стану. 

állás  7.  стан  т.  становище  п\ 
2.  посада  /.  місто  п;  a dol- 
gok ilyen  — a mellett  при  та- 
ком  стані  діл;  — t foglal 
занимати,  заняти  становище, 
ставитися  до  справи;  — fogla- 
lás занятя  становища;  — pont 
становище  п. 

állat  звірь,  скот  т.  звіря  gén. 
-ти  п.  худоба /.  dem.  звірятко 
п.  adj.  звіриннмй,  звірячий;  — 
bőr  звіряча  кожа  /;  — ias  звір- 
ский,  бесгяільннй;  — ia>ság 
звірство  п ; — kert  звіринець 
т ; — kínzás  мученя  звірят; 

— kínzó  мучитель  звірят;  — 
— kör,  — öv  зодіяк,  звірокруг 
т;  — mese  казка  про  зві- 
рят; — orvos  вегеринарь,  ско- 
толікарь  ш;  — gyógyászat  ско- 
толікарство  п ; — orvosi  iskola 
скотолікарска  школа  /;  — or- 
vostan скотолікар  :ка  наука  /; 
— sereglet  менажерін  /;  — sze- 
lídítő усмиритель  звірят;  — tan 
зооюіія  /;  — tenyésztés  ското- 
водство  /2;  — tenyésztő  ското- 
вод,  -ець;  — védő  egyesület  то- 
вариство охорони  звірят; 
— világ  звіринний  світ  т. 
állcsont  щока,  челюсгь  /. 
álldogál  постойк  овати  -ую  -уєш, 
поставк-овати  -ую  -уєш. 
allegóri  а алегорія  /;  — kus  але- 
горичний. 

állhatat-lan  непостойний,  змін- 
чивьій;  — lanság  непостой- 

ность,  змінчивость  /;  — os  по- 


állít— alperes 


13 


стоянньїй,  вьідержальїй,  по- 
стойньїй,  внтревалнй,  стойкий; 
— osság  постбйнбсть,  постоян- 
нбсть,  витревалбсть,  видер- 
жало сть  /. 

állít  /.  став-ити  -лю  -иш,  2.  твер- 
д-ити  -жу  -иш;  — ás  твер- 
дженя;  поставленя  п ; (ujonco- 
zás)  бранка,  ассентирка  /,  об 
зор  /;  — ható  даючийся  твер- 
дити; — gat  ставля-ти  -ю  -єш; 
— mány  присудок  т ; —mányi 
присудковий;  - — ólagos  мни- 
мий; — ólag  ніби, 
állkapocs  жвало  п.,  вилиця,  че- 
люсть  /. 

álló  стоячий;  — csillag  стояча  v. 
непорушна  звізда ; két  — napig 
два  цілі  дні;  — helyében  на 
місті;  — hely  стояче  місто; 
— óra  стоячий  годинник, 
állomány  состав  т ; субстанція  /, 
стан  т. 

állomás  стація  /;  — főnök  началь- 
ник стацїі;  — oz  стаціон-о- 
вати  -ую  -уєш;  перебьіва-ти 
-ю  -єш. 

állott  перестоялнй. 
állvány  руштованя  п.  пбд ставка  /. 
alma  яблоко  п ; — fa  яблоня; 
яблонка  /;  — bor  яблочник  т. 
— baj  лупина  из  яблока;  — iz 
мармелада;  леквар  из  яблока; 
—lé  яблочний  сок 
almáriom  скриня,  шафа  /. 
almásszürke  сивояблоньковатий. 
álmatlan  безсонний;  — ság  без- 
соннбсть,  несплячка  /. 
áimélkod-ás  здивованя  п.  по- 
див т;  — ік  див-овати  -ую 
уєшся;  — ó за-,  з-дивований. 
álmod-ás  сон  т;  — ік  сн-итися 
-ить  V.  -иеся;  — jón  szépeket 


най  вам  чтось  гарного  при- 
сниться; — tam  мені  снилося; 
arról  nem  is  — tam  то  м ні  ані 
не  снилося;  — -ozás  мріяня, 
мечтаня  п ; — ózni  мечта-ти  -ю 
єш;  мрі-яти  -ю  -єш;  - — ózó 
suhs.  мрійиий,  мрійник  772,  мрІЙ- 
ниця  /,  фантаст  т.  фантастка  /, 
álmos  заспаний,  сонливий,  сон- 
ний, дрімливий;  — Könyv  сон- 
ник 77г;  — odni  з дрімати  ся  ко- 
м)сь;  бере  мене  сон;  — ság 
соннота,  сонливбсть,  дрімота, 
за-,  о-спалбсть. 
alnémet  долішно-німецкий, 
álnév  прибране  v.  фалшиве  имя. 
álnok  пбдложний,  лукавий,  пбд- 
ступний;  — ság  фальшивосте 
подложнбсть  /.  лукавство, 
álokoskodás  софизм  т,  ложне 
мудро ваня  п. 

alól  з долу,  з споду;  a pad  — з 
пбд  лавиці. 

а!  -от  пбдстелька,  мерьва  /;  — 
moz  стел-ити  -ю  -иш. 
álom  сон  т?2 ; első  — первосни 
pl.  mély  — ba  сильно  заспати ; 
merülni  попадати  в глубокий 
сон;  — fejtés  толкованя  v.  о д- 
гадованя  v.  поясненя  сна;  — 
fejtő  сногада  m—f\  —hozó 
усипляючий;  — kép  сонний 
привид  772;  —kór  сплячка  /; 
— látás  привидки  pl.  — látó  сно- 
видець gén.  -ЦЯ  772;  —por  поро- 
шок на  спаня  — szuszék  сплюх, 
дрімлюх  772;  — űző  одганяючий 
СОН  772;  —világ  СОННИЙ  СВІТ  772. 

al-orvos  пбдлікарь  т;  —osztály 
подряд  772. 

álöltözet  перебраня  п. 
alperes  позваний,  заскарженнй 
позванець. 


14 


Alpesek — ameddig- 


Alpesek  Алпьі  /;  adj . алпейский. 
álruh-a  перебраня  n ; — ás  пере- 
браний . 

alsó  7.  долішннй,  спбдний,  ниж- 
ньій,  2.  (kártyában)  хлоп,  хло- 
пець т.  — bb  rendű  низшого 
степеня  V.  сорту;  — ház  нижша 
палата  /;  — ing*  сподня  сорочка 
/;  — nadrág  спбдні  ногавиці 
pl\  — ruha  спбдниця,  сподня 
одежа  /;  — szoknya  подолок  т. 
ál  -szemérem  фальшивий  стид,  v. 
сором  т;  —szenteskedés  лице- 
мірство п.  — szenteskedő  свя- 
тець,  лицемір,  лицемірник  т. 
adj.  лицемірний, 
alszik  спати  -лю  -иш  ітр.  спи; 
egyet  alszom  rá  перше  ви- 
сплюся. 

altábornagy  подмаршал  т. 
által  через,  крбзь  асс.  з помо- 
чію,  посредством  gén.  — ában 
в загалі,  загалом;  — ános  по- 
всюдний, загальний,  всесвіт- 
ньій,  всенародний ; — ánosan 
загально,  загалом;  — ánositani 
узагальн-ити  -ю  -иш,  узагаль- 
нь-овати  -юю  -юєш;  — ánositás 
узагальньованя  п;  — ánosság- 
ban  в загалі;  — ános  titkos  sza- 
vazati jog  загальне  тайне  право 
голосованя. 

áltál-ellenben  на  против  gén. 
— vető  би  сага  /. 

altat  приснпля-ти  -ю  -єш;  при- 
сп-ати  -лю  -иш;  приколн-сати 
-шу  -шеш;  — ó dal  колисанка, 
колискова  пісня  /;  — ó szer 
усипляюче  средство. 
áltat  дур-ити  -ю  -иш,  обдур  ьо- 
вати  -юю  -юєш;  обман-ьовати 
-юю  -юєш;  злуд-ити  -жу  -иш; 
— ás  обмана  /,  обман  ш,  злуда  /. 


altengernagy  вицеадмирал  т. 
altest  нижня  часть  тіла, 
altiszt  пбдофицер  /ті.  подстар- 

ШИНа  /72.=/. 

aludt  застннутий;  — tej  квасне 
молоко  п.  киселиця  /.  кисле 

МОЛОКО  п.  КИСЛЯК  /72. 

alul  /.  долі,  долов,  долом,  спо- 
дом; 2.  ниже  gén.  по-под  instr 
városon  — ниже  города;  nem 
adom  100  koronán  — не  дам 
ниже  100  корон;  — írott  ниже 
подписаний;  — ról  з долу,  з 
под...,  из  споду;  — га  до  споду, 
на  епод. 

aluszékony  сонливий,  сплячий, 
дрімотний;  — ság  сонливбсть  /. 
álut  потайна  дорога  /. 
alva  сплячи;  — járó  /.  сноброд  т. 
сновида  ш.=/.  2.  місячник, 
(по)  -ниця;  лунатик  т ; 
alvég  нижній  конець  п. 
alvezér  пбдполководець. 
alvilág  пбдземеля  тг.,  ад  ш.,  пе- 
кло п ; — і пбдземельний,  пе- 
кельний, адский. 
alvó  /.  сплячий.  2.  сплюх  т. 

сплюха  /;  — hely  ночліг  ш. 
ám  айбо,  но ! ez  — az  ember  но 
та  то  чоловік,  се  раз  чоло- 
вік ; — lássa  най  видить ; — le- 
gyen най  буде;  igen  — но 
так;  nem  — ой  ніт. 
ama-z  там  той;  — -гга  там  туда(и); 

— rról  звбдтам,  з вод  ти. 
ám-bár  хоть,  хотя(й);  — de  но, 
але,  однакож,  тадь,  всетаки, 
однак,  однач^. 

a-meddig  доки  ; — mellett  /.  при 
том;  2.  поббч  того;  пиля  того, 
кромітого;  — mellett  maradok 
стою  при  том ; — еіу  котрий, 
что. 


ámen — ánizs  15 


ámen  амінь. 

amennyi  сколько ; — ben  осколь- 
ко;  — re  насколько,  оскблько; 
Amerika  Америка  /;  — і аме- 
рицкий,  американский,  subs. 
американець  т.  америчанка  /. 
ame-rre  куди;  — rről  зводки. 
ami  что;  — által  /.  через  что; 
2.  чим;  — végett  для  чого,  на 
что;  — miatt  за  что,  прото, 
тому,  изза  того,  через  то,  за- 
для того;  — ben  в чом;  — bői 
из  чого;  — ért  для  чого,  чому, 
за  чим,  тому,  за  то;  — g доки; 
— kor  коли;  — Іуеп,  -по  який; 
— Іуеп  a kérdés,  olyan  a fele- 
let як  тьі  мені,  так  я тобі, 
amin  на  чом,  при  чом,  — ек  чо- 
му, за  что ; — t чим,  як  только, 
чим  лише;  — t tetszik  як  вам 
ся  любить,  V.  подобався  v. 
хочеся. 

ami»re  на  что,  по  чом,  до  чого; 
— ről,  — tői  из  чого,  о чом,  про 
что,  од  чого ; —vei  чим,  з 

чим. 

ámít  об-дур-ити  -ю  -иш,  -ьовати 
-юю  юєш;  обман-ити  -ю  - иш, 
-ьовати  -юю  юєш;  злуд  ити 
-жу  -иш;  звод  ити  -жу  -иш, 
-жовати  -жую  жуєш;  — ja  ma- 
gát обман-итися  -ьоватися;  за- 
в-естися  -оджуся  -одишься ; 
—ás  обман  т.  злуда  /;  —о 
/.  об-,  з-лудньїй,  обманчивьш, 
обманний,  2.  обмаиець  п.  ду- 
рисвіт т. 

L am-oda  там  туда(ьі);  — olyan  от- 
такий;  — onnan  зводтам,  звод- 
ти;  — ott  там,  анде. 
amputál  ампут-овати  -ую  -уєш, 
одрі-зати  -жу  -жеш,  -з-овати 
ую  -уєш,  одтина-ти  -ю  -єш 


части  на  тілі;  — ás  ампутація 
/.  одтинаня  части  на  тілі, 
amúgy  антак. 

ámul  задив-оватя  -ую  -уєш  ся, 
зачуд-овати  -ую  -уєш  ся,  за 
дивля-ти  -ю  -єш  ся;  — bámul 
вивалити  v.  витріщати  очи; 
— at  здивованя,  зачудованя  п. 
подив  т.  диво  п. 
analizál  розбира-ти  -ю  -єш,  роз- 
склада-ти  -ю  -єш,  анализ-о- 
вати  -ую  -уєш. 
ianász  ананас  т. 
апагсМ-а  безлад  т.  безголовя 
п.  анархія  /;  -\-sta  анархист 
т.  adj.  анархистичний. 
anatom-ia  анатомія  /;  — іаі  ана- 
томичинй;  — us  анатом(ик)  т. 
andal-og  мрі-яти  -ю  -єш;  —gás 
мріяня  п ; — gó  мрійний ; — it 
замрі-йовати  -юю  -юєш. 
András  Андрій  т. 
anélkül,  hogy  без  того  что. 
Anglia  Англія. 

angol  adj.  англійский,  англієць, 
subs.  англичанин,  т;  (по)  ан- 
глійка, англичанка  /;  — beteg- 
ség, -kór  англійска  слабость, 
кривуха  /;  — ul  по  англійски. 
ángolna  угорь  т, 
ángy  (a  feleség  testvére)  шва- 
ґрова,  своякиня,  братова  /; 
(a  férj  testvére)  зовиця,  шва- 
ґерка  /. 

angyal  ангелд  dem.  ангелик  т ; 
— і ангельский;  — csináló  убій- 
ниця  дітей  /;  — і kar  лик  ан 
гелский;  — і üdvözlet  благові- 
щеня  п ; —і  sereg  войско  ан- 
гелов. 

ánizs  ганус,  аниж  m.  adj.  аниж- 
ковий;  — pálinka  анижовка, 
ганусовка  /. 


16 


Anna — apaszt 


Anna  Анна,  Анця  Ганя  /. 
annak  тому;  — előtte  перед  тим; 
— utána  за  тьш ; — okáért  тому, 
зато,  длятого,  прото,  изза  того, 
через  то,  задля  того, 
annál  7.  при  том,  пиля  того, 
побоч  того,  кого  того,  2.  тьім; 
— fogva  одповідно  до  того, 
за  тьім;  — inkább  тьім  радше, 
тьім  больше,  тьш  паче;  — jobb 
тьш  ліпше;  — kevésbé  тьш 
менше;  — minél  тьім  чим. 
annyi  только;  — volt  a nép  толь- 
ко  народа  бьіло;  tízszer — де- 
сять раз  только;  — ап  только; 
— bán  о столько;  — felé  на 
только  боков;  — féle  вселякий, 
— га  на  только;  — ra  vinni  а 
dolgot  діло  довести  до  того; 
— ra  ment  a dolog  до  того 
дойшло;  — szór  только  разов; 
— val  о столько. 

Antal  Антоній  т. 
antik  античний. 

antikvárius  антикварь  т.  — 
könyvkereskedés  антикваріат  т . 
anya  dem.  мамуся,  мати,  матерь,  | 
gén.  матери;  мамка,-  мама  /; 
Isten  — Богородиця,  Божа 
мати;  — méh  мамка,  цариця /; 
— csavar  мутерка  /;  — і ма- 
терньїй,  материнский,  матчин, 
мамчин,  мамин;  édes  — родна 
мати;  anyám  asszony  katonája 
бабій  т ; — tej  годуля  /. 
anyag  матерія  f.  вещество  л; 
матеріял  т,  річ  /,  предмет  т; 
— csere  переміньї  матеріі;  — і 
матеріяльньїй;  — і jólét  мате- 
ріяльньїй  добробьіт  т ; — ias 
матеріялистичньїй;  — tálán  без- 
тілесний, безматеріяльньїй. 
anya-gyilkos  убійник  v.  убійця 


матери ; — і rész  материнске 
наслідство  п.  материзна  /; 
— szív  матернє  сердце  л;  — jel, 
— jegy  родика  /;  — könyv  ме- 
трика /;  — könyvel  метрик-о- 
вати  -ую  -уєш;  — könyvi  hi- 
vatal метричний  уряд; 

kivonat  витяг  из  метрики;  — 
könyvvezetés  веденя  метрик  л; 
— könyvvezető  метрикарь  т. 
anya-ló  кобила;  — méh  утроба, 
матиця  /;  — nyelv  материнский 
язик,  родньїй  язик, 
anyás  розпещений, 
anyaság  материнство  л. 
anyaszentegyház  св.  Мати  Церь- 
ковь  /. 

anyaszült  meztelen  голісенький. 
anyő-ka  баба,  бабка  /;  — s (а 
feleség  anyja)  свекр(ух)а,  (а 
férj  anyja)  теща  /;  — si  све- 
кровий,  тещин. 

ара  отець,  gén.  -тця  т.  няньо 
т — /і'.  і>атько,  тато  т = п. 
apác-a  монахиня,  черниця,  мні- 
шка  /;  — ának  menni  пойти,  — 
постригтися  у черниці;  — пак 
lenni  бити  у черницях;  v.  чер- 
ницею, v.  монахинею;  — ko- 
lostor женский  монастнрь. 
apad  у-пада-ти  -ю  єш;  мен- 
ша-ти  ю -єшся;  (daganat)  ту- 
хн-ути  -у  -еш;  — ás  паданя  п. 
спад  т. 

apagyilkos  отцеубійчик,  по  отце- 
обійниця  /;  — ság  отцеубій- 
ство  п. 

apály  одпльїв  т.  (моря), 
apaság  отцовство  л. 
apaszt  уменш-ати  аю  - аєш,  * овати 
-ую  -уєш;  умал-ити  -ю  -иш, 
-яти  -ю  *єш. 


apát — áram 


17 


apát  игумен,  аббат  m;  — ság 
игуменство,  аббатство,  n.  — ■ 
sági  аббатский,  игуменский. 
apjuk  старий, 
apó  дідик  m.  дідо  m. 
ápol  дог*ляда-ти  -ю  -єш;  плека-ти 
-ю  -єш;  —ás  догляд  та.  пле- 
каня  п.  дозор  т ; — о догля- 
дач т ; — ó по  доглядачка  /. 
após  (fel.  apja)  тесть  m.  (férj 
apja)  свекор  m. 

apostol  апостол  m;  — і adj.  ano- 
стольский;  — kodik  апостол-о- 
вати  -ую  -уєш;  ревн-овати  -ую 
-уєш. 

apraja-nagyja  малі  и великі, 
старі  и молоді, 
apránkiut  подрббно,  подрббному, 
кусниками. 

április  апріль,  квітень  m . adj . 

квітневий,  апрільский. 
eprit  крьіш-ити  -у  -иш;  (fát) 
роскол-оти  -ю  • еш,  -ьовати 
-юю-  юєш;  роздробл-  ьовати 
-юю  -юєш;  дрббн-ити  -ю  -иш. 
apró  дрббннй,  дрббненький;  — га 
на-,  по-дрббно. 

apró-cseprő  маленький,  дрббннй, 
маловажний,  subs.  дрббниці  pl. 
apród  оруженосець  gert.  ~сц я m. 

паж  т.  чура  т — /. 
apró  jószág  дрббля  /;  — kavics 
рінь  /. 

aprólék  дрббки  pl;  — os  подрбб- 
ний,  дрббничковий;  — oskodik 
заниматися  дрббницями;  — os- 
kodás  дрббничковбсть  /;  — os 
kodó  subs.  дрббничковий,  дрб- 
ботун  т;  — osság  дрббничко- 
вбсть /.  подробиця  /. 
apró-marha  дрббля  /;  — pénz 

дрббні  гроші ; — ság  дрббни- 
чка  /.  дрббниця,  дрббота  /; 


— szeg  гвоздики  pl. ; — s£emíi 
дрббнозернистнй;  -"-szentek 
святі  младенці  pl. 
apróz  /.  криш-ити  -у  -иш,  роз- 
дроб-ити  -лю  -иш;  2.  (lépést 
táncot)  дрббо-тати  -чу  -чеш, 
-тіти  чу  -тиш. 

ár  /.  ціна,  вартбсть  /;  bolti  — 
ціна  продажна;  szabott—  стала 
ціна;  utolsó  — найни  іша  ціна; 
mi  az  — а колько  стоить  v . ко- 
штує; ezen  az  — оп  за  сяку 
ціну;  minden  (semmi)  — оп  за 
всяку  (ніяку)  ціну;  fél  — оп 
за  половину  ціни;  majd  meg- 
adja az  — át  буде  єще . за  то 
покуто вати,  каятися;  túladta 
az  — át  переплатив  ціну,  добре 
заплатив. 

ár  2.  (tenger)  повінь  /.  gén.  -вени, 
т.  приплив;  (folyó)  струя  /; 
könnyek  —ja  поток  слез;  szó 
— поток  слбв. 
ár  3.  шило  п . 
ага  молодиця,  наречена  /, 
arab  арабский  subs . арабин,  араб 
т.  (по)  арабка  /;  — mézga 

арабска  Гума  /;  — eszk  ара- 
беска /. 

Arábia  Арабія  /. 
árad  приплива-ти  -ю  -єш;  точ-ити 
-у  -ишся;  за-,  ви  лива-ти  -к> 
-єш;  прибива-ти  -ю  • єш:  — ás 
повінь  /.  вилив  т.  залива  /; 
— at  до-,  на-плив  т . струя  /; 
— oz  розплива-ти  -ю  -єшся. 
áram  ток  т.  струя  /;  — eró'sség 
сила  тока,  натуга  /;  — Ніс  пли- 
н*ути -у -еш,  пли-сти  -ву  -веш; 
плива-ти  -ю  єш;  — lás  струя  /. 
ток  т ; — lat  /.  ток  т.  струя  /; 
2.  рухт.  течія  /;  — mérő  ґал- 
ванометер  т. 


2 


18 


Aranka — arc 


Aranka  Аврилія. 
aranka  вязалець  m.  вязіль  /. 
золота  нитка  /. 

arany  золото  n.  adj.  золотий; 

— bán  fizetni  платити  золотом, 
arány  пропорція  /.  порбвнаня  /?. 
розмір  т;  — bán  в іюрбвнаню 
до  . . . в розмірі  до  . . . 
arany  bánya  копальня  золота;  — 
bányászat  копаня  v.  добьіваня 
золота  п ; — begy  ивова  /; 

— ér  золота  жила;  — érem  зо- 
лота монета  /;  — érték  золота 
валута  /;  — fényű  золото зрач- 
ннй;  — füst  золотіло  п.  позо- 
лотка /;  — gyapjú  золота  во- 
вна /.  золоте  руно;  — gyap- 
jas lovag  лицарь  золотого  ру- 
на; — g\űrü  золотий  перстень; 
золота  жуковина;  — hajú  зо 
лотоволосий,  золото  кудрий; 
— járadék  золота  рента  /;  — 
kalászos  золотоколоснй;  — la- 
kodalom золота  свадьба  /;  — 
metszet  7.  (könyvnél)  золотий 
край  т;  2.  золоті  витиски  'pl; 
— mise  золота  служба  /;  — 
munka  вирбб  из  золота ; — mű- 
ves золотарь,  золотник  т;  — 
nyomat  золотий  друк  т;  — os 
золотий,  золотистий; — os  gyer- 
mekem! золота  моя  дітино. 
aranyoz  золо-тити  *чу  -типі; 
— ás  золоченя  п;  — ó золо 
тарь  т.  позолотник  т;  — ott 
позолочений. 

arany-pénz  дукат  т золотець  т ; 
золоті  гроші ; — rúd  золотий 
злиток  т\  — szájú  золото - 
устий;  — szinű  золотоцвітннй, 
золотастий;  — szegélyű  золо- 
тобережннй,  золотокрай;  — 
szövésű  золототканий ; — tar- 


talmú золотоносний;  — termo 
золоторбдньїй;  — tollazatú  зо- 
лото перій. 

arány-it  порбв-няти  -няю  -няєш, 
-новати  -ную  -нуєш;  — lag  роз- 
мірно, односно;  — lat  одно- 
шеня,  пропорція  /;  — lik  одно- 
сити  -шу  -сишся  до...  стоить 
в розмірі  V.  в пропорцій;  — os 
розмірний,  пропорціональннй; 
— osság  пропорціональнбсть, 
рбвнорозмірнбсть  /. 
arány-pár  рбвнаня  п;  — szám  ло- 
ґаритм  т ; — tálán  нерозмір- 
ний ; — talanság  нерозмір- 

нбсть,  диспропорція  /. 
árapály  о шлив  т. 
arasz  пядь  /;  — пуі  на  пядь. 
áraszt  вьіл-ити  -лю  -лєш,  -ива-ти 
-ю  -єш;  пошир-ьовати  -юю  -юєш. 
arat  жати  жну  жнеш;  győzel- 
met— понести  побіду;  tet- 
szést, dicséretet  — здобьівати 
похвалу;  ki  mint  vet,  úgy — 
як  посієш,  так  збереш, 
aratás  жниво  п;  jó — дород, 
урожай  т ; rossz — недород, 
неурожай  т ; — kor  в жни- 

вах; — kezdete  зажинки  pl. 
— vége  обжинки  pl. 
arató  жнець  т.  gén.  женця  pl. 
женці  — (nő)  жниця  /;  — gép 
жниварка,  саможатка  /. 
árboc  щогла  /;  — os  щогластий. 
arc  лице  т.  обличе  п.  вид  т. 
тварь  /;  bús  — cal  смутним 
лицем;  — ul  csapni  ударити 
по  лицю,  пофхяцкати;  — ot 
vágni  робити  міни;  — át  lan 
безличннй,  безсоромний,  без- 
стидний; subs.  беїличник, 
безстидник  т;  — átlanság  без- 
личнбсть,  безстиднбсть,  без- 


árcsökkenés — artézi 


соромность  /;  — bőr  кожа 

лиця;  — él  профил  m ; —festék 
краска  /.  (piros)  красило  n. 
(fehér)  білило  n\  — játék  ми- 
мика  /;  -—kép  портрет,  образ 
m ; — képfestő  портретист  m; 
—kifejezés  вьіраз  лиця;  — ra 
borulás  поклон  m.  метанія  /. 
чолобитня  n ; — -szín  цвіт  лиця; 
— ul  csapás  удар  в лице,  по- 
личник;  — ulat  вид  т ; --vonal 
(hadi)  чоло  п.  перед,  фронт  т ; 
— vonás  рисьі  лиця;  чергьі  pl. 
ár  csökkenés  спад  ціньї;  — drágí- 
tás подбиваня  ціньї;  —drágító 
подбивач  ціньї;  — emelés  под- 
вьісшеня  V.  звьіжка  /.  ціньї. 
árend-a  аренда  /..  наєм  т;  —ás 
арендарь,  наємник  т. 
ár  engedmény  оиуст  (ціньї),  зни- 
жка цінні;  — folyam  курс  т. 
arisztokrata  магнат  т.  аристо- 
крат тп.  вельможа  m—f. 
ária  арія  /. 

árjegyzék  цінник,  каталог  т. 

arkangyal  архангел. 

árkász  сапер  т. 

árkot  коп-ати  (яму)  -лю  -леш; 

— ás  копаня  ярков. 
árleszállítás  зменьшеня  v.  зни- 
женя  ціньї. 

ármány  kodás  по д ступ  т.  ин 
триґа  /;  — kodik  интриґ-овати 
ю -уєш;  подговор-ити  -ю 
*иш;  подмовля-ти  -ю  -єш;  — 
kodó  интриґант  т;  — os  ЗраД- 

ЛИВЬіЙ;,  ПОДСТуПНЬїЙ. 

árny  тінь  /.  затінок  т;  — аІ 
одтін-яти  -яю  -яєш;  вьітін-ьо- 
. вати  -юю-юєш;  — aíat  одті- 
нок  т;  — as  тіноватьій,  тіни- 
стий, тінявьій;  —az  за-,  од-, 
тін-яти  -яю  -яєщ. 


19 


árnyék  тінь  /.  затінок,  холо- 
док т;  — оі  тіи-ити  -ю  -иш; 
—olás  натінка  /;  — szék  кло- 
зет, бударьт;  заходне  місто, 
привада;  — tálán  безтінньїй; 
—világ  сеземньїй  світ;  — vi- 
lágból kimúlni  попращатися  v. 
розстатися  з сим  світом, 
árny-kép  натінок  т.  сілует  т. 

— oldal  темньїй  V.  слабьій  бок. 
árok  о-,  пере-коп,  ров,  шанц, 
ярок  gén.  -рка  т. 
árkon-bokron  горами-лісами. 
árpa  ярець,  ячмінь  т;  — dara 
ячмінні  крупні  рї. ; — kása  яч- 
мінна каша  /;  —kávé  ячмінна 
кава;  — szem  ячмінне  зер- 
нятко. 

arra  /.  на  то.  до  того;  2.  тудьі, 
антудні,  там-туди,  в той  бок; 
3.  (időre)  потом,  одтак;  — men- 
ni ити  (йду,  йдеш)  тудьі ; пере- 
ход  ити  -жу  -иш;  — felé  туди, 
там  тудьі;  —nézve  что  до  gén. 
односно  до  того,  з огляду  на 
то;  —való  способний,  при-, 
з-датньїй,  здббньїй,  (idő)  по- 
гожий; — valóság  способность, 
здобность,  при-,  з-датность  /. 
arról  з того,  про  то,  о том. 
árszabás  такса  /. 
árt  шкод-ити  -жу  -ига;  magát  va- 
lamibe — апі  міша-тися  до 
чого. 

áriáim- as  шкодньїй,  шкодливий; 
—atlan  иешкодньїй,  нешкод- 
ливьій ; — atlanság  нешкодли- 
вос  гь  /. 

árt- a lom  шкода  /.  ушк~>дженяп; 
— atlan  без-,  не-винньїй;  - — at- 
lanság  невинность  /. 
ártány  веперь  пі ; шудовка  /. 
artézi  артезійский. 


2* 


20 


artikulál — asszony 


artikulál  артикул-овати  -ую  -уєш. 
ártólag  шкодливо, 
áru  товар  m.  rövid — крам  m. 
крамниця  /.  apró — потрошня /; 
— ba  bocsát  розпродавати ; — 
bevitel  привбз  товарбв;  — be- 
vallás признаня  товарбв;  — 
czikk  товар  m.  товарові  pi- 
чи  pl.;  — csarnok  торговий 
дбм  m;  — csere  товарообмін  m; 
— forgalom  товаровий  оборот 
v.  рух  m;  — ismeret  товаро- 
знавство n;  — készlet  запас 
v.  засбб  товарбв  m;  — kivitel 
вивбз  товарбв  /72;  — külde- 

mény товарова  посилка  /. 
árul  прода-ти  -м  -ш,  -вати  -ю 
-єш;  — ás  /.  продаж  а/.  2.  зра- 
да /;  — kodik  донес-ти  -у  -еш, 
доно-сити  -шу  -сиш;  зав-,  -по- 
дати -давати  кого  1.  ad;  — kodás 
завдаваня,  доношеня  п.  донос 
яг;  — kodó  subs.  доносчик;  — ó 
зрадник  /72.  adj.  зрадливий, 
áru-nyilatkozat  оповідженя  то- 
варбв п;  — raktár  склад  това- 
рбв /72;  — számla  купецький 

рахунок  /72.  фактура  /. 
árus  продавець  gert.  -ця  т.  (по') 
продавчиця  /. 

árva  сирота  /.  dem.  сирбтка, 
сиротина  /.  adj.  сирбгский; 
egész — кругла  сирота;  egy 
— fillére  sincs  ані  полама 
ного  сотика  не  має;  egy 
— szót  sem  szól  ни  пари  из 
уст;  — fiú  сирота  т.  = /.  си- 
рохман  /72;  — ház  сиротинець 
/72;  — leány  сирота  /;  — lány- 
haj уста  святого  Йвана;  — ság 
сирбтство  п;  — ságra  jut  оси 
роті-ти  -ю  -єш;  — ságra  juttat 
о-сиротити  -чу  -тиш. 


árvácska  братчики  pl. 
árva- szék  сирбтска  седрія  /. 
сирбтський  V.  опікунский 
уряд;  — vagyon  сирбтский  ма- 
єток т. 

árver  és  лицитація  /;  — ési  ли- 
цитаційний;  — ez  лицит-овати 
-ую  -уєш;  — ezó'  лицитант  т\ 
— ezett  лицитований. 
árvíz  повінь,  залива /.  потоп  т ; 
— veszedelem  небезпека  по- 
вени. 

arzén  арсен  т. 

ás  коп-ати  -лю  -леш;  рьі-ти  -н> 
-єш;  — ás  — atás  роскоп  т ; 
— at  дати  копати;  — atag  ко- 
пальний. 

ásitoz  зіва-ти  -ю  -єш;  зівн-ути 
-у  -еш;  — ás  — ozás  зіваня  т. 
по-зівачка  /. 

áskál  ри-ти  -ю  єшся;  — ódik 
интриґ  овати  -ую  -уєш;  под- 
бива-ти  -ю  -єшся;  затіва-ти 
-ю  -єш;  — ódás  интриґа /.  за- 
тівьі  pl;  — ódó  интриґант  т. 
ásó  лопата /.  рискаль  т;  — кара 
választ  el  bennünket  смерть 
одна  розлучить  нас. 
áspis  kígyó  гадюка  /. 
asszony  жона,  жінка  /;  fiatal  — 
молодиця,  жінчбвка  /;  öreg  — 
баба,  бабиско,  старуха,  ста- 
рушка  /;  erkölcstelen  — блуд- 
ниця /;  szegény  — бідниця, 
біднячка  /;  — beszéd  женска 
бесіда;  — gyűlölő'  ненавидя- 
чий женщин,  антифеминист; 
— і женский,  жіночий;  — ka 
жіночка,  жінчбвка  /;  — nép 
жіноцтво  /;  — os  бабский,  жі- 
ночий; — osan  по  жіночому; 
— ság  женіцина  /. 


ásvány — átcsal 


21 


ásvány  минерал  m.  копалина  f; 
adj.  минеральньїй,  копалинньїй; 
— víz  минеральна  вода  /;  — tan 
минералоґія  /. 
ász  (kártyában)  туз  m. 
aszal  суш-ити  -у  -иш;  — lás  су- 
ше н я п;  ó сушня,  сушаль- 

ня  /;  — t сушеньїй;  — t gyü- 
mölcs сушенка,  сушениця  /. 
aszály  посуха/,  безводя,  бездо- 
ждя  п. 

aszerint  одповкдно  до  того,  по 
тому,  за  тьім,  посля  того;  — 
amint  в міру  того;  як  коли, 
aszfalt  асфалт  т.  чорна  смола  /. 
aszik  с(о)хн-ути  -у  -еш. 
aszkéta  аскет  т. 
ászkor  сухотьі  pl.  гектика  /;  — os 
сухотний,  subs.  сухотник  т. 
сухотниця  /. 

aszott  вьісохльїй,  худьш,  гектич- 

НЬІЙ. 

asztag  козел  т.  стбг  т. 
asztal  стол  m;  — hoz  ülni  скоти 
до  стола;  — nái  при  столк,  за 
столом,  коло  стола;  — t bont 
встати  од  стола, 
asztali  столовий,  застольний;  — 
bor  столове  вино  п\  — be- 
széd застольна  промова  /;  — 
ima  застольна  молитва  /. 
asztal-fiók  подстолина,  столбв- 
ка  /;  — fő  перше  мксто  стола; 
—ка  столик  т ; — kendő  сер- 
витка  /;  —lap  стбльниця  /; 
— nemű  столове  бкля  п. 
•asztal-ős  столярь  т;  — mester- 
ség столярство  п;  — műhely 
столярня  /, 

asztal-társ  застбльник  т.  спбв- 
столбвнйк  т;  — társaság  за- 
стольне товариство  п;  — te- 
rítő скатерть  /. 


asszu  bor  самоток  т;  — szöllő 
сушене  грозно  V.  вино, 
át  через  асс.  крбзь  асс.  ín  сот- 
pos.  пере — ; nyáron — через 
лкто;  jöjj — перейди!  lépd- 
переступи  ! 

át-ad  передати,  передавати  І.  ad. 
— ás  переда(ва)ня  п . переда- 
ча /;  —adó  передатель  т. 
átala-kit  перероб-ити  *лю  -иш, 
ля- ги  ю єні,  -льовати  * люю 
люєш;  перетвор  ити  -ю  -иш, 
з-,  пере-мкн-ити  -ю  -ниш,  -я-ти 
-яю-яєш;  перелиц-ьовати  юю 
юєш;  — ki  tás,  — kulás  за  , пере-, 
з-мкна  /.  перестроєня  п.  пере- 
стройка  /.  перелиаованя  п.  ре- 
конструкція /;  — kui  перемк- 
ньоватися,  перетворитися, 
átalány  павшал  т.  гуртовне  п. 
átall  сором-ити  -лю  -ишся. 
átalszik  про-,  пере-сп-ати  -лю-иш. 
átalveto  би  сага  /. 
át  ázik  пере-,  про-,  мокн-ути  -у 
еш;  —ázott  з-,  по-моккутьій, 
з-,  пере  моклий;  — ázhatatlan 
непромокаємьш;  — áztat  про- 
моч-ити  -у  -иш,  -овати  -ую 
-уєш. 

át-billen  перехил-ити  -ю  -ишся; 
— bocsát  про-,  пере-пу-стити 
-щу  -стиш,  -ска-ти  -ю  -єш;  — 
búvik  переповз  нути  -ну*неш, 
-ати  -аю  -аєш;  пере-лкз-ти  -у 
-еш,  -лаз-ити  -жу  -зиш. 
át-csal  переман-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати  -юю  -юєш;  —csap  пере- 
скоч-ити  -у  -иш;  — cseppeg 
перецяпка-ти  -ю-єш;  — csillog, 
csillan  переблисн-ути  -у  -еїи; 
— csúszik  1.  átbuvik;  — csúsztat 
пересу  нути  -ну  -непі,  -ва-ти 
-ю  -єш. 


22 


átdob  — áthág- 


át-dob  пере-вер-ечи  v.  -верг- 
нути -жу  -жеш;  пере-ме-тати 
-чу  -чеш  V.  -таю  -таеш;  пере^ 
кин-ути  -у  -еш,  -кида-ти  *гс 
-єш;  — dolgozik  перероб-ити 
-лю  -иш,  -льовати  -люю  -люєш; 
— dolgozás  переробленя  п ; — 
döf  проб-ити  -ю  -єш,  -ива-ти 
-ю  -єш;  прикол  оти  -ю  -еш; 
(szarvval)  пробо  сти  -ду  -деш, 
-днути  -дну  -днеш;  — dőzsöl 
пере-,  про-гуля  ти  -ю  -єш. 

át-éget  перепал-ити  -ю  -иш;  — él 
пережи  ти  -ю  -єш,  -ва-ти  -ю 
-єш;  — ellenben  су-,  на  против 
gén;  — ellenes  напротивньїй; 
enged  пропу-стити  -щу  -стиш, 
-ска  ти  -ю  -єш;  одступ  ити  -лю 
-иш,  -ати  -аю  -аєш;  — épit 
перебуд-овати  -ую  -уєш;  пере- 
сгро-ити  -ю  -иш,  перестро- 
•йовати  -юю  -кеш;  — ereszt  L 
átbocsát;  — ér  пересягн-ути  -у 
-еш,  пересяга-ти  -ю  єш;  — ért 
порозумі-ги  -ю  -єш;  похоп-ити 
-лю  -иш;  — esik  перепасти 
-ду  -деш,  -да-ти  -ю  -єш;  од-, 
переб  ьіти  -уду  -удеш,  -ьіва-ти 
-ю  -єш. 

át-fázik  перезяб  нутися  -ну  -неш, 
перемерз-нути  -ну  -неш,  -аю 
аєш;  — fog  пере-,  об-няти 
-ойму  -оймеш ; — fogó  гипоте- 
нуза,  протипрямка  /;  — folyik 
перетіка-ти  -ю  -єш,  перетеч-и 
-у  -еш;  перепльїва-ти  -ю  єш ; 
— fordit  перекла-сти  -ду  -деш; 
перевод-ити -жу -иш;  пере-вер 
н-ути  -у  -еш,  -верта-ти  -ю  -єш; 
— forgat  иереміт-овати  -ую 
-уєш ; neptCbin-ати  -лю  -леш; 
(könyvet)  перелист-овати  -ую 
-уєш;  перегорта-ти  -ю  єш; 


— főz  перевар-ити  -ю  -иш;  — fúr 
провертіти  -чу  -тиш;  — fut  пе- 
ребі-гти  -жу  -жиш,  перебіг-а- 
ти  -аю  -аєш;  (könyvet)  побож- 
но перечитати  ; — fűrészel  пе- 
репил-ити  -ю  -иш;  перерізати 
(пилою);  — fűz  прони  зати  -жу 
-жеш,  -зовати  -зую  -зуєш. 
át-gázol  перебре-сти  -ду  -диш, 
переброд-ити  -жу  -иш;  — gon- 
dol об-передум-ати  -аю  -аєш. 
át-hág  переступ-иги  -лю  -иш, 
-ати  -аю  -аєш;  — hágás  пере- 
ступленя  /2 ; — hajol,  — hajlik 
перегн-ути  -у  -ешся,  пере- 
гина-ти  -ю  -єшся;  перехил  ити 
-ю  -ишся;  — hajlít  пере-,  за-ги- 
нати,  перегнути;  — hajt  пере- 
ганя-ти  -ю  -єш,  пере-гнати 
-жену  -женеш;  — hallatszik  го- 
лос доходить ; чути  через 
чтось,  чути  крозь  чтось;  — 
hasonul  приноров-ити  -лю  -иш 
ся;  — hasonulás  приноровленя 
п;  — hat  пере-няти  *йму  -ймеш; 
проник-нути  ну  -неш;  — hat- 
lan  непроникливий;  — hat- 
lanság непроникливость  /;  — 
ható  проникливий;  — helyez 
перело-жити  -жу  -жиш,  пере- 
став-ити  -лю  -иш,  -ляти  ляю 
-ляєш ; перемі-щовати  -щую 
щуєш,  -стити  -щу  -стиш;  — he- 
lyezés перенесеня,  переміщеня, 
переложеня  п;  — hidal  перемо- 
стити -щу  -тиш,  перемощ-овати 
-ую  -уєш;  — hoz  перенес  ти  -у 
-еш,  перено-сити  шу  -сиш; 
— hozatal  перенос  т.  перене- 
сеня; — húz  /.  перетяг  нути 
-ну  -неш;  2.  перечеркн-ути  -у 
-еш;  — huzat  пошивка  /.  на- 
пірник т. 


áthül — átnyal ábol 


23 


' áthűl  про-,  за-,  пере-студ-ити 
-жу  -ишися. 

át  idomul  перетвор-ити  -ю  -ишся. 
atilla  (ruha)  нам  арка  /. 
át  іг  перепи  сати  -шу  -шеш, 
-совати  -сую  -суєш;  — irat 
пере-,  до-пись  /. 
átjár  переход-ити  -жу  -иш;  -—ás 
переход,  переїзд  т;  — ó (sö- 
vényen) перелаз  m;  - — Katlan 
неперехбдньїй. 

átjut  доста-ти  -ну  -нешся,  -вати 
-к»  -єшся;  приб-ьіти  -уду  -удеш. 
atka  мілик  т. 

át-karol  обойма- ти  -ю  -єш;  об- 
няти -ойму  -оймеш,  обнима-ти 
-ю  -єш ; — kel  перепров  ити 
-лю  -ишся,  -ляти  -ляю  -ля єшся; 
— kelés  перевбз,  переход  т. 
переправа  /. 

át-kos  за-,  про-клятьій;  —koz, 
-kozódik  кл  ясти  -єну  -енеш, 
про  , за-клина  ти  -ю  -єш  кому 
v . кого;  ла  яти  v.  лати  -ю-  єш; 
— kozódás  проклинаня,  про- 
клятя  п.  клятьба,  клятва  /.  прц 
клон  т;  — kozott  про-,  заклятьш. 
át  Töl  і öz  és  шреселеня,  перене 
сеня,  перевезеня  п;  — költözik 
перепровад  ити  -жу  -ишся;  пе- 
рево  зити  жу  зишся;  пере 
сел-ити  -ю  -ишся;  перенес  ти 
-у  -єшся;  —köt  перевя-зати 
-жу  -жеш,  -зовати  -зую  -зуєш; 
— kutat  перешук  ати  -аю  -аєш. 
-овати.-ую  -уєш;  — küld  пере- 
слати -шлю  -шлеш,  -сьіла-ти 
•ю  -єш. 

átlag’  пересічно;  — os  пересіч- 
ньш;  — ár  пересічна  піна. 
Atlanti  óceán  Атлантійске  море, 
átlapoz  перелист-овати  -ую  -уєш. 
atlasz  атлас  т. 


átlát  прогляда-ти  -ю  -єш,  про 
глян-ути  у -еш  через  асс.;  — 
hatatlan  непрозорьій,  непро- 
зрачньїй;  — szik  видно  через 
асс.  V.  крбзь  асс.;  — szó  про- 
збрньїй,  прозрачньїй;  — szóság 
прозбрнбсть,  прозрачнбсгь  /. 
átlép  переступ  ити  -лю  -иш,  -ати 
-аю  аєш;  перейти  -ду  -деш. 
—és  переход,  переступ  т. 
atléta  атлет  т. 
atlétika  а глетика  /. 
átló  діаґонал  т.  перекутня  J. 
átló  перестріл  ити  -ю  -иш,  -яти 
-яю  -яєш. 

átlyukaszt  продірав-ити  -лю  -иш, 
-льовати  -люю  -люєш. 
át-mászik  перелі-зти  -зу  -зеш, 
перела-зити  -жу  -зиш;  — megy 
перей-ти  - ду  - деш,  переход  ити 
-жу  -иш;  -—menet  переход  т; 
— meneti  переходовий,  пере- 
ходи ьій  ; —meneti  állapot  пере- 
ходньїй  стан  т;  — meneti  in- 
tézkedés перехбдча  постанова, 
пе  рехбдне  зарядженя;  — meneti 
kereskedés  перевбзна  торго- 
вля;  —meneti  korszak  пере- 
ходовий час. 

átmér©  діаметер,  поперечник  т. 
átmetsz  перерізати  -жу  -жеш, 
-зовати  -зую  -зуєш;  перекро- 
ити  -ю  -иш,  пересі-чи  • чу 
-чеш,  -ка-ти  -ю  -єш;  — et  пере- 
різ т.  перекрбй  ті.  пересіч  /. 
átnéz  перегюзира-ти  -ю  -єш; 
перегля  нути  -ну  -неш,  -да-ти 
• ю -єш;  —és  розглядини  pl. 
провірка  /.  перепозираня,  про- 
вірьованя  ті.  ревизія  f;  — et  пе- 
регляд 772. 

át-nyalábol  1.  átkarol;  —nyom 
перетис-нути  -ну  -неш,  -ка-ти 


24 


átok— áttér 


-ю  -єш;  — nyújt  пере-,  по-дати 
-дам  -даш;  пере-,  по-да  вати  -ю 
-єш;  — nyúl  пересягн-ути  -у 
-еш,  пересяга*ти  -ю  -єш.  за  чим. 

átok  проклятя  п;  megfogta  az — 
імило  го  проклятя;  az — az 
ő fejére  szállt  проклятя  впало 
на  єго  голову;  egyházi — кля- 
тва, анатема  /;  — alá  vet  вьі- 
кл-ясти  -єну  -енеш,  вьіклина-ти 
-ю  -єш. 

át-olvas  гіеречита-ти  -ю  -єш, 
перечиг-овати  -ую  уєш;  — 
ölel  і.  átkarol;  — öltözik  пере 
б-рати  -еру  -ерешся;  — öltöz- 
ködik перебир-ати  -аю  -аєшся; 
переоді  ти  -ю  -єшся,  -ва-ти 
-ю  -єшся;  — önt  (folyadékot) 
перелива-ти  -ю  -єш,  перелл-яти 
-ю  -єш;  (magot)  пересьіп-ати 
лю  -леш;  — öröklés  унаслі- 
дженя  п;  — örököl  унаслі- 
д-ити  -жу  -иш,  -овати  -ую  -уєш. 

át-pártol  пристати  до  ворога, 
перейти,  переступити;  — pillant 
переглян-ути  -у  -иш;  перегли 
пн  ути  -у  -еш;  — pillantás  пере- 
гляд т. 

át-rág  7.  перегрьіз-ти  -у  -еш,  -ати 
-аю  -аєш;  2.  переточ-ити  -у 
-иш;  — rak  перекла-сти  -ду 
-деш;  перепак-овати  -ую  -уєш; 
— rakodás  переклад  т.  пере- 
пакована п;  — repül  переле- 
тіти -чу  -тиш,  -літа-ти  -ю  -єш; 
— ruház  переда-ти  - вати;  пере 
нс-с-ти  -у  -еш,  перевод-ити 
-жу  -иш,  пере-ве-сти  -ду  -деш, 
-но-сити  -шу  -сиш;  — ruházás 
перенесеня,  переведена  п. 

át-siklik  переховзн-ути  -у  -єшся; 
об  , пом-мин-ути  -у  -еш. 

át-szakit  пере-,  про-рв-ати-у  -еш, 


-рив-ати  -аю  -аєш ; — szalad  пе- 
ребіг-ти  -жу  -жиш,  -ати  -аю 
аєш;  — száll  (vasúton)  пере- 
сісти -сяду  -деш,  -сіда-ти  -ю 
-єш;  (madár)  перелетіти  І.  át- 
repül; (jog)  пере- ходити  -йти; 
szállít  перево-зити  -жу  -зиш; 
переправля-ти  -ю  -єш;  — szál- 
lás пересіданя  п. 
átszámít  перерахувати  -ую  -уєш; 
перечисл-ити  -ю  иш;  — ás  пе- 
рерахованя,  перечисленя  п. 
átszármazik  пере-ходити  -йти. 
átszel  перері-зати  -жу  -жеш;  пе- 
рекро-ити  • ю -иш. 
átszellemül  одуховн-ити  -ю  ишся; 
1просія-ти  -ю  єшся; — és  оду- 
ховленя,  одухотвореня  ТІ.  — t 
одуховленьїй. 

átszellőz  перевітр-ити  -ю  -иш. 
átszemel  перебирати  ю -єш; 

— és  перебор  т. 
átszitál  пере-,  про  сі-яти  -ю  -єш; 

пересіва-ти  *ю  єш. 
átszivárog  про  сяк*  ну  ти  ну  -неш, 
-ати  -аю  -аєш;  — ás  прося- 
каня  п. 

átszolgáltat  пере-,  од-да-ти  -вати 
1.  ad.;  — ás  переданя  п.  пере- 
дача.  /. 

átszökik őzökkel  перебі-гти  -жу 
•жиш;  перескак-овати  -ую  уєш. 
átszúr  проб-ити  -ю  єш.  -ивати 
-иваю  иваєш;  прокол-оти  -ю 
-еш. 

áttekint  перепозира-ти  -ю  єш; 
переглян-ути  -у  -еш;  — és  пе- 
регляд т;  — hető  переглядньїй; 
— hetőség  переглядность  /. 
áttelel  вьі-,  пере-зим-овати  -ую 
уєш. 

áttér  переход-ити  -жу  -иш;  пере- 
ступ-ити  -лю  -иш,  -ати  -аю  -аєш; 


áttesz— atya 


25 


— és  переход,  переступ  m ; — it 
навер-нути  -ну  -еш,  -та-ти  -ю 
єш;  — ités  наверненя  п. 
át*  tesz  перекла-сти  -ду  -деш, 
-дати  -даю  -даєш;  перено-сити 
-шу  -сиш ; перемї-стити  -щу 
стиш,  -що вати  -щую  -щуєш; 

- — tétel  перенос,  переклад  т. 
перенесеня  п. 

át  te  tsz- і k прос  вїч-овати  -ую  -уєш- 
ся;  — о прозорньїй,  прозорли- 
вьій. 

attól  од  того;  Isten  őrizzen — | 
Боже  борони!  сохрани  Боже! 
не  дай  Боже! 

áttör  про-,  пере-лом-ити  -лю  -иш, 
-ломл-ьовати  -юю-єш;  прорьі- 
ва-ти  -ю  -єш;  продира-ти  -ю 
-єшся;  проб-ити  -ю  -єшся,  -ива- 
ти  -ю  -єшся ; — és  пролом  т. 
áttuzesit  розжар-ити  -ю  -иш. 
át- ugrat  перескак-овати  -ую  -уєш, 
дати  перескочити  v.  переска- 
кати; — ugrik  перескак  ати 
•аю  -аєш,  -скочити  -у  -иш; 
— úszik  перепл-ава-ти  -ю  -єш, 
-ьісти  -ьіву  -ьівеш;  — utazik  пе- 
реїзд ити  -жу  -иш,  -жа  -ти  -ю 
-єш ; — utazás  переїзд  т ; — 
utazóban  в переїздї,  переїз- 
дом; — ültet  пєресад-ити  -жу 
- диш,  -жовати  -жую  -жуєш; 
— üt  про-,  пере-бити  -бю  -бєш. 
át-vág  переруба-ти  -ю  -єш,  пе- 
реруб-овати  -ую  -уєш ; пере 
сї-кти  -чу  -чеш;  перетинати 
ю -єш;  перерї-зати  -жу  жеш ; 
перекро-ити  -ю  -иш;  — ás  про-, 
пере-,  роз-рїз  т.  — váj  про- 
рьі  ти  -ю  -єш,  -ва-ти  -ю  -єш; 
продовбати  -ю-  єш;  — vált 
перемкн-ити  -ю  -иш,  -яти  -яю 
-яєш;  — változás  змїка,  пере- 


мїна  /; — váltás  перемїна,  змї- 
на  /;  — változik  пере-,  з-мїн-и- 
-ти  • ю -ишся,  -ьовати  -юю 
-юєшся;  — változtat  пере-,  з-мї- 
н-ити  -яти. 

át-vergődik  перебива-ти  -ю  -єшся; 
протиска-ти  -ю  -єшся  через 
что;  — vesz  переб-рати  -еру 
-ереш,  -ирати  -ираю  -ираєш;  — 
vet  переки-нути  - чу  -неш,  -дати 
-даю  -даєш  1.  átdob;  — vétel 
перебраня,  перенятя  п;  —-vevő 
одбирач  т.  (по)  одбирачка  /. 
принимач,  приємець  т;  — vezet 
пере-вод  ити  -жу  -иш;  -правля- 
ти  -ю  -єш. 

át-virraszt  просидж-овати  -ую 
-уєш,  -сид-їти-жу  -иш;  чува  ти 
-ю  -єш;  — visz  перен-ести  -есу 
-есеш,  -ос  ити  -ошу  осиш; 
— vitt  értelemben  в перенос- 
ном  значїню;  — vitel  перевоз, 
перевод,  переклад  гп ; — vitor- 
láz попльї-сти  -ву  -веш;  по- 
пльїва-ти  ю -єш;  — vizsgál 
перегля-нути  -ну  -неш,  -да-ти 
-ю  -єш;  перепьіт-овати  -ую 
-уєш;  провїр-ити  -ю  -иш, 
-ьоваги  -юю  ююєш;  — vizsgá- 
lat ревизія,  провїрка  /. 

átvonul  переход-ити  -жу  -иш; 
переправ  ити -лю  ишся,  -ля-ти 
-ю  -єшся;  — -ás  переход-  про- 
їзд т.  переправа  /;  — óban 
переходом,  проїздом. 

atya  отець  т няньо  dem . нянько 
т = п;  — fi  родак,  родич  т. 
свояк,  побратим  т;  — fiák  зем- 
ляки, братя,  родня  pl;  —fiság- 
спорбдненя,  посвояченя  п.  род 
т.  побратимство  п;  — fiságos 
братский;  —físágosan  по  брат- 
ски. 


26 


atyai — ázsió 


atyai  отцбвский,  батькбвский, 
няньовский. 

Atya  Isten  Бог  Отець  m. 
atyaság  отцбвство,  батькбв- 
ство  n. 

augusztus  август,  серпень  m. 
Ausztrália  Австралія  f;  — і ав- 
стралійский. 

Ausztria  Австрія;  — і австрій- 
ский,  австріяк,  австрієць  ш. 
(по)  -рійця  /. 
automobil  автомобил  т. 
autonómia  самоуправа  /. 
avagy  або. 
avar  листва  /. 

avas  стухльїй;  — odik  стухлі-ти 
-ю  -єш. 

avat  7.  посвяч-овати  -ую  -уєш; 
2.  виводити  -жу  -иш;  — ás 
7.  посвячованя  п.  промоція  /; 
2.  вьіво  хьі  pl;  — atlan  непосвя- 
чений,  неутаємничений ; — ott 
утаємничень  й,  посвячений;  afo. 
ért . майстерньїй;  — kozik  за-, 
в-міша-ти  -ю  -єшся;  — ódni 
вивести  -ду  -дешся,  ВЬІВОД-И'іИ 
-жу  -ишся. 

avégett  для  того,  прото. 
avul  застарі-ти  *ю  -єшся;  задав- 
н-ити  -ю  -ишся,  -ьо  вати  -юю 
-юєшся;  — t застарілий,  за- 
давнений, 
avval  з тьім,  тим. 
az  тот,  той;  тота;  тото;  он,  она, 
оно. 

ázalagok  вьімочки,  наливки  pl. 
az  alatt  под  тьім,  тим  часом, 
межи  тьім;  — által  через  то; 
— az  то  єсть;  — előtt  перед 
тьім,  коли*  ь,  раньше,  на  перед ; 
— elötl  і колишньїй,  попередній, 
azért  зато,  прото,  для  того,  тому, 
изза  того,  через  то;  — hogy 


обьі,  чтобьі;  — is  и зато,  и 
тому,  и прото,  и через  то ; 
— se  и зато  нЬт,  и тому  н*Ьт, 
и прото  ніт,  и через  то  нкт. 
ázik  мокн-ути  -ну  *еш,  промо- 
ка-ти  -ю  -єш;  könytől  ázva 
з слезами  в очах,  заплакавши 
очі;  vértől  ázott  кровю  поли- 
тий. 

aznap  того  самого  дня,  того  дня. 
azon  на  том;  még  — éjjel  єще 
тоі  ночи;  — fordul  meg  роз- 
ходиться о то;  діло  в том  — 
leszek  на  том  буду, 
azon-ban  а,  але,  та,  однак,  айбо; 
— felül  над  тим,  над  то,  окрем 
того ; — képen  таким  чином  v. 
образом;  — kívül  окрем  того; 
— паї  дораз,  зараз,  нараз,  сей- 
час,  духом,  душком  ; — паїі  до- 
разний,  доразовий,  сейчасо- 
вий,  наглий. 

azonos  тотожний,  идентичний, 
такий  самий;  — it  идентифи- 
к-овати-ую  -уєш,  утотожн-ити 
-ю  -иш,  постановити  тотож- 
ность;  — ság  тотожность  /. 
azontúl  за  тим,  по  том,  по  тому, 
azóta  од  тогди,  од  того  часу, 
azt  того,  тоту,  тото;  — án  потом; 
hát  — án  а пак,  а потом;  ez 
— án  се  уже.  се  пак. 
áztat  моч-ити  -у  -иш,  на-мо- 
ч-овати  -ую  -уєш;  о-,  з-ро-ша- 
ти  -ю  єш;  — ás  на  моченя  п ; 
— ó мочило  п. 

azúr  блакит  т.  adj.  блакитний  ; 
— kő  азурит  т. 

azután  гютом;  оттак,  пак,  опбсля 
azzal  з тим. 

Ázsia  Азія  / ; — і азійский. 
ázsió  /.  до-,  над-плата  /.  2.  ажио 
(indecl.) 


ba-be— bajlódás 


27 


В 


ba-be  в.  у acc.  до  gén. 
bab  1.  666  m.  пасоля  /;  zöld — 
лопатки  pl;  2.  (kendőn)  /. 
крапка 

báb  /.  (lepke)  кукла  /.  2.  баббв- 
ка;  лялька  /. 

bába  баба,  сповитуха  /;  — ás- 
kodik  баб  ити  -овати  ую  -уєш. 
bábeli  вавилонский  -—nyelvzavar 
замішаня  язьікбв. 
babér  лавр  т.  бобки  pl;  — ág 
бобкова  галуза  /;  —fa  лавр, 
бобковець  т;  - — koszorú  лав- 
ровьій  вінець  т;  —levél  боб- 
ковьій  листок  т. 
bábjáték  марйонетки  pl. 
babon -а  ворожка  /.  за  бабоньї  pl 
— aság  забабоннбсть  /;  баяня  п; 
—ás  забабонньїй  ; — áz  воро- 
ж-ити  -у  -иш  ; чар  овати  -) ю 
-уєш;  ба-яти  ю -єш. 
babos  цяткастьш. 
babrál  бабра-ти  *ю  -єш. 
babszem  оден  боб;  — Jankó  Па- 
лю х т. 

báb  -színház  ляльковий  театер; 
— и лялька,  баббвка  f;  —uz 
бавитися  ляльками, 
bácsi  дядько  тп  — п. 
badar  дурньїй,  глупьій;  —beszéd, 
-ság  дурниця  /;  —ságot  beszél 
пле-сти  -ту  -теш  дурниці ; 
лопоні-ти  -ю  -єш. 
bádog  бляха,  бляшка  /.  adj. 
бляшаньш;  —pohár  бляшанка 
/;  — os  бляхарь  т,  adj.  бля- 
харский;  — os  mesterség  бля 
харство  п ; — oz  блях-овати 
-ую  -уєш. 

bagaria  юхта  /.  adj . юхтовьій. 
bagateil  дрббниці  pl 


bagázsia  баґаж  т. 

bagó  баґов  т.  мачка,  жвачка  /; 

— zik  жвати  баґов. 
bagoly  сова  /.  adj.  совячий; 
gyöngy — сова  поломійка  /; 
macska—  леліт  т. 
bágyad  млі  ти  -ю  -єш;  знема- 
га-ти  -ю  -єш;  знесил-ити  -ю 
-иш,  -ьовати  -юю  -юєш;  — t 
умлільш,  утомленьїй,  вяльїй, 
знеможеньїй;  — tság утома,  зне- 
мога, млавбсть,  вялбсть,  ослаб- 
ленбсть  /. 

feágyaszt  том-ити  -лю  -иш,  утом- 
ля-ти  -ю  -єш;  вьшял-ити  -ю 
-у  ш;  —engem  a munka  томить 
мене  робота. 


baj  /.  біда,  недоля  /.  лихо,  не- 
щастя, горе  п.  клоп  от  т.  па- 
кбсть,  " баламута  /;  nem  — , 
se — не  біда!  нічого!  а — 
nem  jár  egyedül  біда  з бідою 
ходить;  ті—  что  за  біда;  — -а 
esett  чтоеь  ся  єму  припало; 
mi  — od  что  ти  є?  что  ти  хи- 
бить? vlami  —érte  чтоеь  му  ся 
стало;  — ba  keveredni  замі- 
ша-тися  -ю  -єш  до  бідьі,  по- 
пасти в біду;  velem  gyűlik 
meg  а — od  зо  мною  будеш 
мати  діло;  —nélkül  без  бідьі; 
— szerzel  magadnak  біду  v.  кло- 
пбт  V.  баламуту  собі  найдеш; 
2.  ббй  т;  — t vívni  собор- оти 


-ю  -ишся. 


báj  приваба,  принада  /;  —erő 
чара;  — ital  чародійньїй  напи- 
ток  т.  любишка  /. 
bajled-ás  бідованя  п;  — ік  бі- 
д-овати  -ую  -уєш. 


28 


bajnok — bálvány 


bajnok  поборник,  борець,  лицарь, 
богатьірь,  матадор,  шампіон  т; 
— і лицарский,  богатирский. 
bájol  принад  ити  -жу  -иш,  -жо- 
вати  -жую  -жуєш;  приваб-ити 
-лю  -иш,  -льовати  -люю  -люєш. 
bajor  баварский;  баварець  т. 
Bajorország  Баварія  /. 
bajos  трудньїй,  тяжкий,  важ- 
кий, морочливьій ; — ап  трудно, 
тяжко. 

bájos  чаровньїй,  принадньїй,  при- 
вабний; — mosoly  усміх  при- 
надний. 

bajtárs  товариш  зброі ; побра- 
тим, камарад  т. 
bajnsz  вус  т.  вуса  pl.;  nagy 
— ú вусач  т ; ősz  — ú сідову- 
сьій ; fehér — біловусий  ; — ke- 
nőcs помада  (на  вуса);  — kötő 
перевязка  на  вуса;  — os  ву- 
сатий; — tálán  subs.  безвусий, 
головує  т. 

baj-vivás  двоббй,  поєдинок,  дуел 
т;  — vivő  борець  т. 
bak  цап,  козел  т ; — ot  lőni  про- 
махи-) тй  -у  -ешся;  зробити 
дурницю. 

baka  пішак,  піхотинець  т;  — 
fántos  задерливий,  сварливий; 
— tor  бокатор,  зеленець  т. 
bakancs  боканчі  pl.;  — os  /.  baka. 
bak-kecske  цап.  козел  т;  — lövés 
промах,  прогріх  т.  змилка  /. 
bakó  кат  т. 

baktat  плента-ти  -ю  -єшся ; те- 
лепа-ти  -ю  -єш. 
bakter  сторож,  вартовник  т. 
bal  /.  лівий;  2.  неудатннй,  не 
удалий;  — ul  üt  ki  неуда(ва)- 
тися,  неповестися. 
bál  /.  бал  т ; 2.  беля;  — oz  бал-о- 
вати  -ую  -уєш. 


Balaton  Болотне  озеро. 

Balázs  Власій  т. 
balek  дурак,  неборак  т;  — fo- 
gás натяганя  когось, 
baleset  нещастна  пригода;  — 
biztosítás  обезпеченя  нещаст- 
них  пригод. 

bal-felé  на  ліво,  ліво-руч,  (lo- 
vaknak) вішта;  — felől  з лі- 
вого боку,  зліва, 
balg-a  adj.  дурний,  дурацкий, 
subs.  блазень,  дурак,  глупак, 
дурень  т.  (по)  дурачка  /;  — án 
по  дурному;  — aság  дурниця, 
глупость,  глупота  /. 
balhit  блудна  v.  фальшива  віра /. 
báli  ruha  балова  одежа  /.  бало- 
вий строй  т ; — as  по  бало- 
вому. 

Bálint  Валентин  т. 
bal-jóslatu  зловіщий  ; — kéz  лі- 
ва рука,  лівиця,  шуиця  /;  — 
kézről  по  лівой  руці;  — kezes 
лівак  т. 

ballada  баллада  /. 
ballag  валанда  ти  -ю  -єш;  теле- 
па-ти  -ю  -єш. 

ballépés  хибний  крок,  поступок 
тп.  змилка  /. 
bálna  кит  т. 

balog  (suta)  лівак  т ; (по)  лівач- 
ка /. 

bal  sejtelem  прочуваня  v.  прочутя 
нещастя  п;  — siker  неудача  /. 
неуспіх  т;  — sors,  -szerencse 
недоля  /.  нещастя  п.  злидні 
pl.  горе  п. 

balta  сокира  /.  топорь  т ; — nyél 
топорище  п. 

bál  terem  балова  саля  /. 

Balti  tenger  Балтийске  море  п. 
bálvány  /.  болван  идол.  божок 
т.  божище  п ; — imádás  идоло- 


balvéiemeny — bánt 


V9 


поклонство  n ; — imádó  идоло- 
поклон-ник  m,  (nő)  -ниця  /; 
adj.  идолопоклонннй ; — oz 

обожа-ти  -ю  -єш ; —ozás  обо- 
жаня  n ; — templom  кумирня  f. 

balvélemény  блудна  гадка  v. 
думка  /;  блудний,  v.  фальши- 
вий осуд  т. 

balzsam  бальзам  т;  — os  баль- 
замічний ; — oz  бальзам-о- 
вати  -ую  -уєш. 

bamba  adj.  глуиоватий,  недоум- 
коватнй,  тумановатий,  subs. 
дурак,  гукан  т. 

bambusz  бамбус  т;  — nád  бам- 
бусова  троща  /. 

feámész  задивованьїй,  зачудова- 
ний; — kodik  роззяв-ити  *лю 
-иш  рот;  внтркщ-ити  -у  -иш 
очи;  задив-ити  -лю  -ишся ; — 
kodó роззява т—f.  роззквак т. 

bámul  див-овати  -ую  *•)  єшся ; 
— ás  по-дивованя  а ; — atos 

дивний,  дивовижний,  чудовий. 

bán  ben  ^ в,  у /ос. 

bán  1.  бан  т. 

bán  2.  жал-овати  -ую  -уєш ; бан-о- 
вати  -ую  уєш;  шкод  овати 
-ую  -уєш;  дба-ти  -ю  -єш;  nem 
— от  я не  дбаю;  про  мене;  то 
мене  не  обходить. 

bán  3.  (vlkivel)  поступ  ати  -аю 
-аєш,  -овати  -ую  -уєш  з ким; 
обход-ити  -жу  -ишся  з ким, 
повод-ити  -жу  -ишся  з ким. 

banán  банан  т. 

bánás  поступованя,  обходженя  п; 
mód  способ  поступованя  v. 
обходженя. 

bánat  жаль  т;  — fog  еі  жаль 
бере  мене;  — ában  из  жалю; 
— os  жалостннй;  — pénz,  — dij 
одступне  п. 


banda  банда,  компанія  /. 
bandita  бандит,  розббйник  ;п; 
adj.  розбойницкий,  бандит- 
ський; — módön  розбоєм, 
bandzsal  косий,  зизоокий,  кри- 
воокий;  subs.  зизун;  — it  косо 
позирати  V.  скоса,  зизом  ди- 
витися. 

bank  банк  т.  adj.  банковий; 
— ár  банкир  т;  — bukás  бан- 
кротство п.  упадок  банка; 
— ház  банковий  дом;  —fel- 
számolás ликвидація  банку; — 
hivatalnok  банковий  урядник; 
— igazgató  директор  банку;  — 
igazgatóság  директорство  v. 
дирекція  банку;  —jegy  банк- 
нот, банковка  /;  — jegy  hami- 
sító фальшовник  банкнот;  — 
utalvány  банковий  переказ, 
banka  попукач  т. 
bankét  банкет,  пир  т;  —ez  пи- 
р-овать -ую-уєш;  банкет-овати 
- ую  уєш. 

bánkód-ás  жаль  т.  туга  /;  — ік 
жалк-овати  -ую  -у єшся;  жу- 
р-ити  -ю  -ишся;  скорб- о вати 
-ую  -уєш;  (valaki  után)  поби- 
ва-тися  (за  ким)  -ю  -єшся; 
туж-ити  -у  -иш  за  ким. 
Bánság  Банат  т ; ~і  банатский. 
bánt  /.  руша-ти  -ю  -єш;  кива-ти 
-ю  -єш;  2.  безпоко-ити  -ю-иш; 
ne  — sd  не  кивай;  не  рушай; 
nem  —ja  a becsvágy  често- 
любивбсть  не  безпокоить  єго; 
ez  ne  —són  téged  не  журися; 
не  турбуйся;  не  творися;  — al- 
mi az  ображ-ати  -аю  - аєш  ; збьіт- 
к-овати  -ую  -уєш;  з ну  їда- ти  -ю 
-єшся  над  ким;  обид-ити  -жу 
-иш,  -жати  -жаю  жаєш;  — al- 
mazó знущатель  т.  обидник; 


зо 


banya — barázda 


(nő)  обидниця;  — alom  оскор- 
бленя  /.  кривда,  образа /;  — ás 
зневага,  обида  /;  — atlan  не- 
торканий, некиваньїй,  неруше- 
ньій;  — ó образливий,  обидли- 
вьш  кривдний;  — ódás  образа, 
кривда  /;  nem  lesz  - — ódása 
нич  му  ся  не  стане, 
banya  стара  баба,  босорканя. 
bánya  adj.  копальня  /.  копаль- 
(ня)ний;  — gáz  копальний  v. 
горничий  Газ ; —hivatal  горни- 
чий  уряд;  — ipar  копальний 
промнсл;  — jog  горни  че  право; 
— kutatás  горничий  обиск;  — 
lég  1.  gáz;  — lég  robbanás  ви- 
бух горничого  Газу;  — mér- 
nök горничий  мкрялник;  — 
munkás  горничий  роббтник,  1. 
bányász  горник  т;  — művelés 
горництво  п\  — rém  скальний 
дух  т ; — törvény  горинчий 

закон  т ; — város  горниче 

місто  п. 

bányász  7.  горник,  рудник,  ко- 
пальник т.  рудокот  т.  (по) 
копальниця  /;  — akadémia  гбр- 
нича  академія  /. 
bányász  2.  коп  ати  -лю  -леш; 
ри-ти  -ю  -єш;  — at  горництво 
п.  рудокопи  pl. 

bár  хотяй,  кобьі;  ugye  — ? ци 
так? 

barack  боросква  /.  adj.  броскви 
новий;  sárga — априкоза,  мо 

і „ ешьЬттштттшт  + 

рела  /;  őszi — бросквиня,  /; 
— fa  броскви  pl.  бросквиня  /; 
— pálinka  бросковка/. 
burák  барак  т ; adj . бараковнй, 
барачний. 

barangol  брод-ити  -жу  -иш;  блу- 
ка-ти  -ю  -єш;  — ás  блуканя, 
скитаня  п. 


bárány  я£Ші  gén.  -няти  п . ба- 
ранець т.  adj.  баранячий, 
ягнячий;  Isten  — а Агнець 
Божий;  — bőr  ягняча  кожа, 
смушок  gén.  -шка  adj.  смуш- 
ковий; — felhő  баранці,  ку- 
черяві хмарки  pl.\  — himlő  ві- 
трова оспа  /;  — hús  ягняче 
мя  о п.  баранина,  ягнятина /; 
— ka  ягнятко  п.  баранчик  т. 
баранятко  п. 

barát  7.  приятель,  по-  друг,  то- 
вариш, побратим  т;  — по  прия- 
телька, товаршика,  подруга/; 
2.  чернець  gén.  -рця,  монах, 
брат  т ; adj.  чернечий; 
— nak  megy  постричися  за  чер- 
ця  — csuha  — ruha  чернеча  ря- 
са /;  — csuklya  чернечий  кло- 
бук т. 

barát  -і,  -ias  приятельский,  прия- 
зний, дружний;  — kozás  дру- 
женя  п.  дружні  зносини  pl. ; 
— kozik  приятел-ьовати  *юю 
-юєш;  заприязн-ити -ю  -ишся; 
заходити  в приязнь;  — ság 
приятельство,  побратимство  п. 
приязнь  /.  дружество  /г;  — Ság- 
ban állok  vele  бити  в прия- 
тельстві V.  побратимстві  з 
ким;  — ságos  приязний,  дру- 
жний, ласкавіш,  привітний, 
вічливнй,  привітливий,  то- 
варишский;  — ságtalan  неприят- 
ньій,  непривітний,  недр\жний, 
невічливнй,  нетоваришский. 

barázd-a  борозда  /.  жолобок  т. 
(arcon)  морщина  /;  — a bille- 

gető плиска  /;  — ál  борозд-ити 
-жу  -иш;  жолоб  ити  *лю  -иш; 
(arcot)  морщ-ити  -у  -иш; 
— ás  7.  бороздяний;  2.  мор- 
щений. 


barbár— bátya 


31 


barbár  варварь  m.  (nő)  -ка  /.  ди- 
кун m;  — ság  варварство,  ди- 
кунство n. 

bárc-a  листок  m.  посвідка,  кар- 
тка /;  — ás  рейестрований. 
bárcsak  колибьі,  кобьі. 
bárd  /.  барда  /.  топбрь  гп.  со- 
кира /.  тесло  п ; — оі  тесл-ьо- 
вати  -юю  -юєш;  те-сати  -шу 
*шеш. 

2.  боян,  бард  т ; — olatlan  гру- 
бий, неотесаний,  subs.  дрин- 
Гайло  т = п.  незграбний, 
bárgyú  глупий,  глуповатий;  subs. 

глупак,  дурак  тп. 
bárba  хотя. 

barka  шутка,  мьіцка,  вітва  /; 

— szentelés  посвяченя  вітв, 
bárka  корабель  т.  барка  /. 
bárki  хоть  кто,  кто  небудь,  будь 
кто. 

barkó  пабороди,  облички  pl. 
barlang  печера  /,  вертеп  т ; 
medve — Гавра  /;  — lakó  пе- 
черский,  печерний,  вертеп- 
ний. 

barna  смуглий,  бурий,  карий ; 
kávé — буроватнй,  буристьій; 
— ság  смуглость  /.  (arcon)  за 
гар  т. 

barnás  смуглявий;  — szőke  бру- 
натний; — vörös  багрий,  баг- 
ровий. 

barn-it  смуг-овати  -ую  -уєш;  — -пі 
смуглі- ти  -ю  -єш;  пар  — itott 
осмалений,  v.  опалений  од 
, сонця. 

báró  барон  т ; -—né,  — nő  ба- 
рокова /;  —kisasszony  баро- 
несса  /;  — ság  баронство  п. 
barom  худоба,  скотина,  марга, 
маржина,  /;  бидло  п ; — fi  дроб- 
ля,  птацтво  п ; —і  бидлячий, 


звірский,  звірячий;  — iság 
звірячость /.  звірство  п % - — te- 
nyésztés скотарство,  скотовод- 
ство  п ; —tenyésztő  скотарь, 
скотовод  т;  — udvar  скотни- 
ця  /;  — vásár  торг  на  худобу, 
bársony  оксамит  т,  adj.  окса- 
мит овьій  —ний;  — öv  окса- 
митка /. 

Bártfa  Бардіово. 
bárzsing  пелька  /. 
bas  а баша  m—f ; — áskodás  са- 
моволя /.  деспотизм  гп;  — 
skodni  насильственно  пано- 
вати. 

bástya  /.  башта  /.  забороло  п. 
átv.  ért.  покрова,  оборона,  3. 
вежа  /;  — fok  баштовий  верх  т. 
bassz  ista  бассист;  — us  басе, 
bafár  карита  /. 
batka  пінязь,  сотик  т. 
bátor  хоробрий,  одважний,  смі 
лий,  куражний ; leszek  oly — 
осміляюся ; — it  осміл-ити  -ю 
-иш,  -яти  -яю  -яєш;  бодр-и- 
ти  - ю -иш;  бадьор-ити  -к> 
-иш;  дода(ва)ти  духа,  за-охо- 
тити  -чу  -тиш,  -човати  -чую 
-чуєш;  — -itás  заохота,  прину- 
ка /;  — kodik  осмілятися, 

осмілитися,  набратися  оді- 
вати v.  сили  І.  vesz;  — ság  смі- 
лость,  одвага,  хрррбрость  /. 
кураж  т;  — ságát  veszti  пада- 
ти духом,  v.  сердцем;  —ság 
fiuk!  кріпіться  хлопці! 
bátortalan  несміливий,  слабо- 
душний,  боязливий,  неодваж- 
ннй ; — talanság  слабодуш- 

ность,  боязливо  сть,  несміли- 
во сть  /. 

bátran  сміло,  одважно,  хоробро, 
bátya  старший  браг  т. 


32 


batyu — beborít 


batyu  зайда,  би  сага,  торба  /; 

—bál  пикник  т. 

Bátyú  Баткєво. 
bazár  базар,  рьінок  т. 
bazsarózsa  Божа  ружа,  рута  /. 
bazilisk  василик. 
be  7.  в,  у,  асс.  удну,  до  gén.,  in 
compos  за-,  в-;  — ad  з , по-да-ти 
-м  -ш  -сть,  вати  ю єш;  (be- 
adványt) вносити  поданя;  — 
adja  derekát  подаєся  кому; 
— adogat  пода  вати  -ю  -єш; 
— adás  завданя  п;  — advány 
поданя  п;  — ajánl  припоруча-ти 
-ю  -єш;  — akaszt  завк-сити  -шу 
-сиш,  ш-овати  -ую  -уєш;  за- 
вад и ги -жу -иш;  — áll  наста  ти 
-ну  -єш,  -вати  -ю  -єш;  в-,  на- 
сту п-ити  -лю  иш,  • ати  -аю 
-аєш;  az  éj  — áll  настане  ноч; 
а пар  — áll  благовиться  на 
день,  настане  день;  éjj  — állta 
ЗМ'  рк,  сумрак  т ; éjj  — álltával 
сумерком,  змерком;  tél  — áll- 
tával початком  зимьі;  katoná- 
nak — áll  стати  вояком,  сту- 
пити до  войска;  — állít  1.  за- 
становити -лю  -иш,  -ляти 
-ляю  ляєш;  настав-ити  -лю 
-иш,  -ляти  -ляю  -ляєш;  2.  при- 
ход-ити  -жу  -иш;  приб-ьіти  -уду 
-удеш,  -ьіва-ги  -ю  -єш;  — állítás 
/ заставленя  2.  прибьітя  п. 
be-aranyoz  по  , за-золо-тити  -чу 
-тиш;  — árnyaz  заткн-ити  -ю 
-иш,  -яти  -яю  -яєш;  — árul  за- 
вда-ти  -м  аш,  -вати  ю -єш; 
донес-ти  -у  -еш;  — ás  зако- 
п-ати  -лю  -леш;  загреб  сти  -у 
еш,  -ати  -аю  -аєш;  — avat  вта- 
ємнич-ити  -у  -иш;  —avat- 
kozik замкша-ти  -аю  -аєшся; 
втруча-ти  -ю  -єшся;  — avatko- 


zás замкшаня  п;  — avatott  вта- 
ємничений, ознакомленьїй;  — 
áztat  на-,  за  моч  ити  -у  -иш  (L 
áztat) ; — balzsamoz  забальза- 
мувати -ую  -уєш;  — barangol 
1.  barangol. 

bebeszél  заговорити  -ю  -иш 
кому  чтось;  умов-ити  -лю  -иш, 
-ляти  -ляю  -ляєш. 

bebizony-it  дока-зати  -жу  -жешг 
-зовати  -зую  -зуєш;  досвкд- 
ч-ити  -у  -иш;  довод  ити  -жу 
-иш;  én  önnek  — itom  я вам 
докажу;  — itás  доказ  т.  до- 
свкдченя  п;  ^itható  доказує- 
мьій,  досвкдчимьій ; — ul  вьі-, 
до-свкдчитися,  доказатися. 

bebocsát  в , запустити  -щу 
-стиш,  -екаю  -екаєш;  — ás  в-, 
до-пущеня  п. 

bebonyolit  замота-ти  -ю  -єш;  за- 
пута-ти  -ю  -єш. 

be-borit  при-,  за-,  по-крьі-ти 
-ю  -єш,  -вати  -ваю  -ваєш ; 
— borul  захмар  ити  -ю  -ишся; 
зтемнк-ти  -ю  -єшся;  захмур- 
ити  -ю  -ишся;  — boronái  за- 
волоч-ити  -у  -иш,  -овати  -ую 
-уєш;  заборонити  ю -иш; 
— bot lik  зашпота-ти  -ю  -єшся; 
— börtönöz  посад-ити  -жу  -иш 
в темницю;  увязн  ити  -ю  -иш; 
— bőrt  önözés  увязненя  п.  по 
садженя  в темницю;  — burkol 
загор-нути  -ну  -непі,  -та-ти  -ю 
-єш;  по-,  за-вити  -вю  -вєш, 
-вива-ти  ю -єш;  — burkolódzik 
за-,  по-виватися;  fig.  укрьі-ти 
-ю  -єшся,  -вати  -ваю  -ваєшся; 
загор-нутися  -татися;  — búto- 
roz умебл-ьовати  -юю  -юєш; 
— búvik  в-,  за-лкз-ти  -у  -еш. 


becéz— becsül 


33 


becéz  голуб-ити  -лю  -иш;  ла ска- 
ти -ю  -єш;  пес-тити  -чу  -тиш; 
— és  песченя  п.  пестощк  pl. ; 
— о приголубливьш,  пестли- 
вий. 

becikkelyez  заартикул-овати  -ую 
-уєш;  — és  заартикулація  /. 
bee©  струк,  стручок  т. 
becukroz  по-,  за-цукр-овати  -ую 
уєш. 

becs  цкна,  вартость,  стоимость  /. 
Becs  Відень  gén.  -дня  т. 
becsal  заман-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати  -юю  -юєш;  залуд-ити  -жу 
-иш;  зад\ р-ити  -ю  -иш. 
becsap  /.  затркс-нути  -ну  -неш; 
2.  о-,  за- ду р-ити  -ю  -иш;  ошу- 
ка-ти  -ю  -єш;  обман-ити  -ю 
им,  -ьовати  -юю  -юєш  3.  (zá- 
log-házba) застав-ити  -лю  -иш; 
— ía  az  ajtót  тркснув  v.  рип- 
нув дверьми ; — ás  обман(а)  т, 
(/),  ошука  /;  — ódik  /.  зам- 
кн-ути  -у  -ешся;  2.  обманитися, 
ошукатися  1.  becsap, 
becs-ár  оцкнкова  цкна  /;  — éréi 
про-,  за-мкня-ти  -ю  єш ; — ér- 
ték оцкнкова  вартость  v.  сто- 
имость /;  — es  цкнньш,  вар- 

ТОСТНЬІЙ. 

bécsi  adj.  вкденьский,  subs.  вк- 
денець  т ; (по')  вкденька  /; 
— tök  пекучка  /. 
becsinál  зачин-ити  -ю  -иш,  -няти 
-яю  -яєш ; заправ  ити  -лю  -иш; 
завар-ьовати  -юю  -юєш;  за- 
кваш-овати  -ую  -єш;  — t по- 
правка /. 

becsip  1 . при-,  за-щип-нути  -ну 
-неш.  -ати  -аю  -аєш ; 2.  под- 
п-ити  -ю  -єшся;  подхмел-ити 
-ю  -ишся;  — ett  подпитьій, 
подхмеленьїй,  запаморочений ; 


— ó'dik  при-,  за-щип-нутися, 
-атися. 

becs-lés  оцкнка  /.  цкнованя  п;  — 
levél  оцкнковое  письмо;  — lő 
biztos  оцкнитель,  цкновник  т; 
becsmér-el  безче-стити  -щу-стиш; 
по-,  з-нижа-ти  -ю  єш ; лихосло- 
в-ити  -лю  -иш;  руга-ти  -ю 
єш;  ган-ити  -ю  -иш;  ганьб-и- 
ти  -лю  -иш. 

— lés  зневага  /.  лихословле- 
ня  п. 

becsomagol  за-,  о-пак-овати  -ую 
-уєш;  — ás  о-за-пакованя  п. 
becsod-it  за-,  при-клик-овати  -ую 
-уєш;  — dűl  сьш-ати  -лю  -леш- 
ся ; насун  ути  -у  -ешся. 
becstelen  без-,  не-честньїй ; — ség 
без-,  не-,  честь,  неслава  /. 
becsuk  замкн-ути  -у  -еш;  замьі- 
ка-ти  -ю  -єш;  — kás  замьїканя, 
запираня;  — ódik  замьїк-атися 
-ю  -єшся,  замкнутися, 
becsusz-ik  под-,  в-су-нути  -ну 
-нешся,  -ва-тися  -ю  -єшся; 
закра-сти  -ду  -дешся;  — tat 
всувати  -ю  -єш;  закра-сти 
-ду  -деш ; под-,  в-сунути. 
becsül  у-,  по-важа-ти  -ю  -єш; 
почита-ти  -ю  -єш;  о-,  у-цк- 
н-ити  -ю  -иш,  -ьовати  -юю 
-юєш ; шан-овати  -ую  -уєш ; 
честовати  -ую  -уєш;  kevésre — 
маловажити,  легко  важити  со- 
бк,  на  низько  держати,  v.  цк- 
нити ; nagyra — високо  ува- 
жати, V.  цкнити ; többre — вьі- 
сше  ставити,  v.  цкнити ; — és 
почтенїє  п.  почесть  /.  пова- 
жаня,  цкненя  п ; — t почтен- 
ьій,  поважаньїй,  цкнньїй,  оцк- 
неньш;  nagyra,  sokra  — t ви- 
соко почте ниьій  V.  поважаньїй. 


З 


34 


becsület — befásit 


becsület  по-честь  /;  — bői  из 
чести;  — be  vágó  справа  че- 
сти ; — emre  на  мою  честь ; 
—ét  tönkretenni  урвати  честь; 
—beli  adósság  довг  чести ; 
— beli  kötelesség  обовязок  че- 
сти; — bíróság  суд  чести;  — 
— érzés  почутя  чести ; — es 
честньїй,  праведний;  — es  ru- 
szin честньїй  русин;  — esség 
честнбсть,  правдивбсть  /;  — 
rend  орден  т.  чести;  — sértés 
образа,  v.  обида  чести ; — sértő 
образливьій,  обидливьій,  обид- 
ньій ; — szó  честоое  слово,  сло- 
во чести ; — tudás  чемнбсть, 
порядность,  статочность  /;  — 
tudó  чемньїй,  порядньїй,  ста- 
точньїй. 

becs-üs  оцкнитель,  цкновник  т; 
— vágy  честолюбивость  /;  — 
vágyó  честолюбивьій. 

be-dagad  запухн-ути  -ну  -еш; 
— deszkáz  загород-ити  -жу  -иш  ; 
оббива-ти  -ю  -єш  дошками; 
— dob  заки-нути  -ну  -неш, 
-дати  -даю  -даєш,  -довати  -дую 
дуєш;  вер-ечи -жу -жеш;  шма- 
р-ити  -ю  -иш;  поме-тати  -чу 
чеш;  — dolgoz  зароб-ити  -лю 
-иш,  -ляти  -ляю  -ляєш;  — dol- 
gozás заробок  т.  заробки  pl.; 
— dől  завал-ити  -ю  -ишся; 
зарв-ати  -у  -ешся;  зарива-ти 
-ю  -єшся;  запада-ти  -ю  -єшся; 
— dőlt  neki  подався  єму;  — 
dőlés  заваленя  п.  завал  т; 
— dönt  з-,  по-вал-ити  -ю  -иш, 
-ьовати  -юю  -юєш;  — dörzsöl 
по-,  за-слука-ти  -ю  -єш;  нати- 
ра-ти  -ю  -єш;  — dörzsölés  за- 
суканя  п ; — dugni  зап(и)ха-ти 
-ю  -єш;  заткн-уги  -у  -еш;  за- 


тьїка-ти  -ю  -єш;  — dugaszol 
заткати  корком  v.  затичкою; 
закорк-овати  -ую  -уєш;  — du- 
gul затк-нути  -ну  -нешся,  -ати 
-аю  -аєшся, 

be-ékel  заклинк-овати  -ую  -уєш; 
заплкш-ити  -у  -иш,  -овати 
-ую  -уєш;  — ékelve  заплк- 
шено;  — emel  задвиг-нути  -ну 
-неш;  — enyvez  закле-кти  -ю 
иш;  — épit  забуд-овати  -ую 
-уєш;  замур-овати  -ую  -уєпі; 
— ér  7.  дой-ти  -ду  -деш,  до- 
ход-ити  -жу  -иш;  доста-ти  -ну 
-нешся  до  чого;  встиг-нути 
-ну  неш,  -ати  -аю  -аєш;  nem 
érsz  — misére  не  встигнеш  на 
службу  Божу;  2.  (valamivel) 
зай-ти  -ду  -дешся  чим,  захо- 
д-ити  -жу  -ишся  ним ; обой-ти 
-ду  -дешся,  обход-ити  -жу 
-дишся  без  чого ; вдовол-ити 
-ю  -ишся,  -ьна-ти  -ю  -єшся  чим; 
3.  (gyümölcs)  при-,  до-стиг-нути 
-ну  -неш,  -ати  -аю  -аєш;  — 
ereszt  1.  bebocsát;  — érkezés 
прибьіт(-я)  т.  (п.)  прикзд  т; — 
érkezik  при-  над-ьійти  -ьійду 
-ьійдеш,  -ход-ити  -жу  -иш ; 
приб-ьіти  -уду  -удеш,  -ьіва-ти 
-ю  -єш;  наспк-ти  -ю  -єш, 
-ва-ти  -ю  -єш;  (kocsin)  над- 
кзд-ити  жу  -иш,  -жа-ти  -ю 
-єш;  — esett  запальїй;  — estele- 
dik завечеркє,  змеркає ; — eszi 
magát  за-ксти  -км  -кшся,  -кда- 
ти  -ю  -єшся. 

be-fagy  замерз-нути  -ну  -неш, 
-ати  -аю  -аєш;  — falaz  замур-о- 
вати -ую  -уєш;  — fárad  затру- 
д-ити  -жу  -ишся ; tessék  — 
fáradni  прошу  затрудитися; 
— fásit  засадж-овати  -ую  -уєш; 


befirkál — befüstöl 


35 


— fátyoloz  заслон-ити  -ю  -иш, 
-ьовати  -юю  -юєш;  — fátyolo- 
zás заслоненя  п ; — fecskendez 
забрнзка-ти  -ю  -єш ; закро- 
п-ити  -лю  -иш,  -льовати  -люю 
-юєш;  (vérrel)  закровав-ити 
-лю  -иш;  —fed  по,  -за-крьі-ти 
-ю  -єш,  -ва-ти  -ю  -єш ; — fejez 
за-,  до-конч-ити  -у  -иш,  -овати 
-ую  -уєш;  aratást  —fejezni 
дож-ати  -ну  -неш;  beszédet 
— fejezni  скончити  бесіду  V. 
промову;  — fejezés  по-,  до-кон- 
ченя,  заключеня,  довершеня 
« п ; — fejezésül  в конци,  конець- 
концем;  — fejezetien  не-,  до-, 
за-,  по-конченьїй,  недоверше- 
ньш;  —fejeződik  за-,  до-кон- 
читися;  — feketit  по-,  об-,  за- 
чорн-ити  -ю  -иш,  -ьовати  -юю 
-юєш;  —fektet  по-,  за-лож-ити 
-у  -иш;  — fektetés  вложеня  п. 
adj.  вложеньш;  — felé  удну, 
до  серединьї;  — fellegzett  за- 
хмар-ити  -ю  -ишся;  azt  sem 
mondta — пошов  без  будьте 
здорові;  —fér  по-,  умі-ститн 
-щу  -стишся,  -ща-ти  -ю  -єшся; 
ста-ти  -ну  -єш;  nem  fér  — а 
szűk  ajtón  не  стане  через  вузкі 
двери;  — fertőz  зара-зити  -жу 
-зиш,  -жовати  -жую  -жуєш ; 
—fest  замал-ьовати  -юю  -юєш ; 
закра-сити  -шу  -сиш,  -ша-ти 
-ю  -єш;  зафарб-ити  -лю  -иш. 
— fészkeli  magát  загнізд-ити  - жу 
-ишся;  закорен-ити  -ю  -ишся. 
be-firkál  по-за-черка-ти  -ю-  єш, 
-овати;  — fizet  за-,  в-пла-тити 
-чу  -тиш,  -човати  -чую  -чуєш; 
— fizetés  впла-та  /.  -ченя  п. 
be-fog  запр-ягти(ячи)  -яжу  -яжеш, 
-іг-ати  -ю  -єш;  — fogat  дати 


запрігати;  fogd  — a szád  мов- 
чки будь,  заткай  рот,  заткай- 
ся;  —fogó  (geom.)  прямка,  ка- 
тета /;  — fogad  прийма-ти  -ю 
-єш;  при-яти  -йму  -ймеш;  при- 
нима-ти  -ю  -єш;  — fogadás 
принягя  п ; — foglal  /.  опра- 
в-ити  -лю  -иш,  -ля-ти  -ю  -єш; 
2.  міс-тити  -шу  -тиш;  обойма- 
ти  -ю  -єш;  — f oly  зате-чи  -чу 
-чеш,  затіка-ти  -ю  -єш;  (pénz) 
впльїва-ти  -ю  -єш;  (folyó)  вли- 
ва-ти  -ю  -єшся;  — folyt  összeg 
приход  т ; — folyás  вплив  т; 
— folyást  gyakorol  вплива-ти  -ю 
-єш  на  кого;  мати  вплив;  — 
folyásos  впливовий;  — fon  за-, 
у-пл-естн  -ету  -етеш,  -іта-ти  -ю 
-єш;  об-,  за-мота-ти  -ю  -єш; 
— fordít  завер-тати  -таю  -таєш, 
-нути  -ну  -неш;  загн-ути  -у 
-еш;  — fordul  за-,  по-вер-нути 
-ну  -неш;  закрята-ти  -ю  -єш;  — 
forr  (seb)  заблизн-ути  -ю  -ишся. 

fee-főtt  заваренина  /;  -“főz  за- 
вар-ити  -ю  -иш,  -ьовати  -юю 
-юєш;  — főzés  завареня  п. 

be-fujni  на-,  за-ві-яти  -ю  -єш, 
-вати  -ваю  -ваєш;  — fújta  az 
utat  a hó  снігом  дорогу  за- 
віяло; на  улици  сніг  замітає; 
зано-сити  -шу  -сиш;  заме-сти 
-ту  -теш;  заміта-ти  -ю  -єш; 
— fújt  завіяний,  заметений. 

befurakodik  вдіза-ти  -ю  -єшся; 
вдира-ти  -ю  -єшся. 

be-íut  /.  забі-гти  -жу  -жиш,  га- 
-ти  -ю  -єш;  2.  (folyondár  а 
fát)  обвива-ти  -ю  -єш ; — futtat 
дати  обвивати. 

fee-füstöl  за-,  на-кур-ити  -ю  -иш, 
— fűt  затоп-ити  -лю  -иш,  льо- 


36 


befűz — behív 


вати  -люю  -люєш;  — fűtött  neki 
до-,  за-пкк  му. 

befűz  /.  обяз-овати  -ую  -уєш; 
зашнур-овати  -ую  -уєш ; 2.  (tűt) 
задк-ти  -ю  -єш,  -ва-ти  -ю  -єш 
(cérnát  tűbe). 

bég-et  бе(в)ка-ти  -ю-єш;  мека- 
ти -ю  -єш;  бев-чити  -у  -иш; 
бле-яти  -ю  -єш;  — és  бевканя, 
бевчаня,  меканя,  блеяня  п. 
begombol  зашпонка-ти  -ю  -єш; 
заґудз-овати  -ую  -уєш;  — ко- 
zik  зашпбнка-ти  -ю  -єшся. 
be-göngyöl  опо-,  за-,  в-ити  -ю  -єш 
у що,  -ива-ти  -ю  -єш  у що; 
загор-нути  -ну  -неш,  -та-ти 
-ю  -єш;  — gördít  зако-тити  -чу 
-тиш;  закача-ти  -ю  -єш;  за- 
коч-овати  -ую  -уєш. 
begy  воле  п ; — es  воля(с)тьій, 
вольоватьій. 

be-gyakorol  вьіуч-оваги  -ую  уєш; 
вправля-ти  -ю  -єш;  — gyakor- 
lás вправа  /. 

be-gyógyit  заго-йити  -ю  -иш, 
-йовати  -юю  -юєш;  — gyógyul 
загой-итися,  -оватися. 
be-gyüjt  запал-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати  -юю  -юєш;  — gyulladt 
на-,  за-страшився,  запалився, 
begyül  на-,  з-бира-ти  -ю  -єшся. 
behabar  (ételt)  подбива-ти  -ю 
-єш,  заправ-ити  -лю  -иш. 
behajit  І.  bedob, 
behaj-lit  (-lik)  загн-ути  у-  еш(ся), 
загина-ти  -ю  -єш(ся);  скруч-о- 
вати  -ую  -уєш. 

behajóz  припльї-сти  -ву  -веш,  -ва- 
ти -ю  -єш. 

behajt  /.  за-гнати  -жену  -женеш, 
-ганя-ти  -ю  -єш;  2.  (pénzt)  за-, 
с-тяга-ти  -ю  -єш;  закасс-овати 


-ую  -уєш;  — ás  7.  за-  на-гнаня 
п\  2.  (pénz)  стяганя  п.  ин- 
кассо;  3.  (papirt)  загинаня; 
— hatatlan  нестягаємьій;  — ogat 
загина-ти  -ю  -єш. 
behall  зач-ути  -ю  -єш,  -вати 
-ваю  -ваєш;  — atszik  зачутися, 
зачуватися,  голос  доходить, 
behálóz  об-,  за-мота-ти  -ю  -єш; 

заман-ьовати  -юю  -юєш. 
behangzik  1.  behallatszik, 
behantol  по-,  за-греб-сти  -у  -еш, 
-ати  -аю  -аєш. 

beharangoz  зазвон-ити  -ю  -иш. 
beharap  заку-сити  -шу  -сиш, 
-шовати  -шую  -шуєш. 
be-hasad  за-,  роз-дер-ти  -у  -єшся ; 
залупати  -ю  -єшся;  — hasit 
надкол-оти  -ю  -еш,  -ьовати 
-юю  -юєш;  над-,  за-роздерти, 
-дирати;  залупа-ти  -ю  -єш. 
behat  вплива-ти  -ю  -єш;  вра- 
жа-ти  -ю  -єш;  — оі  вдира-ти 
-ю  -єшся;  втис-нути  -ну  -неш- 
ся,  -ка-ти  -ю  -єшся;  — ás 
вплив  т.  вражкня  п;  — olás 
втисканя  п.  наплив  т ; — ó 

проникливий. 

behavaz  засьіп-ати  -лю  -леш, 
-овати  снкгом;  заснкж-ити  -у 
-иш. 

beheg-ed  заблизн-ити  -ю  -ишся; 
приго-ити  -ю  -ишся;  — észt 
загой-ити  -ю  -иш,  -овати  -юю 
-юєш. 

behelyez  /.  ставля  ти  -ю  єш, 
настановля-ти  -ю  -єш;  2.  по-, 
на-мк-стити  -щу  -стиш,  -що- 
вати  -щую  -щуєш. 
behint  засьіп-ати  -лю  -леш,  -о- 
вати. 

behív  при-,  за-клика-ти  -ю  -єш 
V.  заклич-у  -еш;  при-,  за- 


behízeleg — bejelent 


37 


зв-ати  -у  -еш,  -зьіва-ти  -ю 
-єш;  — ás  зазьів,  призьів  т.  за- 
кликаня  п;  — ási  parancs  по- 
кликуючий розказ  v.  приказ  т. 
be-hizeleg  приле-стити  -щу  -стиш- 
ся, -щовати  -щую  -щуєшся; 
при-,  под-добр-ьовати  -юю 
-юєшся;  — hízelgő  под-  об- 
лестньїй. 

behódol  подда-ти  -м  -ш  -сться, 
-вати  -ю  -єшся  кому;  под- 
чи-ниги  -ю  -ишся,  -яти  -яю 
-яєшся;  покор-ити  -ю  -ишся, 
-яти  -яю  -яєшся. 
behorpad  1.  horpad, 
behord  по-,  за-но-сити  -шу  -сиш, 
-шовати  -шую  -уєш;  заво-зити 
-жу  -зиш. 

behoz  /.  за-,  при-нес-ти  -у  -еш, 
-но-сити  -шу  -сиш;  приво-зити 
-жу  -зиш;  2.  (szokást,  törvényt) 
за-,  в-провад-ити  - жу  -иш,  -жова- 
ти  -жую  жуєш ; — atal  до-, 

при-воз  т ; ^ — a.tali  cikk  при- 
возний товар  т;  — atali  vám 

ПрИВОЗНе  MfoITO  V.  ЦЛО  72. 

behull  в-,  за-па-сти  -ду  -деш, 
-да-ти  -ю  -єш. 

behuny  зажмур  ити  -ю  -иш;  за- 
мки у ти  -у  -еш,  замьїка-ти  -ю 
-єш  очи. 

behűz  в-,  за-тяг-нути  -ну  -непі, 
-ати  -аю  -аєш. 

belliit  захолодити  .-жу  -иш;  за- 
студ-ити  -жу  -иш. 
be-idéz  при-,  за-звати  -зву  -звеш, 
-зьіва-ти  -ю  -єш;  — idézés  при- 
за-зьів  /72.  за-при-званя  п. 
beidegzés  инервація  /. 
be-igazit  направ- ити  -лю  -иш, 
-ля-ти  -ю  -єш;  на-,  за-лад-ити 
-жу  -иш;  на-,  за-пар-овати  -ую 
-уєш;  — Tgazol  до-ка-зати  -жу 


-жеш;  до-,  вьі- свідч- ити  -у  -иш; 
— igazolódik  доказатися,  до- 
свідчитися. 

beiktat  в-,  за-пи-сати  -шу  -шеш, 
-с-овати  -ую  -уєш;  внес-ти  -у 
-еш  в книгу;  запротокол-овати 
-ую  -уєш;  (közbe)  вставля-ти 
-ю  -єш;  (hivatalba)  завод- ити 
-жу  -иш;  инсталл-овати  -ую 
-уєш;  впровад-ити  -жу  -иш  в 
уряд;  — ás  впис  т.  внесеня, 
заведеня  тг;  впровадженя  п. 
инсталлація  тг. 

beiil-ik  з-,  при-да-ти  -м  -шся, 
-вати  -ю  -єшся;  пас-овати 
-ую  -уєш;  одповіда-ти  -ю  -єш; 
— észt  приладна-ти  -ю  -єш; 
при-,  за- пас-овати  -ую  -уєш; 
— о похожий,  подходячий. 

be-іг  запи-сати  -шу  -шеш,  -сова- 
ти -сую  -суєш;  — at  дати  запи- 
сати; — atás  — atkozás  записки 
pl.;  — átkozik  запис-атися,  -ова- 
тися. 

beismer  призна-ти  -ю  -єшся, 
-ва-ти  -ю  -єшся;  — és  при-, 
у-знаня  тг. 

bejár  об-,  за-іха-ти  -ю  -єш;  спу- 
т- о вати  -ую  -уєш;  обізд-ити 
-жу  -иш;  с-,  об-ход-ити  -жу 
-иш;  — ás  — at  вход,  вступ  т ; 
— atos  при-,  до-ступньїй. 

bejegy-ez  в-,  за-пи-сати  - шу  -шеш, 
-совати  - сую  -суєш;  зазнач- ити 
-у  -иш,  -овати  -ую  -уєш; 
zés  запись  т. 

bejelent  /.  заяв-ити  -лю  -иш, 
-ляти  -ляю  ляєш;  зві-стити 
-щу  -стиш;  замелд-овати  -ую 
-уєш;  (bíróságnál)  донес-ти  -у 
-еш;  доно-сити  -шу  -сиш;  2. 
(céget)  зголо-сити  -шу  -сиш, 
-шовати  -шую  -шуєш:  — és 


38 


bejön — bekerít 


заявленя,  замелдованя  n.  за- 
ява /;  — ési  igazolvány  no- 

свідченя  заяви;  — ő доносчик 
m.  заявитель  m.  заявляючий;  j 
— ő hivatal  заявляючий  уряд  | 
m.  уряд  зголошеня. 
bej  ö-n  уво-  за-йти  -йду  -йдеш;! 
за-в-ход-ити  -жу  -иш;  — vetei  ! 
приход  т.  прибьітя  п. 
bejut  доста-ти  -ну  -нешся,  ва-ти 
-ю  -єшся;  доступа-ти  -ю  -єш; 
приб-ьіти  -уду  -удеш,  -ьіва-ти 
-ю  -єш;  — ás  до-,  при-ступ  т. 
béka  жаба  /;  (varangyos)  кара 
паня  /;  — egér  harc  война  жаб 
з мьішами;  — evő  жабоід  т ; 
— kurutyolás  кваканя,  рохканя 
п ; — nyál  різка  /.  жаберина  /; 
— poronty  безхвостики  pl.  пу- 
головок т ; — teknő  шкарупа  /. 
bekalandoz  пере-,  об-,  с-ходити; 
переблука-ти  -ю  -єш;  волоч-и- 
ти  -у  -ишся. 

bekanyarodik  1.  befordul, 
bekap  захоп-ити  -лю  -иш;  — аг 
загреб-сти  -у  -еш,  -ати  -аю 
-аєш;  — csői  1.  begombol, 
bekavicsol  засьіпа-ти  -лю  -леш 
рінею. 

bék-e  мир,  спокой  т.  згода  /; 
— ében  в спокою,  в мирі,  в 
згоді;  — ét  hagy  дати  покой; 
hagy]  — ét  дай  покой,  ли- 
шися! — ét  köt  заключ-ити  -у 
-иш  мир;  помир-ити  -ю  -ишся; 
— ebiró  мировьій  судя  га=/; 
— ebiróság  розємчий  v.  миро- 
вьій  судга;  — ebontó  наруша- 
тель  спокою;  — efeltétel  усло- 
вія  v.  умова  миру;  — ejobbot 
nyújt  дати  руку  на  мир;  по- 
миритися; — ekötés  заключеня 
миру;  — epohár  чаша  миру; 


— eszegés  зломаня,  нарушеня 
миру;  — eszeretet  миролюбіє 
п.  миролюбивость  /;  — esze- 
rető миролюбивьій,  мирньїй; 
— eszerző  миротворець  т ; — е 
szerződés  мировьій  договор  т ; 
— etárgyalás  мирові  перего- 
вори; — etűrés  терпеливость 
/;  — etűrő  терпеливий. 

bekebelez  /.  присоєдиня-ти  -ю 
-єш;  втіл-ити  -ю  -иш,  -ьовати 
-юю  -юєш;  2.  заинтабул-овати 
-ую  -уєш;  (ételt)  поід-ати  -ю 
-аєш;  — és  вписаня  до  ґрун- 
тових книг;  интабулація  /; 
— ési  engedély  дозвол  на  ин 
табулацію;  — esi  illeték  ин- 
табулаційна  оплата  /;  — ési 

kérvény  интабулаційна  просьба 
/;  — ési  záradék  интабулаційна 
клавзула,  приписка  /. 

bekecs  кожух,  жупан  т. 

békéi  1.  meg — ; — tét  помир-ити 
-ю  -иш;  — tetés'npn  , по-миреня 
п.  перепросини  pl.  поєднаня  п ; 
— tető  по-миритель  т.  посе- 
редник помиреня  т ; — tető 
tárgyalás  розправа  помиреня, 
поєднаня. 

beken  за-,  на-,  об-ма-зати  -жу 
-жеш,  -з-овати;  за-,  на-,  по-, 
об-ма-стити  -іцу  -стиш,  -щ-о- 
вати. 

beképzel  уявля-ти  -ю  -єш  собі; 
вмовля-ти  -ю  -єш  в себе;  — és 
зарозумілость;  — t зарозумі- 
лий. 

bekér  запро-сити  -шу  -сиш,  ш-о- 
вати. 

bekerít  за-,  об-город-ити  -жу  . 
-иш,  -ж-овати;  (ellenséget)  окру- 
ж-ити  -у  -иш,  -ати;  оточ-ити 
-у  -иш,  -овати;  — és  огород- 


bekerül — bélbaj 


39 


женя  n.  огорожа  /.  окруженя, 
оточеня  ті. 

bekerül  попа-сти  -ду  -деш,  -да-ти 
-ю  -єш  в що. 

békés  миролюбивьій,  тихий,  мир- 
ний, згбдливий,  спокбйннй; 
— úton  згодливо,  мирно, 
békesség  мир  /ті.  спокбйнбсть  /; 
— es  1.  békés. 

békétlen  неспокбйньїй,  незгод ли- 
вьій,  бурхливий;  — kedik  не- 
спокой-ити  -ю  -ишся;  нару- 
ш-ати,  -овати  спокбй;  — ség 
неспокбй  т.  незгода  /. 
békével  миром,  спокбйно. 
bekever  до-,  при-,  в-,  за-міша-ти 
-ю  -єш;  — edik  замішатися; 
втруча-ти  -ю  -єшся. 
bekezd  за-,  (роз)  по-чина-ти  -ю 
-еш,  -чати  -чну  -чнеш;  — és 
зачало  п.  уступ  т. 
bekiált  закрикн-ути  -у  -еш;  за- 
гойкн-ути  -у  -еш. 
bekísér  при-,  за-провад-ити  -жу 
-иш,  -жовати  -жую  -жуєш, 
béklt  мир-ити -ю  -иш;  лагод-ити 
-жу  -иш;  — о І.  békéltető', 
bekiván  зажада  ти  -ю  -єш. 
béklyó  (lóra),  путо  п.  кайдани, 
окови  /?/.;  — ba  ver  зак-овати 
-ую  -уєш,  -ов-овати  -ую  -уєш. 
bekopogtat  застука-ти  -ю  -єш; 

заклопка-ти  -ю  -єш. 
bekormoz(-ódik)  замастити(ся) 
сажею;  зачад-ити  -жу  -иш(ся), 
-іти  -ію  -ієш(ся). 
beköltöz-ik  7.  за-,  с-провад-ити 
-жу  -ишся,  -жовати  -жую  -жу- 
єшся; 2.  засел-ити  -ю  -ишся; 
— és  7.  запровадження;  2.  за- 

ПЄрЄ-СЄЛЄНЯ  72. 

beköszön  кланя-ти  -ю  -єшся; 
поздоровля-ти  -ю  -єш  кого; 


привита-ти  -ю  -єш  кого;  — t 
над-,  при-ход-ити  -жу  -иш; 
приб-ити  -уду  -удеш,  -ива-ти 
-ю  -єш;  в ступа- ти  -ю  -єш; 
наста-ти  -ну  -неш,  -ва-ти  -ю 
-єш;  заго-стити  -щу  -стиш; 
— tő  (beszéd)  вступноє  слово  п. 

beköt  завя-зати  -жу  -жеш,  -зо- 
вати  -зую  -зуєш;  (könyvet) 
перепле-сти  -ту  -теш;  пере- 
вязку  роб-ити  -лю  -иш;  опра- 
в-ити  -лю  -иш;  об-  за-ви-ти 
-ю  -єш,  -ва-ти  -ю  -єш. 

bekövet-el  затреб-овати  -ую  -уєш; 
— kezik  наста-ти  -ну  неш  ся, 
-вати  -ю  -єшся. 

bekukkan  закука-ти  -ю  -єш,  1. 
betekint. 

békül  помир-итися  -ю  -ишся; 
— ékeny  примирливий,  згбд- 
ливий. 

beküld  за-,  по-,  при- слати  -шлю 
-шлеш;  — és  за-,  по- спілка  /; 
— ő subs.  поснлач  тп.  adj.  по- 
силаючий. 

bekvártélyoz  за-квартир-овати. 

bél  кишка  /.  (kenyér)  мякушка  /. 
(lámpa)  ґнот. 

Béla  Адалберт  т. 

belát  заглян-ути  -у  -еш,  -да-ти 
-ю  -єш;  зрозумі-ти  -ю  -єш ; 

ás  ВЗГЛЯД  772.  ПО-,  З-рОЗу- 

МІНЯ  72.  розсудок  772  ; 

— ása  szerint  по  єго  розсудку  ; 
— ássál  lenni  бити  з порозу- 
мінєм;  — ható  időn  belől  в пред- 
видженом  часі  v.  пбд  instr. 
— hatatlan  недо-глядньїй,  оком 
недосяжний,  незоздримий,  не- 
проглядний. 

bélbaj  хворота  кишок  /;  — csa- 
torna кормовий  провбд  772  ; 
— hurut  нежит  v.  катар  кишок. 


40 


bel  becs — beléndek 


bel  becs  внутрішня  вартость  v. 
стоимость  /. 

bele  в acc.  до  gén.  до  серединьї; 
— akad  завад-ити  -жу  -дишся  ; 
— aprít  на-за-дроб-ити  -лю  -иш ; 
— avatkozik  1.  beavatkozik;  — 
betegszik  по-за-хворк-ти  -ю  єш- 
ся;  — bolondul  7.  удурк-ти  -ю 
-еш;  стра-тити  -чу  -тиш  розум; 
2.  залюб-ити  -лю  -ишся ; — 
botlik  зашпота-ти  -ю  -єшся ; 
— bújik  1.  be-buvik ; — bukik 
7.  впа-сти  -ду  -деш,  да-ти  -ю 
єш;  2.  утра-тити  -чу  -иш  на  чом. 

bele-egyezik  согла-сити  -шу  -сиш- 
ся,  -шати  -шаю  -шаєшся ; зго- 
д-итися  -жу  -ишся;  пристати 
на  що ; 1.  áll.;  — egyezés  згода /; 
— elegyedik  1.  beavatkozik ; — 
éli  magát  зжи-ти  -ву  -вешся 
з чим ; — ért  зарахов-ати  -ую 
-уєш ; зачисл-ити  -ю  -иш  -ьо- 
вати  -юю  -юєш;  — értve  за- 
в-ключно ; — értve  a kiadásokat 
включно  з видатками  ; — esik 
впа-сти  -ду  -еш,  впада-ти  -ю 
-єш. 

bele-fárad  змуч-ити  -у  -ишся; 
утом-ити  -лю  -ишся,  утомл-я- 
ти  -яю  -яєшся;  — fekszik  ляг- 
ти V.  ля- чи  -жу  -жеш;  ляга-ти 
-ю  -єш  в що;  покла-стися  -ду 
-ешся  до  gén.  — fér  1.  befér; 
— fog  брати  беру  берешся  до 
gén.  взятися,  вмитися  до ; — 
foglalva  1.  beleértve;  — fojt  в-, 
за-топ-ити  -лю  -иш ; за-ду-си- 
ти  -шу  -сиш;  — fullad  зато- 
п-ити  -лю  -ишся ; задав-ити 
-лю  -ишся. 

bele-hal  ум-ерти  -ру  -реш,  уми- 
ра-ти  -ю  -єш;  — harap  уку-сити 
-шу  -сиш. 


belehel  вдьіх-нути  -ну  неш,  -ати 
-аю  -аєш. 

bele-jön  увой-ти  -ду  - деш,  уход-и- 
ти  -жу  -иш;  — jött  a munkába 
запрацовався. 

bele-kap  ухоп-ити  -лю  -иш;  ухва- 
тити  -чу  -типі;  — kapaszkodik 
за-при-чкп-ити  -лю  -ишся  -ля- 
ти  -ю  -єшся  до  чого;  — kény 
szerit  за-при-на-сил-овати  -ую 
-уєш ; за-при-на-муш-овати  -ую 
-уєш;  — képzeli  magát  уявити 
собк ; — kerül  7.  попа-сти  -ду 
-деш,  -да-ти  -ю  -єш ; 2.  ко- 
шт-овати;  сто-яти  -ю  -иш; 
— keveredik  замкш-ати  -аю 
-аєшся,  -овати;  — kezd  роз- 
за-поч-ати  -ну  -неш,  -ина-ти; 
братися,  взятися,  кмитися  до 
чого  1.  vesz,  fog;  — kiált  за- 
гойкн-ути  -у  -еш ; — köt  за- 
чкГТа-ти  -ю  -єш;  задира-ти  -ю 
-єшся. 

bélel  подшива-ти  -ю  -єш,  футро- 
вати ; széllel  — t гонивктер, 
вктрогон  /я.  1.  béllel,  béllés. 

bele-márt  замоч-ити  -у  -иш,  -ова- 
ти; занур-ити  -ю  -иш,  -яти 
-яю  -яєш,  1.  belekever;  mi- 
nek mártod — magad  idegen 
dologba  ? чому  мкшаєшся  в 
чуже  дкло?  — megy  7.  1.  be- 
megy; 2.  згод-ити  -жу  -дишся; 
1.  belegyezik;  —mélyed  в-,  за- 
глуб-ити  -лю  -ишся,  -ля-ти  -ю 
-єшся  в що;  — merül  занур-ити 
-ю  -ишся,  -яти  -яю  в асс. 

bele-néz  загля-н-ути  -у  -еш  -да- 
ти -ю  -єш;  зазирн-ути  -у  -еш. 
зазира-ти ; — nyugszik  за-у-спо- 
ко-ити  -ю  -ишся ; вдовол-ити 
-ю  -ишся. 

beléndek  дивдерево  п.  блекота  /. 


beleolt — belgyógyász 


41 


bele-olt  заскіп-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти  -ю  -єш ; — olvad  1.  beolvad. 
— öl  7.  (vízbe)  за-  утоп-ити 
-лю  -иш,  -ля-ти;  2.  (pénzt) 
на-в-пха-ти  -ю  -єш  гроші,  за- 
пропа-стити  -щу  -стиш  гроші; 
— ömlik  влива-ти  -ю  -єшся; 
впада-ти  -ю  -єш;  улл-яти  -ю 
-єшся;  — őszül  по-сиві-ти  -ю 
-єш ; посіді-ти  -ю  -єш. 
belep  припа-сти  -ду  -деш,  -да-ти; 

по-на-крьі-ти  -ю  -єш,  -вати, 
belép  вступ-ити  -лю  -иш,  -а-ти; 
— és  вступ  т\  — ti  dij  вступноє; 
— ti  jegy  вступний  билет  TTL. 
beleránt  поза-в-тяг-нути  -ну 
-неш,  -тяга- ти. 

beles  книш  т.  (káposzta)  капустя- 
ник  т. 

bele-sodor  зарвати  -ву  -веш, 
-ьіва-ти  -ю  -єш;  — sül  замн-я- 
ти  -у  -ешся,  замина-ти  -ю  -єш- 
ся; збитися  з пантелику. 
bele-számit  в-за-числ-ити  -ю  -иш, 
-ьовати;  зарах-овати;  a költ- 
ségeket — számítva  включно 
з вьідатками;  — szeret  за-по- 
люб-ити  -лю  -ишся,  -ль-овати; 
— szokik  при-на-з-вьїк-нути  -ну 
-неш,  -a-ти;  освойоватися;  зжи- 
ти -ю  -єшся  з ким,  з чим; 
погод-ити  -жу  -ишся;  — szól 
(beszédbe)  переб-ити  -ю  -єш, 
-ива-ти  (бесіду);  заміша-ти  -ю 
-єшся  до  слова;  nekem  is  van 
— szólásom  и я маю  до  того 
слово ; — szorul  втиснутися,  за- 
тиск-у  ти  -у  -ешся;  — і egy  kis 
tudás  набрався  мало  науки  у 
—szövődik  запле-сти  -ту  -теш- 
ся;  запліта-ти  -ю  -єшся! 
bdle-talál  по-на-траф-ити  -лю  -иш; 
вціл-ити  -ю  -иш,  -я-ти  в асс.\ 


— találni  magát  1.  beleszokik ; 
— tanul  при-на-в-уч-ити  -у  -иш- 
ся, -а-тися ; — tekint  зазирн-ути 
-у  -неш;  загля-нути  -ну  -неш, 
-дати ; — telik  мина-ти  -ю  -єні 
(ся);  —telik  5 esztendő  мине 
v . треба  5 роков;  — tesz  в-по- 
за-кла  сти  -ду  -деш,  -да-ти; 
умі  стити  -щу  -стиш,  -ща-ти, 
-щ  овати ; влож-ити  -жу  -иш  ; 
— törődik  погод  ити  -жу  -иш- 
ся; успоко-ити  -ю  ишся. 
bele-un  наскуч-ити  чу  -иш,  -а-ти 
-ю  -єш  кому  что;  надоі-сти 
-м  -ш,  -да-ти  кому  що;  на- 
вн-овати  -ую  -уєш  асс .;  — üt 
заб-ити  -ю  -єш,  -ива-ти;  уда- 
р-ити  -ю  -иш;  — ütközik  спо- 
тьїк-нути  -ну  -нешся,  -а-тися; 
зудар-итися,  -я-тися. 
bele-való  принадлежности  pl.  до 
него;  —vénül  постарі-ти  -ю 
-єш;  — vész  заги-нути  -ну  -неш, 
ба-ти;  — veszi  magát  загніз- 
д-ити  -жу  -ишся ; загрьіз-ти  -у 
-ешся,  -а-тися;  1.  beleeszi  ma- 
gát; — '-veszt  утратити  -чу 
-тиш ; — vet  1.  bedob ; — von 
в-за-тяг-нути  -ну  -неш,  -а-ти. 
bélfodor  очеревна  /. 
belföld  край  т.  отчина  /;  — і 
краєвьш;  — і ember  краян-ии, 
земляк,  автохтон  т ; — і for- 
galom краєзьій  оборот  v.  рух  т; 
— і tenger  Середземне  море  я; 
— і termények  краєві  продук- 
тьі  V.  вьіробьі. 

belga  adj.  белґійский,  subs.  бел- 
ґіець  т.  (по)  белґійка  /. 
bélgiliszta  глиста  в кишках. 
Belgium  Белґія  /. 
belgyógyász  лікарь  внутрішних 
хворот  V.  недуг. 


42 


belháboru  — benépesít 


belháboru  горожанска  вбйна, 
межи-усобиця  /. 
beljebb  глубше,  внутрійше. 
béllel  подши-ти  -ю  -єш,  -ва-ти ; 
класти  V.  давати  подшивку; 
— és  подшиваня,  футрованя 
п;  — t ajtó  подшиті  v.  футро- 
вані  двери 

béllés  подшивка  j.  подбой  т. 
футро  п. 

belopódzik  закра-сти  -ду  -дешся 
-да-ти  -ю  -єшся. 

ЬеІОІ  1.  belül  — ‘“Є  из  нього,  из 
неі;  из  того,  из  тоі. 
bélpoklos  прокаженьїй  ; — ság 

проказа  /. 

belső  /.  внутрішній;  2.  (belseje) 
внутро  п.  внутрішность  /.  осе- 
редок т.  глубина  /;  т—  lég 
внутрішно;  — rész  внутрішня 
часть  /;  — ség  будовляна  пар- 
цела /. 

beliigy  внутрішні  справи,  діла 
pl.\  — miniszter(-ium)  министер 
(-ство)  внутрішних  справ, 
belül  7.  внутрі,  удну ; 2.  серед, 
gén.  в асс.  за  асс.\  egy  éven — 
протягом  одного  року;  hatá- 
ron в межах;  — ről  из  одну, 
belváros  внутрішній  город  т. 
belvilág  внутрішній  світ  т. 
helvillongás  усобиці  pl. 
bélyeg  7.  штемплик,  штемпель  т. 
клеймо  п.  марка  /;  posta — 
почтова  марка;  okmány — гер- 
бовий штемпель;  2.  п- озна- 
ка /.  пляма  /.  пятно  п ; — es 
штемпльованнй ; — ez  /.  клей- 
м-ити  -у  -иш;  штемпл-ьовати ; 
2.  пятн-овати ; — gyűjtemény 

збирка  почтовнх  марок;  — ille- 
ték штемплева  належитость  /; 
— köteles  подлягаючий  штем- 


плевой  оплаті;  — mentes  сво- 
бодньїй  од  штемпля;  — télén 
нештемпльований,  без  штем- 
пля ; — ző  штампиля,  печатка  / ; 
— zés  о-штемпльованя  п. 
be-magol  вик-овати  -ов-овати; 
тов-кти  -чу  *чеш;  — márt  за 
моч-ити  -у  -иш,  -овати;  зану- 
р-ити  -ю  -иш,  -я -ти ; — mázol 
замазати  • жу  -жеш,  -з-овати;  — 
mázolt  по-за-мазаний ; — megy 
уво-за-й-ти  -ду  -деш,  в-за-хо- 
д-ити,  -жу  -иш;  — menet  вход 
(kocsin)  в’ізд  т ; — mocsko  ТГ 
bepiszkol. 

be  -mutat  /.  пока-зати  -жу  -жеш, 
-з-овати  ; 2.  представ-ити  -лю 
-иш,  -ля-ти  ; — mutatkozik  пред- 
став-итися,  -лятися;  показ-а- 
тися,  -оватися  (jónak)  уявля- 
ти -ю  -єш  себе;  3.  (áldozatot) 
прино-сити  -шу  -сиш  (жертву); 
(misét)'  одправля-ти  -ю  -єш 
(службу  Божу) ; 4.  предло- 

ж-ити  -у  -иш,  предклада-ти 
-ю -єш; — mutatás  показ(ов)аня 
п.  представленя,  презентованя 
п;  — mutató  subs.  представник 
т.  adj.  показуючий  ; — mutató 
eló'adás  преміера  /. 
bén- а слутьій;  — it  слу-тити  -чу 
-тиш;  — ul  ослутн-ути  -у  -еш, 
послуті-ти  -ю  -єш ; — ulás  ока- 
ліченя  п.  слута  /. 
bencés  бенедиктин  т. 
bendo  пузо  п.  бендюх,  козуб  т. 

adj.  козубатнй,  пузатий. 
Benedek  Венедикт  т.  — rendi 
Венедиктян  т. 

benépes-it  засел-ити  -ю  -иш, 
-ьовати;  заселя-ти;  залюдн-ити 
-ю  -иш,  -ьовати ; — ités  за- 
людненя,  засельованя  п ; — 


benn-^-bérbe  vesz 


43 


засел-итися  -ятися  -ьоватися; 
залюдн-итися,  залюдньовати- 
ся;  — ült  заселений,  залюдне- 

НЬІЙ. 

Ьеші  зо-у-дну,  в нутрі  gén.  ] — е 
в нім,  в ній,  в том,  в той; 
—lakás  бьіваня,  житло  п ; —lakó 
житель  (по)  жителька  /.  жит- 
лярь ; (növendék)  бурсак,  пи- 
томець  т ; — szülött  вродже- 
ний, доморбдньш,  краєвий  subs. 
уроженець,  краян,  автохтон  т; 
ту  билець  adj.  ту  бильний;  — 
eteket  вас;  — ünket  нас. 

Benő  Венямин  т. 

benő  зарос-ти  -ту  -теш,  -нути 
-ну  -неш,  -та  ти;  — veszt  дати 
заростати. 

benső  /.  щирий,  сердечний,  (vi- 
szony) тісний ; 2.  1.  belső ; — 
meggyőződés  глубоке  пере- 
конаня  п ; —lég  внутрішно ; 
— ség  щирбсть,  сердечность  ; 
— séges  1.  benső  /. 

benzin  бензин  т. 

be-nyiíó  поббчна  комната  /;  — 
nyit  вступити  в комнату,  отво- 
рити  двери. 

feenyom-ás  вражіня  п;  — ást  tenni 
vkire  зробити  вражіня ; — ul 
втис-нути  -ну  -нешся,  -ка-ти 
-ю  -єшся  ; за-гнати  -жену  -же- 
нешся; вдер  ти  -у  -ешся,  вди- 
ра-ти  — ulás  посуваня  на  пе- 
ред. 

be-nyujt  пода-ти  -м  -ш,  -вати  -ю 
єш;  вно-сити  -шу  • сиш,  вне- 
с-ти  -у  -еш  ; — nyúl  засяг-нути 
-ну  -неш,  за  ся  га- ти  — nyúlik 
засіга-тися,  засягнутися,  за- 
тяг-нути  -ну  -нешся,  -атися. 

be-olt  заскіп-ити  -лю  -иш,  -льо- 
вати;  защеп-ити  -лю  -иш,  -ля- ти; 


— oltás  за-скіпленя,  за-щепле- 
ня  п\  —olvad  злити  золлю  зол- 
лєшся,  злива-тися  -ю  -єшся ; 
— olvaszt  /.  злити,  зливати ; 
стопгити  -лю  -иш,  -л-ьовати 
стопля-ти ; 2.  (népet)  вьшаро- 
д-ити  -жу  -иш,  -жовати  -жую 
-жуєш  ; — omlik  за-  по-  з-вал-и- 
ти  -ю  -ишся,  -ьоватися;  запа- 
сти -ду  -деш,  -дати  ; зарв-ати 
-у  -ешся;  —omlás  заваленя, 
западаня  п ; — oszt  при-  за- 
діл-ити  -ю  -иш,  -яти  ; —osztás 
за-  розділ  т.  приділеня  п . 
розклад  т.  уставленя  в ряд. 

be-ömlik  1.  beleömlik;  — önt  за-, 
на-лл-яти  -ю  -єш ; на-за-лива- 
ти  -ю  -єш;  — öntés  заливаня  п. 

fee-pakol  запаков-ати  -ую  -уєш, 

1.  becsomagol;  — panaszol  за- 
скаржи-ти  -у  -иш;  —pecsétel 
за-о-печат-ати  -аю  -аєш;  — pe- 
rel заправо-тити  -чу  -тиш  ; за- 
по-з-вати  -ву  -веш  до  суду; 
— pillant  загля-нути  -ну  -неш, 
-да-ти  -ю  -єш ; зазира-ти  -ю 
-єш ; вникн-ути  -ну  -неш ; — 
pillantás  загляненя  п.  загляд  т. 
вниканя  п ; — piszkit,  — piszkol 
запаскуд-ити  -жу  -диш ; зава- 
ля-ти;  засмар-овати;  — pólyáz 
опо-по-за-вива-ти  -ю  -єш ; — 
poroz  посип-ати  -лю  -леш  поро- 
хом; запо-рош-ити  -у  -иш,  -сва- 
ти ; — porosodik  запорошитися, 
припа-стя  -ду  -деш  порохом. 

bér  /.  за-оплата,  платня  /.  жолд; 

2.  наєм  т.  наємне  п.  аренда  /; 
— be  ad  вьі-ка-яти  -йму  -ймеш; 
дати  в наєіЖ  v.  в аренду;  вьіарен- 
д-овати  -ую  -уєш  ; вьінайм-ити 
-у  -еш,  -ати  -аю  -аєш ; — be 
vesz  взяти  в наєм  v.  в аренду, 


44 


beragaszt— beruházás 


арендовати ; найм-ити  -у  -иш; 
виб-рати  -еру  -ереш  на  аренду 
V.  в наєм. 

beragaszt  залЬп-ити  -лю  -иш, 
залкпл-ьовати  -юю  -юєш. 
beragyog  освЬ-тити  -чу  -тиш, 
освїчовати  блеском;  засяя-ти 
ю єш. 

berak  за-  в-кла-сти  -ду  -деш;  за- 
в-клада-ти;  став-ля-ти  -ю  -єш  ; 
вложити,  залож-ити  -у  -иш;  на- 
лад-овати;  — ott  закладаньїй; 
— tároz  поміщовати  в склад, 
berámáz  ставля-ти  -ю  -єш  в ра- 
мьі ; зарам-овати ; оправ-ити 
-лю  -иш,  оправля-ти  -ю  -єш 
в рамьі  V.  под  скло, 
berándul  заізд-ити  -жу  -иш,  за- 
'ЬзДжа-ти  -ю  -єш. 
beránt  /.  зарв-ати  -у  -еш,  зарьі- 
ва-ти  ; затягн-ути  -у  -еш,  затя- 
га-ти ; 2.  (levest)  за-праж-ити 
-у  -иш. 

bérbeadás  вьінаєм  т.  вьіарендо- 
ваня,  вьінаимленя  п. 
bérc  гори,  pl.  стремчак  т ; — es 
гористьій,  скалистьій. 
Beregmegye  Бережска  жупа  /. 
berek  гай,  dem.  гайок  т. 
be-reked  по-  за-хрип-нути  -ну 
-неш,  -а-ти;  — rekeszt  запира- 
ти; замика-ти  -ю  -єш;  зага- 
тити -чу  -тиш;  — rekesztés  за- 
пираня,  замкненя,  загаченя  п. 
bérel  найм-ити  -у  -иш.  -ати; 
аренд-овати;  — élt  /.  наємньїй; 
2.  наятьій;  — епс  наємник  т. 
be  rendel  приз  вати  -ову  -овеш, 
-зьіва-ти;  — rendez  заряд  ити 
-жу  -иш,  -жа-ти;  — rendezés 
постановка,  за-  у-рядженя  п. 

Лад,  уСТрОЙ  /77. 

bereped  1.  behasad. 


berepeszt  1.  behasit. 
béres  /.  наємник  m.  2.  наймит, -чка. 
bereteszel  затвором  зап-ерти  -ру 
-реш  (на  засувку), 
beretva  брьітва  /.  брич  т. 
bér-fizetés  /.  виплата  зароботка, 
плаченя  наймового,  жолд,  пла- 
та; 2.  виплата  аренди;  — gyil- 
kos наятий  убийник  т ; — gyil- 
kosság наяте  убійство  п;  — 
harc  борьба  о плату, 
bérház  чиншовий  дом  т.  чин- 
шовка  /.  арендовняк  т. 
berkenye  рябина  /.  сколошЬ  pl. 
bérkocsi  фіякер,  дорожка,  повбз- 
(ка)  т.  (f.)  — s дорожкарь, 
повозник  т. 

bérlet  наєм  т.  найми  pl.  аренда /. 
— і szerződés  договор  арендо- 
вий  v.  наймовнй ; — jövedelem 
доходи  из  аренди  v.  из  найму ; 
— jegy  абономентний  билет  т. 
bérlő  арендатор,  наиматель  т. 
bérmál  помаза-ти  -жу  -жеш  ми- 
ром; — ás  миропомазаніє  п. 
bérmentes  безплатний,  вольний 
од  оплати ; — it  оплатити  лист; 
— ités  листова  оплата  /. 

Bemát  БернарД  777. 

be-rohan  зар-вати  -ву  -вешся, 
-нва-ти;  — ront  за-па-сти  -ду 
-деш,  -дати  ; набі-гти  - жу  -жиш, 
-га-чти;  забЬг-нути  -ну  -неш; 
— rontás  напад,  наЬзд  т . 
bérszolga  наймит,  слуга  т.  (по) 
наймичка,  служниця  /. 

Berta  Берта  /. 

Bertalan  Вартоломей  т. 
bc-rúg  /.  за-коп-нути  -у  - неш,  -ка- 
ти; 2.  о-нап-итися,  -иватися; 
— ruház  (pénzt)  влож-ити  - у -иш; 
І — ruházás  инвестиція  /.  вложе- 

ня  грошей  в подприємство. 


berzenkedik — beszed 


45 


berzenked-ik  топьір-ити  -ю  -иціся, 
пруча-ти  ■ ю -єшся,  настобур- 
чити  -чу  -чишся,  -човатися;  — 
és  настобурчованя,  пручаня  п. 
be-sároz  заваля-ти  ; закал-ити  -ю 
-иш,  -я-ти ; заболо-тити  -чу 
-типі ; — sározódik  закалятися, 
заболотитися,  завалятися;  — 
savanyít  заквасн-ити  -иш,  -ьо- 
вати ; — segít  до-за-пом-очи 

-ожу  -ожеш,  -ага-ти;  — seper 
заме-сти  -ту  -теш,  замкта-ти ; 
— sétál  зашпацкр-овати;  — siet 
заспкш-ити  -у  -иш;  — soroz 
за-одо-брати  до  войска ; взяти 
до  войска  1.  beoszt.;  — sorozás 
обзирачка  /.  бранка,  асентирка 
/;  — sóz  на  за-сол-ити  -ю  -иш  ; 
jár  mint  а — sózott  ходить  як 
засолений. 

besötét-edik  затемнк-ти  -ю  -єш ; 
— it  затемк-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати  -яти;  за-тьм-ити  -лю  -иш. 
bestia  бестія  /.  звкрь  т. 
be-sug  на-,  пбд-шеп-тати  -чу  -чеш; 
-товати;  подска-зати  -жу  -жеш, 
-з-овати ; доне-сти  -су  -сеш, 
доно-сити  -шу  -сиш  ; — súgás 
нашептаня  п.  на-по-шептьі  pl.; 
— súgó  подшептач,  шепотин- 
ник  т.  (nő)  шепотинииця  /. 
доносчик;  — sugároz  освк-тити 
-чу -тиш, -чую  -чуєш;  осяя-ти; 
озар-ити  -ю  -иш,  -яти  -ю  -єш; 
— surran  закра-сти  -ду  -дешся, 
-да-ти;  — sülyed  — süpped  за- 
падати; застряг  нути -ну -неш, 
-ати ; — süt  засвт-тити  -чу  -тиш, 
-човати;  запе  чи  -чу  -чеш;  — 
szakad  зар-вати  -ву  -вешся, 
-ьіва-ти  -ю  -єшся;  запа-сти  -ду 
дешся,  -да-ти  -ю  -єшся;  — 
szakaszt  завал- ити  -ю  -иш, 


-ьовати;  — szakit  за-розорв-ати 
-у  -еш,  за-роз-рьіва-ти;  (fejét) 
роз-,про-вал-ити  -ю  -иш  го- 
лову ; — szalad  забк-гти  -жу 

-жиш,  -г-ати;  — száll  (vonatba) 
в с- кети  -яду  ядеш,  векда-ти; 
— szállás  векданя  п ; — szállásol 
заквартир-овати  -ую  - уєш ; — 
szállít  за-в-но-сити  -шу  -сиш, 
(árut)  достав  ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти  -ю  -єш;  (bűnöst)  приетав-и- 
ти  -лю  -иш,  -ля-ти  -ю  -єш ; 
— szállítás  до-,  при-ставленя  п. 
достава  /. 

beszám-it  зарах-овати;  зачисл-и- 
ти  -ю  -иш,  -яти;  пораховати 
на  чію  користь;  вмкн-ити  -ю 

. -иш,  -яти;  (felró)  припи-сати 
-шу  -шеш,  -совати;  — itás  за- 
численя,  зарахованя  припи- 
саня  п\  — itás  alá  eső  — itható 
вмкняємьій,  вмкнимьш,  одвк- 
чальньїй,  одповкдальний,  по- 
читальньїй;  — ithatatlan  невмк- 
нимьій,  невмкняємьій,  непочи- 
тальньїй,  неодвкчальньш,  не- 
одповкдальньїй;  — ithatóság  од- 
вкчальность  /.  вмкнимость  /. 
вмкняємость,  почитальность; 
— ithatatlanság  невмкнимбеть 
/.  непочитальнбеть,  неодвк- 
чальнбеть;  — оі  зда-ти  -м  -ш, 
скла  да-ти  -ю  -єш  рахунок;  зда- 
-вати  -ю  -єш  справозданя  v. 
справу;  за-розрах-овати ; — oló 
— olás  справозданя  п.  звкт, 
обрахунок  т. 

beszár-ad  засохн-ути  -у  -еш;  за- 
сьіха-ти;  — it  засуш-ити  -у 
-иш,  -овати. 

beszed  за  од-по-бира-ти ; (orvos- 
ságot) зажи-ти  -ю  -єш,  -вати; 
— és  стяганя  п.  заживаня  п. 


46 


beszéd — beszúr 


beszéd  бесіда,  мова,  річ,  про- 
мова /;  — be  ered  заговорити 
з ким,  розговоритися;  — et 
— intéz  — tart  виголосити  про- 
мову; мати  бесіду;  — be  jönni 
розговоритися;  ez  már — то 
вже  айно!  — közben  в бесіді; 
mire  való  a sok — нащо  так 
много  говорити;  rövidre  fogja 
а — et  коротко,  вязко  сказати, 
висловитися;  sok  — nek  sok 
az  alja  бесіди  богато,  а толку 
мало;  — es  говорливнй,  бесід- 
ливьій,  балакливий;  — esség 
говорливость,  бесідливость, 
балакливость  /;  — gyakorlat 

вправа  в розговорах,  почат- 
кові відомости;  — hiba  хиба, 
помилка  в бесіді;  — mód  го- 
вор  т.  способ  говореня,  ви- 
слов т;  — rész  часть  річи; 
— szerv  голосовий  орґан  т. 

be-szeg  об-,  за-руб-ити  -лю  -иш, 
-льовати;  обши-ти,  -вати;  — 
szegez  загвозд-ити  -жу  -иш, 
-жовати;  приби-ти  -ю  -єш, 
-вати;  — szegó'dik  на-яти  -йму 
тймешся,  найма-ти  -ю  -єшся, 
поєдна-тися. 

beszél  говор-ити  -ю  -иш;  бесі- 
довати;  мов  ити  -лю  -иш;  про-  : 
мовля-ти;  розговорьовати;  ви- 
голо-сити  -шу  -сиш;  ezt  — ik 
кажуть,  говорять;  lelkére  — 
примовити  до  душі  v.  до  сер- 
дця ; valaki  érdekében  — про- 
мовляти про  кого;  — get  за- 
по-говор-ити  -ю  -иш;  побала- 
ка-ти  -ю  -єш;  — getés  роз-, 
по-говор  т.  бесіда  /.  роз- 
мова /;  — ő subs.  бесідник, 

речник  т ; (по)  бесідниця, 
речниця  /;  adj.  говорячий, 


мовлячий;  — ő gép  Грамофон; 
— ő képesség  способность  до 
говореня;  — ő szerv  голосо- 
вий орґан  т ; —tét  дати  кому 
говорити. 

beszély  оповіданя  п.  новела  /. 
повість  /;  — iró  новелист,  по- 
вістярь  т. 

be-szennyez  (1.  bepiszkol)  за-не- 
чища-ти;  за-бруд-ити  -жу  -иш, 
-нити  -ню  -ниш;  — szentel  по- 
о-свя-тити  -чу  -тиш,  -човати; 
— szentelés  о-по-свяченя  п ; — 
szerez  наб-ити  -уду  -удеш, 
-ивати;  mindent  — szerzek  все 
набуду;  приобрі-сти  -ю  -єш, 
-вати;  — szerzés  покупка /.  за- 
купленя  п;  набьітя  п.  набиток 
т;  — szerzési  ár  купна  ціна. 

be-szí  за-в-диха-ти  -ю  -єш;  за- 
в-сс-ати  -у  -еш;  вснса-ти  -ю 
-еш;  — szívódik  усяк-нути  -ну 
І -непі,  -ати  -аю  -аєш;  всисатися, 
вссатися;  — szivárog  усяк-ну- 
ти -ати. 

be-szól  заговор-ити  -ю  -иш  до 
кого;  — szólít  зазв-ати  -у  -еш; 
зазнва-ти  -ю  -єш;  за-,  при- 
-по-кли-кати  -чу  -чеш;  — szol- 
gáltat достав-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти  -ю  -єш;  вно-сити  -шу 
-сиш;  пере-од-дати;  — szőrit 
за-в-тис-нути  -ну  -неш,  -кати. 

beszo  за-в-пле-сти  -ту  -теш;  за- 
в-пліта-ти  -ю  -єш;  ввод-ити 
-жу  -иш;  всува-ти  -ю  -єш. 

Beszterce  Бистриця  /;  — bánya 
Баньска  Бистриця  /;  Ь. — szilva 
бистриці  pl.  (fa)  бнстриця  /. 

beszúr  /.  закол  оти  -ю  -еш;  за- 
бити -ю  -єш  (кол) ; в-за-стро- 
м-ити  -лю  -иш;  в-за-ді-ти, 


beszüntet —betét 


47 


-ва-ти ; — ás  застромленя,  за- 
дкваня,  вставленя,  забитя  п. 

beszüntet  застанов-ити  -лю  -иш, 
-льовати,  -ля-ти. 

beszűrődik  проткка-ти  -ю  *єш. 

betábláz  вписати  до  ґрунтових 
книг,  заинтабуловати ; — ás 

вписаня  до  ґрунтових  книг, 
интабулація  /. 

be-takar  за-на-о  при-крьі-ти  -ва- 
ти; —takarít  за-в-во-зити  -жу 
-зиш ; — takarodik  заби-рати 

-ю  -єшся;  — takaródzik  за-по- 
при-крьіва-ти  -ю  -єшся,  за- 
об-вива-ти  -ю  -єшся;  — támaszt 
прип-ерти  -ру  -реш,  -ира-ти; 
подкла  -сти  -ду  -деш,  -да-ти ; 
— tanít  под-при-на-уч-ити  -у 
-иш,  -a-ти  кого ; — tanul  на- 
по-при  уч-итися,  -атися;  (dat) 
— tapaszt  залкпльовати ; зама- 
е-тити  -щу  -тиш;  —tart  по- 
до-держ-ати  -у  -иш;  по- до- 
держ-овати. 

beteg  хворий,  недужий,  слабий, 
болкзньїй  subs.  пацієнт,  (по) 
пацієнтка  /;  nagy — тяжко  хво- 
рий ; halálos — смертельно  хво- 
рий; — en  fekszik  лежати  в 
хворотк  V.  недузк ; — ágyas 

asszony  положниця  /;  — ápolás 
обходженя  v.  догляд  хворих; 
— ápoló  доглядач  т;  (по)  до- 
глядачка, доглядниця  /;  — edik 
заслабн-ути  -у  -еш ; захвор-Ьги, 
-овати ; занедуж-ати ; — es  хир- 
лявий, хвороватий,  хоробли- 
вий,  хворяковатий,  слабови- 
тий, subs.  хирляк  т ; — eske- 
dik  хвор-овати;  нездужа-ти ; 
слаб-овати ; — eskedés  хирля- 
вбсть,  хворотливость,  хороб- 
ливость,  слабовитость  /;  — lá- 


togatás поскщеня  v.  одвкдиньї 
pl.  хворих;  — ség  хворота, 
хороба,  слаббсть,  недуга  /;  — 
segélyzó'  pénztár  подпорна  касса 
для  хворих;  касса  хворих; 
— szoba  комната  для  хворих, 
be-teker  за-об-по-ви-ти  -ю  -єш, 
-вати;  —tekint  з а гл  я -ну  ти  -ну 
-неш,  -да-ти  -ю  -єш ; — tekintés 
вгляд,  перегляд  т ; — telik 

7.  доповн-ити  ю -ишся,  -яти- 
ся;  доверш-ити  -у  -ишся, 
-атися;  2.  (étellel)  нак-сти  -м 
-шся,  -да-ти  -ю  -єшся  чого ; 
наси-тити  -чу  -тишся,  -гцатися  ; 
— telepit  засел-ити-ю  -иш,  -ьо- 
вати  ; — települ  за-по-сел-ити 

-ю  -ишся,  -ьовати ; осад-ити 
-жу  -ишся,  -жовати;  — teljese- 
dés сповненя,  здкйстненя,  до- 
вершеня  п;  — teljesedik  v. 
сповн-ити  -ю  -ишся,  -ятися ; 
здкйстн-ити  -ю  -ишся;  — telje- 
sít сповн-ити  -ю  -иш,  -яти ; — 
temet  засьш-ати  -лю  -леш,  -ляю 
-ляєш;  за-хова-ти  -ю  -єш;  по- 
запрята-ти  -ю  -єш ; — tér  зай- 
ти -ду  -деш,  заход-ити  -жу  -иш; 
закзд-ити  -жу  -йш,  -жа-ти  -ю 
-єш;  повер-нути  -ну  -неш,  -та- 
ти -ю  -єш;  -—terel  заганя-ти 
-ю  -єш;  — térit  застел-ити  -ю 
-иш,  -ьовати ; за-на-при-кри-ти 
-вати;  — terjeszt  пода-ти  -м 
-ш;  подаю  -вати;  предлож-ити  -у 
-иш,  внес-ти  -у  -еш;  — terjesz- 
tés предложеня,  внесена  п ; 
— tessékel  засиловати;  -—tesz 
7.  в за-кла-сти  -ду  -деш,  -да-ти 
-ю  -єщ  (pénzt) ; 2.  (ajtót)  за- 
п-ерти  -ру  -реш,  -ира-ти;  за- 
чин-ити  -ю  -иш,  -яти. 
betét  вклад  т.  вкладка  /.  пай  т. 


48 


betetéz — bevándorlás 


betetéz  до-за-верш-ити  -у  -иш, 
-овати  ; — és  довершеня  п. 
betéve  (könyvet)  на  память. 
betevő  вкладник  т;  — falat  ку- 
сок хліба. 

betilt  заборон-ити  -ю  -иш,  -яти; 
зака  зати  -жу  -жеш,  -зовати; 
— ás  заборона  /.  заказ  т. 
betódul  втиснути  -ну  -нешся, 
-ка-тися;  на-  в-всун-ути  -у 
-нешся. 

betoppan  надой-ти  -ду  -деш,  над- 
ходити -ходжу  -ходиш, 
betölt  (folyadékot)  7.  в-  -на  сьі- 
п-ати  -лю  -леш;  налл-яти  -ю 
-єш,  налива-ти  -ю  -єш;  напов- 
нити -няти ; 2.  (helyet)  за-пов- 
н-ити  -ю  -иш,  -ьовати  -юю  -єш; 
3.  (állást)  за-няти  -йму  -еш, 
займа-ти  (уряд)  -ю  єш ; 4. 
(állást  vkivel)  обсад-ити  -жу 
-иш,  -жовати  -жую  -жуєш;| 
—ötté  10-ik  évét  доповнив  де- 
сятий рбк  житя.  J 

betöm  затк-ати  -ну  неш,  затьі- 
ка-ти ; — és  затьїканя  п.  за- 
пор т. 

betör  7.  (ablakot)  вьіб-ити  -ю  - єш, 
-ива-ти  -ю  -єш;  (ajtót)  лови- 
ти -лю  -иш,  -льовати  -люю 
-люєш;  2.  (házba)  влом  итися 
-льоватися;  3.  (országba)  на- 
па-сти  -ду  -деш,  -да-ти  на  кра- 
ину ; — és  влом  т.  вломленя  п. 
напад  т ; — ік  залом-  ити  ^лю 
ишся,  -льовати ; — о вломник  т. 
betud  зачисл-ити  ю -иш,  -ьовати 
-юю  -юєш;  зарах-овати  -ую 
-уєш;  вмін-ити  - ю -иш,  -яти. 
betuszkolni  запха-ти;  впха-ти -ю 
-єш;  всун-ути  -у  -еш. 
betű  буква,  литера  /;  — rendes! 
азбучний;  — számtan  алгебра' 


/;  — szedő  складач  т ; — sze- 
rint буквально,  дословно;  — z 
читати  складуючи, 
betyár  гайдамак  т.  лоґойда,  воло 
цюха  т =/.  бурлак,  опришок  т. 
beugrik  заскоч-ити  -у  -иш. 
beutaz  (földet,  vidéket)  об-пере- 
-жу  -диш,  ізд-ити,  -ізджа-ти 
(valahova)  візд-ити  -жати;  — ás 
заізд  тп ; — ási  engedély  дозвол 
для  заізду;  заіздний  дозвол. 
beültet  по  за-сад-ити  -жу  -иш, 
-ж- овати. 

beüt  (szeget)  заб-ити  -ю  -єш, 
-ива-ти;  1.  betör, 
bevádol  обвин-ити  -ю  -иш.  яти; 
обжаловати  перед  ким;  запо- 
звати  -ву  -веш,  -зива-ти;  за- 
вдавати до  суду;  заскарж-ити 
-у  -иш,  -овати. 

bevág  за  над-рі-зати  -жу  -жеш; 
(fejét)  провал-ити  -ю  :иш,  -ьо- 
вати (голову);  (leckét)  закле- 
п-ати  -лю  -леш  és  -аю  -аєш : 
— ás  заріз(ка)т.  (/)  заруб  т ; 
— dós  затина-ти. 
beválik  зда(ва)тися,  показатися 
способннм;  — katonának  зда- 
тися до  войска  V.  на  вояка, 
bevall  пр-  вн-зна-ти  -м  -шся,  -ва- 
ти -ю  -єшся  до  чого;  — ás  при- 
знаня,  внзнаня  п;  jövedelem 
— ás  признаня  v.  поданя  до 
ходков. 

bevált  /.  (szavát)  до-  по-держ-ати 
-у  -иш,  -овати  (слова);  2.  (pénzt) 
замін-ити  -ю  -иш,  -яти,  -ьовати; 
— ás  замін(а)  т.  (/).  викуп  т. 
bevándor-lás  завандрованя,  пере 
селеня  п ; — ló  переселенець, 
пересельник  ш;  — оі  пересе- 
л-ити  -ю  -ишся,  -ля- ти;  заван- 
др  овати. 


bevár — bíbelődik 


49 


bevár  зачека-ти,  зажд-ати  -у 
-еш;  — ás  зачеканя  п. 
bevarr  заши-ти  -ю  -єш,  -ва-ти ; 
— ás  зашитя  п. 

bevásár-lás  по-  за-куп(ка)  т.  (/.) 
закупленя  п;  —ló  покупець  т; 
— оі  за-на-кун-овати  -ую  уєш. 
bevég-éz  за-  до-кбнч-ити  -у  *иш; 
доверш-ити  -у  -иш,  -о  вати ; 
— zés  до-  за-  с-кбнченя;  за- 
до-вершеня  п;  — zetlen  недо- 
кбнченьїй,  недовершеньїй ; — 
zett  докопчений,  довершеньїй; 
— zett  dolog  до-с-кбнчене  ді- 
ло; — ződik  до-  за-  сконч-и- 
ти  -у  -ишся,  -ати  -аю  -аєшся. 
bevebet-etlen  нездобутньїй ; —о 
здобутньш. 
bever  І.  beüt. 

bevés  7.  врі-зати  -жу  -жеш, 
-овати;  2.  (emlékezetébe)  вби- 
(ва)ти  в память. 

bevesz  при-няти  йму  -еш,  при- 
нима-ти ; (várost)  здоб-мти  -уду 
-удеш,  -иеа-ти  -ю  -єш;  за- нити 
-йму  -ймеш,  займа-ти,  забрати; 
(pénzt,  adót)  поб-рати  -еру 
-ереш,  -ира-ти  -ю  -єш;  стяг- 
нути -ну  -непі,  -ати;  — і magát 
valamibe  закорен-ити  -ю  -ишся. 
bevet  /.  засі-яти  -ю  -єш,  -ва-ти; 
2.  заки-нути  -ну  -непі,  -да-ти; 
завер-ечи  -жу  -жєш;  - — ődik 
попа-сти  -ду  -депіся,  -дати, 
bevétel  при-  до-хбд  т;  — ez 
приходоватн,  одерж-овати. 
bevett  принятьш,  традиційний; 
-—szokás  szerint  як  звьічайно; 
як  бьівало;  по  звьічаю. 
bevezet  в-  за-ве-сти  -ду  -деш; 
в-  за-еод-ити  -жу  иш;  за- 
в-провад-ити  -жу  -иш,  -жовати 
-жую -жуєш; — és  в- за-веденя, 


за-  в-проваджоваия  п. 
bevilágít  засві-тити  -чу  -тиш, 
-човати. 

bevi-sz  в-  за-нес-ти  -у  -еш,  зано- 
сити -шу  -сиш;  (árut)  при-  за 
в-вез  -у  -еш,  - возити  -вожу  -во- 
зиш; — tel  до-  при  вбз;  — teli 
cikk  привозний  товар;  — teli 
kereskedés  привозна  торговля. 
bevon  облож-ити  -у  -иш ; покри- 
ти -ю  -єш,  -вати;  — ja  a vitor- 
lákat затягн-ути  вітрила;  — и! 
вой-ти,  входити  1.  bemegy; 
в’ізд-ити  -жу  -иш,  -жа-ти  -ю 
-єш;  — ül  (katonának)  вступ-и- 
ти  -лю  -иш  -ати,  заруковати  (до 
войска);  — ulás  вхбд,  в’ізд  гп. 
be-zár  замкн-ути  -у  -еш,  зами- 
кати; зап-ерти  -ру  -реш;  —zárás 
замьїканя,  зайираня  п ; — -zár- 
kózik, —zárul  замкнутися,  за- 
пертися, запиратися,  замика- 
тися; — záróiag  за-в-ключно; 
— zörget  засту-ка-ти  -ю  -єш, 
-кнути;  заковта-ти  -ю  -єш;  за- 
клопка-ти  -ю  -єш;  — zúdul 
впа-сти,  впа-дати  несподівано 
v.  приступом  І.  esik;  в-  на- 
сун-ути  -у  -ещся ; — zuhan  за- 
р-Вати  -ву  -вешся,  -н  в ати  ся; 
запастися,  западатися  1.  esik; 
завал-ити  -ю  -ишся;  —zuhanás 
запад,  завал  т;  — zúz  ви- 
бити -ю  -єш,  -ива-ти;  прова- 
л-ити  -ю  -ИШ,  -ювати,  зало- 
ми-ти  -лю  -иш. 

bezzeg  \вера,  так-так,  ей,  якби, 
bezsiroz  зама-стити  -щу  -стиш, 
-щовати  -щую  -щуєш. 
bibe  стовпик  т; 1 — szár  шийка 
/;  itt  a dolog  bibéje  в том  є 
сук;  в том  біда;  — lodik  то- 
м-ити  -лю  -ишся. 


4 


50 


bíbic — birtokrész 


bíbic  чайка  /.  клибик  m. 
bibircsó  бородавка  /.  остудьі  pl. 
biblia  библія  /.  Святе  Письмо  n; 
— і библійньїй;  — і pédabeszéd 
притча  /. 

bíbor  багор,  багрець  т.  пор- 
фира  /;  — köntös  багряниця/; 
— nők  кардинал  т ; — vörös 
багряньїй. 

bicent  (fejével)  кивн-ути  (голо- 
вою) -у  -еш,  хитн-ути  -у  еш. 
biceg  налкга-ти  (на  ногу),  куль- 
га-ти  -ю  -єш,  покульговати. 
bicikli  бициклк  pl.  самогонка  /. 
bicska  дубак,  чепкль  т . 
biggyeszt  7.  причкп-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти;  2.  (ajkával)  наду-ти  -ю 
-єш,-ва-ти  (губьі)  сторомбитися. 
bika  буяк  т ; — viadal  борьба 
бикбв. 

biliárd  билярд  т. 
bilincs  окови,  кайданьї  pl.  путо  т; 
— be  verni  заковати  когось 
в чинчерк ; — ekbe  verve  за- 
при-кованьїй,  закутьій. 
billen  хитн-ути  -у  -ешся,  пере- 
хил-итися,  -ятися ; — t перехи- 
л-ити,  -яти;  — tyű  кляпка  /. 
bimbó  бросток  т ; брость  /.  adj. 
броснатьій  ; — cska  бросточок 
— zik  бро-стити  -щу  -стишся ; 
пуска-ти  бростьі;  пука-ти. 
bír  /.  ма-ти  -ю  -єш;  поскда-ти; 
— ja  magát  вбн  є заможньїй ; 

2.  змо-гти  -жу  -еш ; здужа-ти; 
бьіти  в силк ; зумк-ти  -ю  -єш ; 

3.  (elbírni)  пере-  з-нести  -несу 
-несеш,  -но  сити  -шу  -сиш; 
стерп-кти  -лю  -иш,  видерж-а- 
ти  (муку,  ббль)  -у  -иш,  -овати; 

4.  (vkivel)  дати  собк  радьі ; 
nem  — magával  не  може  за- 
пановати  над  собою. 


bírál  по-суд-ити  -жу  -иш,  -ж-о- 
вати;  оцкн-ити  -ю  -иш,  кри- 
тиз-овати;  — at  оцкнка  /.  по- 
судок  т.  критика  /;  — ó кри- 
тик, рецензент  т. 
bírás  поскданя  п;  — vágy  корьі- 
столюбивбсть,  захланно сть  /. 
birás-kodás  судбвництво,  судо- 
водство  п ; — kodik  сповняти 
уряд  судік;  розсудж-овати. 
birka  овця  /.  adj.  овечий;  — nyí- 
rás стрижба  овець ; — olló  стри- 
гало  п. 

birkóz-ás  розщибаня,  ґиґаня,  ду- 
жаня;  — ік  розщиба-тися,  ґи- 
ґа-тися  з ким,  но-сити  -шу 
-сишся. 

biró  судія  (bíróságnál)  т.  — /. 
староста  (falun)  m=f ; — і су- 
довий, судейский;  — ság  суд  т. 
(választott)  мировий  v.  розєм- 
чий  суд  т.  (hivatal)  судейский 
уряд  т. 

birodal-om  государство  п.  дер- 
жава, монархія  /.  adj.  держав- 
ний; — mi  gyűlés  сойм  дер- 
жавний. 

bírok  розщибаня,  дужаня  п ; — га 
kelni  1.  birkózik, 
birság  грошева  кара  /. 
birsalma  пиґва,  алва  /. 
birtok  маєток  т.  майно,  поск- 
даня п ; — ába  ejteni,  venni  взя- 
ти в поскданя,  заволодкти  чим; 
— ában  lenni  мати  v.  бити  в по- 
скданю  якоксь  ркчи ; — ba  vé- 
tel заволодкня,  здобутя  п ; 
— оі  поскда-ти;  держати  в сво- 
их  руках;  — os  поскдач  v.  по- 
скдатель  маєтку ; — os  név- 
más заименик  присвойний ; — 
rész  частка  /. 


birvágy — biztonság 


51 


birvágy  пожадливо сть,  захлан- 
нбсть,  жада,  корьістолюби- 
вбсть,  хапчивбсть  /. 

— ó пожадливий,  жадний,  жа- 
ден  gén.  корьістолюбивьій,  за- 
хланний, хапчивий. 
bitang  сволоч,  лайдак,  т.  воло- 
цюга т.  = /;  — -оі  волоч-ити 
-у  -ишся;  — ság  лайдацтво  п . 
bitőfa  шибениця  /. 
büor-lás  узурпація  /;  — ló  само- 
званець, узурпатор  т;  — оі 
безправно  захоп-ити  -лю  *иш 
власть;  узурп-овати. 
bivaly  бувол  т.  (nőst.)  -иця  /. 
bíz  до-  по-вір-ити  -ю  -иш,  -яти 
(кому);  — d rám  здайся  v.  ли- 
ши на  мене ; — akodás  довіріє, 
упованя  п . — akodik  (vlkire) 
сподіва-ти,  спуститися ; зда- 
(ва)тися  на  кого;  (vkiben)  до- 
віря-ти  кому;  упова-ти  на  асс. 
■ — akodó  уповаючий;  — almas 
довірливий,  довірочньш ; — 
almatlan  недовірливий  ; — ako- 
dó довірчивий;  — almatlan- 
kodik  недовіряти,  не  мати 
віри  до  кого;  — -almatlankodó 
недовіряй  вий;  — álmatlanság 
недовірливбсть,  недовірчи- 
вость  /;  — almi  személy  довіз  р- 
ник  /п.  (по)  довірниця  /;  — 
alom  довіріє  п.  довіренность; 
— almát  vlkibe  helyezni  довір- 
яти кому;  зда(ва)тися  на  кого; 
teljes  — -alommal  lenni  бити  з 
повним  довірієм;  — ik  (vlkiben) 
довіря-ти  кому;  упова-ти  на 
когось;  — ik  erejében  довіряє 
своим  силам;  одваж-ити  -у 
-ишся,  -оватися  на  що;  nem 
— ott  benne  вон  не  довіряв 
єму;  idegen  segélyben  — ni 


спуститися  v.  уповати  на  чу- 
жу помбч;  — omány  комис  т. 
при-  порученя  п ; — ományba 
adni  одда(ва)ти  в розпродаж 
v . в комис;  — -ományi  комисо- 
вий ; — ományos  комисіонер  т. 

bizony  певно,  справді,  вера;  —ára 
напевно;  — it  дока-зати  -жу 
-жеш,  -зовати;  до-  по-свід- 
ч-ити  -у  -иш,  -ати  -аю  -аєш; 
— itás  доказованя,  досвідченя 
п;  — iték  доказ,  довод  гп;  — 
itó  eljárás  доказове  поступо- 
ваня  п;  — itó  erő  доказуюча 
v.  доказова  сила;  - — itvány 
свідоцтво,  свидітельство  п; 
— nyal  напевно,  справді;  — os 
певний,  безпечний;  — os  va- 
gyok benne  я певний  того; 
— os  órában  в певнбй  годині; 
— osság  певнбсть,  вірогбд- 
нбсть  /;  —ság  свідоцтво  п. 
доказ  т;  — ságot  tenni  посвід- 
чити 1.  bizonyít;  — tálán  не- 
певний, небезпечний;  — talan- 
ság  непевнбсть,  (személyé)  не- 
безпечнбсть  /;  — ui  по-  ви- 
о-  до-ка-зати  -жу  -жешся,  -ка- 
з-овати;  висвідч-ити  -у  -ишся, 
-ати;  igaznak  * — ul  справ-дити 
-джу  -дишся ; доказатися  1. 
bebizonyui. 

bizottság  комисія  /;  виділ  т; 
— і tag  член  виділу  v.  ко- 
ми сіі. 

biztat  спонук-ати,  -овати ; заохо- 
тити -чу  -тиш,  -ч-овати;  — ás 
спонуканя,  заохоченя  п.  за- 
охота  /;  — ó subs.  спонукач 
т.  adj.  спонукаючий,  заохо- 
чуючий; — ó jel  добрий  знак. 

bizton  певно,  безпечно,  зовсім 
певно;  —ság  безпечнбсть  /. 

4* 


52 


biztos — Boldizsár 


певность  f;  — ságba  hozni  за- 
безпеч-ити  -у  -иш. 
biztos  1.  bizonyos;  комисар  m; 
— it  7.  обезпеч-ити  -у  -иш; 
2.  асекур-овати;  у-  за-певн-ити 
-ю  -иш,  -яти  кого  в чом;  уві- 
р-ити  -ю  -иш,  -яти ; — itás 

обезпека  /.  обезпеченя  п.  асе- 
курація,  асекуровка  /;  — iték 
забезпека,  запорука  /;  — itó 
társaság  заклад  обезпеченя ; 
асекураційне  товариство;  асе- 
куровня  /. 

bízvást  зовсім  спокойнот/.  сміло, 
bizser-eg  лоптить  inpers . ; — gés 
лоптячка  /. 

blúz  блуза,  юпка,  визитка  /. 
bóbiskol  дрім-ати  -лю  -леш; 
куня-ти  -ю  -єш;  кліпа-ти  -ю 
-єш. 

bóbita  чуб  т.  (virág)  головка  /. 
bocs  медведьчук  т. 
bocsán-at  прощеня,  вьібаченя  п; 
— atot  kér  перепро-сити  -шу 
-сиш  когось;  — atot  kérek  пе- 
репрошую, вьібачайте,  прос- 
тить; — at  kérés  перепросини 
pl;  — atos  (bűn)  простимий, 
простительньїй  (гріх), 
bocsát  пу-стити  -щу  -стиш,  пус- 
ка-ти;  előre — наперед  пусти- 
ти; szabadon  — з-  у-вольнити; 
пускати  на  волю;  prédára  — 
оддати  на  грабеж;  vízre  — 
спустити  на  воду;  — kozik  за- 
пускатися в що. 
becskor  постол  т.  ходаки  pl.; 

— szij  волока  /. 
bódé  будка,  крамничка  /. 
hódit  за-па-мороч-ити  -у  -иш, 
-овати;  заглуш-ити  -у  -иш, 
-овати;  — ó заглушуючий,  оту- 
манюючий, наркотичний. 


bodnár  боднарь  т. 
bodros,  bodor  кучерявий, 
bódul  об-  за-па-мороч-овати  -ую 
-уєшся;  заглуш-оватися;  — t 
запаморочений,  заголомшеньїй. 
bodza  га-б(у)зина  /.  (fekete)  базь- 
ник  т;  — fapuska  пукалка  /. 
bog  узол,  dem.  узлик;  ґудзик  т. 
bogáncs  бозятник  т.  колючка  f. 

байдрак  чортополох  т. 
bogár  хрущ,  жук  т;  — gyűjte- 
mény коллекція  v.  збирка  хру- 
щів; bogara  van  примховатьш ; 
— szemű  чорно-,  каро-окий. 
boglár  козелець  т.  gén.  -лця. 
boglya  копиця  /.  навилок  т. 
bog-nár  колесник,  колесарь  т ; 

— ózni  узл-ити  -ю  -иш. 
bogrács  шерпінка  /. 
bogyó  бомбулька,  ягода  /. 
bohő  забавний;  наддурнистий ; 
— с сміхун,  -чик  т;,  — kás  L 
bohó;  — ság  жартобливость  /; 
— zat  жарт  т.  побрехонька  /. 
комедія  /. 

bojt  китиця  /;  — os  китичний; 
з китицями. 

bojtár  пастушок,  воловарь  т . 
bojtorján  лопух,  репях,  ріпляк  т . 
репій. 

bók  приласка  /.  комплимент  т; 
— оі  казати  комплименти,  при- 
ласк-овати  -ую  -уєш. 
boka  костка  /. 

bök  -ог  корч,  кущ  т;  — or  erdő 
корчовля  /.  хащ  т ; — réta  ки- 
тиця /.  чуб(ок)  т.  кита  /;  — ré- 
táz  закитич-ити  -у  -иш,  буке- 
ти вязати;  — ros  корчоватьій; 
(ló)  пужливнй,  полохливий; 
— ros  teendők  накупчені  v.  на- 
громаджені діла. 

Boldizsár  Балтазар. 


boldog- — bonctani 


53 


boldog  щастливьш,  блаженньш ; 
В— asszony  Пречиста  Діва  Ма- 
ти; — gá  avatás  канонизація  /; 
причисленя  до  лику  святьіх ; 
— it  ущастлив-ити  -лю  -иш, 
-ля- ти;  — itó  ущасливляючий; 
— ság  щастя  п,  доля  /.  горазд 
т.  благо  п ; — tálán  бездоль- 
ньш,  нєщастливьш,  злощаст- 
ньій ; suhs.  нещастник ; — talan- 
ság  бездоля  /.  нещастя  п. 
недоля  /;  — ul  успі-ти  -ю  -єш, 
-ва-ти;  мати  щастя;  повод-ити 
-жу  -иш ; nem  — ült  не  мог 
ничого  добьітися;  — ul  az  élet- 
ben ведеся  ему  в житю ; — ulás 
успіваня  п.  успіх  т ; — ült  про- 
щеньїй,  небощик,  покойник  т. 
(по')  небожка,  покойниця  /. 
bolgár  болгарин  adj.  болгарский; 

В. — ország  Болгарія, 
bolha  блоха  /;  — ás  блошаньїй ; 

—■csípés  укушеня  блохи, 
bólint  хитн-ути  -у  -непі  головою, 
притак-овати,  помах-овати  го- 
ловою. 

bolond  дурньш,  шаленьїй,  здурЬ- 
льш,  божевбльньїй ; subs.  ду- 
рень, дурак  т ; (gomba)  трой- 
лквьій;  — beszéd  дурниця;  — 
dá  tenni  здур-ити  -ю  -иш ; зро- 
бити из  когось  дурня;  — ok 
háza  дом  бож^вольньїх  v.  дур- 
ньіх;  божевольня  /;  — it  под- 
дур-ити  -ю  -иш,  -ьовати;  — os 
дурноватьш,  придурковатьій ; 
— óz  жарт-овати  -ую  -уєщ ; 
дурі-ти  -ю  -еш ; — ság  дурни- 
ця /.  за-дур  т.  дурощі  pl. 
блазенство  п ; — ul  vimiért  бьі- 
ти  в чомсь  заДуреньїм,  дурі-ти. 
bolt  склеп  т.  крамниця,  торгов- 
ля,  лавка  /;  — hajtás  склепіня 


■ \У:  '' 

п.  звод  т ; — і ár  крамнична  v. 
продажна  v.  склепова  ціна ; — 
os  крамарь,  склепарь  т.  (по) 
крамарька,  склепарька  / ; — os 
inas  крамарчук  т ; — -os  legény 
крамничник  (слуга);  — oz  скле- 
п-ити  -лю  -иш,  -льовати  -люю 
-люєш;  — ozat  звод  т ; — oza- 
tos  опукий,  склепінньш. 
boly  копійка  /.  (hangya)  мурав- 
линя  ті.  комашник  т ; — gat 
непоко-ити  -ю  -иш;  турб-ова- 
ти  -ую  -уєш. 

bolygó  блудньїй,  блукаючий;  — 
csillag  планета  /;  — tűz  блуд- 
ньїй огник  т ; блимавка  /;  — 
zsidó  вічньїй  жид. 
bolyh  пух,  пушок  гп;  — os  пу- 
ховьій,  мохнатий, 
bolyong  блука-ти  -ю  -єш ; блу- 
д-ити  жу  -иш  ; — ás  блуканина, 
скитанина  /.  скитальство  п. 
bomb-a  бомба,  пума  /;  — áz 

бомбардовати ; —ázás  бомбар- 
дованя  п. 

Ьош-lás  розпаданя,  розвязаня  п. 
розклад,  розпад  т ; — lik  /. 
розпа-сти  -ду  -дешся,  -да-тися; 
розсьш-ати  -лю  -лешся,  -овати; 
розвя-зати  -жу  -жешся,  -зо ва- 
ти ся  ; ділитися  на  части ; роз- 
клада-ти  -ю  -єшся,  розлож-ити 
-у  -ишся;  2.  (vlmi  után)  І.  bo- 
londul; — ló  félben  зачинає  роз- 
падатися; — lőtt  розстроєньш, 
розвязаньїй,  розпущений,  (haj) 
розплетеньш,  (ész)  помішаньїй. 
bonc-kés  секційньш  нож  т ; — оі 
пор-оти  -ю  -еш;  розчлен-ити 
-ю  -иш,  -ововати;  —olás  роз- 
порка  /.  пореня,  розчленова- 
ня  п ; — tan  анатомія  /;  — tani 
анатомичньш. 


54 


bont — borostyánkoszoru 


bont  розпор-оти  -ю  -еш,  -ьова- 
ти  -юю  -юєш;  розвя-зати  -жу 
жеш,  -зовати ; zászlót — роз- 
винути прапор;  asztal — t ста- 
вати од  стола;  sátort — зви- 
вати табор ; — akozik  розви- 
нути -ну  -нешся,  -ватися;  вьідо- 
б-ьіти  -уду,  -удешся,  -ивати 
-ьіваю  -ьіваєшся;  1.  kibontako- 
zik; — ó розводний,  розділя- 
ючий ; házassági  — ó akadály 
розводна  супружна  перепона; 
— ogat  розвязовати,  розпо- 
рьовати;  1.  bont. 

bonyo-dalmas  заплутаний,  замо- 
таний, скомпликованьїй ; — da- 
lom путаниця  /.  запутаня,  за- 
мотаня  /2.  компликація  /;  össze 
— lit  заплут-ати  -аю  -аєш,  -ова- 
ти;  — lódik  заплут(ов)атися, 
скомплик-овати;  — lult  1.  bo- 
nyodalmas. 

bor  вино,  dem.  винце  тг;  — ász 
знавець  вина ; винничарь  ; — 
ászát  управа  вина;  —dal  за- 
стблна  v.  пяницька  пісня;  — 
ecet  винний  оцет;  — hamisító 
фальшовник  вина;  — hang  пи- 
яцький  голос;  — ivó  винопи- 
вець,  винолюбець  т ; — izű 
винний ; — izű  alma  винноє 

яблоко;  — kereskedés  торговля 
вином; — kóstoló  проба  v.  сма- 
кованя  вина;  — kő  винний 
камінь;  — kút  буркут;  — le- 
ves винна  поливка  /;  — mé- 
rés винарня  /;  — os  7.  вин- 
ний, виновий,  виняннй;  2. 
подпилий  ; — os  hordó  винна 
бочка,  винянка;  — os  pohár 
виняннй  стакан ; чарка  на 
вино;  — oz  напиватися  вином; 
— ózó  винарня  /;  — ra  való 


чайове,  напиткове; — sajtó  вино- 
тока  /;  — sav  квас  винний  v. 
боровий;  — szagú  чутний  ви- 
ном ; — szesz  алкогол,  спирт  т ; 
— termelés  1.  borászat;  — ter- 
melő виробник  /ті.  вина;  — 
termő  винородний;  — vidék 
виноградна  околиця  /;  — virág 
плісня  /;  — virágos  червено- 
носий. 

Borbála  Варвара,  Борка  /. 

borbély  бритварь,  голярь,  стри- 
гарь  ти;  — műhely  голярня  /. 

borda  ребро  тг.  dem.  реберце  п. 

bordély  ház  публичний  v.  роз- 
пустний  дбм  т. 

borit  за-  при-  на-  по-  в-кри-ти 
-ю  -єш,  -ва-ти;  gyászba  — на- 
нести смуток;  víz  — ja  a földet 
земя  заллята  водою;  — ék  (le- 
vél) коверта  /;  (vizes)  об- 
клад т. 

borj-as  тілна;  — az  утел-ити  -ю 
-ишся. 

borjú  теля,  бича  72.  телиця  /.  dem. 
телятко  тг;  (katonai)  торнистер 
772;  — bőr  теляча  кожа  /; — hús 
телятина  /;  — sült  теляча  пе- 
ченина  /;  — szelet  телячий 

крой. 

borogat  наложити  обклади; — ás 
обклади  pl. 

boron-a  борона;  — ál  борон-о- 
вати  -ую  -уєш,  волочити  -у 
-иш,  смич-ити  -у  -иш. 

borong  затемн-ьовати  -юю  -ю- 
єшся;  захмар-ьоватися;  — ás 
сум,  смуток  772.  туча  /;  — Ó, 
— ós  хмуравий,  сумний,  мрач- 
ний. 

boróka  яловець  т. 

borostyán  бобковець  gén.  -вця, 
лавр  772  ; — koszorú  лавровий 


borotva— bosszút  forral 


55 


вінець  m;  — kő  яктарь  m; 
— levél  лавровий  лист  m. 

borotv-a  брьіч  тп.  бритва  /;  — ál 
брнтва-ти  -ю  -єш;  гол-ити  -ю 
-иш;  — álkozik  брьітватися,  го- 
литися; — álkozás  брьітваня, 
голеня,  брьіченя  п;  — álkozó 
készülék  брьітовка  v.  прилад 
до  б.;  — álkozó  pamacs  квачка 
до  брьітваня. 

bors  попер  ттг.  перец  gén.  -рця 
ттг;  — ot  tör  az  orra  alá  задати 
кому  попру;  гнівити  кого; 
— fű  чабрик  ттг;  — os  наперче- 
ний; напопрений;  — oz  напер- 
ч-ити  -у  -иш;  на-попр-ити  -ю 
иш;  - szem  поперчик. 

borsó  горох,  dem.  горошок  т; 
— ka  решетина  /.  вугор  т ; 
— kő  горошинець  gén.  -нця  ттг; 
— szem  зернятко  гороху;  — 
zik  a háta  перейшов  ему  мо- 
роз поза  спину;  трясучка  го 
попала;  falra  — t hány  кидати 
на  стіну  горохом. 

Ьоги  тьма,  темрява,  темнота  /. 
облак  772.  хмари  pl. ; derűre 
— за  доброю  хвилею  злу 
ж дай;  derűre  — га  все  а все, 
раз  у раз;  — І 7.  (az  ég)  за- 
хмар-ити  -ю  -ишся;  2.  (vlmire) 
за-  по-крьі-ти  -ю  -єш,  -ва-ти  -ю 
-єш ; felleg  — 1 az  erdőre  хмари 
налягають  на  ліс;  (térdre) 
в-  па-сти  -ду  -деш,  -да-ти  -ю 
-єш  (на  коліна)  (földre,  keblé- 
re) кин-ути  -у  -ешся,  кидатися 
(на  землю,  на  груди);  (lábaihoz) 
кинутися  кому  до  ног;  (nya- 
kába) кинутися  в обнятя;  — lat 
1.  ború;  — lt,  — s 7.  захмаре- 
ний, хмарами  повитий,  хмар- 
ний, мрачньїй;  2.  хмуравий. 


borz  борсук  772;  — -adj  борсучньїй; 
— bőrből  készült  táska  борсу- 
ковка  /;  — eb  ямник  т. 
borzad  задрож-ати  -у  -иш;  жа- 
хн-ути  -у  -еш,  здригн-уги  -у 
-ешся;  — ály,  — ás  трепет,  жах, 
перестрах  772  ; — ály  fog  el  стра- 
хом v.  жахом  мене  проймає, 
borz-almas  страшний,  страхови- 
тий,  страшенний,  огидний ; 
— alom  жах,  о-страх  т.  гроза 
/;  — asztó  страшний;  — asztó- 
ság  страхота  /;  — оі  розпеле- 
ш-ити  -у  -еш;  — ong  моро-зити 
-жу  -зиш  (асс.);  — ongás  голод, 
мороз  т.  дрож  /;  — ongat  моро- 
зити (асс.);  hideg  — ongatja 
мороз  йде  по  тілі;  — os,  — as 
кострубатий,  пелехатий, 
bosayák  босняк,  босніець  gén. 
-ійця  772.  (по)  боснійка  /;  adj. 
боснійский,  босняцький. 
bosszan-kodás  досад-а,  -нбсть, 
грижа,  прикрость  /;  — - kodik 
мені  досадно;  зло-стити  -щу 
-стишся;  зл-ити  -ю  -єшся;  — t 
дразн-ити  -ю  -иш;  досад-ити 
-жу  -иш.  -жа-ти  -ю  -єш ; мені 
досадно;  гнівити  -лю  -иш, 
а ти  -аю  -аєш;  допіка-ти;  роз- 
дра-ж-нити  -жну  -зниш,  -жня- 
ти;  — tás  роздражненя  п;  Viki- 
nek — tására  на  злость ; —tó  до- 
садний, прикрий,  докучливий, 
bosszú  помста  /.  одомщеня  п. 
месть  /;  —ért  kiált  az  égre  од 
Бога  помсту  наволікає;  — і 
állni  valakin  пом-стити  -щу 
-стишся  на  кому  за  кого;  од- 
дати помсту  кому  за  кого ; 
одомща-ти  -ю  -єш  за  кого  ко- 
му; одплачовати  кому;  — t 
forral  помсту  кує;  — állás  1. 


56 


boszúálló — bölcselkedés 


bosszú;  — álló  мстивий,  мест- 
ньій;  subs.  местник  m.  (nő) 
местниця  /;  — 1 пб-м-стити 

-щу  -стишся;  пбмща-ти  (над 
ким)  -ю  -єшся;  — latlan  не- 
одомщений ; — s досадний, 

обуреньїй;  — ság  досада  /. 
обуреня  п.  пакбсть  /;  — szomj, 
— vágy  мстиво сть  /.  жадоба, 
жада  помсти;  — szomjas  мсти- 
вьій  v.  жадньїй  помсти. 
Bosznia  Боснія  /. 
boszorkány  відьма,  ворожка,  ча- 
рбвниця  /;  — mester  чарбвник 
т;  — os  чарбзньш;  — ság  во- 
роженя,  чарованя  п;  відьма  /; 
nem  — ság  не  велика  штука; 
bot  біґарь,  бук  /77.  палиця  /.  — oz 
бити  біґаром;  бич-овати  -ую 
-уєш;  — ütés  битя  буком, 
boti  -ás  /.  зашпотаня,  спотиканя 
п ; 2.  помилка  /.  проступок, 
прогріх  777  ; — ік  зашпота-ти 

-ю  -єшся;  споткн-ути  -у-ешся; 
спотика-тися. 

botor  дурньїй,  дурноватьій,  глу- 
пак,  бембеляк,  туман;  — ság 
дурниця  /.  дурацтво  п.  глу- 
по сть  /.  глупота  /. 
botorkál  плянтати  -ю  -єшся; 
спотика-ти  -ю  -єшся;  láb  alatt 
— плянтатися  по  ибд  ноги, 
botos  (cipő)  капець,  кергіець  т. 
botránkoz-ás  соблазнь  /.  згбр- 
шеня  77;  — ік  обур-итися  -ю 

-иш,  -ьовати  -юю  -юєшся;  со- 
блазн-ити  -ю  -ишся;  згбрш-ити 
-у  -шися;  — tat  згбрш-ити; 
соблазнити,  соблазняти. 
botrány  соблазнь  /.  скандал  т ; 
— os  скандальньїй,  соблазни- 
тельньїй. 


bozont  кудло  п;  — os  кудлатьій, 
пелехатьій,  кострубатий;  — os- 
ság косматбсть  /. 
bozót  гуща-ва,  гуща  /;  — os 
корчистьій,  корнистьій. 
bő  обильньїй-,  рясний,  богатьій; 
(cipő,  ruha)  широкий,  обшир- 
ньій;  — beszédű  говорливьій, 
балакливий,  бесідливий;  — 
beszédűség  говорливбсть,  бе- 
сідлизбсть,  балакливо  сть  /. 
bődön  ґелетка,  ґелетчина,  бер- 
бениця  /. 

bődül  рикн-ути  -у  -еш ; ревн-ути 
-у  -еш. 

böfög  ригн-ути  -у  -еш;  рига-ти 
-ю  -єш;  — és  риганя  т. 
bőg  рнч-ати,  -у  -иш ; ри-кати  -ю 
-єш;  рев-ати  -у  -еш;  — és  рев, 
рьж;  — Ő рикун,  ревун  т. 
bőgő  баси  ріу  басоля  /;  — s 
басач  777;  — z бас-овати. 
bögöly  ґедз,  банок,  биндзарь,  му- 
хар,  овад  т.  (kisebb)  охарь  т. 
bögre  горня  77.  dem.  горнятко  п. 

горщок  777.  кайстроня  77. 
bojt  ПОСТ  777.  ГОВІНЯ  77;  І ПОСТ- 

ний;  — і étel  пбстна  страва, 
— öl  по  стити  -щу  -стиш;  гові- 
ти -ю  -єш;  - — ölés  пощеня, 

ГОВІНЯ  77. 

bök  штовкн-ути  -у  -еш;  штов- 
ха-ти -ю  -єш;  дюґн-ути -у  -еш, 
дюґати. 

bőkezű  щедрий,  гойний;  — ség 
щедрбсть,  гойнбсть. 
bökkenő  трудно  сть,  хиба  /;  itt 
а — в том  то  є сук. 
bölcs  мудрий,  благорозумннй, 
мудрець  gén.  -ерця  777  ; — elet 
мудерство  77.  философія  /;  — 
elkedés  мудерствованя,  фило- 


böleselkedik— bővizű 


57 


софованя  я;  — elkedik  мудер- 
ство-вати,  философ-овати  -ую 
-уєш;  — еп  премудро,  мудро, 
розумно;  — esség  мудрость  /. 
премудрость;  — ész  философ, 
премудрець  т ; — észet  фило- 
софія  /;  — észethallgató  слу- 
хач философіі ; — észeti  фило- 
софичиьій. 

bölcső  колиска /;  —nktől  sírunkig 
од  кольїски  до  гроба;  — dal 
колисанка,  колискова  пісня  /. 
bölény  буйтур  т. 
bölömbika  'бугай  т. 
bömböl  рез-іти  -у  -еш. 
böngész  нипа-ти  -ю  -єні;  пошу- 
к-овати;  — et  пошуковакя  п. 
подбор ; — о пошуковая  т. 
bor  /.  кожа  /.  шкура  /.  dem. 
шкурка  /;  2.  (vékony)  болона, 
пліва  /;  (alma)  дупина;  3.  (ki- 
készített) .вичинена  кожа;  ki- 
bújik а — éból  вискочити  из 
шкури ; rossz  — ben  van  зле 
виглядав; — t lenyúzni  здирати 
кожу;  біл-овати  -ую  -уєш ; — - 
megmunkálása  виправа  шкури; 
félti  a —ét  сокотить  свою 
шкуру ; — árus  кожевник ; — be- 
tegség накожна  v.  нашкурна 
хворота /.  сверблячки;  - — csáva 
дубило  •/ — cserzés  дубленя ; — 
egér  лилик  т.  по-пергач  т ; — 
gyógyász  дерматолог  т;  — ке- 
ményedés  мозоль  т;  —keres- 
kedő торговець  V.  торговник 
кожаші;  — kiütés  висипка  на 
тілі,  короста;  — kötény  ко- 
жаний  плат  т.  кожиця  /;  — 
nemű  кожаний,  шкуряньш;  — 
önd  куфер  т . валізка  /.  dem. 
куфрик  т ; — öndös  куфрикарь, 
рем(ин)арь;  — tüsző  черес  т. 


börtön  темниця,  тюрма,  вязни- 
ця  /;  — be  vetni  посадити  до 
темниці,  увязнити;  — büntetés 
кара  темниці  v.  вязниці;  — 
őr  темничний  v.  вязничкий 
дозорець  gén.  -ця  т. 
börving  барвінок  т. 
börz-e  биржа  /.  adj.  биржевьій  ; 

— ziáner  биржевик  т. 
bőség*  /.  (nyak)  грубость  /.  (fej) 
об’єм  т ; 2.  достаток  т.  пе- 
реповни /.  обильнбсть  /.  над- 
мір т ; — ben  élni  жити  в 
великих  достатках;  вести  жи- 
ти в достатках;  — es  обильньїй, 
рясний,  богатнй;  — esen  бо- 
гато,  доволі,  подостатком  ; — 
szárú  por  обильности. 
bő  ’-sz  бішений,  лютий,  скаже- 
ний, яростливий;  — -szavú  бо- 
гатословний;  — szil  розяр-ити 
-ю  -иш,  -яти ; доводити  кого 
до  лютости  v.  до  скажености ; 
— szül  розяр-ити  ся,  -ятися;  роз- 
лю-тити  -чу  -тишся,  -товати ; 
скажені -ти  -ю  -єш ; с-ка-зити 
-жу  -зишся. 

bő-tartalmú  богатьш  змістом, 
обильньїй;  — termő  плодньш, 
родючий,  (föld)  урожайний; 
(iró)  невичерпний, 
bőv-ében  lenni  vminek  мати  щось 
подостатком;  — elkedik  достат- 
к- о вати  -ую  -уєш  ; роскош-о- 
вати,  гобз-овати;  - — elkedő 
обильньїй,  лишній,  достатньш; 
— еп  1.  bőségesen, 
bővít  розшир-ити  -ю  -иш,  -я-ти; 
— ett  mondat  реченя  розши- 
ренеє; — mény  роз-  по-шире- 
ня,  доповненя  п.  при-  до-да- 
ток  т. 

bő-vizü  вод(я)нистьій. 


58 


bővül — bujaság 


bővül  розшир-итися,  -ятися;  — és 
по-  роз-ширеня,  збольшаня  n. 
прирост  m. 

Brassó  Кронштадт  m. 

Brazília  Бразилія  /;  — і брази- 
лійский;  бразилієць  т ; (по) 
бразилійка  /. 

brekeg  квака-ти  -ю  -єш;  квако- 
ні-ти  -ю  -єш;  — és  кваканя  п. 
brigád  бригада  /. 
briliánt  бриля нт  т ; — os  бри- 
лянтовьій. 

Britannia  Британія  /. 
britt  бритійский,  subj.  бритієць  т. 
(по)  бритійка  /. 

bronz  бронз(а)  т.  (/.);  — kor 
бронзовий  вік  т ; — színű 

бронзистьій. 
bros  брошка  }. 

bruttó-súly  брутто*  вага  adj.  брут- 
товьій. 

bú-bánat  журба,  журбота,  жура  /. 
смуток  gén.  -тку,  сум  т.  скор- 
бота, гризота,  грижа  /.  горе  п. 
búb  чулка  /.  чуб  т.  dm.  чубок; 

a feje  — ja  тімя  п. 
buborék  булька,  скалька,  буль- 
башка, бомбулька,  /;  — оі  буль- 
ко-тіти  -чу  -тиш ; скальки 
мече;  (bor)  гра-ти  -ю  -єш. 
búbos  чулкастий,  чубатий,  хах- 
латий;  — banka  одуд,  попу- 
кач  т;  — pacsirta  кочубей  т. 
посмітюха  /;  — tyuk  чубаня, 
хахлатка,  чубатка;  — vöcsök 
перкун,  двочубий  т. 
bucka  горбок  gén.  -бка,  бугор  т. 
búcsú  /.  прощаня  п;  — t venni, 
mondani  одклонятися,  по-  роз- 
праща-тися  -ю  -єш  з ким ; 2. 
одпуст  т.  проща  /.  храм 
церкви ; — beszéd  прощальна 
бесіда  V.  промова  /;  — csók 


послідній  поцілунок  v.  про- 
щальний поцілунок  т ; — ének 
прощальна  пісня  /;  — év  юви- 
лейний  рок  т ; — fia  отпусто- 
вий  дарунок  т ; — járás  про- 
ща /;  — járó  богомолець 
gén.  -лця;  (по)  богомолка  /. 
паломник  т;  — járóhely  отпу- 
стове  місто  п;  — lakoma  про- 
щальний пир  v . бенкет  т ; 
— szó  прощальне  слово  п. 
búcsúz-ik  проща-ти  -ю  -єшся ; 
— ás  прощаня  п.  прощі  pl. 
— ó прощальний,  попрощаю- 
чийся;  — tat  по-проща-ти  -ю 
єш;  — tató  прощі  pl.  прощаль- 
на проповідь  v.  промова  /. 
Buda  Будин  т;  — і будинский ; 

— pest  Будапешт  т. 
bú-dal  скорбна  v.  жалобна  пі- 
сня /.  голосіня  п;  — felejtő 
проганяючий  журбу, 
búg  дудн-іти  -ю  -иш;  гуч-ати 
-у  -иш;  бурк-отіти  -чу  -чиш; 
(galamb)  плужика-ти;  (sziréna) 
гуд-іти  -у  -иш;, — ás  бурчаня, 
гудіня,  воркотня  п.  гук  т ; — ó 
буркотливий;  — ó csiga  кру- 
жало п;  — а волота  /. 
buggyan  рин-ути  -у  -еш. 
bugyog,  bugyborékol  булько-ті- 
ти-чу-тиш;  — ás  булькотня  п; 
— ó жіночі  штани  pl. 
bugyeiáris  капшук,  грошевник 
*т.  таплбвка  /. 

buj-a  /.  похотливнй,  розпуст- 
ннй,  любодійннй;  2.  буйний, 
розживннй,  юрньїй ; — álkodó 
плотолюбець,  похотник  ш;  — 
kór  сифилис  т.  франца  /;  — 
aság  нечистота,  буйность,  юр- 
ность  J. 


bujdosás — buvárol 


59 


búj  -dosás  блуканина  /.  скитаня, 
вештаня  л;  — dosik  блука-ти, 
тиня-тися,  скита-тися  ; — dosó 
збіглець,  скиталець,  емиґрант 
т;  — ік,  — kál  пря-тати  -чу 
-чешся,  хова-ти  -ю  -єшся ; у-, 
с-крити  -ю  -єшся,  -ва-тися ; — 
ósdi  хованка  /;  — tat  дати  схо- 
вати ; —tógát  пбдбур-ьовати 
-юю  -юєш;  пбд-  бунт-овати; 
— togatás  бунтованя,  пбдбуре- 
ня  п ; — togató  бунтовник,  бун- 
товщик  т. 

buk-ás  /.  упадок;  (tantárgyból) 
проваленя  л;  2.  (bank  üzlet) 
банкротство  л.  неспромозі 
нбсть  плаченя;  — dácsol  спо- 
тика-тися,  пада-ти;  — ik  yj  с- 
па-сти  -ду  -деш,  -да-ти;  (vizs- 
gán) провал-ити  -ю  -ишся,  -ьо- 
вати  -юю  -юєшся;  (kereskedő) 
збанкрот-овати;  (viz  alá)  занур- 
я-тися;  —ott  упавший;  (vizs- 
gán) провалившийся ; (keres- 
kedő) збанкротованьїй ; — tat 
/.  скин-ути  -у  -еш,  скида-ти ; 
2.  (vizsgán)  провал- ити  -ю  *иш, 
-ьовати  -юю  -юєш;  — fene  бер- 
киць т.  перевертьі  pl.;  — ez 
беркецн-ути  -у  -єшся;  пере- 
кида-тися. 

bukkan  на-траф-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти ; впа-сти  -ду  -деш  на 
щось, 

bulla  булла,  грамота  /. 

bunda  кожух  т.  бунда  /. 

bunkó  друк,  дручок  т ; — s bot 
костурь  т. 

burgonya  кромпель  тп.  бандурка, 
бульба  /. 

burján  бурян  т ; — zik  буряні- 
ти  -ю  -єш,  розроста-тися. 


burkol  1.  beburkol;  (utat)  бур- 
к овати  -ую  -уєш,  мо-стити 
-щу  -стиш;  — at  опакунок  т. 
загортка  /;  — at  súly  тара  j. 
тягар  опакунка  — ódzik  1.  be- 
burkolódzik ; — t личкований, 
burnót  табака  /;  — szelence  та- 
бакерка /. 

burok  завивало  л.  опона  /. 
bús  смутний,  смутливнй,  сумний, 
скорботний;  — it  засму  тити 
-чу  -тиш,  -човати ; жур-ити  -ю 
-иш;  скорб-ити  -лю  -иш  кого; 
— komor  прескорбньїй,  мелан- 
холичний;  — komorság  мелан- 
холія; — lakodik,  — ul  сму-ти- 
ти  -чу  -тишся;  сум-овати  -ую 
-уєш;  жур  ити  -ю  -иихся;  • — 1а- 
kodás,  — origás  смуток  т.  гри- 
зота, печаль,  туга  /.  жалощі 
pl.  жаль  т. 
busás  обильний. 
but-a  глупий,  тупий,  subs.  дурак, 
болван,  глупак,  туман  т ; — 
aság  глупота,  дурниця  /.  ду- 
ренство ; — it  тума-нити,  туп-и- 
■ ти  -лю  -иш,  притупля-ти;  задур- 
ман-ьовати  -юю  -юєш ; робити 
глупим;  — ul  тумані-ти  -ю  -єш, 
bútor  мебель  gén.  -бля;  — kocsi 
мебельньїй  вбз;  — oz  мебл-ьо- 
вати  -ю  -юєш;  —ozás  умебльо- 
ваня,  хатнє  урядженя  л;  — 
ozott  мебльований, 
bütykös  збан,  -очок  т. 
búvár  /.  нурець  gén.  -рця  т. 
водолаз  т;  2.  (tudós)  ви-  до- 
слідник т ; — harang  нурко- 
вий  дзвон  т ; — kodik  дослід- 
ж-овати,  дошук-овати;  —lás 
дослід  т.  вислідженя  л;  — оі 
роз-  вн-слідж-овати ; роз-  вьі- 
від-овати. 


60 


búvóhely — büntetőtörvény 


buvó  hely  схованка,  закуток  m; 

— lyuk  потайник  m. 
búza  пшениця  /;  — föld  пшенич- 
на земля  ' v.  поле  n;  — kalász 
пшеничний  колос ; — kenyér 

пшеничний  хліб  m;  — liszt 
пшенична  мука  /;  — szál  стебло 
пшениці;  — szem  зернятко 
пшениці;  — szentelés  посвя- 
ченя  поля;  — virág  волошка  /. 
блават  синюх  т. 
buz-dit  бодр-ити  -ю  -иш;  за-  под 
охоч-овати ; загріва-ти  до  gén. ; 
одушевля-ти;  при-  с-понук-о- 
вати;  — ditás  заохота,  спо- 
при-нука  /;  — ditó  побуджаю- 
чий,  заохочуючий,  спонукую- 
чий; — ditóan  заохочуючо;  — 
dúl  одушевля-тися;  бодритися, 
загріватися  1.  buzdit;  — galom 
ревность,  запал  т.  загорли- 
вость,  жада  /;  — gó  ревний, 
пильний,  побожний;  (ima)  го- 
рячий, щирий,  невсипущий; 
— golkodás  ревность  /.  ста- 
раня  п.  предакность  /;  — gol- 
kodik  ревн-овати;  стара-тися 
над  ким;  — golkodó  ревнитель; 
— góság  /.  1.  buzgalom;  2.  по- 
божность  /. 
buzogány  булава  /. 
bűbáj  принада  /.  чари  pl.\  — os  ча- 
ровний;  — osság  чародійство  п. 
büdös  вонячий,  смердячий,  subs. 
смердюх  т\  — it  завоня-ти; 
засмерд-іти  -жу  -иш;  — ödik 
смерд-іти  -жу  -дишся;  — ség 
воня  /.  смород  т.  смердюга. 
bükk  бу(чо)к  т.  adj.  буковий;  — 
fa  бучина  /;  — ös  буковий  ліс 
т.  буковина  /.  бучник  т ; — 
öny  вика  сій  на  /. 
bűn  гріх,  порок  т.  вина,  без- 


законь п;  — bak  жертзенний 
козел;  — bánat  по-каяня  п. 
жаль  за  гріх;  — bánó  каю- 
чийся,  сокрушений;  — barlang 
гніздо  розпусти  V.  гріхотьі; 
— bocsánat  одпущеня  гріхбв; 
— cselekmény  злочин  т ; — fé- 
nyi tő  eljárás  карне  поступо- 
ваня;  — hődés  покута,  кара  /; 
— liődik  покут-овати;  életével 
— hődik  заплатити  житєм;  — 
jel  полика*/;  — ös  грішний, 
винний,  subs.  грішник  т.  (по) 
грішниця  /;  злочинець  т. 
злочинниця  /.  беззаконник  т. 
беззаконниця  /;  — össég  гріш- 
но сть  /;  — özó'  hajlam  наклон 
до  злочину;  — pártolás  попи- 
раня  злочинов;  — per  карний 
процес  т;  — részes, — társ  споз- 
винен,  subs.  споввинов-ник  гп. 
-ниця  /;  — részesség  споввина 
/;  — szerző  подмовник  т ; — 
télén  невинний,  невиноватий ; 
— tény,  — tett  злочин  т;  кар- 
ний учинок;  — tettes  злочи- 
нець т;  — tudat  свідомость 
вини;  — ügy  карна  справа; 
— vád  карна  обвина;  — vádi 
eljárás  карне  поступованя. 
büntet  по-кара-ти  -ю  -єш;  — endő 
караємнй,  карательннй;  — és 
кара,  покута  /;  — és  terhe  alatt 
под  карою;  — ésti  elengedni 
даровати  кару;  — ést  kiszabni 
наложити  кару;  - — és  végre- 
hajtása внконаня  v.  вьшаганя 
кари;  — ésre  méltó  карьідо- 
стойний,  каригодний;  — tetlen 
некараний,  безкарний;  — tet- 
len előéletű  некаране  поперед- 
ноє  житя ; — ő jog  карноє  пра- 
во; — ő törvény  карний  закон. 


bürök — célhoz 


61 


bürök  болиголов,  дивдерев  зви- 
чайний, блекот  т. 
foltra  кладка  /.  берва  (бирь)  /. 
foüszk-e  гордий,  пишний ; — élke- 
dik  горд-ити  -жу  -ишся;  пьі- 
ша-ти  -ю  -єшся;  чепур-ити  -ю 
-ишся;  — én  гордо,  пишно;  — 
eség  гордо сть  /.  пиха  /. 
biity-kös  суковатьій,  узловатьш, 
колінковатий ; (bot)  биґари- 
ско;  — ök  чиколоток  т.  ко- 
лінце 72, 


cafat  дранка,  дрантина,  дрянь  /. 
цундра  /;  дрантя  п ; — os  об- 
дертий, дрянтивьій,  цуравий, 
ряндавий,  порваний, 
cáfol  опровергн-ути  -у  -еш,  опро- 
верга-ти,  опро-кида-ти  -кид-о- 
вати,  переч- ити  -у  -иш,  од- 
пира-ти  -ю  -єш;  - — аі  опро- 
верженя,  одпиртя',  запереченя ; 
— hatatlan  незаперечний,  не- 
опровержимьш,  що  не  можно 
заперечити;  — -о  опровергатель. 
cafrasag  торочка  /;  — os  торо- 
чковий,  дрантюх  т. 
cammog  - ити  колибаючися. 
cápa  пажер-людоід  т, 
cár  царь  77?.;  — né  цариця  /. 
сесо  гульня  /.  парада  /. 
céda  розпустньш. 
cédras  кедр  т . кедра  /;  — ból 
való  кедровий;  — fa  кедрина/, 
cédula  листок  m.  картка,  кар- 
тонка /. 

cefre  брага  /.  затор  т.  кереня  /. 
eefréz  затира-ти  -ю  -єш;  зава- 
р-ити  -ю  -иш;  — ő üst  браго- 
вар  іті. 


foűv  чари  pl.  — erő  чародійна 
сила  /;  — ész  чародій(ка),  ча- 
ровни-к  (-ця);  — észet  чародій- 
ство, чаровництво  п.  магія  /; 
— kör  зачарований  круг;  — ől 
чар-овати  -ую  -уєш;  — ölően 
чаровно;  — ös  1.  bűbájos;  — 
szer  чари  pL 

foüz  воня  /.  смород;  — bomba 
смердяча  бомба  /;  -—ük  вон- 
я-ти,  смерд-іти  -жу  -иш;  — ős, 
— hödt  вонячий,  смердячий. 


cég  фирма  /;  -—hivatal  уряд  для 
фирм ; — jegyzés  под писка  фир- 
мьі,  прокура  /.  купецька  повно- 
власть  /;  — tábla  вивіска  /; 

. — társ  спбльник,  участник  т ; 
товарній ; -—-tulajdonos  власти- 
тель фирми;  — vezető  проку- 
рист(ка),  торговельний  повно- 
властник  777. 

cégér  вивіска  /;  jó  bornak  nem 
kell  — доброму  товарови  не 
треба  фирми;  — es  gazember 
звістний  лайдак  v.  злочинец. 
céfo  цех  772.  братство  п.  стова- 
ришеня  п;  —beli  цеховий; 
— mester  цеховий  старшина 
V.  голова  — rendszer  цеховий 
лад,  цехова  система, 
cékla  буран  т. 

cél  /.‘ціль, мета /.  намір;  2.  приціл 
ш;  vlmi  — lebeg  előttem  ціль 
мерехтить  мені  на  рчах;  — 
felé  törekedni  добиватися  чо- 
го, стреміти  до  даякоі  ці- 
лії; elérte  — ját  доходив  до 
своєі  мети,  досягнув  своєі 
ціли ; — hoz  vezetni  провадити 
до  ціли,  вести  до  ціли;  та- 


62 


magas  célt  tűzött  maga  elé — cikázás 


gas  — t tűzött  maga  elé  покла- 
сти собі  високу  ціль  v.  мету ; 
— ba  lőni  стріляти  до  ціли; 
— ba  találni  влучити  v.  трафити 
в ціль;  milyen  — ból?  для 
чого?  задля  якоі  ціли?;  е 
— ból  маючи  на  ціли  v.  у- 
вазі;  — t téveszteni  схибляти 
ціль ; jótékony  — добродійна 
ціль ; — -irányos  доцільний ; 

— lövés  цілева  стрільба;  — lö- 
vészet стріляня  до  ціли;  — 
lövő  hely  стрільниця  /;  — oz  7. 
(fegyver)  замір я-ти  до  gén.  -ю 
-еш;  на-ціл-ити  -ю  -иш;  2.  (sza- 
vaival) на-тяка-ти  -ю  -єш  на 
асс .;  важ-ити  -у  -иш  на  асс. 
— pont  приціл  772.  (fegyveren) 
цілька,  мушка  /;  — szerű  до- 
цільний, отвітннй,  одпо  від- 
ннй;  — szerűség  доцільность, 
придатность  /;  — szerütlen  не- 
доцільний, неодповідний,  не- 
отвітний;  — tábla  шайба  /. 
приціл  772;  — tálán  безцільний; 
— talanság  безцільность  /;  — 
— talanul  безцільно,  без  мети; 
tévesztett  схибленнй;  — tuda- 
tos свідомий  (мети  v.  ціли); 
— zás  /.  міряня  до  ціли; 
2.  натяк  777.  натяканя  77 ; — zat 
тенденція  /.  намір,  замір  т. 
замисел  772;  — zatos  умисний; 
— zatosan  нав-у-мисно. 

cement  цемент  т\  adj.  цемен- 
товий; — ez  цемент-овати. 

cen-zor  цензор  777;  — zura  цен- 
зура, оцінка  /. 

ceremónia  церемонія  /.  святоч- 
ний обряд  777.  формальность  ). 

cérna  нитка  /. 

ceruza  оловець  gén.  -вця  т. 
церуза  /. 


cet  кит  777;  — halász  китолов  т \ 
— halászat  китоловство  т. 
cihái  торно-сити  -шу  -сиш;  ску- 
ба-ти  ю-  -єш;  мика-ти  -ю 
-єш. 

cibere  циберей  777. 
cica  КОТИК  777.  КОТЯТКО  77.  котка  /. 
cicáz  гра-ти  -ю  -єшся. 
cickány  мідиця  /. 
сісо-та  при-  о-краса  /.  убор  т; 
— más  прикрашений,  нарядже- 
ний ; — máz  прикраш-овати ; 

нарядж-ати;  убира-ти  -ю  -єш, 
парад-ити. 

cifra  чепурний,  парадний,  косор- 
ний,  прикрашений,  чічаний; 
— ság  парада,  при-  о-краса  /. 
cifrálkod-ás  чепуркованя  /;  — 
ік  при-  о-краша-ти;  квітча-ти 
парад-овати;  приб-рати  -еру 
-ереш;  косор-ити  -ю  -иш;  вьі- 
чепур-ити  -ю  -ишся. 
cifráz  прикраша-ти;  прикраш-о- 
вати; декор-овати;  1.  сісо- 
máz;  — at  прикраса  /.  деко- 
рація  /. 

cigány  (férfi)  циган  т.  (по)  ци- 
ганка /;  adj.  циганский ; — élet 
циганскоє  житя  п;  — kereket 
hány  метати  чортове  колесо, 
куверкатися,  беркицьнути;  — 
purdé  циганя  п.  циганча  gén. 
-чати  77.  циганчук  т. 
cigarett-a  циґарет-а,  -лик  т.  ци- 
гарка /;  — doboz  коробка  на 
циґарети;  — szipka  цигарниця; 
— áz  кур-ити  -ю  -иш  (циґа- 
рети). 

cikáz  блеско-тіти  -чу  -тиш;  бли- 
ска-ти;  миго-тіти  -чу  -тиш, 
— ás  блиск,  блисканя  п. 


cikk — cirógatás 


63 


cikk  (újság)  статя  /;  (alma)  pi- 
зок  m;  (áru)  род  товарбв; 
(törvény)  артикул  (закона) 
cikória  Петров  батбг  т.  цико- 
рія  /. 

cikorny-a  1.  cifra, 
cim  титул  т;  (könyv)  заголовок 
т.  надпис  т;  (levél)  адреса  /; 
— alatt  под  титулом;  — et  vi- 
selni носити  титул,  мати  титул; 
— ez  7.  адрес-овати;  2.  титу- 
л-овати;  - — festő  малярь  виві- 
сок; — kórság  погоня  /.  за  ти- 
тулами V.  почестями ; -—lap 
наголовньїй  листок  т;  — sze- 
rep головна  роля  /;  — tár  те- 
матизм т ; — Ű пбд  наголов- 
ком, пбд  титулом,  пбд  назвою; 
— zetes  титуларний,  почетньїй; 
— zett  adj.  адресований;  адре- 
сат т. 

cimbal-mos  цимбалист,  кимва- 
ли ст;  — moz  гра-ти  -ю  -єш  на 
цимбалах;  —от  цимбали,  ким- 
вали pl. 

cimbora  товариш,  побратим,  друг 
приятель  т;  — s ág  товари- 
ство, побратимство  п.  приязнь 
/.  приятельство  п. 
cimborái  товариш-ити  -у-  ишся, 
дружи-тися  -у  -ишся  з ким. 
elmer  герб,  щит  т;  —könyv  гер- 
бовник т ; — tan  гербовництво 
п.  гералдика  /;  — es  7.  гер- 
бовий; 2.  (gazember)  ослав- 
лений, ноторичкий  злодій, 
cincér  пахущик  т.  скрипун  т. 
cincog  ціп(к)оніти;  — ás  ціпо- 
таня  п. 

cingár  худорля-к,  -вий. 
cink  цинк  т ; — е синиця  /. 


cinkos  поплечник  т;  (по)  по- 
плечниця  /;  лиходруг;  fő  — 
проводирь  /;  — ság  заговор 
т ; — társ  спбвтовариш,  пома- 
гайко. 

сіпп  цина  /;  — műves  оловянич- 
ник  т;  adj.  ціновий, 
cinóber  киновар  т. 
cinterem  цвинтарь  т. 
cipel  тяга-ти;  волоч  ити  -у  -иш. 
cipész  шустер,  швець  gén.  шев- 
ця, обувник;  —inas  шевчук  т. 
cipó  векник  т.  булка,  булочка 
dini.  /;  lekváros  — баник  т. 

cipó"  топанки  pl.  черевики ; báli  — 
балові  черевики  v.  т.  pl.;  gyer- 
mek — - діточі  топанки ; női  — 
жіночі  топанки  v.  черевики; 
fél  — пбвтопанки,  пбвчере- 
вики  т;  — t húz  убувати,  натя- 
гати; а — t lehúzza  (másnak) 
стягнути,  иззути,  иззувати; 
(magának)  иззутися,  назувати- 
ся; —csat  топаночна  пряжка; 
— fej  поверхниця  /.;  — folt  за- 
платка;  — huzó  обувач,  иззу- 
вач  т;  —sarok  запяток  т;  — 
talp  пбдошва  /;  — zsinór  шнур- 
ки pl.;  (szíjból)  волоки  v.  ре- 
мінь ці  pl.;  —kefe  щітка  на  то- 
панки; —tisztitó  чистильник  т. 
cipras  кипарис  т.  adj.  кипари- 
совий. 

cirkál  круж-ити  -у  -иш ; кру- 
жляти -ю  -єш;  — ó hajó  кру- 
жляк  т. 

cirkalmaz  7.  ви-  од-мірьо-вати 
-ю  -єш  цирклем;  2.  об  мір - 
к-овати  (справу),  -ововати, 
cirógat  голуб-ити  -лю  -иш;  —ás 
голубліня  п. 


64 


cirok  — csacsogó 


cirok  вкничина  /. 
cirpel  цвкркнька-ти  -ю  -єш;  — és 
цвіріньканя. 
cisztercita  цистерцист  m. 
citer-a  цитера  /;  — ás  цитерист  m; 

— áz  грати  на  цитері. 
citrom  цитрона ; adj . цитроно- 
вий,  лимон-овнй;  — lé  лимо- 
нада  /;  — kovag  (ásv.)  цитрин  т. 
— sármány  жовто  грудка;  — sav 
цитронова  кислина. 
civakod-ás  сварка,  суперечка, 
сварливость  /;  — ік  свар-ити 
-ю  -ишся,  переч-ити  *у  -ишся; 
— ó adj.  сварливьій,  сварли- 
вець. 

coboly  соболь  т;  adj.  соболе- 
вий; — kabát  соболі  pl. 
cók-mok  лахи  pl.  лахманя,  рян- 
дя  п. 

comb  стегно  п.  стегонньїй. 
cölöp  стовп  т;  — építmények  на- 
водні  оселіци  pl. 
cövek  колик  gén.  -ка,  клин  т. 
cudar  adj.  поганий,  гидкий,  мер- 
зекий,  подлий;  мерзеник  т. 
мерзавець. 


cukor  цукор  gén.  -кру ; adj.  цу- 
кровий ; kristály — ледовнй  цу- 
кор; — baba  лялька  цукрова; 
— betegség  цукрова  хворота  /; 
— doboz  цукорниця  /;  — édes 
солодкий  як  цукор;  — finomí- 
tás очищованя  цукру  — gyár 
цукроварня  п ; — gyáros  цу- 
кроварник  т ; — gyártás  цукро- 
варство,  цукорництво  п;  — ka 
цукорка  т.  цу кровинка  /;  — ka 
készítő  цукорник  т;  — keres- 
kedés торговля  цукром;  — nád 
цукрова  тростина  /;  — répa 
цукровий  бурак  т ; süveg — 
головковий  цукор,  головка ; 
— tartó  цукорниця. 

cukrász  цукорник  т;  — da  цу- 
корня,  цукрарня  /;  — sütemény 
тксто,  солодощк pl.;  тксточко  п. 

cukro-s  цукроватнй;  цукровик; 
— z цукр-овати  -ую  -уєш;  — 
zott  (gyümöcs)  засмажений  в 
цукрі,  цукрований. 

cupp-an(t)  цмокн-ути(ся)  -у  еш, 
цмока-ти;  — antás  цмок  т;  — 
anós  голосний ; — og  цупко- 
ні-ти  -ю  -єш,  цупка-ти. 


Cs 


csáb  приваба,  принада  /;  — it 
приваб-ити  -лю  -иш,  -ляти ; 
принад-ити  -жу  -иш,  -ж-овати; 
за-  ман-ити  -іо  -иш,  -ьовати; 
звод-жовати ; — itás  приваба, 
принада,  спокуса  /;  — itó  при- 
надливий,  привабний,  subs. 
зводитель  т.  зводник,  пре- 
лестник  т.  (nő)  зводниця,  прє- 
лестниця  /;  — itóan  привабно, 
принадно. 


csacsi  осел,  ослюк  т.  довго - 
ух  т ; — ság  дурниця  /.  глу- 
пость. 

csacska  лопотливнй,  балакли- 
вий, щебетливий;  — ság  ло- 
потливость,  балакучость  /. 
csacsog  базіка-ти  -ю  -єш;  ло- 
пот-ити  -ю  -иш;  — ás  базіканя, 
лопотаня  п;  — ó adj.  лопотли- 
внй,  балакливий,  лепотач,  ле- 
петун т.  лепетуха,  щебетуха  /. 


Ь5 


csahol— halálos  csapás 


csahol  гавка-ти  -ю  -еш ; дзявка-ти 
-ю  -єш;  бре-хати  -шу  -шеш; 
— ás  гавканя,  дзявканя  п. 
csak  лиш,  лишень,  лем,  только, 
токмо;  nem — hanem  is  не  то 
що,  але  и;  —hamar  невдовга, 
зараз,  небавом,  скоренько; — 
hogy  але,  одка-к,  -че,  -кож,  хиба 
що;  — hogy  már  látlak  но  що 
уже  тебе  виджу;  — is  только, 
хиба  ; — nem  майже ; — ugyan 
дійстно,  поправді,  справді, 
csákány  чекай,  джаґан  т. 
esáklya  гак  т.  залачка/.  залач  т. 
csákó  шелом  т.  шапка  войскова /. 
csal  обман-ити  -ю  -иш,  обман-ьо- 
вати ; клама-ти  ; ошук  ати,  -о 
вати ; — ás  обман-а  -ство ; ошу- 
ка,  -канство;  кламство;  — atko- 
zás  обмана,  помьілка,  помиль - 
нбсть  /;  — étek  лудина  /;  — át- 
kozik помьіля-тися  ; обман-ути 
-ю  -ишся;  reményében  — atko- 
zott завестися,  надія  єго  за- 
вела V.  завівся  в надіях ; — é- 
kony  облудньш,  зрадливий,  об- 
манливий; — ékony  fény  блудне 
світло;  — fa  фалшивьій,  пбд- 
ступний,  обманний,  обманли- 
вий, хитрий;  — faság  фалши- 
вость,  обмана,  хитрость  /; 
— hatatlan  непомильний,  непо- 
хибний, певний;  — hatatlanság 
непомнльнбсть;  pápai  — hatat- 
lanság папска  непомильнбсть; 
— ó adj.  обманчивий;  обман- 
щик, ошуканець,  облудник, 
дурисвіт,  зводник;  — ódás  об- 
мана, облуда  /.  розчарованя  п. 
— ódik  розчароватися,  оклама- 
тися;  — ogány  соловей  т;  — о- 
gat  луд-ити  -жу  -иш;  ваб-ити 
-лю  -иш;  за- при- ман-ити  -ьо- 


вати;  — ogató  вабливий,  при- 
надний; — óka  зрадливий,  звод- 
ний,  -ливий,  кламливий. 
család  родина,  фамилія,  семя  /; 
előkelő  — bői  való  из  вьізнач- 
ноі  родини ; — ара,  — anya 

отець,  мати  родини;  — fő  голова 
родини;  — і родинний,  фами- 
лійньїй,  семейннй ; — і boldog- 
ság родинне  щастя  п;  — і élet 
родинне,  семейне  житя ; — і 
gondok  домашні  жури  рі 
— і kör  родинний  кружок  т ; 
— і név  прбзвище  п ; — і tűz- 
hely родинне  огнище  щ — os 
семейний;  — tag  член  родини; 
— tálán  безсемейний,  безрбд- 
ний;  nagy  — ú семянистьш. 
csalamádé  гичовка,  чаламада. 
csalást  жалива,  кропива  /. 
csalárd  фалшивий,  обманливий; 
— ság  фальшивбсть,  обманли- 
вбсть,  обмана  /. 
csalit  хащинка,  гуща  /. 
csám-csog  чамка  ти;  —pás  не- 
здббяий,  непотрібний, 
csap  /.  крант,  чбп  т;  — iáros 
корчмарь,  шинкарь  т;  — lá- 
rosné  корчмарька,  шинкарька  /; 
— оі  наточ-овати  бочку;  (на)- 
цід-ити  -жу  -иш;  — os  чоповий; 
— szék  корчма,  ши-нок,  -нка. 
csap  2.  удар-ити  -ю  -иш;  лусн-ути 
махн-ути  -у  -еш;  arcul  — уда- 
рити кого  по  лици,  фляцнути; 
földhöz  — кинути,  кидати,  ґи- 
ґнути на  землю ; lármát  — пбд- 
нести  крик;  vendégséget  — ула- 
дити  гостину  V.  пир;  — adék 
(fiz.)  опад,  (chem.)  осад  т ; — ás 
удар,  мах  rn ; egyiptomi  — ás  язва 
египетска;  halálos  — ás  смер- 
тельний удар;  а — ás  kemé- 

• 5 


66 


egy  csapásra  — csatáz 


nyen  sújtotta  удар  тяжко  вра- 
зив єго;  egy  — ásra  одньїм 
ударом  v.  одньїм  махом;  — ás 
érte  удар  постиг  єго;  — ást 
mérni  нанести  удар;  — da  па- 
стка, хапка,  самотряска,  лап- 
ка /;  (madár)  сіль-ка  -це,  (hu- 
rok) петля  /;  — dós,  — kod 
ударя-ти  -ю  -єш ; hal  — kod 
a szárazföldön  рьіба  бєся  на 
землі;  hullám  — kódja  a partot 
филі  бються  о береги;  — ó 
ajtó  западні  двері;  — ódik 
запа-сти  -ду  -дешся;  запада- 
тися -ю  -єш;  az  eső  az  arcába 
— ódik  дождь  бє  єму  в лице; 
a hajó  a parthoz  — ódott  кора- 
бель ударився  в берег. 

csapat  товпа,  громада,  дружина, 
трупа,  Група;  színész  — теа- 
тральна дружина  v.  трупа; 
utó  — задня  трупа ; segítő 

— подпомагаюча  трупа;  — 
onkint  громадно;  — osan  тов- 
пами,  натовпом,  гуртом;  — ve- 
zető начальник  трупьі. 

csáp  тьїкальце  п.  рожок,  вусик  т. 

csapodár  змінливьій;  — ság  змін- 
ливость  /. 

csapong  блукати  -ю  -єшся;  ве- 
шта-ти  -ю  -єшся;  блуд-ити  -жу 
-иш;  egyik  tárgyról  a másikra 

— перебігати  из  одноі  річи 
на  другу;  gondolatai  — пак  пе- 
релітає в думках;  — ás  блу- 
дженя  п.  блуканя  п ; — ó блу- 
кавьій,  гайновливьій. 

csárda  шинок,  шинк  степовьій. 

csárdás  1.  шинкарь  т ; 2.  (tánc) 
чардаш  т. 

csarnok  хоромьі  pl. ; рьінок  т; 
чертог;  elő — притвор  т. 


császár  цісарь,  кесарь,  царь  т. 
император  т;  — körte  цісарка; 
— madár  рябчик  т;  — по  ціса- 
рева  /.  цариця  /.  императорка 
/;  — ság  цісарство,  царство  п. 
császári  цісарский,  царский,  им- 
ператорский;  — сіт  цісар- 
ский титул  т;  — család  ці- 
сарска  родина  /;  — ház  ц.  дом 
т ; — korona  ц.  корона  /.  ц. 
вінець  (-нця)  т;  — udvar  ц. 
двор  т\  — és  királyi  цісар- 
ско-королевский. 
csat  пряжка,  защіпка,  /. 
csat-a  битва  /.  бой  т;  — ára 
került  sor  пришло  до  битвьі; 
— ára  kényszerit  спонукати  v. 
змусіти  до  битвьі;  — ába  bo- 
csátkozik пуститися  у битву; 
— át  kezd  починає  битву;  — ára 
hiv  возвати  на  битву;  — át 
veszt  програти  битву,  потер- 
піти пораженя;  — ában  elesni 
згинути,  впасти,  погибнути, 
полягти  в битві;  — adal  боєва 
пісня  /;  — ajel  беєвьш  клич, 
знак  т ; — akép  боєвьій  образ  т; 
— aképfestő  батайлист  ш;  — а 
kiáltás  боєвьій  крик  т ; — aló 
боєвьій  конь  т ; — arend  бо- 
євьій  ряд  т ; — atér  поле  битвьі, 
боєвище  п ; — avesztés  пораже- 
ня п.  по-  роз-гром  т;  — azaj 
боєвьій  гук  V.  гомбн. 
csatangol  волоч-ити  -у  -ишся, 
вешта-ти  -ю  -єшся,  плента-ти 
-ю  -єшся;  - — ás  вештаня  п. 
csatár  /.  борець  (-рця)  т;  2. 
(fotball)  стрілець;  — sor  боє- 
вьій  ряд;  — oz  перестріл-ьо- 
ватися;  — ozás  перестрілка  /. 
csatáz  во-йовати  -юю  -юєш;  бо- 
р-отися  -ю  -иш;  б-ити  -ю  -єшся. 


csatlakozás — cselédség 


67 


csatlakoz-ás  при-  спо-з-лученя  n. 
злука,  сполука  /;  — -ik  при- 
ключ-ити  -у  ишся,  прилучи- 
тися, приступ  ити  -лю  -иш, 
до  gén.  -a-ти  -ю  -єш;  до  gén. 
год-итися  -жу  -иш;  instr.  зго- 
дитися; — от  az  előttem  szóló 
véleményéhez  приключаюся  до 
думки  передбесідника.  [ник, 
csatlós  7.  конюшій;  2.  поплеч- 
csatol  приключ-ити  -у  -иш,  -ати; 

прилучити,  прилучати, 
csatorn-a  7.  канал,  ров  тп  • 2.  (há 
zon)  жолоб,  -ина,  -ниця;  az  ég — і 
потоки  неба;  — áz  канализ-о- 
вати  заве-сти  -ду  -деш  кана- 
ли; — ázás  канализація  /.  заве- 
деня  каналбв. 

csattan  хрясн-ути,  лусн-ути,  трі- 
сн-ути  -у  -еш ; — ás  тріск, 
луск  т ; — ós  ядерний;  végén 
— az  ostor  на  конци  лусне 
батог. 

csattog  тріщ-ати  -щу  -иш;  (kard) 
дзвен  іти  -ю  -иш;  (fülemile)  ще- 
бетати ; (szárnyakkal)  бити  кри- 
лами; — tat  тріска-ти,  луска-ти. 
csáv-a  халепа;  — ába  kerül  по- 
пасти в біду. 

csavar  шруба  /;  anya—  мутер- 
ка  /;  — gőzös  пропелер  т. 
csavar  (ige)  кру-тити  -чу  -тиш; 
— gás  волокунство  п.  — gó  во- 
лоцюга т.  = f.  пройдисвіт 
т;  — góvá  lenni  пуститися 
на  волокиту;  — gós  кручений, 
1 fig.  вертливий,  (ut)  кривуля  ; 
—int  крутнути;  — odás  закрут, 
кружаня;  — odik  крутитися;  (kí- 
gyó) витися,  мотатися;  őszbe 
— odik  a haja  сивіє  волося; 
— og  волоч  итися  -у  -иш,  плен- 
татися, вештатися. 


cseber  цебер,  цебрик  т ; — bői 
vederbe  из  под  дождю  та  под 
ринву. 

csecs  цицька,  внмя  п.  вумено;  — е- 
mő  грудне  дітя,  немовлятко, 
cseh  чех  т.  adj.  ческий. 
Csehország  Чехія, 
csekély  малий,  маленький,  не- 
величкий, незначний;  (ügy) 
дробний,  марний,  маловаж- 
ний; — ség  дробниця;  — ségem 
моя  маленько сть  v.  скромность. 
csel  хитрость,  обмана  /.  подступ, 
обман  т ; — bői,  — lel  под- 
ступом,  хитростію ; — el  meg- 
ejteni перехитрити  adj.  пере- 
хитрений ; — hez  folyamodni 

взятися  на  подступ ; — t szőni 
ковати  затівьі;  — t vetni  на- 
ста(ва)ти,  чигати  на  кого;  — 
fogás  викрутка,  ключка,  за- 
тіви  pl.  — szövény  сплетеня, 
интриґа;  —szövő  хитрий,  зрад- 
ливий, подступний. 
csélcsap  несталий,  легкомнслий, 
легкодушний, 

cselek-edet  діло  п.  учинок  т. 
подія  /.  подвиги  pl.\  bűnös 
— edet  проступок,  злочин;  jó 
— edetek  добрі  діла  v.  учин- 
ки; apostolok  — edetei  діянія 
апостолскі ; jogtalan  — edet 
безправство ; — mény  акція,  ді- 
лянка; — szik  діла’ї'н,  роб-ити 
-лю  -иш;  ді-яти  -ю  -єш;  — 
vény  по-дія  /.  діяня  п;  — vés 
діланя  п.  діяльность  /;  — vési 
mód  способ  діланя;  — vő  mód 
діяльний  способ ; — vő  sze- 
mély дієва  особа, 
cseléd  служниця  /.  наймичка  /. 
слуга  m—f.  челядник;  — ség 
челядь  coll.  /. 


5* 


68 


csemege — cseréptető 


csemege  присмаки,  смакощі  pl. 
csemete  7.  присада,  прищепа, 
прискіпа,  саженик  -ця,  на  -од- 
росток,  літорост,  памолодь  /; 
2.  дитинча,  накоренок,  нащадок, 
csempész  7.  пачкарь,  жонтра- 
бандист  т.  -ка  /;  2.  (ige)  па- 
чк-овати,  заниматися  пачкар- 
ством;  — et  пачкарство  п.  кон- 
трабанда. 

csen  красти,  таємно  присвоити. 
csend  тишина,  тиша,  мовчан-ка 
-я:  тихомиря  п.  спокой;  siri 
— lett  настала  гробова  тишина; 
— ben  voltak  тихої;,  мовчки  бьі- 
ли,  мовчали;  légy  — ben  будь 
тихо  V.  мовчки,  цить,  pl.  цитьте ; 
— háborító  нарушитель  спокою, 
колотник;  — őr  жандарм;  — 
őrség  жандармерія ; — es  ти- 
хий, тихенький,  тихомирний, 
спокойний,  (tenger)  безвітрий ; 
— еп  по  тихи;  — esit  за-  у- 
спокоити,  -спокойовати ; при- 
у-смирити,  -смиряти ; утихо- 
мир-ити  -яти;  утиш-ити  -ати; 
— esség  1.  csend;  — háboritás 
нарушеня  тишиньї,  спокою;  — 
legyen ! тихо  ! цить ! szél — без- 
вітря п;  — biztos  жандармский 
комисарь;  — élet  затишне  жи- 
тя,  (festm.)  безживна  природа. 
Csendes  Tenger  Тихий  Океан, 
csendül  за-дзвеніти,  за-брень- 
коніти,  за-брен-іти  -ю  -иш; 
a csengő  meg — t забренькнуло. 
csenevész  нужденний,  мизерний, 
внродний,  виродок  т;  — edik 
картавіти. 

cseng  дзвен  іти  -ю  -иш,  брин- 
чати;  a füle — дзвонить  в усі; 
— és  звук,  гук,  бренкот  ; — et 
дзенькати,  бренькати;  — etés 


дзе(ле)ньканя,  бреньканя ; — 
etyű, — озвонок;  — ő звонкий, 
мило-звучний. 

csép  ціп;  — el  моло-тити  -чу 
-тиш;  — lés  молотьба,  моло- 
ченя,  -тіня ; — lő  молотник ; 
— lő  gép  молот(ар)ня,  моло- 
товка,  молотарка, 
csepeg,  — tét  цяпка-ти,  кап(к)ати. 
cseperedik  под-  до-рос-(та)ти. 
csepp  цятка,  капка,  капля,  кро- 
пля,  dem.;  капочка  az  utolsó 
— vérig  до  послідньоі  каплі 
крови;  — et  sem  никус,  зо- 
всім ніт;  — enkint  по  цяпках, 
по  капочках,  капками;  — еп  цяп- 
нути,  капнути;  — folyós  теч- 
ний,  плинний ; — kő  капель- 

ник  т ; — пуі  маціцько,  кро- 
хта,  крохтина. 

csepü  клоча  п.  adj.  клочаний. 
cser  дуб,  дубило ; — ben  hagy 
опускати,  по-лишати;  1.  elhagy; 
— ző  anyag  гарбник,  дубило ; 
— ző  varga  гарбар,  дубовник  гп. 
cser-e  заміна,  замін  adj.  за-  ви- 
мінннй;  — eberél  шахровати; 
— ekereskedés  об-  ви-  за-мінна 
торговля;  — ébe  в замін, 
cserebogár  бумбак,  хрущ.  т. 
cserhez  виправляти  шкуру,  гар- 
бо-вати,  дубити ; — zett  bőr 

дублена  шкура;  — zés  гарбар- 
ство;  — ző  гарбарь,  дубовник 
adj.  гарбарский. 

cserél  про-  за-  обмін-ити  -яти. 
cserép  1 . череп,  черепок;  2.  adj. 
череповнй;  — ekre  törni  роз- 
череп-ити  -лю  -иш ; — edény 

черепова  судина;  — kályha  че- 
репова  печ;  — szavazat  черепо- 
внй  суд;  — tető  череповнй  дах ; 


cserepes — csillapulás 


69 


— es  /.  черепарь;  2.  (kéz)  мо- 
золистий, товстошкурий, 
esereszny-e  черешні  pl.;  — fa  че- 
решня; ne  egyél  egy  tálból  — 
ét  не  братайся  v.  міряйся  з ким. 
csergedez  журч-ати  -у  -иш. 
cserj-e  корч;  — és  корчистнй, 
лозистий;  хаща, 
cserkész  пластун,  пластунка;  пла- 
стунский  adj . пласт(ун)овьш. 
cserkesz  черкес,  черкеска, 
csermely  поточок,  поточина, 
струмок,  струмочок, 
csésze  чарка,  финджа,  фийжан- 
ка,  кантятко. 

csetepaté  колотня,  суперечка, 
сутичка;  (hadi)  перестрілка, 
csetlik-botlik  спотика-тися,  шпо- 
та-тися,  зашпотатися, 
esetlent  зацмокн-ути  (язиком), 
cseveg  базікати,  щебетати;  — és 
базіканя,  балачка,  щебет;  — о 
/.  балакун,  базікало,  щебе- 
туха /.  -тун  т ; 2.  adj.  бала- 
кливий. щебетливий, 
cséza  коляса. 

csib-e  курча,  пітятко  ті.  1.  csir- 
ke; — ог  водян  смоляник, 
csibnk  чибук,  люлька,  пипка, 
файка.  [бетаня. 

csicser-eg  чирипоніти ; — gés  ще- 
csicsőka  сонячник  бульбастий, 
csiga  слимак;  (gép)  блок;  коли- 
ворот;  — alakú  слимаковатий ; 
— lépcső  вручені  V.  круті  схо- 
ди; — menet  слимаковатий  ход; 
— vonal  слимаковата  линія. 
csigáz  том-ити  -лю  -иш,  -ляти. 
csigolya  вязова  костка,  хреб-овка. 
csihol  крес-ати  -шу  -сиш,  -ну ти. 
csikar  /.  вьімушовати,  1.  kicsikar; 
2.  (hasban)  корчити  в череві, 


корчі  мати  в череві ; — ás 
корчі  (в  череві), 
csiklaná-oz  (csikói)  лоско-тати 
-ч у -чеш,  скобо-тати  *чу  -тиш; 
— ós  лоскотливий;  — ozás  ло- 
скотаня,  скоботаня. 
esik  /.  смуга,  стяга;  2.  (hal)  пи- 
скорь;  bíbor  — смужка;  — os 
смуга(вис)тнй,  посмугований, 
смугнатий,  пружастий. 
csikó  лоша  п ; — s конюхарь. 
csikor-gat  (fogat)  скрего-тати 
-чу  -тиш  (зубами);  — gás  скри- 
піня  п;  — gatás  скреготаня  п ; 
— gó  скрипливий;  — og  скри- 
п-іти  -лю  ■ иш. 

csillag  звізда,  зоря;  álló  — сто- 
яча звізда;  hulló  — падуча 
зоря;  hajnali  — зориянка,  зор- 
ниця;  — alakú  звізд(ов)атнй; 
—ász  астроном,  звіздарь;  — 
ászát  астрономія,  звіздарство; 
— ászati  астрономичний; — ból 
való  звіздовмй,  звіздяньш ; 
— hullás  звіздопад;  — jós  пла- 
нетник;  — kép  звіздообраз;  — 
os  звіздяньш,  зоряний,  зори- 
стий; — vizsgáló  звіздарня  /. 
обсерваторія;  - — zat  звізда, 
зоря. 

csillám  /.  блиск,  проблиск  т\ 
2.  (ásvány)  блищак,  лусняк; 
— lás  миготіня,  блиманя  п;  — 
tik  блищ-ати  -у  -иш;  поблиск-о- 
ватися;  миг(о)-тіти  -чу  -тиш; 
блима-ти. 

csillap-it  /.  усмиря-ти;  (szomjat) 
заспоко-йовати  (спрагу);  (fáj- 
dalmat) утолити  (боль) ; 2.  ути- 
хомиря-ти ; — ні  заспоко-йо- 
вати ся  ; — ulás  заспоко-єня, 

утихомиреня,  (betegségben)  по- 
лекшеня  п. 


70 


csillogás — csónakos 


csill-ár  многосвічник,  лустер  m; 
— og  блиска-ти,  блищ-ати  -у 
-иш;  блиско-тіти  -чу  -тиш,  ме- 
рещ-ати  -у  -иш;  — ogás  по- 
блиск т\  — ogó  блискучий, 
csim-bók  (ételben)  глюдзик;  ву- 
зол, ґудз  т;  кудло;  — paszko- 
dik  чіпа-тися  до  кого, 
csin  чин,  лад,  строй  т.  чемнбсть ; 
— ja  vlminek  ключка;  — ál  чи- 
н-ити  -ю  -иш ; роб-ити  -лю 
-иш;  твор-ити  -ю  -иш;  дола- 
ти -ю  -єш;  ді-яти  -ю  -єш;  — 
álmány  твбр,  вьіроб;  штучна 
робота;  — ált  роблений,  тво- 
рений, здоланий;  — ján  осторо- 
жно,  обережно;  — os  ладний, 
гарний;  — ősit  гарн-ити,  че- 
пур-ити,  стро-ити  -ю  -иш;  — 
osodik  гарні-ти  -ю  -єш;  — tá- 
lán нечемний,  некорязний,  зби- 
точний; — talankodni  робити 
збитки,  збиточитися,  безряди- 
ти;  — talanság  безряд-ливость 
-нбсть,  збиточнбсть,  некоря- 
зливбсть;  — у псота,  збитки  pl. 
пакбсть. 

csip  щип-нути  -ну  -неш,  -а-ти; 
— és  ущип,  укус;  — а капра; 
— ás  каправий;  — ке  крайка  /; 
— kegallér  крайковий  ковнір; 
— kebokor  свербигузка;  — ке- 
rózsa  дербанка;  — ked  vlkit  7. 
скубати;  2.  допіка-ти  кому; 
укор-ити  -ю  -иш,  -яти ; — kés 
/.  зубковатнй,  зубчастий;  2. 
крайковий ; — kéz  крайк-овати ; 
— og  ціпка-ти;  — б'  клуб;  — ó's 
/.  терпкий;  2.  ідкий,  колю- 
чий; — tető'  клямка,  щепило, 
csir-a  кблець  т.  dem.  кбльчик 
т.  завязок,  зародок ; — áz 

кбльч-ити  -у  -ишся;  — ázás 


кбльченя  п ; — іреї  цвірінька- 
ти; — iz  клей,  клейстер  т\  — 
ке  куря,  курча  п.  dem.  курятко, 
курчатко;  — kefogó  галабурд- 
ник;  — kehus  курятина, 
csiszol  тер-ти  -у  -еш;  брусовати; 
— atlan  неотесаний;  — t üveg 
брусоване  скло, 
csitit  цитка-ти,  присмиря-ти. 
csíz  чиж;  — та  чоботи/?/.;  — ma- 
dia чоботарь;  — mahúzó  роз- 
зувало; — maszár  холява  /. 
csobog  плюск-ати,  -отіти  -очу 
-отиш;  — ás  плюск, 
csod-a  чудо  п.  pl.  -деса;  диво  п. 
adj.  чудовий,  чудний,  чудес- 
ний; — agyerek  чудесна  дітина ; 
— ál  чуд-овати  -ую  -уєш;  ди- 
в-овати;  — álat  чудованя,  ди- 
вованя;  — álatos  чудний,  чу- 
десний, дивний;  — álkozik  чу- 
доватися;  — álkozás  чудованя, 
дивованя  п;  — áló  дивую- 
чийся;  — aorvos  знахар;  — ás 
чудовий;  — aszép  чудово  кра- 
сний; — aszerű  чудовий;  — а- 
tétel  чудодійство  п;  — atevő 
subs.  чудотвор-ець,  adj.  -ний. 
csók  поцілунок;  — а кавка /;  — оі 
ціл-овати ; kezét  — olom  цілую 
руки;  — olódzik  ціловатися. 
csok-oládé  чоколада;  — ог  7.  ко- 
карда; 2.  китиця  (квіток), 
csomag  вязок,  пакунок;  — оі 
пак-овати,  за-вяз-овати;  — olás 
пакованя,  взязованя  ; — oló  pa- 
pír пакунковнй  папір, 
csomó  вузол,  (fában)  сук;  — pén* 
громада  грошей;  — s вузлова- 
тнй,  суковатий;  — z вузл-овати. 
csónak  човен  т.  adj.  човновий; 
— ázik  плавати  на  човні;  — os 
весляр,  човнокар. 


csonka — csúfot  űz 


71 


cson-ka  /.  покалічений;  2.  непов- 
ний (kúp)  стятий;  — kit  калі- 
ч-ити  -у  -иш;  — kitás  каліченя. 
csont  кость  костка  /;  — ból 

костковий;  — os  костяний,  ко- 
стистий; — osodik  костені-ти 
-ю  -єш;  — váz  7.  скелет,  ко- 
стяк;  2.  уклад  костннй. 
csoport  гуртка,  громада,  Група ; 
— onkint  громадами,  Групами  ; 
— os  громадний,  Груповий ; 
— ősit  гурт-овати;  ґруп-овати; 
— osul  громад- ити  -ж у -ишся  ; 
Груп-оватися ; — osulás  згро- 

мадженя  п ; — ozat  Група, 
csorb-a  щерб,  -ок  тп.  adj.  щер- 
батий;— akés  щербак;  — it  7. 
внщерб-ити  -лю  -иш;  2.  крив- 
д-ити  -жу  -иш  кого;  — ul  ви- 
щербитися. 

csorda  череда,  ватага,  стадо, 
csor-dul  внлл-яти  -ю  -єшся;  — 
dulatig  до  перепов-ня,  -нений; 
— gás  теча  /;  — gat  спускати 
воду;  — go  жолоб,  -ина;  — og 
протока- ти,  текти  чу  -чеш;  а 
fazék  — og  горнець  тече.  [пати, 
csoszog  сувати  ногами,  шлям- 
csótár  чапрак. 

csóv-a  смолоскип;  — ál  7.  (fejét) 
похит-овати  (головою);  2.  ма- 
ха  ти  -ю  -єш;  кру-тити  -чу 
-тиш  (хвостом). 

cső  цівка,  рур(к)а;  (tengeri)  стру- 
чка; — alakú,  — vés  рурко- 
в(ат)нй,  трубоватий. 
csöbör  цебер,  цебрик;  чебря  п ; 
— bői  vederbe  из  цебра  до 
ведра. 

csőcselék  сволоч  /.  голота,  улич- 
ники  pl.  халайстра. 
csőd  конкурс,  банкротство;  — öt 
mond  заявити  конкурс;  — it 


на-громад-ити  -жу  -ниш;  — ör 
вур,  гачур;  — ül  на-з-біг(а)- 
тися ; — ület  збіговище,  на- 
товп, глота. 

csökken  зменш-ити  -у  -ишся, 
-атися;  (ціна)  па-сти  -ду-деш; 
зниж-ити  -у  -ишся,  -атися ; — 
és  зменшеня,  зниженя,  спад, 
занепад;  — t зменш-ити  -ати  ; 
зниж-ити  -ати. 

csökönyös  упертий,  затятий, 
csömör  чемерь  т;  — letes  огид- 
ливий; — ödni  чемер-ити  -ю 
-ишся.  [тий. 

csőr  дзьоб,  клюв;  adj.  клюва- 
csőrgedez  журко-тіти  -чу  -тиш; 
журч-ати  -у-чиш; — és  журкот, 
журчаня ; — о дзуркотливий ; 

— ő kis  patak  дзуркотонька ; 
— ve  folyik  дзурком  тече, 
csör-gés  брязкот,  цоркот;  — gő 
цор-дзюр-жур-котало  adj.  бря- 
зкучий ; — gő  kígyó  гремуча 
змія,  греготка;  — ög  цоркота- 
ти,  брязко-тіти  -чу  -тиш;  — 
геп  цоркн-ути  -у  -еш;  забре- 
н-іти  -ю  -иш;  — ömpöl  цорко- 
ніти,  брязка-ти ; —tét  брязко- 
тіти -чу  -тиш. 

csősz  гайник,  польовий,  польник. 
csúcs  верх,  вершок,  кончик;  — 
Íves  ґотицкий;  — pont  верхня 
V.  вершкова  точка ; — őrit  щу- 
р-ити  -ю  -иш;  — os  кбнчастий. 
csúf  паскудний,  поганий;  — fá 
tesz  обсміш-ити  -у  -иш;  збьіт- 
ко-ватися  из  кого;  — it  спо- 
ган-ити  -ю  -иш,  -ьовати;  зо- 
гидж-овати ; паску  д-ити  -жу 
-иш;  — név  назвище;  — оі 
на-про-зива-ти  -ю  -єш;  — oló- 
dik  прозива-тися,  глум-итися; 
— os  ганебний;  — о і űz  смі- 


72 


:sufsáo-  — Dánia 


ховатися  из  gén.  сміх  зробити  j csut-ak  жмоток;  — ka  кочан,  (ten- 
изкого; — ság  погань,  ганьба/. : geri)  гичка;  — óra  /.  чуторка, 

csuha  ряса.  2.  боклаж. 

csuk  замкн-ути  -у  -неш,  зами-  csúz  гостець,  ревматизм;  — os 
к-ати;  — а щука;  — lás  щика- j гостцевитьш,  ревматичньїй. 
ня  п.  щикавка  f ; — lik  щика-  csücske  рубець, 
ти;  — ló  чико лоток;  — Іуа  кап-  csügg-ed  занепад-ати  на  дусі, 
тур;  — ódik  замнк-атися.  томитися;  — edés  зневіріє  п ; 

csúnya  1.  csúf;  — ság  погань,  і — edetlen  неутомньїй ; — edt 

паскудь,  брьідота  /.  зневірений;  — észt  знеохоч-о- 

csup-a  самий;  — a szív  саме  серд-  вати. 

це;  — án  только,  лиш-е;  — asz  csülök  ратиця,  паперьок. 
гольїй,  нагий;  — asz  falak  голі  j csüng  вис-іти  -шу  -иш. 
стіньї;  — aszság  нагота;  — or  csűr  стодола,  пелевня;  — csavar 
горня-тко,  кантя-тко  п.  крутити-вертіти,  вьікруч-ова- 

csusz-ik  повз-нути  -ати;  — ás  по-  тися ; — és  csavarás  крутьі-вер- 

ховз  т ; — kál  ховзатися,  сува- j тьі  pl. 

тися; — ó-mászó  повзун-лазун;  ; csűrbe  чернь  /.  [верь. 

— tat  сувати,  сун-ути  -у  -еш.  csütörtök  четверь;  — ön  в чет- 

D 

dal  пісня,  співанка  /;  — ra  gyúj- 
tani заспівати;  — árda  хор. 
гармонія  /;  — játék  опера  /; 
— költő'  пісникарь;  — nők  спі- 
в-ак,  -ець;  — оі  співа-ти  -ю 
-єш;  — olás  співаня  п ; — os  спі- 
вучий; — os  könyv  співан- 
ник. 

dali-a  богатьірь,  велит;  — ás  ве- 
литньїй. 

dallam  мелодія  /;  — os  мело- 

дійний, милозвучний, 
dalmát  далматинець  (gén.  нця); 

adj.  далматский. 

Dalmácia  Далмація, 
dáma  дама,  панія. 
daniasz  адамашк-а,  -овьій. 
dámvad  лань,  ланя  /. 
dán  даньский. 

Dánia  Данія. 


dac  упертость,  перекор;  завзя-  і 
тя  п.  упор;  — ára  по- мимо  gén. 
всетаки;  — оі  упер-ти  -у  -еш- 
ся,  упира-тися  кому;  — os  j 
упертий,  коравий;  — oskodik  і 
кор-ити  -ю  -ишся. 
dadog  загик-ати  -аю  -аєшся,  -ова-  j 
тися;  — ás  гиканя  п.  — ó adj.  \ 
гикавий,  загикливий,  subs.  ги-  | 
кавець,  гикало  т.  — п. 
dag-ad  пухн-ути  -у  -еш ; szive  | 
örömtől — сердце  переливався 
од  радости;  — adó  напухаючий; 
— adt  пухлий,  напухнутий  ; — 
anat  пухлина;  — ály  приплив; 
— ályos  розтяглий, 
dagaszt  (kenyeret)  мі-сити  -шу  І 
-сиш;  — ás  мішеня  п. 
dajk-a  дойка,  кормильниця  /;  — 
mese  дойчині  казки;  — ál  дой- 
ч-ити  -v  -иш:  — álás  плеканя  п. 


dandár — derékhad 


73 


dandár  бригада;  — parancsnok 
бриґадер. 

Dániel  Данило  m = n. 
dara  крупьі;  — étel  круплянка  /. 
крупник  m. 

darab  кус,  кусок,  шматок,  ка- 
вал-ок  -ець,  кусень  gén.  -сня 
jó  — u t великий  кусень  до- 
роги; — okra  törni  розбити  на 
кусні;  — ka  кусочок;  — оі 
дроб-ити  -лю  -иш;  — olás  дрб- 
бленя  п;  — onkint  кусниками; 
— os  7.  грудоватьш;  2.  неоте- 
саний, грубьш;  — osság  гру- 
бо сть,  неотесаность ; — számra 
кусниками. 

darál  молоти,  мелю,  мелеш : 
круп-ити  -лю  -иш. 
darázs  оса,  шершун;  — fészek 
осине  гніздо,  осище  п. 
dárd-a  спис  т.  копія  /;  — ás  спи- 
сом узброєньїй,  ратник  т;  — ve- 
tés метаня  з списом  v,  списомет. 
dáridó  пир,  бенкет,  гульня  /. 
daróc  грубе  полотно  v.  сукно; 

— nadrág  холошиі  pl. 
datolya  дактиля  /;  — pálma  да- 
ктильник. 

de  айбо,  но,  але,  одна-кож  -че. 
deák  студент,  ученик  т.  adj.  сту- 
дентский,  ученичий. 
december  грудень  gén.  -дня  т. 
dédelget  голуб  ити  -лю  -иш;  пе- 
с-тити  -щу  -типі ; ласка-ти  -ю 
-бш;  — és  пестованя  п;  — ett 
пещений,  пестій-ка,  песті нка. 
dédsziilok  прадіди  pl. 
dehogy  деби,  овва, 
dél  7.  (világtáj)  полуднє  п ; 2.  (idő) 
полудень  gén.  -дня  т ; adj. 
полудневий;  — ben  в полуднє; 
— előtt  перед  полуднем,  до  по- 
лудня; — ellőtti  передполудне- 


вий, дополудневий;  — еп  на 
полудни;  — felé  7.  на  полуднє, 
ид  полудневи;  2,  коло  полу- 
дня; — felől  из  полудня;  — і 
полудневий;  — і báb  марево  п. 
мана  воздушня;  — і gyümölcs 
полудневий  овоч  т;  — і sark  по- 
лудневий бігун  v.  полюс  т;  — 
kelet  полудневий  сход  V.  во- 
сток;  — keleti  полуднево-сход- 
ннй;  —kör  полуденник,  мери- 
діян  т;  — nyugat  полудневнй- 
запад;  — szaki  полудневий,  тро- 
пичний;  — tájban  коло  полудня; 
— után  пополуднє  п.  adj . по- 
полудню ; — utáni  пополудне- 
вий, (idő)  пообідний  час;  — 
vidéki  полудневець,  -вця  т. 
délceg  ставний,  стрункий,  гнуч- 
кий. 

delej  маґнет  т;  — es  магнетичний; 
— esség  магнетизм  т ; — ez  маГ- 
нетиз-овати -ую-уєш; — tű  маґ- 
нетна  игла  v.  маґнетовка  /. 
delel  /.  кульмин-овати -ую -уєш: 
2.  полуди- овати  -ую  -уєш;  — 
és  обідннй  V.  полудневий  од 
починок  т. 

deli  лицарьский,  хожий,  1.  délceg : 
— termetű  стрункий,  статний. 
Demeter  Митро  т.  Димитрій  т . 
demokrata  демократ,  -ичннй. 
Dénes  Діонизій  т. 
denevér  лилик,  по-  пергач  т. 
dér  мороз,  приморозок  m ; (gyen- 
ge) иней  gén.  -ю  т ; — csípte, 
заморожений.  [перевозник. 
deregly-e  дараба,  порон ; — és 
derék  7.  хребет,  поперек,  дрік, 
тулуб  т\  (fánál)  стовп  v.  стовбун 
т ; середина  /;  nyár  derekán 
на  середині  літа;  — had  до- 
бране войско  п:  2.  годний1 


74 


derékszög — dicsvágyó 


дрічний,  чамяньїй,  удатний, 
ємкий;  — szög  прямьій  кутт; 
— szögű  прямокутний ; — szögű 
háromszög  прямокутник  т. 
derekasan  читаво,  ємко,  чамяно. 
dereje  пироги  pl.  вареник, 
dereng  зорі-ти,  мрі-ти -ю  -єш; 
світа-ти;  — előtte  просвітлює- 
ся;  — és  до-роз-світ;  світаня  п ; 
— ő сватаючий.  [3.  (ló)  сивак. 
deres  7.  1.  dércsipte;  2.  лавиця, 
dérit  ясн-ити  -ю  -иш:  világossá-  ! 
got  — виясн-и(я)ти,  висвіт;- 
льовати. 

derme-d  ціпені-ти  -ю  -єш;  ціп- 
нути;  — dés  ціпненя  п;  — dt 
заціпенілий,  цупкий;  — dtség 
ціпенілость ; — szt  дати  заці- 
пеніти ; — sztő  заціпуючий. 

derű  ясность,  погода  1.  ború; 
— 1 7.  ясні-ти  -ю  -єш;  роз-  про- 
ви-ясні-ти  -ю  -єшся:  2.  роз- 
весел-ити  -ю  -ишся;  — lt,  — s 

ЯСНЬІЙ,  ПОГОДНЬІЙ. 

deszk-a  дошка,  дощинка;  — a fal 
дощана  стіна ; — a padozat 

дощана  подлога,  діля;  — ázni 
дошк-овати  -ую  -уєш;  мос-ти- 
ти  -щу  -тиш;  — ázás  мощеня 
дошками;  — ázat  мостина,  (is- 
tállóban) помост  V.  помостина; 
—ázott  дошковьій,  мощованьїй. 
dévaj  моторньїй,  збьіточньїй;  — 
kodik  збьіточ-ити  -у  -иш ; — ság 
збьіточность. 

dézs-a  шафель  т.  (moslékos)  по- 
мьійниця  /;  — та  десятина  /; 
— mái  /.  одбира-ти  десятину; 
2.  одщип-овати,  обкрадати. 
Dezső  Дезидерій. 
diadal  побіда  /;  — t arat  побі- 
д-ити,  -жати;  — ének  повідна 
пісня:  — emlék  побідньїй  па- 


мятник;  — érzet  чувство  v.  по- 
чутя  побідьі;  — ittas  опяні- 
льій  од  побідьі,  упоєньїй  по- 
бідою;  — ív  тріумфальна  бра- 
ма; — kocsi  тріумфальний  вбз 
т ; - — menet  тріумфальний  по- 
ход; — ujjongás  тріумфальний 
крик  v.  ликованя ; — ünnep 

побідне  торжество,  свято  по- 
біди. 

diadalmas  побідньїй,  побідонос- 
ний;  — kodik  лик-овати,  за- 
торжеств-овати. 

dicsek-szik  хвал-ити  -ю  -ишся ; 
пиша-ти  -ю  -єшся;  велича-ти 
-ю  -єшся  ким,  чим:  nincs  mivel 
— edni  величаєся  як  заяць 
хвостом;  — vés  хвалка,  хваль- 
ба; hiú,  üres  — vés  хвальба 
сорочки  не  дасть;  — vő  adj. 
самохвальний,  хвалько  т = п. 

dicsének  похвальна  v.  хвалебна 
пісня  /;  — et  zengeni  величати 
похальною  піснею. 

dicsér  хвал-ити  -ю  -иш  асс .;  min- 
den cigány  a maga  lovát  — і 
кожда  лисиця  свой  хвост  хва- 
лить; велича-ти  -ю  -єш  асс.; 
szembe  — в очи  хвалити;  — 
endő  хвалимий,  славимий;  ez 
— endő  benne  се  єсть  в нім 
похвальне  v.  до  похвали;  — és 
хваленя ; — et  хвала,  похвала 
— etes  похвальний;  — etre  méltó 
достойний  похвали;  — ő subs. 
хвальник;  adj.  хвалебний:  — t 
хвалений. 

dics-fény  авреола,  сяєво;  — övezi 
авреола  окружає;  — szomjas 
славожадннй,  славолюбний 
— télén  безславний ; — teljes 

преславний;  vágy  славолю- 
біє;  vágyó  славолюбний. 


dicső — díván 


75 


dicső  славньїй,  хвальньїй;  — it 
прослав-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
славослов-ити  -лю  -иш;  хва- 
л-ити  -ю  -иш;  велич-ати;  — ités 
прославленя,  славословленя  тг; 
— itő  славословник  т ; adj . 
просавляючий,  славословньїй ; 
— itő  beszéd  славословіє;  — itő 
ének  славо-словіє,  -спів;  — ség 
слава,  честь ; sok  — séget  sze- 
rezni богато  славьі  зажити; 
— séges  славньїй;  — ült  про- 
славлений. 

didereg  дрож-ати  -у  -иш;  тре- 
м-ткти  -чу  -тиш : — és  дро- 

жаня,  тремткня  п. 
dij  1.  премія,  цкна,  нагорода, 
заплата  /;  2.  належитбсть  /; 
парі — денна  плата;  tisztelet — 
гонорар  т.  винагорода;  — az 
нагородж-овати;  — ázás  наго- 
родженя  п;  —nők  діюрнист 
тп ; — szabás  тарифа;  tálán 
безплатний. 

diktál  дикт-овати ; — ás  диктат, 
-овка;  — ás  után  пбд  диктатом, 
dinamit  динамит. 
dinnye  (görög)  гризучка;  гарбуз 
яг.  (sárga).  [ня  /. 

dinom-dánom  гайнованя  п.  гуль- 
dió  optx ; — kemény  костяк ; opk- 
шок  т ; — fa  opkx,  оркхове 
дерево;  — fából  való  opkxo- 
вий;  — fa  kert  оркшник  m ; 
— s kalács  о.  колач  v.  з оркхами; 
—héj  (оріхова)  шкарлупа  v. 
лушпина  /;  héjban  коротко, 
вязко;  — törő  лускач  т. 
dirib-darab  adj.  дрббненький,  по- 
здбря  п ; — ra  tépte  роздер  на 
поздбря. 

disz  /.  о-  при-краса  /.  оздоба; 
2.  нарада;  — eleg  крас-овати 


-ую  -уєшся;  — es  у-  при-кра- 
шений,  (ruházkodásra)  прибра- 
ний, роскошньїй,  парадний ; 
— fogat  роскошньїй,  парадний 
запряг  т ; —gyűlés  торжест- 
венне,  святочне  v.  празднич- 
не  засіданя  /г;  it  у-  о-  при- 
кра-сити  -шу  -сині;  приб-рати 
-ирати;  — ités  о -у  при-кра- 
шованя,  прибираня  тг;  — itmény 
о-  при-краса,  орнамент  т: 
kapu  святочна  брама  /;  ki- 
adás роскошне  виданя  лг ; 

— lakoma,  святочний  бенкет  г/, 
пир;  — let  декорація,  о-  при- 
краса; lik  крас-кти  -ю  -єш; 
пиша-ти  *ю  -єшся;  —menet 
торжественний  поход,  тріюмф 
/тг ; -műáru  ґалантерійнк  то- 
вари pl.;  őrség  почестна  сто- 
рожа /;  -polgár  почестний 
горожанин  /тг ; — ruha  святоч- 
ний одяг;  — télén  неприкраше- 
ний,  неприбраний ; — -telenül 

fekszik  неприлично  лежить; 
telenit  споган-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати;  terem  святочна  сала  /. 
disznó  свиня  /.  безрога  /;  dim. 
свинка;  (hím)  веперь,  веприк 
adj.  свинячий,  свинний,  свин- 
ский;  — csorda  свинне  стадо 
тг ; — hizlalás  кормленя  свиней; 

hús  свинина,  веприна,  свин- 
ске  мясо;  — kan  корназ,  (vad) 
кабан;  -kereskedés  торговля 
свиньми ; — kereskedő  торго- 
вець свиньми;  kodik  свин- 
ство робити;  ól  кутець  т. 

свинюшник,  свинарня,  куча  /; 

pásztor  свинарь,  свинопас ; 
— ság  свинство,  свинота  /; 
tor  пир. 
díván  софа. 


76 


divat — dombos 


divat  мода;  ba  jön  прийти  в мо- 
ду; -bán  van  є в моді:  ból 

kimegy  вийти  из  модьі;  áru 
модньїй  товар  m;  árusnő  мо- 
дистка /;  — os  модньїй,  ужива- 
ний; régi  ű старомодний, 
dívik  бити  в моді  v.  модним, 
dob  7.  (főnév)  бубен  gén.  -бна, 
барабан  т ; hártya  барабан- 
чик т;  — оі  бубн-овати:  olás 

бубнованя:  os  бубнарь: 

pergés  бубно  заня ; verő 
довбенька  /. 

dob  2.  ме-тати  -чу  -чеш;  вер-ечи 
-жу  -жеш, : кин-ути  -у  -еш,  ки- 
да-ти ; ál  ме-тати  -чу  -чеш ; 
обкида-ти;  álás  метаня,  ки- 
даня  п ; — ás  помет,  верг. 
dobban  стукн-ути  -у  -еш;  szive 
meg  стукне  V.  тьохне  сердце; 
ás  стук;  t дубн-ути  -у  -еш. 
dobog  7.  дубка-ти,  дубоні-ти  -ю 
-єш;  2.  (szív)  клопка-ти;  а 
szive  сердце  в грудях  бєся ; 
szív — va  várja  з битєм  сердця 
чекає,  тремтучим  сердцем;  ás 
7.  дубканя;  2.  тьохканя:  szív — 
ás  сердце  тьохканя. 
doboz  коробка,  шкатулка, 
dohány  тютюн,  табак  доган  т : 
pipa  пачка;  egy  csomag 
паклик  т ; füst  тютюновий  v. 
табачний  дим  т ; gyár  та- 
бачна  фабрика;  oz  кур-ити 
-ю  -иш;  tőzsde  трафика; 
zacskó  капшук  на  тютюн; 
zás  куреня  п ; zó  курець  т. 
adj.  курящий. 

dohog  морко-ніти  -чу  -тиш; 

вор-чати  -чу  -чиш,  -ко-ніти. 
dohos  за-духлий;  odik  стухлі- 
ти  -ю  -єш,  духнути ; ság 
за-духлость. 


doktor  7.  лікарь,  (по)  лікарька  ; 
2.  доктор;  átus  докторат  т. 

dolg-os  робот-ливнй,  працьо- 
витий, діяльний;  — ozik  ро- 
б-ити  -лю  -иш;  прац-ьовати 
-юю  -юєш;  труд-ити  -жу  -ишся ; 
erején  felül  ozik  понад  сили 
робити ; megerőltetéssel  ozik 
з напруженєм  робити  v.  пра- 
цьовати ; valamin  — ozik  над 
чим  працює,  робить:  vlki  ellen 
ozik  против  кого  вести  діло: 
ozat  (iskolai)  вправи  pl.  пра- 
ця, задача,  робота  /;  ózó 
szoba  роботня  /;  — ózó  társ 

сповроботник;  oztat  заста- 
в-ити  -лю  -иш,  -ляти  до  роботи. 

dolog  /.  робота,  праця  /.  труд; 
2.  діло  п.  річ  /.  справа:  Ízlés 
dolga  річ  вкусу  v.  смаку;  be- 
csület dolgában  на  точці  че- 
сти: sok  dolgom  van  я маю 
много  V.  богато  роботи;  jó, 
rossz  dolgom  van  мені  добре 
v.  зле  ведеся;  dolgot  ad  се 
задає  мені  роботу;  hogy  álla- 
nak a dolgai?  як  ваші  діла? 
a igy  áll  діло  так  стоить  : 
ez  a dolgok  állása  стан  річей 
є такий:  a dolgot  odáig  vinni 
до  того  провадити  v.  привести 
діло:  dolgom  van  vlkivel  діло 
маю  з ким;  kerülés  утеча 
перед  роботою,  ледарство; 
kerülő,  tálán  утікаючий  пе- 
ред роботою,  безділник,  ле- 
дака,  лежа  т = /;  talanság 
ледарство,  неробство  п.  без- 
ділность. 

domb  берег,  грунок,  горб,  холм, 
горбок  dim.y  бережок  dim.> 
грунок  dim. ; oldal  збоча  ; 
os  береговатнй,  горбоватий : 


dombos — dúc 


77 


— os  vidék  береговина,  гор- 
бовина. 

dombor-it  вигн-ути  -у  -еш,  вьі- 
гина-ти;  — mű  релиф  т.  ви- 
гнута. різьба  /;  - odik,  — 1.  ul 

domborít  -ся-val;  u вмгну- 
тьій ; — u szög  вьігнутьій  кут 
m ; — ulat  вьігнут-я  -ок  п. 
Domonkosrendü  доминиканець  m. 
dong’  бреньч-ати  -у  -иш : бре- 
ні-ти,  бунч-ати  -у  -иш;  гуд-і- 
ти  -жу  -иш;  — а дуга  /;  vékony 
áju  крихкотілий;  — ás  гуді- 
ня,  бунчаня  п;  —6  чміль  ти. 
dorbézol  гайн-овати ; роскош-о- 
вати;  — ás  гайнованя  п.  роз- 
пуста /. 

dorgál  ган-ити  -ю  -иш;  пс-овати 
-ую  -уєш;  докор*ити  -ю  -иш, 
-я-ти  -ю  -єш;  — ás  догана, 
псованя,  докор. 

dorombol  мурко-тіти  -чу  -тиш: 
ás  муркбт,  -аня. 
dorong  костурь,  друк  т. 
döbben  здриг-нути  -атися;  és 
дригота,  переляк, 
döc  -сеп  дирсн-ути  -у  -еш;  ög 
дьірска-ти;  ögős  труський, 
тряский. 

döf  бодн-ути  -у  -еш;  бо-дти  -ду 
-деш;  kést  — ni  a szivébe  за- 
діти нож  в сердце;  ножом 
пробити  сердце;  — és  у-  под- 
кол  т ; — ős  бодливьій. 
dög  /.  мерша,  мершина,  здох- 
лина;  псина;  2.  здохляк  т ; 

vész  пошесть,  чума,  зараза, 
по-гибель  /;  — letes  пошест- 
ньш,  заразливий;  — lile  здьі- 
ха-ти;  — lőtt  здохлий;  — rová- 
son van  на  здихели  є. 
dől  вал-ити  -ю  -ишся;  звал-ьо- 
ватися;  упада-ти. 


dolyf  пиха,  гордость;  — ös  пиш- 
ний, гордий ; — ösködni  гор- 
дити  -жу  -ишся  ким  чим. 
dong  -etni  дурка-ти;  icsél  брун- 

чати. 

dönt  /.  вал-ити  -ю  -иш;  (ve- 
szélybe) тру-тити  (в  небез- 
пеку) -чу  -тиш,  -чати;  2.  рі- 
ш-ити  -у  -иш  ; — és  рішеня  п 
— о (küzdelem)  рішаючий  бой. 
dördül  за-грем-іти  -лю  -иш;  egy 
lövés  — t оден  стріл  залунав; 
— és  гром,  гук  т. 
dőre  дурний,  дурацький;  ség 
дуренство  п. 

dör-gés  гром  т.  гук ; — gő  /.  гре- 
мучий;  2.  (emberi  hang)  гром- 
кий;  — gölődzik  vlkihez  лащ-и- 
ти  -у  -ишся ; — ög  грем-іти  -лю 
-иш;  — mög  бурмо-тіти  -чу 
-тиш ; мор-  вор-ко-ніти  -чу 
-ниш,  -тати;  — mögés  бурмо- 
таня,  воркотня  п\  — - ömböz 
дурка-ти ; — ömbözés  дурканя 
п;  — zsöl  чуха-ти  -ю  -єш;  су- 
кати -чу  -чиш  v.  -каю,  -каєш: 
— zsölés  чуханя,  суканя  п. 
dőzsöl  1.  dorbézol. 
drága  дорогий  цінний,  вартост- 
ний ; — kincs  дорогоцінний 

скарб;  — kő  дорогоцінний  ка- 
мінь т ; - — látos  дорогенький ; 
— ság  /.  дороготня,  дорого- 
визна  /;  2,  дорогоцінно сть  /. 
drág-it  дорож-ити  -у  -иш;  — án 
дорого,  високо ; — it  з-по-доро- 
ж-ити  -у  -иш;  — ul  за-по-доро- 
жі-ти  -ю  -єш. 
drákói  драконский. 

Drezda  Дрезден  т. 
drót  дрот  т ; — os  дротарь ; oz 
дрот-овати. 
dúc  голубник  т. 


і 


78 


duda — dzsida 


dud-a  дуда,  ґайда,  коза;  ál  за- 
грати на  дуду;  — ás  дударь 
т\  — оі  поспів-овати  собі, 
dudorod-ás  опух  т\  — ік  стре- 
м-іти  -лю  -иш;  вьіста-вати. 
dudv-a  бурян,  -ина;  — ás  буряно- 
ватьій,  бурянистьій ; — ásodik 
буряні-ти  -ю  -єш. 
dug*  пха-ти  -ю  -еш;  тьїкати;  ді- 
ти -ю  -єш,  діва-ти;  ховати; 
прята-ти  -чу  -чеш;  — dós  по- 
-скрнва-ти;  ába  dől  розби- 
вався план;  — gantyu  толок, 
dugó  затьічка,  заткало,  заткавка, 
—huzó  коркотяг. 
dug-ul  затка-тися;  — ás  затканя 
п.  (beleknél)  запор;  — vány 
розсада,  саджан-ка  -иці  pl. 
duhaj  нахабньїй;  kodik  нахаб- 
ств-овати  -ую  -уєш. 
dukál  за-  при-ходить  inper s .;  на- 
леж* ати  -у  -иш. 

dúl  7.  розвал-ити -ю -иш;  2.  ша- 
лі-ти  -ю  -єш;  háború  — война, 
лютіє,  шаліє  V.  кипить;  ra- 
kodás бойка,  боротьба;  — ако- 
dik  борика-тися,  дертися  1.  tép; 

fül  надува-ти,  лютоватися;  — t 
arccal  розлютованим  лицем. 
Duna  Дунай  т\  — melléki  из  ду- 
найских  сторон;  n túl  за 
Дунаєм;  — n túli  задунайский; 
dunyha  перина  /. 
dupla  по-двойннй;  án  по- 
двойно  ; - áz  подво-йовати -юю 
-юєш. 

durcás  упорний,  упорчивий; 
kodik  коритися;  — ság  опор,  за- 
взятость,  упорность,  непокора, 
durran  загрем-іти  -лю  -иш ; трі- 
сн-ути  -у  -ещ,  лусн-ути;  ás 
тріск,  по-  луск;  — ó gáz  гре- 
мучий  Газ  т. 


durva  грубий;  — -ság  грубость  /. 
dús  пре-  богатий,  достатний: 
(növ.)  буйний,  рясний;  - — nö- 
vésű буйно  ростучий;  — gazdag 
заможний,  богач  (по)  -ка;  — kál 
в достатках  роскош-овати. 
dűvad  хижак,  дикун  т 
duzz-ad  надува-тися;  — ad  az 
egészségtől  од  здоровя  аж 
тріскає;  — adás  надутость,  на- 
бряск;  - — adt  надутий:  (szem) 
набряклий;  — ászt  напуха-ти, 
набряска-ти,  напучняві-ти  -ю 
-єш;  — ög  борс-ити  -ю  -ишся: 
надува-тися;  бурмо-ситися  -шу 
-сиш;  — ogás  бурмосеня  п. 
— ogó  надутий,  набурмосеннй. 
dühör-gés  дубканя,  гуркотня,  ду- 
ботня  п ; — ög  дубка-ти  дубо- 
ні-ти,  дудні-ти. 

düh  ярость,  лють,  злость,  лю- 
тость;  be  gurul  закипіти 
лютим  гнівом;  —ében  розпа- 
лений лютостію;  из  сердця: 
—tői  elvakulva  засліплений 
лютим  гнівом;  — öng  лют-о- 
вати;  люті-ти  -ю  -єш;  бі- 
сити -шу  -сишся;  - — öngés  лю- 
тованя  п;  — öngő  лютуючий: 
— ös  яростивий,  лютий;  — ősit 
1.  bőszit. 

dűl  1.  dől;  — edék  розвалина  /; 
— edező  валючий,  розпадаю- 
чий;  -ledt  szemű  пульоокий, 
вокаль;  — о поле,  нива,  цари- 
на; — őre  vinni  довести  до  ви- 
рішеня;  — ő út  польовиця,  по- 
лева  дорога;  — öng  хиба-тися, 
хитатися,  колиба-тися;  — t 7. 
звалений;  2.  косий,  похиле- 
ний. 

dünnyög  гугна-ти;  — ős  гугнавий. 
dzsida  копія  /. 


eb — szabad  ég  alatt 


79 


eb  пес,  (nőstény)  собака  n ; dem. 
псюк,  песик;  adv.  песачий, 
пессьій,  собачий;  ^adta  пес- 
сьш  v.  собачий  сьін;  псина  /; 
^ —csont  собача  кость  /;  — csont 
beforr  присохне  як  на  собаці; 
песся  мати  не  загине, 
ebbe  у сего,  у сесю,  у сесе; 
— п у сім,  у сій,  у сім;  — 1і 
дотьічньїй. 

ebből  из  сего,  из  еі,  из  сего, 
из  водси. 

ebéd  полуденок(-у),  обід;  — 
— előtt  перед  обідом;  — után 
по  обіді  ;||—е1  полудн-овати, 
обіда-ти;  — elés  обідованя  п ; 
— Ісог  при  полуденку;  — lő  сто- 
лова, обідниця  /. 
ébenfa  гебан(-у)  т. 
éber  бодрьій,  чуйньїй ; — ség  чуй- 
ность,  бодрбсть  /. 
ébred  роз-  про-буд-ити  -жу  -ишся; 
— és  пробудженя  ті;  — ez  про- 
буджоватися. 

ébr-en  vagyok  не  сплю ; бодр- 
стую;  VT— eniét  будность  /.  не- 
спаня  /і;  — észt  /.  буд-ити  -жу 
-иш;  корн-яти  -ю  -єш;  2.  роз- 
буджовати  v „ вьікликовати  по- 
дозріня;  — esztés  збудженя  п ; 
— esztő  adj.  пробуджуючий ; 
про-  з-будитель  т ; — esztő  óra 
будильник  т. 

ecet  оцет  (-цту);  — es  оцтовий, 
оцтяньїй;  — es  ugorka  оцтові 
V.  квасні  огурки  pl. 
ecset  пемзлик  т.  кисть  /;  — el 
/.  пемзл-ьовати;  2.  опис-овати, 
о-  при-краш-овати;  — elés  /. 
замазаня,  запемзлованя  п;  2. 
опис  т.  змальованя  п. 


Е 

eddig  (hely)  доси ; (idő)  дотеперь : 
У~і  дотеперішній, 
éden  рай  m ; — і райский. 
edény  судина,  посуда  /.  сосуд 
771.  начиня  77. 

édes  /.  солодкий,  солоденький; 
2.  милий,  любезний,  любий, 
миленький ; — anya  родна  мати ; 
— testvér  родний  брат,  родна 
сестра;  — edik  солоді-ти  -ю 
-єш;  — еп  /.  солодко;  2.  мило, 
любезно;  —get  при-ман-ьова- 
тй;  прилуд-ити  -жу  -иш;  при- 
солоджовати;  — it  о-  соло- 
д-ити  -жу  -иш;  — kés  солод- 
кавий ; — kés  beszédű  солодко- 
словний  -мовний;  —kevés  ма- 
лесенько; —örömest  из  рад- 
ноі  душі,  сердечно,  из  душі; 
— ség  солодь,  солод(к)ость  /: 
— ségek  солодощі  pl. 
edz  под-  с-кріпля-ти;  закал-ити 
-ю  -иш;  з-гарт-овати;  — és  по- 
с-кріпленя ; — ett  по-  под- 

с-кріплений. 

ef-f éle  такий,  такого  роду ; — elől 
про  сесе,  за  сесе;  из  сего  боку. 
ég  1 . (ige)  пал-ити  -ю  -ишся ; 
жар-ити  -ю  -иш,  гор-іти  -ю  -иш ; 
— -ni  kezd  за-роз-пальоватися, 
(ház)  ім-итися  -лю  -иш  (хижа): 
és  пожар,  огень  т \ — et  палити, 
пропальовати ; = — etés  про-па- 
леня  ті;  — ető  пекучий;  — ető 
szükségem  van  rá  я пекучо  по- 
требую; — ett  палений,  по- 
горілий; subs.  пригарь  /;  — о 
горіючий,  палаючий, 
ég  2.  (főnév)  небо  pl.  неба  v. 
небеса;  — és  föld  külömbség 
то  небо  и земля;  szabad  alatt 


80 


égig  dicsérni — egyéniség 


под  гольїм  v.  отвертьім  не- 
бом; — ig  dicsérni  пбд  не- 
беса вьіхвальовати ; — re  főidre 
esküdözni  божитися  на  небо 
и землю;  alj,  — hajlat,  — öv 
климат,  под  соня  п\  — be  kiáltó 
до  неба  вопіючий;  — benyúló 
до  неба  сягаючий,  небосягльїй; 

boltozat  небозвбд  т;  — szin- 
kék  голубьій,  блакитний;  — táj 
сторони  світа;  — і небесний; 

і háború  буря  /;  — test  не- 
бесне тіло. 

egér  миш  /.  dim.  мишка  /;  — 
adj.  мишачий;  — fogó  мишо- 
ловка, пасть  /;  — szinti  миша- 
стий; — lyuk  мишача  діра;  — 
ut  вихбд  т : — utat  venni  знай- 
ти вихбд. 

egerész  МНШОЛОВ,  МЬІШОІд  /77. 

égerfa  вбльха  /.  adj.  вбльхо- 
вий;  erdő  вбльшник. 

egész  цілий,  весь,  цілбсть  /. 
загал  т : ben  в цілости,  гур- 

том, в загалі;  ben  eladni 
на  гурт  продавати;  ben  véve 

в цілости  взято;  еп  ціли- 

ком, зовсім;  it  доповн-ити 
-ю  -иш,  -яти. 

egészség  здоров(л)я  п;  jó — пек 
örvend  тішиться  добрим  здо- 
ровлем;  — es  здоровий;  — е- 
sedik  на-  здорові-ти  -ю  -єш; 
— tétén  нездоровий ; — telen- 
ség  нездоровля  п;  — і állapot 
стан  здоровля;  — і ügy  здо- 
ровництво  п. 

egres  космач-ки  gén.  (-ок)  pl. ; 
— bokor  космачка  /. 

egy  оден  -а  -о;  — bizonyos  якийсь, 
якась,  якесь,  гдеякий;  — da- 
rabig за  якийсь  час;  — egy 
по  оден;  — és  ugyanez  той 


самий  -а,  -е ; — akaratú  одно- 
душний, односердннй;  — álta- 
lában цілком,  зовсім,  до  чи- 
ста; в загалі;  — általában  nem 
ніяк,  цілком  не;  — aránt  за- 
рбвно,  так  само,  однако;  — árú 
одноцінннй. 

egybe  1.  össze;  — hangzó  одно- 
звучний;  kel  подруж-ити  -у 

-ишся;  поб-рати  -еру  -ерешся, 
-ира-тися;  — kelés  подруженя, 
побраня;  — olvad  7.  стоп-ити 
-лю  -ишся,  -лятися;  2.  зміш-о- 
ватися;  злива-тися;  спою-ва- 
тися;  — olvaszt  стоп-ити  -лю 
-иш,  -ля-ти;  злити,  золлю,  зо- 
ллєш;  злива-ти;  — vágó  одно- 
стайний; — vet  1.  össze. 

egy-ben  одно-,  рбвно-,  часно;  — 
másban  то  в однбм,  то  в дру- 
гом; — csülkű  ОДНОКОПИТНЬЇЙ. 

egyéb  инший,  другий,  прочий; 
nincs  egyebem  ббльше  иншого 
нічого  не  маю;  — iránt,  — ként 
в прочем,  однак;  — kor  другим 
V.  иншим  разом;  — ünnen  з вод- 
кись  инде;  — ütt  десь  инде. 

egyed  особа  /.  одиниця  /;  — 

áruság  монопол  т.  самопро- 
даж  /;  — uralom  самовлада  /. 
монархія  /;  — uralkodó  само- 
державець ш.  монарх,  само- 
владник т;  — ül  сам  -а  -е; 
— üli  самий,  одинокий;  egyes 
— ül  сам  оден;  egyes  — üli 
оден-одинокий;  — ül  álló  са- 
мотньїй;  — üllét  самотнбсть, 
самота. 

egyelőre  дочасно,  хвилево,  на 
разі,  сим  часом. 

egyén  І.  egyed;  — і индивиду- 
альний,  питоменний;  — iség 
индивидуальнбсть  /. 


egy  énért  ék — egy  etmást 


81 


egyenérték  рбвно-ціннбсть,  -вар- 
то сть  /.  вьірбвнуюча  належи- 
тбсть  /;  — Ű рбвно-цінний 

V.  -вартний. 

egyenes  /.  прямий,  простий ; 
2.  (talaj)  ровньїй;  — еп  прямо, 
просто;  — it  рбвня-ти  -ю  -єні; 
про-стити  -щу  -стиш;  випро- 
ст-овати;  — járás  прямий  хбд; 
— lelkű  прямо, -простодушний ; 
— ség  простота  /;  — szívű  щиро- 
сердечний, щирий,  отвертнй; 
— szivűség  щиросердечнбсть, 
простота  сердця. 
egyenetlen  /.  неровннй;  2.  не- 
згодний; — kedik  незгодж-о- 
ватт  -ую  -уєшся;  — kedő  не- 
згодливий;  — ség  незгода  /. 
egyenget  ви-  по-рбвн-овати. 
egyenjogú  рбзноправннй;  — ság 
рбвкоправнбсть  /. 
egyen-kint  поод-иноко,  -йому; 
— közű  рбвнобіжний ; — lég 

салдо  indecl. ; — let  ровнаня  п ; 
elsőfokú  — let  ровнаня  пер- 
шого степеня;  — letes  рбвно- 
мірньїй;  — letesen  рбвномірно; 
— lit  ровня-ти;  — litő  рбвник  т. 
egyenlő  /.  ровньїй;  2.  однако- 
вий, однакий;  3.  ровняєся; 
а = b а ровняєся  б;  — еп  рбвно, 
нарбвні,  однако  -во;  — közű 
рбвнобіжний;  — ség  рбвнбсть; 
— szárú  рбвнораменннй ; — t- 
Іеп  неровннй,  неоднакий,  не- 
однаковий; — tlenség  нербв- 
нбсть  /. 

egyen-oldalú  рбвнобокий;  — ran- 
gú рбвного  стану;  — ruha  од- 
но строй  т\  — súly  рбвновага, 
рбвновісь  /;  — súlyoz  важ-ити 
-у  -иш,  урбвновісити. 


egyértelmű  рбвнозначний ; — lég 
одно-голосно  -душно,  -звуч- 
но; — ség  рбвнозначеня  п. 
egyes  один-окий  -ичньїй;  ПОЄДИІІ- 
чий;  (szám)  єдинка,  одиниця  /; 
— egyedül  сам  один ; minden  — 
одинокожднй ; — ек  поодні, 

деякі;  — it  з-  по- луч-ити  -у 
-иш,  -овати;  з’єдна-ти;  — ités 
злука,  сполука/,  обєдианя  щ — 
ithető  злучимий;  — ség  /.  зго- 
да /;  2.  умова,  угода;  — ségre 
jut  дбйти  до  згоди,  згодитися; 
— szám  однина;  число  одини- 
чноє;  — ül  з-  по-  луч-ити  -у 
-ишся;  зєдна-ти  -ю  -єшся;  — 
ülés  спо-  з-лука,  зєднаня  п; 
— ület  товариство,  дружество; 
— ült  спо-  з-лучений;  — ült  erő- 
vel злученими  V.  спбльними 
силами;  — ültén  разом,  спольно, 
в купі. 

Egyesült  Államok  Сполучені 
v.  Злучені  Держави, 
egyetem  универзитет  т;  — ben 
загалом,  взагалі;  — es  за- 
гальний; — es  történelem  за- 
гальна исторія;  — esen  зага- 
лом; — esség  загальнбсть /;  — і 
hallgató  v.  tanár  студент  v. 
професор  универзитета. 
egyetért  з-год-ити  -жу  -ишся 
з ким  в чом;  — és  згода,  ла- 
года /.  порозуміня  п ; — ő 

згодний,  однодушний;  — őleg 
згодно,  одно-душно,  -голосно, 
egyetlen  одинокий,  єдиний;  — 
fiú  одиначок,  одинак,  одинець; 
— leány  одиначка;  az  — gyer- 
mek rossz  gyermek  одиначок 
шибенячок;  — egy  одинесень- 
кий. 

egy  etmást  по  дещо. 


6 


82 


egyez — egymás  után 


egyez  год-ити  -жу  -ишся  З ЧИМ 
v.  на  acc.'y  a számadások  nem 
— пек  рахунки  не  годяться 
(з  собою);  — és  згода,  згод- 
ность  /;  — kedés  пере-до-го- 
ворьі  pl.  токма,  вьіровнаня  п; 
— kedik  договор-ьоватися;  ток- 
митися:  у-  до-мовля-тися  що 
до  gén. ; — mény  договор  т. 
угода  /;  szóbeli  v.  Írásbeli  — 
mény  устна  v.  письменна  угода; 
— mény  szerint  посля  умовле- 
ного договору;  — о згодний; 
— őleg  згодно;  — tét  год-ити, 
поровняти;  a melléknevet  — teti 
a főnévvel  приложник  годити 
з именником;  вировн  ьовати ; 
мир-ити  -ю  -иш. 

egy-falkás  (bot.)  одновязковьій ; 
— felé  само  тудьі;  — féle  одно- 
родньїй,  однаковий;  — féle- 
képen однородно,  однаково ; 
— felől  из  одного  боку;  — fo- 
gatú одноконька  /;  — folytá- 
ban не-без-перерьівно,  одним 
тягом,  безнастанно;  — forma 
одноличннй,  однаковий,  од- 
накий;  — formán  однаково,  в 
той  самий  способ;  — formaság 
одностайносте  однаковость  /; 
— hamar  дораз,  зараз;  nem 
lesz  — hamar  то  єще  не  дораз 
буде;  — hangú  7.  однозвучний, 
монотонний,  однообразний, 
нудний;  2.  одноголосний;  — 
hangulag  одноголосно,  заодно; 
— hanguság  однозвучность, 
однотонность  /. 

egyház  церков  /;  — fi  церков- 
ник, паламар,  звонарь;  — і ду- 
ховний, церковний;  — і átok- 
kal sújtani  кинути  церковну 
клятву,  внкл-ясти  -єну  -енеш; 


— beszéd  церковна  проповідь 
/.  казаня  п ; — javak  церковні 
добра;  — jövedelmek  церковні 
доходи ; — megye  єпархія, 

діоцеза  /. 

egy-huzamban  одним  тягом,  за- 
рядом; — idejű  ровно-одно-ча- 
сний; — idejűleg  ровно-  -одно 
-часно;  — idős  ровесник,  одно- 
літний,  одноліток;  — idősök 
vagyunk  ми  ровесники  v.  я з 
вами  одноліток, 
egyik  один  из  gén. \ — ünk  один 
из  нас ; — másik  декотрий  ; 

— sem  никто  v.  ніодин  из  них. 
Egyiptom  Єгипет gén.  -пта;  —і  єги- 
петский  subs.  єгиптян-ин  -ка. 
egy-izben  одного  разу;  — kedvű 
ровкодушний,  байдужний;  — 
kedvűség  ровнодушность,  бай- 
дужность  /;  — kor  колись,  бн- 
вало;  — kori  колишній; — korú 
1.  egyidős;  — könnyen  легко; 
nem  — könnyen  не  так  легко ; 
— laki  (növ.)  однопенний. 
egylet  товариство,  дружество, 
сполка;  — і élet  товариске 
житя;  — і tag  член  товариства, 
egylevelíí  однолистнй. 
egymagában  сам  собою,  сам 
один. 

egymás  друг-другий,  один-дру- 
гий;  — Ьа  один  до  другого;  — 
fonódik  спле-сти  -ту  -ешся  ра- 
зом, спліта  тися;  — ért  друг 
за  друга;  — hoz  один  до  дру- 
гого; — közt  межи  собою;  — 
пак  один  напротив  другого; 
— пак  rohantak  набігли  на  се- 
бе; — га  один  на  другого;  — 
után  /.  один  за  другим,  по 
черзі;  2.  черга  /.  ряд.  поря- 
док т. 


egynapi — ehhez  képest 


83 


egy-napi  однодневннй ; (ut)  одно- 
дневна  дорога,  денний  поход ; 
— néhány  даскблько ; — nejűség 
одноженство;  — nemű  одно- 
родкьій;  -—nevű  однойменний; 
— oldalú  одно-сторонний  -боч- 
ньій;  — oldaluság  односторон- 
ності»; — öntetű  одно-литьш, 
-личкьій,  -стайний;  — öntetű- 
ség  одно-литбсть,  -личнбсть, 
-стайность;  —órai  одноі  го- 
дини; — patájú  однокопитний; 
— pupú  одногорбий. 

egy-re  непрестанно,  безнастанно, 
все  и все;  — re  másra  одно- 
на  одно,  /.  один  за  другим, 
по  черзі;  2.  гуртом;  на  гурт; 
— rekeszű  однокоморний ; — 
részt  из  одноі  части  v.  сто- 
рони ; — rői-másrói  про  вся- 

чину. 

egység  /.  однбсть  /;  2.  одиниця /; 
— ár  одностбйна  ціна;  — es 
одно-цільньїй,  -стайний,  оди- 
ничний. 

egy-szarvú  однорогий;  — szemű 
одноокий. 

egyszer  /.  раз;  2.  (valamikor) 
иногді,  колись;  — egy  /.  один 
раз  один;  2.  таблиця  множеня; 
ez — теперь  раз;  egyetlen  — 
один  одинокий  раз;  nem — не- 
раз;  — і /.  одноразовий,  2.  ко- 
лишній; — ге  нараз,  разом; 
— másszor  од  часу  до  часу, 
часом;  — midenkorra  раз  на 
все;  — sem  аніраз;  — smind 
такой,  заразом,  ураз. 

egyszerit  простий,  звичайний; 
— ség  простота,  про  сто  душ- 
но сть;  — sit  упро-стити  -щу 
-стиш,  упрощ-овати;  — sités 
упрощеня. 


egy-szikű  (növény)  однопрозяб- 
цева  (рослина). 

egy-szinű  одно-цвітний,  -барв- 
ний ; — szótagú  односклад- 
ний ; — szülött  одинорбдний ; 
1.  egyetlen;  — tagú  одночлен- 
ний; — testvérek  рбдня  pl. ; 
— tól-egyig  всі  до  одного ; 
— úttal  одним  ходом;  — ügyű 
недуйдавмй,  непотрібний,  не- 
дуйдавник,  простоумний  т ; 
— ügyüség  глупбсть,  простота, 
együtt  вєдно,  разом,  спбльно,  в 
воросі,  в купі;  — élés  спбв- 
житя;  —érezni  спбвчувати  ; — 
érzés  спбвчуваня,  сябвчзггя  — 
es  спбльннй;  — єп  спбльно; 
— ható  сочинник,  коєфиціент ; 
—lét  спбльие  бмтя. 
együvé-tartozik  належ- ати  -у  -иш 
до  вєдна  V.  до  купи, 
egyveleg  мішанина,  всячина, 
éhest  голодно ; —halni  из  голоду 
умерти  v.  згинути;  —halás 
голодова  смерть  /;  — kórász 
голод-ник,  -нюк,  бідняк  т ; — 
szomjan  не  івши  не  пивши, 
éh-es  голодний,  лачньш;  —va- 
gyok я голоден ; — ez  голо- 
д-овати ; — ez  о голодуючий ; 

— halál  голодова  смерть  /;  — 
— eztet  (вн)голод-ити  -жу  -иш; 
—gyomorra  наще;  — Ínség  го- 
лоднеча, ГОЛОД  771.  беЗХЛІбя 
п ; — ség  голод  т ; — séget 
szenvedni  терпіти  голод ; — 
ség  sztráj  голодовка  /;  — ség- 
tifusz  голодовьш  тиф. 
ehet-etlen  неідомьщ;  — б'  ідо- 
мьій. 

ehhez  до  сего;  — képest  од  по- 
відно до  сего. 


6* 


84 


éj — eladósodott 


éj  ноч  /;  — fél  повноч  /;  — fél-  j 
kor  в повночи;  — jel  ночію, 
в ночи;  késő  — jel  поздно  но- 
чію; — jel-nappal  днем  и ночію, 
день  у день,  ноч  у ноч;  — je- 
lenkint  ночами;  — jelez  ноч-о- 
вати;  — jeli  /.  ночньїй;  2.  (е- 
dény)  ночньїй  горчок,  шерблик; 


— jeli  őr  ночньїй  сторож  т. 
v.  вартовник,  ночник ; — jeli 

őrség  ночна  варта;  — szaka 
ноч;  — szállás  ночліг,-арня  /. 
ejt  /.  да-ти  упасти  1.  ad ; о-  вьі- 1 
пуска-ти,  -пу-стити  -іду  -стиш 
(из  рук);  2.  (könnyeket)  сле- 
зьі  проливати;  3.  (vadat)  убити 
v.  застрілити  звіря;  4.  (aggo- 
dalomba) зажурити  когось;  на- 
водити на  когось  смуток; 
5.  (hibát)  робити  помьілку  v. 
ошибку;  6.  (módját  v.  szerét) 
найти  способ;  7.  (sebet)  по- 
ранити; 8.  (tévedésbe)  увести 
в блуд;  9.  (tőrbe)  завести  в і 
засідку;  . — egetni  склоня-ти  | 
-ю  -єш;  одміня-ти;  — egetés 
склоненя  п.  одміна  /. 
ék  клин  т.  плітка;  — et  verni 
убити  клин;  — ben  végződnek 
кончаться  клином  v.  клино- | 
вато;  — alakú  клиноватьій;  — el  І 
убива-ти  клин;  пліш-ити  -у 
-иш;  — es  прикрашеньїй,  при- 
браний; — esit  приб-рати  -еру 
-еш,  -ирати;  укра-сити  -шу 
-сиш,  -шати,  -шовати;  — ese- 
dik  крас-овати  -ую  -уєшся; 
велича-ти  -ю  -єшся;  — esség 
прикраса  /.  оздоба;  — esszólás 
красно-  словіє,-словность.  -мов- 
ность;  — esszóló  красно-річи- 
вьш,  -мовець;  — ez  наголош-о- 
вати ; — Írás  клинове  письмо ; — 


kő  дорогоцінний  камінь  т;  — 
szer  дорогоцінности,  оздоба 
pl.  (nyak)  монисто ; — szerész 
ювелір,  оздобкарь,  золотарь. 
ek-е  плуг  т ; — eszarv  чепіги  pl.; 
— evas  леміш,  полиця  /.  че- 
ресло п ; — és  плужний. 
ékezet  наголос, 
ékítmény  прикраса,  орнамент, 
ekkép  сяк,  таким  чином, 
ekkor  тогди;  — а такий  великий, 
eközben  серед  сего,  межи  сим, 
под  сим  часом. 

éktelen  безобразний;  — it  о-  з- 
поган  ити  -ю  -иш;  обезобра- 
-зити  -жу  -зиш ; з-  огид-ити  -жу 
-иш. 

el  гет,  нроч. 

él  /.  остря  тг\  2.  (kard)  кончик 
т ; 3.  (geom.)  гранка,  грань; 
4.  чоло  п;  a sereg  — én  на 
переді  v.  чолі  войска;  — éré 
állítani  a kérdést  поставитися 
остро  до  чого  V.  на  остря. 
él  (ige)  /.  ж-ити  -ию  -иєш;  úgy — 
jek  так  би  я жив;  fiatal  éveit 
— і он  живе  своими  молодими 
літами;  világát  — і он  уживає 
собі  житя  V.  світа;  2.  (vala- 
mivel) ужи-ти  -ю  -єш  що;  ужи- 
ва-ти  чого,  жити  чим,  из  чого; 
жив-ити  -лю  -ишся  чим;  (alka- 
lommal) корнстатися  из  на- 
годи. 

elad  прода-ти,  прода-вати  1.  ad; 
— ja  magát  продатися;  — ás 
продажа  /;  — ási  ár  продажна 
ціна;  — ó продавець  gén.  -вця, 
(nő)  продавниця ; продажний, 
для  продажі;  — ó leány  одда- 
ниця;  — ogat  розпродавати, 
eladósod-ik  задовж-ити  -у  -ишся, 
-оватися;  — ott  задовженнй. 


elágaz — elbizakodott  szerencséjében 


85 


elágaz  розгалузити  -жу  -зишся; 
a vélemények  — пак  думки  роз- 
ходяться; —ás  розгалуженя  п. 
elaggott  о-  за-старільш. 
elajándékoz  по-  роз-даровати ; 
— -ás  -дарованя. 

elájul  зомлі-ти  -ю  -єш;  завм-ер- 
ти  -ру  -реш ; — t зомлільш. 
elakad  припин-ити  -ю  -ишся,  за- 
т-яти  -ну  -нешся,  затина-ти  -ю 
ешся;  a beszédben  в бесіді 
затятися,  замнятися;  az  ügy 
— t справа  припинилася, 
elalél  охлянути,  охлясти. 
elaljasod-ás  звьіродненя  п;  — ік 
звьіродні-ти  -ю  -єш  -ьоватися; 
— ott  звьіроднільїй. 
eláll  7.  (utat)  заступ-ити  -лю  -иш, 
-ати  v.  переста-ти  -ну  -еш  до- 
рогу; 2.  (gyümölcs)  посто  яти 
-ю  -иш;  (eső)  переста-ти  -ну 
-еш;  — ott  a lélekzete  заперло 
єму  оддьіх  (szeme  szája)  вьіва- 
лити  очи;  (szándéktól)  одсту- 
п-ити  -лю  -иш  од  gén. ; — it 
застанов-ити  -лю  -иш;  спин-и- 
ти  -ю  -иш;  застав-ити  -лю  -иш. 
élálmélkodni  здивоватися,  зачу- 
доватися  (над  чим),  [сонньїм. 
elálmosodik  бере  єго  сон  v.  стати 
elaksz  і к /.  у-  за-сн-ути,  засьіп- 
ля-ти;  засп-ати  -лю  -иш;  за- 
дрім-нути,  -ати;  nem  bírok  — 
udni  не  бере  мене  сон ; 2.  зага- 
сн-ути  -у  -еш;  — tat  присп-а- 
ти  -лю  -иш;  altasd  el  a gyer- 
meket! приспи  дітину;  — udni 
az  időt  проспати  час;  — vás  7. 
заспаня  п.;  2.  (tűz)  за-по-гас- 
неня  п. 

elámit  обман-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати;  здур-ити  -ю  -иш;  — ás 
обманьованя,  здуреня. 


elámul  1.  elálmélkodik. 
elannyira  на  только,  аж  доти,  так 
дуже. 

elap-ad  вьісьіха-ти;  — ászt  вмсу- 
ш-ити  -у  -иш,  -овати. 
elapróz  роздробл-ьовати. 
eláraszt  залл-яти  -ю  -єш,  -ива- 
ти  чим. 

elárul  зрад-ити  -жу  -иш,  -жовати; 
— ás  зрада  /. 

elár-usit  роз-про-да-вати  -ю  -єш 
— usitás  роз  прода(жа)ня  п;  — 
usitó  продав-ець  т.  (по)  -ниця; 
— verez  злицит-овати. 
elárvul  осироті-ти  -ю  -єш;  — t 
осиротілий. 

elás  закоп-ати  -лю  -леш,  -овати. 
elátkoz  про-за-кля-ти  -ну  -неш ; 

— ott  про-за-клятьій. 
elavul  застарі-ти  -ю  -єш;  задав- 
н-ити  -ю  ишся,  -ьоватися;  — 
ás  застарілость,  задавненя  п\ 
— t застарілий,  задавненьїй. 
elázik  змоч-ити  -у  -ишся,  змок- 
нути. 

el-bágyad  охлясти  1.  áléi.  — bá- 
jol  зачар-овати;  — bámul  1.  el- 
álmélkodik; — bámulja  magát 
здум-ити  -лю  -ишся,  здумі-ти 
-ю-єш; — bánik  полагод-итися 
-жу  -иш,  -жоватися  з ким ; 
könnyen  — bánt  vele  легко  по- 
лагодився 1.  bán  vlkivel. 
elbeszél  оповіда-ти,  розказ- ова- 
ти -зати;  — és  оповіданя  п. 
повість  /;  — о оповідач  т. 
elbiggyeszti  (ajkát)  подду-ти  -ю 
-єш  губьі. 

elbizakod-ás  зухвалбсть  /;  —ott 
зухвальїй;  — пі  роззухвал-ьо- 
ватися;  — ott  szerencséjében 
став  роззухвалньїм  в своім 
щастю. 


86 


elbír— eldurran 


elbír  7.  з-нєс-ти  -у  -еш,  3-НО-СИ- 
ти  -шу  -сиш,  здужа-ти,  змочи; 
2.  мати  силу,  бьіти  годньїм ; 
— от  vinni  я годен  понести;  — 
ál  розсуд-ити  -жу  -иш,  -жоваги. 
elbocsát  одпу-стити  -щу  -стиш, 
-скати;  — ás  одпуск  т.  у-з-вбль- 
неня  п. 

elbéd-it  заглуш-ити  -у  -иш;  — ul 
за-по-мороч-ити  -у  -ишся. 
elbolondit  здур-ити  -ю  -иш  ко- 
гось чим;  — ás  за-  з-дуреня  п. 
elbor-it  покрьі-ти  -ю  -єш,  -вати 

1.  borit;  (víz)  зал-ляти  v.  за- 
л-ити  -лю  -лєш;  залива-ти;  — 
ul  захмар  ити  -ю  -ишся;  — ült 
arccal  захмареним  лицем. 

elborzad  1.  borzad, 
elbucsuz-ik  по-  роз-праща-тися 
з ким;  — tat  по-  роз-пращати. 
elbujdosik  по-скита-тися;  ити  в 
світ  за  очи. 

elbut-it  отуман-ити  -ю  -иш; — ul 
стумані-ти  -ю  єш. 
elbnvik  схова-ти  -ю  -єшся;  спря- 
тати  -чу  -чешся;  затул-ити  -ю 
-ишся,  -ьоватися. 
elbűvöl  очаровати,  заворож*ити. 
éle  дотеп,  жарт,  анекдота;  — el 
жарт-овати,  дотепк-овати ; — 
elő  жарт-ун,-бвник;  — es  жар- 
товливьій,  дотепньїй;  — lap  гу- 
мористичний лист, 
elcipel  одвол-очи-ікати  -очу  -о- 
чиш. 

elcsábít  7.  звод-ити  -жу  -иш;  зве- 
сти -ду  -еш;  2.  1.  csábit, 
elcsavar  7.  скру-тити  -чу  -тиш; 

2.  (ért.,  jog.)  перекруч-овати. 
elcsen  вхоп-ити  -лю  -иш;  лап- 

снути. 

elcsendes-edik  при-у-тих-нути  -ну 
-неш,  -ати;  утихомир-ити  -ю 


-ишся;  за-  у-споко-ити  -ю  -иш- 
ся; — it  у-за-споко-йовати;  ути- 
хомир-ити, -яти  ; затихати ; 
присмир-ити  -ю  -иш,  -яти;  — 
(gyermeket)  зацитка-ти;  — ités 
заспокоіня,  утихомиреня. 
elcsenevészedni  картав-ити  -лю 
-иш,  adj.  картавьій. 
elcsépelt  од-  пере-меленьїй. 
elcserél  замін-ити  -ю  -иш,  -яти; 
— tűk  kalapjainkat  заміняли 
наші  клебаньї;  — és  за-вьі- 
мінка. 

elcsigáz  вьімуч-овати  асс .;  змор- 
ити -ю  -иш,  -довати. 
elcsíp  злов-ити  -лю  -иш;  у-с-хо- 
п-ити  -лю  -иш. 
elcsodálkozik  1.  elálmélkodik. 
elcsúszik  по-с-ховзн-утися  -у  - еш. 
elcsúfít  споган-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати,  1.  éktelenit. 
elcsuk  замкн-ути;  по-  замьїка-ти. 
elcsügged  тра-тити  -чу  -тиш  на- 
дію; зневір-йоватися. 
eldalol,  одспіва-ти  -ю  -єш. 
eldarál  одм-олоти  -елю  -елеш. 
éldegél  животі-ти  -ю  -єш. 
eldicsekszik  похвал-ити  -ю  -ишся. 
eldob  одкин-ути  -у  -еш;  — ál  од- 
кида-ти,  -овати. 

el-döglik  згин-ути,  здохнути;  — 
dől  7.  1.  dűl;  2.  (ügy)  виріши- 
тися (справа);  -r-dönget  набити, 
потреп-ати  -лю  -еш;  буха-ти. 
eldönt  вьі-  по-ріш-ити  -у  -иш; 
— і a csata  kimenetelét  по- 
рішити вьіслід  битвьі;  — és 
вьірішеня;  — etlen  невьіріше- 
ньій. 

eldug  схова-ти;  спря-тати  -чу 
-чеш. 

eldurran  гукн-ути  -у  -еш ; вія- 
стріл-ити  -ю  -иш. 


elé — elengedhetetlen 


87 


elé  перед  acc.\  bíróság — перед 
суд;  maga  — néz  он  дивиться 
v.  позирає  перед  себе, 
elébe  на-перед  асс — ad  положи- 
ти v.  покласти  перед  кого  v. 
що;  передлож-ити  -у  -иш  ко- 
му; — siet  спушити  на  встрічу 
кому;  — szab  припи-сати  -шу 
-шеш;  — vág  вьшеред-ити  -жу 
-иш,  -ж-овати  кого  в чом. 
éled  ожи-ти  -ю  -єш,  -ива-ти. 
eledel  пожива,  страва  /. 
elefánt  слон  т ; — csont  слонева 
кость. 

elég  /.  доста,  досить,  довольно; 
2.  вьіста  ти  -ну  -неш;  — két 
napra  вьістає  мені  на  два  дні ; 
nincs  — pénzem  не  заходять 
ми  гроші;  — az  hozzá  доста 
того;  — et  tesz  за-у-довол-и  ги 
-ю  -иш,  -яти  v.  удовлетворяти ; 
— et  tesz  kötelességének  спов- 
няти свбй  обовязок. 
elég  (ige)  згор-іти  -ю  -иш;  спа- 
л-ити  -ю , -ишся. 

eléged-etlen  невдоволеньїй;  — et- 
lenség  невдоволеня  п ; — ett 
за-в-доволеньїй ; — ettség  за-в- 
доволеня.  [ньій. 

elegendő  достаточньїй,  доволь- 
eléget  спал-ити  -ю  -иш,  -ювати; 

спекти  -чу  -чеш. 
elég-gé  достаточно,  довольно;  — 
— séges  достаточньїй,  довбль- 
ньій;  — szer  доста  часто;  — té- 
lén недостаточньїй,  недовбль- 
ньій;  — telenség  недостаточ- 
нбсть  /;  — tétel  одшкодова- 
ня  п.  сатисфакція  /.  (egyházi 
ért.)  покута. 

elegy  мішанина  /.  сумішка  /; 
— edik  заміш-атися  -оватися  ; 
— es  змішаний,  сумішньїй. 


elein-k  наші  предки  pl. ; — te  на 
початку, . спершу, 
elej  -е  перед,  початок  т.  пере-л 
дина,  передок,  — én  почат- 
ком; — ét  venni  запобі-гти  -жу 
-жиш  кому,  чому  — étől  fogva  з 
самого  початку;  1.  elébe, 
elejt  1.  ejt. 

Elek  Олекса  m.  = /.  Алексій  m. 
eléktelenit  1.  ékteienit. 
elektromos  1.  villamos, 
elél  (довго)  до-про-жи-ти  -ю  -єш. 
élel-em  пожива,  живнбсть  /;  — mes 
порадочньїй,  практичний  — 
mez  корм-ити  -лю  -иш,  ви- 
живл-ьовати ; — mezés  харчо- 
ваня,  виживленя  п;  — mezési 
raktár  харчовний  склад;  — mi- 
szer ідло,  харч,  пожива,  ме- 
рендя. 

elem  7.  первень,  елемент  т\  2.  по- 
чатій и pl.  — ez  (chem.)  розкла- 
дати, розлож-ити  -у  -иш ; (gram.) 
розбира-ти  -ю  - єш;  — zés  (gram.) 
розббр;  (chem.)  анализа;  — ző 
аналитичньїй,  розббрний. 
élemedett  віковий,  в літах, 
elemi  елементарний,  початко- 
вий, начальний;  — csapás  еле- 
ментарні, стихійні  шкоди ; 
— iskola  початкова  v.  елем, 
школа  /;  — ismeretek  початко- 
ві відомосте, 
elénekel  про-од-епіва-ти. 
elenged  /.  одпустити  -щу  -стиш, 
-ска-ти;  про-стити  -щу  -стиш, 
проща-ти  -ю  -єш ; 2.  (büntetést) 
про-стити  -щу  -стиш,  одпус- 
тити, даровати  кару;  — és  од- 
ну щеня  (büntetés)  дарованя 
кари;  — heteden  неодпусти- 
мий,  (bűn)  непростимий. 


88 


élénk — élet  képes 


élénk  жвавьій,  рухливий,  мотор- 
ний, ядерний ; (utca)  ожив- 
лений, (város)  многолюдннй; 
— it  оживляти;  — ség  жвавость, 
оживленбсть;  — ül  оживлятися, 
éleny  кисень  т. 

elenyész  розтлі-ти  -ю  -єш;  щез-  j 
н-ути  -неш,  -ати;  — és  тлінь 
/.  щезненя  п;  — о /.  тлінний; 
2.  зникаючий;  - — hetetlen  не- 
тлінний, незникаючий. 
elér  7.  досяг-нути  -ну  -неш,  -ати; 
2.  (utolér)  до  гнати  -жену  -же- 
неш; 3.  (célhoz)  дой-ти  -ду 
-деш,  доход-ити  -жу  *иш;  4. 
постиг-ти  -ну  -неш;  — t a baj 
біда  мене  постигла;  5.  досту- 
п-ити  -лю  -иш,  -ати ; 6.  дожд-а- 
ти  -у  -еш,  дожи-ти  -ю  -єш; 
— hetetlen  недося-жннй  -глий, 
непостижимий,  недоступний ; 
— hető  доступний,  постижи- 
МЬІЙ,  досяглий. 

elereszt  спу-стити  -щу  -стиш, 
-скати. 

elérkezik  до-при-йти,  доходити 
1.  megy.  доста(ва)тися,  приб-и- 
ти  -уду  -удеш. 

elernyed(-és)  знемо-гти  -жу-жеш, 
знемогатися,  ослабі-ти(-лбсть). 
elérteni  зауваж- ити  -жу  -иш,  -ати. 
elérzékeny-edik  розчувствовати- 
ся,  розжалітися,  одчувати,  од- 
чути ; — it  тронути,  розжаліти. 
éles  острьій,  сильний;  — edik 
остр-ити  -ю  -ишся;  — elméjű 
бьістро-остро-умньїй ; — hallás 
ост.  слух;  — it  остр-ити;  — látás 
бистрий  зор  т ; — látású  би- 
строокий, бистрозорнй ; — ség 
7.  острота;  2.  тонкбсть;  (еі- 
méjé)  бистрота;  — szemű  би- 
строокий, бнстрозорий. 


eleség  пожива,  харчі  pl.  (álla- 
toké) паша,  (téli)  зимовля  /. 

eles-ett  погибший,  упавший,  по- 
ляглий;  — ік  упа-сти  -ду -еш; 
згин-ути  -у  -еш;  поляг-ти  -ну 
-еш:  a város  — te  упадок  го- 
рода. 

éléskamra  комора  /. 

éleszt  ожив-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
— о дрожді  pl. 

élet  живот  т.  житя  п ; — be  lép 
входить  в житя  V.  в силу;  — 
be  léptetni  запровадити,  за- 
вести; — ben  lenni  бити  при 
житю;  szép  — et  élni  прова- 
дити красне  житя;  — ének 
hátralevő  része  решта  v.  оста- 
нок житя;  — étől  megfosztani 
позбавити  когось  житя;  egész 
— emben  через  моє  ціле  житя; 
— re  halálra  на  житя  и смерть; 
— re  kelteni  привести  V.  при- 
вернути до  житя,  1.  éleszt;  — 
ünket  és  vérünket  кров  и 
житя;  az  — útja  житєва  до- 
рога; az  — vége  кончина  /; 
— adó  житєдавець;  — be  vágó 
житєвьій  ; — biztositás  асекура- 
ція  житя;  — bölcsesség  жи- 
тєва мудрось ; — cél  ціль  житя ; 
— erő  житєва  сила  /;  — ének 
10-ik  évében  в десятом  році 
житя ; — feltétel  умова  v.  условя 
житя;  — fentartás  удержаня 
житя ; — fogytig  доживотньїй, 
досмертньїй;  — fonal  нитка 
житя;  - — hossziglan  довічньїй; 
— hű  вірньїй;  — járadék  до- 
смертньїй рочньїй  доход;  — 
— jel  знак  V.  признака  житя;  — 
— kedv  житєва  охота ; — kép 
образ  из  житя;  — képes  житє- 
вьш,  способньїй  до  житя;  — 


életkérdés — elfogultság- 


89 


— kérdés  житєві  питаня  v. 
вопросьі;  — kor  вік  m;  — men- 
tés уратованя  житя;  — mentő 
спаситєль  житя ; — mód  способ 
жигя,  пожитя  п;  — nagyságú 
людскоі  величиньї ; -—ösztön 
житєвьій  гон  V.  инстинкт;  — 
pálya  званя,  занятя  п ; — rajz 
животопис,  житєпис  т;  — 
rend  порядок  житя;  — revaló 
здобний,  здальш,  годний;  — 
revalóság  здобность,  способ- 
ность;  — szükségletek  потреби 
житя ; — tan  біологія,  наука 

житя;  — társ  товариш  житя; 
— télén  неживий;  — télén  világ 
мертвий  світ  природи;  — tői 
duzzadó  повний  житя;  — unt 
знеохочений  до  житя;  — unt- 
ság  знеохота  до  житя;  —ve- 
szély житєва  небезпека;  — ve- 
szélyes небезпечний  житю;  — 
— vidám  веселий. 

életlen  тупий. 

eleve  засадничо,  на  перед,  з гори. 

eleven  живий,  жвавий;  — edik 
1.  éled;  — erő  жива  сила;  — it 
ожив-ити  -лю  -иш,  -ляти. 

elevez  одплисти  -ву  -веш,  -ва-ти. 

elévül  задавн-ити  -ю  -ишся,  -ьо- 
вати;  застарі-ти  -ю  -єшся; 
— heteden  незадавнимнй,  не- 
минучий. 

el-facsarodik  стисн-ути  -у  -ешся; 
— fagy  замерз-нути  -ну  -неш; 
— fajul  виродж-овати,  зве  сти 
-ду  -дешся ; — fárad  утом-ити 
-лю  -ишся,  -лятися;  змуч  ити 
-у  -ишся  чим;  — fási  t при  ту - 
п-ити  -лю  -иш,  ляти;  — fásul 
ступі-ти  -ю  -єш;  збайдужі-ти 
-ю  -єш;  — fásult  притуплений, 
байдужий,  закаменілий. 


el-íecsérel  змарн-ити  -ю  -иш, 
-овати;  прогайн-овати;  роз- 
трач-овати;  — fekszik  про-  до- 
леж-ати  -у  -иш;  — fed  прикри- 
ти, 1.  befed;  — feled  заб-ити  уду 
-удеш,  -ивати;  — feledtet  дати 
забити ; — fér  у-мі-стити  -іду 
-стишся;  — ferdít  /.  (szót,  ér- 
telmet) перекруч-овати ; 2.  ви- 
крив-ити  -лю  -иш,  -ляти;  (cipő- 
sarkot) скосити.  ^ 
elfog  7.  з-лов-ити  -лю  -иш; 
ім-ити  -лю  -иш,  по-има-ти;  2. — 
ta  a félelem  переняв  єго  страх; 
— ta  a vágy  перенявся  ту- 
гою; — at  дати  зловити  v.  у- 
вязнити;  — atás  увязненя  п. 
— atási  parancs  розказ  увяз- 
неня. 

elfogad  при-няти  -йму  -ймеш, 
прийма-ти,  принима-ти;  — ás 
принятя  /2;  — ható  принятли- 
внй,  можливий  до  принятя; 
— ó приємець,  принима-ч,  -тель. 
elfoglal  /.  за-няти  -йму  -ймеш, 
занима-ти;  — sok  helyet  за- 
ймає много  міста;  — va  занято; 
2.  (várat)  здоб-ьіти  -уду  -удеш ; 
однима-ти ; заво-йовати  -юю 
-юєш;  3.  (hivatatait)  заняти 
уряд;  ступ-ити  до  уряду;  4.  (va- 
lakit vlmivel)  займа-ти  кого 
чим;  — t,  — va  занятий  — ás 
занятя,  здобутя,  завойованя ; 
— tság  занятосгь  п. 
elfog-ódik  захоп-ити  -лю  -ишся, 
-льоватися;  — ódott  захопле- 
ний; — ulatlan  /.  безпристра- 
стньїй,  безсторонний,  неупе- 
редженнй ; 2.  незахоплений  ; 
— ült  замішаний  ; — ultság  /. 
замішаность ; 2.  односторон- 
ності?. 


90 


elfogy — elhallgat 


elfogy  ВЬІЙ-ТИ  -ду  -еш,  ВНХОД-И- 
ти  -жу  -иш,  розьійтися;  — ott 
az  áru  товар  вьійшов;  щеза- 
ти -ю  -єш,  щезн-ути  -у  -еш; 
— ott  a reménye  щезла  єго  на- 
дія; — tak  az  emberei  не  стало 
людей ; — ott  a türelme  не  стало 
ему  терпеливости;  — ászt  спо- 
жи-ти  -ву  -веш,  спотребовати; 
— ott  (árú)  розпроданий, 
elfojt  придав-ити  -лю  -иш,  -льо- 
вати;  заду-сити  -шу  *сиш;  при- 
глуш-ити  -у  -иш,  -овати;  — ott 
приглушений,  (hang)  приду- 
шений, (nevetés)  здержаний. 
elfoly  вите-кти  -чу  -чеш,  вьіті- 
ка-ти;  (idő)  мина-ти,  мин-ути 
-у  -еш;  уплн-н-ути  -у  -еш,  -вати, 
elfonnyad  по-вян-уги  -у  -еш ; 

a levelek  — tak  повяло  листя, 
elford-it  одвер-нути  -ну  непі, 
-та-ти  -ю  -єш;  — ul  одвер-нути- 
ся,  -татися  од  кого, 
elforg-ácsol  роздроб-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  — at  одкру-тити  -чу  -типі, 
-човати. 

elföldel  закопа-ти  -лю  -леш,  за- 
греб-сти. 

elfú  зду-ти  -ю  -єш. 
elfut  уте-кти  -чу  -чеш  перед  ким. 
elfut  стоп-ити  -лю  -иш. 
elgázol  потоп-тати  -чу  -чеш;  пе- 
реі-хати  -ду  -деш. 
elgondol  подума-ти  -ю  -єш  собі 
щось;  уяв-ити  -лю  -иш,  -ляти 
собі  щось;  — kodik  роз-за-ду- 
м-овати  -ую  -уєшся  над  чим; 
розмірко-во-вати  над  чим. 
elgyeng-it  ослаб-ити  -лю  -иш, 
-ляти  обез-зне-сил-ити  -ю  -иш, 
-яти;  — ül  знесилі-ти  -ю  -єш; 
— ült  ослаблений,  знесилений, 
elgyötör  зморд-оваги,  змор-ити 


-ю  -иш;  змуч-ити  -у  -иш,  ви- 
муч-овати. 

elhadar  зм-олоти  -елю  -елеш. 

elhagy  остав-ити  -лю  -иш,  -ляти, 
по-за-лиш-ити  -у  -иш,  -ати  -аю 
-аєш;  поки-нути  -ну  -непі,  -да- 
ти; hagyd  el!  лиши!  — ás  за- 
лишеня,  покиданя  п;  — atott 
залишений,  опущений,  поки- 
нений, оставлений;  — atottság 
самотность  /. 

elhajít  7.  1.  eldob;  2.  про-гнати 
-жену  -женеш,  -ганяти. 

elhajl-ás  од-у-клон,  -еня,  збоченя, 
схиленя;  — ік  одхил-ити  -ю 
-ишся  -ятися ; (ut)  збоч-ити 
-у  -иш,  -овати;  — it  одхи-лити 
-лю  -иш,  -ляти. 

elhal  по-  зав-м-ерти  -ру  -реш;  а 
szó  — t ajkain  слово  завмерло 
єму  на  устах;  — áloz  розста- 
тися (-ну  -неш),  пращатися 
з світом;  — -álozás  кончина, 
смерть;  — t умерши  й,  у сопший; 
небощик,  небожка;  — tság  о- 
мертвілость. 

elhalad  пере-йти  -ходити,  1.  megy; 
(kocsi)  переі-хати  -ду  -деш, 
-зжати  по  при  асс.  v.  коло 
чого  gen.\  az  idő  — час  про- 
ходить. 

elhalaszt  одлож-ити  -у  -иш;  од- 
клада-ти;  провол-ікти  -очу 
-очиш,  -ікати;  — ás  одложеня 
п;  проволока  /;  —ható  одло- 
жимий;  — hatatlan  безпрово- 
лочньїй,  неодкладннй. 

elhall-atszik  одчу-ти  -ю  -єшся; 
a harang  szava  — átszőtt  az 
erdőbe  голос  звона  одчувся 
аж  у ліс;  — gat  7.  замов к- 
н-ути  -у  -еш;  2.  (vlmit)  за- 
мовч-ати  -у  -иш;  зата-ити  -ю 


beszédjét  szívesen  elhallgatom — higyj  nekem 


91 


-ИШ,  -йовати;  3.  beszédjét  szí- 
vesen — gatom  я радо  слухаю 
єго  бесіду;  — gattat  привє-сти 
(-ду  -деш)  до  мовчаня;  (gyer- 
meket) зацитка-ти. 
elhalmoz  обсьіп-ати  -лю  -леш, 
обсьш-овати  кого  чим. 
elhalványul  зблідн-ути  -іти;  а 
пар  — t сонце  померкло, 
elhamarkod-ás  поспі-х,-шность ; 
— ік  поспіш-ити  -у  -иш  -ати ; 
— ott  поспішеньїй. 
elhamv-ad  спопелі-ти,  потлі-ти 
-ю  -єш;  — ászt  спопел-ити  -ю 
-иш;  спал-ити  -ю  -иш  до  тла. 
elhang-zik  прозвек-іти  -ю  -иш; 
прозву ч-ати  »у  -иш;  amint  — ott 
a beszéd  як  прозвучала  бесіда, 
elhantol  1.  eiföldel. 
elhány  заверга-ти  -ю  -єш,  заве- 
р-ечи  -жу  -жеш,  заме-тати  -чу 
-чеш. 

elhanyagol  занед-бати,  -бовати, 
запу-стити  -щу  -стиш  adj.  за- 
пустільш,  занедбаньїй  запуще- 
ний; залиш-ити  -у  -иш,  -ати. 
elharap  одку-сити  -шу  -сиш,  — ta 
a szót  прикусив  язьік;  —ódzik 
поши-рити  -ю  -ишся. 
elhárít  одверн-ути  -у  еш,  -тати, 
оддал-ити  -ю  -иш,  одб-ити  -ю 
-єш,  -ивати;  — hatatlan  неодо 
лимьій,  неминучий. 
elhas»ad  розкол-оти  -ю  -ешся, 
-ьоватися;  — it  розкол-оти. 
elhasznál  зужи-ти  -ю  -єш,  -вати; 
спотребовати;  — ás  зужитя, 
употребленя  п ; — ódik  зужи-ти 
-вати ся;  — t зужитий,  зноше- 
ний. 

elhat  до  йти,  доходити,  1.  megy; 
сягати,  сягн-ути  -у  -еш;  — ó 
далеко, -до-сягльш. 


elhatalmasodik  взяти  v.  брати 
верх,  1.  vesz;  перем-огти  -ожу 
-ожеш,  -агати. 

elhatároz  ріш-ити  -у  -иш,  -ати;. 
постанов-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
— ni  magát  ріш-итися,  -атися 
на  що;  — ás  постанова  /.  рі- 
шеня  п ; arra  az  — ásra  jutot- 
tam я дойшов  до  того  рі- 
шеня  v.  заключеня;  — ó рі- 
шаючий; — ott  рішучий,  по- 
ви-рішений. 

elhelyez  по-  роз-мі-стити  -щу 
-стиш,  -щовати;  розклада-ти; 
— és  по-  роз-міщеня  п.  роз- 
по-лога  /;  — kedik  1.  elhelyez 
ся-val;  (nép)  розсіда-ти  -ю  -єш. 
elherv-ad  по-зо-вян-ути  -у  -еш 
— ászt  повял-ити  -ю  -иш;  a tél, 
— asztotta  a virágot  зима  по- 
вялила  цвіти. 

élhetetlen  недуйдавнй,  недужий ; 

— ség  недуйдавость. 
elhí  одкли-кати  -чу  -чеш,  -ковати. 
elhibázni  схиб  ити  -лю  -иш;  (utat) 
зб  итися  з дороги, 
elhidegül  похолодн-ути  -у  - еш ; 
за-сти(г)н-ути ; остуд-  итися  -жу 
-иш,  -ж-оватися;  szive  — t сер- 
дце  застило;  — és  остуда  /; 
— t застилий,  прохолоджений, 
elhint  розсип -ати  -лю  -леш,  -о- 
вати;  розсі-яти  -ю  -єш. 
elhiresfil  про-  роз-  слав-итися 
-лятися. 

elhíresztel  розголо-сити  -шу  - сиш, 
-ш-овати  кого  ким,  чим;  роз- 
но-сити  -шу  -сиш  вість  про 
кого;  (rossznak)  знеслав- ити 
-лю  -иш,  -ляти. 

elhisz  повір -ити  -ю  -иш,  -яти; 
віровати ; higyj  nekem  вірь 
мені. 


/ 


92 


elhitet — eljár  az  idő 


elhitet  ВМОВ-ИТИ  -ЛЮ  -ИШ,  -ЛЯ-ТИ  j 

-Ю  - єш  в кого  що.  [чеш. 
elhivat  дати  прикли-кати  -чу  | 
elhiz-ik  розтьі-ти  -ю  -єш;  роз- 
товстіти; — ás  тучнота,  роз- 
товстіня;  — ott  тучньїй,  розтьі- 
тьій,  по  роз  товстілий;  (disz- 
nó) розтученьїй. 

elhódít  пере-од-бити  -(о)бю  -(о)б- 
єш,  -бива-ти  кого,  що  од  кого, 
elhomályos-it  затін  ити  -ю  -иш; 
затемн-іти  -ію  -кеш,  -ьовати, 
-ня-ти;  запомороч-ити  -у  -иш; 
— ul  затінитися,  замрачитися. 
elhord  забира-ти;  поно-сити  -шу 
-сиш;  — d el  magad;  забирайся; 
elhoz  до-  прин-ести  -есу  -сеш, 
-о-сити  -шу  -сиш;  при-вод-ити 
-жу  -иш,  -ве-сти  -ду  -деш;  до- 
став-ити  -лю  -иш,  -ляти;  — at 
дати  принести;  спровад-ити 
-жу  -иш,  -ж-овати;  — atal  при- 
несеня  п.  переносиньї  pl.  до- 
ставка /. 

elhull  упа-сти  -ду  -деш,  -дати; 
sokan  — ottak  a harcban  много 
упало  в бою;  — at  вьі-  з-пуска- 
ти  -ю  -єш. 

elhunyt  померший,  усопший,  не- 
бощик;  — a (vlkinek)  смерть  /. 
кончина. 

elhurcol  одволо-кти  v.  -чи  -чу 
-чиш;  одволіка-ти;  одгяга  ти; 
— kodik  пересе-литися  -лю-иш, 
-лятися. 

elhúz  /.  одтяг-нути  -ну  -неш, 
-а-ти;  2.  (pert)  протяг-нути  -ну 
-неш,  -а-ти;  3.  húzd  el  az  én 
nótámat!  заграй  мою  пісню! 
már  — ták  a delet  уже  зазво- 
нили  на  обід;  — ódik  /.  од- 
тяг-нутися  -ну  -неш,  -а-тися; 
2.  одсува-ти  -ю  -єшся. 


elhiii  1.  elhidegül;  2.  остовпі  ти 
-ю  -єш;  застьі(г)-ти  -ну  -єні, 
-га-ти  -ю  -єш  од  страху;  majd 
— tem  мало  що  не  застьів. 
elidegen-edik  одчуж-ити  -у-ишся, 
-овати  -ую  -уєшся;  — edés  од- 
чуженя;  — it  одчуж-ити  -овати. 
eligaz-it  по-лагод-ити  -жу  -иш, 
-ж-овати.  направити,  поладна- 
ти,  упорядковати;  — odik  вьі- 
зна-ти,  -ватися  в чом. 
eligérkezik  по-за  обіця-ти  -ю 
-єшся. 

elij-ed  одстраш-ити  -у  -ишся; 
одпуд-ити  -жу  -ишся;  — észt 
одстраш-ити,  одпудити. 
elillan  зникн-ути  -у  -еш,  вьісмьік- 
н-ути  -у  -єшся,  -атися. 
elimádkozik  по-од  молитися, 
elind-it  руш-ити  -у  -иш;  пу  стити 
-щу  -стиш,  -скати  в рух;  — ul 
руш-итися;  руша-ти  -ю  -єшся; 
(vonat)  одізд-ити  -жу  -иш, 
-жати;  — ulás  одізд,  одход  т. 
elinni  проп-ити  -ю  -єш,  -ивати. 
elinté-z  по-за-лагод-ити  -жу  -иш, 
-жовати;  до-с-конч-ити  -у  иш; 
— zés  полагодженя  ; — zetlen 

неполагодженьїй,  недоконче- 
ньій. 

elismer  при-у-зна-ти,  -ва-ти;  az 
átvételt  — пі  потвердити  одбор 
v.  принягя;  — és  у-при-знаня 
п ; — vény  посвідка,  посвід- 
ченя,  потвердженя  п.  [ся. 
eliszonyodik  одстраш-ити  -у  -иш- 
elitél  за-  при-о-суд-ити  -жу  -иш, 
-жовати. 

eljár  /.  (vlhová)  од-  на-від-овати ; 
заход-ити  -жу  -иш;  учаща-ти; 
2.  (érdekében)  роб  ити  стараня 
в справі;  3.  az  idő  — час 
проходить;  4.  посту п(ова)ати; 


eljár  a szája — elkeserít 


93 


— a szája  вьібовта-ти;  вьіго- 
вор-итися;  — ás  поступованя  n; 
bírói  — судове  поступованя. 
eljátszik  /.  програ  ти;  2.  про- 
жарт-овати;  (nótát)  одогра-ти. 
eljegy-ez  заруч-ити  -у  -иш,  -ати, 
сватати;  — ezni  magát  заруч-и 
тися;  — zés  заручини,  сватан- 
ки  pl. 

éljen  1.  най  живе!  горазд!  сла- 
ва! 2.  на  мяогк  лкта;  — ezni 
слав-ити  -лю  -иш. 
eljS-n  прий-ти  -ду  -деш;  прихо- 
д-ити  -жу  -иш  за  ким;  при- 
б-ьіти  -уду  “удеш,  -ьівати;  на- 
cnk-ти  -ю  -єш,  -ва-ти;  —vetel 
приход,  прибутя  п. 
eljut  дой-ти;  доход-ити  і.  megy; 
доста-тися  -ну  -непі,  -ва-тися; 
доступ-ити  -лю  -ищ,  a-ти  (ве- 
ликих почестей), 
elkáb-it  зачмел-итй  -ю  -иш;  за- 
мороч-ити  -у  -иш,  • овати;  за- 
при-голомш-ити -у -иш,  -овати; 
заглуш-ити  -у  -иш,  -овати;  — ül 
заморочитися,  бьіти  приголом- 
шеним. [єш. 

elkacagja  magát  засмк-ятися  -ю 
elkallódik  за-пропа-стити  -щу 
-стишся,  -щоватися;  загуб-ити 
-лю  -ишся;  затра-тити  -чу 
-ишся,  -човатися. 
elkap  схоп-ити  -лю  -иш;  — at 
розпу-стити  -щу  -стиш;  — atott 
розпущений,  свавольннй;  — 
kod  розхоп-ити  -лю  -иш;  — 
csői  одвад-ити  -жу  -иш. 
elkárhoz-ik  осуд-ити  -жу  -ишся, 
бити  осудженим;  — ott  осуд- 
жений, проклятий, 
elkedvetlen-edik  знеохо-тити  -чу 
-тися,  -човатися;  — it  знеохо- 
тити, -човати ; розстро-ити  -ю 


-иш,  -йовати;  — edés  розстро- 
-єня  п.  знеохота  /. 
elkékfil  посинк-ти  -ю  -єш. 
elkel  7.  ма-ти  покуп  v.  одбит-ок; 
2.  — ne  nekem  приходило  би  ся 
менк;  — t розхопленнй,  ро- 
зобраний. 

elkéeyez-tet  розпе-стити  -щу 
-стиш,  -щовати;  — tetés  роз- 
пещеня  п\  — ett  розпещений, 
elkényszeredni  змарнк-ти  -ю  -єш. 
elképed  остовпк-ти  -ю  -єш;  — 
— ve  остовпклий. 
elképzel  уяв-ити  -лю  -иш,  -ля-ти 
собк;  представ-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти  собк;  — heteden  немис- 
лимий; — hető  мислимий, 
elkér  од-вн-про-сити  -шу  -сиш, 
-шовати;  — ezkedik  одпро-си- 
тися,  -шоватися. 
elkerget  од-про-гнати  -жену  же- 
неш, -ганя-ти;  про-од-ккря-ти. 
elkerít  одгород-ити  -жу  -иш, 
-ж-овати. 

elkerül  /.  обой-ти  - ду  -деш;  об- 
ход-ити  -жу  -иш  асс.\  о-  вн- 
мин-ути  -у  -еш;  о-  ви-мина-ти 
-ю  -єш  асс.;  бок-овати  од  кого ; 
уникн-ути  -у-еш,  уника-ти  ge/г.; 
2.  (veszélyt)  уходити  перед  не- 
безпекою V.  уникати  небез- 
пеки; — te  figyelmemet  уйшло 
из  моєк  уваги;  3.  (vlahová) 
пода-ти  -м  -єшся;  пода-вати 
-ю  -єшся  куда;  попа  сти  -ду 
-деш;  — heteden  необходимнй, 
неминучий. 

elkeser-edés  огорченя  п ; afeletti 
— edésében  тим  огорчений; 
— edett  огорчений;  — edik 
огорч-ити  -у  -ишся,  -оватися; 
— it  огорч-ити  -ати. 


94 


elkésés — ellenállás 


elkés-és  о-  с-поз(д)неня  n ; — ett 
споз(д)нений;  — ik  за-  c-no- 
з(д)-ити  -ю(джу)  -ишся;  — ik 
egy  napot  споз(д)нитися  о один 
день. 

elkész-it  зроб  ити  -лю  -иш;  зла- 
д-ити  -жу  -иш;  при-  з-готов-ити 
-лю  -иш,  -ля-ти;  справ-ити 
лю-  -иш;  приспкх-овати;  — ül 
7.  зготов-игися  -лю  -иш;  бьіти 
готовим;  2.  приспкховатися. 
elkezd  по-  зач-ати  -ну  -неш, 
-инати;  — ődik  1.  elkezd,  ся-val. 
elkiáltja  magát  закрик-ну-ти  -у 
-еш;  загойкн-ути  -у  еш. 
elkinoz  змуч-ити  -у  -иш;  змор- 
д-овати  -ую  -уєш. 
elkísér  одпровад-ити  -жу  -иш, 
-жовати. 

elkívánkozik  забажа-ти  одойти. 
elkob-oz  сконфиск-овати  -ую 
-уєш;  — zás  сконфискованя  п. 
elkomolyodik  споважнк-ти  -ю  -єш. 
elkomor-ul  захмар-ити  -ю  -ишся; 
захмур-итися;  — odott  захмаре- 
ний, хмуравий,  хмурний, 
elkop-ik  ви-з-т-ерти  -ру  -решся; 
a lépcsők  — tak  сходи  витер- 
лися. 

elkorcsosul  вирод-ити  -жу  -ишся, 
-жоватися;  закартавк-ти  -ю-єш. 
elkorhad  спорохн-іти  -кю  -ієш, 
-яві- ти  -ю  -єш. 

elkotródik  забира-ти  -ю  -єшся. 
elkölt  7.  вида(ва)ти  1.  ad;  2.  про- 
кда-ти  -ю  -єш;  — özködik  пере- 
сел-ити  -ю  -ишся,  -ятися  куда. 
elkönyvel  записовати  v.  втягну- 
ти в книжку;  — és  записованя 
в книжку. 

elkövet  допу-стити  -щу  -стишся; 
-скатися  до  gen.\  зроб-ити  -лю 
-иш;  (bűnt)  сповн-ити  -ю  -иш 


(гріх);  igazságtalanságot  — ett 
el  допускався  несправедливо- 
сти  V.  зробив  кривду ; вико- 
н(ов)ати;  minden  lehetőt  — ni 
робити  все  можливе ; — és 

сповненя,  здЬланя  п)  — kezik 
наступ-ити  -лю  -иш,  -ати;  на 
ста(ва)-ти  1.  áll;  — о викона- 
вець т. 

elküld  по-  ви- слати  -шлю  -шлеш; 
за-гнати  -жену -женеш,  ганя-ти; 
одправ-ити  -лю  -иш;  — és  по- 
ви-силка;  пересилка;  — о по- 
снла-тель,  -ч;  надавець;  од- 
правник. 

elkülÖn-it  оддкл-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати;  одокрем-ити  -лю  -иш, 
-льовати ; — itett  оддЬлений, 

одокрємлений ; — ül  1.  elkülönít 
ся-val. 

ellágy-it  по-з-мягчити  -у  -иш; 
— ul  змякн-ути  -у  -еш;  — ulás 
змякненя  (сердця). 
ellankad  утомлятися,  ухлянути. 
ellap-it  сплощ-ити  -щу  -щиш; 

— ul  сплощ-итися. 
ellát  /.  заосмотр-ити  -ьовати  чим; 
2.  вид-іти  -жу  -иш  до  gén.)  — 
— ás  /.  удержаня;  2.  заосмот- 
реня  п)  — szik  видиться,  видно; 
— ogat  заго-стити  -щу  -стиш, 
-щ-овати. 

ellebben  зникн-ути  -у  -еш. 
ellen  /.  против  gén.  на  асс. ; ár  — 
против  струі;  nincs  — emre  я 
не  маю  ничого  против  того; 
annak  — éré  супротив  того; 
— е lenni  бити  против  чого; 
2.  су-противник  іп)  3.  adj.  про- 
тивний; — áll  су-против-ити 
-лю  -ишся,  -лятися  кому,  чому; 
протистати  1.  áll;  — -állás  су- 
противленя  п.  одпор  ГП)  — áll- 


ellenálhatatlan — elmaradottság 


95 


hatatlan  неодпорний,  неостой- 
ньій;  — ben  але,  всетаки,  од- 
нак -ож;  — bírálat  протикри- 
тика  /;  — bizonyíték  проти» 

довод  т;  — еге  на  перекор; 
— es  против,  ворожий;  törvény 
— es  протизаконний;  — ez  су- 
противлятся;  — fél  су-против- 
ник;  — hatás  реакція  /.  проти- 
діяла н я п;  — jegyez  контрасиґ- 
н овати;  сполуподпис(ова)ати. 

ellenkezés  супротивленя  п.  о- 
пор;  — ік  против -итися  -лю 
-иш,  -лятися  кому,  чому;  — о 
7.  су- противний,  противо-по- 
ставленьїй,  -положньїй;  2.  про- 
тивливий;  - — ő esetben  в про- 
тивном  случаю;  — őleg  про- 
тивно, навпаки. 

ellen-lábas  противоножець ; — 

méreg  протиотрова  /;  — mond 
протиріяч-ити  -у  -иш;  — mondás 
7.  протиркчіє;  противоркч- 
ность;  2.  -енство;  — mondó 
протиркчивнй,  суперечний;  — 
nyugta  протиквЬт  т ; — őr  кон- 
тролер; — őriz  провкр-йовати, 
контрол-овати;  — őrzés  про- 
вЬрка,  контрола  /. 

eltenni  (vlmi  nélkül)  обой-ти  -ду 
-дешся,  обход-ити  -жу  -ишся 
без  чого;  (vlmivei)  зайтися, 
заходитися  чим. 

ellenség-  ворог,  неприятель  т ; 
— kezébe  kerülni  попасти  в 
руки  ворогам;  — es  ворожий, 
неприятельский; — eskedés  во- 
рогованя  п.  ворожнеча  /;  — es- 
kedik  ворог-овати  з ким  v.  на 
кого. 

ellen-suiy  противага;  — súlyoz 
противаж-ити  -у  -иш;  — szegül 
су-против-ити  -лю  -ишся,  -ля- 


тися; о-пертися  -ру  -реш  dat.; 
— szegülés  1.  ellenkezés;  — sze- 
gülő суперковатнй,  упорний ; 
— szenv  ненависть,  нехоть, 
одраза  /;  adj.  ненавистний, 
одразний,  противний;  — szer 
протилЬк  т ; — tábor  воро- 

жий табор  т;  — tét  су-про- 
тив-енство,  -ность,  -лежность, 
-положеня;  — tétben  в проти- 
лежно сти  до  gén.;  — tétes  су- 
противний, протилежний;  (ér- 
telmű) противозначний;  — t- 
mond  1.  ellenmond. 
ellen-vet  закид(ов)ати;  гіереч-ити 
-у  -иш;  супереча-ти;  — vetés 
закид,  суперека;  — zék  опози- 
ція; — zéki  опозиційний;  — zéki- 
ség  супротивленя,  супереченя; 
— ző  7.  заслонник;  2.  противник, 
ellep  (víz,  ellenség)  залл-яги  -ю 
-єш,  залива-ти. 
ellép  одегуп-ити  -ЛЮ  “ИШ. 
elles  (beszédet)  подслух-овати 
щось;  (fortélyt)  подгляда-ти  що. 
ЄІІ  -és  отеленя  п;  — ік  отел-ити 
-ю  -ишся. 

ellobban  спалах  н-ути  -у  -иш. 
ellod.it  оддрилити  -ю  -иш. 
eltop  укра-сти  -ду  -деш. 
ellő  про-  ви-стрЬл-ти  1.  lő.  [-типи, 
ellök  одки-нути;  одтру-тити  -чу 
eilős  гклна. 

elmagyar-áz  по-толк-овати;  по- 
яск-ити  -ю  -иш,  -ьовати;  — о- 
sit  змадяриз-овати. 
elmállik  1.  máüik. 
elmarad  по-  за-лишитися  -у  -иш, 
-атися;  по-  з-оста  ти  -ну  -неш- 
ся,  -вати  -ю  -єшся;  — ás  за- 
лишеня,  по-  з-бставаня ; — ha- 
tatlan неминучий;  — ott  за- 
остальш;  — ottság  заосталость. 


96 


elmarasztal — elnéző 


elmarasztal  засуд-ити  -жу  -иш; 
— ás  засудженя,  засуд  п;  — t 
засуджений. 

elme  роз-ум  т;  — állapot  умо- 
вьій  стан;  — bajos  beteg  умово  | 
хворий ; — betegség  умова  хво- 
рота;  — él  бьістроумность  /;  | 
— futtatás  начерк  т ; — gyógy-  j 
tan  психіятрія  /;  — zavar  по- 
мішаня  розума. 

elmegy  пой-ти  -ду  -деш;  — а 
híre  чутка  порозноситься, 
elmél-et  теорія  /;  — éti  теорети- 
чний ; — kedés  розмишленя, 

розважаня  п ; — kedik  роз- 

мишля-ти,  роздум-овати. 
elmelió'z  залиш-ити,  -ати;  оми- 
н-ути  -у  -еш. 

elmélyed  заглуб-ити  -лю  -ишся, 
-лятися,  -льоватися  в чом. 
elmenekül  спас-ти  -у -ешся,  -ати- 
ся;  утікн-ути  -у  -еш  перед 
чим;  — és  спасеня  п.  ратунок, 
побіг  т. 

elmen-eszt  од(о-)слати,  -сплати; 
— etel  од-ход  -ізд;  — őben  од- 
ходячи, одходом,  на  одході. 
élmény  переживаня  п.  пригода  /. 
elmereng  мріяти  -ю  -єш. 
elmérges-edik  розтров-ити  -лю 
-ишся,  -ляти; — it  розтровити. 
elmer-it  /.  затоп  ити  -лю  -иш, 
-ляти,  -льоваги;  2.  одспилати; 
— ül  занур  ити  -ю  -ишся,  -яти- 
ся;  затоп-итися  1.  elmélyed; 
— ülés  /.  затопленя,  зануреня, 
2.  заглубленя;  — ülve  /.  за- 
топлений, занурений;  2.  за- 
глубленнй. 

elmés  дотепний;  — kedés  жар- 
тованя,  дотепкованя  п;  — ke- 
dik 1.  élcel ; — ség  дотепность, ! 
остроумность. 


elmesél  опові-сти  -м  -ш,  -дати; 

роз-  при-каз-овати.  [-тина-ти. 
elmetsz  од-тяти  -отну  -отнеш, 
elmond  /.  розпові-сти  -м  -ш, 
-дати;  2.  ска-зати  -жу  -жеш 
(leckét) ; одмол-ити  -ю  -иш 
(imádságot). 

elmos  об-  з-ми  ти  -ю  -єш,  -вати ; 
a viz  — sa  a partot  вода  заби- 
рає берег;  — ódik  зат-ертися 
-ру  -реш,  -иратися;  — olyodik 
усміхн-ути  -у  -ешся. 
elmozd-it  по-  з-руш-ити  -у  -иш, 
-ати;  — ul  (helyéről)  руш-итися, 
-атися  из  міста, 
elmúl- ászt  про-о-пу  стити  -щу 
стиш,  -скати;  — ás  промина, 
скон  /;  — asztás  про-о-пущеня ; 
— ік  промин-ути  -у  -ешся,  -ати- 
ся; az  idő  — ік  час  проминає; 
az  már  — t то  уже  минуло, 
проминуло;  — ó проминаючий, 
минучий;  — t минулий, 
elnapol  одсроч  ити  -у  -иш;  — ás 
одсрочка. 

elném-it  занім  ити  -лю  -иш;  при- 
ду-сити  -шу  -сиш;  ul  зані- 
мі-ти  -ю  -єш;  затихн-ути  -у 
-еш;  замовкн-ути;  ulás  за- 
мовкненя,  заніміня.  [-єшся. 
elneveti  magát  за-смі  яти  -ю 
elnevez  на-про-знва-ти  -ю  -єш, 
надати  имя;  поимен-овати  асс.; 
— ték  a feltalálóról  назвали  по 
вннаходнику;  — és  назва, 
elnéz  /.  придив-ити  -лю  -ишся, 
-лятися;  2.  перебач-ити  -у  -иш; 
поблажа-ти;  3.  пере-недо-гля- 
нути  -ну  -неш, -дати ; переочи- 
ти  ; és  прощеня,  поблажли- 
вость,  вибачливость  ; о поб- 
лажливий, вибачливий. 


elnök— előjel 


97 


elnök  7.  президент  m;  2.  пред- 
сід-ник,  -атель  m ; начальник 
(уряду);  — öl  провод-ити  -жу 
-иш  збором;  — ség  президія, 
предсідательство. 
elnyargal  по-гнати  -жену  -же- 
неш, поскакати. 

elnyel  промкн-ути  -у  -еш;  про- 
гло-тити  -чу  -тиш;  проглин-ути. 
elnyer  7.  осяг-нути  -ну  -неш, 
-ати;  2.  вьі(и)гра-ти  -ю  -єш. 
elnyom  7.  1.  elfojt;  2.  — ta  az 
álom  огорнув  єго  v.  напав  єго 
сон;  — ás  гнет,  угнетеня. 
elnyu-jt,  — Ük  протяг-нути  -ну 
-неш(ся),  -ати(ся);  — jtott  про- 
тяженьїй. 

elnyfí  з-по-ужи-ти  -ю  -єш; 
elodáz  о дклад- ати;  одсува-ти;  — 
hatatlan  неодклад-ньїй,  -аємьій, 
неодмінимьій. 

elold  одвя-зати  -жу  -жеш,  -зовати. 
eioldalog  збоч-ити  -у  -иш. 
elolt  зага-сити  -шу  -сиш;  — ha- 
tatlan неугасимьій. 
elolv-ad  роз-с-топити  -лю  -ишся, 
-льоватися;  — ászt  1.  elolvad 
„с я“  nélkül. 

elolvas  прочит-а-ти,  -овати. 
elorditja  magát  зареві-ти  -ю  -єш; 

закрич-ати  -у  -иш.  [тися. 
eloson  вьікра-сти  -ду  -дешся,  -да- 
elosz-lat  роз-Огнати  -жену  -же- 
неш, -ганяти;  розсі-яти  -ю 
-єш,  -вати;  — lik  розсьіпа-тися ; 
розпуска-тися. 

eloszt  розділ-ити  -ю  -иш,  -ювати. 
elő  из,  изза,  епод  gén. ; in  сотр. 

при-,  до-,  над-,  вьі-,  про-, 
elö-ad  предклада-ти,  предлож-и- 
ти  -у  -иш;  представ-ити  -лю 
-иш,  -ляти;  — adás  вьіклад  т. 
представленя  п.  вистава  /;  — 


adó  справоздавець,  оповідач, 
референт;  — áll  7.  вьіетуп-ити 
-лю  -иш,  -ати;  2.  повста-ти, 
1.  áll;  поход- ити  -жу  -иш;  — 
• állít  7.  при-до-став-ити  -лю 
-иш,  -ляти;  2.  вьітвор-ити  -ю 
-иш,  -ювати;  — állítás  7.  при- 
до-става  /;  2.  вьіроб;  — buk- 
kan вьірин-ути  -ну  -еш. 
elö-csapat  передовьш  одряд,  пе- 
редовці  pl.\  — csarnok  притвор, 
передверок,  портик,  чертог  т. 
eló'-érzet  передчутя  п ; — est  на- 
вечеріє. 

elö-fizet  предпла-тити  -чу  -тиш, 
-човати,  пренумеровати ; — fi- 
zet -és,  -о  предплат-а,  -ник; 
— fizetési  felhívás  возваня  до 
предплатьі;  — fordul  случ-ить- 
ся,  -аєся,  приходиться,  бьіває; 
—futár  предвістун. 
eló'-haladás  поступ;  — halad  по- 
ступ-ити  -лю  -иш,  -ати;  — ha- 
ladt поступивший;  — hí  при- 
кли-кати  -чу  -чеш,  -ковати ; 
(fényképet)  вьікли-кати  -чу 
-чеш;  — hoz  при-но-сити  -шу 
-сиш,  -нес-ти  -у  -еш;  (beszéd- 
ben) подн-осити. 

elo-idéz  запричин-ити,  -ю  -иш, 
приве-сти,  -водити  1.  vezet. ; вьі- 
кли-катй  -чу  -чеш,  -ковати;  — 
irányoz  прелимин-овати,  пред- 
назначити,  розраховати;  — 
irányzat  розрахунок,  прелими- 
нар;  — ismeret  попередні  ві- 
домосте; ítélet  передсуд,  упе- 
редженя  п.  предрозсудок;  — iz 
передсмак  т. 

elö-játék  прелюдія;  — jegyez  пред- 
знач-ити  -у  -иш;  — jegyzés 
предзначованя ; — jel  предзнак, 

7 


98 


előjog — elővezet 


признак  m ; — jog  право  nep- 
шенства,  прерогатива;  — jön 
прий-ти  -ду  -деш,  -ход-ити  -жу 
-диш;  вьірин-ути  -у  -еш. 

elo-kelő  вьі-значньїй,  благород- 
ньій;  — kelőség  ви-значнбсть  ; 
— kér  за-жада-ти,  до-мага-ти; 
— keres  по-вн-гляда-ти,  пошу- 
кати -ковати;  — kerít  до-при- 
став-ити  -лю  -иш,  -ля-ти;  вьі- 
найти  -ду  -деш;  — kerül  знай- 
ти -ду  -дешся,  знаход-ити  -жу 
-дишся;  — készít  приготов-ити 
-лю  -иш,  -ля-ти;  — készül  при- 
готовитися, -ля-тися;  — készü- 
let при-пбд-готованя  п.  при- 
пбд-готбвка  /;  — készületlen 

неприготованьїй,  непбдготов- 
леньїй. 

elo-lép  вьіступ-ити  -лю  -иш,  -ати; 
fizetésben  — lép  бьіти  подвьіс- 
шеньїм  в платни,  в степени ; 
— léptet  пбдвисша-ти  -у  -иш; 
посува-ти  на  перед,  посун-ути 
-у  -еш  на  перед ; — léptetés 
подвьісшеня,  посуненя  п ; — 
menetel  поступ,  успіх,  про- 
спів;  — mozdít  поруш-ити  -у 
-иш,  поруша-ти  на  перед;  про- 
мощ-овати  (кому  дорогу);  — 
mozdítás  спомога  /.  пбднесе- 
ня  п;  — munkálat  при-пбд-го- 
товна  робота;  — mutat  про- 
по-ка-зати  -жу  -жеш,  -зовати ; 
név  приимя,  назвиско  ті;  — 
nyös  вьігбдньїй;  — nyomul  ти- 
снутися на  перед,  наступати; 
заганя-тися,  за-гнатися  -жену 
-женеш;  посува-тися,  посун-у- 
ти -у  -ешся  на  перед;  — nyo- 
mulás посуваня  ті.  на  перед ; 
(hadsereg)  загоньї  pl.  наступ; 
— Örs  передня  сторожа  /;  — 


ránt  вьірв-ати  -у  -еш,  вьірьі- 
ва-ти  -ю  -єш;  — rész  передня 
частина  /.  перед  т ; — robog 
пбдбі-гти  -жу  -жиш  V.  пбдбіг- 
ти  -ну  -неш;  при-за-гнатися 
-жену  -женеш,  прирв-атися  -у 
-еш;  — segít  при-помо-гти  -жу 
-жеш,  пбд-при-помага-ти  (ко- 
му) пособля-ти,  пособ-ити  -лю 
-иш  (кому) ; — sejtelem  про- 
чутя,  прочуваня  п;  — siet  при- 
спіш-ити  -у  -иш,  приспіша-ти  ; 
надбі-гти,  надбіга-ти  v.  над- 
бігну-ти ; — sorol  вьічисл-ити 
-ю  -иш,  вьічисля-ти,  вьїказати; 
— szab  припи-сати,  припис-о- 
вати  (кому  що);  — szeretet  за- 
милованя  (до  чого);  szeretettel 
viseltetni  односитися  замило- 
ванєм;  — szó  предмова  /.  вступ- 
ноє  V.  переднє  слово  п;  — szo- 
ba сіни  pl.  передпокой;  — szó- 
lít прикли-кати  -чу  -чеш,  -ко- 
вати; — talál  з-наход-ити  -жу 
-иш,  з-най-ти  -ду  -деш;  — tán- 
cos танцурист  v.  передтан- 
цовник  m ; — tanulmány  напе- 
редня  студія  /;  — tér  перед, 
верх  предплоща  fig.  чоло ; 
— térbe  lép  виступати  на  пе- 
ред V.  верх;  — térbe  tolni  ви- 
сувати на  перед;  — terem  пе- 
редня сала  /;  — teremt  при- 
до-став-ити  -лю  -иш,  -ляти ; 
— terjeszt  предлож-ити  -у  -иш, 
предклада-ти,  предлагати ; — 
terjesztés  предложеня  /і.  пред- 
лога  /.  проект  ти ; — tűnik  про- 
по-яв-итися  -лю  -иш,  про-по- 
явля-тися;  — ugrik  прискоч-и- 
ти  -у  -иш,  прискак-овати;  — 
vesz  взяти  (когось)  возьму, 
возьмеш  в руки ; — vezet  при- 


elővigyázat — előtte  való  napon 


99 


ВОД-ИТИ  -жу  “ИШ,  приве-сти  -ду 
-деш;  пристав-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти;  — vigyázat  осторож- 
ность,  обережность ; — vigyá- 
zati  rendszabály  правила  осто- 
рожности;  — vigyázatos  осто- 
рожньїй,  обережньїй. 
élő  живучий,  жиючий,  живьій ; 
— beszéd  устна  промова  /,  жи- 
ва бесіда;  — fa  живе  дерево  п ; 
— halott  живьій  труп;  — szó 
живе  слово;  — szóval  mondd 
meg  скажи  словом  v.  устно ; 
— világ  животньш  світ  т. 
előbb  7.  переже,  переч,  наперед, 
ранше,  скорше;  — én  azután 
te  переж  я,  потом  тьі;  minél — 
чим:  скорше;  2.  радше;  — і, 
-епі  попередній,  ранший,  пе- 
реднійший;  — і napon  день 
перед  тьім,  попереднього  дня; 
—utóbb  скорше  чи  позднійше; 
— való  перше  всего;  a munka 
— való  a játéknál  праця  йде 
перед  забавою. 

előd  попередник  т.  предки,  пра- 
дідьі  pl. 

elöl  за-вьі-душ-ити  -у  -иш,  -овати. 
elffl  7.  на  переді,  из  V.  по  пере- 
ду; 2.  из  переду  gén.  adj. у пе- 
редній, передовий;  — hátul  из 
переду,  та  из  заду, 
előleg  завдаток  т.  аванс;  — es 
тимчасовий,  дочасний,  хвиле- 
вий, попереджаючий;  — esen 
adv.  хвилево;  — békekötés  хви- 
левеє перемиріє  п ; — ez  зав- 
датк-овати. 

elöl-jár  ити  попереду;  minden  jó- 
ban — jár  у всім  добром  йде 
попереду;  — járó  наставник, 
начальник,  старшина  f.  = m.; 


— járóban  наперед,  передом ; 
— járóság  начальство  п.  стар- 
шина f=m.  верхность. 
elömlik  роз-лятися  -оллю,  -ол- 
лєш,  -лива-тися;  розсьш-атися 
-лю  -леш,  -оватися. 
elönt  залива-ти  -ю  -єш,  залл-яти 
-ю  -єш;  засип-ати  -лю  -леш, 
-овати. 

eló'ny  7.  вигода  /.  хосен  т.  ко- 
ристь /;  2.  першенство  п ; 
—ben  lenni  бити  в корьіст- 
НІЙШОМ  V.  вигоднійшом  по- 
ложеню;  — ös  вьігбдньїй,  ко- 
ристний,  хосенний;  — t adni 
давати  кому  вигоду, 
előőrs  передній  сторож, 
előre  /.  вперед;  2.  на  перед; 
— bocsát  пус-тити  -щу  -тиш, 
пуска-ти  на  перед;  — hátra  на 
перед  и в зад;  — iát  предви- 
д-іти  -жу  -иш;  — látás  предви- 
діня  п.  обережность,  осторож- 
ность,  запобігливо  сть,  про- 
зорливость  /;  — látható  перед- 
виджений,  на  перед  споді- 
ванішій ; — -láthatólag  перед- 

виджуючи,  правдоподобно ; — 
nem  látott  непередвидженьш. 
elöregedett  за-по-старілий. 
élős-di  паразит  т.  дармоіжа 
f=m.  чужоід,  галапас  т.  adj . 
галапасньш;  — ködés  чужоід- 
ство,  галапаство;  — ködni  дар- 
моіда-ти,  галапас- овати. 
először  перший  раз,  вперше,  из 
першу. 

előtt  перед  instr.;  —emez  присвід- 
ч-ити  -у  -иш;  — е való  попе- 
редній, переднійший,  переду- 
щий;  — е való  napon  поперед- 
нього дня. 


7* 


100 


előzékeny — elrepül 


előzékeny  упередливьій,  вічли- 
вьій,  предугадливьій;  —ség  при- 
вітливості?, -нбсть,  вічливбсть. 
előz-etes  попереджаючий,  попе- 
редній; — mény  7.  премісса; 
2.  опередженя,  передумовьіньї 
pl. ; — о /.  попередник  т. 

предтеча  f=m ; 2.  попереду- 
чий,  попередній;  — őleg  пе- 
реже,  перед  тьім,  ранше. 
elözönöl  залл-яти,  залива-ти. 
elpalástol  закрьі-ти  -ва-ти;  зата- 
ити  -ювати;  личк-овати. 
elpanaszol  вьіскар-говати  -жити- 
ся, опові-сти  свою  біду, 
elpárolog  вьіпарь-овати ; — tatás 
вьіпарьованя  п. 

elpártol  одпа-сти  -ду  -деш,  од- 
пада-ти,  одста-ти  -ну  -непі, 
-ва-ти  -ю  -єш,  од  ступити;  — ás 
одпад  т.  одступство  п\  — ásra 
bírni  пбдмовляти  до  одступ- 
леня. 

elpattan  трісн-ути  -у  -еш,  трі- 
ска-ти;  a húr  — t струна  трі- 
снула. 

elpazarol  розтра-тити  -чу  -типі, 
-човати;  прогайн-овати,  змар- 
н-овати. 

elperzsel  спал-ити  -лю  -иш;  спе-к- 
ти  -чу  -чеш. 

elpihen  спочи-ти  -ну  -неш. 
elpirul  по-за-червені-ти,  -ю  єш. 
elpityeredik  розкрусн-итися,  -ю 
-иш,  пбдхлиповати. 
elpor-lik  розпорош-итися,  споро- 
хняві-ти,  зотліти ; — laszt  роз- 
порош-ити  -у  -иш. 
elprédál  1.  elpazarol, 
elpuh-it  змягч-ити,  розпещ-овати, 
розніж-овати ; — ült  розніж- 
неньїй,  розмягченьїй ; — ul  роз- 
ніж-итися,  розніжноватися; 


— ultság  розмягклость  /.  роз- 
ніжненя. 

elpuszt-it  спустош-ити  -у  -иш, 
знищ-ити,  зруйн-овати;  — it- 
hatatlan  неспустошимьій,  не- 
знищимьій;  — ul  загин-ути  -у 
неш,  загиба-ти. 

elrablás  ограбленя,  схопленя  п ; 
a sabin  nó'k  — а схопленя  са- 
бинок;  — оі  зраб-овати,  огра- 
б-ити  -лю  -иш. 

elrág  одгрьіз-ти  -у  -еш,  одгрьі- 
за-ти. 

elragad  /.  захоп-ити  -лю  -иш, 
захоплю-вати,  порьіва-ти ; 2. 
(átv.  ért.)  захопити,  захоплю- 
вати; очар-овати;  — ás  схоп- 
леня; — б захоплюючий,  по- 
рьіваючий;  — tatás  захопленя 
п ; — tatva  lenni  бьіти  захоп- 
леним; — tatásba  esni  попасти 
в захопленя. 

elránt  одбрв-ати  -у  -еш,  од-дер- 
ти  -одру  -одреш. 

elrejt  схова-ти,  спря-тати  -чу 
-чеш;  — ett  схований,  спря- 
таний;  — őzik  сховатися,  спря- 
татися. 

elrekeszt  засун-ути,  за-пере-го- 
род-ити  -жу  -иш. 

elrém-it  одстраш-ити  -у  -иш;  — 
ül  настраш-итися,  переляка-ти- 
ся,  напуд-итися  -жу  -иш  чого. 

elrend-el  розпоряд-ити  -жу  -иш, 
-жа-ти;  — ez  полагод-ити  -жу 
-иш;  упорядк-овати,  заве-сти 
-ду  -деш  порядок. 

elreped  полуп-итиси  -лю  -иш ; 
трісн-ути  -у  -еш,  потріска- 
тися, праскнути. 

elrepül  одле-тіти  -чу  -тиш,  од- 
літа-ти. 


elr  ettent — élsz  aggat 


101 


elrettent  одстраш-ити  -у  -иш, 
-овати;  одпуд-ити  -жу  -диш, 
-жовати;  — tő  például  для  од- 
страшаючого  примару, 
elringat  при-за-кольї-сати  -шу 
-шеш  imperat.  прикольїши! 
elrobog  пере-од-дудн-кти  -ю  -иш. 
elrohan  по-гнатися  -жену  -же- 
неш, одбк-гти  -жу  -жиш;  од- 
ле-ткти,  одлкта-ти. 
elromlik  пока-зитися  -жу  -зиш, 
згуб-итися  -лю  -иш;  попсу-ва- 
тися. 

elromlott  покаженьїй,  попсутьш, 
згубленьш. 

elront  1.  elromlik  „ся“  nélkül, 
elrothad  зо-по-гни-ти ; — t по- 
elrűg  одкопн-ути.  [гнильїй. 

elrutit  з’огидж-овати,  з’огид-ити 
-жу  -иш,  с-о-поган-ювати. 
elsajátít  присво-ити  присвою- 
вати; — ás  присвоюваня  п. 
elsáncol  обко-па-тися  -ю  -єш, 
-поватися. 

elsápad  за-по-з-блкднк-ти. 
elsárgul  пожов-кн-ути ; — t по- 
жовкльїй. 

elsatnyul  змарнк-ти,  однепа-сти 
-ду  -деш;  знквоч-итися  -у -иш, 
изсохн-ути,  знидкти;  — ás  из- 
сохненя  п ; — t однепальш. 
elseper  одмкта-ти,  одме-сти  -ту 
теш. 

elsiet  7.  поспкш-ити  -у  -иш;  2. 

(dolgot)  поспкшитися. 
elsikkaszt  здефравдовати,  спро- 
невкр-ити  -ю  -иш;  — ás  здеф- 
равдація  /.  спроневкреня  п. 
elsiklik  7.  по-с-ховзн-утися ; 2. 
(vlmi  felett)  пересува-тися, 
пересун-утися,  недоглян-ути. 
elsimít  7.  за-вьі-по-глад-ити  -жу 
-иш;  вьі-зфбвн-я-ти,  -ювати ; 


2.  (ügyet)  заровн-яти,  -ювати; 
(viszályt)  залагод-ити  -жу  -иш; 
— ul  1.  elsimít  „ся“-уа1. 

elsirat  оплаковати. 

elsodor  порв-ати  -у  -еш,  порьі- 
ва-ти  з собою. 

elsorvad  знидк-ти,  вьшищ-ова- 
тися;  a bánattól  — t знидкв  од 
журьі. 

elsóz  пересол-ити  -ю  -иш;  — ogat 
-ювати. 

első  первьій,  перший,  передній; 
— dolga  volt  єго  першим  дк- 
лом  бьіло;  — bbség  першен- 
ство  п;  — fokú  первостепен- 
ньій  ; — rendű  перворядньїй  ; 

— ség  первенство;  őt  illeti  meg 
az  — ség  ему  належить  пер- 
венство ; — szülött  первород- 
ньій,  першак;  — szülöttség  пер- 
вородство  п ; — szülöttségi  jog 
право  первородства,  первен- 
ства. 

elsötét-it  затемн-ити  -ю-  -иш, 
ю-  вати;  — ül  -кти,  затемни- 
тися. 

elsuhan  промайн-ути;  vlmi  — t 
az  ablak  mellett  щось  промай- 
нуло коло  окна. 

elsül  /.  (puska)  вьістркл-ити  -ю 
-иш;  2.  пове-стися  -ду  -деш. 

elsüly-ed  затоп-итися,  -ля-тися 
-лю  -иш;  — észt  -ити,  -лювати. 

elsüt  вьіпал-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
— ötték  az  ágyukat  вьшалили 
из  гармат. 

elszahad-it  розвя-зати  -жу  -жеш, 
-зовати;  вьісвоб-одити  -жу 
-иш,  -жовати;  — ul  1.  elszaba- 
dit  „CBu-val. 

elszaggat  по-розо-рв-ати  -у  -еш, 
по-розрьіва-ти. 


102 


elszakad  — elszorult 


elszak-ad  одорв-атися,  одрьіва- 
тися;  — it  одорв-ати,  одри- 
вати. 

elszal-ad  одбі-г(ну)ти  -жу  -иш ; 
втечи,  втікати;  — ászt  пролу- 
(щ)ск-ати,  -стити  -щу  -стиш. 

elszáll  одліта-ти,  одле-тіти  -чу 
-тиш;  — ásol  заквартир-овати, 
намі-стити  -щу  -стиш;  — it 
пере-од-во-зити  -жу  -зиш,  -вез- 
ти -у  -еш;  пере-провад-ити  -жу 
-иш;  -нош- овати,  -сьіла-ти;  — 
itás  перевбз,  перенос. 

elszám-itja  magát  пере-числ- йти- 
ся -ю  -иш,  -раховатися;  — Iái 
вьічисля-ти  вьічисл-ити;  — оі 
обрах-оватися,  склада-ти  v. 
злож-ити  -у  -иш  рахунок  из 
чого;  — olás  ви-об-рахунок  т. 
вьічисленя. 

elszán-ja  magát  ріш- йтися  -у  иш, 
-атися;  — t рішений,  готовий, 
одважньїй;  mindenre  — t ріше- 
ний на  все;  — tság  рішучбсть, 
одвага  /. 

elszaporodik  розмнож-итися  -у 
-иш,  -оватися.  [ха-ти. 

elszárad  за-ви-с(о)хн-ути,  -си- 

elszed  од- обрати  -беру  -береш, 
од-няти  -ойму  -оймеш;  одби- 
ра-ти,  одбйма-ти,  однима-ти ; 
заб-рати  -еру  -ереш. 

elszéd-it  при-за-глуш-ити  -у  -иш, 
-овати,  одур-ити  -ю,  -иш,  -ю- 
вати;  закру-тити  голову  -чу 
-тиш;  — ül  закру-титися  (го- 
лова); достати  закрут  v.  за- 
ворот голови. 

elszegényed-és  збідненя,  з-убо- 
женя  п ; — ett  побіднілий;  — 
пі  збідні-ти,  з’убожі-ти. 


elszegod-ik  на-нятися  -йму  -ймеш, 
найма-тися  до  служби;  — és 
найми. 

elszégyelni  magát  заганьб-итися 
-лю  -иш,  засором-ітися  -лю  -иш. 
elszél-ed  розбй-тися  -ду  -деш, 
розсьша-тися,  -оватися;  — észt 
розкин-ути,  по-розкида-ти,  роз- 
сипа-ти,  -овати;  роз-огнати 
-жену  -женеш,  -ганяти, 
elszenderül  засн-ути. 
elszenved  по-ви-терп-іти  -лю 
-иш,  -лювати,  зно-сити  -шу  -сиш. 
elszí  внкур-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
minden  nap  elszívok  10  ciga- 
rettát кождий  день  викурю  10 
циґаретбв. 

elszigetel  одділ-ити  -ю  -иш,  -ю- 
вати,  одокрем-ити  -лю  -иш, 
-лювати;  одлуч-итя  -у  -иш,  -ати; 
— és  одділеня,  одлученя,  од- 
окремленя  п. 

elszok-ik  одвьїк-н-ути,  -а-ти;  — 
tat  одзвнча-ити  -ю  -иш,  -юва- 
ти кого  од  чого;  одуч-овати. 
elszól-it  одкли-кати  -чу  -чеш, 
-ковати,  одбзв-ати  -у  -еш;  — ja 
magát  пере-вн-мов-итися  -лю 
-иш  виговор-итися  -ю  -иш  чим, 
внлопнути. 

elszomor-it  засму-тити  -чу  -тиш, 
-ч-овати;  — odik  засму-титися, 
-човатися;  засум-оватися,  за- 
журитися. 

elszór  розсип-ати  -лю  -леш,  -о- 
вати;  — ódik  розсип-атися, 
-оватися  ; — t розсипан-ьій  ; 

— tan  élnek  в розсипку  живуть; 
— -tság  розсип-ка,  -нбсть. 
elszorul  a szive,  lelke  стиснуло 
ему  за  сердце;  жаль  душу  сти- 
скає; — t стиснений,  нечаль- 
ний. 


elszökik — eltéró'leg 


103 


elszök-ik  уте-кти  v.  -чи  -чу  -чеш, 
з-од-бі-гнути,  вьісмьїкн-утися ; 
— ött  a fogságból  утік  из  вяз- 
ниці;  — tét  вьікра-сти  -ду  -деш, 
уве-сти. 

elszörnyed  застраш-итися  -у  -иш, 
зжагн-утися. 

elszunnyad  засн-ути,  здріма-ти- 
ся,  здрімн-ути;  alig  hogy  — 
tam...  только  здрімнув... 
eltagad  зата-ити,  запереч-ити  -у 
-иш. 

eltakar  по-при-за-кри-ти,  засло- 
н-ити  -ю  -иш;  спрятати  -чу 
-чеш;  — it  одпора-ити  -ю  -иш; 
(holtat)  погреб-сти  -у  -еш,  по- 
хорон-ити  -ю  -иш;  — odik  за- 
б-ратися  -еру  -ереш;  зникн-ути, 
зникати. 

eltalál  /.  вьі-у-ган-ути,  -гада-ти; 
одгада-ти,  -овати;  2.  потра- 
ф-ити  -лю  -иш,  -ляти;  — ta 
szarva  közt  a tőgyét  трафив, 
як  кулею  у плот;  — ás  7.  уга- 
даня  п.  угад  т.  вьі-гадка  /. 
-думка. 

eltántor-it  одторгн-ути ; захита- 
ти; зве-сти  -ду  -деш,  звод-ити 
-жу  -иш;  — odik  „ся^-val. 
eltanul  присво-ити,  -ювати;  при- 
од-уч-итися  -у  -иш. 
eltapos  роз-по-  с-топ-тати  -чу 
-чеш;  потолоч-ити  -у  -иш;  змі- 
сити -шу  -сиш;  (szekérrel)  пе- 
реі-хати  -ду  -деш  кого,  що. 
eltart  7.  под-у-держ-ати  -у  -иш, 
-овати;  вьіжив-ити  -лю  -иш, 
-лювати;  2.  потрива-ти  -ю  -єш, 
подерж-ати  -у  -иш.  [-чати, 
eltaszit  одтру-тити  -чу  -тиш, 
eltávolít  усу-нути,  -вати;  одда- 
л-ити  -ю  -иш,  -ювати;  одстра- 
н-ити  -ю  -иш,  -ювати;  — itás 


усуненя  п.  одстраненя,  одда- 
леня. 

eltávoz-ik  одступа-ти,  уход-ити 
-жу  -иш,  оддал-итися  -ю  -иш, 
-ятися;  одправ-ится  -лю  -иш, 
-ля-тися;  — ás  одправленя  п. 
eltékozol  промарн-овати,  прогай- 
н-овати;  розкин-ути,  -дати, 
роз-с-кітити,  розтра-тити  -чу 
-тиш,  -човати;  — lás  розтраченя, 
прогайнованя,  змарнованя  п. 
eltel-ik  /.  наповн-итися  -ю  -иш 
чим;  2.  (idő)  прой-ти  -ду  -деш, 
проход-ити  -жу  -иш;  промина- 
ти, стікати;  bizonyos  idő  —te 
után  по  стеченю  якогось  часу; 
— t за-в-доволен-ьш ; — ve  пов- 
ний; el  van  telve  önmagával 
много  про  себе  думати,  вмов- 
ляти V.  вмовити  в себе, 
eltemet  похорон-ити  -ю  -иш, 
погріба-ти ; — és  похорони  pl. 
погріб  т.  погребеня,  похо- 
роненя  п. 

eltengődik  1.  tengődik, 
eltép  по-зо-розо-рв  ати  -у  -еш; 
— eget  -ривати. 

eltér  завер-н-ути;  az  ut  a falunál 
jobbra  tért  el  дорога  завер- 
нула коло  села  на  право ; од- 
бі-гти  -жу  -жиш,  одбіга-ти ; 
зой-ти  -ду  -деш,  сход-ити  -жу 
-иш  з дороги;  зб-итися  -зобю 
-зобеш  з дороги;  ріжн-итися 
-ю  -иш;  véleményeink  eltérnek 
наші  думки  ріжняться;  — és 
скру^  т.  (дороги)  збоченя, 
одступленя  п.  á.  é.  ріжниця  /; 
— it  одверн-ути,  одверта-ти 
кого  од  чого;  одве-сти  -ду 
-деш,  одвод-ити  -жу  -иш;  — о 
одмінннй  од  чого,  ріжний ; 
— őleg  одмінно. 


104 


elterel — eltüntet 


elterel  од-про-гнати  -жену  -же- 
неш, -ганя-ти. 

elterjed  по-роз-шир-итися-ю-иш, 
-ятися;  розповсюд-итися  -жу 
-иш,  -ж-оватися;  розн-ес-тися 
-у  -еш,  -оситися;  — és  по-роз- 
ширеня,  розповсюдненя  п ; — t 
поширеньїй;  nagy  — ettségnek 
örvend  тішиться  великим  роз- 
повсюдненєм. 

elterjeszt  по-роз-шир-ити  -ю  -иш, 
-ювати;  рознес-ти  -у  -еш,  роз- 
носити -шу  -сиш. 
elterül  розляга-тися,  пошир-и- 
тися  -ю  -иш,  -ятися;  роз- 
лож-итися  -у  -иш;  — t a föl- 
dön розложився  на  земли,  про- 
стера-тися. 
éltes  в літах. 

eltesz  7.  одкла-сти  -ду  -деш,  -да- 
ти, одлож-ити  -у  -иш;  láb  alól 
усун-ути,  усува-ти  из  дороги, 
éltet  7.  ожив-ити  -лю  -иш,  -ля-ти, 
воскреша-ти,  воскре-сити  -шу 
-сиш;  Isten  sokáig  éltesse  най 
го  Бог  подержить  на  многая 
літа;  2.  поднес-ти  -у  -еш, 
-о-сити  -шу  -сиш  многоліт- 
ствіє;  — ő оживляючий,  живо- 
творний, животворячий;  — о 
elem  животворний  елемент  т. 
V.  первень. 

eltév-ed  заблуд-ити  -жу  -иш; 
зб-итися  -ю  -єш  из  дороги ; 
— edés  заблудженя  п.  блуд  т. 
помилка  /;  — edt  заблуджений, 
блудний;  — észt  помил-итися 
-лю  -иш  в чом,  -я-тися  в чом. 
eltikkad  утом-итися  -лю  -иш, 
-ля-тися;  знемо-гти  -жу  -жеш, 
-ага-тися;  охля-сти  -ну  -неш, 
охлян-ути. 


eltilt  заборон-ити  -ю  -иш,  -яти 
зака-зати  -жу  -жеш,  -овати, 
запові-сти|-м  -ш. 
eltipor  роз-по-с-топ-тати  -чу-чиш, 
-толоч-ити  -у  -иш. 
eltitkol  зата-ити,  -ювати;  скри- 
ти,  -ва-ти;  — ás  затаюваня  п. 
eltomp-it  затуп-ити  -лю  -иш,  -лю- 
вати;  — ül  „ся“-уа1. 
eltorlaszol  затарас-овати,  зага- 
тити -чу  -тиш,  -ч-овати. 
eltorz-it  з’огид-ити  -жу  -иш,  -ж-о- 
вати,  споган-ити  -ю  -иш,  -ю- 
вати;  — ül  з-вьі-крив-итися  -лю 
-иш,  -ля-тися. 

eltökél  постанов-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти  -ю  -єш  що;  ріш-итися 
-у  -иш,  -а-тися  на  що;  заду- 
ма-ти,  -овати  що;  — t szándé- 
kom van  я маю  рішучу  по- 
станову; — és  постанова  /; 
рішеня  п ; — ség  рішучость, 
одвага. 

eltölt  7.  наповн-ити  -ю  -иш,  -яти; 
2.  (időt)  провод-ити  -жу  -иш, 
-жова-ти  час;  переб*ити  -уду 
-удеш. 

eltör  з-по-роз-лом-ити  -лю  -иш, 
-a-ти;  розби-ти  -ва-ти  1.  üt. 
eltör-lés  знесеня,  скасованя  п ; 
— öl  7.  зма-зати  -жу  -жеш, 
-зовати;  стер-тй,  зотр-у  -еш 
-ати;  2.  знес-ти  1.  visz  зно- 
сити, скас-овати;  — ölhetetlen 
незотримнй,  нестертнй,  не- 
змазаний. 

eltörpül  пропада-тк ; — mellette 

пропадає  при  нім. 
eltulajdonít  од-при-сво-ити,  -ю- 
вати. 

eltün-ik  зникн-ути,  -ати,  щез-ну- 
ти,  -ати;  — és  щезненя,  зник- 
неня  п\  — tét  запораити. 


eltűr — élve  temették  el 


105 


eltűr  знес-ти,  зно-сити  1.  visz. ; 

вн-с-терп-іти  -лю  -иш. 
élűn  надоі-сти  -м  -ш,  -да-ти  ко- 
му що  (пот.);  наскуч-ити  -у 
-иш,  -ати ; már  én  is  — tam  и 
мені  наскучило;  — ja  magát 
скучно  ему,  набрьідло  ему; 
— dorodik  одбрьідн-ути  -у  -еш. 
elutasít  одки-н-ути  -у  -еш,  -да-ти, 
одмов-ити  -лю  -иш,  -ляти ; — 
— ás  одмова  /.  одкиненя  п; 
— ó одмовньїй,  одкидаючий, 
одпорньїй;  — ó választ  kapott 
достав  одмовну  одповідь, 
elutaz-ik  у-од-і-хати  -ду  -деш, 
од-ізджа-ти;  — ás  од’ізд  т. 
elül  (hat.  szó)  на  переді ; — ről  з 
переду;  — töltő'  (puska)  само- 
пал т.  ручниця  /. 
elül  (lárma)  утих-н-ути,  -а-ти ; 
(szél)  довівати;  — t a szél  ві- 
тер утих;  — dögéi  висидж-о- 
вати. 

elüldöz  вьі-од-про-гнати  -жену 
-женеш,  -ганя-ти. 
elültet  по-розсад-ити  -жу  -иш, 
-ж-овати. 

elüt  7.  з-од-вьі-б-ити  -ю  -єш ; 2. 
1.  eltér  ріжн-ити  -ю  -ишся ; 
tréfával  — ni  a dolgot  вьівину- 
тися  жартом;  — о одмінньш, 
одличньїй. 

elűz  про-од(о)-гнати  -жену  -же- 
неш, -ганя-ти. 

elv  принцип  т.  засада,  основне 
правило;  — bői  из  принципу, 
принципіяльно,  засадничо. 
élv  насолода,  утіха  /.  роскош  т. 
elvad-it  здич-ити,  зроб-ити  ди- 
ким; одчуж-ити  -у  -иш,  -овати; 
— ul  о-з-дичавіти,  здичі-ти ; 
— ulás  здичіня  п ; — ultság  зди- 
чіло сть  /. 


elvág  одрі-зати  -жу  -жеш,  -ова- 
ти; одруба-ти,  -овати,  одсі-чи 
-чу  -чеш,  -ка-ти;  одтяти  одот- 
ну  одотнеш,  одтинати. 
elvágtat  промахн-ути,  одскоч-и- 
ти  -у  -иш,  одскак-овати. 
elvak-it  о-за-сліп-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти ; — ült  засліплений;  — 
ultság  засліпле-ня  п.  -ность  /. 
elvál  -ás  7.  роз  од-лученя,  розход 
т.  розлука;  2.  прощеня,  роз- 
вод,  розведеня;  házassági  — 
супружеский  розвод;  majd  — ik 
a végén  на  конци  покажеся ; 
közm.  в осени  гуси  рахують; 
— ászt  од-роз  луч-ити  -у  -иш, 
-a-ти,  -овати;  розвод-ити  -жу 
-иш;  розве-сти  -ду  -деш;  há- 
zasságot — ászt  розлучити  под- 
руже  v.  супружество;  — asz.tás 
розлученя,  одлука;  — asztható 
розлучимьій;  — hatatlan  неро- 
злучний; — ik  розлуч-итися  -у 
-иш,  -оватися;  розста-тися, 
-ватися  1.  áll. 

elvállal  пере-приняти  -йму  -ймеш, 
пере-при-йма-ти;  подпри-няти, 
подпринима-ти.  [-я-тися. 

elváltozik  змін-итися  -ю  -иш, 
elvándorol  вьісел-итися  ■ ю -иш, 
-ля-тиея,  виванд-ровати. 
el  van  nélküle  он  може  без  того 
обойтися. 

elvár  ожида-ти,  очік-овати. 
elvarázsol  о-за-чаровати,  заво- 
рож-ити  -у  -иш,  -овати. 
elvás-ik  скомені-ти  -ю  -єш;  — 
lás  оскомина;  — ott  a fogam 
стало  з комина, 
elvégre  в конци,  в прочім. 
elvegyül  за-по-міша-тися. 
élve  живцем,  заживо;  — temették 
el  живцем  єго  похоронили. 


106 


elvégez— elvont 


elvégez  7.  С-ДО-КОНЧ-ИТИ  -у  -ИШ, 
сповн-ити  -ю  -иш  -яти;  2.  зго- 
тов-ити  -лю  -иш,  -ля-ти;  вьі- 
кона-ти,  -овати;  3.  поріш-ити 
-у  -иш. 

elver  /.  пона-б-ити  -ю  -єш,  -би- 
ва-ти ; приліп-ити  -лю  -иш, 
напука-ти;  2.  прогуля-ти;  — 
te  az  összes  pénzét  прогуляв 
всі  гроші;  3.  a jég  — te  az 
egész  vetést  град  збив  цілий 
засів. 

elvérzik  сте-кти  -чу  -чеш;  роз- 
за-кровян-итися  -ю  -иш. 

elvesz  7.  за-одо-брати  -беру  -бе- 
реш, -бира-ти,  одойма-ти;  од- 
няти -ойму  -оймеш,  -нимати, 
в-зяти  -озьму  -озьмеш;  2.  (nőül) 
в-зяти  (за  жону)  -озьму  -озьмеш. 

el-vész  7.  пропа-сти  -ду  -деш, 
-да-ти;  загуб-итися  -лю  -иш; 
у-с-тра-титися  -чу  -тиш ; 2. 
загин-ути  -у  -неш  (в  борьбі), 
загиба-ти;  — veszett  погубльїй, 
загубленьїй,  у-с-траченьїй,  про- 
пащий subs.  пропастник;  — 
ettnek  tartani  уважати  за  про- 
павшого; — vészit  7.  у-с-тра- 
тити,  загуб-ити,  скі-тити  -чу 
-тиш;  2.  збав-ити  (здоровля, 
житя)  -лю  -иш;  — veszteget  7. 
розтрач-овати. 

elvet  7.  од-за-кин-ути,  -да-ти, 
-вергн-ути  -у  -еш,  -гати ; 2.  за- 
роз-вьі-сі-яти,  -ва-ти;  — endő 
за-од-кидаємьій,  одвержимьій ; 
— ődik  vlhová  попа-сти(ся)  -ду 
-деш,  -дати(ся);  достатися,  -ва- 
тися  до  gén. 

elvét  схиб-ити  -лю  -иш;  зблу- 
д-ити  -жу  -диш;  — ve  туй-там, 
деколи. 


elvetemült  подльїй,  окаянний, 
нечестивий;  — ség  подлота, 
окаянность. 

élvez  насолод-ити  -жу  -ишся,  -ж-о- 
ватися  чим;  — ni  az  életet  ужива- 
ти світа,  роскошовати;  — et 
7.  насолода,  роскош  т ; 2. 
(haszon)  ужиток;  — etes  пов- 
ний насолоди;  — ettel  з на- 
солодженєм;  — heteden  (étel) 
неістовний,  несмачний, 
elvezet  одве-сти  -ду  -деш,  од- 
вод-ити  -жу  -иш;  одпровад*ити 
-жу  -иш,  -жовати. 
élvhajhász  жадний  v.  ласий  ро- 
скошів;  роскошолюбний ; — 
at  жадоба  роскошів. 
elvhű  вірний  в постановах, 
elvileg  принцип-ово,  -іяльно. 
elvirul  одцви-нути,  -сти  -ту,  -тати, 
elvisel  пере-з-не-сти  -у  -еш,  -но- 
сити -шу  -сиш;  про-с-ви-тер- 
п-іти  -лю  -иш;  — heteden  не- 
зносимий,  нестерп-имий,  -у- 
чий;  — t /.  зношений;  2.  про- 
терпівший. 

elvisz  понес-ти  -у  -еш,  поно-сити 
-шу  -сиш;  заб-рати  -еру  -ереш, 
-ирати. 

elvit-at  запереч-ити  -у  -иш,  -ова- 
ти кому  щось;  — ázhatatlan 
незапереченнй. 
elvitet  дати  однести, 
elvitorláz  одпли-нути,  -ва-ти; 

одчал-ити  -ю  -иш,  -ювати. 
elvon  /.  одверн-ути,  -та-ти ; 2. 
одтягн-ути,  -а-ти ; од-обрати 
-беру  -береш,  -бирати  (под- 
ії ору).  — ta  szájától  az  utolsó 
falat  kenyeret  он  ему  одобрав 
послідній  кусок  хліба;  — ás 
одобраня;  — t одобраний;  (fő- 
név) подуманий,  абстрактний. 


elvonul — emelés 


107 


elvonul  пере-йти,  -ходити  1.  megy; 
a vihar  — t буря  перейшла ; 
одход-итй,  пере-од-тяг-нути- 
ся,  -а  ти  ся  -ступ-ити  -лю  -иш, 
-ати;  — t самотньїй,  одлюд- 
ньій.  [чого, 

elvörösödik  за-с-червені-ти  од 
elv-társ  однодумець,  сторонник, 
товариш;  — telenség  безприн- 
циповбсть. 

elzálogosít  застав-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти,  залож-ити  -у  -иш. 
elzár  замкн-ути,  -ьікати,  запер- 
ти -у  -еш,  -ирати;  (utat)  за- 
ступ-ити  -лю  -иш,  -ляти  (ко- 
мусь дорогу);  — ás  замкненя, 
увязненя,  арестованя;  elitélték 
5 évi  — ásra  засудили  на  5 
рокбв  в яз  ниці  ; — kózik  замьі- 
ка-тися;  — kozott  minden  hala- 
dás elől  одгородився  од  вся- 
кого поступу;  — kozottság  замк- 
ненбсть;  — t замкнений,  за- 
elzöldül  позеленіти.  [пертьш. 
elzüll  -és  збпсутя,  зледащеня  ; — 
ік  збпсутися,  ска-зитися  -жу 
-зиш;  —ott  збпс-ованнй,  -утьій, 
зледащілий. 

elzsibbad  за-с-терпн-ути;  — t 

стерпнутьш,  затерпльш. 
ember  чоловік,  людина  m—f. 
adj.  чоловічий,  людский;  — 
éré  akadt  трафив  на  чоловіка; 
— alak  людска  постать  /;  —ál- 
dozat чоловіча  жертва;  — ba- 
rát чоловіколюбець ; — baráti 
чоловіколюбньїй;  — élet  люд- 
ске  житя  п ; — emlékezet  óta 
с-поконвіку;  — evő  людоід  т\ 
—faj  людска  раса  /;  — feletti 
надлюдский;  senki  — fia  жадна 
людина;  — gyülöl-et  ненависть 
до  людей ; — о одлюдок  т ; 


— iesség  людянбсть;  — iség  чо- 
ловічество,  людский  рбд  т ; 
— ismeret  познаня  людей;  — 
tan  людознавство;  — ismerő 
людознавець;  — ке  чоловічок 
т.  чоловічина  т=  /;  — keres- 
kedés торговля  людьми;  — ke- 
rülő одлюдньш ; —lakta  засе- 
лень! й людьми ; — magasságú 
високий  як  чоловік;  — ölés 
убийство  п.  чоловікогубство; 
— öltő  (людский)  вік  m ; — 
számba  vesz  раховати  за  чоло- 
віка ; — szeretet  чоловіколю- 
біє  v.  -ство  /і;  — szerető  чолові- 
колюбньїй, чоловіколюб-ець, 
(-ця)  ; —tan  антропологія ; — 
társ  ближній ; — telenség  нелюд- 
ский,  нелюдний  ; — tömeg  тов- 
па  людей  /;  — ül  мужески;  — 
vásár  людокупство. 

emberi  людский,  чоловічий;  — 
lég  по  людски;  — mű  людскоє 
діло  72 ; —nem  людство,  чоло- 
віче ство,  ЧОЛОВІЧИЙ  V.  люд- 
ский рбд;  — séges  гуманний, 
людяний;  — es  bánásmód  лю- 
дяне поступованя;  — esség  лю- 
дянбсть ; —ség  чоловічество ; 
— érzés  людске  почутя;  — nagy- 
ság людский  зрбст;  — törvény 
людский  закон. 

eme  сей,  (сесь),  сеся,  сесе,  « 

emel  /.  двиг-нути,  -ати;  пбд- 
нес-ти,  -но-сити  1.  visz;  rangra 
— пі  пбднести  до  стану;  — ég- 
re — t kezekkel  з пбднесени- 
ми  до  неба  руками;  emléket 
— пі  поставити  памятник;  — 
kalapot  — пі  з д ой  мати  капе- 
люх; fizetést  — пі  пбдвисшати 
v . пбдняти  платню;  szót  — пі 
пбдняти  голос  v.  слово;  — és 


108 


emelet — Endre 


пбднесеня,  пбднятя,  ПОДВИС- 
шеня;  — et  поверх;  — etes  по- 
верховьій;  két  — etes  ház  дво- 
поверховий дбм;  — kedés  7. 
пбдниманя  п ; az  árak  — ked- 
пек  ціни  йдуть  в гору  v.  пбд- 
нимаються;  2.  горбок  т.  пбд- 
вьісшеня  п ; — kedett  7.  пбд- 
нятьій,  пбднесеньїй;  2.  високо 
положений;  — ettség  пбднесе- 
нбсть  /;  — kedik  пбд-нятися 
-ойму  -оймеш,  -нима-тися;  пбд- 
нес-тися,  -но-ситися  1.  visz ; 
— kedő  — ben  пбднимаючийся, 
в пбднесеню. 

emellett  при  сім,  коло  сего. 
emel-tyű  пбдойма;  — vény  три- 
буна, пбдставка  /. 
émely-eg  мло-ити;  — eg  a gyom- 
rom млоить  мене;  — gés  мло- 
їня,  млбсть  /;  — gés  fogott 
el  млости  обняли;  — gős  млост- 
ний. 

emészt  трав-ити  -лю  -иш  — а 
bánat  з’їдає  мене  жаль;  —és 
травленя  п;  — hető,  — heteden 
не-стравний ; — о з’їдаючий, 
гризучий;  — ő szervek  стравні 
органи. 

em-ez  отсей,  отся,  отеє;  — iatt 
про  се,  за  се,  изза  сего,  тому, 
через  се,  задля  сего;  — itt 
от-тут(й),  ось  тут(й). 
emleget  с-помина-ти,  згад-овати. 
emlék  память,  згадка,  спомин, 
памятник;  jó  — et  hagyott  hátra 
он  залишився  в добрбй  памя- 
ти;  örök  — ű приснопамятний, 
— ül  adni  дати  на  памятку, 
дати  на  спомин;  — beszéd  по- 
минальна промова  /.  (над  ким, 
чим);  — érem  памяткова  меда- 
лія  v.  монета;  — ezés  спогад, 


спомин  т ; boldog  — ezetű  бла- 
женної памяти;  — ezei  7.  1.  em- 
lék; 2.  тямка,  память  /;  — eze- 
tes  памятний;  — ezik  7.  памя- 
та-ти  на  що;  з-при-гад*овати, 
-гада-ти,  спомян-ути,  споми- 
на-ти  (кого,  що),  тям-ити  -лю 
-иш;  2.  спамята*тися,  нагада- 
ти собі;  — ező  tehetség  памят- 
ливбсть ; jó  —ező  tehetsége 
van  памятливнй;  — eztet  при- 
гад-овати  кому  щось,  нага-ну- 
ти,  -дати;  — ezetébe  vés  вра- 
зити -жати,  вби-ти  -вати  в па- 
мять; — irat  про-памятне  пи- 
сьмо п;  — jel  памятник;  — kő 
памятний  камень;  — пар  па- 
мятний  день;  — oszlop  памят- 
ний  стовп,  колумна;  — sor 
памятнї  строчки;  — szobor  па- 
мятна  статуя,  памятник ; — 
tábla  памятна  таблиця;  — ün- 
nep памятне  V.  поминальне 
свято  v.  торжество. 

említ  спом-ян-ути,  -ина-ти,  зга- 
д-ати,  -овати;  nem  is  — ette 
ezt  и не  згадовав  v.  спомянув 
про  се;  fentebb  — ett  вьісше 
згаданий  v.  спомянутнй;  nem 
— ve  не  згадуючи  v.  спомина- 
ючи; — vén  спомянувши  про  се; 
— és  згадка  /.  спомин-ок  т ; 
— ést  tenni  згада-ти,  -овати  про 
кого;  — ésre  méltó  достойний 
згадки  v.  спомину. 

— etlen  не-згаданий,  -спомя- 
нутий;  — ett  згаданий,  спомя- 
нутьій;  fent  — ett  вьісше  зга- 
даний. 

emlő  цїцька,  соска  /;  — s сса- 
вець, (-вця)  т.  ссач  т. 

én  я. 

Endre  Андрій,  Андрей. 


ének — eperfa 


109 


ének  спів  m.  пісня,  співанка  /. 
adj.  співацький; — ek — e пі- 
сня пісень;  — el  співа-ти;  — 
elhető  співньїй;  — es  спів-ак, 
-ець,  (nő)  -ачка;  — es  könyv 
співанник  m ; — kar  співацький 
v.  співучий  хор  m; — lés  спі- 
вана ; — lő  співаючий:  — lő 

madár  співуча  птиця  /;  — mű- 
vészet штука  співу;  — óra  го- 
дина співу;  — szóval  співаючи. 

enged  7.  по-пус-тити  -щу  -тиш, 
-кати,  -ща-ти;  по-лів-ити  -лю 
иш;  2.  позвол-ити  -ю  -иш,  -я- 
ти;  3.  уступ- ити -лю -иш, -ати; 
4.  (árból)  по-с-пус-тити  -щу 
-тиш,  -ка-ти  (ціну);  (zsákmá- 
nyul) залиш-ити  -у  -иш  на  до- 
бьічу  v . поталу;  ha  időm  — і... 
як  час  позволить...  — ékeny, 
— ség  у сту  п ( ч)  ли  в -ьій , -ость, 
податлив-ьш,  -ость;  — elem  до- 
звол  т ; — elmes  послушньїй, 
слухняний;  — elmeskedik  по- 
вин-оватися,  слуха-ти  кого ; 
— elmesség  послушнбсть,  по- 
слух, послушенство,  слухня- 
нбсть;  — ély  дозвбл  т.  дозво- 
леня  п.  концесія  /;  — élyez 
дозвол-ити  -ю  -иш,  -я-ти ; — ét- 
ién непослушньїй,  неслухня- 
ний; — etlenség  непослуш- 
ность,  непослух,  -нянбсть ; 
— mény  уступка,  концесія, 

engem  мене. 

engesztel  примир-ити  -ю  -иш, 
-я-ти;  —és  примиреня;  — ésül 
7.  на  покуту;  2.  на  примиреня; 
— heteden  непримирливий,  не- 
ублаганий;  (bűn)  непростимий; 
— о примирливий;  — ő áldozat, 
ünnep  жертва  v.  день  прими- 


реня; — ődik  по-при-мир-итися, 
-я-тися. 

ennek  сему;  — előtte  передсим ; 

— okáért  про  се,  задля  сего. 
ennélfogva  одтак,  в наслідок, 
наслідком  сего.  [2.  іда. 

enni  1.  eszik.  — való  7.  ідомьій; 
ennyi  с-тблько ; — ideig  сяк  дов- 
го, доси ; — ге  на  стблько ; — 
szer  тблько  раз. 

enyeleg  подвор-ити  -ю  -иш,  за- 
лицятися; — gés  двбрка. 
enyém  мбй,  моя,  моє. 
enyész-et  гибель  772.  тлінь  /. 

упадок;  — heteden  нетлінний, 
enyh-e  лагбдний,  (idő)  мягкий, 
тихий;  — én  лагбдно,  мягко ; 
— eség  лагбднбсть,  мягкбсть  ; 
— it  легч-ити  -у  -иш,  -ати ; мяг- 
ч-ити,  -ча-ти;  лагод-ити  -жу 
-иш;  при-смир-ити  -ю  -иш,  -я- 
ти;  утихомир-ити,  -яти;  — és 
облегченя,  помягченя;  — itő 
körülmény  облегчаюча  обста- 
вина; — ül  полів-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  утихомир-итися,  -ятися; 
притихн-ути,  -a-ти;  (időjárás) 
помякн-ути;  — ülés  полекша  /. 
заспокоєня. 

enyv  клей  772;  — ez  кле-ити. 
ép  цілий;  ' — kézláb  ціло;  — ség 
epe  жовч  /.  [цілбсть. 

eped  за-туж-ити  -у  -иш,  жалк-о- 
вати  (за  ким),  нудьг-овати ; 
— és  туга;  — о тужливий, 
épen  праві,  якраз,  саме,  щой- 
но; — az  истий;  — most  праві 
теперь;  — nem  зовсім  ніт; 
— séggel  цілком,  зовсім;  — úgy 
так  само. 

eper  (földi)  ягоди  pl.  (fa)  мо- 
ровки,  єперки  pl.;  — fa  морва, 
шовкбвниця,  ягодничина. 


110 


Eperjes — erdei  ut 


Eperjes  Пряшбв. 
epés  жовч-евьій,  -ньій,  злона- 
смішливьій;  — en  холерично, 
злонасмішливо. 

epeszt-i  magát  1.  emészti  (vlki 
után)  побива-тися,  мучитися 
(за  ким);  szomj  — і он  гине 
од  спраги. 

epi-gramma  епиґрам,  напис  т. 
adj.  епиґрамичньїй;  — kus  опи- 
совьій,  епичньш. 
epilepszia  падавка. 
épit  буд-овати,  стро-ити;  став-и- 
ти  -лю  -иш;  — és  7.  будованя, 
строєня,  ставленя  п.  2.  будбв- 
ля  /;  — ési  будовельньїй;  — ési 
költség  будовельні  кошти;  — 
ész  будовник,  архитект  т ; — 
észet  архитектура  /.  будовель- 
ництво  п;  — kezés  будовля  /. 
будовництво ; kezési  engedély 
дозвбл  на  будову  v.  будовель- 
ньїй д.;  — kezési  bizottság  бу- 
довельна  комисія;  — kezik  7. 
буд-оватися;  2.  l.épit — mény. 
будинок;  — б'  будовник;  — б' 
anyag  будовельньїй  матеріял; 
— б mester  будов-ець,  -ельник, 
будовельньїй  майстер, 
epizód  епизод  т.  штука  /. 
eposz  епос;  — költő  епик. 
eprész  збира-ти  ягодьі. 
épség  цілбсть,  здоровбсть;  — 
ben  ціло,  в цілости. 
épül  буд-оватися,  стро-итися  ; — 
et  будинок  т ; gazdasági  — 
etek  обшаря  п;  — etes  поуча- 
ючий, примірньїй;  — etfa  бу- 
довельне  дерево;  — б félben 
в початках  будовлі. 
ér  7.  жила  /;  — elmeszesedés  за- 
вапнілбсть  жильї;  — ütő  жив- 
чик, бюча  жила,  бючка;  2.  (viz) 


жила,  (bánya)  слуя,  исток, 
кирниця. 

eres  жилковатьій. 
erecske  жилка  /. 
ér  (ige)  сто-ити  -ю  -иш,  кошт-о- 
вати  adj.  вартьій;  semmit  sem 
— нічого  не  стоить  v.  кош- 
тує; 2.  (vhová)  до-при-й-ти, 
-ход-ити  1.  megy;  доста-ти  -неш- 
ся,  -ватися;  доступ-ити  -лю 
-иш,  -ати;  3.  (vmihez)  до-ткн-у- 
ти  -у  -ешся,  -ика*тися;  доторк- 
нутися до  чого;  4.  (meddig?) 
досяг-нути  -ну  -неш,  -га-ти  до 
gén.;  a hegyek  az  égig  — nek 
горьі  досягають  до  неба;  5.  (vlkit 
vlmin)  пойма-ти  v.  злов-ити 
-лю  -иш  кого  на  чом;  схоп-и- 
ти  -лю  -иш  кого  на  чом;  6. 
(vlkit,  vlmit)  постиг-нути  -ну 
-неш,  -a-ти  -ю  -єш;  траф-ити 
-лю  -иш,  -ля-ти;  влуч*ити  -у 
-иш,  -a-ти;  вцкл-ити  -ю  -иш, 
•яти;  keserű  csapás  — tengem 
постигла  мене  гбрька  доля ; 
7.  (időt)  дожи-ти  -ва-ти  1.  él, 
дбжд-ати  -у  -ешся,  дочека-тися 
1.  érik. 

érc  руда  /.  металь  т.  криця,  ко- 
вань  /.  adj.  рудньїй,  металевий, 
крицевьій ; — bánya  копальня 
рудьі,  рудокоп-ьі,  -ня  /;  — es 
(hang)  гучньїй,  звбнкий,  грбм- 
кий. 

І erdei  лксовьій,  лксньїй ; — fa  лі- 
сник т ; — állat  лісовьій  v. 
дикий  звірь  ; — lak  лісова  ха- 
та v.  хижа  — manó  лісовик, 
лісун,  гайдух;  — szakadék  деб- 
ря,  нетра ; — őr  лісник,  лісни- 
чий; — ösvény  плай;  — ut  (vá- 
gás) лісовьій  проруб,  лісова 
дорога. 


érdek — ereklye 


111 


«érdek  користь  /.  пожиток,  инте- 
pec  m.  добро;  az  ő — ében  el- 
járni ходити  в єго  интересі  v. 
справі ; — nélküli  безкорнст- 
ньій,  безинтересовньїй ; — el 

займа-ти  -аю  -еш,  интерес-о- 
вати  (кого,  що) ; цікав» ити  -лю 
-иш  (кого,  що),  -л-ювати  (ко- 
го, що) ; mit  — el  engem  ? що 
до  мене?  — élt  fél  заинтере- 
сованьїй,  причастньїй ; — es  ин- 
терес-ант-ньїй,  цікавий,  зай- 
маючий ; — esség  цікавость ; 

— lődés  интерес,  заинтересо- 
ваня,  зацікавленя  п ; — lődik 
1.  érdekel  ся-val,  бити  заці- 
кавленим V.  заинтересованим 
(в  якойсь  справі) ; — társ  спов- 
заинтересований ; —télén  не- 
заинтересованнй,  незацікав- 
леньїй. 

Erdély  Семигород  adj.  семигород- 
ский,  subj.  семигородець,  -дця  тп. 

érdem  заслуга  т ; — е szerint  по 
заслузі;  — eket  szerezni  при- 
за-слу-говатися,  -житися  кого 
чого  V.  чомусь  кому ; — el  за- 
слу-жити  -жу  -жиш,  -г-овати; 
ezt  — 1і  он  заслугує  на  се ; 
— es  7.  заслужений,  достойний, 
годний ; 2.  вартий,  стоить ; 
— es  megvenni  ezt  a házat  вар- 
то купити  сесю  хижу;  — essé 
vált  erre  a kitüntetésre  став 
годним  сего  одзначеня  3.  ви- 
платиться ; — esit  уважа-ти  ко- 
гось годним  V.  достойним  чо- 
го ; — esiti  magát  заслуж-итися 
-у  -иш  gén.  удосто  итися  -ю 
-иш  gén.  — essé  tenni  удосто- 
ити;  — etlen  не  достойний; 

— leges  мериторичннй,  річе- 
вий ; — rend  одзнака,  медалія. 


érdes  шерсткий,  грубий;  — ség 
грубость,  шерсткость. 
erdész  лісник  т.  adj.  лісничий; 
— et  лісництво;  — lak  лісни- 
човка. 

erdő  ліс  т ; — cske  лісок,  лі- 
сочок т.  гай(ок);  (fiatal)  мо- 
лодник; nem  látja  a fától  az 
— t за  деревами  не  видить 
ліса ; — gazdaság  лісоводство, 
лісове  господарство;  — kerü- 
lő' тайник;  — koszorúzta  увін- 
чаний лісами;  — s лісистий, 
лісний ; Е. — kárpátok  Лісисті 
Карпати ; — ország  Поліся  п ; 
— ség  лісовина  /;  — szél  за- 
лі сок,  узліся. 

ered  1.  поход-ити  -жу  -иш ; пов- 
ста-ти  -ну  -неш,  -вати;  поч-а- 
тися  -ну  -неш,  -ина-тися;  ez 
onnan  ered  се  почалося  из 
того;  2 (folyó)  нори-ти  -ю 
-ию,  витіка-ти;  Tisza  a Kár- 
pátokban — Тиса  витікає  из 
Карпат;  3.  (futásnak),  (útnak) 
в ноги  v.  до  втіку  пус-титися, 
-ка-тися ; втікати,  втечи  ; од- 
прав-итися  -лю  -иш,  -ля-тися 
в дорогу. 

eredet  початок,  почин,  поход- 
женя  п ; — і початковий,  пер- 
вістний,  оригінальний ; — і 

bűn  первородний  гріх ; — ileg 
оригінально,  первістно,  почат- 
ково ; — iség  ориґінальиость ; 
idegen  — ű чужого  походженя. 
eredmény  вислід,  результат, 
успіх;  — es  успішний;  — ez 
вьі-йти,  -ходити  из  чого ; 1. 
megy,  слід-овати;  — télén  без- 
успішний, даремний;  — télén- 
ség  безуспішность. 
ereklye  мощі  pl.  реликвія  /. 


112 


erély — ernyedetlen 


erély  енергія,  дужость;  — es  енер- 
ґичньїй. 

érem  монета  /.  грош  т.  медаль  /; 
— gyűjtemény  зборка  монет ; 
— tan  нумизматика  /. 
erény  честнота,  добродітель  /; 
— es  честнотливьій ; — esség 

честнотнбсть. 
eres  жилавьій,  жиловатьій. 
érés  дозріваня,  достигненя  п. 
eresz  стріха,  поддашок. 
ereszkedik  пус-тити  -щу  -тишся, 
-ка-тися ; запада-ти ; beszéd- 
be — запуститися  в розмову, 
ereszt  пус-тити  -щу  -типі,  -ка-ти. 
éretlen  недозрілий,  недостиг- 
лий; (gyümölcs)  зелен-нй;  — 
ség  недостиглость,  недозрі- 
лость.  [ — ség  єресь  /. 

eretnek  єретик  adj.  єретичний; 
érett  дозрілий,  доспілий,  до- 
стиглий; — ség  дозрілость,  до- 
стиглость,  доспілость;  — ségi 
vizsgálat  испит  зрілости,  ма- 
тура. 

érez  чу-ти  -ю  -єш ; про-по-од-чу- 
ва-ти;  éhséget  — почувати  го- 
лод; fájdalmat — одчувати  боль; 
nem  jól  érzi  magát  не  почував- 
ся добре;  hogy  érzed  magat? 
як  почуваєшся  ? vesztét  érzi 
прочуває  погибель ; — hetó'  чут- 
кий; — tét  дати  одчути  кому 
дащо. 

erezet  жили,  жилки  pl.  [співа-ти. 
érik  дозріва-ти,  достига-ти,  до- 
érint  дот(ор)кн-утися  -у  -еш  gén. 
кого,  чого ; доторкн-ути  -у 
-ешся,  -ка-тися  до  кого,  чого  ; 
дотул-ити  -ю  -ишся,  -юватися 
до  кого ; ne  — s engem  не  тьі- 
кай(ся)  мене;  — és  дотуленя, 
доторканя,  дотиканя  п ; — etlen 


недоткнений,  недоторкненнй, 
недотулений,  непорушений ; 
(по')  непорочна;  — kezés  сти- 
каня  п.  стик  т.  стнчность ; 
— kezik  1 . с-до-тнка-тися  1. 
érint  „ся^-val;  2.  обход-ити  -жу 
-ишся;  зно-сити  -шу  -сишся; 
— ő (geom.)  стична  /. 
erjed  кисн  ути  -у  -еш;  a bor  er- 
jed вино  кисне  ; — és  кисненя. 
erkély  балкон. 

érkez-és  прибнт-я  п.  приход,  при- 
ізд;  — ési  idő  час  приізду ; — 
ік  при-над-ой-ти  -ду  -деш,  -хо- 
д-ити  -жу  -иш ; приб-ити  -уду 
-удеш,  -ива-ти;  (idő)  наспі-ти 
-ю  -єш,  -ва*ти;  a városba  — ett 
достався  до  міста;  (vasúton, 
kocsin)  за-приі-хати  -ду  -деш, 
-зжа-ти;  (hajó)  припли-сти  -ну 
-неш,  -ва-ти;  причал-ити  -ю 
-иш,  -ювати  до  берега, 
erkölcs  мораль  /.  норов  т ; tiszta 
— Ű непорочний,  благочести- 
вий; szigorú  — ű строго  мо- 
ральний; — biró  судія  мораль- 
ности,  моралист;  — і,  — ös  мо- 
ральний, етичний;  — і bűntett 
злочин  против  моральности ; 
— і romlottság  зопсутя  v.  упа- 
док моральности ; — szabály 

правило  моральности ; — iség 
моральность,  обнчайность ; — 
össég  моральность : — prédi- 

káló морализатор;  — tan  наука 
морали,  етика ; — télén  роз- 
пустний,  безноровний,  немо- 
ральний, нечестивий ; — te- 

lenség  розпуста,  немораль- 
érlelődik  дозріва-ти.  [ность. 
Ernő  Ернест. 

ernyed  млі-ти  -ю  -єш  ; — etlen  не- 
утом(им)н-ий,  невсипущий;  — 


ernyedetlenség- — erszényesek 


113 


-etlenség  неутомнбсть;  —etlen 
szorgalmú  неутомноі  пильности. 
ernyő  (lámpa)  заслонник;  (védő) 
охоронник;  (eső)  дождник  m. 
амбрела  /;  (nap)  парасолька  /. 
erő  сила,  мбць,  кріпбсть  /;  — 
nek  erejével  насильно,  сило- 
мбць;  törvény  — правосиль- 
ность;  — feszítés  напруга,  на- 
пруженя  п ; minden  — vei  всі- 
ми  силами;  докладати  всіх 
сил;  — höz  jutni  по-з-дужати; 
törvény  — re  emelkedik  стає 
правосильньш. 

erejé-t  veszteni  знесил-итй  -ю  -иш- 
ся,  -ятися ; — t venni  vlkin  пе- 
ре-мо-гти  -жу  -жеш,  -мага-ти ; 
одолі-ти  -ю  -єш,  -ва-ти ; по- 
дужа-ти  -ю  -єш,  -овати;  пере- 
по-бор-оти  -ю  -иш,  -ювати.; 
az  álom  — t vett  rajtam  пере- 
мог мене  сон;  (magán)  пере- 
мо-гти  себе,  -мага-ти  себе ; 
запан-овати  над  собою ; ere- 
jénél fogva  силою  gén. 
érő  1 . варт(н)ьій,  варто стньїй, 
цінний ; sokat  — ember  много 
вартий  чоловік;  bagót  — - не 
варта  ни  за  пипку  табаку  2. 
(égig)  сягаючий  до  неба, 
erőd  кріпость,  твердиня;  -Ít- 
mény засіки,  окопи  ph 
erol-ködés  усиліє,  силкованя,  зма- 
ганя  п ; — ködik  напруж  ити 
-у  -ишся,  -атися;  напина-ти  -ю 
■ -єшся  ; силк-оватися ; — tét  на- 
при-сил-овати,  приму-сити  -шу 
-сиш,  -шовати;  приневол-ити 
■ ю -иш,  -ювати ; пруж-ити  -у 
-иш ; — tetett  примушений,  при 
неволений,  вимушений;  — mo- 
soly вимушена  по-у*  смішка. 


erő-művész  акробат  т ; — művi 
механичний. 

erős  сильний,  моцний,  кріпкий, 
дужий ; (látás)  острий  збр  ; — 
kéz  тверда  рука;  — it  при-у- 
с-кріп-ити  -лю  -иш,  -ля-ти; 
замбцн-ити  -ю  -иш,  -я-ти ; по- 
у-тверд-ити  -жу  -иш,  -жовати; 
(szóval)  упевн-ити  -ю  -иш,  -яти; 
посвідч-ити  -у  -иш,  -ати ; — 
ités  по-у-с-кріпленя ; (hadi) 
пбд-мога,  -силок  т ; — ito  по- 
кріпляючий ; — itő  szer  по- 

кріпний  лік  ; — ödik  мбцні-ти 
-ю  -єш;  дужі-ти  -ю  -єш;  крі- 
п-итися  -лю  -иш;  — ség  /.  крі- 
пбсть,  твердиня  /;  2.  мбць  /. 
сила  /. 

erő-szak  насильство,  примус;  — 
szakkal  насильно,  насилком, 
примусово;  — szakol  з-при-му- 
сити  -шу  -сиш,  -шовати;  зне- 
вол-ити  -ю  -иш,  -яти;  приси- 
л- овати;  — szakos  /.  насиль- 
ний; 2.  натисливий;  (halál) 
насильственний ; — szakosko- 

dás знасилованя,  насильство ; 
— szakoskodó  насильник  т ; 
—szakot  alkalmazni  ужи-ти  -ю 
-єш  насильства;  — teljes  по- 
вен сили,  могутннй;  — teljes- 
ség повнота  сили;  — tlen  без- 
сильний, нембцннй;  — tlenség 
немоч,  знемога  /.  безсиліє ; 
— vesztesség  за-у-трата  сили, 
erre  /.  (hely)  сюди;  2.  (idő)  на 
се,  потом ; — nézve  из  сега 
погляду. 

err-ébb  близше  сюди ; — ől  о 
érsek  архієпископ  т.  [сім. 
erszény  грошевник  /ті,  капшук, 
мошонка;  — esek  торбуни  pl. 

8 


114 


ért  — érzékiség- 


ért 7.  розумі-ти  -Ю  -ЄНІ,  ПО  НЯ- 
ти  -йму  -еш;  2.  (vlmihez)  зна- 
ти, понима-тися  на  чом,  розу- 
мітися -ю  -єшся  на  чом ; nem 
— a dologhoz  не  розумівся 
на  своій  роботі;  3.  позад  gén. 

érték  вартбсть;  korona  — коро- 
нова  валута;  — е van  має  вар- 
тбсть ; — es  цінний,  стоимьій, 
вартбстний ; — es  dolgok  цін- 
ности  pl.  — esit  звартостн-ити 
-ю  -иш;  згрош-ити  -у  -иш;  зре- 
ализ-овати ; — papír  цінний 

папер;  — télén  безвартньїй,  без- 
цінний; — tőzsde  біржа  на 
цінні  папери;  maradandó  — ű 
тривкоі  вартости,  тривковар- 

ТЬІЙ. 

értekez-és  7.  обговореня  п.  на- 
рада /;  2.  tudományos  наукова 
розвідка/;  виклад,  прелекція; 
— ік  7.  обговор-ити  -ю  -иш 
справу;  рад-ити  -жу  -иш  з ким 
про  що;  2.  прелекцію  держа- 
ти, виклада-ти  лекцію ; — о 
викладач,  прелеґент. 

értelem  1.  розум;  2.  смьісль  т. 
значіня  п ; szorosabb  — ben 
в тіснійшбм  смисли ; melynek 
— ében  в смисли  чого;  a tör- 
vény — mében  по  закону,  в 
смисли  закона,  пбсля  закона. 

értelm-es  7.  (ember)  розумний, 
розсудннй;  2.  зрозумілий,  зро- 
зумітельний ; — etlen  незро 

зумілий,  непонятний,  не-без- 
смисельний;  —etlenség  незро- 
зумілбсть,  незсмисельность,— 
ez  толк-овати;  обясн  яти,  -ю- 
вати,  викладати;  — ezés  тол- 
кованя,  вияснюваня;  — iség 
интелиґенція  /. 


értés  зрозуміня  п ; — éré  adni 
дати  комусь  до  зрозуміня; 
> —éré  jutott  довід-атися  про  що. 
értesít  повідом-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти,  о-с-пові-стити  -щу  -стиш, 
-щати,  дати  знати  кому ; до- 
нес-ти  -но-сити  про  що;  — és 
повідомленя  п ; — о /.  по- 
з-відомленя ; 2.  доносчик,  ві- 
ститель,  звістун  т;  3.  (újság) 
вістник  т. 

értesül  довіда-тися,  -оватися ; 
дозна  тися,  -ватися  про  що 
— és  віданя  п.  відомость  /. 
értetődik  (magától)  само  собою 
розумівся,  зрозуміло, 
érthet- etlen  нерозумілнй ; — ő 
понятний,  зрозумілий;  — őség 
зрозумілосте 

érv  доказ,  довод;  — el  дока-зати 
-жу  -жеш,  -овати;  довод-ити 
-жу  -иш;  — elés  доводженя, 
аргументація  1.  bizonyítás, 
érvágás  спуск  крови,  крово- 
спуск  т. 

érvény  значеня,  важность,  вар- 
тбсть; a törvény  — be  lépett 
закон  став  важним;  — es  важ- 
ний, правосильний ; —esit 
уважн-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
esség  важность,  правосиль- 
нбсть;  — esül  здійстн-ити  -у 
-ишся;  — télén  неважний; 
telenit  уневажн-ити  -ю  -иш, 
-ювати;  — telenség  неважнбсть. 
érverés  битя  пулса  v.  живчика, 
érzék  /.  змис(е)л  т;  2.  вдача, 
хист;  van  — е a zene  iránt  має 
хист  до  музики;  — епу  ураз- 
ливий, чутливий;  — kedik  би- 
ти чутливим;  — enység  ураз- 
ливбсть,  чутливбсть  /;  — і зми- 
словий;  — iség  змнсловбсть  ; 


érzékit — esküszik 


115 


— it  з’ображ-овати,  -ати;  узми- 
слов-ити  -лю  -иш,  -лювати ; 
(szerv)  змьісловьій  орґан. 
érzel-em  почутя  п.  чувство;  — 
gős  чувствительньїй,  сентимен- 
тальний; — gősség  чувстви- 
тельность,  сентиментальность 
/;  — mes  чувствительньїй,  пов- 
ний почутя. 

érzés  почуваня;  — télén  нечулий, 
немилосердний;  “telenség  не- 
чутливость,  немилосердность. 
érz-et  почутя;  hibájának  — etében 
в почутю  своєї  вини;  ік 
чуєся,  помічався;  — о чутли- 
вий; — ő szív  чутливе  сердце; 

ület  чувство;  atyai  — ettel 
viseltetni  односитися  отців- 
ским  чувством. 

Erzsébet  Елизавета,  Лиза. 
és  и,  а,  та,  тай;  — pedig  а имен- 
но,  и то ; — a többi  и так  дальше, 
esd  блага-ти  -ю  -єш,  мол-ити  -лю 
-иш;  — eklés  благаня  п:  — о 
благаючий  subs.  благатель. 
esedékes  с- плат- имий,- ний;  — 
ség  с-плат-имость,-ность. 
esély  випадок,  вигляди  pl. 
esemény  подія  /.  случай  т. 

пригода;  — dús  повний  пригод, 
cseng-  1.  esd;  — о благаючий, 
esernyő  дождник,  амбрела,  napa- 
esés паданя,  упадок,  спад.  [соля. 
eset  при-ви-падок,  пригода,  слу- 
чай; azon  — ben  в том  случаю; 
ellenkező  —ben  в противнбм 
случаю ; a legrosszabb  — -ben 
в найгоршом  случаю;  szükség 
— én  на  случай  v.  в случаю 
потреби;  erre  az  — ге  на  сей 
случай;  minden  — ге  на  кож- 
днй  случай;  — lég  случайно, 
припадково,  евентуально; — le- 


ges припадковий;  — legesség 
припадковость,  случайность. 
esetlen  валовитий  subs.  дрьінґай- 
ло;  (épület)  нескладний, 
eshetőség  воз-можность,  можли- 
во сть  /. 

esik  па-сти  -ду  -деш,  упад-ати; 
7.  az  ellenség  kezébe — попа- 
сти ворогови  в руки;  áldo- 
zatul esni  пасти  жертвою;  2. 
jól  — (étel)  смакує;  (egyéb) 
припадати  до  уподоби  v.  до 
сердця;  nehezére  — паде  єму 
тяжко  на  сердце  v.  тяжко  ме- 
ні; terhére  — стати  комусь 
тя гаром;  3 , eső  — паде,  дож- 
дить ; hó  — сніжить,  сніг  паде; 
4.  ста(н)еся,  приключався,  тра- 
фляєся,  трафиться;  5.  (vlkire) 
упав  вибор;  kétségbe  — по- 
пасти в одчай  v.  розпуку;  ön- 
kívületbe — обомліти, 
esket  бож-ити  -у  -иш,  присяга- 
ти, -нути;  (lakodalomnál)  він- 
ча-ти  -ю  -єш;  — és  вінчаня  п. 
eskü  божба,  боженя  п . присяга/; 
kivenni  az  — t одбирати  при- 
сягу; hamis — кривоприсяга; 
hamisan  — vő  кривоприсяж-ник, 
-ний;  — t tenni  складати  при- 
сягу; — t szegni  нарушити  при- 
сягу; — döz  бож-ити  -у  -ишся, 
кл-яти  -єну  -енешся;  — dt  /. 
заприсяженьш;  2.  присяжник  т; 
— dt  ellenség  смертельний  во- 
рог; — dt  szék  присяжний  суд; 
— dtszéki  ítélet  ореченя,  вер- 
дикт; — szegés  зломаня  при- 
сяги ; — szegő  кривоприсяж- 
ник, віроломник;  bosszút  — 
szik  заприсягнути  помсту;  — 
szik  7.  (vlmire)  заприсягнути 
на  асс. ; 2.  божитися,  прися- 

8* 


116 


esküvő — eszményítés 


гатися;  — vő  вкнчанки,  подру- 
женя  п. 

eső  дождь,  дождчик  m;  szakadó — 
дождь  як  из  відра,  залива;  per- 
metező— дождь  як  крбз  сито 
V.  росить ; nagy — дождище 
— csepp  дождяна  крапля;  — 
felhő  дождяна  хмара;  — hiány 
бездождя  п;  — s дождяньїй, 
дождевьій;  — mérő  дождьомір; 
— víz  дождівка;  — zés  слота, 
веремя  п;  — zik  дождян-ити 
-ю  -иш;  zápor — злива,  туча. 

esperes  намістник,  декан  т. 

est  вечер  dem.  вечерок;  jó  — ét 
добрий  вечер;  — е вечером, 
у вечері;  késő  — е пбздно 
вечером;  szent  — е святьій  ве- 
чер т ; — е felé  пбд  вечер, 
против  вечера;  — eledik  вече- 
ріє;  — ély  вечер-ниця  -ок  -ки; 
— énkint  вечерами;  — і csillag 
вечерня  зоря  /;  — і вечер-ній, 
-ішній,  -овий;  — ima  вечерня 
молитва;  — і istentisztelet  ве- 
черня /. 

ész  розум,  ум;  legyen  eszed!  май 
розум!  eszembe  jut  прийде  ме- 
ні на  гадку  v.  розум;  дога- 
д(ов)атися,  пригадав  собі ; 
eszénél  lenni  бьіти  при  розумі 
v.  при  тямці ; esze  ágában 
sincs  ані  на  гадці  v.  думці 
не  має;  eszétől  megfosztani 
ошаліти,  из  розуму  звести ; 
eszére  téríteni  привести  кого 
до  путя,  нарозуміти,  на  ро- 
зум навести;  eszére  tér  в ро- 
зум прийти,  отямитися;  nem 
tiszta  eszű  не  повньїй  розуму; 
többet  — szel  mint  erővel  скор- 
ше умом,  як  кулаком. 


észak  пбвнбч  /,  сквер  т ; — fe- 
lől — ről  од  пбвночи,  од  ск- 
вера;  — і пбвнбчньїй;  — і fény 
пбвнбчне  сяєво;  — і sark  пбв- 
нбчньїй бкгун  V.  полус. 
eszelős  придурковатьій,  дурнова- 
тьій,  несповна  розуму;  — ség 
придурковатбсть. 
eszem-iszom  бенкетованя. 
eszerint  по  сему,  пбсля  сего. 
eszes  роз-умньїй,  -судньїй;  — ség 
роз-умнбсть. 

eszeveszett  бкшеньїй,  ошалкльїй, 
скажений,  здуркльїй;  — ség  бк- 
шенбсть,  скаженбсть. 
eszik  k-сти  -м,  -ш;  з’кда-ти,  спо- 
жи-вати,  -ти ; —iszik  бенке- 
т-овати.  [сленя. 

észjárás  спосбб  думаня  v.  мьі- 
eszköz  средство,  спкх,  знаряд, 
(torna)  прилад;  — öl  способ-и- 
ти  -лю  -иш,  посредствовати; 
— ölhető  можливий  до  пере- 
веденя. 

észlel  спостеркга-ти,  догляну- 
ти -у  -еш,  - дати,  за-по-мкча-ти ; 
— és  с.постереженя,  помкченя, 
доглядованя  п;  — ő спостері- 
гач, до-на-глядник. 
eszme  идея,  думка;  — csere  ви- 
міна думок;  —і  идейний  ; — 
társítás  сполученя  идей. 
eszmél  опамятатися,  приходити 
до  себе,  о-про-чуни-тися  -я- 
тися,  стям-ити  -лю  -ишся;  — 
et  память  /.  тямка,  притом- 
носте; — etre  hozni  привод-ити 
-жу  -иш  до  памяти;  — etlen 
безтямний,  безпамятний,  не- 
притомний.# 

eszmény  идеал; — і идеальннй;  — 
iség  идеализм  т\  — it  идеали- 
з-овати  ; — ités  идеализованя. 


észrevehetetlen — ezelőtt 


117 


észre-vehetetlen  незамітний,  не- 
завважаємий;  — vehető  при- 
за-мітний,  слідннй;  — vesz 
при-по-замі-тити  -чу  -тиш,  -ча- 
ти; збач-ити  -у  -иш;  спостер-і- 
га-тй,  -егти  -ежу;  змірковати; 
завваж-ити  -у  -иш,  -ати;  — vet- 
tem rajta  я спостеріг  на  нім; 
— vétel  спостереженя  п.  за- 
при-мітка;  — vétet  дати  комусь 
завважити;  — vétlen  неспосте- 
реженьїй,  непри-неза-мітний. 
észszerű  раціональний;  — lég  в 
розумний  спосбб  v.  раціональ- 
но; — ség  раціональность. 
esztelen  безумний;  — ség  неро- 
зумний, безум-іє,  -нбсть. 
esztendő'  1.  év. 

eszterg-a  токарня  /;  — ályos  то- 
кар; — ályoz  точ-ити  -у  -иш. 
Esztergom  Остригом. 
étel  страва,  іда,  ідло,  корм,  по- 
жива; — maradék  недоідки  pl. 
Etelka  Аделайда. 
etet  год-оватй  -ую  -уєш,  корм-и- 
ти  -лю  -иш,  дати  істи;  — és 
годбвля  /.  кормленя  п ; ló  — ése 
az  útban  попас  коней  в до- 
розі. 

ét-kezés  харчованя,  стравованя, 
костованя  п ; — kezik  страв-о- 
ватися,  харчовати;  —lap  ідаль- 
ний  лист;  — len-szomjan  без 
іди  и напитку;  — terem  і даль- 
ня, столова. 

• étvágy  апетит,  смак;  jó  — at 
смачного;  - — gerjesztő  апетит- 
ний, смачний. 

Európa  Европа;  —і  европейский, 
su'bs.  европе-єць,  -йка. 
év  рок,  гбд;  a műit — еп  минув- 
шого  року  V.  лони;  ezen  az 
— еп  сего  року;  a jövő  — еп 


на  будучий  рок;  10 — vei  eze- 
lőtt перед  десятьма  роками, 
десять  роков  тому  назад;  — 
elején  на  початку  року;  — vé- 
gén на  кбнци  року;  5 — е ап- 
annak  пять  роков  тому;  —eken 
át  літами,  цілими  роками ; - — 
enkint  кождого  року,  щорочно; 
— ről-re  из  рока  на  рок,  що- 
évad  сезон.  [рбчно. 

evangélikus  евангелицький. 
Evangélium  Євангеліє, 
evangélista  євангелист. 
evés  ідіня  72.  іда,  іжа  /;  — ivás 
ідіня  и питя.  [р очний, 

éves  рочньїй;  húsz — дваццять 
evet  (mókus)  білка,  білиця,  ви- 
вірка. 

evez  весловати;  — és  веслованя; 
—о  весло;  — ős  весловий,  ве- 
сляр; — ős  hajó  весловий  ко- 
рабель. 

év-ezred  тисячолітіє;  — ezre- 
des тисячолітний ; —folyam 
рбчник  772  ; — forduló  рбчниця  /; 
— járadék  рента;  — könyvek 
літопис  772;  —negyed  чет- 
верть рока,  квартал ; —szak 
пора  року;  — szám  число  року; 
- — század  столітя,  вік;  — szá- 
zados столітний,  віковий ; 
—tized  десятолітя;  — tizedes 
évi  рочньїй.  [десятолітний. 
éviekéi  тріпа-тися. 
évodik  7.  грнз-ти  -у  -еш,  скор- 
б-овати;  2.  задира-тися,  глу- 
з-овати  з ким,  из  кого, 
evo-kanái  столова  ложка;  — esz- 
köz прибор. 

ez  сей,  сесь,  сеся,  се,  (сесе); 
ez  az  apám  се  мбй  отець;  — 
alatt  пбд  сим,  тим  часом;  — 
— által  через  се;  — előtt  перед 


118 


ezelőtt — fájd 


сим,  ранше ; 100  évvel  — előtt 
перед  сто  роками, 
ezen  1.  ez.  на  сім;  — felül  над 
сим;  — kívül  кромі  сего;  — 
közben  посеред  сих;  — пеі  сим; 
— túl  по  сему,  од  теперь. 
ezer  тисяч- а /;  ezren  voltak  бьіло 
их  тьісяча;  — féle  тьісячеракий; 
— jófű  золототисячник,  ясе- 
нець т.  центорія;  — mester 
штукарь;  — пуі  тисяча  и ти- 
сяча; — szer  тисячу  разов;  — 
szeres  тисячкратньїй. 
ez-ért  за  се,  про  се,  через  се ; 
— okból  по  сій  V.  из  сеі  при- 
чини; — óta  од  сего  часу  v. 
од  тогди. 

ezred  полк  т\  — es  полковник 
т;  — ік  тисячний;  — orvos 
полковий  лікарь;  — parancs- 
nokság велительство  полку. 

F 

fa  (élő)  дерев- о dem.  -це;  (szá- 
raz) древо,  дрова;  (tüzelő)  па- 
ливо п.  adj.  деревляний. 
fácán  фазан,  бажант. 
facsar  мяц-н-ути  -кати;  кру-тити 
-чу  -типі.  [вати, 

faggat  визвід-овати,  випьіт-о- 
fagaras  вольхова  дутка. 
faggyú  лой;  — s лоєвьій. 
fagy  7.  мороз;  (kis — ) приморо- 
зок; 2.  (ige)  мерзн-ути  -у  -еш; 
— ni  kezd  береся  на  мороз ; 
— ás  замерзаня  п;  — ászt  мо- 
ро-зити  -жу  -зиш;  — lalt  моро- 
ж-еноє,  -ина;  — os  мороз-ний, 
-овьій;  — os  szent  змерзлюх ; 
— pont  точка  замерзаня. 
fa-gyöngy  омело;  — háncs  кора, 
лико;  — héj  цинамон,  цмин, 


ezre-nkint  по  тисячам;  — s ти- 
сячка. 

ez-után  потом  V.  потому,  одтак; 

—úttal  сим  разом, 
ezüst  срібло  п.  сріб-ний,  -яний, 
-ерний;  — bánya  копальня 

срібла,  сріблокопня ; — csen- 
gésű сріблозвучннй ; — edény 
срібна  судина;  — érc  срібна 
руда  /;  — érték  сріберна  вар- 
тость;  — fehér  срібнобілий ; 
— ös  срібняний;  — ös  -ara- 
nyos срібнисто-золотнй ; — öz 
срібн-ити  -ю  -иш;  — özött  по- 
срібленний ; — pénz  срібняк 
т.  срібник;  — rúd  брусковоє 
срібло;  — tartalmú  срібни- 
стьій;  — veret  срібний  окув  т : 
— vizű  срібноводннй. 
ezzel  сим,  з сим. 


цімент;  — iskola  овочева  школ- 
ка  V.  ш.  дерев;  — jankó  туман, 
faj  род,  порода,  раса, 
fáj  бол-іти  -ю  -иш;  — a fejem 
болить  ми  голова;  — dalmas 
болесннй,  болізний;  — dal- 
matlan  безболізний;  — dalom 
/.  боль  т.  болізнь  /;  2.  — da- 
lom на  жаль,  о горе;  — dalom 
csillapító  боль  усміряючий ; 
— dalom  dij  заплата  за  боль; 
— dúl  забол-іти;  — Іаі  жал-о- 
вати;  — ó болючий,  болячий; 
— ó seb  болюча  рана;  — ó szív- 
vel з болючим  сердцем  v.  з 
болем  сердця;  — dalom  kiáltás 
болізний  крик;  — dalom  teljes 
повен  болю.  [ґотка. 

fájd  (kakas)  глухан,  ґотур;  (tyuk) 


fajrokon — fárasztó 


119 


faj-rokon  одноплеменннй ; — ro- 
konság одноплеменность;  — 
súly  тягар  питомьій. 
fajta  рбд,  тип,  paca,  порода ; 

magunk — наський, 
fajtalan  розпустньїй;  (férfi)  блуд- 
ник, блудньїй ; (nő)  блудниця  ; 
— ság  блуд,  розпуста,  нечи- 
стота. 

faj-ul  вьірод-итися  -жу  -диш,  -жо- 
ватися;  — zat  вьірод. 
fakad  7.  вьіте-кати  -чу  -чеш,  ви- 
тіка-ти;  вьірин-ати,  -ути;  вьі- 
пльїн-ути;  2.  (bimbó)  пука-ти  ; 
3.  sírva,  nevetésre — вибухи- у- 
ти  -ати  плачем,  сміхом, 
fakaszt  7.  (forrást)  одкрьі-ти, 
пуч-ити  -у  -иш;  2.  (könnyeket) 
приводити  до  слез. 
fa-kéreg  луб(ок),  кора  из  дерев; 
— kereskedő  торговник  дрова- 
ми ; — keret  деревляна  рамка  /; 
— metszet  вирізка  на  дереві, 
дереворит  т ; — munka  зруб  т\ 
— olaj  олива;  — raktár  склад 
дров;  — szén  деревний  уголь 
т ; — tányér  деревляна  миска; 
— törzs  пень  т;  — vágás  ру- 
баня  v.  рубанка  дров;  — vágó 
древоруб,  рубач, 
fáklya  смолоскип.  [ — ul  линяти, 
fak-ó  буланий,  гливий,  збутілий; 
fal  стіна,  мур;  ne  fesd  а — га 
az  ördögöt  не  викликуй  вовка 
из  ліса;  — törő  муролом,  та- 
ран т ; — az  мур-овати. 
fal  (ige)  ж-ерти  -ру  -реш;  — ánk 
пажерливий,  пажерннй  subs. 
пажера  т=/ ; — ás  пожираня; 
— ánkság  пажерливость;  — at 
кусок,  шматок  т ; — atoz  спо- 
житк-овати,  закуш-овати. 


falevél  лист  gén : -у  т.  dem.  ли- 
сток, coll.  листя  п ; a kertben 
susognak  а — ek  в саду  ли- 
стоньки  шумлять, 
fal-festmény  стінний  малюнок ; 
— і naptár  стінний  календарю; 
— і óra  стінний  годинник  т ; 
— і tábla  на-стінна  табла  /; 
— ragasz  плакат  т. 
falka  стадо  п.  ватага  /. 
falu  село  п ; — п на  селі;  — beli 
из  села;  — cska  сільце  п; 
— háza  сільска  хижа, 
falusi  сільский  subs.  селянин; 
(по)  селянка  pl.  -яне;  — nép 
селянство;  — asan  по  сільски 
по  сільскому. 
fánk  пампу-х,  -шок. 
fanyalodik  забагнутися, 
fanyar  терпкий ; — ság  терпкость. 
fárad  том-итися  -лю  -иш,  тру- 
д-итися  -жу  -иш;  — almas  труд- 
ний, у-за-трудливнй ; — alom 
труд  т;  — hatatlan  неутомний; 
— oz  стара-тися  около  gén. ; 
— ozás  старання,  заходи  pl. 
труд;  — ózó  трудячий;  — ság 
труд,  трудность,  утома;  nem 
érzi  а — ságot  утоми  не  чує ; 
— ságos  трудний;  — t утомле- 
ний, змучений. 

farag-  струга-ти,  різб-ити  -лю 
-иш;  тес-ати  -шу  -шеш;  — ás 
тесаня  п.  різьба,  струганя ; 
— atlan  неотесаний;  — ászát 
різбарство;  — ó mester  різ- 
барь,  стругач,  тесло  т — п ; 
— vány  різба. 

fáraszt  труд-ити,  том-ити,  ну- 
д-ити  І.  fárad;  a lovat  — апі 
трудити  коня;  lábat  томити 
ноги;  — ó утомляючий,  утруд- 
няючий, нудний. 


120 


farcsont— fegyvererő 


farcsont  гузовка. 
fark  xböct  m;  — át  csóválni  кру- 
тити хвостом. 

farkas  вовк  m.  (nőstény)  вов- 
чиця adj.  вовчий;  — t emle- 
getni про  вовка  промовка,  а 
вовк  тут;  együtt  kell  üvölteni 
а — okkal  з вовками  жити,  по 
вовчому  вьіти ; — bőr  вовча 
шкура;  — cseresznye  вовча  яго- 
да; — kutya  вовкодав,  вовчак; 
— verem  вовча  яма,  вовковина 
/;  — vonitás  вовковьій. 
farsang  мясниці  pl. 
fás  деревистий,  лісний;  — it  за- 
садж-овати  деревами;  — kama- 
ra древотня,  древарня  /;  — ko- 
sár кошик  для  дров, 
fásul  збайдужі  ти;  — t притуп- 
лений; — tság  байдужность. 
fatenyésztés  плеканя  дерев, 
fátyol  /.  велон,  серпанок;  2.  за- 
слона; — t borítani  кидати  за- 
слону на  асс.;  — os  /.  (hölgy) 
в серпанку;  2.  (hang)  тупий 
голос;  — о£  заслон-ити  -ю  -иш, 
-яти,  -ювати. 
íázás  зябненя,  мороз  т. 
fazék  горн-ець  gén.  -ця,  горня 
gén.  -ти  п.  горнятко  п.  горщок, 
fazekas  гончарь,  adj.  гончарский; 

— műhely  гончарня  /. 
fáz-ik  мерзн-ути  -у  -еш,  зябн-ути; 
úgy  — от  так  ми  студено^.  зим- 
но; — *ékony  зябливнй,  мерз- 
лявий.  [тень, 

február  фебруар  т.  лютий,  лю- 
fecseg  лопо-тати  -чу  -чеш,  -ніти; 
блянда-ти;  — és  лопотня,  гу- 
торка,  балакня;  — esi  hajlam 
балакливосгь,  лопотливость ; 
— о лопотливий,  балакливий 
subs.  лопо-тун ; (по)  -туха. 


fecsér-el  марн-овати,  розтрач-о- 
вати;  — lés  марнованя  п.  мар- 
нотравство,  розтрата, 
fecske  ластовка  /.  adj.  ласто- 
вячий;  füsti — л.  днмовка;  — fű 
(vérehulló)  зелемозень. 
fecskend-ez  бризка-ти,  кроп-ити 
-лю  -иш;  — о бризкалка,  стри- 
кавка;  tűzi  — ő сикавка,  га- 
силка  /. 

fed  кри-ти,  покрива-ти;  — él  по- 
на-кривка,  дах,  кровля  /;  (könyv) 
окладника;  — élzet  помост;  (ha- 
jón) палуба,  поклад;  — etlen 
од-нена-критий,  — ett  покри- 
тий; — ez  7.  кри-тися;  2.  (költ- 
ségeket) покри-ти  -ва-ти  (кош- 
ти) ; — ezet  покрнтя  п ; — ő subj. 
покришка,  покривка  adj.  по- 
кровннй. 

fedd  порица-ти  кого,  докоря-ти 
кому,  ган-ити  -ю  -иш  кого ; 

— és  порицаня  п.  докор;  — о 
докор-ливий,  -ний ; — őleg  до- 
корливо;  — hetetlen  бездоган- 
ний, бездокорний. 
fegy-elem  дисциплина,  карность; 

— elmetlen  розпущений,  неди-  ; 
сциплований ; — elmez  держ-а- 
ти  когось  в карности;  — еі- 
mezett  дисциплинований,  ди- 
сциплинарньш;  — elmi  vizs- 
gálat дисциплинарка  /;  — епс 
вязень,  -зня  т.  арештант;  — 
ház  арест,  каторга,  вязниця  /. 
fegyver  оружіє  72.  зброя,  руШ- 
ниця,  пушка  /;  — t letenni  скла- 
дати оружіє;  — ге  до  зброі  ; 

— t fogni  стати  до  зброі;  — 
barát  дружинник ; —barátság, 
дружинництво  /2;  — csattogás 
брязкот  оружий;  — es  у-з-о- 
ружений,  збройний ; — erö 


fegyveresen — fejedelmi  udvar 


121 


оружна  сила  /;  — esen  оруж- 
но,  збройно;  — ez  у-збро-ити, 
-ювати;  оруж-ити  -у  -иш, 
-овати;  — fogható  здобний  до 
зброі;  —gyakorlat  войскові 
вправи;  —gyár  пушкарня  /. 
— hordozó  зброєносець,  оруж- 
ник,  т.  чура  m=f ; — kezés 
узброєня  /і;  — kezik  оруж-ити- 
ся  -у  -ийі,  збро-итися;  — ko- 
vács пушкарь;  —letétel  здоже- 
ни оружій;  — -szünet  примири  п. 
примирок;  —tár  зброівня  /. 
арсенал  т ; —télén  безоруж- 
ньій,  безбройньїй;  —tűz  руш- 
ничий  огень;  — viselés  ношеня 
оружія;  — zet  узброєня  п. 
ehér  білий;  nagyon—  білень- 
кий; — arcú  білолиций;  — edik 
біліти;  — rés  біля-вьій,  -стьій, 
біловатьш;  — en  izzó  розжа- 
рений до  білости;  — hajú  бі- 
ловолосий; — it  біл-ити  -ю  -иш, 
-овати ; (vászn.)  блішити ; — je 
білковина;  білок;  — kávé 
білошка;  —kezű  білорукий; 
— lábú  білоногий,  білонож- 
ка  /;  — lik  біліти;  — ló  сивий 
конь,  сивак  /ті;  — nemű  біля  п. 
білизна  /;  — nép  бабня  п ; — 
— ség  білость,  біль  772  ; — sza- 
kállú  білобородий;  — szárnyú 
білокрилий;  — személy  челя- 
дина; — szilva  білиці  pl. 
fej  (ember)  голова;  dem.  голо- 
в(онь)ка ; (növény)  головка ; (ló) 
лоб  772.  adj.  головяний;  okos 
— розумна  голова,  головач  т ; 
—jel  neki,  lefelé  stb.  стрімго- 
лов; fedetlen  — jel  одкритою 
v.  обнаженною  головою;  nem 
esett  а — éré  на  упав  на  го- 
лову; он  не  в тімя  битий; 


— be  borul  складатися  в го- 
ловки; — én  találja  a szeget  тра- 
фив на  головку;  — et  hajtani 
при-у-клонити  v.  понурити  го- 
лову; nagy  — ű káposzta  к-а 
пуста  головата;  üres  — ű пу- 
стоголовий ; — adó  подушне, 

поголовне;  — bólintás  киваня 
головою; — bólintó  покивач  т; 
— enkint  поголовно;  — ék  ка- 
рабуля;  — es  упертий,  кора- 
вий;  — е lágya  тімя  п ; — es 
saláta  головата  салата/; — ét- 
ién безголовий;  — etlenség 
безголовя  72;  — evétel  главо- 
сіки;  — ez  стина-ти  стяти  зо- 
тну  -непі  голову,  обезголови- 
ти; — forgatás  головокрут,  — 
— ezet  заглавіє;  — fa  нагробок; 
—fájás  боль  772.  голови;  —ken- 
dó' хустка  на  голову;  — коЦ 
чіпець;  — munka  умова  робо- 
та; — tető'  тімя;  egész  а — е 
tetejéig  од  стоп  до  голови; 
törés  ламаня  голови,  голово- 
ломка; — töró'  запутаний,  за- 
мотаний; загадка;  — párna  по- 
душочка,  заголовок;  — -vesztés 
7.  одрубаня  голови;  2.  без 
голови;  — vesztésre  ítélni  ка- 
ра-ти  на  горло  v.  горлом. 

fej  (igTe)  ДО-ити  -ю  -иш ; — és 

доіня  72;  — ős  tehén  дойна  ко- 
рова /. 

fejedelem  князі?,  володар;  — fiú 
княжя  gén.  -ти  п ; — asszony 
княгиня  dem.  княгинечка  /; 
(apáca)  гуменя  /;  —leány  кня- 
гівня ; — ség  княжество  п. 

fejedelmi  князьский,  княжий;  — 
lég  по  княжому  ; — udvar  кня- 
жий двор. 


122 


fejlődik — felad 


fejl-ődik  розвитися  -зовю  -зо- 
веш, розви-нутися  -ну  -еш, 
ва-тися;  — emény  вьіслід  т; 
— észt  1.  fejlődik  „ся“  nélkül ; 
— ett  ( — etlen)  (не)розвинутьій; 
— ődés  розвиток  gén.  -тку,  роз- 
вбй,  розрбст. 

fejsze  топбр  т.  сокира,  балтина. 
fejt  (ruhát)  пор-оти  -ю  -еш,  роз- 
порювати; követ  розломл-ю- 
вати;  товч-и  -у  -еш. 
fejteget  розбира-ти,  розклада-ти, 
розясн-ювати;  — és  розбираня, 
розббр,  розвідка, 
fék  путо,  гальмо  п.  гамбвка ; — 
en  tart  погамовати;  — ez  спиня- 
ти, пута-ти,  гам-овати,  в-здер- 
ж-овати;  — télén  непогамова- 
оьій,  нестриманий,  некоряз- 
ньій;  — telenkedik  некорязити, 
безряд-ити  -жу*  -иш. 
fekbér  складове, 
fekély  веред,  чиряк,  боляк,  струп 
— es  чиряковатьій;  — esedik 
струпіші-ти,  ятритися  -ю  -иш. 
fekete  чорний;  — hajú  чорново- 
лосий; — ség  чорнб-сть  -та  /; 
— szemöldökű  чорнобрив-ець, 
-ка;  szemű  каро-  чорно*  окий; 
— szürke  темно-сірий;  F. — ten- 
ger Чорне  море ; — tengeri 

чорноморский  subs.  чорномо- 
рець -ка. 

feket-éllik  чорні-ти;  — és  чор- 
нявий; — és-fehér  чорнобілий; 
— it  чорн-ити  -ю  -иш. 
fek-szik  леж  ати  у -иш;  — tét 
по-класти;  — üdni  ліга-ти  -ю 
-єш  лож-итися  -у  -иш;  — vés 
лежаня  п.  положеня  п;  magas 
— vésű  високо  поставлений ; 
— vő  лежачий;  — vő  beteg  об- 
ложно хвирий;  — vő  hely  лігво, 


леговище;  — vőség  недвижи- 
мбсть,  н еру  ХОМО  сть  /. 

fel  /.  в гору,  до  гори,  горі  іп 
сот.  ви-,  на-;  2.  горі!  вставай! 

fél  7.  половина  in  compos.  пбв 
gén.  половиця;  — akkora  поло- 
вина того;  más — пбвдруга,  пбв- 
тора;  — utón  на  пбв  дорозі;  • — 
rendszabályok  половинні  сред- 
ства;  — literes  пб^литрбвка ; 
— öt  óra  пбв  до  пятоі:  — ablak 
пбвокбнце;  — álom  спбв  сон, 
дримка  /;  (сіро)  пбвтопанки  ; 
— év  пбврбк;  — éves  пбврбч- 
ний;  —gömb  пбвкукя  /;  — ho- 
mály смерк;  — hold  пбвмісяця; 
— holt  пбвмертвий;  — ig  до 
половини;  — hangosan  пбвго- 
лосно;  — isten  пбвбог;  —kör 
пбвколо,  повкруг;  — meztelen 
пбвнагий,  пбвголий ; — órás 

пбвгодинннй;  — sziget  пбвост- 
ров;  — testvér  первьтй  брат, 
зведенята  pl.)  — vad  на  пбв  ди- 
кий;— vér  пбврасовий  (кбнь); 
— világ(i)  7.  пбвсвіт(-овий)  ; 2. 
сторона  /. 

fél  (ige)  бо-яти  -ю  -ишся  кого,; 
страха-тися  кого,  ляка-тися 
кого;  — elem  страх,  ляк;  nagy 
— elem  fogta  el  побратися  вели- 
кого страху;  páni  — elem  по- 
полох  т\  — elem  nélkül  без- 
боязний; — elmében  из  страху; 
— elmetes  страш(ен)ний,  стра- 
ховитнй,  Грозний;  — énk  — ős 
боязливий,  лякливий,  трусли- 
внй;  — énken  — ősén  боязливо, 
боязно;  — említ  страху  завда- 
вати; стра-ха-ти,  -ш-ити,  -у 
-иш;  настраш-овати. 

felad  /.  (várat)  з-пере-да-ти  -м 
-ш,  -вати;  2.  (ételt)  пода(ва)ти. 


feladja  a reményt — felbuzdul 


123 


постав-ити  -лю  -иш,  -ля-ти; 
3.  (kérdést)  постав-ити,  -ляти 
(вопрос),  завда(ва)ти  (вопрос); 
— ja  a reményt  оставити  на- 
дію; 4.  (levelet)  на-зав-да(ва)- 
ти  (лист);  5.  (feljelent)  по-за- 
вда(ва)ти;  — ás  7.  передача, 
здача;  2.  донос,  донесеня; 
— at  — vány  задача,  завданя  п ; 
— ó 7.  доносчик,  подавник;  2. 
(levél)  по-на-давець,  -тель;  — ó 
postahivatal  подавчий  уряд  поч- 
товьій. 

fel-ágaskodik  натягн-ути  -у-ешся, 
натяга-тися;  — aggat  завіш-о- 
вати ; — ajánl  офир-овати;  пред- 
кла-дати;  — ajz  натягн-ути  -у 
-еш;  — akaszt  за-по-ві-сити 
-шу  -сиш,  -шати,  -шовати;  — 
akasztja  magát  за-по-ві-ситися. 
feláldoz  посвяч-овати,  пожерт- 
в-овати ; — za  magát  1.  feláldoz 
„ся“-уа1;  — ás  посвяченя,  по- 
жертвованя  п.  одданнность. 
feláll  вста  ти  -ну  -непі,  вста- ва- 
ти -ю  -єш;  — itás  7.  вставле- 
ня  п.  постава;  2.  заложеня  п. 
закладиньї  pl.;  — it  в-по-ста- 
-в-ити  -лю  -иш,  -ля-ти. 
felaprit  роздрббл-ьовати. 
felás  пере-с-коп-а  ти  -лю  -леш. 
felavat  о-по-свя-тити  -чу  -тиш, 
-човати;  — ás  о по-свяченя, 
благословеніє  п. 
felbátor-it-осміл-ити  -ю  -иш,  -я- 
ти;  заохо-тити  -чу  -тиш,  -ч  ова- 
ти ; — itás  заохочованя  ; — odik 
осміл-итися,  -ля- тися ; наб(и)- 
ра-тися  одваги  v.  охотьіт;.  духа, 
félben  на  спбв;  dűlő — розпада- 
ючий ; érő — дозріваючий  ; me- 
nő— идуч-и  -ий;  — hagyni  1. 
abban  hagyni. 


felbérel  найма-ти,  на(н)яти  -йму 
-ймеш;  подкуп-ити  -лю  -иш, 
-ляти  -ю  -єш. 

félbe-szakad  перер-иватися,  -ва- 
ти -рву  -рвешся ; — szakit  пе- 
реривати; (beszédet)  переби- 
(ва)ти;  — szakítás  перерва, 
fel-billen  перехитн-ути  -у  -ешся; 
перехил-ити  -ю  -ишся;  пере- 
важ-ити  -у  -ишся;  — biztat  под- 
стро-ити  -ю  -иш,  -йовати;  под- 
охоч-овати,  -тити  -чу  -тиш; 
пбдговорити,  подрадити,  пбд- 
мовля-ти,  -ити. 

felbom-lik  розвяз-оватися,  -ати 
-жу  -жешся;  розвод-ити  -жу 
-ишся,  розве-стися  -ду  -деш 
1.  bomlik;  — lás  розвяз-иня,  -ка, 
розклад. 

felbont  /.  розріз-овати,  розло- 
жити;  2.  (levelet)  розпечата-ти; 
3.  розвяз-ати,  -овати;  — ás  роз- 
вязаня,  розвод. 

felbor-it  (по)пере-вьі-вернути  -ну 
-неш,  -та-ти  -ю  -єш;  — ul  1. 
— it  „ся“-уа1;  — zol(ódik)  ко- 
сма-тити  -чу  -тиш(ся). 
felbor  нашкбрниця  /. 
felbosz-it  розяр-ити  -ю  -иш;  о- 
злоб-иги  -лю  -иш,  розбісн-ити 
• ю -иш,  розлют-овати;  — ül 
1.  — it  „ся“-уа1;  — ülés  розяре- 
ня,  озлобленя;  — ült  розяре- 
ньій,  розлюченьїй. 
felbujt  пбдбур-ити  -ю  -иш,  -ю- 
вати,  пбдбунтовати;  — б бун- 
товни-к,  -ця  adj.  бунтарский. 
felbukik  перевер-н-утися,  -тати- 
ся,  повал-ити  -ю  -ишся. 
felbuzd  -it  за-пбд-охо-човати,  -ти- 
ти -чу  -тиш;  роз-за-грі-ти  -ю 
-єш,  -ва-ти  до  gén.;  — itás  за- 
охота;  — ul  роз-за-пал-ити  -ю 


124 


felbuzdulás — felelős 


-ишся,  -юватися;  — ulás  запал, 
загарливость. 

felcicomáz  косор-ити  -ю  -иш; 

(magát)  причепур-ити(ся). 
felcihelodik  позбира*ти  -ю  -єшся. 
felcsap  7.  вьіби(ва)тися;  2.  (láng) 
вьібух-ати,  -нути;  (vlminek)  ста- 
не чимсь;  — ódik  вьібухатися. 
felcserél  за-об-мкн-ити  -ю  -иш, 
-ьовати,  -я-ти;  — ó'dik  u.  а. 
„ся“-уа1. 

fel-csigáz  напруж-ити  -у  -иш, 
-овати;  — csigázott  нарванньїй, 
напружений;  — csiklandoz  зла- 
. ком-ити  -лю  -иш. 
feldagad  о-на-пухн-ути,  -ати. 
feldarabol  роздроб-ити  -лю  -иш, 
-л-ьовати,  -ля-ти. 
felder  -it  /.  розвесел-ити  -ю  -иш, 
-я-ти;  роз-вьі-ясн-ити  -ю  -иш, 
-я-ти;  2.  од-ви-роз-крн(ва)ти, 
од-роз-слоньовати; — ül  7.  (пар) 
свита-ти,  зорк-ти  -ю  -єш,  бла- 
гословиться на  день;  2.  роз- 
вьі-ясн-ити  -ю  -ишся,  -я-тися. 
feldicsér  вьіхвал-ити  -ю  -иш,  -я- 
ти,  вьіславля-ти;  — és  вьіхва- 
льованя. 

feldíszít  укра-сити  -шу  -сиш, 
-ша-ти;  при-у-б-рати  -еру  -ереш, 
-ира-ти;  — ett  прибраний,  укра- 
шеньїй. 

feldob  кинути,  вергти,  метати  в 
гору,  горк  1.  dob. 
feldolgoz  оброб-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти;  оправ-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти;  — ás  обробленя  п.  опра- 
ва /;  — ó оправляч. 
fel-dől  по-з-вал-ити  -лю  -ишся ; 

— dönt  по-з-вал-ити  -лю  -иш. 
feldúl  збур-ити  -ю  -иш,  зруйн-о- 
вати,  розвал-ити  -ю  -иш. 


felé  ид  dat . — m ид(о)мнк;  este 
— под  вечер;  vége—  под  ко- 
нець;  10  óra — коло  десяток 
годиньї;  kelet  felé  на  всход  v. 
восток. 

féle  1.  fajta;  egy — однаковий; 
egy  — ség  однаковость;  két — 
двоякий. 

felebarát  ближній, 
fellebbez  апел-овати,  одклика- 
ти  -ю  -єшся  до  вьісшого  суду; 
— és  апелація,  одклик;  — ési 
fórum  апелаційньїй  суд. 
felébr-ed  про-з-буд*итися  -жу 
иш,  -ж-оватися;  — edés  про- 
будженя  п ; — észt  1.  — ed  „сяа 
nélkül. 

feled  заб-ьіти  -уду  -еш,  -ьіва-ти 
кого,  що;  — ékeny  забьітли- 
вьій,  забутньїй,  subst.  забудь- 
ко т = п;  — ékenység  забьітли- 
вость,  забудьковатость;  — és 
забутя  п;  — ésbe  merült  мину- 
лося-забьілося  ; — heteden  не- 
забутньїй;  — kezik  1.  feled  „ся“- 
val ; — tét  дати  забити, 
feléget  спал-ити  -ю  -иш,  спопе- 
л-ити  -ю  -иш. 

felegyenes-edik  вьіпро-стити  -щу 
-стишся,  -стовати;  вьіпрям-ити 
-лю  -ишся,  -ля-тися;  — it  вьі- 
прост-ати,  -овати;  вьіпрям-ити 
felékesit  1.  feldíszít.  [-ля-ти. 
felekezet  вкроисповкданя  п ; — і 
конфессійньїй,  вкроисповкд- 
ньій;  — і iskola  церковна  v. 
вкроисповкдна  школа, 
felel  /.  одповк-сти  -м  -ш  -сть, 
-да-ти,  одвк-тити  -чу  -тиш, 
-ча-ти,  -т-овати;  2.  (vlmiért) 
одповкдати  за  що;  — és  од- 
вкчаня  п ; — et  одповкдь  /. 
отвкт  т ; — ős( — ség)  одвк- 


felelőségre  vonni — felfedező 


125 


чаль-ньїй  (нбсть),  одповідаль- 
ньій,  (-ность);  —őségre  vonni 
взяти  на  одповідальнбсть  ; — 
őséget  viselni  бьіти  одповідаль- 
ньім; — tét  внзвід-ати,  -овати; 
вьшьіт-ати,  -овати;  — tetés  вьі- 
звідованя,  вьіпьітованя  п. 
feléle-d  ожи-ти  -ву  -єш,  -вати ; 
очун-яти  -яю  -яєш,  -ньовати; 
— szt  ожив-ити  -\ю  -иш,  -ля-ти; 
воскре-сити  -шу  -сиш,  -ша-ти. 
félelmes  страш-ньїй,  -енньїй. 
felemás  нербвний,  неоднаковий, 
мішаний. 

felemel  з-пбд-няти  -бйму  -бймеш, 
-нима-ти;  пбднес-ти  -у,  -еш, 
пбдно-сити  -шу  -сиш,  пбдно- 
ш-овати;  — ni  szavát  пбднести 
голос;  — és  пбднесеня,  пбд-. 
нятя  п;  — kedik  пбд-няти  -ой* 
му  -бймешся,  -ниматися;  пбд- 
нес-тися,  -цо-ситися  — elő  ér- 
zés пбдняте  почутя. 
felemészt  п(р)оісти  -м  -ш,  п(р)о- 
іда-ти  -ю  -єш;  з’ужи-ти  -ю 
-єш,  -ва-ти,  спотреб-овати ; — 
— és  з’ужитя,  спотребованя. 
felemlít  спом-нян-ути,  -ина-ти. 
felenged  розтои-ити  -лю  -ишся, 
-ля-тися,  розпу-ститися;  a jég — 
лед  розтопляєся. 
félénk  /.  боязливий,  трусливий; 
2.  полохливий,  жахливий;  — 
ség  боязливбсть,  жахливбсть. 
felényi  половин(к)а,  пбв  того; 
— ге  на  половину,  на  спбв, 
на  поли,  до  половини,  пбв- 
на-пбв. 

felép-it  вн-з-буд-овати,  постро- 
ити;  — ül  7.  — it  „CH“-val;  2. 
(betegségből)  вмздоров-ити-лю 
-ишся,  виго-йити  -ю  -ишся, 
-юватися. 


felér  7.  (vlhová)  достиг-нути,  -а- 
ти,  досяга-ти;  доход-ити  -жу 
-иш;  2.  (észel)  похоп-ити  -лю 
-иш;  3.  (vlmivel)  рбвня-ти  -ю 
-єшся  кому,  чому, 
felereszt  розпу-стити,  -ска-ти, 
-ща-ти. 

feles  спбльний ; (gazda)  спбль- 
н-ик  (по)  -иця. 

feleség  супруга,  подруга,  жона, 
felesel  суперечити  -у  -иш;  дока- 
зоватися;  — és  суперечка, 
felesket  заприсяг-а-ти,  -(ну)ти 
кого,  побож-ити  -у  -иш  кого; 
— és  заприсяжненя  п. 
felesleg  збиток  gén.  -тку,  над- 
мір, достаток,  звишка,  злишка; 
— es  злишннй;  — esen  на- збит- 
ки, з достатком,  злишно. 
feleszik  по-з-істи  -ім  -іш  -ість, 
-да-ти  -ю  -єш. 

feleszmél  про-о-чун-яти(ся)  -ьо- 
вати,  стям-ити  -лю  -ишся. 
féleszű  придурковатий. 
felett  понад  instr.  верх  gén.  о., 
про  асс .;  — е по-над  instr. ; 
— е jól  áll  занадто  добре  сто- 
ить;  — es  наставник,  верх- 
нбсть,  старшина,  старший, 
félév  пбврбк;  — enkint  пбврбчно; 
— es  пбврбчний,  пбвлітний ; 
— і полугодичний. 
felez  дво-йити  -ю  -иш. 
felfak-ad  отвира-тися;  — ászt  от- 
вира-ти. 

felfal  по-жер-ти,  -а  ти  1.  fal. 
felfed  роз-од-крн-ти  -ю  -єш,  -ва- 
ти; роз-од-слон-ити  -я- ти. 
felfedez  од-кри-ти  -ю  -єш,  -ва- 
ти; вьша-й-ти  -ду  -деш,  -хо- 
д-ити  -жу  -иш;  —és  одкритя 
І п.  вьшахбд;  — о откривник, 


126 


felfedező  ut — felhajt 


вьінаходник;  — ő ut  подорож 
задля  открьітя. 

felfegyver-ez  воруж-овати,  -ити 
-у  -иш,  узброй-ити  -ю  -иш ; 
— kezik  1.  — ez  „ся“-уа1;  — ke 
zés  узбройованя. 
felfejt  роспор-оти  -ю  -еш,  -ювати. 
felfelé  горі,  в гору;  —a  folyón  горі 
felfeslik  1.  felfejt  ся-val.  [рікою, 
felfeszit  /.  ВЬІЛОМ-ИТИ  -лю  -иш, 
-л-ьовати;  2.  роспина-ти  -ю 
-єш,  розоп-нути  -яти  -ну  -неш. 
felfog  7.  (ütést)  подхва-тити  -чу 
-тиш  -човати;  2.  по-з-розумі- 
ти  -ю  -єш,  похоп-ити  -лю  -иш; 
— ad  7.  (cselédet)  на-(н)яти 
-йму  -ймеш,  найма-ти;  2.  (mint 
ígéret)  на(н)яти  -собі  чтось; 
— ás  пониманя,  зрозуміня;  jó 
— ású  понятливьій;  — ó képes- 
ség понятливость. 
felfolyamod-ik  рекур-овати,  од- 
кли-катися;  — ás  одклик  (до 
вьісшоі  власти). 
felfor-dit  з-пере-вер-нути,  -та-ти; 
— dúl  1.  — dit  „ся“-уа1;  a vi- 
lág — dúlt  світ  перевернувся; 
— dulás  переворот,  безлад ; — 
dúlt  переверненьїй;  — gat  по- 
переверта-ти;  — gatás  пере- 
вертаня;  — gatók  переворотні 
люде,  револуціонерьі. 
felforr  закип-іти  -лю  - иш,  -а-ти. 
felfortyan  закип-іти  гнівом;  зво- 
руш-ити  -у  -ишся. 
felföld  верховина:  — і верхови- 
нець -ця;  (férfi)  горняк,  (nő) 
горнячка. 

felfriss-it  о(д)івіж-ити  -у  -иш, 
-овати;  ожив-ля-ти,  -ити  -лю 
-иш;  — itő  покріпливьій;  — ül 
1.  — it  „ca“-val;  — ülés  одсві- 
женя,  прохолода  /. 


felfúj  , на-подду-ти  -ю  -єш. 
felfut  7.  (növény)  вити  -ю  -в’єш- 
ся; 2.  побіг-ти  -нути  1.  fut; 
— ó повой,  -ка. 

felfuvalkod  -ás  надутость,  гор- 
дость;  — ік  пиш-н-ити  -ню 
-иш,  -а-тися  1.  felfúj  „ся“-уа1 ; 
— ott  пьішньш.  гордьій,  надутьій. 
felfúvódik  на-роз-ду-ти  -ю  -єшся, 
-ва-тися. 

felfüggeszt  суспенд-овати;  — és 
суспенза. 

felfűz  нани-зати  -жу  -жеш,  -зо- 
вати;  навоЛо-кти  -чу  -чишся, 
-ліка-ти. 

felgerjeszt  по-з-буд-ити  -жу  -иш, 
-жовати,  зворуш-ити  -у  -иш. 
félgömb  повкуля  /.  adj.  повку- 
листьій. 

felgöngyölít  нав-ити  -ю  -єш. 
felgyógyul  поздорові-ти  -ю  -єш, 
вьі-о-дужа  ти,  вьіхворі-ти  -ю 
-єш;  — ás  о-по-дужаня,  вьіздо- 
ровленя. 

fel-gyujt  запал-ити  -ю  -иш,  -ьо- 
вати;  — gyürkőzni  под-вязати- 
ся,  -касатися,  -пасатися. 
felhábor-it  обур-ити  -ю  -иш;  — 
odás  обуреня  /і ; — odik  обу- 
р-итися,  -юватися;  — odva  з- 
обуренєм. 

felhagy  залиш-ити  -у  -иш,  -а-ти, 
поки-нути,  -да-ти,  занеха-ти ; 
одступ-ити  -лю  -иш,  -а-ти. 
felhajit  1.  feldob, 
felhajt  /.  (italt)  вьіп-ити  -ю  -єш 
до  споду;  2.  (vadat)  споло-ха- 
ти,  -ш  ити  -у  -иш;  3.  (ruhát) 
подко-тити  -чу  -тиш,  -ч-овати, 
одгинати,  одогнути;  4.  (a  hegy- 
re) вьіізд-жати,  -ити  -жу  -иш, 
вьіі-хати  -ду  -деш. 


felhalmoz — feljebb  való 


127 


felhalmoz  на-копич-ити  -у  -иш, 
-овати ; нагромад-ити  -жу  -иш, 
-ж-оваги;  — ás  накопичованя, 
нагромаджованя  п;  — ódik  1. 
felhalmoz  „ся“-уа1.  [вати, 

felhasií  роспор-оти  -ю  -иш,  -ю- 
f elhasznál  ужи-ти  -ю  -єш,  -ва-ти 
-Ю  -ЄШ  ЧОГО,  ЩО  ДО  gen.‘,  ко- 
рьіст-овати  -ую  -єшся  (чим) 
из  чого,  ужитк-овати;  használd 
fel  az  időt,  mig  fiatal  vagy 
уживай  світа,  поки  служать 
літа;  — ás  уживаня,  ужитко- 
ваня,  корьістованя. 
felhat  сяга-ти,  сягн  ути;  дохо- 
д-ити  -жу  -иш,  дой-ти  -ду  -деш. 
felhatalmaz  уповажн-ити  -ю  -иш, 
-ьовати;  уповновла-стити  -щу 
-стиш;  — ás  уповажненя,  упов- 
новлащеня,  повновласть;  — ó 
уповажняючий;  —ott  уповаж- 
неньїй,  повновластник,  повно- 
мочник. 

felhev-it  розгрі-ти  -ю  -єш,  -ва- 
ти, розпал-ити  -ю  -иш;  — ül  зо- 
грі-тися,  розпал-итися,  -юва- 
тися;  розгоряч-оватися,  зду- 
ш-итися  -у  -иш,  зажеврі  ти 
-ю,  -єш;  — ülés  розпаленя  п. 
felhí  по-вьі-кли-кати  -чу  -чеш, 
-овати;  воз-в  ати  -ву  -веш,  -зьі- 
ва-ти;  — vás  возваня,  поклик, 
félhavi  повмісячньїй.  [одозва. 
fél-hivatalos  повофиціяльний, 
урядовий;  — hold  повмісяць 
т ; (török)  дворожньїй  місяць; 
— holt  повмертвий;  — homály 
на-пов-темний,  смерк, 
fel-hord  поно-сити  -шу  -сиш;  — 
hoz  /.  до-при-но-сити,  -нес-ти 
-у  -еш;  2.  згад-овати  -ую-  уєш, 
-а-ти  ; (példákat)  навод-ити  -жу 
-иш,  наве-сти  -ду  -еш. 


felhő  хмара,  облак;  mint  — gyűl- 
tek az  emberek  хмарою  зби- 
ралися люде;  — be  nyúló  у 
хмарьі  сягаючий ; — s хмарньш, 
захмареньїй,  хмарами  повитьій; 
— södik  хмар-ити(ся)  -ить;  — 
szakadás  хмаролом,  туча  /;  — 
tlen  безхмарний;  — zet  хмарьі  pl. 
felhúz  /.  на-по-под-тяг-н-ути  -у 
-неш,  -ати;  под-на-кру-тити  -чу 
-тиш,  -човати;  2.  (cipőt)  обу-ти 
-ю  -єш,  -ва-ти;  3.  (ruhát)  на- 
-у-ді-ти  -ну  -неш,  -ва-ти. 
felidéz  /.  приворож-овати  -ую 
-уєш;  причар-овати  -ую  -уєш 
(духов);  2.  (emlékezetében)  при- 
гад-овати  -ую  -уєш  собі  в па- 
мяти. 

félig  до  половини;  — ingyen  пов- 
дарма;  —kész  недоконченнй; 
— meddig  майже,  мало  що  не. 
fellndul  vlmin  зворуш-итися  -у 
-иш;  о-бур-итися  -ю  -иш,  -ку- 
ватися ; —ás  зворушеня,  о-з- 
буреня  п. 

feimgerel  подбурити  -ю  -иш,  -ку- 
вати -юю  -юєш;  роздражн-ити 
-ю  -иш,  -ювати. 

felír  за-на-пи-сати  -шу  -шеш, 
-с-овати;  — at  надпись  т. 
felismer  о-роз-с-позна-ти  -вати ; 

— és  опознаня  п. 
félisten  повбог. 
felizgat  1.  felingerel, 
félj  aj  dúl  зайойк-нути,  -ати,  скрик- 
н-ути;  — ás  йойканя  п.  йой- 
котня  /. 

feljár  1.  felmegy;  — at  вьіізд  в 
гору,  всход. 

feljebb  висше;  még  neki  áll  — 
єще  ему  стоить  висше;  — való 
наставник,  старший  adj.  стар- 
шина, верхность  /. 


128 


feljegyez — fellelkesül 


feljegy-ez  назнач-ити  -у  -иш, 
-овати,  занот-овати;  запи-сати 
-шу  -шеш,  -с-овати ; — zés  за- 
писка. 

feljelent  зав-по-да-ти  -м  -аш, 
-асть,  -вати ; доно-сити  -шу 
-сиш,  -шовати;  оповк-стити  -щу 
-стиш,  -ща-ти;  — és  донос  т. 
донесеня  п.  скарга  /;  — о до- 
носчик,  доказчик,  доносець. 
feljogosít  уповновла-стити  -щу 
-стиш,  управн-ити  -ю  -иш;  fel 
vagyok  jogosítva  я управненьїй; 
—ás  управненя,  уповновлащеня. 
feljön  7.  вьій-ти  -ду  -деш  на  го- 
ру v.  на  верх;  2.  (пар)  всхо- 
д-ити  -жу  -иш,  вста-ти,  — вати 
1.  áll.  [ру  1.  áll. 

feljut  доста-тися,  -ватися  на  го- 
felkacag  засмк-яти  -ю  -єшся, 
зарего-тати  -чу  -чешся. 
felkantároz  занузда-ти  -ю  -єш, 
зазубел-ити  -ю  -иш. 
felkap  с-под-хоп-ити  -лю  -иш. 
felkapál  по-про-коп-ати  -лю  -леш. 
félkegyelmű  недоумковатьій. 
felkel  вста-ти  -ну  -неш,  -вати ; 
(пар)  всходити,  подойма-тися 
-ю  -єш;  поднима-тися,  под-н-я- 
ти  -ойму  -оймешся;  подвод-и- 
ти  -жу  -ишся;  подве-сти  -ду 
-дешся;  — és  повстаня  п.  бунт; 
— б повстанець,  бунтар, 
felken  пома-зати  -жу  -жеш,  з о- 
вати;  — t помазанець.  [вати, 
felkér  запро-сити  -шу  -сиш,  -шго- 
felkerekedik  заб-рати  -еру  -ерш- 
ся,  схоп-ити  -лю  -ишся. 
felkeres  погляда-ти,  одшука-ти 
-ю  -єш,  -овати. 

felkészül  приготов-ити  -лю  -иш- 
ся, -ля-тися;  вьілад  ити  -жу 
-ишся,  вьілагод-итися. 


felkever  роз-за-коло-тити  -чу 
-тиш,  -ч-овати;  роз-за-вору- 
ш-ити  -у  -иш;  по-за-мк-ш-ати, 
félkezű  однорукий.  [-овати. 
felkiált  загойк-нути  -ну  -неш, 
-ати,  закрич  ати  -у  -иш,  скрик- 
н-ути  -у  -еш;  — ás  оклик  т\ 
— ó jel  знак  оклика. 
felkoncol  заруб-ати,  -овати;  вьі- 
ph-зати  -жу  -жеш,  -о-вати;  вьі- 
тина-ти  (ворога), 
felkoszorűz  увкнча-ти. 
f elkölt  з-про-буд-ити  -жу  -иш, 
félkör  повкруг  т.  [-ж-овати. 
felköszönt  промов-ити  -лю  -иш, 
-ля- ти  при  питю;  — о промова, 
тоаст. 

felköt  (kötényt)  запаса-ти  -ю  -єш 
подко-тити  -чу  -тиш;  (kardot) 
привя-зати  -жу  -жеш,  -зовати 
1.  felakaszt. 

felkúszik  вьіла-зити  -жу  -зиш,  вьі- 
лкз-ти  -у  -еш. 

felkutat  обшука-ти  -овати,  об- 
гляда-ти;  вьіслкдж-овати ; — ás 
обгляданя,  вьіслкджованя,  об- 
шукованя. 

felküzdi  magát  доб-ити  -ю  -єшся 
gén.  добива-тися  gén. 
fel-lángol  запал-ити  -ю  -ишся ; 
— lázad  збунт-оватися,  збур-и- 
ти  -ю  -ишся;  — lázit  о-з-бу- 
р-ити  -ю  -иш;  збунт-овати ; 
— lázitó  обуруючий. 
fellebbent  одтул-ити  -лю  -иш 
(fátyolt  = заслону), 
felleg  1.  felhő;  — vár  цитаделла. 
fellel  най-ти  -ду  -деш,  наход-ити 
-жу  -иш.  [-а- ти. 

fellélegzik  оддьіхнути  -у  -еш 
fellelkes-it  загрк-ти  -ю  єш,  -ва-ти; 
запал-ити  -ю  -иш,  -ювати;  — ül 
1.  fellelkesit  „ся^-val. 


fellendül — felolvasztott 


129 


fellendül  под-нятися  -ойму  -ОЙ- 
меш,  поднима-тися;  розцвіст-и 
-у  -ешся,  -та-тися;  — és  роз- 
цвіт. [ньш. 

fellengzó'  вьісоко-летньїй  -nap- 
fellép вьіступ-ити  -лю  -иш,  -а-ти 
-ю  -єш;  — és  вьіступ  т. 
fellobban  вьібухн-ути  -у  -еш,  вьі- 
буха-ти  огень  1.  fellángol;  — ás 
запаленя,  вьібух;  — ó запаль- 
ний, полумяньїй. 
fellobogóz  прикра-сити  -шу  -сиш, 
-ша-ти  прапорами, 
felmagasztal  про-ви-слав-ити-лю 
-иш,  -ля-ти ; вихвал-ити  -ю  -иш, 
-я-ти. 

felmászik  виліз-ти  -у  -еш,  ви- 
ла-зити  -жу  -зиш. 
felmegy  7.  вьій-ти,  вьіход-ити  1. 
megy;  2.  виізжа-ти;  3.  ступ-и- 
ти  -лю  -иш,  -ати  на;  4.  1.  felmá- 
szik; — az  ára  поднимаєся  ціна, 
felmeleg-szik  за-розо-на-грі-ти- 
ся  -ю  -єш,  -ва-ти;  степл-ити  -ю 
-иш;  1.  — it  „ся“-уа1;  розгоря- 
ч-ити  -у  -ишся,  -оватися. 
felment  увольн-ити  -ю  -иш,  -яти; 

— és  увольненя,  вьізволеня. 
felmér  ви-роз-мір-ити  -ю  -иш, 
-міря-ти,  -мір-ювати. 
felmerül  вьірина-ти  -ю  -єш;  — 
a kérdés  гіодходить  вопрос. 
felmetsz  роз-тяти  -отну  -отнеш, 
розтина-ти;  розрі-зати  -жу 
-жеш,  -з-овати. 

felmond  7.  (leckét)  про-ска-за- 
ти  -жу  -жеш,  зговор-ити  -ю 
-иш,  змов-ити  -лю  -иш,  -ля-ти 
асс.  2.  (szolgálatot)  випові-сти 
-м  -ш,  -да-ти  (службу);  одмо- 
в-ити  -лю  -иш,  -ля-ти;  — ás 
вьшовідь  /;  вьімовленя,  вьі- 
повідженя  п. 


felmutat  по-у-проу-ка-зати  -жу 
-жеш,  -овати;  —ás  указованя. 
felnégyel  чтверт-овати  -ую  -уєш. 
felnémet  горішнонімецкий. 
felnevel  вьіхов-ати,  -овати  -ую 
-уєш;  воспит-ати  -овати. 
felnő  вьірост-и  -еш,  -тати;  — tt 
вьі-до- рослий. 

felnyársal  про-пере-кол-оти  -ю 
-еш,  -ювати;  настром-ити  -лю 
-иш,  -лювати;  (nyársra)  наді- 
ти -ю  -єш,  -вати  (на  рожен); 
проби-ти,  -вати  1.  üt.  [ланя  п. 
felnyergel  осідла-ти;  — és  осід- 
felnyi-lik  отвор-ити  -ю  -ишся ; 
-яти  -ю  -єшся;  одоп-ерти  -ру 
-решся,  -ира-тися;  одчин-ити 
-ю  -ишся;  — t 7.  1.  — lik  ,,'ся“ 
nélkül;  2.  (könyvet)  розгор-ну- 
ти  -ну  -неш,  -тати, 
felnyű-jt  ви-по-дати  1.  ad ; — jtotta 
a kezét  пбдняв  v.  подніс  руку; 
— 1 7.  висяг-н-ути  -ну  -неш, 
-ати  за  чим;  2.  (magasba)  сяг- 
нути, -ати  (на  високо), 
felocsúdik  прочун-ити  -ю  -ишся, 
-ятися;  прочутитися  -чу  -типі, 
felold  7.  розвя-зати  -жу  -жеш, 
-зовати  1.  felment;  2.  розпу- 
стити, -ска-ти  1.  enged;  5. 
увольн-ити  -ю  -иш,  -я-ти;  4. 
(hajat)  розплест-и  -у  -еш,  роз- 
пліта-ти  (волося)  — oz  роз- 
ріш-ити  -у  -иш,  -а-ти;  — ozás 
розрішеня  п. 

felolv-ad  розтоп*ити  -лю  -ишся, 
-ля-тися,  -люватися ; розта- 
н-ути  -у  -еш,  -яти  -ю  -єш ; 
alattad  a jég  — под  тобою 
лед  розтає ; — ászt  1.  — ad 

„ся"  nélkül;  — asztott  розтоп- 
лений. 


9 


130 


felolvas  — f élrevon 


felolvas  про-од-чита-ти;  — ás  npo- 
читаня  n.  одчит  m.  прелекція 
/;  — ó прочитатель,  читач  m. 
чтець  gén.  четця. 
felordit  зарев-ти  -у  -еш,  -ва(і)ти; 

az  oroszlán  — ott  лев  заревав. 
feloszl-ás  розклад,  розвяз-аня  п. 
-ка  /;  — at  7.  розвя-зати  -жу 
-жеш,  -овати;  (gyűlést)  розпу- 
стити, -ска-ти  1.  enged;  — ik 
розвя-затися,  -оватися,  розпа- 
сти  -да-ти  1.  esik. 
feloszt  по-роз-діл-ити  -ю  -иш, 
-ля-ти;  — ás  поділ,  розді/v  т. 
-еня  п ; (tanórák)  розклад  т. 
felól  од,  из  gén.)  a város  — од 
города;  minden  — из  всіх 
бокбв;  — ет  про  мене;  vlki 
— beszélni  про  кого  говорити, 
felölel  за-об-няти  -(о) йму  -(б)й- 
меш,  -бйма-ти;  мі-стити  -щу 
-стиш  в собі. 

felölt  на-о-ді-ти  -ю  -єш,  -ва-ти 
асс.  брати,  беру,  береш  на 
себе;  натягн-ути  -у  -еш,  -ати; 
— ő (ruha)  загортка  /.  каца- 
байка  (női);  — özik  облеч-и  -у 
-ешся,  обліка-тися;  оді-ти, 
-вати  1.  — ölt;  при-у-б(и)ратися; 
— öztet  1.  — özik  „ся“  nélkül, 
felönt  a garatra  пбдкураж-ити  -у 
-ишся,  перегоразд-ити  -жу  -иш. 
felötl-ik  впа-сти  -ду  -деш,  -дати 
в око;  очи  на  себе  стяга-ти; 
— Ő в око  падаючий  v.  впад- 
ливьій.  [ся. 

felövez  о-при-поясати,  опаса-ти- 
felpanaszol  поскарж-ити  -у  -иш- 
ся, пожалк-оватися. 
felpattan  пбдскоч-ити  -у  -иш. 
fel-pénz  завдаток;  — peres  обжа- 
ловник,  позиваючий. 


felpezsdül  закип-іти  -лю  -иш, 
-ати;  — t a vére  сердце  кро- 
вю  закипає. 

felpillant  глипнути,  поглян-ути. 
felpróbál  спроб* овати. 
felrag-ad  7.  с-хапн-ути  -ати;  с- 
пбд-хоп-нути,  -ити  -лю  -иш; 
с-пбд-хва-тити  -чу  -тиш;  2. 
приліп-ити  -лю  -ишся,  -ля- 
ти  ся;  — ászt  1.  — ad  2.  „ся“ 
nélkül. 

felragyog  зася(і)яти  -ю  -єш,  за- 
блищ-ати  -у  -иш. 
felrajzol  нарис- овати. 
felrak  накла-сти  -ду  -деш, -да-ти; 
(szekérre)  натерха-ти  -ю  -єш; 
— ás  накладаня,  натерханя  п. 
felráz  по-тряс-ти  -у  -еш. 
félre  наббк,  набоці;  — beszél 
блудно  говорити;  — ért  недо- 
розумі-ти  -ю  -єш;  — értés  не- 
дорозуміня  п;  — eső  пбдбоч- 
ньій,  оддаленьїй;  — eső  hely 
закут-ок,  -ина;  — fordít  одвер- 
нути, -тати ; одхил-ити  -ю  -иш, 
-яти;  — fordul  1.  — fordít  „ся“- 
val;  hív  покликати  наббк;  — 
húz  одтяг-н-ути  -ати;  — is- 
mer неспозна-ти  -ю  -єш, 
-вати;  — ismert  неспознаньїй; 
— ismerhetetlen  непомильний, 
очевидний;  — lép  проступ-ити 
-лю  -ишся;  — lépés  просту- 
пок ; — magyaráz  хибно  тол- 
к-овати,  мильно  розумі-ти  -ю 
-єш ; — megy  од-бй-ти,  -хо- 

д-ити  1.  megy;  — tesz  одкла- 
сти  -ду  -деш,  одлож-ити  -у 
-иш;  — ugrik  одск-оч-ити  -ака- 
ти 1.  ugrik;  — ver  (harangot)  в 
один  ббк  бити  з дзвоном,  зво- 
нити на  тревогу;  — vezet  з-пе- 
ре-ве-сти  -вод-ити;  — von  од- 


félre  vonul — felszánt 


131 


ве-сти,  -од-ити;  — vonul  од- 
тягн-утися,  -атися,  оддал-ити 
-ю  -ишся,  -ятися,  одступ-ити 
-лю  -иш,  -ати;  —vonulás  од- 
тягненя,  одступленя  п ; — vo- 
nultság  самота  /. 
felrepe-d  розлуп-ити  -лю  -ишся, 
-люватися,  прорв-ати  -у  -ешся, 
прорьіва-тися ; — szt  І.  — ped 
„ся“  nélkül.  [-іта-ти. 

felrepül  подле-тіти  -чу  -тиш, 
felrezzen  з дрожа  ти  ; кинутися, 
felriaszt  с-на-поло-шити  -шу  -иш, 
-ха-ти. 

felró  зачисл-ити  -ю  -иш,  -я-ти, 
зарах-овати;  припи-сати  -шу 
-шеш,  -совати  кому  вину, 
felrobban  вьібухн-ути  -у  -еш, 
-ати,  експлодовати ; — t вьіса- 
д-ити  -жу  -иш,  -ж-овати  у воз- 
дух;  под-орвати  -рьівати  асс. 
felrohan  вибіг* ати,  -ти  -жу  -жиш 
на  гору.  [-иш. 

felrúg  (összeg)  доход- ити  -жу 
felruház  при-о-ді-ти  -ю  -єш,  -ва- 
ти ; уб-рати  -еру  - ереш,  -ира-ти. 
felség  величе(н)ство  п;  маєстат,; 
— árulás  головна  зрада  /;  О 
— е Зго  величе(н)ство  п;  — es 
úr  найяснійший  пан;  — es  ве- 
личний, превосходний;  — jog 
монаршоє  право;  — sértés  об- 
раза маєстату.  [-иш. 

felsegít  (vlmire)  подсад-ити  -жу 
felserdül  над-пбд  рост-и  -у  -еш, 
-ати;  — t пбдрослий. 
f elserken  з-про-буд-ити  -жу  -иш- 
ся, -ж-овати;  — t u.  а.  „ся“ 
nélkül;  пбд-охо-тити  -чу  -тиш, 
-човати.  [хн-ути  -у  -еш. 

felsóhajt  застогн-ати  -у  -еш,  збт- 
f elsorol  внчисл-ити  -ю  -иш,  -я- 
ти;  вилич-ити  -у  -иш,  -о вати, 


навод-ити  -жу  -иш;  — ás  вн- 
численя  п. 

felső  вишній,  висший,  верхов- 
ний, горішній,  старший;  — 
bbség  7.  верхнбсть,  старшина 
/;  2.  верх,  перемога;  — bbsé- 
ges  верховодний ; — bbséget 
gyakorol  верховати  над  ким ; 
— bbséget  szerezni  перем-огти 
-ожу  -ожеш;  — bőr  нашкорни- 
ця;  — fok  найвнсший  степень; 
— folyás  вершина,  верхня  теч- 
ва;  — ház  сенат  т ; — kabát 
плащ  т.  верхня-к,  -нка;  — vi- 
dék верховина. 

felsül  поход-ити  -жу  -иш;  не  вда- 
ти, -ватися;  непов-естися,  -о- 
д-итися  1.  vezet;  — és  неудача, 
неуспіх. 

felszabadit  освобод-ити  -жу  -иш, 
-жа-ти;  — ás  освободженя,  вьі- 
зволеня  /г ; — ó освободитель ; 
— ul  1.  — it  „CB“-vai;  — ulás 
освободженя,  ВНЗВОЛЄНЯ  /2. 
felszaggat  по-роз-рива-ти  -ю-єш. 
felszak-ad  роз-орв-ати  -у  -ешся, 
-рива-тися;  — it  1.  — ad  „ся“ 
nélkül. 

felszáll  /.  подлет-іти  -чу  -иш, 
подліта-ти,  пбд-нятися,  под- 
нима-тися  1.  emelkedik;  пбд- 
воз-нес-тися,  -носитися  1.  visz; 
2.  (vonatra)  вс-істи  -яду  -ядеш, 
всіда-ти  (на  желізницю);  на- 
ступ-ити  -лю  -иш,  -а-ти  ■ ю -єш; 
— ás  /.  подлет,  поднесеня;  2. 
всіданя  п.  наступ  т. 
felszám-it  за-по-числ-ити  -ю  -иш, 
-я-ти,  за-по-рах-овати;  — itás 
за-почисленя  п;  — оі  розра- 
хуватися, ликвид-овати ; — о- 
lás  розрахованя,  ликвидація. 
felszánt  по  з-ор-ати  -ю  -еш. 


9 


132 


felszaporodik — felterit 


felszaporodik  приспор-ити  -ю 
-ишся,  -я-тися,  накопич-ити  -у 
•ишся. 

felszár-ad  ви-с(о)хн-ути  -у  -еш, 
-сьіха-ти;  — it  вьісуш-ити  -у 
-иш,  -овати. 

félszázados  пбв-полу-стол,Ьтньій. 
felszed  7.  вн-по-збира-ти ; 2. 
(horgonyt)  пбдносити  (якорь, 
котву). 

félszeg  брусоватьій,  неотесаньїй. 
félszemű  одноокий, 
felszentel  ВЬІСВЯ-ТИТИ  -чу  -тиш, 
-ч-овати;  — és  вн-посвященя. 
félszer  шопа. 

felszerel  знаря-д-ити  -джу  -диш, 
-жа-ти  ; — és  знаряд-я,  -женя  п. 
прибор,  прибраня;  (hadi)  узбро- 
йованя. 

felszí  всс-ати  -у  -еш,  всьіса-ти, 
втяг-н-ути,  -a-ти  (вохкбсть). 
félsziget  пбв-полу-остров. 
felszín  по-верхня,  поверхнбсть  /; 
— es  поверховньїй,  побожний; 
— en  maradni  пльїсти  верхом ; 
— re  jutni  уноситися  на  верх, 
felszólal  7.  проговор-ити  -ю  -иш, 
промов-ити  -лю  -иш,  -ля-ти; 
заб-рати,  -ира-ти  голос  1.  vesz; 
пбднес-ти  -у  -еш,  -но-сити  -шу 
-сиш  слово;  2.  запереч-ити  -у 
-иш,  -овати,  протест-овати ; 
— ás  проговбр,  промова  /. 
felszólít  во-заво-зв-ати  -у  -еш, 
-зьіва-ти; — ás  возваня,  одозва. 
felszökik  пбдскоч-ити  -у  -иш. 
félt  7.  бо-яти  -ю  -ишся,  по-бо- 
ювати  -ю  -ишся  за  кого;  тря- 
с-ти  -у  -сешся  над  чим;  — і а 
borét  страх  мене  забирає, 
feltakar  одкрьі-ти  -ю  -єш,  -ва-ти; 
роз  од-слон-ити  -ю  -иш,  -юва- 
ти,  розгорнути. 


feltalál  7.  вьінай-ти  -ду  -деш, 
вьінаход-ити  -жу  -иш;  одкри- 
ти, -ва-ти  1.  takar;  2.  вигада- 
ти, -овати;  3,  — ni  magát  знай- 
ти -ду  -дешся;  — ás  вннахбд; 
— б одкрнвник,  винаход-ник, 
-ець. 

feltálal  пода(ва)ти  на  стбл  1.  ad; 
застав-ити  -лю  -иш,  -ля-ти 
стбл  стравою. 

feltáma-d  7.  воскрес-ну-ти,;  2. 
пбвста(ва)ти  1.  áll;  — dás  во- 
скресеніє;  — szt  воскре-сити 
-шу  -сиш,  -ша-ти. 
feltár  вн-об-яв-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти,  одкри(ва)ти ; — ul  одкри- 
(ва)тися;  отвор-ити  -ю  -ишся, 
-я-тися;  одчин-ити  -ю  -ишся, 
-я-тися;  одоп-ерти  -рю  -ешся, 
-ира-тися. 

feltart  7.  воз-пбд-держ-ати  -у 
-иш,  -овати;  пбдтрим(ов)ати ; 
2.  (munkában)  за-при-с-трим- 
(ова)ати  ; за-з-держ(ов)ати;  — 
ózhatatlan,  — ul  нездержимнй, 
невпинний,  без  стриму;  — óz- 
tat  за-з-держ(ов)ати ; сперти, 
зопру,  зопреш,  спера-ти;  при- 
-с-пин-ити  -ю  иш,  -я-ти. 
feltaszit  с-вн-тру-тити  -чу  -тиш, 
-ча-ти. 

feltát  роззяв-ити  -лю  -иш,  -ляти„ 
féltében  из  страху, 
félteke  пбвкуля  /. 
féltékeny  ревнивий,  заздрбстннй, 
— kedés  ревнованя ; — kedni 

ревн-овати  -ую  -уєш;  — ség 
ревнивбсть. 

feltekint  взглян-ути  -у  -еш.  [ти. 
feltép  прорв-ати  -у  -еш,  порива- 
f elterít  (asztalt)  застел-ити  -к> 
-иш,  закри(ва)ти  1.  takar. 


felterjeszt — felüli 


133 


felterjeszt  предлож-ити  -у  -ИШ, 
-лага-ти ; — és  предложеня,  вне- 
сеня. 

féltés  ревнованя,  побоюваня. 
feltesz  7.  ви-по-кла-сти  -ду  -деш; 
вьі-по-лож-ити  -у  -иш,  по-лага- 
ти  на  що;  2.  (kérdést)  поста- 
в-ити  -лю  -иш,  -ля-ти  (вопрос), 
пода(ва)ти  (пьітаня);  3.  (főzni) 
приставити;  (kovászt)  причи- 
нити, квасити;  4.  (magában) 
постанов-ити  -лю  -иш,  -ля-ти 
в собі ; 5.  tegyünk  fel  поло- 
жім; 6.  (vlkiről  vlmit)  пред-ло- 
ж-ити  -у  -иш,  -полага-ти  щось 
о kőm;  припу-стити  -щу  -стиш, 
-ска-ти  щось  о ком. 
feltétel  умова,  условіє  п;  — t 
szabni  постановити  умову;  — 
es  умовньїй,  условньїй;  — esen 
условно,  под  условієм  V.  умо- 
вою; — ez  предполож-ити  -у 
-иш,  -лага-ти  щось  о ком ; 
припу-стити  -щу  -стиш,  -ска- 
ти щось  о ком,  обуслов-ити 
-лю  -иш;  — lenül  безумовно, 
безусловно,  обовязково. 
feltett  szándék  постанова  /.  на- 
мір, розмьісел  771. 
fel-téve  предполагаючи,  приймив- 
ши,  припустивши;  — tevés  до- 
при-пущеня,  предположеня. 
féltődül  втис-нутися,  -ка-тися 
(на  гору);  згорн-утися,  -татися 
(на  гору);  натовп-ити  -лю  -ишся. 
feltorlódik  згромад-ити  -жу  -иш- 
ся, -ж-оватися;  скопич-ити  -у 
-ишся.  [-аю  -аєш. 

feltolt  насьіп-ати  -лю  -леш  v. 
feltör  7.  (zárat)  розлом-ити  -лю 
иш,  -ювати,  розби(ва)ти  і.  ver; 
2.  вьібухн-ути,  -а-ти;  — ekszik 


стрем-ити  -лю  -ишся;  — és 
розлом,  вьілом ; — ölt  зат-ерти 
-ру  -реш,  затира-ти. 
feltúr  под-вьі-з-рьі-ти  -Ю  «6Ш, 
-ва-ти. 

f eltün-és  7.  поява ; 2.  подив,  зди- 
вованя ; — ést  kelteni  виклика- 
ти здивованя;  — és  nélkül  без 
розголосу;  — ік  7.  возник-ну- 
ти  -a-ти;  про-з-по-яв-ити  -лю 
-ишся,  -ля-тися;  2.  1.  felötlik; 
— о в око  падаючий  v.  впад- 
ливьій;  — tét  представ-ити  -лю 
-иш,  -ля-ти;  пока-зати  -жу 
-жеш,  -з-овати;  jónak  — пред- 
ставлятися V.  показоватися 
добрим.  [вати, 

feltúr  подко-тити  -чу  -тиш,  -40- 
feltuz  наді-ти  -ю  -єш,  -ва-ти; 
— el  7.  спал-ити  -ю  -иш;  2. 
за-роз-грі-ти  -ю  -єш,  -ва-ти ; 
запал-ити,  -ювати. 
felugrik  под-с-коч-ити  -у  -иш, 
с-под-хва-тити  -чу  -тишся;  схо- 
п-ити  лю  -ишся. 
feluj-it  з-по-об-нов-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти;  одсвіж-ити  -у  -иш,  -о- 
вати;  — ul  — it  „ся^-val;  — ulás 
обнова,  од-по-новленя  п. 
felüd-it  одсвіж-ити  -у  -иш,  -о- 
вати;  ожив-ити  -лю  -иш,  -я-ти; 
— ül  1.  — it  „ся“^а1. 
felügyel  надзира-ти,  на-до-гля- 
д-іти  -жу  -иш,  -дати  кого ; — et 
до-на-гляд,  надзор,  наблюда; 
fő  — et  головний  надзор;  — о 
надзиратель,  доглядач  т.  (по) 
-ка  /;  нагляд-атель  -ник,  дозо- 
рець, наставни-к  -ця  adj . надзор- 
ний;  — őség  надзирательство. 
felül  (і adv .)  по-висше  gén.,  понад 
instr.  по-верх  genr,  száz  éven 
— і повисше  V.  поверх  сто  літ. 


134 


felül — felvilágosodott 


felül  { verb .)  на-сісти,  -сяду,  -ся- 
деш, насіда-ти  -ю  -єш;  — t 
a lóra  сів  на  коня, 
felül-emelkedik  под-няти  -ойму 
-оймешся,  -нима-тися;  под-не- 
с-тися,  -но-ситися  1.  visz;  — et 
поверхность  /;  — etes  поверх- 
ній,  поверховий,  побіжний ; 
— fizet  перепла-тити  -чу  -тиш, 
-ч-овати;  — fizetés  надплата ; 
наддаток;  — halad  перевис-ити 
-шу  -иш,  -ша-ти;  — kerekedik 
переверш-ити  -шу  -иш,  -а-ти 
когось;  прийти  до  переваги; 
— múl  /.  перевис-ити  -шати; 
перемо-гти  (мочи)  -жу  -жеш, 
-мага-ти  в чом;  в-зяти  верх  1. 
vesz;  — múlhatatlan  неперевис- 
шимий,  непереможний ; — ről 
з гори,  з верху;  — vizsgál  ре- 
вид-овати,  пере-глян-ути,  -да- 
ти, провір-ити  -ю  -иш,  -юва- 
ти ; — vizsgálat  ревизія,  про- 
вір-юваня  -ка,  перегляд, 
felültet  7.  в(и)по-сад-ити  -жу 
-иш,  -ж-овати  на  що;  2.  1.  rá- 
szed; — ték  a lóra  в(н)садили 
на  коня. 

felüt  на-при-б-ити  -вати  1.  üt. 
(könyvet)  отвор-ити  -ю  -иш; 
(fejét)  подхоп-ити  -ю  -иш  го- 
лову; под-няти  -нима  ти;  (а 
sátrat)  ос-істи  -яду  -ядеш,  осі- 
да-ти;  розтабор-итй  -ю  -ишся. 
fel  -vág  на-роз-по-рі-зати  тжу 
-жеш,  -зовати,  на-роз-по-ру- 
б(ов)ати ; роз-тяти  -отну  -от- 
неш;  — vagdos  на-по-сі-кати 
-чу  -чеш,  розтина-ти,  розщи- 
п-ати,  -овати ; — vállal  пере- 

б-рати  -еру  -ереш,  -ирати,  обо- 
б-ратися,  оббиратися;  пере- 
няти  -йму  -ймеш,  -ймати;  — 


vállalás  перейма,  переєм;  — 
vállaló  переємець.  [-иш  собі, 
félvállról  nézni  легковаж-ити  -у 
fel-vált  7.  пере-за-мін-ити  -ю 
-иш,  -яти;  2.  (pénzt)  розмін-и- 
ти  -ю  -иш,  -яти ; a nyarat  — ja 
a tél  літо  заміняє  зима;  — 
váltva  ( adv .)  перемінно,  мі- 
няно, переміняючи;  —varr 
подши-ти  -ю  -єш. 
félve  боячися,  страхаючися. 
felver  7.  (vlmit)  на-по-бити;  2. 
(álmából)  збуд-ити  -жу  -иш, 
-ж-овати;  з-огнати  -жену  -же- 
неш, зганя-ти;  зби(ва)ти  из 
сна;  (árát)  пбдби(ва)ти  (ціну); 
3.  (vadat)  зо-вн-гнати,  -ганяти; 
внпуд-ити  -жу  -иш,  -жа-ти 
(звірину) ; — gődik  доб-ити 

-ю  -єшся,  -ива-тися;  видрапа- 
тися;  внд-ерти  -ру  -решся, 
félvér  поврасовий.  [-ира-тися. 
felvértezett  зброєний,  зоруже- 
ний,  панцирний, 
fel-vesz  7.  при-пбд-няти,  -нима- 
ти;  2.  (ruhát)  1.  felölt;  — і а 
fizetést  перебере  свою  платню, 
3.  (szokást)  прибрати  (звичай); 
— vet  подвер-ечи  -жу  -жеш, 
-га-ти;  подме-тати  -чу  -чеш; 
подкин-ути,  -дати;  (kérdést) 
под-нес-ти,  -но-сити  (пьітаня) 
h visz;  (szemét)  под-няти,  -ни- 
ма-ти  (очи);  — vetődik  1.  felvet 
„C4u-val;  — vétel  принятя  n. 
fel-vidék  Верховина  /;  — vidit 
роз-весел-итиж  -ю  -иш,  -я-ти; 
— vidul  1.  — vidit  „ся“^а1;  — 
vigyáz  1.  felügyel, 
felvilágos-it  о-про-сві-тити  -щу 
-тиш,  -щати;  — itás  о-про-сві- 
щеня;  — odás  о-про-світа  /; 
— odott  о-про-свіщений. 


/ 


felvillanyoz — fénykor 


135 


fel-vili  anyoz  зелектриз-овати  -ую 
-уєш;  — virágozni  процви-сти 
-ту  -теш,  -тати ; — virrad  за-зо- 
ріти  -ю  -єш;  за-світа-ти;  сва- 
тає ( impers .);  розвидні-тися  -ю 
-єш;  — visz  пбд-не-сти  -у  -еш, 
-но-сити  -шу  -сиш. 
felvon  пбд-на-тягн-ути  -у  -еш, 
-гати ; — ás  дія  /;  — ó hid 
звбдний  мбст  т;  — ul  прохо- 
д-ити;  — ulás  поход, 
felzavar  /.  за-по-міша-ти ; за-по- 
коло-тити  -чу  -тиш;  по-за-с- 
каламу-тити  -чу  -тиш;  (állatot) 
вьі-с-полош-ити  -у  -шиш,  -ова- 
ти;  3.  з-би(ва)ти  (álmából)  1. 
ver. 

fel-zet  заглавіє,  наголовок ; — zú- 
dít з-розворуш-ити  -у  -иш,  -ова- 
ти ; о-з-бур-ити  -ю  -иш,  -юва- 
ти;  — zúdul  1.  felzúdit  „ся“^а1. 
fém  металь  т.  adj . металевий; 
— jelzés  ціхованя  лі;  — lemez 
металова  плита;  — nemű  ме- 
талевий; — rúd  металевоє  ру- 
до п. 

fen  точ-ити  -у  -иш,  остр-ити  -ю 
-иш;  (fogát)  косор-ити  -ю  -ишся. 
fen-ék  дно,  денце,  епод;  — eket- 
len  бездонний.  [тати, 

fenekestül  felforgatni  поперевер- 
fenevad  звірина,  дичина,  дикун, 
fenn  ( adv .)  горі,  зверху,  на  вер- 
сі;  — akad  /.  застанов-ити  -лю 
-ишся,  -лятися ; завадитися, 
завіситися  1.  felakaszt;  наді- 
(ва)тися  1.  feltűz;  2.  зап-няти, 
(зап-нути)  -ну  -нешся,  запина- 
тися; — akadás  застанова;  (а 
kereskedelemben)  застбй;  — 
akaszt  1.  fentart  2.;  — áll  усто- 
яти -ю  -ишся,  истн-овати;  — 


állás  истнованя;  említett  вис- 
ше-згаданий,  -помянутий;  — 
forgó  истнуючий,  находячийся; 
— forgó  körülmények  között  при 
истнуючих  v.  пануючих  обста- 
винах; — hangon  голосно,  гром- 
ко;  — hatóság  верховодство, 
верхнбеть; — héjázás  гординя, 
зарозуміло сть,  пиха  /;  — hé- 
jázó зарозумілий,  арроґант- 
ний  ; — költ  високолетний  ; 

— ség  велич(ность)  /;  — költ 
szellemű  благородного  духа ; 
— marad  /.  о-об-зо-ста-ти  -ну 
-нешся,  -вати(ся);  залиш-ити 
-ю  -ишся,  -атися;  зби(ва)ти; 
2.  задерж-атися,  -оватися;  за- 
трим-атися;  поб-ити  -уду-  удеш; 
заховатися;  3.  (éjjel)  несп-ати 
-лю  -иш; — ás  побут,  треваня, 
зостаня  п;  неспаня,  бдініє  п ; 
— ség  високость,  велич,  до- 
стойность  /;  О — sége  Ваше 
Височество;  — séges  величний, 
величавий;  — séges  úr  світ- 
лійший  пан;  — sik  високоров- 
* нина,  -ень,  плоскогоря  п ; 
— szóval  1.  fennhangon;  — tart 
/.  удерж-ати  -жу  -ишся,  -ова- 
ти;  2.  (magának)  задерж-ати, 
-овати  (для  себе);  (magát)  пбд- 
у-за-держ-атися,  -оватися;  — 
tartás  удержаня,  захованя  п. 
fennen  гордо,  на  велико, 
fentebb  виспіє;  —і  висілий, 
fény  /.  світло,  про-блеск  т ; 
2.  роскош  т ; пар — світло 
сонішне;  — t űzni  роскош-о- 
вати  -ую  -уєш;  — bogár  бли- 
щак т;  — ez  1.  fényesít;  — go- 
lyó огненна  куля  /;  — kép  фо- 
тографія ; —képész  фотоґраф 
т ; — -kor  світла  v.  золота  до- 


136 


fénykör — fertelmes 


ба;  — kör  світлокруг;  — lik 
блищ-ати  -у  -иш;  сві-тити  -чу 
-тишся ; світлі- ти  -ю  -єш; 
ясні-ти  -ю  -єш;  — lő  блиску- 
чий, світлий;  — máz  7.  лак; 
2.  (сіро)  вакса;  — lő  égitestek 
небесні  світила;  — oldal  світ- 
ла сторона  /;  — özön  струя 
світлости ; — pont  світляча 

точка,  світла  хвиля  /;  —sugár 
промінь,  луч  т ; — télén  бе- 
зсвітльїй;  — törés  заломаня 
світла;  — űzés  роскош  т. 

fenyeget  за-по-грозити  -жу  -зиш, 
-жовати,  -жати  кому;  — és 
грозьба,  погроза  /;  nem  fél  а 
— éstől  грозьбьі  не  боиться; 
— ett  по-у-гроженьїй;  — о Гроз- 
ний, погрозливий ; — ődzés  по- 
грожованя  п;  — ődzik  гро-зи- 
тися,  по-грож-оватися. 

fénye-s  світлий,  блистячий,  яс- 
ний; — nappal  світлого  дня; 
— sedik  світлі-ти  -ю  -єш,  світ- 
л-ити  -ю  -ишся;  — sit  світл-ити; 
— esség  7.  світлбсть,  ясность; 
2.  величность;  — sséges  пре- 
світлий, світозорний;  — ez 
лаковати;  — ező  лакирник. 

fényit  кара-ти  -ю  -єш;  — és  ка- 
раня;  — ő eljárás  карноє  по- 
ступованя. 

fenyő  (jegenye)  смерека;  (fésűs) 
ялиця;  (erdei)  сосна;  (törpe) 
яличник;  (boróka)  боровець ; 
(veres)  модрина  adj.  яловий, 
сосновий,  смерековий;  — bo- 
kor яловец  т ; — erdő  ялин- 
ник т. 

fér  у-мі-стити  -щу  -стишся,  -ща- 
тися;  nem  — a bőrébe  не  змі- 
щаєся  в шкурі;  rám;,. — ne  не 
вадило  би  мені,  притиснений 


на  що;  hozzá — до-при-ступ-ити 
-лю  -иш,  -ати;  hozzá  — hető 
при-до-ступннй. 

férc  зошит  т;  — el  по-з-ши-ти 
-ю  -єш;  -ва-ти  -ю  -єш;  — mű 
латанина. 

ferd-e  косий;  — szög  скосний 
кут;  — torony  похила  вежа  /; 
— és  скосистий,  косоватий ; 
— eség  скосность,  нахил  (ек- 
липтики);  — it  пере-ви-кру-ти- 
ти  -чу  -тиш,  -човати;  ви-кри- 
в-ити  -лю  -иш,  -ляти;  — ités 
пере-вн-кручованя ; — itő  ви- 
крутник  т ; — ül  хил-ити  -ю 
-ишся,  -яти  косом. 

fér-eg  черв,  червак,  хробак;  — 
ges  черва-вий,  -коватий;  — ge- 
sedik  червиві-ти  -ю  -єш. 

Ferenc  Франц  т;  — rendiek 
францискане  pl. 

férfi  муж  т.  мужчина  /=  т.  хлоп 
т.  adj.  мужеский;  — as  муже- 
ственний,  мужеский;  — asodni 
з-мужні-ти  -ю  -єш,  хлопі-ти 
-ю  -єш;  — asság  мужество  п. 
мужносте  /;  — atlan  немужний. 

fergeteg  буря  /.  завія,  віхор, 
буран  т;  —hó  метелиця,  ку- 
рява; — es  бурливий,  віхро- 
ватий. 

férj  муж,  чоловік;  — hez  adni 
одда(ва)ти  -м  -ш  за  мужа;  — 
hez  menni  одда(ва)тися,  подру- 
ж-ити  -жу  -ишся;  — hez  men- 
tek повиходили  замуж;  пой-ти 
-ду  -деш  за  мужа;  — ezett  за- 
мужна,  подружена;  — hezmenés 
подруженя,  оддаваня. 

fertel-em  мерзота,  мерз(н)ость, 
огида,  бруд,  бридкость,  па- 
скудь /.  мержа;  — mes  огидний, 
поганий,  мерзкий,  мерзенний, 


fertőtlenít — figurázni 


137 


бридкий,  паскудний,  бридли- 
вий. [és  дезинфекція. 

fertőtlenít  дезинфицир-овати ; — 
fes-el  розпор-оти  -ю  -ешся,  -юва- 
тися;  — lett  7.  розпорений,  роз- 
пустний,  блудний ; (по)  блудни- 
ця /;  — lettség  розпуста,  блуд  т. 
fest  7.  мал-ювати,  фарб-ити  -лю 
•иш;  2.  опис(ов)ати;  (írod.) 
живописовати;  (tojást)  кра-си- 
ти  -шу  -сиш;  fehérre — біл-и- 
ти  -ю  -иш;  feketére — чорн-и- 
ти  -ю  -иш;  sárgára — жов-тити 
-чу  -тиш;  — ék  фарба,  краска; 
fehér — білило;  fekete — чор- 
нило; sárga  жовтило;  — és  ма- 
люваня,  опис  т.  зображеня, 
фарбленя  п\  — észet  маляр- 
ство; — észettel  foglalkozni  ма- 
ляр-овати  -ую  -уєш;  — mény 
малюнок,  картина,  образ;  — о 
маляр;  templom  — иконопи- 
сець  т ; — оі  мальбвннй,  ма- 
льовничий, живописний;  — о 
inas  малярчук;  — ő művészet 
малярска  штука;  — ő szoba  ма- 
лярня  /. 

f és-ű  гребінь  т ; — ül  че-сати  -шу 
-шеш;  — ülködni  че-сатися;  — 
ületlen  нечесаний,  пелехатий, 
кострубатий;  — űs  гребенарь. 
feszege-t  7.  розломл-ювати;  2. 
поруш-овати;  ne  — ssük  ezt  az 
ügyet  не  рушайме  v.  не  розби- 
райме  сесю  справу, 
fészek  гніздо ; fészket  rakni  гніз- 
до класти  V.  плести;  зви(ва)ти 
гніздо;  —lakó  гніздюк,  си- 
дюх,  нагніздники ; — tojás 

покладки  pl. 

f esz-élyez  (mást)  отяж-ити  -у  -иш; 
(magát)  соромі-ти  -ю  -єшся ; — 
(itő)  erő  пружность;  — es  їугий, 


тісний,  напружений,  натягну- 
тий; — esen  áll  струнко  стоить; 
— esség  напятость,  напру- ж- 
ность,  -га ; - — it  7.  на-пруж-ити 
-у  -иш,  -ати,  пн-ути  -у  -еш;  2. 
1.  — eget  3.  хваста-ти,  пя- 
л-ити  -ю  -иш;  — itő  rúd  ло- 
мило п. 

fészkel  гнізд-ити  -жу  -иш;  — 
ődik  комо-ситися  -шу  -сишся. 
fesz-telen  непримушеннй,  сво- 
бодний;  — ül  L — it  /.  „ся“-уа1; 
— ület  роспятя  п ; — ültség  на- 
пружено сть,  натуга, 
fetreng  валя-ти  -ю  -єшся. 
fia-dzani  (macska)  котитися;  (ser- 
tés) пороситися;  — hordó  тор- 
бун  т ; — s котна ; (sertés)  по- 
росна; — s tyúk  квочка, 
fiatal  молодий,  dem.  молодень- 
кий; — ember  молодець,  моло- 
дик, молодчик,  юноша  /==т; 
— asszony  молодиця ; — erdő 

молодник;  — kor  молодий  вік, 
молодощі  pl.  молодость;  — ok 
молодята  pl.  молоді  /?/.;  — ja 
vénje  старі  и молоді;  — it 
молод-ити  -жу  -диш;  — оп  за 
молоду,  молодо;  — odni  моло- 
ді-ти  -ю  -єш,  -ити  -жу  -ишся; 
— os  молодецький,  молодечий; 
— os  hév,  frisseség  молодецька 
ревность,  свіжость  /;  — ság 
/.  молодеж,  молодь,  молод- 
жава,  молоднича  /;  2.  моло- 
децтво п. 

fic-amodik  внхн-ути  -у  -ешся ; 
- — amodás  звихненя  п;  — ánkol, 
— kándozik  хитатися,  подска- 
ковати;  — kó  хлоп-ик  -чик, 
-чиско  п = т.  сирохман. 
ficsur  панчук,  панич,  паниско. 
figur-a  фиґура;  — ázni  фиґлювати. 


138 


figyel — foghús 


figyel  1 . уважати,  внимати  на 
що;  2.  прислух-атися,  -оватися; 
— еш  увага,  вниманя,  огляд; 
— embe  venni  звернути  v.  звер- 
тати увагу  на  що;  — embe  nem 
venni  не  уважати  v . не  зв. 
уваги  на  що  — emmel  kisérni 
приглядатися  чому;  — emmel 
lenni  брати  на  увагу  v.  под 
увагу;  — emre  méltatni  удосто- 
ити  на  увагу;  — emre  méltó 
достойньїй  уваги,  зауважньїй. 
figyelm-es  /.  уважньїй,  внима- 
тельньїй;  2.  упередливьій ; — 
etlen  неуважньїй ; — etlenség 

неувага;  — eztet  на-у-поминати; 
— eztetés  на-у-поминаня  п. 
fillér  сотик,  гелер, 
findzsa  чарка,  горнятко, 
finn  фин  т.  adj.  финский. 
Finnország  Финландія  /. 
finnyás  переберливьій ; (dolog) 
дражливоє  діло, 
finom  файньїй,  тон(ень)кий,  ніж- 
ньій;  (liszt,  por)  мілкий;  — sze- 
mű дробно  зернистьій ; — izű 
смаковитий;  — hallású  мягко- 
слухий;  — it  вьітонч-ити  -у 
-иш;  (petról.)  рафиновати;  — 
itott  рафинованьїй;  — ság  7. 
ніжность,  тонкость,  ємность, 
мілкость;  2.  лакомка;  — ul  вьі- 
тонч-ити  -у  -ишся.  [ти  нос. 
fintorgat  крив-ити  -лю  -иш,  -ля- 
fiók  7.  (állat)  молодоє;  2.  сто- 
ловка,  за-вьі-сувка,  ящик;  3. 
(egylet)  филіяка  /.  [банина  /. 
firka  писанина,  мазанина,  шкра- 
f irkái  шкраба-ти;  — ás  шкраба- 
ня  п ; — ász  писарчук  т.  пи- 
f irtat  вьівід-овати.  [сака  / =т . 


fitogtat  пьіша-ти  -ю  -єшся  чим; 
виставляти  на  показ;  — ás  пи- 
шаня  п. 

fitos  пирконосий,  плосконосий, 
fityeg  ви-сітй  -шу  -сиш. 
fitymál  мало-  v.  легко-важ-ити  -у 
-иш;  — ás  мало-  v.  легковаже- 
ня;  vlkivel  — ólag  bánni  по- 
водитися з ким  зневажливо, 
fiú  /.  хлоп-ець  -чина  т;  2.  син. 
fivér  брат  т. 

fizet  пла-тити  -чу  -тиш;  drágán — 
перепла-тити  -чу  -тиш,  -чова- 
ти;  nem  — і ki  magát  не  ви- 
плачуєся;  — és  платня  /;  — és 
javítás  поліпшеня  платні;  — 
ési  ív  платничий  лист  т ; — 
ési  meghagyás  наказ  виплати ; 
— éses  плачений;  — és  képes 
способннй  v.  можний  до  пла- 
ченя  ; — éstelen  безплатний  ; 

— etlen  невьіплачений,  неза- 
плаченнй;  — о платник;  — d 
pincér  платничий  келнер  т. 
flót-a  флейта,  соповка;  — ás  флей- 
тист; szerencsétlen  — ás  бідо- 
ляха  /=ш.  неборак, 
flotta  Флотта.  [м(н)ят(к)а. 

föd  -ог  кудер,  кучер;  — ormenta 
fod-rász  голярь  m;  — ros  кучеря- 
вий, кудерявий. 

fog  зуб  dem.  зубок,  зубчик  adj. 
зубний;  fáj  а — ат  болить  ми 
зуб;  lyukas — діравий  v.  по- 
рохнявий зуб;  — as  зубатий, 
зубковатнй  ; erős  — ú зубаль, 
зубач ; (nő)  зубаня ; — atlan  без- 
зубий ; — azat  зубня,  зазубова- 
ня  ; — csikorgatás  скреготаня 
зубов;  — fájás  боль  зубов;  — 
gyökér  зубний  корень  т;  — hi- 
jasok  щербуни  pl.;  — hús  ясна 


foghúzás — foglal 


139 


pl,  — húzás  рваня,  тяг  зуба; 
— huzó  кліщі  до  зубов ; — kefe 
щеточка  до  зубов ; — orvos 

зубньїй  лікарь,  дентист; —or- 
vosi műterem  зубарня  /;  — 
piszkáló  зубочистка ; — por  по- 
рошок до  зубов ; — sor  ряд 
зубов;  — zás  зубкованя;  — zik 
прорізуються  зубьі. 

fog  (ige)  7 .ім-а-ти,  -ити  -лю  -леш; 
б-рати  -еру  -ереш,  в-зяти  -озь- 
му  * озьмеш ; хоп-ити  -лю 
-иш,  хапати;  чіпатися  до  чого; 
2.  (halat)  рьібьі  лов-ити  -лю 
-иш;  szaván  — пі  зловити  на 
слові ; — va  van  (kocsi)  запря- 
жено; munkára  fog  імити  на 
роботу  v,  до  роботи;  З,  vlmi- 
hez — до-б(е)ратися,  взятися, 
імитися  до  чого;  4.  — ta  ma- 
gát забрався. 

fogad  7.  при-няти  -йму  -ймеш, 
-нимати;  2.  (cselédet)  ^на-яти 
-йму  -ймеш,  наймати,  3.  (lakást) 
вьінай-мати,  -мити  -му  -меш; 
4.  (fiává)  адоптовати,  прийма- 
ти -ю  -єш  дітину  за  свою; 
засьінов-ити  -лю  -иш;  5.  обі- 
т-овати ; зарікатися  од  чого, 
мін- ити  -ю  -иш;  6,  (vlmibe) 
залож-ити  -у  -ишся,  застав-и- 
ти  -лю  -ишся  (у  що);  — jurtk 
заставмеся;  —alom  обіт  т. 
-ниця  /.  заріканя,  приреченя  п. 
— ás  застава,  заложка /; — at- 
lan  непрошеньїй;  — kozik  прий- 
матися на  що;  (eskü  alatt)  кля- 
сти -ну  -неш  на  що;  — ó го- 
стинниця  /;  — ó szoba  світли- 
ця, витальня  /;  — ós  господарь 
г.  V.  гостинничарь;  — ott  7. 
наятьій;  2.  присвоєний;  годо- 
ван-ець,  -ка;  (szülők)  пестуни, 


годователі  pl,;  — tatás  прини- 
маня,  принятя,  витаня,  привіт, 
fogalmaz  концептовати,  уклада- 
ти; — ás  концептованя,  начер- 
таня;  — ó конципист,  конци- 
піент;  — ó раріг  концептовнй 
папир;  — vány  концепція,  на- 
черк, черновик. 
fogalom  понятя  п.  мисль  /. 
fogam-zik  7.  завя-зати  -жу  -жеш- 
ся,  заклоч-ити  -у  -ишся;  2. 
(mag)  прозяб-н-ути,  ати;  3. 
зач-ати  -ну  -ешся,  зачинатися; 
—zás,  — ntatás  завязаня,  зачатя. 
foganat  ефект,  наслідок,  успіх; 
— lan  безуспішний;  — os  ус- 
пішний, ефектовний;  — ősit 
викон-ати,  -овати,  переве-сти 
-ду  -деш. 

fogantyú  ручка  /.  держало  т, 
fogas  /.  вішал-ка,  -ниця  /;  2. 
(hal)  судак  т.  колюча  риба  /; 
(kérdés)  крутий  вопрос;  — ke- 
rék зубате  колесо  п ; — kerekű 
vasút  зубчаста  желізничка  /. 
fogás  /.  іманя,  ловя;  2.  хватаня, 
похват;  3.  меню, 
fogat  запряг;  egy  — ú однокон- 
ннй;  két  — ú паруконний. 
fog-dos  поімати; — ékony  похоп- 
ний,  -ливий,  понятливнй,  спо- 
собний ; — ékonyság  понятли- 
вость,  похопливость;  —hagy- 
ma чеснок;  — ható  7.  похват- 
ний; 2.  поровнательний;  — ^ház 
вязниця,  аресг,  темниця,  тюр- 
ма; — hijjas  щербун. 
foglal  7.  (keretbe  stb.)  оправ-ити 
-ляти,  зарамовати ; (szavakba) 
убрати  в слова,  виражати  сло- 
вами; 2.  содерж-ати  -у  -иш, 
-овати  в собі;  мі-стити  -щу 
-стиш  в собі;  об-няти  -ойму 


140 


foglaljon  helyet  — az  ügy  folyamatban  van 


-оймеш,  обоймати;  3.  (helyet) 
за-няти  -йму  -ймеш,  занима-ти 
(місто) ; — jón  helyet  прошу 
сідати  v.  занимайте  місто; 
4.  секвестр-овати,  заб-ирати, 
-рати;  — ás  /.  завойованя  п ; 

2.  секвест,  забираня  п ; — at 
оправа,  обкладка;  — kozás  за- 
нятя;  — zik  за-няти  -йму  -ймеш- 
ся, заниматися,  займатися  чим; 
— koztat  1.  — zik  ,,'Ся“  nélkül 
(кого  чим);  — ó завдаток  т. 

fogó  кліщі  pl.  ручка  /.  держа- 
ло, имало  п ; — cska  лапанка; 
— dzik  ім-ити  -лю  -ишся,  -ати- 
ся;  (л)хапатися. 

fog-oly  1 . плінник,  полоненик, 
вязень  т ; 2.  полонений,  ім- 
леньїй,  зловлений,  3 . кропка, 
куропат-ка  -ва,  дика  куриця  } ; 
— lyul  ejt  полон-ити  -ю  -иш ; 
увязн-ити  -ю  -иш. 

fogság  полон,  плін,  неволя. 

fogva  7.  (idő)  од,  з gén.;  mától 
— од  нині;  régtől — од  давна, 
з давну;  2.  (ok)  силою  gén., 
за  помочію  gén.  через  асс.; 
kezénél,  hajánál — за  руку,  за 
волося. 

fogvacogva  клонцаючи  зубами. 

fogy  7.  менш-ити  -у  -ишся,  -а- 
тися,  умаля-ти  -ю  -єшся  ; 2.  sok 
kenyér — много  хліба  зужиєся; 

3.  чахнути,  худі-ти  -ю  -єш ; 
— ászt  з’у-спо-жи-ти  -ю  -єш,  -ва- 
ти; проі-сти  -м  -ш,  -дати ; спо- 
треб-овати;  — asszátok  egész- 
séggel споживайте  здорові ; 
— asztás  спожитя,  спотребо- 
ваня  п;  — asztó  споживник, 
потребитель;  — atékos  недо- 
статочний,  недокладний;  — at- 


kozás  недостаток,  уменшеня ; 
— tán  lenni  внчерповатися. 
fohász  воздьіх,  -аня,  стогон,  збт- 
ханя,  збтхне-ня  п ; — kodik 
возднхати,  збтх-нути  -ати. 
fojt  дав-ити  -лю  -иш;  ду-сити 
-шу  -сиш;  (vízbe)  за-у-топ-ити 
-лю  -иш;  — ás  задушеня,  за- 
давленя;  — ó душний,  задуш- 
ливий; — ó levegő  задуха,  ду- 
хота; — ogat  за-при-душ-овати, 
за-давлювати ; — ott  задавле- 

ний, задушений, 
fok  7.  ступень  тп ; 2.  ( geogr .) 
por  т;  3.  ґрад  m;  jóremény- 
ség — a por  доброі  надіі; 
— ról  — га  из  ступня  на  сту- 
пень ; (tű)  — а ухо  (игли);  (fej- 
sze) обух;  — mérő  скала,  градо* 
fóka  тюлень  gén.  -льня  т.  [мір. 
fokos  бердеш,  топорець,  dim. 
бердинка. 

fokoz  степенювати,  поббльшати; 
— ás  степенованя;  — at  сту(е)- 
пень  т;  — ati  ступневий,  сте- 
пеневий; — atos  по-степенний; 
— atosan  ступнево,  постепенно; 
— ódik  у-по-ббльшатися;  — Ó- 
dott  поббльшений,  степенова- 
ний. 

folt  /.  пятно  п.  пляма,  шпляха; 
2.  лата  /.  плат-ок  -ка,  заплат- 
ка;  — os  1.  плямистий;  2.  пла- 
таний; — oz  (п)латати;  — ozott 
за(п)латаний. 

foly,  ( — ik)  пли-сти  -ву  -еш,  -ва- 
ти ; те-кти  -чу  -чеш ; adj.  пливу- 
чий, текучий;  ebből  — ik  из  се- 
го  виходить;  — adék  плин,  теч; 
— ат  ріка  az  év  — amán  бі- 
гом v.  протягом  рока;  — amat 
хбд,  (пере)-біг;  az  ügy  — amat- 


folyamatos — fordítva 


141 


bán  van  справа  у ході  v.  бігу; 
— amatos  текучий,  біжучий;  — 
amodik  7.  внести,  вносити  по- 
даня  V.  просьбу  про  v.  о що 

1.  visz;  2.  прибіг-нути,  -ати, 

-ти  -жу  -жиш  до  кого;  — ато- 
dó  проситель,  жадатель;  — а- 
modvány  просьба;  — ás  7. 

(folyó)  струя,  плинь  /;  (földr.) 
течва;  2.  (ügy)  ход,  (справьі); 
világ  — ása  світо-вий  ход  v. 
процес;  — atás  біганя  п\  — 
dogál  по-пльївати,  текти;  — é- 
kony  7.  плинньїй,  текучий,  теч- 
ньій,  житкий  ; 2.  (beszéd)  плав- 
ний;— omány  вьіслід  -ок;  — 
ondár  повойка,  витка,  колово- 
рот; — osó  коридор. 

folyó  ріка  /;  — év  текучий  рбк; 
— irat  часопис  ту  — menti 
прирічний;  — sit  асиґновати, 
давати  порученя  на  виплату 
грошей;  — ntűli  заріцкий,  за- 
річанин; — szám  біжуче  число; 
— számla  біжучий  рахунок. 

folytán  по  dat.\  ezen  okok — по 
сим  причинам;  idők — бігом 
V.  протягом  часов ; часом. 

folytat  7.  продовжа-ти,  -овати ; 

2.  (életet)  ве-сти  -ду  -деш ; 
(foglalkozást)  провад-ити  -жу 
-диш;  — ás  продовженя  п ; — - 
ólag  продовжаючи,  продовжи- 
тельно. 

folyton,  -osan  постоянно,  стало, 
без-пере-на-станно,  непрерив- 
но;  — osság  постойность,  не- 
прернвность. 

fon  (fonalat)  пря-сти  -ду  -деш ; 
(kerítést)  пле  сти  -ту  -еш;  — ál 
нитка  /;  (kender)  прядило;  (szí- 
nes) синета;  — ás  прядженя; 
— ó (hely)  пряделня  /;  (férfi) 


прядник;  (по)  прядка;  — ó orsó 
веретено ; — ó guzsaly  куделя  /. 
fonák  нарубий,  навиворотний ; 
— ul  нарубо,  на  внворот,  нав- 
пак;  — ság-розворотность;  szí- 
nes és  — oldal  лице  и руби, 
fondor  крутий;  (subs.)  крутарн 
(ка);  —kodás  интриґованя,  кру- 
тованя ; — kodik  интриґовати 
— kodó  интриґант,  крутарь  ту 
— lat  интриґа,  крутарство. 
fonnyad  (nővény)  вян-ути  -у  -еш, 
вял-ити  -ю  -иш;  (ember)  ни- 
ді-ти  -ю  -єш;  —ás  вялость, 
нидіня  п ; — t за-по-вялий. 
font  фунт  т;  — оі  розваж-ити 
-у  -иш,  -ати;  об-по-мірк-овати, 
посуждати;  об-роз-дума(ова)тщ 
— olgatás  розвага,  обдуманя, 
обміркованя  п ; — os  важний, 
значний;  — oskodás  важничаня; 
— osság  важность,  вага;  nagy— 
osságú  надзвичайноі  важно  сти. 

fordít  /.  вер-нути,  -тати;  обер- 
нути, -тати;  hátat  — neki  пле- 
чима обернувся  ему;  hasznára 
— ja  обертає  на  користь  собі; 

2.  (vlmire)  звер-нути,  -тати  на 
що;  обер-нути,  -тати  на  що; 

3.  (figyelmet)  звер-нути,  -тати 
увагу  на  що;  4.  (időt)  посвя- 
тити -чу  -тиш,  -човати  час  на 
що;  5.  (szöveget)  перекла-сти 
-ду  -деш,  -дати;  пере-ве-сти 
-ду  -деш,  -вод-ити  -жу  -диш, 
-вожовати;  — ás  /.  обертаня; 
2.  переклад,  перевод;  — ó пе- 
рекладник; — ott  /.  обернений, 
оборотний;  2.  перекладений, 
переведений;  — ott  világ  пере- 
вернений світ;  — va  нарубо, 
навпаки,  обернено,  наоборот. 


142 


fordul — fosztogat 


fordul  1.  fordít  7.  „cn“-val;  az 
idő  télre — обернулося  на  зи- 
му; — at  пере-по-з-ворот,  обо- 
рот; — atos  проворньїй;  — а- 
tosság  проворнбсть;  — ó pont 
наворотна  точка;  (az  életben) 
переломова  хвиля;  — ó ponton 
van  стоить  на  переломі;  — ó 
postával  одворотно  v.  зворот- 
forgács  тріска  /.  [ною  почтою. 
forgal-om  рух  т.  комуникація  /; 
— mi  eszköz  средство  комуни- 
каціі;  — ómba  hoz  пускати  в 
рух  V.  курс;  — ómban  lenni 
бьіти  в обігу. 

for-gandó  змінний,  змінчивьій, 
мінливий;  — szerencse  мінли- 
ва доля;  — gás  круженя,  обер- 
таня;  — gat  7.  кру-тити  -чу 
типі,  обертати;  2.  (kardot)  ви- 
маховати  мечем;  3.  (fejében) 
мати  на  думці ; 4.  (könyvet) 
перевертати  (листи  в книжці); 
5.  (váltót)  переносити  (вексель); 
— gatag  водоворот,  круговорот, 
кружляня;  (vízben)  нурт;  — ga- 
tás 7.  обертаня;  2.  крутанина; 
— atható  верткий;  — golódik 
крутитися,  обертатися,  ви  ти 
-ю  -єшся;  — gószél  віхор  т. 
повітруля,  вітрова  труба  /; 
(havas)  метелиця,  вітерниця. 
forint  золотий,  сріберний. 
forma  форма,  вид,  подоба,  спо- 
сбб,  образ;  — érzék  почутя 
форми;  — hiba  недостаток  фор- 
мальний v.  формальности. 
form-ál  формовати,  образовати; 
— ális  формальний;  — ás  лад- 
ний; — aság  формальность ; 
— átlan  безподббннй,  безлад- 
ний, безформний;  — ula  фор- 
мула, образець,  взорець. 


forog  7.  крутитися,  обертатися, 
вер-тіти  -чу  -тишся;  2.  кружа- 
ти -ю  -єш;  3.  (társaságban) 
обертатися  (в  товаристві) ; 5. 
veszélyben — бити  в небезпеці, 
forr  кип-іти  -лю  -иш;  — ás  7. 
кипіня  п;  2.  жерело,  керниця, 
источник,  исток;  — áspont  то- 
чка кипіня;  — ásviz  жерельна 
вода. 

forradal-om  револуція,  перево- 
рот; — ті  револуційннй,  пере- 
воротовий ; — már  револуціо- 
нер.  [ни  pl. 

forradás  близна;  (skrofula)  жов- 
f orral  пар-ити  -ю  -иш;  с-про- 
кип-іти  -лю  -иш;  bosszút — 
палати  v.  горіти  помстою, 
forraszt  стоп  ити  -лю  -иш,  -ляти. 
forráz  пар-ити  -ю  -иш,  поливати 
окропом. 

forró  горячий,  киплячий,  пеку- 
чий, душний,  жаркий;  — égöv 
горячий  пояс;  — alatta  a föld 
земля  под  ним  горить;  — vérű 
запалчивий,  горячокровний ; 
— viz  кипяток;  — ima  щира  v. 
горяча  молитва;  — ság  спека /. 
горяч,  жар  т;  (láz)  горячка  /; 
— mérő  жаромір  т. 
forrong  воруш*  ити  -у  -ишся ; 
valami — щось  кипить;  — ás 
ворушеня  п.  рух  т. 
fortély  подступ  т.  хитрбсть, 
викрутка  /;  — os  хитрий,  вьі- 
крутний,  подступннй;  — osköd- 
пі  хитровати. 

foszl-ány  стряпки  pl.  дрантя  pl.; 
— ik  роздиратися,  пор-оти  -ю 
-ешся. 

foszt  /.  (tahit)  пор-оти  -ю  -еш;  2. 
(tengerit)  ЛуЩ-ИТИ  -у  -ИШ,  ЛуП- 11- 
ТИ  -лю  -иш;  — ogat  рабовати,  пу- 


fosztogatás — fölényt 


143 


стош-ити  -у  -иш;  граб-ити  -лю 
-иш;  — ogatás  рабованя,  грабе- 
жа  ; — ogató  грабежливий,  гра- 
бежник,  раббвник,  грабитель. 

fó'  вар-ити  -ю  -ишся;  — tlen  не- 
вареньїй,  сьірьій;  — tt  вареньїй. 

Іо  7.  голова /;  2.  adj.  головний; 
— benjáró  vétség  уголовна  про- 
вина; —dolog  головна  річ; 
— emberek  головачі  pl.;  — és 
székváros  столиця,  головний 
и столичний  город;  — gimná- 
zium висша  ґимназія  /;  — hadi 
szállás  головна  квартира  штабу; 
— hadnagy  надпоручник  т;  — 
hatalom  верховна  власть  /. 
верховодство  п ; — herceg  ар- 
хикнязь  т;  (по)  архи княгиня  /; 
— hercegség  архикняжество  п; 
— igazgató  головний  директор; 
— iskola  висока  школа; — ispán 
жупан;  — jegyző'  головний  но- 
тар;  — kép  головно,  найпаче; 
— kőtő  чипець  т ; — mondat 
головне  реченя ; —nemes  вель- 
можний, вельможа  /;  — nők  на- 
чальник т.  голова  m=f;  — 
nemesség  боярство  п;  — nye- 
remény головна  вигра;  — pap 
архиєрей,  первосвященик  т ; 
— pásztor  архипастирь;  — ren- 
dek магнати  pl.  — szerkesztő 
головний  редактор ; — tiszte- 
lendő високопреподобний;  — 
vezér  начальний  воєвода;  вер- 
ховод; — ütközet  головна  v. 
рішуча  битва. 

fold  1.  земля;  2.  край;  3.  (szántó) 
— ораниця,  поле  п.  нива;  (szá- 
raz) суша  /;  (termő)  рбдлива 
земля;  — hoz  vágni  valamit  ве- 
речи  з ним  до  землі;  — adó 
земельна  дань  /;  — alatti  пбд- 


земний ; — birtok  земельний 
маєток ; —birtokos  землевла- 
дітель,  земле-,  велико-маєт- 
ник;  — bői  való  земляний;  — 
es  глиняний,  землистий;  — es- 
iír  землевластник,  дідич;  — fe- 
letti надземний;  — gömb  зем- 
на куля  /.  ґлоб;  —hitelintézet  по- 
земельний уряд ; — hözragadt 
szegény  бідняк  т.  прибитий 
до  землі;  — і 7.  се-ту-земннй ; 
2.  земляк,  краян;  (költ.)  жи- 
тейский;  —lét  сеземне  битя 
V.  житя;  — kerekség  круглий 
світ;  — közi  tenger  Середзем- 
неє море ; — mérő  землемір  т; 
— művelés  обробленя  землі, 
хліборобство,  рбльництво, 
земледільство;  — művelő  зем- 
леділець,  хлібороб,  рбльник; 
— nélküli  безземельний  ; а — 
népe  селянство  п ; — nyelv 

земний  клин;  — önfutó  скита- 
лець,  біглець,  утіканець;  — 
öntuli  позагрббннй,  надземний, 
— rajz  Географія,  землепис; 
— rajzi  ґеоґрафичний,  земле- 
писний;  — rengés  землетря- 
сеня  п;  — rész  часть  світа  v. 
землі;  —szint  партер,  низ,  при- 
земок; —szinten  на  партері,  на 
приземкзу ; — szintes  ház  парте- 
рова  хижа;  — szoros  переший- 
ка; а — szülöttje  земнорбдний ; 
— tan  Геологія;  —terület  об- 
ласть, обсяг. 

fölé  верх,  поверх,  на-по-над  асс. 

főleg  головно. 

fölény  верх,  перевага;  — ben 
lenni  верш  ити  -у  -иш  над  ким; 
перевисш-ити  -у  -иш,  -ати ; 
— t szerezni  взяти  верх  над 
ким. 


144 


fölös — fuvallat 


fölös  злишньїй;  — lég  звьішка, 
збьіток,  переповня  /.  надмір, 
злишок.  [именник. 

főnév  именник;  — і igenév  діє- 
förmed  напа-сти  -ду  -деш,  -дати 
на  кого. 

förtelmes  плюгавьій,  огидньїй. 
fösvény  скупьій  subs.  скупарь  т; 

— kedik  скуповати;  — ség  ску- 
föveg  капелюх,  шапка,  [пбсть  /. 
fövény  пісок;  — es  пісков(ат)ьій. 
főz  вар-ити  -ю  -иш;  — elék  яри- 
на,  зеленина;  — és  вареня  п; 
— okánál  варіха  /;  — őüst  ко- 
frakk  фрак  т.  [тел. 

francia  французкий,  француз  т. 
F. — ország  Франція  /;  — ul  по 
французки. 

franciskánus  францискан.  [рьій. 
fránya  7.  мара;  2.  різкий,  ост- 
freccsen  порс-нути,  -кати;  бриз- 
нути, -кати, 
freskó  стінопис  т. 
fricska  щуток. 

frigy  /.  завіт  т ; 2.  союз  суп- 
ружеский ; — szekrény  кивот, 
Frigyes  Фридрих  т.  [завіта. 
friss  7.  свіжин;  2.  (szél)  похо- 
лодньїй;  3.  (fürge)  живьій,  жва- 
вьій;  — étel  (disznóhus)  сві- 
ж(ен)ина  /;  — еп  свіжо,  живо; 
— eség  свіжбсть;  — it  свіж  и- 
ти  -у  -иш;  — itő  7.  одсвіжую- 
чий;  2.  одсвіженя,  прохолода, 
fuj  7.  ду  ти  -ю  -єш,  ві-яти  -ю 
-єш;  a szél — вітер  віє;  — do- 
gál повівати;  a szél  — dogál 
вітер  віє-повіває;  2.  (orrát) 
сякати;  dühében  — пі  пінитися 
з злости;  — tató  дувало  п.  ко- 
вальский  мішок  т. 
fukar  1.  fösvény. 


fül  задав-ити  -лю  -ишся;  заду- 
сити  -шу  -сишся;  (vízbe)  за- 
топ-ити  -лю  -ишся,  -лятися ; 
— adóz  nyeléstől  захл(иц)есну- 
тися;  — ászt  1.  — ad  „ся“-п0І- 
kül;  — asztó  душний,  задуш- 
ливий; — dokol  задьіха-ти  -ю 
-ешся.  [лючий. 

fulánk  жало  п;  — os  жалкий,  ко- 
fúr  вер-тіти  -чу  -тиш;  — ja  az 
oldalomat  ість  v.  грьізе  мене; 
— farag  вьіструговати,  майстро- 
вати;  — ó свердел,  сверлик  т. 
furcsa  дивний,  чудний;  — ság 
незвьічайнбсть. 

furdal  грьіз-ти  -у  *еш;  — ás  гри- 
зота, грижа  /. 

furfang  подступ,  хитрбсть,  ви- 
крутні pl.;  —os  хитрий,  пбд- 
ступний  subs.  мудряк;  — osság 
хитрбсть,  мудрошки  pl.  хит- 
рощі pl.  [ґарь  т . 

furkósbot  дрючок,  бучок,  би- 
furuly-a  пищалка,  сопбвка  /;  — 
ázni  грати  на  пищалці. 
fut  біж-ти  (бігти)  -у  -иш,  бігати 
-- ю -єш;  тікати,  те-кти  -чу  -чеш; 
— ат  біг  т ; — amodik  нагна- 
тися, наганятися  1.  küld;  — ár  /. 
бігун,  вістун,  гонець;  2.  (sakk) 
стрілець;  —ás  біг,  біганя, 
утеча;  — kos  бігати  сюди  и 
туди;  — kosás  біганина  /;  — ó 
біжучий;  — óhomok  пісчина  /. 
пливун  т;  — ólag  бігцем;  по- 
верховно;  — ólépés  бігкий 
крок;  — опс  збіглий,  утіклий; 
— ószekér  бричка;  — ószőnyeg 
ходник;  — ótűz  біглий  огень; 
— tában  бігцем,  прихапцем ; 
— tatás  перегони  pl. 
fuvallat  вітрець,  подув,  легбт. 


fuvar — fűszerez 


145 


fuvar  повоз  m ; — bér  перевоз- 
ив n\  — levél  товарний  лист; 
— os  возник  m;  — oz  во-зити 
-жу  -зиш;  — ozás  перевбз. 
fuvat  оддьіх-нути,  -ати. 
fuvola  1.  furulya, 
fű  трава  (lekaszált)  покос  m ; 
— hoz  fához  kapkod  хапатися 
на  всі  боки;  — vecske  травоч- 
ка  /;  — vek  зіля  pl.;  - — szál 
травина;  — vés  травистий,  тра- 
вн(исї)нй; — veskert  травник, 
füge  смоква,  фиґа;  — fa  смоков- 
ниця. 

függ  7.  ви-сіти  -шу  -сиш;  (vlmin) 
на  чом ; (vlmitől)  од  чого ; 2. 
залеж- ати  -у  -иш  од  чого,  би- 
ти залежним;  attól — од  того 
зависить  V.  залежить;  — elék 
додаток,  прибавленя,  прибавка 
/;  — és  зависимость,  залеж- 
носте — etlen  независимий, 
незалежний;  —ő  (fül)  1.  за- 
ушниця  /;  2.  зависимий,  за- 
лежний; 3.  висячий,  по-з-ви- 
слий;  — őkertek  висячі  го- 
родці pl.  — őben  levő  заві- 
шений, непорішеньїй,  непо- 
лагоджений;  a per  — őben  van 
спор  точиться;  — őleges  пря- 
мовісннй,  простопадний ; — 
őleges  tagoltság  будова  прямо - 
вісна  /;  — őség  зависимость  ; 
— öny  заслона  /. 
fül  7.  ухо  adj.  ушний;  2.  (edényen) 
ручка,  ушко ; - — em  hallatára 
на  властні  уха;  — ébe  jut  дбй- 
ти  до  уха;  lecsüngő  — ű кла- 
патий;  — ét  meghúzni  потяг- 
нути за  уха;  — bemászó  7.  ме- 
лодійний, милозвучний,  спів- 
ний;  2.  корець  т.  щипавка; 
— beváló  заушниця  /;  — сітра 


клапка,  хрупало;  - — el  нащури- 
ти уха;  — es  І.  ухати й;  2.  довго- 
ухий  т;  — esbagoly  ухата  сова 
/;  — kagyló  чашина;  — tanú  на- 
ушньїй  свідок;  — zsir  восковина. 
fülemüle  соловей  т.  -ко  п. 
fülke  закутина  /;  (vasúti)  одділ. 
fülledt  душний,  парний ; — ség 
fülleut  за-брехн-утися.  [парнота. 
Fülop  Филип  т. 
fürd-ik  купа-ти  -ю  -єшся;  — és 
купаня;  — о купель  /.  adj.  ку- 
пельний;  gőz  — о парова  ку- 
пель, паровка,  парня  /;  — őhely 
купелі  pl.  купальня ; — okád 
ванна;  — őpénz  купельноє. 
fűrész  пила  dim.  пилка;  (állvány) 
кобилниця,  цапок;  — el  пил-ити 
-ю  -иш,  -овати;  — elés  пилова- 
ня;  — élt  пил-оватий,  -кований; 
—hal  пиларнфа;  —malom  пилов- 
ний  млин;  — por  пиловинн  pl. 
fürge  меткий,  швидкий,  різкий, 
ємкий;  —ség  жвавбсть,  ємкбсть. 
fürj  перепелиця, 
fürkész  слід-ити  -жу  -иш  за  чим. 
füroszt  купа-ти  -ю  -єш;  tejbe, 
vajba—  к.  в горазді. 
fürt  /.  грозно  п;  2.  (haj)  кучер, 
кудер  т;  — ös  ку(ч)дерявий. 
füst  дим  adj.  димовий ; — be 
ment  не  повелося;  — öl,  — ölög 
кур-ити  -ю  -иш;  дим-іти  -лю 
-иш,  -ити;  (húst)  будити;  (lám- 
pa) киптить;  — ölés  куреня  п; 
— ölt  димлений,  буджений  ; — 
ös  дим-ний,  -оватий,  -истий, 
курений ; — ölthús  будженина  /. 
fűszer  заправа,  приправа,  за- 
кришка /;  — ez  при  за-правити; 
— kereskedés  склеп  з припра- 
вами; — ez  приправ-ити  -лю 
-иш,  -ляти. 


10 


146 


fűt — garmadában 


fűt  топ-ити  -лю  -иш,  пал-ити  -ю 
-иш;  — és  топленя,  паленя ; 
— len  невьітопленьїй;  — о па- 
ляч,  пецкарь;  — őanyag  топ- 
ливо,  паливо  п.  [оловняник. 
fütty  свист  т ; — kös  кий,  кияк, 
fütyö  -1  свисн-ути  -у  -еш.  -тати; 
— és  свистаня  п;  — rész  посви- 
стовати  собі;  — lő  свиставка, 
пиіцалка. 

fűz  7.  шнуровати,  обязовати ; 2. 
зши-ти  -ю  -єш;  3.  нани-зати 


gabona  7.  жито;  2.  зббжа  п.  adj. 
житньїй;  — föld  житнянка,  жит- 
ниця; — féreg  житник;  — kalász 
житньїй  колос;  — kereskedés 
торговля  зббжем ; — magtár 

житниця;  — pálinka  житнбвка; 
— szár  житина;  стебло;  — ter- 
mő зернорбдннй. 

Gábor  Гаврило  т = п. 
gácsér  качур. 

gágog  ґаґ-ати  -оні-ти  -ю  -єш, 
ґеґотати;  — ás  ґаґаня  п. 
gagyog  лепе-тати  -чу  -тиш;  бель- 
ко-тати  -чу  -тиш;  — ás  бель- 
котня  п.  белькот,  лепот,  бад- 
зіканя.  [пбдлбсть  /. 

gálád  ганебньїй,  пбдльїй;  — ság 
galagonya  глог,  -бвка. 
galamb  голуб  т.  dem.  -ятко  adj. 
голуб-инньїй,  -ячий;  posta — 
почтовьій  голуб;  — színű  го- 
лубьій;  — dúc  голубник, 
galandféreg  солитер. 
galiba  клопот,  ґалиба. 
gálic  копервас;  (vas)  к.  желіз- 
ньій;  (réz)  к.  мідний. 

Galícia  Галичина, 
gal-lér  ушийник,  ковнір;  (női) 
обшивка;  —оса  скрип,  мухомор. 


-жу  -жеш,  -овати;  — ér  низан- 
ка,  ряска;  — es  вербник;  — et 
зошит  т;  —о  юпка  /;  — ődik 
звя-зати  -жу  -зешся ; сполу- 
ч-ити  -у  -ишся,  -атися ; — ve 
брошурований,  зшитий, 
fűzfa  верб-а,  ива,  вербина;  — 
kötő  верба  v.  ива  лозова ; 
szomorú — плакуча  верба  adj . 
вербний,  вербовий ; — poéta 
вершник,  -арь;  — vessző  вер- 
бовий прут,  верболоз. 


galoppban  чвалом;  (menni)  бри- 
кати. [стовп, 

galy  конарь  т.  гиля  п.  галуза  /. 
gálya  каторга ; — rab  каторж- 
ник т;  — rabságra  küldeni  за- 
силати на  каторгу, 
ganaj  гнбй  т.  балеґа;  — túró  bo- 
gár хробак. 

gáncs  ґанч,  догана,  докор;  — nél- 
küli бездоганний,  бездокор- 
ний;  — nélküli  lovag  лицарь 
без  догани;  — оі  /.  путати, 
зашпотати;  2.  ган-ити  -ю  -иш; 
3.  доганяти,  дорікати  кому; 
докор-яти  -ити  -ю  -иш  кому 
чим;  —olás  докора,  доріканя  п ; 
— oló,  — oskodó  докорливий 
subs.  докбрник,  путайло;  — os- 
kodás  докорливбсть. 
garas  дутка  /. 

garat  /.  горло,  гортанка,  голос- 
ниця  /;  2.  (malom)  коритце, 
garázd-a  бешкетливий;  — álko- 
dás бешкет;  — álkodik  бешке- 
товати,  біди  робити, 
gárda  Гвардія,  дружина, 
garmad-a  ворох,  купа,  громада; 
— ába  rakni  класти  на  купу; 
— ában  fekszik  лежить  купами. 


g-át — vad  gesztenye 


147 


g-át  7.  гать,  гребля  /;  2.  пере- 
пона, перешкода;  — ló  пере- 
шкоджаючий, здержуючий;  — оі 
перешкоджати,  заважати;  пере- 
с-пин-ити  -ю  -иш,  -яти;  здер- 
ж-ати  -у  -иш,  -овати.  [ник. 
gatya  Гаті,  гачі  pl.  —madzag  гач- 
gavallér  кавалер,  холостяк;  — 
osan  по  кавалірски,  по  пански. 
gaz  7.  подльїй,  злочинний,  зльїй 
subs.  подлець;  2.  (fű)  бурян, 
хабуз,  хопта;  — ember  ґалґан, 
подлець ; — ság,  — tett  под- 

лость,  злочин,  лукавство, 
gáz  Газ  тп.  adj.  ґазовьій;  — cső 
Газова  рура  v.  цівка;  — gyár 
Газовий  завод  т ; — lámpa  Га- 
зова лампа;  —világítás  Газове 
освітлена. 

gazd-a  господарь  т.  ґазда  m=f. 
хозяин  т;  — át  cserélni  пере- 
мінити господаря;  — a asszony 
господ-арька,  -иня,  хозяйка, 
ґаздиня ; — aság  господарство, 
хозяйство,  ґаздбвство;  — asá- 
gos  господарний,  ощадний;  — 
álkodás  7.  господ-арка,  -ареня, 
ґаздованя ; 2.  господарство ; 
— álkodik  господарити,  ґаздо- 
вати;  — álkodó  господарь,  ґаз- 
да; —ászát  господарство,  еко- 
номія; — átlan  нічий,  пустий, 
gazdag  7.  богатий,  заможний ; 
2.  ©бильний,  рясний,  щедрий; 
(ember)  богач,  богатирь;  (по) 
богачка;  — it  збога-тити  -чу 
-тиш,  -човати;  — odás  збога- 
ченя,  -тіня;  — odik  богаті-ти 
-ю  -єш;  — ság  богатство. 
gázló  7.  брод,  -ок,  переправа ; 

2.  (madár)  бродуни  pl. 
gázol  7.  бро-сти  -ду  -деш;  2. 
(füvet)  толоч-ити  -у  -иш;  бро- 


д-ити  -жу  -диш  по  v.  через; 
3.  (becsületében)  уривати  честь, 
gébics  (tsz.)  баранчик;  (őr)  соро- 
gebe  шкап-а,  -ина.  [копуд,  чикач. 
gége  горло,  ґаґор,  дихало,  гор- 
танка  /;  — hang  горловий  звук; 
— fedő  нагортанник.  [тий. 

gelyva  воле  adj.  вол-ьовий,  -я- 
gém  7.  (madár)  чапля  /;  2.  (kút) 
журавель  т. 

genny  сукервиця  /;  — ed  ятр-и- 
ти  -ю  -ишся,  наривати,  наби- 
ратися, збирати;  — es  сукро- 
ватий, ятристий. 
gép  машина  /;  — ész  машинист, 
механик;  — ezet  механизм,  по- 
стройка ; — ies  механичний, 

машиновий. 

gerebly-e  граблі  pl. ; — éz  греб- 
сти  -у  -еш,  граб(к)ати. 
gerely  копіє,  ратище,  спис;  — 
—verseny  змаганя  на  списи, 
gerend-a  балка,  бервено,  брев- 
но,  брус;  ( — alap  fenék)  под- 
валина;  (kereszt)  сволок,  трам, 
банта,  грядки;  — ázott  бервен- 
чатий;  — ázat  балки  pl.  зруб, 
gerezd  грозно  72. 

Gergely  Гриц,,  Григор. 
gerinc  хребет  adj.  хреб-етний, 
-товий;  — esek  хребет-ні,  -ники 
pl.  — csigolya  хреб;  — oszlop 
хребетниця. 

gerje-d  порушатися,  зворуш-и- 
ти  -у  -ишся;  haragra — запа- 
л-ити  -ю  -ишся,  розгніватися; 
—delem  зво-по-рушеня,  побуд- 
женя;  — szt  /.  побуджовати, 
порушати ; 2.  (tűzet)  огень  роз- 
gerlice  горлиця  /.  [дувати. 

gesztenye  каштан  adj.  -овий ; 
szelíd — каштан  ідомий;  vad 
— каштан  дикий;  (haj)  кашта- 

10* 


148 


más  kaparja  ki  a forró  gesztenyét — gondosság 


новатьій;  más  kaparja  ki  a forró 
— ét  чужими  руками  легко  ви- 
гортати грань;  — fa  каштанове 
дерево. 

Géza  Виктор  т.  [adj*  -ьій. 

gézengúz  лайдак,  шанталав-ець 
giliszta  глист-а,  -ок;  gyermek — 
дітяча  глиста, 
gimnázium  ґимназія. 
gímszarvas  ланя. 
gipsz  ґипс  т.  adj.  -овьій,  -ова- 
тьій;  — el  ґипсовати. 
gitár  ґитара. 

gócpont  фокус  т.  огнище  п; 

vasúti — вузол  желізничний. 
gólya  бузьок,  бузько;  — hir  ло- 
таш.  [por  град  куль, 

golyó  куля  adj.  кулистьій;  — zá- 
golyva  воле  п.  ґуша  adj.  ґушатьій. 
gomb  ґу(д)зик,  шпонка;  — оі 
зап-нути  -у  -еш,  -инати,  за- 
шпонкати. 

gomba  гриб  т.;  — ás  грибовий; 
(galóca)  голубінка;  (keserű) 
горчиці  pl.;  (csiperke)  слив- 
лянка ; (bükk)  буковий,  буков- 
чик;  (sampion)  печериця;  (ri- 
zsike) ;рижик. 

gombóc  7.  бобальки;  2.v  книд- 
лики  pl.  галамбець,  бульки, 
gomboly-ag  клуб-ок,  -очок,  -ля, 
-лятко;  — it  вити;  — og  клу- 
битися. 

gombostű  шпилька  /. 
gomoly-it  звивати,  мотати,  зкру- 
човати;  — og  (füst)  д.  котиться, 
gond  жур(б)а,  клопот  т ; családi 
— ok  домашні  жури;  — ját  vi- 
selni завідовати  чим;  жур-ити 
-ю  -ишся  чим;  старатися  про 
що;  дбати  про  кого;  клопо-тати 
-чу  -тишся  чим  ; — ot  okoz  зав- 
давати жури;  — atlan  1.  без- 


журний, безклопотний ; 2.  нед- 
балий; — atlanság  недбалость, 
недозор,  недогляд;  — nők  7. 
(egyházi)  куратор  2.  опікун, 
тутор,  завідуючий,  завід(ов)а- 
тель;  — nokság  опіка,  курате- 
ля  /;  — nokság  alá  helyezni  од- 
дати кого  под  курателю. 
gondol  1.  (vlkire)  думати  на  v . 
гадати  v.  мислити  про  асс. 
на  що;  уявляти  собі;  a régi 
időkre — пригадує  собі  давні 
часи;  2.  (vlmivel)  журитися, 
клопотатися,  твор-ити  -ю  -иш- 
gondola  човен  т.  [ся  чим. 

gondolat  думка,  гадка,  мисль  /. 
идея  /;  az  а — a támadt  попав 
на  ту  думку;  нагадатися ; — ok- 
ba merült  задуматися  adj.  за- 
думаний; — okát  ébreszt  збу- 
д-ити  -жу  -иш,  -жовати  думки; 
— jel  розділка  /;  — menet  ход 
v.  пробіг  думок;  — gazdag 
повний  мисли,  мисловатьій,  бо- 
гатий  думками;  — szegény  без- 
мисленннй,  убогий  мислями, 
gondolkod-ás  мисленя,  думаня  п ; 
nemes  — ásű  благородноі  ду- 
ші v.  думки,  благородно  дума- 
ючий; — ás  mód  способ  думаня; 
— ік  роз-дум(ов)ати,  мисл-и- 
ти  -ю  -иш;  розмн-слити,  -ціля- 
ти над  чим;  — ó мислитель  т; 
— óba  ejteni  приводити  кого 
в задуму. 

gondos  заботливий,’  старанний, 
дба-лнй,  -йливьій ; — kodás  опі- 
ка, стараня,  догляд,  старунок, 
дозор,  печаливбсть ; — kodik 
по-старатися,  по-журитися  о 
чом  V.  чим;  дбати  чим  v.  о що; 
подбати  асс. ; — ság  старан 

ность,  дбалость,  заботливость. 


gondoz — göröngyös 


149 


gond-oz  доглядати,  дозирати  acc .; 
— ozás  догляд,  дозор;  — tálán 
безжурньїй,  безклопотньїй;  — 
űző  журьі  одганяючий,  журо- 
гонньїй;  — viselés  провидіня, 
завідованя;  — viselő  adj.  за- 
відуючий, завідатель,  прови- 
дітель. 

gonosz  лукавий,  зльїй,  злоче- 
стивий, лихий,  злостливьій; 
злостник  т;  — emlékű  злопа- 
мятньїй ; — indulaté  злоб-ньїй, 
-ливьій,  злосупротивньїй,  -дяч- 
ньій;  — indulattal  lenni  зломьі- 
сл-ити  -ю  -иш  кому;  — kodik 
лукав-ити  -лю  -иш;  — lelkű 
злодушньїй;  — lélek  біс;  — 
nyelvű  злоязьїкий,  злословний, 
злорікий ; — ság  лукавство, 

злоба;  — tett  злочин  -ок  т. 
лиходійство;  —tevő  злочин- 
ний, злочин-ець,  -ка,  -ниця. 
górcső  микроскоп  adj.  -ичний. 
gordonka  челло  р. 
goromb-a  грубий,  ґробіянский ; 
— aság  груббсть,  суровость, 
ґробіянство,  простацтво;  — ás- 
kodik  бити  грубим,  грубовати; 
gót  ґотицкий. 

göb  узол,  узлик;  — ös  узлова- 
тнй;  — ózni  узл-ити  -ю  -иш. 
gőd-ény  пеликан;  — ölye  ко- 
зонька.  [ — rös  ямчатнй. 

göd-ör  яма  /.  ям-ка,  -очка,  -чина; 
gőg  пиха,  гордость;  — ős  гор- 
дий, пишний,  пихатий, 
gomb  куля  /;  — alakú  кулистий, 
кулястий;  — ölyded  круглова- 
тий,  кругля-вий,  -стьій ; — ölyit 
за-кругл-ити  -ю  -иш;  — ölyödik 
круглі-ти  -ю  -єш;  — ölyű  круг- 
лий, -ленький,  кулястий;  (fa) 
кругляк. 


göncölszekér  медвідь,  великий 
вбз. 

göndör  кучерявий,  кудерявнй, 
кудроватьш  subs.  кучерявець; 
— it  кучеряв-ити  -лю  -йш,  куд- 
рявити;  — ödik  кучерявитися, 
göngy-öl  опо-об-за-в-ити  -ю  -єш, 
-ивати;  — öleg  вязка  /;  — öleg- 
súly  тара;  — ölő  завивальний. 
görbe  кривий;  — lábú  кривоно- 
гий; — sarkú  кривопятий;  — 
orrú  кривоносий;  - — szájú  кри- 
воротий; — szemű  кривоокий. 
görb-én  криво,  косо,  — én  néz 
з’  укоса  позирати,  косити(ся); 
— е vonalú  криволинійний;  — 
és  кривоватнй,  косоватнй;  — 
eség  кривость,  кривина,  закрут, 
кривоватость,  кривизна;  — it 
крив-ити  -лю  -иш;  — ül  кри- 
витися; — ült  скривлений;  — 
ület  кривина,  кривленя,  кри- 
вуля. 

görcs  /.  сучок,  сук;  2.  корч  т. 
судороги  pl. ; — ös  /.  сукова- 
тий,  сучистий ; 2.  корчовнй  ; 
a —fogja  корч-ити  -у  -иш;  — 
ösödik  корчитися, 
gőrd-it  качати,  ко-тити  -чу  -тиш; 
nehézséget  — iteni  трудности 
робити;  — ül  1.  — dit  „cn“-val; 
— ülékeny  біглий,  текучий, 
görény  тхорь  т.  [плавкий, 

görnyed  хил-ити  -ю  -ишся,  -я- 
тися;  — t зо  гнутий  (под  чим), 
görög  грецкий;  G. — ország  Гре- 
ція ; — katolikus  греко-като- 
лик; — tűz  бенґалский  огень; 
— ül  по  грецки. 

göröngy  скиба,  грудка,  груда, 
гру дя,  храпля  /;  — ös  груд-о- 
ватий,  -истий,  храп-истий. 


150 


g-örvélykór — gy  alázó 


görvélykór  золотуха,-  скрофули, 
жовньї.  [льій. 

göthös  хирлявьій,  кулявьій,  чах- 
got  е (tarajos)  ириця. 
gőz  пара  /.  adj.  паровий;  (teli- 
tett) насичена;  — erő  парова 
сила;  — erővel  повною  парою; 
— fürdő  парня,  парбвка;  — gép 
парова  машина;  — hajó  паро- 
плав, парохбд;  — hajózás  паро- 
плавство п ; — kazán  паровий 
котел;  — malom  паровий  млин; 
— mérő  паромір ; — mozdony 
локомотив,  огняник,  паровоз; 
— ölgés  парованя;  — ölög  па- 
ровати,  кур-ити  -ю  -иш;  — ös 
паровод,  огняник. 
granát-kő  Гранат ; — os  ґранатир. 
gróf  Граф  adj.  ґрафский;  — по 
графиня;  — ság  Графство, 
gub-acs  дуббвка  /;  — ó куколка. 
guggol  присісти,  згинатися  1.  ül; 

— va  ment  йшов  на  присідки. 
gúla  пирамида  /. 
guly-a  стадо,  череда;  (ló)  табун; 

— ás  чередарь,  пастух, 
gumó  бульва,  головка  (у  ростин) 


gyakor-i  частий;  — iság  частбсть; 
— lat  7.  практика;  2.  вправа; 
iskolai  — lat  шкбльна  вправа; 

-lati  практичний;  — latlan  не- 
вправний, невироблений  (пе- 
ро), без  практики;  — lőtt  вправ- 
лений, досвідчений;  — lottság 
вправа,  рутина,  досвід; — nők 
практикант,  практикуючий;  — 
оі  вправлятися,  упражнятися  в 
чом;  befolyást  — оі  впливати  на 
кого;  — oltat  (дати)  вправляти. 


adj.  головк(ов)ат-нй,  бульви- 
стьій. 

gunár  гусак. 

gúny  посміх,  глум,  насмішка; 
— tárgyává  lett  став  посміхом 
V.  посмішкою  у людей;  — t űzni 
сміховати  з ким,  кепковати 
из  gén.; — olódik  посміватися 
из  кого;  — os  глумливий,  на- 
смішливнй;  — dal  насмішлива 
пісня;  — irat  глумливе  письмо; 
— kacaj  посміховище;  — név 
глумливе  назвище;  — оі  глу- 
моватися  из  кого  1.  csúfol;  — 
olódás  глумота,  глумленя,  на- 
смішка /;  — olódó  насмішник, 
насмішливий ; — rajz  карика- 
тура, глуморис. 
gúnya  гуня,  петек,  одежа, 
gur-it  качати,  качуляти;  — ul 
качатися. 

guta  (ütés)  мозговнй  удар,  апо- 
плексія /;  —ütötte  пошибло  єго. 
gúzs  ужва,  (г)ужовка,  гнучкий 
прут  m;  (szalma)  повересло. 
guzsaly  кужель  т.  куделя  /. 
gumó  ґуля  /;  — kór  туберкулоза, 
сухота,  гептика,  чахотка. 


gyakra-n  част-о,  -енько;  — bban 
частійше. 

gyaláz  безче-стити  -щу  -стиш; 
ган-ити  -ю  -иш,  ганьб-ити  -лю 
-иш,  зневаж-ити  -у  -иш,  -ати, 
гуд-ити  -жу  -иш,  лемзовати; 
— ás  безчещеня ; — at  стид, 
ганьба,  сором,  безчесть  /;  — 
atos  безчестннй,  мерзенний, 
ганебний;  — atosság  безчест- 
нбсть,  ганебнбсть;  — ó хуль- 


gyalog — gyászistentisztelet 


151 


ник,  безчестуючий,  зн£важа- 
ючий,  ганьблячий,  лемзуючий. 
gyalog  7.  піший;  2.  піш-о,  -ком; 
— ezred  піхотний  полк;  — hid 
лавка,  мосток,  кладка,  берь  /. 
gén.  -ви;  — járó  7.  ходник;  2. 
піхотинець ; — оі  пішк-ом(-и) 
ити;  — os  7.  піхотинець,  пі- 
шак; — ság  піхота;  — ut  стеж- 
ка, пішник. 

gyalú  стругель  т.  г(у)об-ель, 
-лик ; — 1 стр-угати  -угаю  -єш, 
ужу  -ужеш,  г(у)обльовати;  — 
műhely  стругальня  /;  — pad 

станок;  — forgács  остружки  pl. 
gyám  опікун,  тутор  adj.  опі- 
кунский;  “—fiú  вихованець,  го- 
дованець; — leány  вихованка, 
годованка ; — olit  пбдпирати, 
пбдпомо-чи  -жу  -жеш,  -гати ; 
— olitás  пбдпомога,  пбддержка, 
пбдпора;  — olatlan  безпомбч- 
ньій ; — oltalan  не дорадньїй,  не- 
дуйдавьій;  - — olatlanság  недо- 
раднбсть,  недуйдавбсть  /;  — 
ság  опіка,  опікунство,  тутор- 
ство. 

gyanak-odás  пбдозріня,  недо- 
вірство,  недовіріє;  — odik  по- 
дозрівати; — vó  недовірчивьій, 
подозріваючий. 
gyanánt  за  асс.  яко,  як. 
gyanít  мірковати.  подозрівати, 
догадоватися;  — ás  пбдозріня, 
міркованя  п. 
gyanta  смола,  живиця, 
gyanú  пбдозр-а,  -іня  п ; — Ьа 
fogni  подозрівати ; — alatt  áll- 
ni бьіти  в пбдозріню;  — sit 
подозрівати  кого  чим;  — sitás 
пбдозріваня;  — tlan  несподі- 
ючийся,  непбдозріваючий;  — s 
пбдозрільїй. 


gyap»jas  вовняний;  — jú  (овеча) 
вовна;  — ot  бавовна  adj.  ба- 
вовняний. 

gyár  фабрика,  вьірббня /.  завод  т. 
adj.  фабричний;  — épület  бу- 
динок фабрики,  фабричні  бу- 
динки рі;  — iár  фабрична  ціна; 
— і ipar  фабричний  промнсл; 
— munkás  фабричний  роббт- 
ник;  — os  фабрикант,  вироб- 
ник; — tulajdonos  властитель 
фабрики ; — város  фабричне 

місто. 

gyarap-it  по-з-ббльшати,  розмно- 
ж-ити  -овати;  — odás  по-з-ббль- 
шеня,  прирбст,  розмноженя; 
— odik  1.  — it  „ся“-уа1;  (viz) 
приб-ити  -уду  -удеш,  -ивати; 
при-пбд-з-рост-и  -у  -еш,  -ати. 

gyarló  крехкий,  малосильний ; 
— ság  крехкбсть,  безсил-ь- 
нбсть,  -я.  п. 

gyarmat  колонія ; — árú  коло- 
ніяльний  товар;  — os  коло- 
нист  т.  переселенець;  — ősit 
коло-низовати;  -ositás  -низація. 

gyárt  вироб  ляти  -ити  -лю  -иш, 
-лювати,  фабриковати;  —ás 
вирббленя,  фабрикація;  — mány 
фабричний  вироб,  ф.  товар  т; 
— ott  фабрикований,  справле- 
ний, штучний. 

gyász  жалоба,  печаль  /.  смуток 
adj.  жалобний,  печальний ; 
mély—  тяжка  жалоба;  — be- 
széd похоронна  проповідь  /; 
надгробне  слово  п ; — dal  жа- 
лобна пісня;  — eset  жалобний 
випадок;  — év  рбк  жалоби; 
— fátyol  жалобний  велон;  — 
hir  печальна  вістка  /;  — induló 
похоронний  марш;  — jelentés 
похоронна  оповістка;  — isten- 


152 


gyászmenet — gyertyavivő 


tisztelet  панахида  /.  парастас  m; 
— menet  похоронний  поход, 
провод;  — kocsi  похоронний 
воз,  караван;  — lobogó  чорна 
застава;  — mise  поминальноє 
Богослуженя  п.  задушна  служ- 
ба; — оі  но-сити  -шу  -сиш  жа- 
лобу; — oló  közönség  печальна 
публика;  — os  жалобний,  пе- 
чальний, смутний;  — os  emlé- 
kű смутнок  памяти ; — ruha 
жалоба,  жалобна  одежа  /;  — 
teljes  повен  жалоби;  — sirás 
жалобне  риданя. 
gyatra  слабий,  безвартннй. 
gyáva  слабо-,  мало-душний,  тру- 
сливий,  боязливий  subs.  бо- 
ягуз, трус,  страхопуд  т;  — 
ság  боязливость,  трусливость, 
малодушіє,  слабодушность. 
gyékény  рогожа;  — fonó  рогож- 
ник. 

gyémánt  діямант,  алмаз  adj.  ді- 
ямантовий  (перстень), 
gyeng-e  слабий,  недужий;  min- 
denkinek meg  van  a maga  — 
éje  у кождого  свок  слабости; 
— е elméjű  слабоумннй,  тупо- 
головий, туман,  -оватнй;  — éd 
нкжньїй;  — éd  érzelem  нкжне 
почуваня;  — édség  нкжность  /; 
— édtelen  ненкжний,  прикрий; 
— élkedés  слабованя  п.  слабо- 
вито сть  /.  безсильность  /;  — 
— élkedik  слабовати,  хворова- 
ти,  нездужати(ся);  — élkedő 
хворяковатий,  хирий,  хирля- 
вий, чахлий,  хирляк,  слабоси- 
лий, слабовитий;  — én  слабо; 
— eség  слабость,  немоч,  несила; 
— it  о-слаб-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
знесил-ити  -ю  -иш,  -яти;  — ités 
ослабленя  /ї;  — ül  о-слабн-ути 


-кти,  ослабкти;  — ülés  ослаб-а, 
-леня. 

gyep  пагорок,  мурава,  дернь,  дер- 
нина /;  — es  дернистий,  дерно- 
вий; — mester  пагорник,  песо- 
лов,  псарь,  живодер; — ló'  повод. 

gyér  ркдкий;  — ül  ркд-кти  -шати. 

gyerkőc  дктвак  т.  дктинча  п. 

gyermek  дктин(к)а,  /;  дктя  п ; 
coll.  дкт-ва  -вора,  дкточки  pl.; 
— barát  приятель  дктей;  — 
сіро  дкточк  топанки  v.  чере- 
вики ; — es  дктинский,  дктва- 
чий,  дктинячий;  — ész  дктячий 
розум ; — évé  fogad  усиновляти; 
— évek  дктячк  лкта;  — gyilkos 
дктоубийця,  убий(ни)ця  дктей; 
— gyilkosság  дктоубийство  п ; 
— himlő  оспа,  осипка;  — і дк- 
т-инний,  -ячий,  -ский,  -очий, 
-инячий,  -инский;  — і szeretet 
дктяча  любовь;  — ifjú  молодик, 
молодець  т ; — játék  дкточа 
забава  /;  — kert  дкточий  сад, 
захоронка ; — kor  дктинний 

вкк  т;  ^korban  замолоду,  змал- 
ку; — mese  дкточа  байка  v.  каз- 
ка; — nevelés  вихованя  v.  воспи- 
таня  дктей;  — ség  дктинство 
тг;  — szerető  дктолюбннй;  дк- 
толюбець;  — szoba  дкточа  ком- 
ната  /;  — télén  бездктний,  без- 
скменний ; — telenség  бездкт 
ность  /.  subst.  бездктник,  без- 
дктниця;  — ded  наивний,  дк- 
тячий. 

gyertya  свкчка  /;  adj  свкчко- 
внй;  — ás  свкчкарь;  — fény 
свкчкове  свктло ; — gyújtás  за- 
паленя  свкчок;  — gyár  свкч- 
карня  /;  — tartó  свктич,  свкч- 
ник;  — vég  недогарок;  — vivő 
свкчконосець. 


/ 


g-yertyánfa — gyökeret  ereszt,  ver 


153 


1 

gyertyánfa  граб  m.  adj  -овий ; 
— erdő  граб  ник  ; — gomba  гра- 
бовий гриб. 

gyik  ящбрка  /.  adj.  ящбрчин. 
gyil-kol  за-у-би(ва)ти;  — kosy6nft- 
ник,  убийця  m—f.  (nő)  убий- 
ниця,  душегуб  adj.  убийчий, 
душегубньїй;  — kos  szerszám 
смертоносне  оружіє  п;  — kos- 
ság  уби(в)йство,  душегубство, 
морд;  — kossági  kísérlet  замах 
на  житя;  — ok  кинджал  т. 
gyógy-ászat  ліч-ництво,  -ебницт- 
во;  —alap  лічебний  фонд; — 
erejű  цілю  чий; — erő  сила  ці- 
люча  V.  лічебна;  —forrás  же- 
рело  цілюче,  цілючі  води/?  /.; 
— fű  зіля  п ; — fürdő  цілюча 
V.  лічнича  купель  /;  — inté- 
zet ліч(еб)ниця  — zsir  цілюча 
масть;  — it  ціл-ити  -ю  -иш; 
ліч-ити  -у  -иш;  —ital  напой 
цілючий ; — itás  ліченя,  ці- 
леня;  — ithatlan  невилічимий, 
незагойний ; — itható,  (ság)  вн- 
лічим-ий,  (-ость),  загойний; 
— itó  цілючий;  - — kezel  ліч-и- 
ти;  — mód  спосбб  ліченя  v. 
лічебний;  — szer  лік  т.  ме- 
дицина /;  — szerész  патикарь 
v.  аптикарь,  лікар-ник  adj. 
-ский,  аптичний;  — szerész- 
kedni  па-ап-тикарювати;  —szer- 
tár ап-па-тика,  лікарня  f ; — 
tudomány  на^ка  лікарска. 
gyógyul  го-итися  -ю  -иш,  вилі- 
читися; по-ви-здорові-ти,  -ю 
•єш;  одуж(ов)ати;  — ás  виздо- 
ровленя;  — atlan  невилічений, 
невнздоровлений,  незагоєний; 
— t загоєний,  здоровий,  вилі- 
* чений,  изцілений. 
gyolcs  полотно  п.  adj.  полот- 


няний; — darab  полотнина  /; 
— ing  біленниця. 

gyom  бурян,  габуз,  хопта  т ; 
— Iái  пол-оти  -ю  -еш,  викорі- 
нювати. 

gyomor  жолуд-ок  т.  adj.  -ковий; 
(állaté)  бендюх  т.  стомах;  — 
baj  ж.  слаббсть  v.  хворота  /; 
— bajos  хворий  V.  слабий  на 
жолудок;  — cseppek  ж.  капки  pl. 
— égés  зага  /;  — görcs  ж.  корч 
т : — nedv  ж.  сок;  — roz  м-я- 
ти  -ну  -неш;  —rák  ж.  рак;  — 
sav  ж.-ва  кислота;  — sütés  зага. 

gyón  сповідатися ; — ás  сповідь 
/;  — ó сповідник  т;  — tatni 
сповіда-ти;  — tató  сповідатель 
т.  сповідаючий;  — tató  szék 
сповідальниця  /. 

gyors  швидкий,  скорий,  бистрий, 
по -спішний,  хуткий,  прудкий; 
— áru  поспішний  товар  т ; 
— aság  скорбсть,  швидкбсть, 
бистр  бсгь  -ота,  хуткбсть;  — 
futár  гонець,  скорий  посла- 
нець; — Írás  /.  скоропис;  2. 
стенографія;  — iró  скоропи- 
сець га;  — it  прискор-ити  -ю 
-иш,  -яти;  приспіш-ити  -у  -иш, 
-ати ; — lábú  - бистро-  скоро- 
ногий  suhs.  скороходець ; — 
lépés  скорий  крок;  —segély 
скора  v.  нагла  помбч;  — ulás 
прискореня ; — tüzelő  скоро- 
стрільний; — vonat  поспіш- 
ний поізд,  поспішняк. 

gyök  радикал,  корінь;  — kitevő 
виложник  корінний;  (szó)  ко- 
рінне слово ; — vonás  корі- 
ньованя. 

gyök-ér  корінь  т.  coll.  коріня  п ; 
— érből  való  корін-евьш,  -ько- 
вий;  —eret  ver  запускати  коріня; 


154 


gyökeres — gyutacs 


— eres  7.  корінний,  ОСНОВНИЙ, 
радикальний;  2.  корі-ньова- 
тнй,  -нистий;  — eresen  корін- 
но, основно,  радикально;  — 
erestől  з корінєм;  — erestül 
kiirtani  внкорен-ити  -ю  -иш, 
внкоріньовати;  — eresedik  ко- 
ренитися; — erezik  коренитися, 
розкоріньоватися;  a baj  ebben 
— erezik  в том  корінь  лиха 
v.  зла;  — pipa  корінькова 
люлька  V.  файка. 

gyöm-bér  имбір;  — öszöl  напу- 
хати, набивати,  намі  сити  -шу 
-сиш,  надавити. 

gyöngy  монисто,  бісерок,  пер- 
л*о,  -ина,  жемчуг  adj.  бисеро- 
вий,  перл-овий,  -истьій;  — disz 
перловий  строй ; — élet  . рос- 
кошне  житя,  горазд;  — életem 
van  гораздую;  —halászat  пе- 
рельництво,  перловництво;  — 
ház  перлова  матиця,  перловка, 
бисериця;  — kagyló  перловець 
т ; — kása  перлові  крупи;  — 
tyűk  перловка,  пантар;  — virág 
конвалія  маєва,  маівка. 

gyönyör  насолода,  роскош  т; 
— ködés  насолоджованя;  — kö- 
dik  насолод-ити  -жу  -ишся, 
-жоватися  в чом;  любоватися 
чим;  — ködtet  насолод-ити, 
-жовати;  у-за-бав-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  — ködtető  забавний,  на- 
солоджуючий, роскошний. 

gyönyörű  прекрасний,  чудовий; 
— ség  чудовость,  приємность, 
любо-та,  -сть;  — ség  nézni  rá 
любо  v.  радо  дивитися  на  не- 
го;  séges  любисенький,  пре- 
красний, чудовий. 

György  Юрій,  Юрко. 

gyöt-ör  муч-ити  -у  -иш;  мордо- 


вати,  мор-ити  -ю  -иш;  — relem 
мука,  грижа;  — relmes  повен 
мук,  болестний;  — rődés  муче- 
ня,  мордованя ; — rődik  1.  — ör 
„ся  “-val. 

győz  7.  побід-ити  -жу  *иш,  -жа- 
ти, перем-огти  >ожу  -ожеш, 
-агати;  побор-оти  -ю  -иш  во- 
рога; 2.  змо-гти  -жу  -жеш, 
успі-ти  -вати,  встиг-ти  -ати;. 
— elem  побіда,  перемога;  — 
ittas  опянілнй  од  побіди; 
упоєний  побідою;  — elmeske* 
dik  тріюмфовати,  побіждати; 
— (ed)elmes  побідоносннй,  по- 
бідний;  — elmi  jel  знамено  v. 
знамя  побіди;  — elmi  dal  по- 
бідна  пісня;  — elmi  ünnep 
свято  побіди;  — heteden  не- 
побідимий,  непереможний,  не- 
поборний; — о,  — tes  побід- 
ник,  побор-ник,  -ець;  — tesen 
побідоносно,  з побідою. 
gyufa  сірник,  сіркач,  шваблик;. 
— skatulya  коробка  /.  шкату- 
л-я,  -ька. 

gyújt  пал-ити  -ю  -иш;  — ó пал- 
кий, пламенний;  — ó pont  1. 
gyűpont;  — ó lencse  сочка  /; 
— ó tükör  палюче  зеркало;  — 
ogat  подпалювати ; — ogatás 

подпалюваня;  — ogató  подпа- 
ляч,  палій,  запаленик  т. 
Gyula  Юлій,  Юліян. 
gyull-ad  запал-юти  -ю  -ишся, 
-юватися;  — adás  запаленя;  — 
ászt  за-роз-пал-ити  -ювати;  — 
(ad)ékony  запальний, 
gyúpont  фокус,  огнище, 
gyúr  мі-сити  -шу  -сиш;  — ó táb- 
la столниця,  табла. 
gyutacs  запал,  капсель  т. 


155 


gyűjt — hacsak 


1 

gyűjt  збирати,  громад-ити  -жу 
-иш;  — ő főnév  именник  збор- 
ньій;  — emény  збор,  збирка, 
колекція,  зборник;  —és  зби- 
раня;  — о зборньш,  збирач, 
збиратель,  колектор;  — ő ív 
збирательньїй  V.  зборньш  арх; 
— ő név  зборне  имя. 
gyűl  збиратися;  (kelés)  рв-ати 
-у  -еш;  — az  ujjam  перст  ми 
рве;  — ekezet  1.  gyűlés  грома- 
да; — és  собраня,  збор,  збо- 
ри, засіданя,  собор;  (ország — 
nemzet — ) сойм  т ; — ésezni  збо- 
ровати,  засідати;  — ést  egybe- 
hívni скликати  збори;  — ést 
feloszlatni  розпустити  збори; 
— szak  сесія;  — terem  збор- 
ниця,  зборовня  /;  — evész  сво- 
лоч,  наволоч  /.  ледач  т. 
gyűlöl  ненавид-іти  -жу  -иш  кого; 
— et  ненависть  /;  — etes  нена- 
вистний;  — ködés,  —ség  1.  — et. 


gyümölcs  овоч  m.  садовина,  плод 
т;  —aszaló  сушня /;  —árus  овоч- 
ник;  — fa  овоч-еве  -не  дерево; 
— kereskedő  овоч-ник,  -инарь; 
— lé  вар,  вивар;  — oltó  Благо- 
віщеня ; — ös  сад  -ок;  — öz 
приносити  плоди  V.  пожиток;  — 
öző  плодоносний;  — télén  без- 
плодний;  — termő  плодовитий, 
плодородннй,  родючий,  плод- 
ннй,  урожайний. 

gyűr  мяти,  ж-мати  -мну  -мнеш; 
терти  тру  треш;  мяцкати ; 
(ágyat)  толоч-ити  -у  -иш;  — 
kőzik  запас-атися,  -оватися; 
— ődött  изо-з-по-мятий,  по- 
тертий, -толочений. 

gyűrű  (karika)  перстень  т.  об- 
руч, -ка,  кбльце,  жуковина 
(ujjra);  — s обруч-ковий,  -ний. 

gyűszű  наперстник;  — nyi  (ital) 
за  наперсток. 


н 


ha  єсли,  коли,  як,  аж,  скоро, 
hab  шум,  -овина,  піна;  (kávén) 
сметана ; — leány  русал(оч)ка. 
habar  коло-тити  -чу  -тиш,  міша- 
ти; — ék  подбивка; — cs  міша- 
нина;  — t leves  дзяма.  [мо  що. 
habár  хотя,  хоть,  задарь  що,  дарь- 
hábor-gás  бунт,  повстаня,  роз- 
рух, колотня;  — gat  безпоко- 
ити  -ю  -иш,  -ювати  (кого) ; 
нарушати  кого;  докучати  ко- 
му;  — gatás  безпокоєня,  нару- 
шаня,  докучаня;  — gó  нес(у)- 
покойннй,  бурливий;  — it  1. 
háborgat;  — itatlan,  — ul  небез- 
покоєний,  ненарушаний ; — og 
вольноватися,  фильоватися. 


háború  война;  kitört  а — ви- 
бухла  война;  — ba  indulni  на- 
ступати до  войни;  — ba  keve- 
redni замішатися,  заплестися 
у войну;  — s воєвничий;  — t 
kezdeni  зачати  войну;  — t üzen- 
ni виповісти  войну,  опові- 
стити -щати  войну;  — skodni 
воювати;  — s воєнний;  — ság 
воюваня  п. 

haboz  вагатися  1.  ingadozik;  — ás 
ваганя;  — ó вагаючийся,  не- 
рішучий; — va  розгадливо. 
hab-zik  шум-ити  -лю  -иш,  -овати, 
пін-итися  -ю  -иш;  — zás  шум- 
леня;  — zsol  пожирати, 
hacsak  хиба,  коли,  лиш,  о сколько. 


156 


had — hajdina 


had  7.  войско;  2.  война  1.  há- 1 
ború;  — dal  megtámadni  напа- 
сти (на  кого)  войском;  — ako- 
zás  воюваня  n ; — akozik  во- 
ювати; — ak  útja  молочна  до- 
рога; — apród  кадет,  паж;  — 
ászát  стратегія;  — biró  авди- 
тор,  вбйсковьій  судія;  — biztos 
воєнний  комисарь;  — csapat 
одділ  войска;  — eró'  воєнна 
сила;  — fi  вояк;  — gyakorlat 
воєнні  вправи,  маневрі  pl. 
hadi-csel  воєнний  подступ;  — fo- 
goly полонений;  — hajó  воєн- 
ний корабель;  — költség  во- 
єнні кошти  v.  видатки;  — lá- 
bon на  воєнной  стопі  v.  во- 
ювниче  напруженя;  — sarc  кон- 
трибуція; — szerencse  воєнне 
счастя;  — tanácsot  tartani  во- 
єнну раду  радити;  — tett  во- 
єнний учинок;  — törvényszék 
воєнний  суд. 

had  -isten  Бог  войни;  — járat  во- 
єнний поход;  — köteles  обо- 
вязаний  до  войсковоі  служби; 
— nagy  поручик;  — oszlop 

колона;  — osztály  дивизія;  — 
parancsnokság  команда  арміі ; 
— segéd  адютант,  прибочник ; 
— sereg  армія,  войско;  — test 
корпус;  — test  parancsnok  ко- 
мандант  корпусу;  — tudomány 
наука  воєнних  діл;  — ügymi- 
niszter министер  войскових 
діл;  — üzenet  оголошеня  v. 
оповіщеня  войни;  — vezér  во- 
євода m=f ; — viselés  провод- 
женя  войни;  — viselő  воюючий, 
hadar  дробо-тати  -чу  -чеш;  мо- 
лоти язиком  мел-ю  -еш. 
hadastyán  ветеран, 
hadd  най ; — legyen  най  буде ; 


majd  lesz  hadd  el  hadd  а пак 
буде  горький  світ, 
hadonász  махати  v.  розмаховати 
руками;  мотати. 

hág  ступ-ити  -лю  -иш,  -ати  -аю 
-аєш;  (ár)  скоч-ити  -у  -иш; 
— csó  лазиво,  драбина,  пере- 
лаз ; — ó переход  горский,  про- 
вал, межигоря  ті.  просмик. 
hagy  1.  enged,  лиш-ити  -у  -иш, 
-ати;  пус-тити  -щу  -тиш,  -кати 
на  кого  щось;  — j magunkra 
лиши  нас  самих;  ne  — d ma- 
gad! не  дайся!  — játok!  ли- 
шіть! найте!  — aték  по-у-мер- 
щина,  спадщина;  — omány  7. 
переданя  ті.  переказ,  тради- 
ція; 2.  запис,  легат,  одказ; 
— ományos  звичайний,  здавна 
заведений,  традиційний;  — о- 
mányoz  переказовати,  переда- 
вати. [ти,  най  буде, 

hagyján  най  би  било,  може  би- 
hagy-ma  цибу-ля  adj.  -ля ний ; 

—máz  тиф,  глуханя  /. 
hahot-a  сміх,  регот;  — áz  рего- 
татися -чу  -тиш. 
haj  волося  п ; égnek  meredt  а 
— а комнять  стало  на  нім  во- 
лося; — át  tépni  волося  рвати; 
— ba  kapni  тягатися  за  во- 
лося; — as  волоса-ис-тнй;  — 
csövesség  волосковатость. 
háj  сало;  — as  салови(с)тий. 
hajadon  дів-а,  -иця,  -чина,  -ча  ( ті.) 
-на;  невінчана;  (megesett)  по- 
критка; — fővel  простоволосо, 
hajcsár  погонич, 
hajdan  -ta  колись,  бивало,  да- 
коли;  — і исконний;  — kor 
искон,  правік, 
hajd-ina  гречка;  — u гайдук. 


l/aj  disz — hajózhatóság- 


157 


* 

haj-disz  строй  m.  на  голову,  при- 
краса волося;  — por  пуд ер  т. 
haj  -ék  прикраса  до  волося  /; 
— fonat  7.  заплітка,  коса,  чуб, 
-рик,  -ак;  2.  (fésülés)  причі- 
ска;  — fürt  кучерь,  кудрі,  прядь. 
hajh  ах;  — ász  гонити,  ггіатися 
(за  чим  небудь);  добуватися, 
домагатися,  хап-атися  -лю  -леш 
(чого  небудь).  [чим. 

hajigái  кидати,  ме-тати  -чу  -чеш 
hajit  вер-ечи  -жу  -жеш,  кин-ути 
-у  -еш;  —ás  мет,  -аня,  верг; 
egy  — ásnyira  на  один  мет ; 
— ódárda  спис,  копє  п. 
hajkefe  щетка  до  волося. 
haji  -adóz  погинатися,  похиляти- 
ся, хитатися,  колибатися;  — 
аш  наклон-ность,  охота,  нахил; 
— andó  охотньїй,  наклонньїй, 
нахильньїй;  — andóság  нак- 
лонность,  прихильность,  на- 
хил, охота;  — ás  загинка,  за- 
лом, наклоненя,  кривина,  за- 
крут, нагиненя,  загиб;  (testben) 
сустав,  колінце; — ékony  гнуч- 
кий, згибньїй,  гибкий,  нагин- 
частьш ; — ékonyság  нагини- 

стость,  гнучкость;  — ік  гн-у- 
ти  -у  -ешся;  по-за-нагинатися, 
хил-ити  -ю  -ишся;  при-на-хи- 
лятися,  крив-ити  -лю  -ишся, 
пода-вати  -ю  -єшся;  — ік  а 
mérleg  гнеся  вага;  — lik  a szép 
szóra  подався  на  благе  (добре) 
слово;  — ott  на-за-о-гнутьш, 
нахиленьїй,  наклоненьїй,  скрив- 
лений; — ott  kor  поздна  ста- 
рости 

hajlék  приту-лок,  -лище,  приют, 
хата,  жилище;  —tálán  безпритул- 
ньш,  бездомний,  беззахистньш. 
hajlít  1.  — lik  „cn“-nélkül;  бга-ти; 


— ható  гинкий,  гнучкий,  нагин- 
частий;  — hatatian  неугнутий. 
hajlong  по-на-гинатися,  по-на-хи- 
лятися,  поклони  бити  перед 
ким;  — ás  на-по-гин(ов)аня,  на- 
хилюваня,  поклон.  [ний. 

hajmeresztő  страш(ез)ннй,  гроз- 
hajnal  зоря,  розсвіт,  досвіток, 
у досвіта,  світаня;  — előtt 
до  дня;  — bán  на  зорях;  — 
csillag  зорниця;  — і ранний, 
утренний,  досвітннй;  — lik, 
— odik  зоря-ти  -ю  -єш,  роз- 
світати, світліти  -ю  -єш,  дні- 
ти -ю  -єш;  — ріг  ранна  зоря, 
hajnövesztő  причиняючий  рост 
волося. 

hajó  корабель  т.  adj.  кораб-ель- 
ннй,  -левий;  — bér  корабльо- 
ве  наємне;  — fara  корма  / ; 
— fedélzet  поклад,  помост,  па- 
луба; — fenék  епод,  дно,  крам; 
— gyár  доки  рі;  — had  флота; 
— kötél  мотовяз;  і — legénység 
кораблева  залога;  — orr  кора- 
бельний нбе;  —párkány  край; 
— törés  розбитя  корабля;  — 
törést  szenvedni  7.  розбитися 
на  морю;  2.  потерпіти  не- 
вдачу; — törött  розбитий  на 
морю,  розбиток. 

hajós  моряк  т.  мореплавець^ 
корабельник;  — kapitány  кора- 
бельний капитан  т;  — nép  ко- 
рабельники pl. 

hajóz  іха-ти  -ю  -єш  на  корабли 
V.  кораблем;  —ás  мореплав- 
ство ті.  плавба  (кораблем);  — 
hatlan  несплавний;  — ható 
сплавний;  — hatóvátevés  ус- 
плавленя ; — hatóság  сплав- 

ность. 


158 


hajra — halálos  csend 


haj  -rá  ану!  алов!  — sza  гонитьба,  І 
гоненя  п.  гонитва, 
hajszál  волос,  волосина,  воло- 
сок; — оп  függött  az  élete  жи- 
тя  єго  висіло  на  волоску ; — 
nyira  sem  ни  на  волосинку; 
— ér  петличка  кровоносньїх 
судин;  — gyökér  корінь  во- 
лосковатьій. 

hajszol  гон-ити  -ю  *иш,  ганяти, 
hajt  7.  гнати  жен-у  -еш,  гон-ити 
-ю  -иш;  2.  (hasznot)  користь 
V.  хосен  дати,  принести;  3. 
(térdet,  fejet)  коліна,  голову 
приклон  ити  -яти;  4.  (álomra) 
склонити  на  сон ; 5.  (igába) 
в ярмо  склонити  v.  ронити; 
6.  (a  szóra)  слухати  на  слово; 
— ás  7.  мет,  гоненя,  гнаня  п. 
погон;  2.  (növénynél)  нарост, 
літорост,  намолодь  /;  — hatat- 
lan незломньїй,  неподатливий, 
неклонньїй,  непохитний,  не- 
хильчивий;  — óka  вилога,  вьі- 
ложка,  внворот;  — ó гонець; 
— óvadászat  нагонька  /.  облава, 
hal  риба  /;  — piac  рибячий  ри- 
нок; — pikkely  луска;  — vérű 
рнбокровний;  — zsir  рибяча 
масть  /. 

hal  (ige)  умира-ти;  — ó -ючий. 
hál  ноч-овати  -ую  -уєш  adj.  спаль- 
ний; — óing  ночна  сорочка  /; 
— ókocsi  переділка  до  спа- 
ня,  спальний  ваґон;  — óterem 
спальня  /. 

hál-a  од-по-дяка  /.  благодаре- 
ня  я ; — Istennek  хвала  Богу, 
Богу  дяковати;  — aadás  подя- 
ка; — az  ön  jóságának  завдяки 
вашоі  доброти;  — át  ad  од- 
дяч-ити  -у  -ишся;  благодар-и- 
ти  -ю  -иш  кому;  — adatlan 


невдячний,  неблагодарннй;  — 
adó  áldozat  жертва  благода- 
ренія;  — adatlanság  невдяч- 
ность,  невдяка,  неблагодар- 
ность;  — ádatos  вдячний,  бла- 
годарннй,  оддячливий;  — ének 
благодарна  пісня  /;  — érzet 
почутя  благодарности  v.  по- 
дяки; -—ima  благодар(ствен)- 
на  молитва  /;  — álkodás  по- 
дяка; — álkodik  складати  по- 
дяку, оддячоватися;  — ás,  — 
átlan  1.  háládatos. 
dad  поступ-ити  -лю  -иш;  a do- 
log— діло  V.  робота  йде;  az 
idő — . час  минає;  — ás  поступ; 
— ék  проволока;  — éktalan  без- 
проволочний;  — ó 7.  поступа- 
ючий;  2.  поступовий,  прогре- 
сивний subs.  поступовець, 
ilál  смерть,  кончина;  — éri  по- 
стигає смерть;  életre  — ra  har- 
colni битися  до  загину; 7 hó'si 
— t halt  умер  на  поли  чести 
V.  геройною  смертію;  — án  van 
на  смерти  є;  — ra  Ítélt  на  смерть 
засуджений;  — büntetés  кара 
смерти;  — előtti  szentségek  пе- 
редсмертні тайни ; — eset 

случай  смерти;  — fej  трупня 
головка;  — félelem  страх  смер- 
тельний; — fia  пропащий  чоло- 
вік; — hirnök  вістун  смерти; 
— harang  похоронний  звон; 
— hozó  смертоносний,  — nem 
род  смерти;  — os  смерт(ель)ннй; 
— os  aggodalmak  смертельні 
тревоги;  — os  ágy  смертельна 
постель;  — os  beteg  смертель- 
но хворий;  — os  bűn  смер- 
тельний V.  непростимий  гріх; 
— os  csapás  смертельний  удар; 
— os  csend  гробова  тишина ; 


і 


halálos  döfést  adni — kivetni  a hálót 


159 


— os  döfést  adni  доконати  ко- 
го, доби-ти  -вати  кого;  — os 
ellenség  смертельний  ворог; 
— os  ellenségeskedés  смертель- 
на ворожнеча;  — os  Ítélet  при- 
суд на  смерть,  смертний  при- 
суд; — os  Ítéletet  végrehajtani 
на  горло  скарати,  стратити ; 
— ozás  умираня  п ; — ozási  év 
рок  смерти. 

halandó  смертний;  — ság  смерт- 
|ность.  [ски  pl. 

halánték  голосниця,  слихи,  ви- 
halastó  риб  ник,  -ниця,  саджав ка. 
balász  /.  риб-арь,  -ак,  -олов ; 
2.  риби  лов-ити  -лю  -иш;  — 
at  рибарство,  риболовля  /. 
риболовство;  — ati  jog  право 
риболовлі;  — attal  foglalkozni 
риболовством  заниматися;  — 
bárka  рибарска  чайка;  — kuny- 
hó рибЬрня  /;  — lé  рибяча 
дзяма,  рибячий  росул. 
halaszt  одкладовати,  одволіка- 
ти;  — ás  одкладаня,  проволо- 
ка; — hatatlan  неодкладний. 
hal- bőr  рибляча  шкора;  — csont 
костиця;  —evő  рибокд  т;  — 
fej  рибляча  голова  /;  —ikra 
икра;  — kereskedés  торговля 
рибами;  — kereskedő  рибняк. 
hal-doklás  конаня,  умираня  п ; 
— doklik  кона-ти  -ю  -єш;  — 
dokió  конаючий,  умираючий; 
— hatatlan  безсмертний;  — ha- 
tatlanság безсмерт-іє,  -ность. 
halk  тихий,  тихонький;  — it  ути- 
шати; — ul  утих-ати  -нути,  за- 
мовкати; az  ének  el — ul  nh- 
сня  замовкає. 

hall  чу-ти  -ю  -єш,  (про)чува-ти 
-ю  -єш;  — ani  lehetett  било 
чути ; nagyot — недочу(ва)ти ; 


amint  —ani  як  зачувати;  — juk! 
чуйме!  — ás  слух  ттг ; — at  ma- 
gáról дати  знати  о собі;  — at 
дати  чути;  fülem  — tára  на  мок 
уха;  — atlan  нечуваний,  неслу- 
ханнй; — óideg  нерв  слуховий; 
— atszik  чути,  зачувати,  ходить 
чутка  v.  слухи ; — atszik  а 

hangja  чути  єго  голос;  hangok 
— atszottak  чути  било  голоси; 
- — ható  чутний,  виразний;  — 
ható  a szobából  чутно  из  ком- 
нати;  a jó  hir  messze  — ható 
добра  чутка  далеко  чутна, 
hallgat  7.  слухати  кого;  уважати 
на  кого;  tele  — ja  magát  наслу- 
‘ хатися ; végig—  вьіслух(ов)а- 
ти;  2.  мовча-ти  -ю  -єш;  hall- 
gass! мовч!  мовчки  будь!  цит! 
— ag  мовчаливий;  — agság  мов- 
чаливость;  — ágon  мовчки; — 
ás  мовчан-я,  -ка;  — ásba  bur- 
kolózott закриватися  облаком 
мовчаня ; — ássál  mellőzni  мов- 
чанєм  поминути;  — agos  мов- 
чаливьій ; — agos  beleegyezés 
згода  дана  мовчаливо;  — ó 
слухач;  (по) -ка,  слухатель  т; 
— óság  слухачі  pl. ; — ózik  под- 
при-слух(ов)атися  чому;  — ózó 
под-при- слухач  т. 
hallomás  чутка,  слухи  pl.  пого- 
вор ; — ból  tudni  знати  иЗ  слу- 
хов. 

halmaz  купа  /;  — állapot  стан 
аґреґаціі;  — ás,  — ódás  копиче- 
ня,  збиваня,  нагромаджованя. 
halmo-s  горбастий;  - — z копич-и- 
ти  -у  -иш;  нагромад-ити  -жу 
-иш;  збирати  купу,  зби(ва)ти. 
háló  /.  сіть  /;  2.  тканина  /.  во- 
лока; (halász)  сак,  возмик;  ki- 
vetni а — t закидати  сіть. 


160 


halogat — hangadó 


halogat  одкладовати;  — ás  од- 
кладованя,  проволіканя. 
halom  7.  горб,  хольм,  нагорок; 
2.  купа  /;  — ra  dönteni  попе- 
ревертати, позвальовати. 
halott  умерльїй,  мертвьш  subst. 
мертв-ець  -як;  померший,  по- 
кбйний,  усопший  subst.  по- 
кбйни-к  -ця,  неббжчик,  неббж- 
ка;  — ak  szombatja  задушна 
субота;  — as  ház  дбм  жалобьі; 
— as  kamra  трупарня  /;  — as 
kocsi  похоронний  вбз;  — і be- 
széd похоронна  проповідь; — 
і tor  комашня;  —kém  оглядач 
мертців. 

hálózat  сіть  /.  (viz)  водова  сіть, 
haluska-  галушка  /;  vágva  vagy 
szakítva  різані,  або  рвані  га- 
лушки. 

halva  мертвий,  мертво,  умерльїй; 
— született  мертвородженний ; 
— esett  le  упав  мертвий, 
halvány  блід-(н)ий,  -ненький ; 
— arcú  блідолиций;  — it  блі- 
ховати,  бліш-ити  -у  -иш;  — 
odik  блідні-ти  -ю  -єш;  — ság 
блід-ота,  -ость. 

hályog  більмо  т.  (szürke)  б. 
сіроє. 

hám  7.  упряж  /.  збруя  /;  2.  лу- 
(ш)пина  3.  (bó'r)  наскбр-я,  -ниця. 
hamar  скоро,  духом,  швидко, 
спішно;  — ább  скорше,  швид- 
ше; minél  — ább  чим  скорше; 
— jában  на  похапці,  пилуючи; 
. — kodás  поспішеня  п;  — kodik 
поспіш-ити  -у  -иш;  — os  ско- 
рий, поспішний;  — osan  ско- 
ренько, як  найскорше,  в ко- 
роткий час. 

hamis  7.  пбд-ложний,  фалшивнй; 
2.  (pénz)  подроблений;  3.  кру- 


тий, хитрий;  — eskü  крива  v . 
ложна  V.  фалшива  присяга;. 
— it  (írást)  пбдроб-ити  -лю  -иш, 
-льовати,  фалшовати;  — itás 
фалшованя,  пбдробленя ; — і- 
tatlan  нефалшованнй,  непбд- 
роблений;  — itó  фалшбвник; 
— itott  подроблений,  фалшо- 
ваньїй ; — itvány  подроблена 

річ,  фалсификат;  — kodik  хи- 
троватися ; — lelkű  лукавий, 

хитродушний ; — ság  фалши- 

вбсть,  ложнбсть,  хитрбсть. 
hámlik  облуп-ити  -лю  -ишся, 
-льоватися;  лущ-ити  -у  -ишся, 
луп-ити  -лю  -ишся. 
hámor  желізна  гута,  гамарня  /. 
hámoz  луп-ити  -лю  -иш,  лущ-и- 
ти -у  -иш,  чи-стити  -щу  -стиш; 
— ás  лущаня,  лупленя,  чищеня; 
— atlan  не-об-з -луплений,  не* 
злущений. 

hamu  попель  т ; — t hinteni  по- 
пель  сипати;  — vá  égetni  зпо- 
пел-ити  -ю  -иш;  — vá  lesz  зпо- 
пелі-ти  -ю  -єш;  — pogácsa 
попеляник;  — рірбке  попелюх; 
— színű  попеластнй;  — tartó  по- 
пельниця;  — zsir  поташ, 
hamv  попель  т\  (gyüm.)  пилок, 
смушок,  сідь  /;  — ad  спопе- 
лі-ти  -ю  -єш;  — ak  тлінні 
останки;  — as  попеля-стий, 
-ний,  попельний;  — as  szürke 
гривий;  — ászt  попел-ити  -ю 
-иш;  — vazó  szerda  попельна 
середа  /;  — veder  урна  /. 
háncs  лупина,  луб,  лико,  лича 
adj.  личаний,  ликовий, 
hanem  але,  но,  а. 
hang  /.  голос,  звук;  2.  тон;  jó 
— ot  ad  видає  добрий  голос; 
— adó  надає  тон  в товаристві, 


szigorú  hangon — haragos 


161 


передовець;  szigorú  — on  стро- 
гим тоном;  nem  azon  a — on 
не  на  той  голос,  не  тьім  го 
лосом;  — hullám  звукова  фи- 
ля  /;  — jegy  нота;  —mérő 

звукомір;  -—nem  род  тону, 
тонація;  — оі  /.  стро-ити  -ю 
-иш;  2.  (vlkit)  настроювати  ко- 
го; — oló  настройник;  — os 
голосньїй,  гучний,  звучньїй ; 
— oztat  голо-сити  -шу  -сиш; 
роз-голошовати,  натискати  го- 
лосом; átv.  ért.  пбдчерковати; 
—súly  наголос  т ; — súlyos, 

(-tálán)  (не)наголошеньій ; — 

súlyoz  наголошовати;  — szálak 
вязла  голосові  v.  болонки  pl.; 
голосова  струна;  — szer  му- 
зикальньїй  инструмент;  — tá- 
lán безголосний,  беззвучний; 
— talanság  безголося  п;  — ulat 
настрой  т.  розположеня  духа, 
успосббленя  п ; — ulatos  на- 
строєний, побутовий;  — ver- 
seny концерт  т;  — villa  вил- 
ки строєві  (діяпозон);  — zás 
звонкбсть,  голоснбсть,  гуч- 
нбсть;  jó  — zás  звучность  /; 
kellemes  — zású  милозвучний; 
— zatos  громкозвучньш,  гуч- 
ний; — zik  /.  звуч-ати  -у  -иш; 
2.  звен-іти  -ю  - иш;  луна-ти;  го- 
ло-сити -шу  -сиш;  nagy  lárma 
—zott  чути  било  великий  гомбн; 
— zó  звук  т.  adj.  звуковий, 
hangya  муря-шка,  -нок,  муран- 
ґель  adj.  мурав(ель)линнй;  — 
boly  муравлиня  /.  мурашник  т. 
копійка,  кертина;  — tojás  по- 
душка, кукла,  мурбвля,  купина, 
hant  груда,  скиба  /. 
bánt  лущ-ити  -у  -иш;  лупити 
-лю  -иш;  чистити. 


hány  /.  блювати,  риг-ати  -нути 
-ну  -неш;  2.  вимітовати;  — 
tató  лік  т.  для  блювоти;  — ás 
блюваня;  —lat  блюванина,  -ка. 
hány  с колько?  — éves  колько 
рочний?;  — adik  котрий  из 
ряду;  — adika  van  ma  котрого 
маємо?,  якого  маємо  днесь?; 
— adós  частка,  квоціент;  — ап 
колько;  - an  vannak  сколько  их? 
hanyag  недба-лнй,  -йливнй;  — 
ság  -лбсть,  лінив-ьш,  -ость. 
hány(att)at  -ás  за-при-годи  pl.  не- 
постойна  доля  /;  — ік  воло 
ч-ити  -у  -ишся;  — ott  гонений 
долею,  скиталець. 
hányas  котрий,  колькоракий; — 
ával  по  колько. 

hanyatl-ás  упадок,  занепад;  — ік 
у-поду- пада-ти ; — ó 'про  за-.у- 
падаючий. 

hanyatt  задом,  горі-ниць  -лиць; 
— feküdni  горі-лиць.  -знач  ле- 
жати ; — homlok  стромголов. 
hány  “féle  скблькоракий ; — szór 
сколько  раз;  — szoros  сколько- 
кратний,  скблькоразовнй;  — 
kódás  /.  борсаня,  метаня;  2. 
блука-ня  п.  -нина  /;  — kolódik 
ме-тати  -чу  -чешся;  кидатися; 
борсатися, 

hány-vet  1.  по-розміт-овати;  2. 
роздумовати,  розсуджоватв ; 
— і,  * — veti  чванливий, 
hápog  хрип-іти  -лю  -иш. 
harácsol  на-за-гарб-ати  -овати. 
harag  гнів,  злбсть  /.  (пере) 
сердце  п;  —bán  lenni  в гніву 
бити;  — ra  gyúlladni  розгні- 
ва-тися,  розсерд-ити  -жу  -ишся; 
запал-ити  -ю  -ишся;  — it  сер- 
д-ити  -жу  -иш;  гнів-ити  -лю 
-иш;  — os  сердитий,  гнів-а- 

11 


162 


haragosan — három  hónapi 


чий,  -ливьій,  злостньїй;  — osan 
гнівно,  гнівливо,  сердито 

subst.  ГНІВНИ-К  777.  -ця ; — os- 
ság гнівливбсть ; — oszold 

темнозеленьїй ; szik  гніва-тися; 
сердитися,  мати  сердце  на 
кого;  — tartás  гніваня  п;  — vó 
гнівньїй. 

haramia  розбишака,  розбойник 
/77.  бандит,  гайдамак, 
háramlik  припадати  кому, 
harang  звон  т.  -ок;  meghúzták 
а — okát  зазвонили  в звоньї; 
а — ütője  сердце  звона;  — 
alakú  звонистьій;  — érc  звон- 
на  мідь,  звоновина;  — láb 
звонниця  /;  — ozik  звон-ити 

-ю  -иш;  бити  у звон;  — ozás 
звоненя  77.  битя  ті.  у звон; 
— ózó  звонарь,  церковник; — 
öntés  вьіливаня  звонов;  — ön- 
tő ЗВОНОЛІЙ  777  ; — öntöde  лі- 

ярня  звонов,  звонарня  /; 
— szentelés  посвяченя  звона; 
— szó  звук  V.  голос  звона;  — 
ütés  удар(еня)  звона  v.  у звон; 
— virág  звонка  /.  конячі 
чоботьі. 

haránt  поперечний;  — metszet 
поперечний  переріз, 
harap  куса  ти  -ю  -єш;  — ás  укус 
777.  укушеня;  — ós  кусливий; 
— ózik  7.  кусатися;  2.  брати 
верх  777.  шир-ити  -Ю  -ИШСЯ. 
haraszt  батрак,  хворост  т.  гу- 
ща /;  — kendő  хуст-ка  -ина. 
harc  борьба,  боротьба  /.  бой  т. 
adj.  бо-йний,  -євий;  — ba  in- 
dulni ити  в бой;  — ot  felvenni 
пуститися  в бой;  — edzett  во- 
йовничий; — fi  вояк,  бойов- 
ник  777;  — ias  бо(ю)йоватнй, 

войньїй;  — jog  бойове  право; 


— játék  боєва  игра  /;  — оі  во- 
-ювати;  — os  войовник  т.  adj. 
бойкий,  бойовничий;  — rakész 
готов  до  бою;  — szintér  боє- 
вище  77 ; — vágy  охота  v.  жадо- 
ба до  бою;  — vágyó  бою  жа- 
ден;  — і dal  боєва  пісня; — і 
mén  боєвий  кбнь  /. 
harcsa  сом;  — őr  енух. 
hárem  гарем;  — по  гаремниця. 
hárfa  арфа  /;  — áz  на  арфі  вт- 
рати; — ás  арфист. 
haris  дерґач,  хоростіл. 
harisnya  панчоха,  штримфля  pl. 

— kötő  подвязка. 
hárít  7.  оддал-ити  -ю  -иш,  -ля- 
ти;  одвер-тати,  -нути;  2.  (hi- 
bát) спихати,  изсувати,  из 
сунути  вину  на  кого;  звал-ити 
-ю  -иш,  -ювати  вину  на  кого, 
harkály  дятель  т \ zöld — жовна, 
harmad  третина  /;  — ába  на  тре- 
тину, на  третє;  — fél  повтретя; 
— ік  третій;  — парі  третьоднев- 
ний;  — os  третинник;  — rendű 
третьорядний;  — szór  третій 
раз;  — szorra  по  третє, 
hármas  7.  тройний,  троичний, 
тройча(с)тий,  троистий;  2. 
тройка;  — korona  троиста  ко- 
рона; —ikrek  тройнята;  —sza- 
bály гройне  правило;  — szövet- 
ség потройннй  союз, 
harmat  рос-а,  -иця;  — os  роси- 
стий; — ozik  о-з-ро-сити  -шу 
-сиш,  -шати. 

harminc  трицять ; — ad  три- 

цятина;  — adik  трицятий;  — 
as  трицятка,  трицятий;  — 
éves  трицять  літний, 
három  три;  — ágú  трираменний; 
— éves  три-літний,  -рочний; 
— féle  троякий;  — hónapi  три- 


három  láb — hasznot  húz 


163 


місячний;  — láb  тринога;  — lá- 
bú триножньїй;  — nyelvű  три- 
язьічньій;  — oldalú  трибочньш; 
— ság  тройность,  тройця; 
Szent  — ság  Свята  тройця;  — 
— szinű  трибаревньш;  — szór 
тричі,  трираз;  — szoros  по- 
тройньїй,  троистьій;  — szög 
трикутник;  — szögű  трикутний; 
—ujjú  три -пальцевий,  -персто- 
вий. 

hárs  липа  /.  adj . липовий;  — 
erdő  липн-ик,  -иця;  — fa  ли- 
п(ин)а  /;  — méz  липець, 
hars-an  загомоніти,  залунати, 
гримнути,  загрем-іти  -лю  -иш: 
— ány  громкий;  — ány  neve- 
tésbe tört  ki  розреготався  в 
голос;  — -og  гримати,  гриміти; 
az  ágyuk  — ogtak  гармати  гри- 
мали; — ogás  гримот,  гриманя. 
harsona  труба,  сурма  adj.  труб- 
ний. 

hártya  7.  болона,  плів(к)а  /. 
кожиця;  agy — мозґова  плів- 
ка V.  болонка;  has — очерев- 
ня  /;  szivárvány — радужка, 
дуговка;  szemideg — сітчанка; 
nyálka—  наболонь ; tojás— 
пліна;  tüdő — олегочня. 
hárul  1.  hárit  „cn“-val.  в-припа- 
сти  -ду  -деш  -дати, 
has  черево,  пузо  п ; — as  чере- 
ватий; nagy  — ú ґелеватий, 
череватий,  пузатий,  черевач  т. 
hasáb  7.  (fa)  сажня,  поліно;  2. 
призма  /;  3.  (újságban)  стов- 
пець гп.  колумна. 
hasad  кол-оти  -ю  -ешся;  лупа- 
ти -ю  -єшся;  a hajnal  — ása 
світаня  п ; — adék  розколина, 
провале,  яруга,  пропасть,  спо- 
ра (nyílás);  —adózott  попуканий. 


has-al  на  череві  леж-ати  -у  -иш; 
— it  кол-оти  -ю  -еш;  лупа-ти; 
levegőt  — ja  в воздусі  свиста- 
ти; — ogat  розкол-ювати ; szi- 
vemet — ja  в сердце  коле;  feje- 
met— gat  ja  лупає  мене  в голові; 
— gat-ás  рваня  п;  — <3  рвучий, 
hason-lat  (у)подоба,  поровнаня  п ; 
— latos  подобний  кому  v.  до 
gén.  похожий  на  асс.  схожий 
з ким;  — latosság  подобіє  п. 
с-по-хожость;  — lit  7.  (vlmivel) 
поровн(ов)ати ; — litó  поров- 
нательний;  2.  (vlkire)  подоба- 
ти  на  кого;  — lit  az  apjára  уда- 
вся на  отця;  — lítás  подобаня; 
— lithatatlan  незровнаннй ; — ló 
подобний  до  него,  похожий ; 
— ап  по  до  б но;  — lóság  подоб- 
ность,'  похожбсть ; — más  двой- 
ник,  подоб-іє  -а;  — nemű  по- 
добнородннй;  — nevű  подобно- 
именний. 

használ  /.  ужи(ва)ти  gén.  2.  хо- 
сновати;  орудовати  чим;  3. 
услуговатися  чим;  — at  ужит- 
ок, уживаня,  хоснованя;  ki 
megy  а — atból  виходити  из 
уживаня;  — atlan  неужи-ваний, 
-тий;  — atos  ужи-ваний,  -тнй; 
— atosság  уживаность ; — ható 
ужитннй,  здобний,  при-з-дат 
ний;  — hatóság  ужитность,  при- 
з-датность. 

haszmavehet-etlen  непотрібний, 
нездалий;  — о 1.  használható, 
hasznos  пожиточний,  хос-енннй, 
-новитий,  користний;  — it  спо- 
житковати ; — ság  користнбсть, 
хосенность. 

haszon  хосен,  пожиток,  користь 
/.  зиск  т\  hasznot  húz  брати 
користь,  корист-ов-ати  из  чо- 

11* 


164 


hasznot  hoz — határ  vonal 


ro;  hasznot  hoz  да(ва)ти  по- 
житок; — t venni  vlminek  ужи- 
ти чогось;  hasznot  hozó  ko- 
рьістньїй,  хосенньїй;  — nélküli 
безужиточньїй,  безхосенньїй ; 
—bér  аренда,  наємноє  п ; — 
bérlő  арендарь  т.  (по)  -ка ; 
— élvezet  пожиткованя;  — bán 
lenni  бити  у хосні;  — élvező 
ужиточник  т\  — leső  своєко- 
рьістньїй ; — lesés  користолю- 
б-іє(ность);  — tálán  безхосен- 
ньїй, непотрібний,  марний,  не- 
корьістньїй,  (ember)  ледаякий; 
— talanság  безхосенность,  не- 
користность,  свавольньїй,  да- 
ремность;  — vágy  корьістолю- 
біє,  жадоба  корьісти. 

hasztalan  даремний,  пустий;  — 
ság  даремность;  — ul  даремно, 
дарьмо, 

hat  шість;  — os  (pénz)  шестак, 
біленька;  — szór  шістьраз  ; 
— szőri  шістьразовий;  — od- 
napos  шестидневннй;  — szög 
шестикут-ний,  -ик. 

hat  /.  по-дійствовати,  ділати; 
2.  (vlmire)  впливати  на  кого, 
зробити  вражіня;  3.  сяг-ати, 
-нути;  доход-ити  -жу  -иш. 

hát  /.  плечі  pl.  поперек;  2.  (szék) 
опира-к,  -дло;  — at  fordít  плечми 
обернутися;  —tál  задом;  —ame- 
getti  позаочний;  ba  ütni  уда- 
рити межи  плечі;  — і rész  по- 
хребтина. 

hát  (kötőszó)  та,  отже,  таже;  — 
— mi  lesz?  та  що  буде?;  — 
hogy  та  як?  — ki  та  кто? 

hatalmas  могучий,  могутннй,  ве- 
личезний, насильний;  — kodás 
насильство,  самовласть,  наси- 
лованя,  насильность  /;  — ко- 


dó  насильн-нй,  -ик,  самовлад- 
ний; — kodik  насильствовати 
над  ким;  — ság  потентат  т. 
велика  сила,  могутнбсть,  мо- 
гучость  /. 

hatal  -от  сила,  власть  /;  fegy- 
veres — от  оружна  сила;  — Щ 
mába  keríteni  заволодіти  чим, 
запановати  над  чим;  — mába 
kerülni  достатися  в єго  руки 
v.  власть;  vlkinek  а — mába 
esni  припадати  под  власть; 

— mát  gyakorolni  вьїконоваги 
власть;  — nélküli  безсильний, 
безвластний. 

hatály  /.  діяльность,  сила;  2. 
правосильность,  правоваж- 
ность  /;  — ba  lép  статися  пра- 
восильним;  — on  kívül  helyezni 
знести  правосильность  v.  важ- 
ность;  — os  діяльний,  право- 
сильний;  — tálán  /.  не  право- 
сильний;  2.  безуспішний. 

határ  /.  границя,  межа,  кордон; 

2.  хутор;  nem  ismer  — t не 
знає  границі;  — t szabni  об- 
межити когось;  — t vonni  од- 
межовати,  одграничити;  — fo- 
lyó гранична  ріка;  — idő  тер- 
мин,  срок,  речинець  т;  — időt 
meghosszabbítani  одсрочовати, 
продовжити  термин;  — idő  ki- 
tolás одсроч(ка)еня  v.  продов- 
женя  речинця;  — kérdés  по- 
граничні  спори;  — kő  меже-  І 
вий,  граничний  камінь;  — оі 
гранич-ити  -у  -иш  з чим;  об- 
межовати ; — olt  обмежений, 

ограниченнй;  — oszlop  стовп 
граничний; — os  пограничннй, 
помежньїй;  csodával  — os  гра- 
ничить  з чудом;  — vonal  по- 
гранична  линія,  промежина ; 


határtalan — hátráltatás 


165 


— tálán  неограниченнй,  без- 
крайньїй,  безграничньїй,  без- 
межний, необмежений;  — ta- 
lanság  безмежность,  безгра- 
ничность;  — város  граничний 
город;  — vidék  погранична  ок- 
райка. 

határoz  /.  ви-при-на-о-знач(ов)а- 
ти;  у-по-станов-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  2.  ріша-ти  -ю  -єш;  роз- 
сужовати;  3.  роззважоватися; 
másra  — ta  magát  з-пере-важив- 
ся  на  другоє;  — at  рішеня  п. 
ухвала,  постанова,  висказ,  ви- 
рок; — atot  hozni  вьі-рішити, 
ухвалити  рішеня ; — áthozatal 
внрішеня,  ухваленя  п;  — ati 
javaslat  внесеня  п.  резолюція, 
пропозиція;  — ati  javaslatot  be- 
terjeszteni ставляти  внесеня  тг|; 
— atképes  управнений  v.  спо- 
собний  до  внрішеня;  — atlan 
непевний,  неозначений,  нері- 
шучий; — atianság  нерішучо  сть, 
непевность;  — ó /.  рішаючий; 
2.  (gram.)  означеня  п ; — ószó 
присловник;  — ói  igenév  діє- 
присловник;  — ott  /.  рішучий, 
певний,  рішений;  2.  означе- 
ний; — ottság  рішучость,  пев- 
ность,  одвага  /. 

hatás  діланя,  вплив,  успіх,  сила, 
вага,  вражіня  п;  — sál  lenni 
vlkire  поділати  на  кого,  зро- 
бити вражіня,  впливати  на 
кого;  nagy  — sál  volt  rám  глу- 
боко  тронуло  мене,  зробидо 
на  мене  велике  вражіня;  — 
kör  круг  діланя;  — os  діяль- 
ний, ділаючий,  впливовий, 
вражаючий;  — os  színdarab  ді- 
лаюча  пєса;  nagy  — al  beszélt  го- 
ворив з великим  вражінєм,  з 


великою  силою;  —tálán  безус- 
пішний, без-не-слідний;  — ta- 
lanit  уневажн-ити  -ю -иш,  -яти. 
hátasló  верховий  конь. 
hátgerinc  хребет  т.  -ниця;  — 
— agyvelő  хребетний  v.  спин- 
ний мозок,  стрижень, 
hátha  а єсли?  аж? 
hathatós  могучий,  проникливий, 
усильний;  — ап  з притиском, 
діяльно,  впливово, 
hátirat  индос,  перенос;  — lap 
одворотннй  бок,  виворот. 
hatod  шестина /;  — fél  повшесга; 

— ік  шестнй;  —szór  шестий  раз. 
hatol  втис-нутися,  -катися ; вдер- 
ти -у  -ешся,  вдиратися, 
hatóság  власть,  уряд;  alantos — 
подвластний  уряд;  felettes — 
верховний  V.  наставний  уряд; 
egyenrangú—  ровнорядна 
власть. 

hátr  -а  взад,  назад;  — levő  решта, 
останок;  nem  marad  más. — не 
лишаєся  нич  иншого;  — ább 
дальше  взад;  —a  felé  назад, 
взад;  — hagy  остав-ити  -лю 
-иш,  -ляти  по  собі;  полиш-ити 
-у  -иш;  — marad  лиш-итися, 
-атися  позаду;  остав(ля)итися 
позаду;  остатися  позаду;  — 
maradt  7.  осталнй,  полише- 
ний; 2.  занедбаний,  опущений; 
— néz  оглянутися,  -датися ; 
позирати  взад,  дивитися  взад; 
— vonul  пода(ва)тися  назад  1. 
ad;  одтяг-нутися,  -атися;  усу- 
нутися, -ватися. 

hátrál  од-уступа*тися,  пода(ва)- 
тися  взад;  — ás  одступ;  — tat 
перешкодж(ов)ати;  ста(ва)ти  на 
перешкоді,  заваджати;  — tatás 
перешкоджованя,  перешкода. 


166 


hátralék — hazulról 


hátralék  залеглбсть,  залишок, 
рештанція,  недоплаток;  — os 
залегльїй;  — osok  недоплат  - 
ники  pl. 

hátrány  некорьість,  втрата  /.  не- 
вигода; — os  некорьістньїй ; 
втратний,  невнгодний. 
hátsó  по-задній;  — láb  задня  но- 
га /;  — gondolatok  потайні 
думки  pl. 

háttér  затил-ок  т.  -іє;  — ben 
lenni  стояти  позаду;  — be  szo- 
rítani тиснути  v.  сунути  взад. 
hattyú  лебедь  т.  лебедиця  /; 

— dal  лебедина  пісня, 
hátul  ззаду,  на  заді,  позаду; 
— ja  зад,  задок  т.  задня  ча- 
стина, задниця  /;  — ról  из  за- 
ду; — töltő  задбвка  /. 
hatvan  шістьдесять;  —ad  шість- 
десятина;  — adik  шість  десятий, 
hatvány  степень  т\  — ra  emelni 
пбдносити  до  степени;  — ózni 
степеновати  ; — ozás  степе- 

нованя  п;  — ozott  степено- 
ваний;  (hányados)  квот, 
hátvéd  задня  сторожа, 
havas  7.  полонина;  — eső  мок- 
рий сніг;  2.  сні-говий,  -жний, 
-жистнй;  — і gyopár  білотка; 
— і kürt  трумбета. 
havaz  сніг  паде,  сніж-ити  -у 
-иш;  — ás  сніговиця,  метелиця, 
hav-i  місячний;  — і részlet  мі- 
сячна рата  /;  — onkint  місячно, 
ház  хижа,  дом,  хата;  község  — а 
сільска  хижа;  város  — а го- 
родский  дом,  ратуша,  маґи- 
страт;  nagy  — at  visz  великий 
дом  веде;  — аі  перепродавати 
по  домах;  — aló  похатник ; 
— bér  аренда,  наємне;  — fedél 
верх,  дах,  криша,  побой  т\ 


— mester  сторож  дома,  двер- 
ник  т\  — nép  челядь  /;  — . 
szentelés  домосвяченя;  — tartás 
домов(од)ство,  господарство  п; 
— tartást  vezetni  домовство  v . 
господарство  вести  v.  прово- 
дити; — tüznéző  сватач,  обзе- 
рач;  — tüznézőbe  menni  ити 
сватати  v.  на  обзор(ин)н. 

házas  подружений,  жонатий,  за» 
мужна;  — élet  супруже  житя; 
— fél  пбд-суп-руга,  супруг; — it 
одруж-ити  -у  -иш,  ожен-ити 
-ю  -иш,  одда(ва)ти  (дівку) ; 
— odik  женитися,  одружитися, 
поб(и)ратися;  — ság  супруже- 
ство,  подружа ; — sági  пбд- 
ружний,  супружий;  — і kötelék 
пбдружна  злука;  — ság  törés 
чужолюбство,  перелюб,  віро- 
ломство, перелюбки  pl.  — ulan- 
dó  молодий  на  оженіню,  од- 
даниця  /;  — ságtörő  перелю- 
б-ець,  -ний,  -ник,  -ниця,  чужо- 
люб-ник,  -ниця. 

haza  7.  отчи(з)на,  рбдний  край, 
родина;  2.  додому,  домов;  — 
árulás  зрада  отчини;  — áruló 
зрадник  (отчини) ; — érkezés 
прибит-я  до  дому;  — érkezik 
приб-ити  -уду  -еш;  — felé  до 
дому;  — fi  патріот  т ; — fias 
патріотичний;  — fiság  патріо- 
тизм т;  — jön  прий(ходи)ти 
до  дому  1.  jön;  — jövetel  при- 
ход  до  дому;  — megy  пой-ти 
-ду  -еш  до  дому;  — szeretet 
любов  отчини;  — tér  повер- 
нути, -тати  домов;  — térés  по- 
ворот до  дому. 

haz-ai  туземний,  свбй;  — átlan  без 
отчини,  без  родини;  — ulról  з 
дому. 


házi — hült  helye  van 


167 


házi  домашній;  — állat  домаш- 
ній скот;  — asszony  хозяйка, 
господиня,  ґаздиня;  — kó  ха- 
тинка; — nyúl  кралик,  тру сяк; 
— rend  домашній  порядок  ; до- 
морядництво;  — űr  господарь 
дому,  хозяин,  ґазда, 
hazu-dik  бре-хати  -шу  -еш;  sze- 
mébe — dik  в живі  очі  бре- 
хати; ne  — dj  не  бреши!  — gság 
брехня,  лож  /.  бреханина;  — 
ságon  fogni  зловити  когось 
на  брехни;  — dtól  навести  ко- 
го на  брехню  V.  лож;  — g бре- 
хач, брехун,  брехачка  adj. 
брехливий;  — ságban  maradt 
лишатися  в брехни;  — próféták 
ложні  пророки. 

házsártos  сварливий,  задирли- 
вий; — ság  сварливость. 
hebeg  за-гик-нути,  -ати,  зати- 
натися; — és  за-гик(ов)аня; — о 
гикавець  т.  гикавнй. 
hébe-hóba  туй-там,  десь-колись, 
hebehurgya  нерозсудний,  необ- 
думаний, загонистий, 
héber  єврей  т.  adj.  єврейский. 
hederit  nem — не  твориться,  не 
уважає  на  асс. 

heg-ed  заблизн-ити  -ю  -ишся ; 
— észt  заго-ити  -ю  -иш,  -ю- 
вати;  — edés  близна  /;  — edé- 
ses  близноватнй. 
hegedű  гуслі  gén.  -ель  pl.  скрип- 
ка /;  — t hangolni  гуслі  стро- 
ити  adj.  гуслячий,  скрипковий; 
— 1 гу-сти  -ду  -еш;  на  гуслях 
играти;  — s гуслярь,  скрип- 
ник, -ач  т.,  гудак;  — szó  голос 
гуеель;  — vonó  смик,  смичок, 
hegy  /.  гора  /;  2.  кончик;  3. 
остря;  — alja  подгоря,  стопа 
горн,  подножа  n;  —csúcs  вер- 


шок, верх  т ; — csuszamlás 

обсуненя  горн;  — es  /.  го- 
ристий; 2.  острьш,  кончастий, 
колючий;  — ez  7.  стругати, 
струж-у  -еш;  2.  (fülét)  нащу- 
р ити  -ю  -иш  уха;  — fok  por 
т.  передгоря  п.  пригорок; 
jóreménység  foka  por  доброі 
надіі;  — gerinc  хребет  гори, 
кряж;  — képződés  творба  гбр; 
— і kunyhó  колиба  /;  — і lakó 
верховинець,  гор-няк,  -ець, 
горник;  — і patak  горский  по- 
ток,  бистриця,  дебринець  /я; 
— і űt  плай  777;  — lánc  пасмо 
гор,  пасмові  гори;  — nek  fel 
горою;  —oldal  обоч  т.  збоч-а; 
— omlás  завал,  зарва;  — óriás 
верхигора;  — orom  верш-ок, 
ина;  — rajzi  ороґрафичннй ; 
— ség  горн  /?/.;  —szakadék 
горский  провал,  звор;  — szo- 
ros прислон  777.  просмнк  (гор  - 
ский);  — tető  вершок  т ; — 
tömbök  громадні  горн  /?/.:  — 
vidék  верховина,  гориста  об- 
ласть /. 

héj  лупина,  ш-кора,  лико  шка- 
р(л)упина;  — as  користнй;  — 
ások  шкаралупники  pl. ; — а 

ЯСТряб  777. 

hely  місто  77.  adj.  місткий; 
csendes — затишок  т;  árnyé- 
kos— затінок  777;  — éré  tesz 
приставити,  положити  на  мі- 
сто; — emben  на  моім  місті; 
ez  a megjegyzés  nem  volt  а 
— én  ся  примітка  не  била  на 
місті;  — et  adnni,  engedni 
уступатися;  — et  foglalni  усі- 
сти, заняти  місто;  — ét  meg- 
állni устоюватися,  одповіда- 
ти;  hült  — е van  не  є ни  зна- 


168 


helyt  állani — helytartóság 


ку  v.  сліду;  — t állani  посто- 
яти за  щось. 

hely-beli  містний,  тутешній;  — 
ben  в місті;  — ben  hagy  одоб- 
р-ити  -ю  *иш,  -яти;  затвер- 
дити -жу  -иш;  по-при-тако- 
вати,  ухвал-ити  -ю  -иш,  -ю- 
вати;  — benhagyás  ухвала  /. 
одобреня  п.  затвердженя;  — 
enykint  містами;  — én  való  од- 
повідний,  подходячий,  на  мі- 
сті ужитий 

helyes  правильний,  вмістньїй, 
слушний,  влучний,  одповід- 
ннй;  — bit  о-с-прав-ити  -лю  -иш, 
-ля-ти  -ю  -єш;  спростовати; 
— bités  спростованя,  справле- 
ня  п;  — el  по-при  таковати, 
одобр-ити  -ю  -иш,  -яти;  го- 
д-ити  -жу  -ишся  чим;  — irás 
йравопис  т]  — lés  притако- 
ваня  п.  згода  /.  призволена  п ; 
— lő  притакуючий,  одобряю- 
чий;  —ség  вірность,  слуш- 
ность,  вмістность,  истинность, 
правильносте 

helyett  місто  gén.  за  gén.  на- 
за-мість  gén.]  — es  заступни  к, 
-ця,  намістник  /п;  — tanár 

заступуючий  суплент;  — esit 
замі-стити  -щу  -стиш,  -щати, 
заступати;  — esités  заміщена, 
заступ-ство,  -ованя  п. 

helyez-ni  став-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти;  полож-ити  -у  -иш;  мі-сти- 
ти  -щу  -стиш;  класти  -ду 
-деш;  — és  роз-у-по-міщеня, 
поставлена  п]  — kedik  мі-сти- 
ти  -щу  -стишся. 

helyhatóság  місцева  власть,  му- 
ниципія;  — і містский,  муни- 
ципальннй. 


helyi  містний,  місцевий;  — em- 
lékezet локальна  память  /;  — 
érdekű  vasút  вициналка,  узко- 
колійна  желізниця  /;  — for- 
galom містний  рух  т.  V.  обо- 
рот; — ség  містность,  помі- 
щеня  п. 

hely-ismeret  локальне  знаня  п ; 
— el-közel  там  и сям;  містом; 
— őrség  ґарнизон  т;  — rajz 
топографія  /.  опис  міста. 

helyre-áll  при-на-вер-нутися,  -та- 
тися,  наста-ти  -ну  -нешся;  — 
— állít  при-на  верн-ути  -у  -еш, 
-тати,  привести  до  порядку; 
— állítja  a rendet  на-при-вер- 
тає  порядок  т]  — állítás  при- 
на-верненя  т.  обнова  /;  — hoz 
приверн-ути,  -тати;  возвра-ти- 
ти  -щу  -тиш;  на-по-прав-ити-  лю 
-иш,  -ляти;  на-до-лож-ити  -у 
-иш;  — hozhatatlan  непоправ- 
ний, неприверненнй;  — igazit 
спростовати;  по-с-прав-ляти, 
-иги  -лю  -иш;  — igazítás  опро- 
верженя,  поправленя,  спро- 
стованя; — pótol  на  до-лож-ити 
-у  -иш;  винагород-ити  -жу 
-иш,  -жовати;  — pótlás  на-до- 
ложеня,  нагородженя  п;  — 
utasit  настав  ити  -лю  -иш  -лятв; 
направ-ити  -лю  -иш, -ляти;  до 
путя  привести;  — utasitás  на- 
ставленя,  наведеня  до  путя, 
накартаня  п.  [село  п. 

helység  місцевость,  оселя  /. 

hely-szerző  посередник  для  служ- 
би; — színén  на  самом  місті; 
— szűke  недостаток  міста;  — 
tartó  краєвнй  управник  т.  на- 
містник ; — tartóság  наміст- 

ництво  п.  краєва  управа. 


helytelen — heverész 


169 


helytelen  неправильний,  неод- 
повідний,  непристойний;  — it 
не  одобр-ити  -яти,  осуд-ити, 
-жати;  — ség  неправильнбсть, 
нелад  т . 

helyzet  стан  т.  положеня  п ; 
ситуація;  kényes  — ben  в скрут- 
нем положеню. 

hempereg  кача-тися ; sárban  — пі 
валя-тися  (в  болоті), 
hemzseg  киш-іти  -у  -иш;  за-ро- 
ИТИ  -Ю  -ИШСЯ  ЧИМ  V.  од  чого, 
henceg  величатися,  хваста-ти  -ю 
-єш;  — és  хвасть  /.  хвастли- 
вбсть,  хвальба;  — о величайко, 
хвалько  т = п.  хвастун,  adj. 
хвастливий,  внхвальний. 
henger  валець  т ; — it  кача-ти 
-ю  -єш;  вальцовати.  [сарня. 
hentes  мяс-ар-ник;  — üzlet  мя- 
heny-e  бездільннй,  безчинний, 
дармуючий,  ледачий;  — él  ле- 
даровати,  дармовати,  лін-ова- 
ти  -ую  -уєііїся;  — élés  дармо- 
ваня,  ледарство  п ; — éló'  лі- 
нюх, ледарь,  лінгяй,  леда  /. 
herceg  князь  т.  герцог  adj. 
княжий;  — asszony  княгиня; 
— ség  княжество  п. 
herce-hurca  клопота,  суматоха. 
here  7.  трутень,  трут  т ; 2.  мудо. 
bering  оселедець  т.  adj.  оселед- 
цевий. 

hérics  (táv.)  горицвіт  жовтий, 
hermelin  горностай, 
hernyó  гусе-ль-ниця  /.  adj.  гу- 
сельничний. 

herva-d  вян-ути  -у  -еш;  — szt 
вял-ити  -ю  -иш;  — dás  вяне- 
ня  п\  — dt  вялий;  — dtság  вя- 
лбсть;  — dhatatlan  невялий, 
невянуїций,  неувядаємий. 


hét  сім  сот.  семи;  — féle  семи- 
родний;  — éves  семилітннй; 
— kapus  семиворотньш ; — szer 
сімраз;  — pecsétes  семипечат- 
ний;  — szeri-es  сімразовий. 
hetes  /.  сімка  /;  2.  тнжд-енник 
V.  -невик. 

hét  тиждень  gén.  дня  п.  adj. 
Тиждневий  ezen  а — еп  сего 
тьіждня;  a jövő'  — еп  з неді- 
лі, слідуючого  тьіждня;  — 
fó'  понеділок  т.  adj.  поне- 
ділковий; — főnkint  по  поне- 
ділкам; — köznap  будний  день, 
будень;  — köznapi  звичайний, 
буденний. 

heted-fél  пбвсема;  — hét  ország- 
ban широко-далеко;  — hét  or- 
szágon híres  світо-  людослав- 
ннй;  — ik  семий;  — osztályos 
семак  т. 

heten  семеро;  — kint  по  тиждням. 
heti  тиждневий ; — lap  тьіждне- 
вик  т\  — vásár  тиждневий 
торг  т. 

hetven  сімдесяти;  — edik  сім- 
десятий; — kedés  чванство, 
чваньба,  чванливбсть;  — kedik 
розмітоватися,  чванитися;  — 
kedó'  чванько,  чванливий, 
hety-ke  чванливий;  — élkedik 
чван-ити  -ю  -ишся,  гордова- 
тися ; — kélkedés  чванство, 

чваніня ; — keség  гордованя. 
hév  запал,  загорливбсть,  жара  /; 

— vei  з запалом,  загорливо. 
heve-der  попруга;  — пу  акутннй; 

— nyében  у прихватці. 
hever  леж-ати  -у  -иш,  ви-у  ліго- 
ватися,  валя-ти  ю -єшся;  а 
rest  — az  ágyon  лінюх  валя- 
вся на  постели;  holtan  — t 
мертвий  лежав;  — ész  виле- 


170 


heverés — hiéna 


жовати;  — és  лежаня  n;  — ő 
лежачий,  валяючийся;  — tét 
лишати  на  місті. 

heves  наремньїй,  напорньїй,  за- 
пальньїй,  прудкий,  палкий;  — 
kedik  запалюватися,  горяч-и- 
ти  -у  -ишся;  — vérű  загони- 
стьій,  запальньїй,  палкий,  (ló) 
острьій;  — ség  запальчивость, 
наремность. 

hev-it  розгрі-ти  -ю  -єш,  -вати; 
жар-ити  -ю  -иш;  — ités  жаре- 
ня,  розпаленя  п;  — ül  за-роз- 
жар-ити  -ю  -ишся;  розгоря- 
човатися;  розпалюватися;  sze- 
relemre — ült  розпалився  до 
любви;  — ület  запал,  жар  за- 
горливость. 

hézag  промежина,  прогалина;  — 
os  з прогалинами,  неповний, 
неточний,  з недостатками;  — 
osság  неповность,  недостаточ- 
ность;  — pótló  заповнюючий 
недостаток  v.  брак. 

hiába  за-на-дарьмо,  марно,  да- 
ремно; — való  даремний,  пу- 
стий, (dolog)  марниця  /;  — 
valóság  даремность,  марность, 
мар-нота,  -ниця,  суєта. 

hiány  недостаток,  недостача, 
брак,  хиба;  — ában  в недостат- 
ку; fa — бездровля;  hal — без- 
рьібя;  munka — безробот-иц-я; 
viz—  безводіє;  kenyér—  безхлі- 
бя;  — át  érezni  почу(ва)ти  не- 
достаток чого;  — t szenvedni 
одчу(ва)ти  недостаток; — osság 
недокладность,  недостаточ- 
ность,  похибность  /;  — os  не- 
достаточннй,  недокладний,  не- 
повний, по-хибний;  — zik  не- 
доста(ва)ти,  недоходити,  хи- 
б-иги  -лю  -иш,  • овати;  7.  не- 


присутствовати;  — zó  7.  бра- 
куючий, недоходячий;  2.  не- 
присутний;  брак- овати,  -нути 
-у  -еш;  — tálán  безнедостатку, 
безхибний;  — talanul  в пов- 
ном  числі. 

hib-a  з по -милка,  вина,  хиба,  по- 
хибка; sajtó — друкарска  по- 
хибка; hibát  ejt  учини  ги  похиб- 
ку; elsó' — nem — перша  вина 
до  комина;  — ás  хибний,  з-по- 
мильний;  — átlan  безхибний, 
без  помилки;  — áz  помил-ити 
-ю  -ишся,  -ятися;  — tat  обви- 
н-ити,  яти,  -нювати. 

hid  мост  тп.  -ок  adj.  мостовий; 
repítő — живий  мост;  — at  ver- 
ni ставити  мост;  — аі  мо-сти- 
ти  -щу  -стиш;  — ász  мостник; 
— építés  ставленя  мосту;  — fő 
передня  часть  мосту;  — lás 
помост  ш;  — oszlop  стовп  мо- 
ста;  — pénz,  — vám  мостове. 

hideg  студкнь  /.  мороз  тп.  adj. 
студеннй,  морозний,  зимний; 
— szívvel  схолодним  сердцем; 
— idő  lett  постуденіло;  enged 
а — мороз  пускає;  — van  мо- 
розно, студеио;  — en  hagyja 
обходить  студено  дащо;  а — leli 
мороз  v.  зима  V.  трясучка  тря- 
се; — lelés  зима,  трясучка; 
— ség  студінь;  — ül,  — szik 
студені-ти -ю  єш,  остуджова- 
тися,  остуд-ити  -жу  -иш;  — vér 
холодна  кров;  — vérű  холод- 
нокровний, зимнокровннй; 
vérüség  холоднокровность, 
зимнокровность  /;  — viz  gyógy- 
mód ліченя  холодною  водою. 

hie-delem  віра,  вірованя;  — па 
гієна. 


híg- — hírnök 


171 


hig  рідкий;  — any  ртуть,  живе 
срібло  n.  adj.  живосрібньш, 
ртутньїй;  — velejű  слабоумньїй; 
— it  розпу-стити  -щу  -стиш, 
-щати,  -скати. 

higgadt  розсудньш,  розважний, 
поміркованний,  спокбйньїй ; 
— ság  розважнбсть,  обмірко- 
ваннбсть,  спокой. 
hihetetlen  неймовірний,  неправ- 
доподббний,  не  до  увіреня. 
hihető  віродосхойньїй ; nehezen 
— ледвьі  повіриш;  — lég  ві 
роятно  adv.  видав;  — ség  віро- 
достойнбсть. 
hija  van  хибить, 
him  сам-ець,  -чик;  —nemű  муж- 
ского  роду. 

himbál  гойдати;  — ózik  гойдатися, 
hintés  сорокатьій,  разноперьій ; 

— tojás  писанка  /. 
him  -ez  вишивати;  — zés  виши- 
ванка /.  вишивки  pl.  кросняна 
робота ; — ez-hámoz  крутити- 
вертіти. 

himlő  вбспа  /.  ádj.  вбсповий; 
— helyes  вбсповатнй,  рапавий; 
— oltás  скіпленя  V.  щепленя 
вбспи. 

him-por  1.  (vir.)  оплодень;  2. 
(gyüm.)  порох,  фарба,  пил,  -ок, 
сідь  /;  — szarvas  олень-самець, 
парогач  т. 

hin-ár  куширь  пх ; — dú  индій- 
ский,  индієць,  -ця,  индійчанка. 
hint  по-сип  ати  -лю  -иш;  (vizet) 
кроп-ити  -лю  -иш  adj.  кропи- 
стий. 

hint-a  гойданка;  —ál  гойда-ти 
-ю  -єш;  — áz  гойдатися;  — 
ázás  гойданя;  — ó карита. 
hir  7.  вість,  відомость,  новина, 
dim.  вістка,  чутка,  поголоска 


/;  (rossz)  зловістіє;  — е jár 
ходять  слухи;  rossz  — ű зло- 
віщий;  se  — е se  hamva  без- 
слідний; — em  tudtom  nélkül 
без  мого  відома;  — t adni 
зві-стити,  -щати;  — ül  adni 
опові-стити,  -щати;  ahogy  — 
lik  як  зачувати,  як  чути;  2. 
роз-голос,  чутка;  jó — добра 
слава  /;  rossz — неслава  /; 
rósz  — be  jutni  уводити  себе 
в неславу;  rósz  — be  hozni  вво 
дити  в не  славу,  знеславити;  — 
bői  ismerni  знати  єго  из  чуток 
V.  из  вістей ; világ  — ű світо- 
славний,  звістний  по  цілому 
світови;  — adás  повідомленя, 
оповіщеня,  оголошеня;  —név 
слава  /.  имя  п. 

hirdet  1 . голо-сити,  -шу  -сиш; 
опо-з-віща-ти  -ю  -єш;  2.  ого- 
ло-сити  -шу  -сиш,  -шовати; 
да(ва)ти  знати;  pályázatot  —пі 
оголошовати  конкурс;  — és, 
— mény  оголоска,  инсерат;  — о 
оголошуючий;  — őoszlop  стовп 
для  оголошень. 

hir  -es  славний,  звістний,  знат- 
ний; szépségéről — з краси 
звістний;  —esség  слава,  зна- 
тбсть;  — esztel  розголо-сити 
-шу  -сиш,  -шовати;  розтруб-и- 
ти  -лю  -иш;  — esztelés  розго- 
лошеня  п ; — hedt  злославний, 
лихозвістннй. 

hírlap  журнал  т.  дневник;  — iró 
журналист,  новинкарь,  дневни- 
карь;  — irodalom  журналисти- 
ка  /;  — tudósitó  справодавець,. 
звістник,  кореспондент. 

hir-mondó  вістун;  (по)  вістови- 
ця;  (rossz)  зловістник;  — ne- 
ves славний;  — nők  1.  mondó 


172 


hirszomj  —hitvita 


— szomj,  — vágy  славолюбство, 
честолюбность;  — szomjas  сла- 
волюбний, честолюбний. 

hirtelen  нагло,  несподівано, 
махом;  — halál  нагла  смерть; 
— ében  наскоро,  нагле,  напо- 
хапці;  — haragú  запальчивий, 
роздражливнй;  — kedik  ква- 
п-ити  -лю  -ишся;  поскор-ити 
-ю  -ишся;  поспіш-ити  -у  -ишся; 
— kedve  поквапно,  наскоро, 
поспішно ; — kedés  поквап- 

ность;  — kezű  швидкорукий; 
— ség  наглбсть,  поквапность. 

hisz  вір-ити  -ю  -иш,  -овати ; 2. 
довіря-ти  -ю  -єш  кому;  jó 
— emben  в доброй  вірі;  — ек 
egy  „Вірую“;  — ékeny  легко- 
вірний, повірчивий;  — ékeny- 
ség  легковірность  /. 

hiszen  та,  тадь. 

hit  7.  віра;  2.  релиґія;  Istenben 
való — віра  у Бога;  — emre 
на  мою  душу;  — buzgó  побож- 
ний, бого-бойний,  -війний, 
ревний,  релиґійньїй;  — buzgó- 
ság  побожность  /.  ревность; 
—eget  обіц-я-овати,  дур-ити  -ю 
-иш;  ман-ити  -ю  -иш  когось 
чим;  — egető  манливий;  — etés 
обіцянки  рі ; — ehagyás  од- 
ступництво,  віроломство  п ; 
— ehagyott  одступник  т.  ві- 
роломний. 

hitel  /.  борг,  кредит  т ; 2.  віра  /. 
на-у-вір  т\  — be  adni  дати  на 
борг,  навіру;  — ben  élni  жити 
навіру;  — be  venni  купити  на 
довг,  на  рахунок;  — t ad  да- 
(ва)ти  віру  кому;  minek  — éül 
на  доказ  чого;  — t érdemló' 
достовірний,  автентичний;  — 
— bank  позичковий  банк;  — 


es  достовірний,  автентичний, 
правдивий,  вірний;  — esit  про- 
вір-ити  -ю  -иш;  удостовір-и- 
я-ти  -ю  -иш;  — esités  провіреня; 
— esség  достовірность ; — ez 
дати  на  борг,  навіру,  на  ра- 
хунок; позич-ити  -у  -иш,  -ати; 
— ező  віритель  т ; — intézet 
кредитовий  заклад  т.  увірня; 
— képes  кредитоспособннй;  — 
levél  кредитне  письмо  п. 
hites  /.  боженик,  присяжник  т ; 

2.  боженнй,  присягнути  й. 
hitetlen  не-без-вірний,  безбож- 
ний subs.  невірник,  безбож- 
ник; — ség  без-не-віріє,  не- 
вірство, безбожіє  п ; — kedik 
недовіря-ти  кому, 
hit-felekezet  віроисповід-аня,  на 
обід.  п.  віра  /;  — levél  супро- 
водньїй  v.  охоронний  лист  т. 
грамота  /;  — oktató  катехит  т\ 
— rege  мит  /я;  — regetan  мито- 
лоґія  /;  — sorsos  одновірець  т\ 
— szakadás  розкол  релиґійньїй, 
схизма  /;  — szegés  віролом- 
ство 72 ; — szegő  віроломний, 
кривоприсяж-ний,  -НИК  772;  — 
szónok  проповідник;  — taga- 
dás віроломство,  одступство; 
— tagadó  віроломник,  одступ- 
ник тг;  — tan  наука  о вірі, 
Закон  Божий,  релиґія  /;  — té- 
ritő мисіонар  772  ; — tudomány 
богословіє  тг;  — újítás  рефор- 
мація /;  — ujitó  реформатор  ти; 
— vallás  /.  внзнаня  віри;  2. 
исповіданя  віри;  letenni  а 
— vallást  зложити  исповіданя 
віри;  — védelem  оборона  ві- 
ри, аполоґія  /;  — védő  обо- 
ронець віри;  — vita  спор  ре- 
лиґійньїй. 


hitvány — hód 


173 


hitvány  7.  низький,  подльїй,  не- 
потрібний, картавьій;  2.  не- 
значний, маловартний ; — em- 
ber незначний  чоловік;  — be- 
széd нікчемна  бесіда  v.  по  ні- 
чому; — ság  подлость,  пустота, 
ничегота  /.  (népies);  — Ságokat 
beszél  пустоти  говорить,  го- 
ворить по  нічому,  нічем  а, 
-ность. 

hitves  (nő)  супруга,  подруга,  во- 
жена; (férj)  супруг,  подруг, 
боженьга. 

hiú  марний,  пустий  ;fl—ság  мар- 
ность,  пустота,  суєта;  — sit 
ударемн-ювати  -юю  -юєш;  — 
sitás  ударемненя  п ; — sül  не 
пове-сти  -ду  -ешся. 

hiűz  рись  т.  adj.  рижий.  * 

hiv  7.  кли-кати  -чу  -чеш;  зв-ати 
-у  -еш;  про-сити  -шу  -сиш  (на 
обід);  запрошовати;  életre — 
покликати  до  житя;  párbajra — 
визвати  на  дуел,  на  поєдинок, 
на  двобой;  2.  назв-ати  -у  -еш, 
називати;  hogy  — пак?  як  ся 
зовеш?  V.  називаєш?  — ás 
по-при-кликаня,  по-клик,  го- 
лос, зазьів;  — at  дати  при- 
кликати; — atva  vagyok  я по- 
кликаний; — valkodik  пишати- 
ся чим. 

hivatal  уряд,  служба,  посада; 
— ómnál  fogva  силою  мого 
уряда;  — t viselni  вести  уряд, 
займати  уряд  т ; — nők  уряд- 
ник; — os  7.  урядовий,  офи- 
ціяльннй ; 2.  прошений,  по- 
кликаний (на  вечерю);  — os- 
Іар  урядова  Газета;  — oskod- 
пі  урядовати,  робити  служ- 
бу; — os  óra  урядова  година; 
— os  titok  урядова  тайна. 


hivat  »ás  покликаня,  по-при-зва- 
ня  п;  — ásos  по-званннй,  по- 
кликаний, чоловік  по  званю; 
— kozás  одзмваня,  одклик;  — 
kozik  по  од-клик(ов)атися;  од- 
зиватися. 

hivat-lan  некликаний,  непроше- 
ннй,  незванннй;  — ott  по-кли- 
каньїй,  за- прошений,  званннй; 
— ottság  покликаня,  при-званя. 
hiv-ó  покликуючий,  взиваючий, 
закликальник,  окличник  т ; 
meg — запрошеня,  запросини 
pl.;  — ogat  (при-за)клик-овати; 
— ogatólag  приманчиво,  при- 
тягаючи, запрошуючи, 
hiv-ő  7.  вірник,  вірний;  2.  при- 
хильник; — еі  приклонники  рі.у 
прихильники  /?/.,  привержен- 
ці  рі.у  сторонники  pl.;  — еп 
вірно;  a parancsokhoz  — еп 
вірно  приказам. 
hizel-eg  подли  зати  -жу  -жешся, 
-оватися  кому;  ле-стити  -щу 
-стишся  кому,  приманюватися 
до  gén.;  — gés  облестность, 
лестка,  лизунство;  — gő  ле- 
стун, лизун,  облестник,  обле- 
стливий,  облестний;  — kedik 
лащитися;  rám  nézve  — gő 
лестно  мені. 

hiz-ik  ти-ти  -ю  -єш,  товсті-ти 
-ю  -єш;  — Іаі  корм-ити  -лю 
-иш,  туч-ити  -у  -иш,  годовати; 
— ó disznó  кормник,  годов- 
ник  т;  — ott  тучний, 
hó  сніг  т.  adj.  сніговий,  сніж- 
ний; — fedte  снігом  покри- 
тий; — esés  сніговиця  /, 
hóbort  дур  т.  -нота;  — os  над- 
дурнистий,  наддурковатий. 
hód  бобр,  -ик  т.  adj.  бобровий. 


174 


hódit — honfitárs 


hódit  здоб-ути  -уду  -удеш,  здо- 
бувати, завоювати,  покор-ити 
-ю  -иш;  — ás  завоюваня,  здо- 
бу-тя,  -ток,  забор;  — ó заво- 
йовник, покоритель  т. 
hódol  покор-ити  -ю  -ишся;  — at 
покорнбсть;  — atteljes  покор- 
ньш;  — ó покорник,  вірний, 
hófehér  білосніжний;  — ке  сні- 
гурочка; — fuvás  метелиця;  — 
golyó  снігова  куля;  — görge- 
teg лавина. 

hogy  що,  щоби;  — ha  єсли;  — 
sem  ніж  би...  як  коли...  як 
би...  коли  би... 

hogy ? як?  ЯКИМ  ЧИНОМ  V.  спо- 
собом? — is  ne  як  би  ніт; 
— vagy?  як  ся  маєш?  як  по- 
водиться тобі?  — lét  стан 
(здоровля). 

hóhér  кат  т;  — pallos  катова  меч. 
hol  де;  — ez,  — az  то  се,  то  то. 
hold  7.  місяць  т.  dim.  міся- 
ченько adj.  місячний,  міся- 
цевий; 2.  угор,  морґ;  — 
fény  місячне  світло  v.  сяєво; 
— f°gyatkozás  затьміня  міся- 
ця; gyűrűs — обручкове  зать- 
міня місяця;  — kór  лунатизм; 
— kóros  місячник,  лунатик, 
сновида  т — /;  — negyed  чет- 
верть місяця;  — tölte  повня, 
повний  місяць  т;  — világ  мі- 
сячне світло;  — világos  мі- 
сячний. 

hó-lepel  снігова  покривка;  — 
lepte  снігом  покритий, 
hollandi  голландский;  Н — а Гол- 
ландія /.  [буту,  жилище. 

hollét  місто  перебнваня  v.  по- 
holló  гавран,  ворон,  крук  т;  — 
fekete  ворон-ннй,  -енький;  — 
károgás  кра(п)каня. 


holmi  /.  вещ,  річ,  по-дещо;  2. 

деякий.  [ — után  позавтра, 
holnap  завтра;  — і завтрішній; 
holott  хотя,  хоть, 
holt  мерт-вий,  -вець,  умерлий, 
небощик,  покойник;  — an  esett 
le  упав  мертвий;  — szezon 
мертвий  сезон;  — ra  verni  по- 
бити на  смерть;  — áig  до 
смерти;  — test  труп  т;  — га 
nevetni  magát  сміятися  до 
роспуки.  [(vizen), 

hólyag  міхурь,  міхир,  булька, 
homály  сумерек,  змерк,  морок; 
(erős)  потемок;  — bán  ülni  в 
потемку  сидіти ; — os  мрачний, 
темний,  тьмавий;  — ősit  мра- 
# ч-ити  -у  -иш;  — osodik  зать- 
мі-ти  -ю  -єш,  темні-ти  -ю  -єш; 
змерк-нути  -у  -еш,  -ати,  мра- 
читися;  — ősit  затьм-ити  -лю 
-иш,  затемн  ити  -ю  -ниш,  -яти. 
hombár  сусік. 

homlok  чоло,  чольннй  п \ — egye- 
nest прямо,  просто;  — zat  пе- 
ред, фронт. 

homok  пісок  gén.  -ску  adj.  пі- 
сковий; — bucka  купа  піску, 
пісчина;  — kő  пісковець;  — 
óra  клепсидра,  пісковий  го- 
динник; — os  пісковатий;  — 
ostalaj  пісчина,  пісковина;  — 
sivatag  піскова  пустиня;  — 
szem  піскове  зерно,  пісчинка; 
— zátony  піскова  лава, 
homorú  вгнутий,  конкавний;  — 
tükör  зеркало  вгнуте, 
hónalj  паха,  подплеФшк. 
hónap  місяць  ш;  — onkint  мі- 
сячно; — os  місячний, 
hon-alapitó  основатель  отчини; 
— fi  патріот;  — fitárs  земляк, 


honfoglalás — hosszú  életű 


175 


краян,  соплеменник,  сповгро- 
мадянин;  — foglalás  завойова- 
ня  отчиньї;  — foglaló  завойов- 
ник; — і краєвьій,  домашній; 
— leány  патріотка;  — оі  бьіва 
ти  -ю  -єш,  сид-іти  -жу  -иш; 
— ősit  подати  кому  горожан- 
ство  п ; — osság  право  горо- 
жанства;  — polgár  горожанин, 
громадянин;  —szeretet  любов 
до  отчиньї;  — tálán  без  отчиньї; 
— vágy  туга  за  отчиною;  — 
at  érezni  тужити  за  родиною; 
— véd  оборонець  краю;  — vé- 
delem оборона  краю;  — védel- 
mi miniszter  министер  оборо- 

honnan  з-водки.  [ньі  краю. 

hó-olvadás  топленя  v.  таяня  сні- 
гу; — pehely  сніжина,  пла- 
точки  pl, 

hoppon  maradni  вийти  на  нич 
v.  з нічим,  остатися  на  леду. 

hord  но-сити  -шу  -сиш,  нес-ти 
-у  -еш;  — а орда;  magasan  — ja 
az  orrát  до  горьі  носа  дерти; 
— ágy  ноші  рі  \ — ár  носиль- 
ник т ; — — erő  7.  сила  несеня 
V.  двиганя;  2.  важность,  вага, 
далекосяглость;  nagy  — erejű 
kérdés  вопрос  важного  зна- 
чіня,  в.  далекосягльш;  — ké- 
pes вьіносливьій;  — képesség 
в ьіно  слив  ость;  — ó бочка  dim. 
ґелетка;  — fenék  денце  п;  — 
oz  но-сити  -шу  -сиш;  ezt  а 
gondolatot  — ózza  носиться  з 
сею  гадкою. 

horgany  цинк,  adj.  цинковьій. 

horg-as  гаковатьій ; — ász  (в)уд-и- 
ти  -жу  -диш;  2.  удикарь ; — о! 
гачк-овати  — ás  гачкованя  п ; 
— olt  гачкованьш ; — oiótű 

шильце,  гачик. 


horgony  якор  т.  котва  /;  — t 
vetni  кидати  якор;  — t kiemel- 
ni вьіваж-овати  якор;  felszed- 
ni а — t подносити  якор;  — 
oz  стояти  на  якорі,  обяко- 
р-ити  -ю  -ишся. 

hórihorgas  довгун,  довгонос  т. 
horkol  харч-ати  -у  -иш,  храп-і 
ти  -лю  -иш;  — ás  харчаня, 
храпіня  п. 

horog  7.  удка,  (в)удиця  /;  2.  гак, 
загачка,  гачек,  зазубець. 
horpad  заломатися,  зар(ьі)в-ати 
-у  -ешся;  — ás  впадина,  залом; 
— t заломаньїй,  зарваньїй. 
horvát  хорватский,  хорват,  -ка. 
Н — ország  Хорвація  /;  — ul 
по  хорватски. 

horzsol(ódik)  т-ерти  -ру  -еш(ся), 
чуха-ти  -ю  -єш(ея),  сука-ти  -ю 
-єш,  (чу  -чеш)(ся);  — ás  тер- 
тя п. 

hossz  дов-жина,  -гота,  -гость; 
órák  — at  через-за-годиньї;  — 
ában  7.  здовга;  2.  здовж  gén., 
falu  —ában  здовж  села;  szél- 
iében, — ában  широко-далеко; 
— abbit  продовж-ити  -у  -иш, 
-ати;  прибав-ити  -лю  -иш  (ко- 
му щось);  надточ  ити  -у  -иш; 
— abbodik  1.  — abbit  „cn“-val; 
— adalmas  задовговатьш,  довго- 
часний, забавний;  — adalma- 
san  beszélni  широко  розводи- 
тися над  чим,  розговоритися; 
— adalmasság  забавность,  роз- 
тяглость;  — antartó  довготре 
ваючий,  тривкий,  тревучий; 
— mérték  міра  довжини;  — 
metszet  повздовжний  переріз, 
hosszá  довг-ий,  -енький;  — hajú 
довговолосий ; — élet  довго- 

денство;  — életű  довговічний; 


176 


hosszú  lábú— hozzá  tartozik 


— lábú  довгоногий ; — lejáratú 
з довгим  речинцем;  — szőrű 
довгосерстьзй;  — nyakú  довго- 
ший-ка,  -ньій;  — kás  подовга- 
стий, довговатьій;  — ra  nyújta- 
ni роз-при-за-тягати,  проволі- 
кати, продовжити  (справу) ; 
— s ág  довжина,  довжінь  /. 
hová  куда,  куди;  — legyek  куди 
дітися,  де  дітися ; — való 

звбдки  родом;  а — tovább 
чим  дальше,  чимраз  ббльше. 
hó-virág  скорозрбст,  пбдсніжок; 
— viz  сніговка. 

hoz  при-до-не-сти  -у  *еш,  -но- 
сити -шу  -сиш;  довод-ити  -жу 
-иш,  дове-сти  -ду  -деш  (до 
гніву,  до  памяти) ; világra — 
родити  на  світ;  áldozatot — 
принести  жертву;  Isten  — ott 
витайте  у нас!  — adék  прихбд, 
доход,  зиск  т;  — at  дати  при- 
нести V.  донести;  замов-ити 
-лю  -иш,  -ляти,  спровад-ити 
-жу  -иш,  -жовати;  — atal  при- 
несеня,  спровадженя;  — omány 
віно,  частка,  пайка, 
hózivatar  метелиця,  сніговиця/, 
hozzá  до  того,  до  него,  до  неі; 
на  то,  к нему,  к ній;  ид  не- 
му,  ид  ній;  nincs  — hasonló 
не  є до  него  v.  ему  подбб- 
ного ; — ad  дода(ва)ти,  док- 

ла-сти  -ду  -деш,  -дати,  доло- 
ж-ити  -у  -иш,  прибав  ити  -лю 
-иш;  при  за-до-луч-ити  -у -иш, 
-овати;  — adás  додаток,  при- 
чинок, прибавленя  п;  — áll,  — 
csatlakozik  приста(ва)ти  1.  áll, 
прилуч  ити  -у  -ишся,  -атися, 
-оватися,  приступ-ити  -лю  иш; 
— csatol  прилучити  приключа- 
ти,  прибав-ити,  -ляти;  — ér 


vlmihez  дотул-ити  -ю  -ишся, 
-ятися,  дотикатися  до  чого; 
— érés  дотуленя  п.  дотик  т ; 
— ért  розумі-ти  -ю  -єшся  до 
чого;  — fér  доста(ва)тися,  при- 
ступ-ити -лю  -иш,  пбдход-ити 
-жу  -иш  до  чого:  ez  nem  fér 
hozzá  до  сего  его  совість  не 
допущає;  — férhetetlen(ség)  не- 
доступ-ньїй,  (-нбсть);  — férhe- 
tő(ség)  доступний,  приступ- 
ний, (-нбсть);  — fizet  допла- 
тити -чу  -типі;  — fog  доб-рати 
-еру  -ерешся,  добира-тися  до 
чого;  взятися,  имитися  до  чо- 
чо ; —fogható  до  него  подоб- 
ннй  у.  рбвньїй;  — fut  пбд-при- 
біг(а)ти  1.  fut;  — illő  розмір- 
ний до  gén.  пбдходячий,  од- 
повідний  до  gén.  отвітннй  до 
gén.)  — іг  допи-сати  -шу  -шеш, 
-овати;  — járul  причин-ити  -ю 
-ишся,  -ятися,  пристати  на 
що;  год-ити  -жу  -ишся  з ким, 
чим;  — járulás  приступ  т.  зго- 
да /;  —jut  доходити,  дбйти 
1.  megy,  jár;  добу(ва)тися,  до- 
ста(ва)тися,  доступати  gén.) 
— lát  1.  — fog;  — lép  присту- 
п-ити -лю  -иш,  -ати;  — nyúl 
дотул-ити  -ю  -ишся,  -ятися  до 
чого,  докоснутися,  доткну- 
тися, доторкнутися;  — önt  до- 
лл-яти  -ю  -єш,  доливати;  — 
számit  до-при-числ-ити  -ю  -иш, 
до-при-раховати; — szokik  при- 
викнути, призвьіча-ити  -ю  -єш- 
ся, -юватися;  — szoktat  1.  — 
szokik  „ся“-п0Ікіі1;  — szól  про- 
мов-ити  -лю  -иш,  -ляти  до 
чого,  заговорити  до  чогось; 
— szólás  слово,  заговореня ; 
— tartozik  належ-ати  -у  -иш 


hozzátartozás — húsféle 


177 


ему  v.  до  кого;  — tartozás  при- 
належность  /;  — tartozó  при- 
належньш;  —tartozók  своі  pl. 
свояки  pl.  кревники  pl.;  — tesz 
докла-сти  -ду  -деш,  долож-ити 
-у  -иш;  — törődik  1.  hozzászo- 
kik; — való  7.  принадлежности 
pl.  додатки  pl.  додаткові  рі- 
чи  pl.;  2.  подходячий,  одпо- 
відньїй,  приналежньш ; — ve- 
tőleg  приблизно,  міркуючи, 
менше- больше,  около. 
hozsanna  осанна  /. 
hő'  горяч,  жар  т.  теплота  /. 
тепло  п.  adj . горячий,  теплий; 
— anyag  теплик  т ; — fok  сте- 
пень  V.  Град  теплотьі ; — mér- 
séklet температура;  — források 
теплі  жерела  pl. ; — ség  теп- 
лота, спека,  спрага,  спрагота, 
духота,  жара,  зной;  — vezetés 
провод  тепла;  — vezető'  про- 
вбдник  тепла;  — mérő  термо- 
метер,  тепломір, 
hölgy  дама  f.  пані,  -я. 
hompoly-get  кача-ти,  ко-тити  -чу 
-тиш;  — ög  качатися,  котитися, 
hor-csög  хомяк;  — gés  хрипот, 
харкот;  — ög  хрип-іти  -лю  -иш; 
харко-тіти  -чу  -тиш;  — pent 
хлиснути. 

hős  герой,  богатирь  т.  adj.  ге- 
ро-ичньїй,  -йский;  — і halál  ге- 
роична  v.  богатирска  смерть; 
— iesség  героизм,  геройство, 
лицарска  одвага;  —kor  г.  доба, 
д.  героів;  — ködés  хвастаня  п ; 
— ködni  хваста-ти  -ю  -єш;  — 
ködő  хвастливий;  — költemény 

епична  пісня  /.  епос  т ; 

monda  лицарска  казка;  — по 
героиня,  геройка;  — tett  г. 
húg  молодша  сестра  /.  [учинок. 


irngy  моч,  щина  /.  сиклиньї  pl.; 
— os  сикли-вьій,  -вець  сикош; 
— oz  сикати,  сцяти  -ю  -иш. 
huhog  пугати,  пу-гука-ти;  —ás  пу- 
гуканя  п. 

hull  с-пада-ти;  könnyei  — annak 
слезьі  лються;  — а труп  т; 
— adék  одпадки;  (gyalú)  о струж- 
ки; (fűrész)  опилки,  окрайки 
(gyümölcs)  падалиці  pl.;  — ás 
паданя,  спад;  — at  опускати; 
könnyeket  — atni  ронити  слезьі; 
— ó csillag  падуча  зоря  v.  звізда. 
hullám  филя,  волна,  филечка  /; 
— csapás  удареня  филь,  водо- 
бой;  — os  филястьій,  фильо- 
ватьій;  — zik  фильовати;  — zó 
филюючий. 

humor  юмор,  дотеп  т;  — eszk 
сміховинка;  — os  юмори стич- 
ний, дотепний;  —ista  юмо- 
рист  т. 

hun  гун  т.  adj.  гунский. 
huncut  крутій;  — ság  крутійство, 
huny  жмур-ити  -ю  -иш,  замика- 
ти (очі);  — orgat  жмурька-ти 
hunyászkod-ás  упокореня  п;  — 
ік  упокор-ити  • ю -ишся,  -юва- 
тися. 

húr  струна  /;  — -os  струнний, 
hurcol  волоч-ити  -у  -иш ; —kodás 
ви-пере-ношеня  п;  — kodik 
ви-пере-но-сити  ‘Шу  -сишся. 
hur-ka  пікниця,  гурки  pl.;  — kol 
завязати  на  ключку;  петлю, 
лкючку  зробити ; — ok  ключка, 
петля,  петелька,  сіть,  сильце; 
— okra  kerül  попасти  в сіть, 
hunit  катар,  нежить  т. 
hás  мясо  п;  — evő  мясоідний, 
мясожерннй;  — hagyó  vasárnap 
мясопустна  неділя;  — étel  мя- 
сна  страва;  — féle  мясиво  п; 

12 


178 


húsleves — hüvelyes  növény 


— leves  поливка  из  мяеа;  — os 
мясистьій;  — os  fazék  мясньїй 
v.  мясовьій  котел  т. 
husáng-  біґарь,  палка  /. 
husvét  Великдень  т.  Воскресе- 
ніє,  Пасха;  — előtt  перед  Ве- 
ликоднем; — nagyhét  страст- 
ньій  тиждень;  — kor  на  Велик- 
день; — і велико-дний,  -днев- 
ньій  ; - — і ünnepek  великодні 
свята. 

húsz  двацять;  — ad  двацятина  /; 
— adik  двацятьій;  — adszor  по 
двацяте;  — ап  двацятеро;  — 
ankint  по  двацатеро;  — as 
двацятка  /;  а — as  években 
у двацятих  роках;  — szór  два- 
цять раз;  — szoros  двацять- 
кратньїй;  — szorosan  удваця- 
теро. 

huszár  гусар  т.  adj.  гусарский. 
huta  гута,  рудня  /. 
hűz  7.  тяг-нути,  -ати,  рв-ати  -у 
-еш ; magához — притяг-нути 
-ати  до  себе;  fogat  — пі  зубьі 
рвати;  2.  (nótát)  гра-ти  -ю  -єш; 
гу-сти  -ду  -деш;  a banda — 
банда  грає  v.  ріже;  harangot 
— потягнути  звоньї;  jót  — ott 
belőle  читаво  вьіпив  из  него; 
jót  — ott  rá  швакнув  єго  чи- 
таво; 25-öt  — tak  rá  достав  25; 
3.  — ni  vlkihez  тягнути  за  ким; 
— halaszt  протяговати,  прово- 
лікати, проволокти;  — ás  тяг, 
тягненя;  — a-vona  проволіка- 
ня,  проволока;  újat  — ni  vlki- 
vel  ключки  тягати  з даким. 
huzal  дрот  т.  adj.  дротовий, 
huzam  тяг;  egy  — bán  одним 
тягом; — os  тривкий,  тревалнй, 
продовжительний,  безпрерив- 
ний. 


huzód-ik  7.  тяг-нутися,  -атися;  2. 
роз-протяга-тися,  розширяти- 
ся; a háború  — ik  már  egy  éve 
война  тягнеся  больше  як  рок; 
3.  (vlkihez)  горнутися  до  кого; 
— ozik  одтягатися.  [ний. 

hu  вірний;  — lelkű  вірнодуш- 
hűbér  лено  п ; — es  вазал  т\ 
— і февдальннй;  — rendszer 
февдализм;  — úr  февдальний 
V.  ленньїй  пан. 

hü-hó  крик,  гук;  nagy  — semmi- 
ért велика  хмара,  малий  дождь, 
богато  крику  и мало  товку. 
ЬШ  7.  стинути,  сти-ти  -ю  -єш; 
2.  студ-ити  >жу  -ишся,  студе* 
ні-ти  -ю  -єш,  холодні-ти  -ю 
-єш;  — edez  сторопі-ти  -ю 
-єш,  остовп(ен)і-ти  -ю  -єш; 
— edezés  за-о-стовп(ен)ілость; 
— és  пере-о-студ-женя,  -а;  — t 
стилий;  — lő  амфибія,  земно- 
водник. 

hülye  недуйдавий,  недоумкова- 
тий,  недорікий,  идіот;  — ség 
глупота  ).  идіотизм  т. 
hűs  холодний;  — öl  прохолод-и- 
тися,  -жатися,  -жоватися;  — 
ölés  прохолода  /;  — it  про- 
холод-ити  -жовати;  — itő  про- 
холодний. 

hűség  вірность,  вірнота,  щи- 
р-ота  -ость;  — et  esküdni  при- 
сягати вірность  кому;  — es 
вірний,  щирий.  [-жу  -иш. 
hűt  студ-ити  -жу  -иш,  холод-ити 
hűtlen  невірний,  нещирий, 
віроломний;  — né  válni  зне- 
віря-ти  -ю  -єшся,  стати  не- 
вірним; — ség  невірность  /. 
hüvely  /.  похва;  2.  лупина,  луш- 
па,  -пина;  — es  növény  лушпи- 
новата  v.  струковата  рослина. 


hüvelyek — múlik  az  idő 


179 


hüvelyk  1 . палюх  m\  2.  цол  m; 
— nyi  на  один  цол;  H. — Matyi 
Палюх,  Мизільничок. 
hűvös  холодньїй,  стидкий,  про- 
холодний; — van  стидко;  по- 


ibolya  фіялка  /.  adj.  фіялковий. 
icce  повлитровка  /. 
ісі-рісі  малесенький,  дроб-нень- 
кий,  -нисенький. 
iddogál  попив(ков)а-ти  -ю  -єш. 
ide  сюди,  гев;  — oda  сюди-туди 
in  compos.  при-;  — csatoltan 
сюди  прилучено  V.  приложено, 
в прилозі;  — értve  (a  kiadáso- 
kat) включно  (з  видатками); 
— stova  майже,  менше- больше, 
до  яких,  з одних;  — szakadt 
зайшл-ий,  -ец,  зайда,  пересе- 
ленець т ; — utazás  приізд  т; 
— vágó  односний  до,  дотич- 
ний до;  — való  тутешній, 
ideg  нерв  т ; — baj  нервова  сла- 
ббсть  v.  хворота;  — es  /.  нєр- 
во-зньїй-вьій;  2.  нервистий; 
— esség  нерво-зносТь,  -вость; 
— hártya  сітьчанка;  — rendszer 
нервовий  уклад  т. 
idegen  чужий,  иностранний  suhst. 
чужин  ець,  иностранець;  (по') 
-иця;  (jószág)  людскоє;  — ben 
на,  в чужині;  — forgalom  чу- 
жинецький рух  т\  — kedik  од- 
ну ж- ити  -у  -ишся,  одвертати(ся) 
(думки) ; — kedés  одраза,  не- 
хоть,  антипатія  /;  -—szerű  чу- 
жородний,  чужинецький,  див- 
ний; — szerűség  чужородность; 
— vezető'  проводник  чужинців; 
id-ei  сегорочний,  сегогодннй  susb. 
селіток;  — eiglenes  про  час, 


холодні-ти  -ю  -єш  inpers . хо- 
лодніє; — ség  холодность  /. 
холод  /л;  — en  fogadni  vlkit 
холодним  сердцем  приймати 
когось. 


дочасно,  переходовий;  — én 
сего  року,  сего  году;  — ejeko- 
rán  завчасу;  — ény  сезон  т. 
пора  року;  — ényszerű  сезо- 
новий.  [ра,  недуйдавий. 

idétlen  недорік,  недород,  потво- 

idéz  /.  приз  вати  -ову  -овеш, 
-ьівати,  покли-кати  -чу  -чеш; 
2.  (szellemeket,  példát,  költőt) 
навод  ити  -жу  -иш;  — és  при- 
зив,  зазив,  поклик  т ; — et 
навод,  цитат  т ; — őjel  знаки 
наведеня,  наводний  знак. 

Idom  форма,  постать  /;  — it  /. 
укладати,  у-формовати,  нада- 
(ва)ти  форму;  2.  при-ви-уч-ити 
-у  -иш;  — tálán  безладний,  без 
форми,  нескладний,  безпо- 
добний,  безтварий  ; — talanság 
безладность,  безподобность, 
незГрабность,  некладность  /; 
— ul  укладатися,  уформоватися, 
приспособ-ити  -лю  -ишся,  -ля- 
тися. 

idő  /.  час  т.  пора  /.  adj.  часо- 
вий; régi  — k бнвальщина; 
minden  — ben  кождого  часу; 
idejében  вчас(і);  idejére  на 
час;  egy  ideig  за  якийсь  час 
egy  — ben  одного  часу,  одно- 
часно; egy  kis  — ге  на  час(ок); 
itt  az  ideje  крайна  пора;  — vei 
часом;  attól  az  — tői  kezdve 
од  того  часу;  közeledik  az — 
час  приходить;  múlik  az — 

12* 


180 


örök  időkre — igazgatás 


час,  година  упливає  v.  ми- 
нає; örök  — kre  на  вкч- 
нк  часьі,  на  вкки;  kis  — ге  на 
часок;  kis — múlva  незадовго, 
необавком,  дораз,  зараз;  nem 
sok  — múlva  не  за  великий 
час,  необавком;  azon  — alatt 
тьім  часом;  szerencsés  — ben 
в Божий  час;  ez — szerint  си- 
ми часами;  — k folytán  протя- 
гом часу;  ezen  — tájban  в той 
час,  в сей  час;  2.  вкк  т.  лк- 
то  п\  sok  — ге  на  многк  лкта; 
3.  (időjárás)  погода,  хвиля  /; 
(esős)  слота;  lesz-e  jó — ци 
буде  хвиля  v.  погода;  4.  до- 
ба /;  ebéd  ideje  обкдня  доба; 
ilyen  — tájban  в таку  добу; 
(kor)  a te  — dbeli  твоєк  добьі, 
твого  вкку. 

idó'-beli  часовьій;  — előtti  перед- 
часний; — járás  погода,  хвиля; 
— jós  вкщун  погоди;  — kin- 
ti часовий;  — köz  7.  пороме- 
жуток,  перемежок,  перерва; 
2.  період  т.  доба  /;  — közi 
промежний,  періодичний;  — 
közben  меж  тим,  тим  часом; 
— lefolyás  уплив  часу,  бкг  ча- 
су; — lopás  витрата  часу;  — 
mérték  7.  мкра  часу  т ; 2. 
метрика;  — mértékes  метрич- 
ний; — meghatározás  означеня 
часу;  — múltán  з часом;  — 
nkint  часами,  час  од  часу;  — 
pocsékolás  марнованя  часу  ; — 
pont  момент,  речинець  т.  по- 
ра /;  — rabló  забарний,  за- 
бавний; — rend  часовий  по- 
рядок, хронологія;  — s поста- 
рьій,  вкковий,  у роках,  у го- 
дах;  — szak  період,  доба;  — 
szaki  періодичний ; — szaki 




folyóirat  часопис;  — számlálás 
лкточисленя  п.  ера  /;  — sze- 
rű на  часк,  схожий  з духом 
часу;  — szerű  kérdés  питаня 
на  часк;  — tartam  тривок  ча- 
су, доба  /;  két  évi  — tartamra 
на  добу  V.  протяг  двох  ро- 
ков;  — töltés  забава,  розрив- 
на, завгура;  — töltő  забавний; 
— vártatva  з часом;  — veszte- 
ség утрата  часу;  — z про-пе- 
реб-нти  -уду  -удеш,  -ивати ; 
га-ити  -ю  -иш;  забав-ити  -лю 
-ишся,  -лятися;  загур-итися, 
-ятися;  — zés  про-перебиваня, 
побит,  перестанок  (покзду), 
загуреня,  забареня  п. 
idtiit  хроничний,  застарклнй. 
ifjúi  молод  ий,  -ик,  -ець;  — kor 
молодк  лкта,  молодощк;  мо- 
лодечий вкк,  молодость;  — 
kori  молодечий,  молодецький ; 
— kori  barát  приятель  з моло- 
дости;  — korban  замолоду;  — 
ság  молоде(к)ж,  молоджава, 
молодь  /;  — sági  irat  часопис 
для  молодежи;  — ság  barátja 
приятель  молодежи. 
iga  ярмо,  иго  п;  — jába  vonni 
запрягти  в ярмо;  — vonó  állat 
тягнагі;.  возова,  робоча  худоба, 
тягло  п;  —vonó  ló  конь  до  тягла, 
igaz  7.  (ember)  праведний;  2. 
правдивий,  истинний;  arany — 
щирий  (золото);  3.  правда;  az — 
се  правда;  — án  по  правдк, 
справдк,  истинно;  —ad  van  твоя 
правда,  маєш  правду;  — пак 
tartani  уважати  за  правду,  за 
правдивоє;  — gat  управля-ти 
чим,  ряд-ити  -жу  -иш  чим,  за- 
вкдовати  чим ; — gatás  управа, 
завкдованя,  (урядом)  админи- 


igazgató — íjjlövés 


181 


страція;  — gató  управитель, 
директор  m.  завідатель,  ад- 
микистратор  т;  — gatónő  упра- 
вителька, директорка;  — gató- 
ság  управа,  дирекція  /;  — ga- 
tótanács  управляюча  рада  /; 
— hitű  праворірний;  — і прав- 
дивьій;  — і aranyból  з чистого 
v.  щирого  золота;  — it  на-по- 
лад-ити  -жу  -иш,  -жовати;  по- 
с-вьі-ка-прав-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти;  — mondó  правдомовний, 
правий,  простодушний; — mon- 
dás правдомовносте  /;  — odik 
прикладатися  до  чого,  приспо- 
соблятися  до  чого;  — оі  о- 
правд-ати,  -овати;  (magát)  u. 
а.  „ся^-val,  виправдатися,  ви- 
сказатися  (леґитимацією) ; — 
olás  оправданя;  — olvány  по- 
свідченя,  посвідка;  — szivű 
щиросердний;  — tálán  неправ- 
дивий; — talanság  неправди- 
восте, неправда. 

igazság  правда,  истина,  справед- 
ливо сть  /;  — szerint  по  спра- 
ведливосте, по  правді;  — ot 
szolgáltat  зробити  правду;  — 
os  справедливий;  — os  alapon 
állok  стояти  на  основі  прав- 
ди; держатися  по  правди; 
— osság  справедливосте  /;  — 
szeretet  правдолюбів  п;  — szol- 
gáltatás вимір  справедливосте, 
правосуд-іє,  -ство ; — tálán  не- 
справедливий; — talanság  не- 
справедливосте /;  — ügy  спра- 
ва судовництва;  — ügyminisz- 
ter министер  судовництва. 

ige  7.  дієслово  п.  глагол;  2. 
слово;  Isten  — je  Слово  Боже; 
— név  дієименник. 

igen  7.  так,  айно;  2.  дуже;  nem — 


не  дуже;  — el  притаковати; 
— is  добре;  — leges,  — lő  при- 
такуючий, потверджаючий,  по- 
зитивний. 

igény  домаганя,  вимога,  претен- 
зія, пожада;  — be  vesz  потре- 
бовати  gén. ; — el  домати- 

ся  чогось,  вьшага-ти  -ю  -єш, 
забага-ти  -ю  -єш  що;  — t tar- 
tani rá  мати  претензію  на  що, 
домагатися  чогось;  lemond  az 
— eiről  зречися  своих  дома- 
гань;— télén  неви-неза-ба гли- 
вий; — telenség  не-вн-за-баг- 
ливость  /. 

ígér  обіця-ти  -ю  -єш,  -цювати; 
— et  földje  земля  обіцяна; 
— et  обіця-ня,  -нка,  прирече- 
ня;  üres  — et  обіцянка  тан- 
ка — а дурному  радосте  /; 
— kőzni  обіцятися;  —vény 

приреченя  п. 

Igéz  за-о-чаровати;  — et  чари, 
вороженя  п ; — о чаровливьш, 
чаровньїй. 

Ignác  Игнат  т.  [ни  так. 

így  так,  сяк;  se—  se  úgy  ни  сяк, 

Igyek-ezet  змаганя  п.  усилов- 
иость  /.  стараня,  стремліня  п\ 
—szik  силоватися,  старатися 
о що,  змагатися,  пильновати, 
стрем-іти  -лю  -иш  до  чого, 
добиватися;  — vés  1.  igyekezet 
домаганя;  — vő  пильний,  ста- 
ра- нний,  -тельний,  дбайливий. 

ihat-atlan  непитньш; — опитний. 

ihlet  натхненя,  инспирація;  — ett 
натхнений;  — eltség  натхне- 
ность. 

íj]  лук  adv.  луков(ат)ий;  — jal  lő- 
ni стріляти  из  лука;  — ász 
лучник,  лукарь  т ; — lövés  ви- 
стріл  из  лука. 


182 


ijed — illik  neki  mint  a 


ijed  зляка-ти  -ю  -єшся,  (на)пу- 
д-ити  -жу  -ишся;  (пере)стра- 
ш-ити  -у  -ишся;  — elem  страх, 
страхота,  пере-ляк;  — ős  бо- 
язкий, боязливьій,  трусливьій, 
полохливьій ; — t на-пере- 

страшеньїй,  зляканьїй;  — té- 
ben  из  страху. 

ijeszt,  — get  пуд-ити  -жу  -иш, 
-жати;  стра-хати,  -шити  -шу 
-шиш,  ляка-ти  -ю  -єш;  — о 
пуджало,  страшило  adj.  стра- 
ш(ен)ньій  1.  rémes,  [hal  икряк. 
ikr-a  икра  /.  adj.  икряньїй;  — ás 
ik-rek  близнята  pl.  двойнята  pl. 
sing.  близнець;  — ertestvér 
близня  n.  gén.  -ти ; близн-юк, 
-иця  /. 

iktat  реґистровати,  в-за-ве-сти 
-ду  -деш,  в-завод-ити  -жу  -иш 
в спис,  в уряд;  (szentek  közé) 
причисл-ити  -ю  -иш  до  лиі^у 
святьіх;  — ó 7.  реґистратура, 
протокол;  2.  реґистратор  т. 
ildom  поряднбсть,  чемность  /;  — 
os  порядньїй,  приличньш,  чем- 
ньій; — osan  пристойно,  чемно, 
illan  полинути,  зщез-нути,  -ати; 
зник-н-ути  -у  -еш,  -ати;  — ó 
летучий,  зникучий,  линучий, 
illat  за-пах  т\  — os  пахнячий, 
пахучий,  запашньїй;  — ozik  па- 
хн-ути  -у  -еш  чим;  — szer  пар- 
фума,  пахощі  pl.  пахнячка. 
ille-delmes  чемньїй,  приличньш, 
пристойний;  — geti  magát  ви- 
сто-итися  -ю-иш,  приманитися, 
пристосоватися,  приноровити- 
ся;  — m чемность,  приличнбсть, 
пристбйнбсть,  ялб(бно)сть  /; 
— m tudó  порядньїй,  прилич- 
ньій,  чемньїй;  — ndő  пристбй- 
ньій;  — ndőség  пристбйнбсть. 


Illés  Илія  m=f.  Илько  т = п. 
illeszked-és  приспосббленя  п ; 
— ік  приспособ-ити  -лю  -ишся, 
-лятися,  прилад-ити  -жу  -ишся, 
-жоватися. 

illeszt  прилад-ити  -жу  -диш,  -жо- 
вати,  приспособ-ляти,  -ити; 
egymáshoz — спо-ювати  -юєш. 
illet  ТЬІЧ-ИТИ  -у  -ишся,  одно-сити 
-шу  -сишся  до  чого;  прихо- 
д-ити  -жу  -ишся  кому,  дотика- 
тися до,  торкатися  до,  належ-а- 
ти  -у  -ишся  до;  ami  — і дотич- 
но того;  ami  engem — що  ся 
тьічить  мене;  az  Egyházat  — і а 
jog...  Церкви  прислугує  право; 
ez  őt — і се  торкався  єго;  ez  а 
hely  őt  — і се  місто  належиться 
ему;  sértő  szavakkal  —te  ужив 
против  него  образливих  слов; 
— ék  /.  належитбсть  /;  2.  оп- 
лата, такса  /.  налог  т ; — é- 
kes  приналежннй,  компетент- 
ний; — ékesség  приналежносте 
компетенція  /;  — éktelen  не- 
приналежний,  безправний, 
illetlen  неприличний,  нечемний, 
непристойний;  — ség  непри- 
личнбсть,  нечемнбсть  /. 
illető  дотичний,  належний ; az 
őt  meg — tisztelet  ему  належ- 
на почесть;  — lég  1 . односно, 
дотично,  зглядно,  респективно; 
— ség  при-на-лежнбсть;  2.  або 
— ségű  приналежннй. 
illik  /.  impers.  яло  ся,  подббно 
кому;  год-ити  -жу  -ишся  кому, 
подобати;  igy  nem — beszélni 
так  не  годиться  говорити;  úgy 
— neki  mint  а так  ему  личить 
як...,  так  ему  до  лиця,  як...; 
2.  у-на-да(ва)тися,  лич-ити  -у 
-иш  кому,  лицювати. 


illő — indulatszó 


183 


illő  ялий,  подобньїй,  пристойний, 
пбд-при-гожий,  придатний, 
приличний  кому,  пбдходячий, 
належитнй. 

Попа  Олена,  Єлена  (kies.)  Оденка, 
ilyen  сякий;  — féle  таковнй;  — 
módon  таким  способом,  таким 
робом;  — forma  сякий,  подбб- 
ний,  такок  форми;  — formán 
таким  видом  v.  чином;  — énkor 
в сякий  час;  — esmi  отеякий. 
ima  молитва  /.  молебень  т. 
мольба  /;  imát  mondani  одмо- 
вляти  молитву;  az  Ur  imája  мо- 
литва Господня;  — ház  молеб- 
ниця  /;  — könyv  молитвенник, 
(papi)  молитвослов  т. 
imád  умоляти,  обожати;  — kozik 
мол-ити  -ю  -ишся;  — koztat 
молитвовати; — ó /.  богомоль- 
ник;  2.  поклонник  subs.  мо- 
лений; — ság  1.  ima. 
im-e  ось,  ото,  вот,  еге,  видь, 
оттак,  осьтак;  — ént  теперички. 
imitt-amott  то  туй,  то  там,  тут-там. 
immár  теперь,  уже,  ось  теперь. 
immel-ámmal  бодай  як,  бодай 
Imre  Емерик  га.  [било, 

in  суха  жула  /.  тужень;  — ába 
szállt  a bátorsága  взявся  у но- 
ги; — as  жиловатий;  - — szakadt 
пбдвкяннй,  розслаблений  (жи- 
лами). 

inas  учень,  прислужник  т ; — 
évek  учнквекк  роки  науки, 
incselked-és  задираня,  зариваня; 
— ік  задира-ти  -ю  -єшся,  за- 
риватися; — б'  задирливий, 
ind-a  павороз,  усик,  витка, 
батоги  pl.;  — ás  паворозистнй, 
виткий,  батожистий. 

India  Индія;  — і индій-ець,  -ский. 
indi  -án  индіян  77і;  — gó  индиґо. 


indít  /.  по-руш-ати  -ити,  -у  -иш; 
2.  (útnak)  вьшровад-ити  -жу 
-иш  в путь;  виправ-ити  -ля ти 
в путь,  в дорогу;  3.  спонукати; 
— va  érzem  magam  чую  себе 
спонуканим;  (pert)  поч(ин)ати 
-ну  -неш  (право),  завда(ва)ти 
(право);  vizsgálatot — зарядити 
слідство;  — ás  рушеня,  одкзд, 
одхбд;  — ék,  — óok  спонука, 
причина/;  —vány  внес-еня,  -ок, 
проект,  пропозиція;  — ványoz 
став-ляти  -ити,  пропоновати 
внесеня;  вно-сити  -шу  -сиш; 
— ványozás  поставленя,  внесе- 
ня, проєктованя;  — ványozó 
внесодавець,  проектуючий. 

indok  довод,  мотив;  — оі  спри- 
чин-ити  -ю  -иш,  -яти;  мотиво- 
вати,  узасаднити,  наводити 
причини;  — olt  узасаднений, 
спричинений,  мотивований. 

indul  /.  по-руш-атися,  -итися;  а 
vonat — покзд  одходить ; 2. 

ити  за  чим,  рушатися  у до- 
рогу; — útnak  пускатися  в 
дорогу;  3.  виступати  (войском); 
4.  (romlásnak)  про-по-бутнк- 
ти,  у-пбд-про-падати,  почи- 
нати гнити,  псутися;  — ás  ви- 
ступ, вьїкзд,  од’кзд  adj.  од’кзд- 
ний;  — ási  idő  час  од’кзду; 
— ásra  kész  готов(ий)  в доро- 
гу, на  од’кздк. 

indulat  пристрасть,  злбеть ; — Ьа 
jön  впасти  в злбеть;  jó  — ú 
прихильний,  благосклонннй, 
доброк  волк ; ellenséges  — ú 
ворожо  настроєний,  злок  во- 
лк;  — os  /.  пристрастний ; 2. 
палкий;  — oskodik  розпалити- 
ся, розяритися;  — oskodás  при- 
страстнбсть  /;  — szó  оклик. 


184 


induló — ipa 


indul-ó  марш,  поход  m;  — ásra 
kész  готов  до  походу;  — ló 
félben  на  одході,  на  од’ізді. 

ing  сорочка  /. 

ing  колиба-тися,  хитати(ся); 
— adóz  хитатися,  колибатися; 
—а  маятник,  колібень,  кивало; 
— adózás  хитаяя,  колибаня  п ; 
— adózó  хиткий,  по-хитливьій, 
несталий,  колибаючийся;  — 
atlan  недвижимбсть,  нерухо- 
мбсть  adj.  недвижимьій,  неру- 
хомьій. 

inger  7.  по-з  будженя,  зворушеня 
п ; 2.  принада,  ваба;  — el  по- 
буджовати,  принаджовати,  дра- 
жнити -жню  -жниш;  роз-драз- 
н-ити  -ю  -иш,  -жати;  4.  дрочи- 
ти;  5.  ярити,  укор-ити,  -яти; 
— lékeny  вражливьій,  дражли- 
вий, вразливий;  — lékenység 
вражливбсть,  дражливбсть  /; 
— — kedik  задиратися,  заривати- 
ся, кор-ити  -ю  -ишся;  — ült 
роздражнений; — ültség  з(а)бу- 
реня,  зворушеня  п.  роздраж- 
ненбсть. 

ing-óság  движимбсть;  — ovány 
багно,  млак  -а,  -овина;  — os 
багнистий. 

ingyen  даром,  задар,  задармо, 
безплатно;  — élő  дармоід  т. 
subs.  лінивець,  нероб;  — es 
даровий,  задарний,  безплат- 
ний. 

inkább  скорше,  радше,  волій; 
akarni  волі-ти  -ю  -єш;  annál — 
тим  ббльше. 

innen  звбдси;  — ső  сегоббчний. 

inog  кива-ти  -ю  -єшся,  хитати- 
ся, хитнути  1.  ing. 

ínség  нужда,  потреба,  безхліб- 
нбсть,  недостаток;  — segély  не- 


гайна V.  нагла  помбч  /;  éh — 
голоднеча  /;  — es  нужденний, 
злиденний,  бідний — es  élet 
нужденне  v.  бідне  житя;  — es 
esztendő'  рок  неурожайний,  зли- 
денний рбк. 

instál  панька-ти  -ю  -єш,  просити. 

int(eget)  7.  кив-нути,  -ати  v.  маха- 
ти головою  v.  пальцем;  дати 
знак;  2.  на-у*помн-ути  -у  -еш, 
на-у-помина-ти  -ю  -єш,  мор- 
г-нути,  -ати;  3.  пере-о-стері- 
гати;  4.  при-на-гад  ати  -овати, 
моргати;  — elem  напоминаня, 
о-пере-сторога,  упоминок,  при- 
гадованя;  — és  кивок,  знак  т. 
киваня,  на  у поминаня;  — ő на- 
у-поминка;  — ő példa  остері- 
гаючий приклад  т. 

Intéz  конч-ити  -у  -иш,  ве-сти 
-ду  -деш,  вод-ити  -жу  -иш, 
кермовати  чим,  уряджовати; 
kérdést — поставити  питаня; 
kérelmet — звертатися  до  кого 
з просьбою,  beszédet — про- 
мовити до  кого;  — et  за- 
веденя,  завод  т.  институт; 
— kedés  зарядженя,  розпоряд- 
женя  п;  — kedik  запоряд-ити 
-жу  -иш,  заряд-ити,  -жовати, 
поробити  зарядженя,  розпор- 
яд- ити  -жу  -иш;  — kedést  tesz 
vlmi  ellen  запобігти  чому; 
— mény  1.  — et;  — ő заряд- 
чик,  оруд-ник,  -арь,  завідова- 
тель. 

іпу  пбднебіня,  ясна  pl.  adj.  пбд- 
небінннй;  nincs  — éré  не  сма- 
кує, не  є по  єго  смаку;  — 
— csiklandozás  пбднебінноєло- 
скатаня;  — епус  смакун,  ласун. 

ipa  сват,  тесть,  свекор. 


ipar — írnok 


185 


ipar  7.  промьісл  m.  2.  ремесло; 
— ág  галуз  промьіслу;  — і про- 
мисловий ; — ilag  промислово; 
— jog  право  промислу  v.  за- 
робкованя ; — kamara  проми- 
слова палата;  — lovag  махлярь, 
лицарь  промислу;  — os  7.  про- 
мисловець ; 2.  ремесельник  т ; 
—termék  продукт  v.  вмроб  про- 
мисловий; — üzés  веденя  про- 
мислу, промисловий  оборот; 
müven  — t üz?  яким  ремеслом 
занимаєтеся  v.  яке  ремесло 
проводите  ? 

iparkod-ás  стараня,  змаганя, 
стремл-ккя,  -ивость;  — ік  змага- 
тися, старатися,  стрем-кти  -лю 
-ишдо  gén.;  —ó  старанний,  дбай- 
ливий, змагаючий,  усиловньш. 
іг  масть  /. 

ІГ“ПІ  пи-сати  -шу  -шеш;  — ály 
стиль  т.  способ  писаня;  — 
álytan  наука  стилизацік,  сти- 
листика  /. 

iram  розгон,  бкг  т.  перегони 
pl. ; — odik  по- гнати  -жену  -же- 
неш (ся)  ; — szarvas  рен  т. 
iránt  су- против  gerio  ид  dat.  до 
gén.; — am  ид(о)мнк,  ид  менк, 
до  мене,  супротив  мене, 
irány  напрям,  -ок,  бок  т ; — Ьап  в 
напрямі  до;  minden  — bán  на 
вск  боки;  megadni  az  — t по- 
дати напрям;  — adó  мкродат» 
ний;  — eszme  ведуча  думка  /; 

it  направ-ити  -лю  -иш,  -ляти 
на  асс.,  капрям-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  — itja  magát  vlmihez 
прямовати  себе  до;  szemeit  rá 
— itotta  очк  напрямив  на  него; 
figyelmét  rá  — itotta  звертав 
увагу;  a beszédet  rá  — itotta 
завести  ркч  про  що;  — regény 


тенденційний  роман;  — tű  ком- 
пас м.,  маґнетна  игла  /;  — ul  1. 
— it  „cn“-val;  прямозатися,  звер- 
татися против  кого;  — zat  тен- 
денція /;  — zatos  тенденційний, 
írás  писаня,  письмо  п;  — ba  fog- 
lalni написати;  — Ьап  на  пи- 
сьмк,  письменно;  — —beli  пи- 
сьменний ; — hiba  похибка  в 
писаню;  — mód  способ  пи- 
саня; — os  письменний;  —tu- 
dó 7.  грамотний,  письменний; 
2.  книжник,  письменник, 
irat  письмо  /.  акт  т ; — tár  ар- 
хив;  — táros  архивар  т. 
irgakmas  милосердний,  мило- 
стивий; —más  nővérek  мило- 
сердні сестри;  —másság  ми- 
лосердю п.  милость  /;  — mat- 
lan  немилосердний,  безпощад- 
ний; — matlanság  немилосерд- 
ность,  безпощадность ; — máz 
з-по-миловати(ся),  з-милосер- 
д-ити  -жу  -ишся,  -озатися  над 
ким;  Uram  — mázz!  Господи 
помилуй!  — от  по-милованя  п. 
милосердіє,  милость. 
irh-a  шкора,  скора  /;  hordd  el  az 
^ádat  заберися, 
irigy  завистливнй,  заздро  стний, 
завидливий;  suhs.  заздростник 
т.  завид-а  m=f  -ник,  -ниця; 
— el,  — kedik  завид-кти  -жу 
-иш,  -овати  кому  щось;  бити 
заздрим  на  что;  — kedve  за- 
видно; — lésre  méltó  завидли- 
вьій;  -—lés,  — ség  заздрость, 
завидованя,  завис-ть,  -тли- 
вость,  ревность. 
ir-ka  зошит,  зшиток,  писанка; 
— ka  — firka  шкрабанина,  пи- 
санина /;  — kál  шкрабати;  — 
nők  писарь  т. 


186 


iró — ismétlődik 


író  7.  цмар,  околотина;  — s цма- 
ровьій. 

iró  2.  письменни-к  (nő)  -ця,  пи- 
сатель  (nő)  -ка,  автор  (по)  -ка; 
— asztal  канцеларский  стол  т. 
бюрко,  столик;  — diák  писярь; 
— і письменичий,  авторский; 
— eszköz  приборьі  до  писаня; 
— раріг  папер  до  писаня;  — 
szoba  писарня  /;  — toll  перо 
до  писаня;  — vesző  писальце. 
iroda  канцеларія,  писарня  /;  — 
tiszt  канцеларист. 
irodal-mi  литературньїй ; — ті 

nyelv  письменний  V.  литера- 
турньїй язьік;  — от  литера- 
тура,  письменство, 
ir-omány  письмо,  актьі  pl.\  — ón 
оловець,  церуза;  — ott  писа- 
ньій. 

irt  вьі-корчовати,  корінковати, 
теребити,  полоти,  вьіривати; 
вьїкорен-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
вьігуб-ити  -лю  -иш,  -лювати; 
вннищ-ити  -у  -иш,  -овати; 
(méreggel)  витру- йити  -ю  -иш; 
— ás  викоріненя,  корчованя, 
знищеня  п;  — atlan  невнкор- 
чованьїй,  невьірубленьїй,  невьі- 
чищеньїй. 

irtóz-at  страх,  жах,  ляк,  мер- 
зость;  — atos  страш(ен)ньій, 
лячньїй;  — ік  жахатися,  мер- 
зить  єго,  страхатися,  скарі- 
доватися,  лякатися;  — at  fog 
el  жах  мене  проймає;  — tató 
страшенньїй,  страшезньїй. 
is  и,  також,  тай;  hogy — ne  як 
бьі  ніт. 

iskol-a  школа;  — aév  школьньїй  v. 
учебньїй  рок;  — akönyv  учебник; 
— aköteles  обовязаньїй  ходити 
до  школьї,  школоповинньїй; 


— apénz  школьна  плата,  школь- 
ноє;  — atárs  школьньїй  товариш; 
— aügy  школьна  справа;  — а 
ügyi  miniszter  министер  школь- 
ницгва  V.  школьньїх  діл;  — ás 
(fiú)  7.  школ-ярь;  (leány)  -яр- 
ка /;  2.  школьньїй,  школяр- 
ский;  — áz  школовати;  — ázás 
школованя;  - zott  школованьїй, 
ученьїй,  вьішколеньїй. 
ismer  7.  зна-ти  -ю  -єш;  2.  по- 
зна-ти,  -вати;  — jük  egymást 
мьі  знаємеся  v.  познаємеся; 
hírből  v.  látásból  — em  знаю 
’го  з слуху  v.  виду;  személye- 
sen — пі  знатися  лично;  — et 
знаня,  вЬдомость;  — etes  звк- 
стньїй,  вЬдомьій,  знаньїй;  — 
étkor  круг  знаня;  — etlen  не- 
знакомьій,  незна-тьій,  -ньій,  не- 
відомий, незнайомий;  — etség 
знакомство,  знайомость  /;  — 
etségben  lenni  по-зна(ва)тися, 
в знакомстві  бити;  — etszomj 
жадоба  знаня;  — ettár  лекси- 
кон; — etterjesztő  просві-тний, 
чаючий,  поширюючий  просві- 
ту; — kedés  позна(ва)тися,  по- 
знаком-ити  -лю  -ишся,  -лятися; 
— kedés  познакомленя;  — ős 
— t знакомий,  знаньїй,  звіст- 
ний;  —tét  познаком-ити  -лю 
-иш,  -ляти;  — tetés  познаком- 
леня п;  — tető  jel  о-знак,  зна- 
мено; — tető  jellel  ellátni  озна- 
човати,  знаменовати. 
ismét  знов,  опять,  наново,  єще 
раз;  — el  повгор-ити  -ю  -иш, 
-яти;  — élt  повторений;  — lés 
повгореня  п;  — elve  повтор- 
яючи, повторительно;  — lő  ре- 
петент,  второгодник;  — lodik 
повторятися. 


ispán — ítélet  napjáig 


187 


ispán  завідатель,  економ. 

istálló  хлів,  стайня,  маштальня 
adj.  стаєнньш. 

istápol  подпоровати,  за-под- по- 
магати; — ás  пбддержка,  под- 
помога,  запомога. 

Isten  Бог  т.  adj.  Божий;  hála 
— пек  хвала  Богу;  —ben  bol- 
dogult блаженної  памяти,  по- 
койни-к,  -ця,  небож-чик,  -ка ; 
ember  tervez  — végez  чоловік 
мьіслить,  Бог  рядить;  чоловік 
гадає,  Бог  розпрлагає,  чоло- 
вік стріляє,  а Бог  кулі  но- 
сить; — nek  tetsző  богоугод- 
ний; — bizony  ій  Богу,  Бог 
ме,  вера  Боже,  на  мою  душу; 
— neki  Бог  ми  до  него;  — ért 
про  Бога;  — éltesse  на  многі 
літа;  — mentsen  хорони  v.  бо- 
рони V.  сохрани  Боже. 

isten-adta  небог-ий,  -а,  неборак, 
неборачиско  dim.  небожатко  п. 
неборачка  /;  —áldott  из  Божоі 
ласки  (поет);  minden  — áldott 
napon  кождьій  Божий  день; 
— asszony  богиня;  — csapása 
Божий  допуст;  — es  побожний, 
бого-бойний,  -мольний,  -угод- 
ний; — esen  побожно,  по 
Божому,  богобойно ; — félő 

богобоязний,  богобоязливий; 
— félelem  страх  Божий,  бого- 
бойность,  богобоязность;  — 
háza  Божий  дом;  — hivő  богові- 
рець ; — і божес-кий,  -твенний, 
божий ; — igazában  читаво,  здо- 
рово, добре ; — it  обожа-ти  -ю 
-єш;  — ités  обожаня,  апотеоза; 
— káromlás  богохульство  п ; — 
káromló  богохульни-к  (по)  -ця, 
богохульний;  — ség  божество; 
—szerető  боголюбивнй;  — ta- 


gadó безбожник,  боготаєць, 
богоодступник; — télén  безбож- 
н-ий,  -ик,  (по)  -иця,  злочести- 
вий; — telenség  безбожность, 
беззаконіє;  —tisztelet  Бого- 
служеня,  служба  Божа;  — tisz- 
teleti богослужебний, 
istráng  посторонок. 

István  Стефан,  Степан, 
iszákos  пяниця  m—f.  пияк,  ал- 
коголист;  — ság  пяиство,  ал- 
коголизм. 

iszalag  бородавник  т. 
iszap  намул  т;  — fürdő  намул о- 
ва  V.  болотна  купіль;  — hal 
пискорь  т ; — оі  намулити;  — 
os  намулистий,  болотний, 
iszik  /.  пити  пю  пєш;  2.  иияч-и- 
ти  -у  -иш,  напиватися, 
iszony  жах,  страх;  — at  огида, 
мерзота;  — atos,  — ú страшен- 
ний, огидний,  мерзенний;  — 
odik  жах-атися,  -нутися,  ска- 
рїдоватися,  мерзитися. 
it-al  напой,  напиток  т ; — at  /. 
на-по-йити  -ю  -иш,  напоюва- 
ти; 2.  (papírral)  проминати;. 
— ató  поило; — tatós  papír  бі- 
була,  промикач;  (nyomó)  при- 
тискач. [ровка. 

itce  бляшка,  ромплик,  повлит- 
Ítél  суд-ити  -жу  -иш;  halálra 
—пі  засудити  на  смерть;  oda 
— призна(ва)ти,  присуд-ити, 
жовати;  — et  /.  суд,  при-за-роз- 
суд,  вирок;  2.  гадка,  думка;. 
— etet  mond  7.  внда(ва)ти  при- 
суд; 2.  за-при- суд-ити  -жу  -иш, 
-жовати;  3.  (vlkiről)  виска- 
зати  свою  гадку;  — ethozataí 
виданя  присуду;  — et  kihirde- 
tése оголошеня  розсуду;  — et 
napja  судний  день;  — et  пар- 


188 


ítélkezik  — izzadt 


jáig  до  суду  віку;  — kezik  cy- 
д-ити  -жу  -иш;  — őszék  судо- 
вьш  трибунал  V.  двбр;  — et 
végrehajtása  вьїконаня  вироку, 
переведеня  розсуду;  — őképes- 
ség  розсуд-ливбсть. 
itt  туй,  тутки;  — ott  туй-там; 
сім-там. 

ittas  напитьій,  пяньїй,  пбдпилий; 
— ság  упильство,  упой,  напи- 
тбсть;  — ul  уп-и(ва)ти  -ю  -єшся. 
itt-eni  тутешній;  — hon  дома; 

— honi  домашній, 
iv  /.  арк,  -уш,  каблук  (паперу); 
2.  склеп,  лук,  звбд  (будинку); 
— alakú,  — es  зводистьій,  ка- 
блуковатьій;  — ezet  склепіня. 
ivadék  потомок,  нащадок,  поко- 
ліня,  Генерація. 

ivás  питя  п\  — nak  adja  magát 
запи(ва)тися,  оддатися  пянству. 
Ívni  (halak)  икр-ити  -ю  -ишся; 

(ivási)  idő  икряньїй  час. 
ivó  пияк  т.  няниця;  (по)  пиячка; 
— pohár  чарка  v.  склянка  до 
питя;  — viz  вода  до  питя,  пит- 
на вода. 

íz  7.  смак;  — ű смачний;  2.  су- 
став  ти.  колінце;  — ekre  tépni 
порвати  v.  роздирати  на  ку- 
сники; több  — ben  ббльше  ра- 
збв;  harmad  — iglen  до  третьо- 
го поколіня;  — ig  velőig  аж 
до  ґрунту;  — zé-porrá  (розби- 
ти) на  порох;  — élt  7.  сустав- 
ньій;  2.  розчлененьїй;  — ben 
(harmad)  по  третій  раз;  (két) 
двакрат,  -но.  [-у  -иш. 

izé  оноє,  оньїй;  — Іпі  онадж-ити 
iz-eg-mozog  киватися,  комоси- 
тися;  — elitőül  покуска,  напо- 
куска,  покушати;  — etlen  не- 
смачний. 


izgága  спбрливнй,  сварлив-ий, 
-ець;  — ság  сварливбсть. 
izg-almas  дразливий,  напруже- 
ний, зворушуючий;  — alom  зво- 
рушеня  п;  — at  7.  бунтовати, 
пбдбур-ити,  -ювати,  зворуш-и 
ти;  2.  роз-дражн-ити  -ю  -иш, 
-яти;  — atás  дражненя,  аґитація, 
бунтованя,  пбдбурюваня ; — ató 
дразливий,  бунтуючий,  пбдбур- 
юючий,  бунтовкик;  — atott  роз- 
дразнений,  зворушений,  роз- 
дратований, розяреннй,  збун- 
тований; — atottság  1.  izgalom 
— ékony  вражливнй,  дражли- 
вий, чулий;  — ul  зворушитися, 
роздражиятися. 

Isiben  такой,  духом,  душком, 
izland  Исландія. 
izl-el  куша- ти  -ю  -єш;  — és  вкус, 
смак,  ґуст  т ; — éses  вкусний, 
смачний,  ґустовний;  — éstelen 
невкусннй,  несмачний;  — és- 
telenség  несмачнбсть,  невкус; 
— etes  смачний;  — ік  смак-о- 
вати  -ую  -уєш. 

izmos  мязистий,  мускул-оватнй, 
-истий,  сильний,  дужий,  жил- 
коватий. 

izom  мяз  т.  мускули  pl.  — hár- 
tya (szem)  твердиця  /.  [-тяне. 
izraelita  израиль-тянин  т.  pl. 
iziiiet  сустав  т.  колінце  п;  (uj- 
jon)  чиколоток  т. 
izzad  по-тити  -чу  -тишся,  у-прі- 
(ва)ти  -ю  -єш,  зноиги,  душити- 
ся, пбтні-ти  -ю  -єш;  — ás  поче- 
ня,  пріня  п\  - — ság  пбт,  знбй ; ar- 
cod — ságával  eszed  a kenyered 
в поті  лица  твоєго  будеш  свбй 
хліб  істи;  arcáról  csorog  az 
— ság  лєся  пбт  з лиця;  аж  ка- 
пає потом;  — t пбтньїй,  зду- 


izzadt  homlok— járatos 


189 


шеньїй,  упрілий,  СПОТНІЛЬІЙ, 
облитий  потом;  — t homlok 
спотіле  чоло. 

izz-ás  жареня  п ; — asztam  по-тити 
-чу  типі  (vasat)  жар-ити  -у  -иш; 
взяти  когось  на  поти; — asztó 
знойний,  потячий  ; — asztó  szer 


jácint  ЯЦИНТ  ТП. 

jaj  йой,  ох,  горе;  — dúl  йойкн-у- 
ти  -у  -еш,  заридати;  — gat 
йойкати,  ридати,  завод-ити  -жу 
-иш,  голос-ити  -шу  -сипі;  — 
kiáltás,  — szó  голосіня,  жало- 
стньїй  поклик  V.  клик,  вопі- 
яня,  репет;  — veszéklés  йой- 
каня,  риданя,  заводини,  голо- 
Jakab  Яков  тп.  [сіня  п. 

jámbor  /.  благий;  2.  побожний; 
— ság  7.  благость  /;  2.  побож- 
нбсть,  смиренность  /. 
janicsár  яничар  т. 

János  Йван,  -ко  т ; — szt.  ke- 
nyere рожки  pl.  (sing.  -жок). 
január  януар,  січень  т. 
jár  7.  ход-ити  -жу  -иш;  2.  (jár- 
művön) і-хати  -ду  -деш,  із- 
д-ити  -жу  -иш;  ez  nem  — ja 
се  вже  не  приходиться ; az  idő 
őszre — час  (погода)  на  осінь 
повертає;  vlkinek  vlmi — то 
єму  приходить,  се  принале- 
жить  єму;  (vlmi,  vlki  után — ) 
ходить  за  даним,  за  даким, 
приходиться  за  даним;  ügyei 
után  — пі  ходити  за  своими 
ділами;  végére  —пі  приходи- 
ти до  конця;  jól — t добре  по- 
ходити, се  єму  добре  повело- 
ся v.  пощастилося;  rosszul  v. 
pórul  — t зле,  лихо  походив; 


лік  на  поти;  —о  жар  истий, 
-ений,  -кий;  — lámpa  жаровка 
/; — о пар  жаркий  день; — szén 
грань /.  жарина,  жарок;  — ік 
жарі-ти  -ю  -єш. 

Izsák  Исак. 


vlkinek  kedvében  - — пі  угод-ити 
• жати  кому,  даному  на  дяку 
робити,  подходити  до  дяки ; 
mindig — a szája  постоянно 
ходить  му  рот,  лопоніти;  — 
a szája  mint  a kelepelő  цор- 
коне  як  цоркотайло;  — adék 
рента  adj.  рентовьій;  — ás  /. 
ход,  -женя;  2.  округ,  (jegyzői) 
окрес,  повіт  т ; — ás  főnök  ок- 
ружний начальник;  egy  óra  — 
ásra  на  v.  за  годину  хода ; három 
парі  — ás  тридневньїй  путь,  (до- 
рога); nem  tudom  itt  а — ást 
не  знаю  туй  путь,  дорогу;  — 
ásbiró  окружний  суд-ія  т /. 
-ець  т ; — ásbiróság  окружньш 
суд;  — at  ход  т.  -женя  п. 
путь  т.  дорога  /;  ті  — at- 
ban vagy?  в яком  ділі  хо- 
диш; — atja  iskolába  a gyer- 
mekét посьілає  дітей  до  школьї; 
— atlán  /.  (ut)  нестоптаньїй 
пішник,  незбита  v.  немощена 
дорога,  (путь) ; 2.  (vlmiben)  не- 
опьітньш,  недосвідньїй,  необо- 
знаньїй;  — atlanság  нєогіьіт- 
ность,  недосвідность,  незна- 
лость;  — atos  /.  1.  jártas  опьіт- 
ньій,  досвідний,  обознаньїй, 
знальїй ; 2.  (vlhová)  єму  там 
приступно,  заходчивьій,  має 
вольний  доступ. 


190 


járda  — javall 


járda  ходник,  тротуар;  — rovó, 
taposó  бурлак,  дербаль,  -ище. 
jár-ható  проход-ннй,  -имьій;  — 
hatatlan  непроход-ннй,  -имий; 
— kál  проходж-оватися,  ходити 
довкола,  обходити;  — kel  хо- 
дити то  сюдьі,  то  тудьі  v.  то  гев, 
то  там;  волоч-ити  -у  -ишся; 
mű  (vízi)  судно,  іздний  зна- 
ряд;  — ó ходячий;  nekem  — ó 
мені  приходячий  V.  приналеж- 
ньій;  egy  парі  — ó föld  одно- 
дневна  дорога;  — ó kelők  про- 
хожі, подорожники, 
járom  ярмо,  подшийок;  — szeg 
заноски  pl. 

jár-ó'r  патроль;  — t ходженьїй, 
протоптаньїй;  — tányi  ereje  sincs 
не.  має  ані  крохтьі  сильї;  — 
— tas  досвідньїй,  опьітньїй ; 
вьізнаватися  на  даному,  про- 
ворний; — tasság  зручность, 
проворность;  — tat  провод  ити 
-жу  -иш,  прого-няти  -ю  -єш; 
— tatja  a szemét  напасує  очи, 
обзираєся  довкола;  — ul  при- 
ход-ити  -жу  -иш,  приступ-ити 
-лю  -иш;  hozzá  — ul  згодитися 
на  дащо;  (vlmihez)  приступати, 
приста(ва)ти,  причинятися, 
приспіє  до  чогось;  — ulék  при- 
чинок, додаток,  вкладки,  член- 
ска  належитость. 
járvány  епидемія,  зараза,  зараз- 
лива хворота,  пошесть  /;  — os 
заразливий,  пошестний,  епи- 
демичннй. 

jászol  я елі  pl.  жолуб  т. 
játék  забава,  игра,  граня;  arc — 
мимика;  néma — пантомима; 
— barlang  картбвня;  — düh 
картовна  ярость  v.  злость; 
— kártya  карти  pl.;  — mód  спо- 


соб  забави;  — os  грач,  игрець, 
картовник,  картяр;  — sorozat 
(színházban)  репертуар;  — szer 
забавка,  играшка;  — szin  сце- 
на /.  видовище  п;  — tér  игр(ов) 
ище,  игралище. 

játsz-adozik  забавлятися,  игра- 
тися,  завгуря-тися;  — ás  игра- 
ня,  забава,  виграваня  (на  бан- 
дурі); — і грайливий,  забав- 
ний; — szik  гра-ти  -єш,  бав-и- 
ти  -лю  -ишся,  виграва-ти  -ю 
-єш;  (hegedűn)  гу-сти  (на  гу- 
слях) -ду  -деш;  (pénzre)  грати 
на  гроші;  (hangszeren)  грає 
на  фортепіяні,  на  гуслях;  а 
darab  a középkorban  — ik  шту- 
ка одограваєся  в середнім 
віку;  — та  гра,  партія  /;  — ó 
társ  сповграч;  — va  забавно, 
грайливо. 

jav-a  ліпша  часть,  добро,  горазд, 
благо;  — a vlminek  ядро  (річи); 
a haza  — а загальне  благом,  до- 
бро отчини;  — a korában  в 
найкрасших  літах  v.  роках;  в 
розцвіті  житя;  — ában  в най- 
лучшом  часі,  в розгорі;  а 
munka  — ában  foly  робота  як- 
раз протікає,  робота  аж  го- 
ріла под  руками;  szegények 
— ára  в користь  бідних,  для 
добра  худобннх;  — ára  írni 
переписати  на  єго  добро;  — 
ára  van  то  є для  єго  добра  v. 
користь;  — át  akarni  хотіти 
благо,  добро,  користь  комусь; 
— adalmak  доходки  pl.  прихо- 
ди pl.;  — adalmaz  приносити 
доходи;  — ак  маєтки  pl.  май- 
но, маєтность,  посілости  pl; 
— all  одобряти,  похваляти, 
призволяти. 


javaslat — jegyző 


191 


javas-lat  предложеня,  проект, 
пропозиція,  внесеня,  внесок; 
— lat  (ár)  оферта,  зацінка; 
— оі  предлож-ити  -у  -иш,  -ова- 
ти,  предкладати,  предлагати, 
запроєктовати,  пропоноваги, 
рад-ити  -жу  -иш,  вно  сити  -шу 
-сині;  (закон)  подавати;  nem 
— ölni  не  радити. 

javít  ви-пере-с-на-по-прав-ити 
-лю  -иш,  -ляти;  — ás  на-по- 
прав(к)а,  коректура;  — hatat- 
lan непоправньїй,  кеполіпша- 
тельньїй;  — ó intézet  поправ- 
ний дом,  поліпшовательня ; 
— óvizsga  поправний  испьіт, 
поправка. 

jávorfa  клен,  явор;  — erdő  кле- 
нина /;  — ból  való  кленовий, 
яворовий. 

javul  1.  javít  „cn“-val;  — ás  на- 
по-права,  поліпшеня,  поправ- 
леня. 

jázmin  язмин  т. 

jég  лед  /я.  adj.  ледовнй,  ледя- 
ний,  ледисгнй,  крижаний;  — 
esik  град  паде;  а — hátán  is 
meg  él  и на  леді  проживе;  — ár 
ледняк,  ледовиско,  ледовець, 
ґлечер;  — barlang  ледова  пече- 
ра; — bevágás  прор(л)уб,  про- 
різ в леду;  — csap  сопляк, 
цомплі,  бурулька;  — csúszkáló 
ховзанка;  — darab  скиба  v. 
брила  леду;  — eső  град  т ; 
— felleg  градова  хмара;  — hegy 
ледяна  V.  крижана  гора;  — 
hideg  ледяна  студінь;  — ké- 
reg ледова  кора,  ледове  на- 
по-критя  тг;  — korszak  ле- 
дова доба  /;  — madár  моро- 
зюк;  — mező  ледовище  п.  ле- 
дові  поля  pl.;  — ország  кра- 


ина  ледов;  — verem  лед-ник, 
-ниця,  ледовня  /;  — verés  гра- 
до-битя,  -боиця;  — vihar  гра- 
довиця;  — virág  ледянка,  ле- 
дбвничка;  — zajlás  ледоход  т ; 
а — zajlik  лед  пускає. 

jegec  1.  kristály  кристаль  т ; — 
esedés  кристализація;  — esedik 
кристализоватися. 

jegenye  тополя,  островерха  adj. 
тополевий;  — sor  тополевий 
алей. 

jeges  ЛЄД-ОВЬІЙ,  -ЯНЬІЙ,  -истнй, 
-оватий,  крижаний;  — edik  ле- 
доваті-ти  -ю  -єш;  — medve  бі- 
лий v.  л.  медвідь;  — tenger 
ледове  V.  ледяне  море. 

jegy  7.  знак,  признак,  знамено ; 
2.  билет,  карточка,  картка, 
тикет;  kérek  III.  oszt.  vonat 
jegyet  прошу  картку  v.  билет 
на  III.  класу;  peronjegy  перон- 
ний билет;  bérletjegy  абоне- 
ментний б.;  — ben  járni  зару- 
ченому, засватаному,  нарече- 
ному бути;  — es  /.  позначе- 
ний; 2.  заручений,  засватаний, 
наречений,  молодий,  невіста; 
— egyesek  молодята,  заручені; 
— ez  знач-ити  -у  -иш,  -ковати, 
при-запри-мі-т-ити  -чу  т-иш; 
— gyűrű  заручиновий  v.  шлюб- 
ний перстень;  жуковина,  об- 
ручка; — szedő  (nő)  билет-арь, 
ти.  -арка  /;  — váltás  7.  зару- 
чини pl.  сватаня,  сватанки  pl.; 
2.  закуп  V.  покупка  билета  v. 
картки;  — zék  1.  записка,  спи- 
сок, листа;  2.  нота;  — zékvál- 
tás  за-ви-міна  нот;  — zés  за- 
зна-ченя,  -чованя,  записованя; 
— zet  7.  запис-ка,  -ник,  нотес; 
2.  за-при-мітка;  — ző  7.  запи- 


192 


jegyzőkönyv — jelentó'ségű 


сователь,  писарь;  2.  нотарь, 
письмовод-ець,  -итель;  — ző- 
könyv  протокол,  запис  т;  — 
zőkönyvezni  протоколовати;  — 
zőkönyvbe  iktatni  запротоко- 
ловати;  — zőkönyv  vezető  про- 
токолант,  письмоводець  т. 
jel  о-при-знак,  знамено,  сигнал, 
замітка,  символ;  (-szó)  гасло; 
— ecske  значок  т;  — éül  в 
знак  того ; világos  — éül  annak 
hogy  на  ясне  знамено  того; 
jó  — nek  tekinteni  поважаю  за 
добрьій  признак;  — (é)t  adni 
закивнути  (fejjel)  знамен-ати 
-ую  -уєш;  знак  дати;  adott  — 
ге  на  даньїй  знак;  — lel  ellátni 
заосмотрити  знаком;  — adás 
гасло,  знак;  ezen  — ben  győzni 
fogsz  сим  знаменом  побідиш. 
jelen  (melléknév)  теперішній, 
ньінішній,  притомний,  присут- 
ньій;  — ben  теперь  — létében 
в єго  присутности;  — léte  nél- 
kül без  єго  присутности;  а 
— esetben  в сім  случаю  v.  ви- 
падку; — lég  теперька,  сего 
часу;  — lenni  бити  присутним, 
присутствовати;  nincs — непри- 
сутний,  непритомний;  (főnév) 
теперішнбсть,  притомность, 
присутность;  — ben  в теперіш- 
ности,  в притомности,  сего 
часу,  теперь;  — it  7.  упритом- 
н-ити  -ю  -иш,  -ювати;  2.  уя- 
в-ити  -лю  -иш,  -ляти;  — idő 
теперішній  час;  — kor  суча- 
снбсть,  притомний  час,  тепе- 
рішня v.  днешня  доба;  — kori 
сучасний,  модерний,  новоча- 
сннй,  сегодняшній;  — lég, — і 
теперішній,  притомний,  при- 
сутний,  сучасаннй,  сегодняш- 


ній; — lét  7.  присутность,  по- 
бут; 2.  (lélek)  душе  (духа)  при- 
томно сть;  — létében  в присут- 
ности, в притомности,  перед 
даким;  — levő  притомний,  при- 
сутний,  свідок  т. 
jelen  (ige)  1.  megjelen  появ-итися 
-лю  -ишся;  — és  п(р)о-ява;  — 
et  по-ява,  виступ;  — ség3^ea, 
явленя,  привид,  симптома. 
jelent  7.  (vlkinek)  заяв-ити  -лю 
-иш,  -ляти,  донес-ти  -у  -еш, 
доно  сити  -шу  -сиш;  (vlkinek) 
повідом-ити  -лю  -иш,  -ляти, 
зголо-сити  -шу  -сиш,  опові- 
стити -щу  -стиш,  -щати,  да- 
(ва)ти  знати;  (bírósághoz)  по- 
да(ва)ти  -м  -ш;  (barométer) 
заповіда  ти  -ю  -єні  (бурю); 
— ékeny  знач(итель)ний,  важ- 
ний; — éktelen  мало-не-зна- 
ч(итель)ний,  немало-важний; 
— éktelenség  мало-не-важнбсть, 
не-мало-значнбсть,  дрббниця /; 
— és  заява,  поданя,  донос, 
оповістка,  оголошеня,  заяв- 
леня;  (szóé)  значіня  п.  вага; 
— ést  tenni  подати  заяву,  пред- 
ложити  поданя,  донести,  ре- 
феровати;  egy  — ésű  однознач- 
ний, -ость,  рбвнозначн-ий, 
-ость;  — éstétel  справозданя, 
звіт,  доклад,  донесеня,  поданя 
справи;  — ést  tevő  докладчик, 
доносчик,  справо-звіто-да- 
вець;  — kezés  зголошеня  п ; 
— kezik  з-голо-ситися  -шу  -сиш, 
-шатися,  -шоватися;  — ő mód 
прямий  v.  дійстннй  спосбб; 
— ős  важний,  знач-ущий,  -ний, 
знатний;  — őség  значіня,  вага, 
важнбсть,  знач(итель)нбсть; 
más  — őségű  иншого  значіня; 


jelentőségteljes — jó  hangzás 


193 


—őségi  el jes  7.  зовсім  важньїй 
2.  повно-,  много- значний. 

jeles  -еп  похвальн-ьш,  -о;  дуже 
добр-ьій,  -е;  вьізначн-ьій,  -о; 
славк-ьій,  -о;  знаменит-ьій,  -о; 
hazánk  — еі  славні  мужове 
нашоі  отчизньї; — kedik  о-вьі- 
знач-итися  -у  -иш,  -атися;  — 
ség  вьізначнбсть,  похвальнбсть, 
славетнбсть,  знаменитбсть. 

jelez  подавати  знак,  указовати; 
(szemmel)  морга-ти  -ю  -єш 
(очима). 

jel-ige  гасло,  мото  п\  — beszéd 
значкова  бесіда;  — kép  зна- 
мено, знак,  символ;  — képes 
знаменний,  символичний ; 
képileg  символично,  алего- 
рично; — képez  представляти, 
знаменати,  означати  симво- 
лично, символизовати;  — ző 
придаток. 

jelleg  тип,  характер,  познак;  — 
zetes  типичннй,  характери- 
стичний. 

jellem  характер  т.  вдача,  поч- 
ливбсть;  — es  характерний; 
— es  férfi  характерна  людина; 
derék — ü мужчина  удатного 
характера;  — ez  характеризо- 
вати;  —rajz  характеристика, 
опис  особи,  риса  вдачі,  зоб- 
раженя;  — szerep  характерна 
роля ; — télén  безхарактерний, 
непочливий;  — telenség  без- 
характерності», непочливбсть; 
— vonás  рисочка  вдачі,  черта 
характера;  — ző  характерн- 
ий чн-ьш,  -о,  знаменний  (для 
кого);  — ző  rá  nézve  се  єго 
характеризує. 

jel-mez  костюм  т ; — mondat  га- 
сло, мотто. 


jelöl  на-при-знач-ити  -у  -иш, 
-овати;  кандид-овати  -ую  -уєш; 
— és  при-на-значеня,  кандид-о- 
ваня,  -ація ; — t кандидат  т. 
jel-szó  гасло,  клич  т ; — télén 
не(о)значений; — vény  одзнак; 
— zálog  kölcsön  гипотечньїй 
довговий  (лист)  запис;  — zett 
означений;  — zés  означеня, 
означованя,  сигнал,  оповістка; 
(ruhán)  ознака;  — ző  /.  знако- 
давець,  значкарь ; 2.  (csúf) 

глум,  назвиско,  називка  J. 
(gram.)  придаток. 

Jenő  Євген. 

jérce  курка,  кур-ция,  -очка. 
Jeromos  Єремій.  [итов. 

jezsuita  єзуит;  — rend  чин  єзу- 
Jézus  Исус. 

jó  7.  добрий,  вигодний;  - — álla- 
pot горазд,  благополучності»; 
— lesz  még  ще  пригодиться; 
— nak  látni  поважати  за  добре; 
— пак  látszik  з дався  добрим; 
amint  — пак  látja  як  вам  по- 
добався v.  любиться  v.  зда- 
вся добре ; — t akart  velem 
добре  хотів  мені;  — ért  jót 
várj  за  добре  чекай  горазд; 
— ért  — t ne  várj  старе  добро 
забувався;  — vá  hagyni  одоб- 
р-ити  -ю  -иш,  -яти ; ратифи- 
к-овати  -ую  -уєш;  — vá  tenni  на- 
по-с-прав-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
(kárt)  надолож-ити  -у  -иш, 
-овати,  навер-нути  -ну  неш, 
-тати;  — akarat  добра  воля; 
— akaró  доброжелатель,  -ка; 
— cskán  досить  значно,  досить 
богато;  — fajta  доброго  рода, 
доброі  файти,  добра  раса.  v. 
сорта;  — formán  майже;  —hang- 
zás мило-добро-звучнбсть;  — 

13 


194 


jó  hangzású — joggal 


hangzású  мило-добро-звучньш; 
— hírű  добро*  славний,  -звіст- 
ньій;  — hiszemű  добровірющий, 
доброзичливий;  — idő  óta  од 
довшого  часу;  — indulat  благо- 
склонность,  прихильность;  — 
indulatú  прихильний,  благо- 
склонний;  — Ízlésű  доброго 
вкусу  V.  смаку;  — izű  смачний, 
смаковитий ; (adoma)  масні 
жарти;  — izüen  смачно,  смако- 
вито, вкусно;  — karban  в доб- 
ром стані;  — kedvű  1.  kedv. 
доброі  дяки,  настроєний;  — 
— kedvvel  вдячно,  весело, 
охотно;  — kor  скоро,  в час, 
завчасу,  рано,  раненько,  до 
дня;  — kora  значний;  — kori 
часний,  ранний;  — lelkű  добро- 
душний, добротливий;  — lel— 
küség  добродушно сть,  добро- 
тливость  /;  — lét  добробит, 
благобит,  достаток,  горадз; 
— magam  и я сам;  — módú  за- 
можний, богатий,  засобний; 
— nevelésű  доброго  воспитаня, 
доброго  внхованя;  добре  во- 
спитаний;  — ravaló  способний, 
годний,  честннй;  — szagú  па- 
х-нячий,  -учий,  запашний;  — 
szándék  добрий  намір,  добра 
воля;  — szántából  доброволь- 
но,  самовольно;  — szerencsét! 
горазд!  — szerével  доброслбв- 
но,  добровольно,  добрим  сло- 
вом; — szivü  добросерд(еч)- 
ннй,  щирий ; — szivüség  щи- 
рость,  добросердечность;  — 
tanács  добра  порада;  — tékony 
добродійний,  благодійний, 
благодатний; — tékony  célra  в 
користь  благодійноі  v.  доб- 
родійноі  ціли;  — tékonyság 


добро-благо-дійность;  — ter- 
mő (föld)  плодородна  земля 
V.  почва;  (talaj)  плодовита; 
— tétemény  благодать;  — tett 
добродійство,  благодійство, 
добро-дій,  -дійка,  добротво- 
рець ; — tevő  благо дітель ; — vá 
hagy  1.  jó,  одобр-ити  -ю  -иш, 
-яти;  — váhagyás  одобреня  п ; 
— val  7.  добрим;  2.  о много; 
— val  később  о много  позній- 
ШЄ]  — viseletű  доброго  пове- 
Jób  Йоб.  [деня. 

jobb  лучший,  ліпший;  — kéz 
права  рука,  правиця;  — ján  на 
правой  руці,  на  правици;  — 
adán  -ára  понайбольше  голов- 
но, особливо,  найрадше;  — ап 
лучше,  ліпше;  annál  — ап  тим 
больше;  — ап  van  лучше  v. 
ліпше  ся  має;  — felé  на  праву 
сторону,  на  правий  бок,  пра- 
воруч; — га  на  право;  — га 
hajts  на  право  держи;  — га 
kanyarodj  повертай  на  право; 
— ról  од,  з правого  боку,  пра- 
воруч; — it  поліпш-ити  -у  -иш, 
-ати;  поправ-ити  -лю  -иш,  -ля- 
ти;  — létre  szenderülni  упоко- 
итися  -ю  -иш,  ум-ерти  -ру 
-реш  засн-ути  -у  -еш;  — ul 
поліпш-итися  -у  -иш,  -атися; 
— ulás  поліпшеня;  (egészség) 
виздоровліня,  полекш-а,  -еня. 
jobbágy  кріпак,  кмет;  — ság 
кріпацтво,  панщина,  дарем- 
щина  /;  — ság  кріпацький  стан, 
jog  право  п;  — ában  áll  має  пра- 
во; — egyenlőség  ровноправ- 
ность;  — і vita  правний  спор; 
— szerint  правно,  силою  права, 
по  праву;  teljes  — gal  повним 
правом;  kivételes  — gal  з над- 


jogot  formálni — józanság 


195 


звичайним  v.  особливим  пра- 
вом; — ot  formálni  присвою- 
вати v.  зображати  право;  — ot 
tanulni  студіовати  право;  — аг 
булава,  жезл,  скиптр ; — ász 
юрист,  правник  т ; — bitorlás 
нарушеня  права,  праволом- 
ство;  — bitorló  праволомник  т; 
— сіт  юридична  v.  правна  ос- 
нова, правннй  пбдклад  т;  — 
erő  правосильнбсть;  — erőre 
emelkedés  за-по-чаток  право- 
сильности  V.  дійстности;  — 
erőre  emelkedni  вступати  до 
правосильности  v.  до  дійст- 
ности;  — erős,  — еп  правосиль- 
но;  — érvényes  правосильний, 
законний;  — eset  правннй  ви- 
падок V.  случай  /;  — hall- 

gató слухач  права;  — і прав- 
ний,  правничий;  örökösödési — 
право  дідицтва;  élethosziglani 
tartó  használati — доживотне 
право  уживаня;  — ilag  правно 
v,  путем  силою  права;  — os 
правннй,  правомірний; — osan 
правно,  законно;  — it  управ- 
н-ити  -ю  -иш,  -яти;  — ositatlan 
не  маючий  права,  неоправне- 
ний;  — osult  управнений;  — 
osultan  управнено,  маючи  пра- 
во; — osultság  управненбсгь, 
законнбсть;  — tálán  безправ- 
ний, несправедливий;  — tata- 
mii безправно,  неправильно; 
— talanság  не-без-правнбсть, 
несправедливбсть;  — і tanács 
правна  порада;  — і tanácsos 
правннй  дорадник  т ; — і védő 
правннй  заступник,  адвокат; 
— tudomány  правознавство, 
правництво  п ; — tudós  право- 
знавець т ; — ügy  правне  v. 


судове  діло;  — і döntés  при- 
суд V.  правна  розвязка  /;  — і 
védelem  правна  помоч  v.  обо- 
рона; -—і  igény  правна  пре- 
тенсія. 

jól  добре;  nagyon  is — занадто 
добре;  — áll  добре  стоить, 
добре  пасує,  ялося;  — elren- 
dezett добре  упорядкований ; 
— elverni  горазд  приліпити  v. 
пбдтяти  V.  подужати,  помасти- 
ти; — esik  смаковати,  приємно 
припадати,  подобатися;  — la- 
kik насн-титися  -чу  -иш,  -ща- 
тися;  наі-стися  -м  -ш;  — lakás 
сигбсть,  насиченя  п;  — lakott 
ситий,  насичений;  — laktat 
насн-тити  -щу  -тиш;  — laktató 
ситний;  — lehet  хоть,  хотяй, 
хотя;  — nevelt  добре  вихова- 
ний; — ütött  ki  добре  удалося. 

jós  віщбвник,  віщун,  пророк  т. 
ворожка  /;  — hely,  -da  ві- 

щовальня,  пророковня,  ора- 
куля  /;  — lat  проро(ц)-чес-тво, 
віщовництво  п ; — lás  пророко- 
ваня,  віщованя  п;  — оі  про- 
роковати,  віщовати. 

jóság  доброта,  добрбсть,  благо- 
та,  благбсть,  добротливбсть  /; 
— os  милостивий,  добротли- 
вий. 

jószág  /.  добро,  маєток,  майно, 
ґаздбвство;  2.  худоб-а,  -ина; 
— igazgató  управитель  маєтку. 

jót-áll  руч-ити  -у  -иш,  -ати;  — 
állás  порученя,  порука,  ручи- 
тельство;  —álló  ручитель,  по- 
ручник. 

józan  /.  тверез(н)ий ; 2.  тямучий; 
— ész  здоровий  V.  тверезий 
розум;  — odik  тверез(н)і-ти  -ю 
-єш;  — ság  тверез(н)бсть. 


13* 


196 


József — juttatni 


József  Йосиф,  Осип, 
jo  jön  прий-ти  -ду  -деш,  прихо- 
д-ити  -жу  -иш;  (kocsin,  lovon) 
приізд-ити  -жу  -иш,  -жати; 
приі-хати  -ду  -деш;  (haragba) 
приходити  до  гніву;  — ni-men- 
пі  то  приходить,  то  одходить; 
vlmely  gondolatra  — пі  щось 
v.  дащо  прийшло  на  гадку,  здо- 
гадатися, потрафив  на  думку; 
(napfény)  внясн-итися  -ю  -иш; 
(magához)  очут-итися  -чу  -иш; 
— vés  menés  біганина  /.  про- 
ходженя  п . [ т = /.  приходняк. 
jött-ment  приш(е)лець,  зайда 
jöved-ék  доход,  ок;  — elem  до- 
ход, -ок;  (mellék)  побочні  до- 
ходки;  (változó)  змінньїй  до- 
ходок;  (tiszta)  чистьій  доход, 
зьіск,  прибьіль;  (nyers)  загаль- 
ний доход;  — elmez  приноси- 
ти доходки;  — címező  доход- 
ньій,  корьістньїй;  — edelmi  adó 
доход(к)овьій  податок  v.  да- 
нина, дань,  подать, 
jöven-dő  будучий,  грядучий  subs. 
будучность  /;  — dó'beli  наре- 
чений, суджений;  — dőmondó 
пророк,  віщовник,  віщун;  — 
dől  віщовати,  пророковати; 
— dőlés  пророкованя  п.  віщо- 
ваня. 

jöv-etel  приізд,  приход,  приби- 
тя;  — evény  пришелець  т.  зай- 
да т — /.  приблуда  m=f.  гос гь. 
—о  будучина,  будучность  adj. 
будучий,  пришлнй,  пришедший; 
— őben  в будучности;  а — ő 
héten  будучого  v.  слідуючого 
тьіждня;  — őre  на  нарок. 
Judás-csók  Юдов  поцілунок, 
juh  овця  adj.  овечий;  — nyírni 
való  стрижки;  — akol  кошара; 


— ász  овчарь,  чабан  adj.  ов- 
чарский,  чабанский;  — ász  ku- 
tya кундель,  овчарский  пес; 
— kodni  овчар-ити  -ю  -иш;  — 
furulya  сопівка,  Гайда;  — le- 
gelő пасовиско,  гноилище;  — 
nyáj  стадо,  отара;  — nyírás 
стриг;  — tanya  овчарня,  овеч- 
ник, салаш,  ватага;  — tenyész- 
tés овчарство;  — túró  бриндзя, 
—tej  жентиця,  урда. 
juhar  клен  adj.  кленовий. 

Júlia  Юла,  Юліячна,  Юлка. 
julius  юлій,  липень  т. 
junius  юній,  червень  т. 
junó  і alak  молода  постава, 
jús  1.  jog  дідицтво,  часть;  (atyai) 
отцівщина;  (anyai)  материзна, 
jút  приход-ити  -жу  -иш,  доста- 
тися -ну  -неш  кому  щось; 
szegénységre  достатися  на  ху- 
добство;  neki  is — и єму  ви- 
старчить  v.  доходить;  bajba 
— ott  попався  в біду;  kedvező 
eredményre  — ott  достигнув 
добрий  успіх;  (vlkinek)  дако- 
му  доста-тися  -ну  -неш. 
jutal-ék  провизія,  на-у-діл,  у- 
частка;  — ékos  участковнй, 
уділовнй;  máz  нагород- ити 
-жу  -иш,  -жовати,  обдаровати; 
— mazás  нагородженя,  обда- 
рованя  п\  — mazó  нагородник; 
— от  нагорода,  ремунерація, 
заплата;  — omdij  премія;  — 
omjáték  нагородна  вистава, 
jut  -ányos  вьігбдний;  — tat  при- 
пу-скати  -стити  -щу  -стиш, 
достав-ити,  -ляти;  — tasson 
már  nekem  is  подайте  вже  и 
мені;  eszébe  — tatni  прига- да- 
ти, -н-ути  -у  -неш  кому  щось. 


kabát— kalapács  ütés 


197 


kabát  сурдут,  пальто,  кабат; 

(felöltő)  плащ  m;  téli- — зи- 
kábel  кабел  m.  [мушній  плащ, 
kabin  кабинет. 

káb-it  за  о-чмел-ити  -ю  -иш;  за- 
о-памороч-ити  -у  -иш,  -овати; 
за-о-глуш-ити  -у  -иш,  -овати; 
за-о-туман-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
— itó  за-о-паморочуючий,  за- 
о-туманюючий,  за-о-глушую- 
чий;  (ital)  завертюха;  — ul  1. 
kábít  „ся“-уа1  за-о-туманювати; 
— ulás,  — ultság  памороки  pl. 
заморок,  паморо  чка,  заглушеня. 
kacag  смі-яти  -ю  -єшся,  хохо- 
тати  -чу  -тиш,  рего  тати  -чу 
-тишся;  — ás  сміяня,  сміх, 
хохотаня,  регот  т.  [байка, 
kacag ány  кожух,  шубка,  каца- 
kacaj  сміх,  усмішка,  регот  т ; 
— ra  fakadni  за-розсмі-ятися 
-ю  -єш. 

kacér  кокетньш,  залицьньїй;  (по) 
кокетка,  шансонетка;  — kodik 
кокет-овати,  залицятися;  — 
kodás  кокетованя,  залицаня ; 
— ság  кокетность. 
kackiás  чепуристьій,  вьічепуре- 
ньій,  паради стьій. 
kacsa  качка,  утка  /.  кача  п.  ка- 
чатко п.  adj.  качачий, 
kacsin-gat  морг-ати  -ю  -єш,  клі- 
п-ати  -ю  -єш,  зиркати ; — t 
моргнути,  кліпнути,  зиркнути; 
— tás  морганя,  кліпаня  п. 
kacskaringé  вьізерунок,  закрут- 
ка, кучерь;  - s вужоватьій,  вьізе- 
рунньїй,  закрутньїй,  кучерьньїй. 
kacsé  ручка,  рученята  pl. 
kád  ванна,  кядь,  бодня  /;  — ár 

боднарь,  бочкарь. 


К 

kadét  кадет  т. 

kagylé  раковина,  скойка,  ско- 
ропуха  adj.  скойчистьій;  (tele- 
fon) слухова  трубка,  слухачка; 
levenni,  feltenni  a telefon  — t 
знимати  и повісити  слухову 
трубку. 

kaján  глумливьій,  злбстливьій ; 
— ság  глумливость,  злостли- 
вость. 

kajla  покосьій,  скбсньїй,  кривьій. 

káka  сітник,  кошельник;  kákán 
is  csomót  keresni  и в сітнику 
скалку  глядає. 

kakas  когут,  пітух,  півець  т; 
(fegyver)  когутик,  кур(о)к,  зай- 
чик; — szó  піяня  когутов,  пів- 
ні рі;  — taréj  гребінь  т.  гребе- 
нюшка  /;  — viadal  ббй  когутов. 

kakuk  зозуля,  кукавка;  — fű  ти- 
мян,  материна  душка;  — szó 
зозулине  куканя  п;  — оі  ку- 
кати; — olás  куканя. 

kalács  колач,  баник  т.  паляни- 
ця /.  опаленик. 

kaland  пригода,  приключка,  бьі- 
валка,  авантюра;  — ог  пройди- 
світ, авантюрист,  приключ- 
ник;  — dós  чудерньїй,  при- 
ключньїй,  авантюрний ; — oz 

ходити  за  приключками,  аван- 
тюрами, вештатися,  волочити- 
ся; — vágy  жадоба,  бажаня 
пригод  V.  авантюр. 

kalap  клебан,  клебаня,  крис-аня, 
-ак  т.  капелюх;  — ot  emelni 
зняти  клебаню  v.  крисаню, 
вклонитися;  — os  клебанник, 
капелюшник,  крисан-ярь,  -чик. 

kalap-ács  клепач,  молот,  -ок, 
клевець;  — ács  ütés  молото- 


198 


kalapál — kanyarit 


вьій  удар;  удар  молота  v.  кле- 
пана; — ál  клеп-ати  -лю  -леш; 
приби(ва)ти  молотком,  ковати 
кую  -куєш;  kaszát  — álni  косу 
клепати;  — álás  клепаня  п ; 
— ált  клепакьій. 

kalász  колос  т.  coll.  колося  п. 
dim.  колосок;  — os  колос-ньїй, 
-исгьій,  -яньїй,  -ковьій;  — oso- 
dik  коло-ситися  -шу  -сиш. 
kalaúz  /.  проводник,  кондуктор 
т;  2.  дороговказ;  — оі  про- 
вод-ити  -жу  -иш,  -жати;  ве- 
сти -ду  -деш;  — olás  веденя, 
провбд. 

kal-cit  вапняк;  — endárium  ка- 
лендарь,  місяцослов;  — itka 
кліт-ка,  -очка;  — cium  потас. 
kalló  (guba  fürösztő)  валило  п. 
Kálmán  Коломан  т. 
kalmár  1.  kereskedő  adj.  купець- 
кий; — hajó  купецький  кора- 
бель; — kodik  торговати,  тор- 
говлю  провадити,  купч-ити  -у 
-иш;  — ság  купецтво, 
kalóz  хижак,  пират,  буканір, 
морский  раббвник;  — vezér 
ватажок  буканірбв. 
kalpag  кучма,  ковпак  f. 
kálvinista  кальвин,  реформат, 
kályha  печ  /.  -ка,  кахля, 
kam-ara  комор(к)а;  (növ.)  комо- 
рина;  — arás  /.  коморник;  2. 
камерар;  — asz  недоросток; 
— asz  évek  літа  недоростка, 
kamat  пожед  gén.  -жду,  про- 
цент, одсотки  pl.  интереш, 
пожда  /;  — láb  процентова  сто- 
па; — oskamat  одсотки  од  од- 
соткбв;  — oz  приносити  иождьі 
v.  проценти;  — ozás  опождо- 
ваня,  опроцентованя;  — ózó  на 
проценти  виданий,  опроценто- 


вуючийся;  — oztat  опроценто- 
вати,  опождовати. 
kámfor  камфор  т.  adj.  -овий. 
kampó  гак  т.  клю(ч)ка  /;  — s 
клюковатнй,  гаковатьій. 
kámzsa  камтур,  капуза. 
kan  сам-ець,  -чик;  (vad)  кабан, 
корназ;  (disznó)  кнур,  конда. 
kan-ál  лож-ка,  -ичка;  (főző)  ва- 
pixa;  (merítő)  черпак;  — alas 
ложкарь;  — ál  tartó  ложич- 
ник  т ; — alaz  істи  ложкою, 
kan-ári  канар-ок,  -ик  т.  -ейка  /; 
— ász  свинярь,  свинопас; — са 
кобила,  кляча  /;  — cellár  канц- 
лер т. 

kancsal  зизоокий,  косоокий,  зи- 
зоватнй;  — it  зизом  дивитися; 
— ság  зизунство. 
kancs-ó  збан,  -ок  т.  пивник; 

— uka  канчук,  нагайка,  кнут. 
kand-alló  камельок;  — і цікавий, 
любопитний;  — ikál  зиркати, 
глипати,  натіга-тися  -ю  -єш; 
— ikálás  зирканя,  глипаня  п; 
— ur  коцур,  кот. 
kánikula  каникулн,  спека,  горяч. 
kankalin  первенець  лікарский, 
ключики. 

kan-na  коновка,  водянка,  канта; 
(teás)  чайник;  — ос  кнот  т ; 
— опок  каноник,  крилошанин; 
— tár  узд-а,  -ечка,  кантарі;  fel 
— tárolni  a lovat  зануздати  ко- 
ня; (szár)  вожки  pl.  повод; 
megereszti  а — szárat  попусти- 
ти вожки. 

kántor  дяк,  півець;  — tanító 
півцоучитель. 
kánya  каня. 

kanyar-gó  кривулястий,  каблу- 
коватий;  — it  закривуляти, 

крята-ти;  (kenyérből)  одкраяти; 


kanyarodik — kappan 


199 


— odik  закривулятися,  закря- 
татися,  закрутитися;  — og  за- 
крив(у)лятися; — ulat  кривуля, 
кривина,  закрут;  — ó кбр  т. 

кар  7.  доста-ти  -ну  -неш,  -вати; 
получ-ити  -у  -иш,  -ати;  одер- 
ж-ати  -у  -иш,  -о вати;  2.  хо- 
п-ити  -лю  -иш;  им-ити  -лю 
-иш;  3.  (kardhoz)  хопити  v, 
хватити  (за  саблю);  (fejéhez) 
имитися  V.  хопитися,  хватити 
(за  голову);  4.  (alkalmon)  ужи- 
ти нагодьі;  5.  (lóra)  подхопитися 
V.  сксти  V.  подхватитися  (на  ко- 
ня); 6.  (vlmibe)  започати  щось, 
кмитися  до  чого;  7.  — ja  ma- 
gát взятися;  8.  (eró're)  под- 
кркплятися,  умоцнюватися,  до- 
ставатися до  сильї. 

kap-а  мотьїка,  копачка;  (két  ágú) 
рогачка;  — adohány  бакун;  — 
ál  коп-ати  -лю  -леш,  обкоп-о- 
вати  -люю  -люєш;  — ált  копа- 
ний; (föld)  копаниця  /; — álás 
копаня  п;  — álódzik  копкати, 
копа-тися  -ю  -єшся,  шаркати- 
ся,  скре-сти  -ду  -деш,  розля- 
гатися, дубкати. 

kapar  греб-сти  -у  -еш,  драпа-ти 
-ю  -єш,  шкрабати,  грабати ; 
— ás  грабаня,  шкрабаня,  дра- 
паня  п;  — ász  гребсти  1.  kapar; 
— it  (vlmit)  достати  до  рук, 
достатися  до  чогось;  csak 
egyszer  — itsam  a kezembe 
лиш  най  раз  достанеся  менк 
до  рук. 

kap-ás  мотьїкарь,  копаль-ник,  -ка; 
— aszkodik  лкз-ти  -у  -еш,  ха- 
патися чого,  спинатися,  дра- 
патися,  рв-ати  -у  -ешся,  хва- 
татися, причепитися,  имитися; 
2.  лкзучий ; 3.  (ut)  стромка  v. 


крута  дорога;  — atos  заморо- 
чений, подхмкленнй,  напитнй, 
поднапилий;  — са  ону-ча,  -чка. 
kapcsol  зашпонкати,  сполуча-ти 
-ю  -єш;  стожити;  злуч-ити  -чу 
-иш;  ^ás  злученяя;  — at  7.  спо- 
лученя,  злука;  2.  звязь  /.  взає- 
мини pl. ; szoros  — at  тксна  злу- 
ка; — atos  сполучений,  звяза- 
ний,  злучений;  — ódik  злуча- 
тися -ю  -єш,  сполучатися;  — ó 
(szó)  злучник;  (villany)  звер- 
тач;  — t зашпонканий,  спо-з- 
лученнй,  звязаннй. 
kap-ható  полу  чи  мий,  до  достачк, 
можно  достати;  ez  az  árú  többé 
nem — сей  товар  не  мож  до- 
стати; — itány  капитан,  сотник 
adj.  капитанский,  сотницький; 
— itányság  капитанат,  сотниц- 
тво;  — kod  хап-нути,  -ати,  хва- 
тати за  дачим;  — kodás  хапаня, 
хватаня  п;  — kodó  хапливий 
subs.  хапко  п = т. 
káp-lán  капелан,  сотрудник;  — 
lár  капраль,  десятник, 
kapocs  1.  звязь;  2.  припинка; 
(vas)  скобочка,  застожка,  шпон- 
ка; ennek  kapcsán  у звязк  з 
тим. 

kápolna  каплиця,  капличка  /. 
kap-or  кропець,  кроп;  — óra  jön- 
ni попастися  до  рук;  притра- 
ф-итися,  -лятися;  — ós  облюб- 
леньїй,  гляданнй. 
káposzta  капуста;  (fejes)  к.  го- 
ловата, к.  завитна;  (fodros) 
к.  кучерява;  (töltött)  голубцк 
/?/.;  — bélés  капустяник;  — fej 
головка;  — lé  росол  т ; — lep- 
ke бклюх,  капустяник;  — pa- 
lánta росада. 
kappan  каплун. 


200 


káprázat  — kardbojt 


kápráz-at  привид,  мара,  об-луда, 
призрак;  2.  яскравость;  — ik  а 
szeme  мерехтить  в очах,  при- 
виджався; — tat  засліпля-ти  -ю 
-єш;  яскря-ти  -ю  -єш  -ріти;  — 
tató  яскравий,  світозрачний. 
kapta(fa)  копьіто  п\  cipész  ma 
radjon  а — nál  обувнику  остань 
при  своім  шевстві,  до  кра- 
вецтва не  мішайся, 
káptalan  капитула  /. 
kap-tár  ул-ий,  -ик,  кимак  т ; — u 
ворота  pl.  брама,  дверці,  брам--^ 
ка,  воротці  pl.;  — us  воротарь, 
при-дверник;  (footbal)  брам- 
карь;  — u félfa  одвірок,  верея, 
воротні  стовпи  pl.  подвой  т; 
búcsút  sem  vett  а — u félfától 
ані  на  комин  не  пообзирався; 
без  „будьте  здорові";  — u 
kulcs  ключ  од  ворог;  — zsi  хап- 
чивьій,  жадний,  зажирливьій, 
лакомний  subs.  хапун;  — zsiság 
лакомство,  зажирливость,  по- 
жадливость,  хапчивость. 
kar  7.  (ének)  хор  гп.  (співаць- 
кий), (мужеский,  діточий,  мі- 
шаний); 2.  рамено  п;  3.  клир; 
(angyalok- а)  лик  ангелский; 
— jaiba  borulni  кидатися  в 
обойми;  vlkit  — jaiba  zárni, 
tartani  дакого  обняти,  в обой- 
мах держати;  jó  — bán  в доб- 
ром стані;  (egyetemen)  фа- 
культет т ; — ének  хоровий 
спів. 

kár  /.  пошкодженя,  ушкода;  2. 
шкода,  кривда  /;  3.  лихо  п. 
утрата  /;  — ára  van  на  шкоду 
бити,  шкод-ити  -жу  -иш;  — Ьа 
vész  minden  fáradság  шкода 
всякого  труда;  — érte  шкода 
єго;  — t okozni  v.  tenni  спри- 


чин-ити  -ю  -иш  v.  зроб-ити 
шкоду;  — t szenvedni,  vallani 
потерпіти  шкоду, 
karabély  карабин;  — os  караби- 
нарь. 

karácsony  Роздво,  Рождество 
Христове;  — kor  на  Роздво  v. 
Рождество;  — fa  яличка,  сме- 
речка; —і  роздвяний;  — і aján- 
dék роздвяннй  подарунок;  — і 
ének  коляда;  — і énekesek  ко- 
лядники; — і éneklés  колядо- 
ваня;  — і nagy  kenyér  коро- 
нуй, крайчун  т. 
karaj  скибка, 
kárász  карас. 

karalábé  каралабка,  бруква, 
kar-át  карат;  — aván  караван, 
kárbaveszett  7.  пропалий,  про- 
павший, даремний;  2.  згуб- 
лений, утрачений;  — pénz  про- 
палі  v.  пропавші  гроші, 
kar-bol  sav  квас  карболовий; 
— bunkulus  7.  искрик  рубино- 
вий;  2.  карбунакул. 
karcol  драпати,  шкраб-ати,  -ну- 
ти,  дерти,  шкреб-тати  -чу  -чеш, 
-нути;  — ás  7.  драпаня,  задир- 
ка (на  руці);  2.  риса;  — t дра- 
павий;  — at  начерк,  нарис, 
karcsú  стройний,  стрункий;  (nö- 
vés) тонкий,  гнучкий;  (fa) 
крутоверхий  ; — ság  строй- 

ность,  стрункость,  гнучкость. 
kard  сабля  /.  меч  т.  adj.  саб- 
левнй,  мечовнй;  nagy — саб- 
лище ; — ot  rántani  хватити 

меч;  — ot  hüvelyébe  taszítani 
всунути  меч  до  похви;  — csa- 
pás мечовнй  V.  саблевнй  за- 
мах, удар;  — élre  hányni  ме- 
чом  повбивати  v.  порізати  v. 
січи;  — bojt  кисть  /.  меча; 


kard  vágás — kártalanít 


201 


— vágás  /.  мечовьій  v.  сабле- 
вий  удар;  2.  удар  v.  рана  ме- 
чом;  — hordozó  мечник;  — hü- 
vely похва  мечова  v.  саблева; 
— kötő  мечова  V.  саблева  при- 
вязка;  — lap  лезво  (меча, 
саблі);  — lapoz  бити  плазом; 
— os  /.  * саблевьій,  мечовьій;  2. 
спорливнй,  сварливий,  войов- 
ничий; — oskodik  7.  спор-ити- 
ся  -ю  -иш,  свар-итися  -ю  -иш, 
переч-ити  -у  -иш;  (за  діло) 
2.  бор-отися  -ю  -еш,  воювати; 
— vas  остря  меча,  желізо  саб- 
льове,  желізо  саблі. 
kardal  karének  хорова  пісня, 
співанка;  — nők  хорист,  *к?а, 
сгііва-к,  -чка. 

kar-éj  одкра-йка,  -єць,  скиб-а, 
-ка  /;  — éjos  латчастьій;  — fa 
поруча,  рукойма  /;  — fiol  кар- 
фіол  т ; - — hatalom  войскова 
поготовость  V.  сила, 
kárhoz-at  осудженя  (вічне),  прок- 
лятя,  погибель;  — atos  осуд- 
жений, проклятий;  — ott  осуд- 
жений, проклятий;  — tat  прок- 
лина-ти  -ю  -єш;  осудж(ов)ати; 
— tatás  осуда,  осудженя,  прок- 
лятя  п. 

kari-ka  обручка,  кольце  adj.  об- 
ручковатий;  — та  криса  /.  — 
kás  обручкарь,  малахай, 
kármentes  безшкодннй. 
kar-mester  дириґент; — min  кар- 
мин;  — тої  драп-ати,  -нути, 
зашкребнути,  зад-ерти  -ру 
-реш;  — molás  драпаня,  шкра- 
баня  п;  — nagy  дириґент,  ка- 
пелмайстер. 

karó  кол,  биґарь,  бук,  лутиця, 
жердь;  (paszuly)  тичка, 
károg*  (сорока)  скрего-тати  -чу 


-чеш,  -тиш;  (varjú)  кракати; 

■ — ás  скреготаня,  краканя  п. 

Károly  Карло,  Карел. 

karom  нох(о)ть  т.  dem.  нохтик; 
(madaraknál)  пазури  т;  (juhnál) 
ратиця  /. 

károm-kodás  лайка,  лаяня,  прок- 
линаня,  клят-ьба,  -ва,  проклон, 
хула;  — kodik  лаяти,  за-про- 
клинати,  хул-ити  -ю  -иш;  кл-я- 
сти  -єну  -неш;  — lás  хуленя, 
проклинаня,  хула,  клят-ва,  -ьба; 
— ló  suhs.  хулитель,  хульник, 
проклинатель,  adj.  хульннй; 
— оі  1.  kodik. 

káros  шкод-ливий,  -ний,  неко- 
рнстний;  — it  по  кривд-ити 
-жу  -иш;  за-по-на-у-шкод-ити 
-жу  -диш;  вред-ити  -жу  -иш; 
пс-овати  -ую  -уєш;  — itó  шкод- 
ни-к  /7?.  -ця  /;  — odik,  — ul 
мати  шкоду,  потерпіти  утра- 
ти; — ült  у-пошкоджений. 

kar-os  раменннй;  — osszék  кре- 
сло  п ; — öltve  рука  в руці, 
спольно. 

kár  -öröm  злорад-ство,  -ость;  — 
örvendő  subs.  злорадник  adj. 
злорадливнй,  злорадний. 

karperec  наруч-ка,  -ниці  pl.  за- 
пястя. 

kárpit  /.  тапета;  2.  заслона,  за- 
навіса;  — 4DS  тап-ицер,  -етарь, 
обвивач. 

kárpót-lás  одшкод-а,  -женя,  -ова- 
ня  п.  заміна  у.  нагорода  за 
шкоду,  наверненя  шкоди,  зво- 
рот шкоди;  — оі  нагород-ити 
-жу  -иш;  одшкод-ити  -жу  -иш, 
-овати,  надолуж-ити  -у  -иш. 

kartács  картач  т;  — tűz  карта- 
човий  огень. 

kártalanít  1.  kárpótol. 


202 


kártyás — kazán 


kartárs  товариш,  -ка,  колеґ-а 
m —f.  -иня  /.  сотрудник  m. 
kár-tékony  шкодливий,  шкод- 
ньій  subs.  шкодни-к  m.  -ця  /; 
— tékonyság  шкодкивость;  — 
térítés  нагород-а,  -женя  (шко- 
ди), зворот  шкоди, 
kárty-a  7.  карти  pl.;  2.  картка 
(визитовка);  — avár  замок  v. 
дом  з карт;  — avetőnő  каба- 
лярка,  ворожка;  — ás  картарь, 
грач  т;  — a ász  туз;  — afelső 
вишник,  дама;  — a alsó  нижник, 
хлопець;  (makk)  жолудевий,  жо- 
лудь; (tök)  звонковий,  дзвон- 
ки ; (zöld)  зелений,  зелень ; 
(piros)  червений  черва,  чер- 
вень; — apénz  картове;  — áz 
грати  V.  базити  в карти;  — 
ajáték  гра  в карти.  [ний), 
karú  раменннй  pl.  однорамен- 
kárvallott  пошкоджений,  по- 
кривджений. 

karvaly  скрегулець,  кругав,  -ець, 
білозорець  т.  [на  ґалеріи. 
karzat  ґалерія;  — і ülő  кресло 
kas  кош,  кимак,  улий  т. 
kás-a  каша;  — ás  кашистий. 
Kassa  Кошиці  pl. 
kastély  замо-к,  -чок,  двор. 
kasz-a  коса;  — abol  витинати, 
рубати,  зарубовати ; — akő  брус, 
косяник,  камінь  до  коси,  к. 
косовий;  — ál  ко-сити  -шу  -иш; 
— álás  косьба,  кошеня  п ; — áló 
лука,  лаз,  сіножать,  косо- 
виця, косниця;  — anyél  кося  ; 
— ás  косарь,  косець  adj.  ко- 
сарский;  — árnya  касарня,  ка- 
зарма; — nár  каснарь;  — t каст, 
класса.  [Катруся. 

Katalin  Катерина,  Кат-а,  -ря, 


kat-ángkóró  батужник,  при  до- 
рожник; — aszter  катастер  adj . 
катастральньш  (угор);  — ekiz- 
mus  катихизм;  — holikus  като- 
лик т.  католицький;  — lan  ко- 
тел, казан;  — lanos  котлярь, 
котлярский;  — lan  műhely  кот- 
лярня. 

katona  вояк,  воин,  вояка,  жов- 
нір; — állomány  войсковий 
стан;  — dolog  вояцьке  діло, 
то  по  войсковому;  — élet  вбй- 
скове  житя;  — і войсковий; 
—і  szolgálat  войскова  служба; 
— iskola  войскова  школа;  — 
orvos  войсковий  лікарь; — ság 
войско;  — tiszt  официр;  — vi- 
selt вислужений,  обшитова- 
ний. 

katonás  вояцький,  жовнірский; 
— san  по  вояцьки  v.  жовнірски; 
— kodik  при  войску  служити, 
kátrány  деготь  т. 
kátyú  калюга,  калюжина  f. 
kavar  (пере)міша-ти  -ю  -єш, 
коло-тити  -чу  -тиш,  с-плутати; 
— gás  заколот,  колот,  колотня, 
колотнеча;  — gó  круговорот- 
ннй;  (füst)  клубовий;  — og 
кру-тити  -чу  -тиш;  (füst)  клу- 
б-ити  -лю  -ишся,  ко-тити  -чу 
-тишся. 

kávé  кава  adj.  кавовий;  — fa 
кавовник,  кавове  дерево;  — ház 
каварня  /;  — házas  каварник; 
— mérés  кавоточня;  — őrlő  ка- 
вовий млинець;  — z пити  каву, 
kav-iár  кавіяр  т;  — ics  рінь  /. 
-няк,  -ча,  кремінь  adj.  -мін- 
ний; icsos  рін(ч)истий,  кре- 
менистий. 

kaz-al  стог,  стожок,  копиця;  — 
án  казан,  котел  т. 


kebel — kdevetlen 


203 


kebel  /.  грудь,  груди  pl.  пазуха; 
2.  внутр  ішній,  -енньїй;  (föld) 
внутро,  нідро  (землі);  3.  ло- 
но; — barát  сердечньїй  v.  щи- 
рьій  приятель,  побратим, 
kecs  принад-а,  -ность,  при-ваба; 
— egtet  при-по-вабити  -лю 
-иш,  -лювати,  принад  ити  -жу 
-иш,  -жовати;  — es  при-по-ваб- 
ньій,  принадньїй;  — egtető  ваб- 
ливий, принадливьій;  — ке  ко- 
за adj.  козинньїй,  козячий;  — 
ke  bak  цап,  козел  adj.  козля- 
чий; — ke  istálló  козинець  т\ 
— hús  коз(лят)ина;  — ke  láb 
козльї;  — ke  pásztor  козарь; 
— ke  szakáll  кончаста  v.  коз- 
лина бородка;  — szarv  козині 
v.  козячі  роги.  [второк. 

kedd  втор-ок,  -ник  т ; — еп  у 
kedély  дяка,  вдача,  гумор;  bo- 
rongó — ű смутноі  дяки  V. 
вдачі;  — állapot  душевний 
стан;  — es  веселий,  приємний; 
— esség  приємность,  веселость, 
весела  вдача;  — hangulat  ду- 
шевний настрой;  — télén  без- 
дячний,  неохотннй,  без  гумо- 
ру, без  настрою, 
kedv  7.  дяка,  настрой;  2.  охота; 
jó  — е van  має  добру  дяку, 
роздобродяченнй;  jó  — ű ве- 
селий, добродячний,  доброі 
дяки,  веселоі  вдачі;  rossz — 
похмурий,  за  хмурений,  роз- 
строєний, непривітний ; — е 
ellen  супротив  дяки,  нерадо, 
неохотно; — edért  за-про  твою 
дяку,  про  тебе,  ради  тебе;  а 
barátság  — éért  ради  товари- 
ства (gén.),  через  товариство 
(асс)у  завдяки  камарадства 
( gén .),  изза  товариства;  — éré 


на  дяку,  по  воли,  на  волю, 
до  вподоби;  — е szerint  па 
єго  дяці,  задля  него,  ради 
него,  по  смаку;  — ében  járni 
vlkinek  угод-ити  -жу  -иш  кому, 
ити  по  дяці  V.  по  смаку;  — 
éré  van  люб-итися  -лю  -иш, 
подобатися;  — éré  tesz  уго- 
жати;  — es  милий;  — et  kapott 
достав  охоту,  заохот-итися  -чу 
тиш;  — е kerekedik  закортіти 
кого,  захотітися;  — е van 
vlmihez  мати  дяку  v.  охоту  до 
дачого;  — е tartja  як  вам  лю- 
бо, як  ваша  воля,  як  хочете;: 
— е telik  люб*овати  -ую  -уєш- 
ся  в чом,  насолодж(ова)атися, 
тішитися  чим;  — et  kap  за- 
охотитися, забагнути,  закор- 
тіти чого;  — ét  tölti  vlmivel 
забавля-тися  -ю  -єш,  завгу- 
ря-тися  -ю  -єш,  тішитися;  — 
ét  elvenni  vlmitó'l  одняти  дяку 
v.  охоту,  знеохотити;  — ét  el- 
veszti утратити  дяку,  охоту, 
знеохо-тити  -чу  -тишся;  — ét 
szegni  одняти  охоту,  знеохо- 
тити; — derítő  розвеселяючий, 
под-за-охочуючий;  — el  лю- 
б-ити  -лю  -иш,  мил-овати  -ую 
-уєш;  — élt  облюблений,  лю- 
б(им)нй;  — -eltség  облюбле- 
ность;  — епс  любим-ець,  -ка, 
милован-ець,  -ка;  (étel)  люби- 
ма іда  V.  страва;  — es  лю- 
б(езн)нй,  любий,  милий,  до- 
рогий, любко;  (по)  любка,  ми- 
л(еньк)а;  — eskedik  примил-я- 
тися  -ю  -иш,  придобритися, 
придобрюватися,  угод-ити  -жу 
-иш,  -жати;  — esség  милость, 
люб(езн)ость,  віжливость;  — 
etlen  бездячний  V.  без  дяки:,. 


204 


kedvetlenség — kék  szemű 


знеохоченьїй,  досадний;  — et> 
lenség  нуда,  нудьга,  неохота, 
бездячность;  — ez  (szerencse) 
угод-ити  -жати  кому,  їіособ- 
ляти  кому,  пощаст-ити  -щу 
-иш,  сприяти;  — ezés  улек- 
шованя,  пбдпираня,  давати  ви- 
году; — ezmény  вигода,  приви- 
лей;  (árunál)  опуст;  — ezmény- 
ben  részesíteni  дати  вигоду, 
уділити  вигоду;  — ezményes  ár 
вигодна  V.  знижена  ціна;  — ező 
(idő)  вигодньїй  (час),  успіш- 
ний, користний;  — ezőtlen  не- 
вигодний,  некористннй,  не- 
успішний, неприхильний;  — 
telés  завгура,  потіха,  забава, 
утіха,  радбсть,  пасія, 
kef-e  щіт-ка,  -очка;  — ekötő  щіт- 
карь,  щіт  очник;  — elevonat 
щітка,  щіткова  коррект(ур)а; 
-él  чистити  щіткою, 
kegy  ласка,  милость,  прихиль- 
носте благосклоннбсть;  — dij 
ласкавизна,  милостиня,  пен- 
сія з ласки,  платня  з ласки 
V.  з милости;  — ed  Ви,  ваша 
милость,  Твамбсть,  Ваша- 
мбсть;  — elem  7.  милость,  по- 
щада, милосерд-нбсть  /.  -іє. 
2.  (egyh.)  благодать,  ласка; 
Isten  — elméből  из  Божоі  ми- 
лости V.  ласки;  — elemdöfés 
смертний  удар,  смертоносний 
удар ; — elet  побожнбсть ; — el- 
més милостивий,  милосердний, 
ласкавий;  а — elmes  űr  Мило- 
стивий пан,  — elmez  по-мил-о- 
вати  -ую  -уєш,  -даровати,  -ща- 
д-ити  -жу  -иш  житя,  розми- 
лосердити;  — elmezés  помило* 
ваня,  милосердіє;  — élt  — епс 
милованець,  любимець,  коха- 


нець, улюбленець,  любовниця ; 
— es  ласкавий,  милостивий, 
благосклонннй,  добродушний; 
— eskedik  7.  змил-оватися  -ую 
-уєш;  2.  звол-ити  -ю  -иш,  -ля- 
ти;  — esség  ласкавбсть,  благо- 
склонность, щирбсть;  — etlen 
жор  же-стокий,  лютий,  Гроз- 
ний, немилосердний,  безпо- 
щадний; — etlenkedés  же-  жор- 
стокбсть;  — etlenség  лютость, 
грознбсть,  безпощаднбсть,  не- 
милосерднбсть;  — etlenkedik 
жорсточ-ити  -у  -иш,  люті-ти  -ю 
-єш,  знуща-тися  -ю  -єш  над 
ким;  — űr  патрон;  — vesztés 
неласка  / ; — vesztessé  lenni 
утратити  ласку,  попасти  в не- 
ласку. 

keli  дихавицч;  — es  душливий, 
духав(ичн)ий. 

kehely  чаша,  чарка. 

kéj  любота,  любощі,  розкбш  /.  по- 
хоть  /;  — elgés  любодійнбсть, 
розпуста;  — eleg  люботати ; 
— епс  розпустник,  любоді-єць, 
-йник,  похбтн-ик,  -иця;  — érzet 
почугя  розкоши;  — es  жадний 
v.  жадббний  роскоши,  любот- 
ннй,  любодійний;  — ittas,  -ап 
упоєний  любощами,  в солод- 
кбм  упою,  упоєний  розкоша- 
ми; — utazás  розкошна  v.  лю- 
ботна  подорож,  любовна  по- 
дорож. 

kék  синій,  голубий,  блакитний; 
— ellő  синявий;  — es  голубо- 
ватьій,  голубистнй,  синявий; 
— folt  синець,  синяк;  — ії^за- 
по-син-ити  -ю -иш,  -итити;  — itő 
синявка,  син-ета,  -итина;  (mes- 
ter) синетарь;  — ség  синява, 
синь  /.  блакиг  (неба);  — szemű 


kékül — keltezés 


205 


синьоокий;  - — ül  сині-ти  -ю 
-єш,  по-за-синяві-ти  -ю  -єш. 

kel  (káposzta)  капуста. 

kel  (ige)  /.  вста-ти  -ну  -непі, 
вста-вати  -ю  -єш,  пбд-нятися 
-ойму  -оймеш ; 2.  (пар)  схо- 
д-иги  -жу  -иш;  3.  кисн-ути  -у 
-еш;  пар  —te  восход  сонця; 
(fegyverre)  стати  до  зброі  v. 
до  бою;  (pártjára)  заступитися 
за  дакого,  заставати  за  когось; 
(tettre)  стати  V.  взятися,  ими- 
тися  до  діла;  (útra)  пустити- 
ся в подорож  V.  дорогу;  (vé- 
delmére) обставати  за  ким; 
— endő  обіговий  (гроші),  по 
купньїй,  одбутньїй,  збутньїй ; 
— endőség  одбут,  -ок,  збут, 
обіговбсть,  покупнбсть. 

kel-engye  придане,  віно,  ви- 
права (доньки);  — ерсе  1.  tőr, 
ловка,  лапачка,  пасть,  слов- 
пець,  сіть,  сило,  сильце;  — egér 
мишоловка;  róka — желіза;  — 
epei  працко-  цорко-тати  -чу 
-чеш,  клеп-ати  -лю  -леш;  дер- 
ко-тіти  -чу  -тиш,  клеко-тіти 
-чу  -тиш,  хлоп-ати  -лю  -иш; 
— epelés  цорко-  працко-таня, 
калатаня;  — epelő  клепало, 
калатайло,  працкотайло,  бряз- 
кало, деркач. 

kel  -és  7.  веред,  сліпак,  боляк, 
чиряк,  нарва;  2.  сход,  вета- 
ваня. 

kelet  сход,  восток  т ; — еп  на 
сході,  на  востоці;  — ге  на 
сход;  — ről  из  сходу  v.  во- 
стока,  од  сходу,  од  востока; 
— і схбдний,  восточний.  орі- 
єнтальний; К — і tenger  Сход- 
не V.  Восточне  море,  Балтій- 
Ске  море;  — kezés  произ-при- 


по-ходженя,  початок,  повстав 
ваня,  завязок;  — kezik  произ- 
по-ход-ити  -жу  -иш,  повста- 
ла)™, зробитися,  вчинитися ; 
— kezőben  в початку,  на  за- 
чатку, в завязку. 
kele-vény  нарва,  чиряк,  веред, 
боляк;  — véz  сула,  сулиця  /. 
kell  треба,  потрібно,  му-сіти 
-шу  -сиш,  повинен  а.  е.,  по- 
требовати;  úgy  — neki  так  му 
треба;  (szükséges)  потрібний, 
потреба  чого;  neki  pénz — он 
потребує  грошей,  треба  єму 
грошей;  — ék  потреб-a,  -нбсть, 
требованя; — епе  треба(ло)би; 
úgy  — епе  так  би  требало  v. 
слідовало;  úgy  amint — як 
слід  V.  слідує. 

kellem  приємнбсть,  принада, 
привабнбсть;  — es  приємний, 
приятннй,  принадний,  приваб- 
ний; — etlen,  — ül  неприєм- 
ний, неприятн-о,  -ий;  — ellen- 
ség неприємность. 
kellet-énél  több  занадто,  богато, 
се  вже  за  богато,  ббльше  чим 
треба;  — і magát  показовати- 
ся;  — len  нерадий,  недоволе- 
ннй,  знеохочений,  маркотний. 
kellő  потрібний,  належ-ннй, 
-итий,  одповідний,  пристой- 
ний; — időben  в одповідний 
час,  на  часі,  в пору;  — köze- 
pén на  самбй  середині;  — ké- 
pen приналежно;  — lég  одпо- 
відно,  пристойно,  прилично. 
kel  -те  матерія  (сукна);  — о схо- 
дячий, вставаючий;  — t 1.  fel- 
költ  про-з-буд-ити  -жу  -иш, 
-жовати;  — tő  óra  будильник, 
— tez  датовати,  заосмотрити 
датою; — tezés  датованя,  дата. 


206 


kém — kenyér  morzsa 


kém  шпіон,  шпигун,  звідник, 
розвідач  adj.  шпіонский, ; — 
kedés  шпионство,  розвідиньї 
pl.  розвідня,  шпионаж;  — ke- 
dik  шпіоновати;  — lel  вьіслід- 
жовати,  слідити  за  дачим,  вьі- 
відовати  асс.;  — lelő  розвідач, 
слідець. 

kemence  піч,  огнище,  пец. 
kemény  7.  твердий;  2.  строгий, 
острьш;  — büntetés  тяжка  ка- 
ра; (harc)  завзята  боротьба; 
— tél  люта  зима,  тверда  зима; 
— szavakkal  острьіми  словами, 
строгими  вьіразами;  — edés 
затверді-ня,  -лбсть,  запор  т; 
— edik  тверді-ти  -ю  -єш,  тверд- 
нити,  стужавіти,  зачерствіти, 
коравіти;  — it  1 . крохмал  ити 
-ю  -иш,  гартовати;  2.  стал-и- 
ти  -ю  -иш,  (по)тверд-ити  -жу 
-иш;  — itő  крохмаль  т.  шкроб; 
— ség  твердбсть,  тугбсть;  — 
szivű  немилосердний,  жорсто- 
кий, твердого  сердця;  — szi- 
vűség  за-каменілбсть,  -твер- 
ділость  сердця. 

kémény  комин  т ; — seprő  ко- 
минарь. 

ken  маст-ити  -щу  -иш,  смаро- 
ровати ; на-ви-ма-зати  -жу 
-жеш;  — és  мащеня,  мазаня, 
смарованя,  мазанина, 
kén  сірка;  — hidrogén  сірко- 
водень; — sav  сірчана  кисли- 
на;  — vegyület  сіркова  сполука, 
kend  Ви,  Твамость. 
kend-er  коноплі  pl.  конопля  /; 
— er  áztatás  моченя  коноплей; 
— er  áztató  мочило;  — eres  ко- 
ноплюватий;  — er  föld  коноп- 
лянка; — er  kóc  клоча  п;  — ег 
fonál  повісьмо,  прядиво;  — ег 


tilolás  утріпаня,  чмбвханя,  ті- 
паня;  — er  szár  конопельник  т; 
— er  tiloló  утріпачка,  терлиця, 
чмовхачка;  — о хуст-я,  -ка, 
-ина,  -очка,  ширинка,  кесте- 
ман;  (fehér)  платника;  zseb — о 
хусточка  /.  кишенчик  т. 
kéneső  (higany)  живе  стрібло, 
ртуть,  сірчаний  дождь. 
ken-et  мазь  /.  помазаня,  намаще- 
ня,  мированя,  натираня  п; 
utolsó  — et  св.  єлеопомазаніє, 
(népiesen)  маслосвятіє;  — etes 
мазкий;  — gyei  стремено  п\ 
— о мазун,  мастун,  мазайло, 
мастник;  — öcs  масть  /.  смаро- 
вило,  мастеґа;  — ős  doboz  маз- 
ниця /.  коробка  на  масть, 
kény  самовольность,  самоволя, 
сваво-льность,  -ля  /;  — е ked- 
ve szerint  v.  kényére  самоволь- 
но,  по  своій  воли,  свавольно; 
— elem  ви-до-годнбсть,  ліно 
щі  рі;  — elem  szerető  ви-до- 
годолюбний,  лінковатий;  — el- 
més /.  ви-до-годний;  2.  по- 
вольненький;  — elmesség  по- 
вольнбсть  1.  — elem;  — elmet- 
len  невн-недо-годний;  — el- 
metlenség  невн-недо-годнбсть. 
kenyér  хліб  m.  (nagy)  хлібище; 
(kis)  хлібець;  (pirított)  грінка; 
— darab  кусок  v.  скибка  v. 
кавалок  хліба;  (kukorica)  ме- 
лайний,  кукурузяний  v.  тен- 
ґеричаннй  хліб,  хліб  з мелаю; 
— adó  хлібодавець;  — bél  мя- 
кушка;  - dagasztó  корито;  —héj 
кбр(к)а;  — alj  спбдка;  — kere- 
set заробок  т ; — kereső  за- 
роб-ковнй,  -ний,  зароботний 
subs.  зарбб-ник,  -ниця;  — mor- 
zsa криш  ка,  -очка,  крихта; 


kenyér  nélküli— képtalány 


207 


— nélküli  без  заробку,  безро- 
ббтний,  безхлібний,  без  хліба; 
— pusztító  хлібоід,  хлібо- 
ідець  т ; — sütés  печеня  хліба; 
— törés  рішинець,  рішеня, 
розкол;  — törésre  került  a sor 
дбйшло  до  вьірішеня,  до  роз- 
колу; — es  pajtás  вірньїй  то- 
вариш. 

kény-es  розпещений,  вибагли- 
вий, вразливий,  доторкливнй; 
(dolog)  прикрий,  деликатннй; 
— eskedik  пест-итися  -щу  -иш, 
афектовати,  внбагати;  — eztet 
пест-ити  -щу  -иш,  розпещо- 
вати,  розніжнюватн,  розвести, 
розпустити;  — eztetett  розніж- 
нений,  розпещений,  розведе- 
ний,  розпущений;  - — szer  при- 
мус, насильство,  натиск,  на- 
пор;  — szeredett  7.  примуше- 
ний; 2.  зниділий;  — szerhely- 
zet поневольне  положеня,  кру- 
та ситуація,  нужда,  примус, 
натиск,  напор;  — szerit  прину- 
дити  -джу  -диш,  -ждати;  при- 
мус-ити  -шу  -иш,  -шовати; 
змусіти,  змушовати,  присило- 
вати,  по-з-невол-ити  -ю  -иш;  — 
szerités  примушеня,  присило- 
ваня,  напор,  натиск;  — szeri- 
tett примушений,  примусовий, 
поневолений;  — szerű,  — ülve 
при-ви-мушений,  примусовий; 
—-szerülés  вимушенбсть,  при- 
му совбсть;  — szerüség(telenség) 
примус,  нехотя  -чи,  нужда, 
неминучбсть,  до-конечнбть,  не- 
обходимбсть. 

kénytelen  примушений,  принуж- 
дений;  — kelletlen  хотячи  ци 
нехотячи,  хоч-нехоч;  — űr  де- 
спот т.  тиран,  самовлад- 


ник; — uralom  деспотизм,  ти- 
ранизм  adj . деспотичний, 
kép  7.  образ,  картина;  (arc)  по- 
доба, портрет;  2.  вид;  — csar- 
nok ґалерія  образбв,  образар- 
ня;  —árus  образ-ник,  -арь;  — es 
образковий,  з образами ; (vlmi- 
ге)  спосббннй  V.  здатний  для 
дачого,  до  дачого;  — esit  7. 
успособ-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
2.  виобраз-ити  -жу  -иш.  -овати, 
квалификовати ; — esités  успо- 
собленя,  спосббнбсть,  квали- 
фикація;  - — es  könyv  образко- 
ва  книжка;  — esség  спосбб- 
нбсть,  здатнбсть,  здббнбсть, 
готовбсть,  спроможнбсть,  да- 
ровитбсть,  талант;  — est  по- 
мірно до,  од  повід  но  тому, 
розмірно  до,  згодно  з дачим; 
- — et  vág  тваритися;  — ez  об- 
разовати,  твор  ити  -ю  -иш, 
становити,  витвори-ти  -ю  -иш, 
-яти,  надавати  вид,  укладати, 
формовати,  став-ити  -лю  -иш, 
-ляти;  — ezhetó'  можно  обра- 
зовати;  -—faragó  різбарь  т; 
— imádás  образомоленя,  идоло- 
поклонство  п ; — imádó  образо- 
мо-льник,  -лець;  — irás  мальо- 
ваня,  малярство,  гіероґлифи/?/.; 
— iró  иконописець,  малярь  т; 
— kereskedő'  образник,  -арь; 
— let  образець,  формуля  /;  — 
más  подоба;  2.  знимка,  порт- 
рет; — mutatás  лице-твореня, 
-мірство,  облуда,  дволич- 
нбсть;  — mutató  лицемір,  -ка, 
облудник  adj . лицемірний,  об- 
лудний, дволичний;  — muta- 
tóskodik  лицемір  ити  -ю  -иш; 
— romboló  иконокласта  "»=/• 
иконогуббць ; — talány  образ- 


208 


képtárlat  —kereken 


кова  загадка,  ребус;  — tárlat 
вьіставка  v.  ґалерія  образбв; 
— télén  7.  неспосббньїй,  невоз- 
можньїй,  нездатньїй;  2.  недо- 
речний до  даного;  — telenség 
7.  невозможнбсть,  неможли- 
вбсть;  2.  нездатнбсть,  недо- 
речнбсть;  3.  небилиця;  — vi- 
sel заступ-ити  -лю  -иш,  -ати, 
представляти,  репрезентова- 
ти;  — viselet  заступництво, 
представництво;  — viselő  7.  за- 
ступник, представник,  посол; 
2.  оборонець  (у  суді) ; 3.  ре- 
презентант, депутат,  делегат; 
— viselő  ház  парламент  т. 

képzel  представ-ити  -лю  -иш, 
-ляти,  уяв-ити  -лю  -иш,  -ляти, 
зобража-ти,  зобра-зити  -жу  -иш; 
— d el  helyzetemet  уяви  собі 
моє  положеня;  — et  уява, 
фантазія,  зображеня ; — gő 

фантаст  т.  — hetetlen  неми- 
слимий, фантастичний;  — hető 
уявляємнй,  понятннй,  мисли- 
мий ; що  можно  придумати, 
уявити;  — ődés  мрія  -ня,  пред- 
ставленя;  — ődik  1.  képzel  мрі- 
яти, фантазовати,  маячити; 
— ődő  мрійний,  мріючий,  фан- 
тазуючий; — őerő  уявна  сила 
V.  уяви  фантазія;  — t уяв 
леньїй,  мнимий,  зображений, 
придуманий. 

kép  -zet  уява,  ви-з  ображеня, 
представлюваня;  — zett  7.  об- 
разованнй,  учений,  вишколо- 
ваньїй  ; 2.  утворений;  — zettség 
образованбсть,  ученбсть,  шко- 
лованбсть;  — ző  7.  образова- 
тель,  -ний,  образуючий;  (inté- 
zet) семинарія,  препарандія  /; 
— ződés  утвор,  уклад,  обра- 


зованя ; — ződmény  утвор,  плбд; 
— ződik  вн-твор-итися  -ю  -иш, 
-ювати,  укладати,  образовати- 
ся,  зробитися;  — ző  művésze- 
tek творчі  V.  образуючі  худо- 
жества. 

kér  прос-ити  -шу  -сиш,  мол-йти 
-ю  -иш,блага  ти. 

kérd-és  вопрос,  питаня,  звіда- 
ня,  запит;  — ést  tenni  поста- 
вити вопрос,  зазвідати;  — é- 
ses  вопросний,  сумнівний,  не- 
певний, дотичний,  квестіоно- 
ваньїй;  — ez  звід  a-ти  -ю  -єш, 
-овати,  пита-ти  -ю  -єш;  — ezett 
звіданий,  запитаний,  роз-за- 
звідований;  — ezősködés  роз- 
питованя,  довідованя;  — ezős- 
ködik  розвідовати,  довідова- 
тися;  — dő  звідаючий,  пита- 
ючий, звідайннй,  питайннй; 
— őre  vonni  взяти  на  одві- 
чальнбсть,  потягнути  на  одві- 
чальнбсть;  — őjel  знак  питаня 
V.  звіданя,  вопросний  знак; 
— őmondat  реченя  вопросне. 

kér-edzik  прос-итися  -шу  -иш, 
ви  прошоватися;  — eg  кора, 
шкаралупа,  лико,  луб;  — ges 
/.  (tenyér)  мозолистий;  2.  драпа- 
внй,  коравий;  — eget  жебра-ти 
-ю  -еш;  — egetés  просити  ми- 
лостині, жебра-ня,  -нина;  — 
egető  жебра-к,  -чка,  прошо-к, 
-чка;  (szerzetes)  жебручий  мо- 
нах. 

kerek  о-круг-лий,  -ленький;  (ová- 
lis) овальний;  (szám)  рбвне 
число;  — arczű  круглолиций; 
— ded  круг-лявий,  -листьій, 
-ловатий; — dedség  круг-лова- 
тбсть,  -лота;  — еп  /.  по  про- 
сту, без  церемоніі,  просто  з 


kereket  oldani — keresztény 


209 


моста;  2.  округло,  кругло; 
— et  oldani  утечи;  — szemű 
круглоокий. 

kerék  колесо,  коло,  колісце, 
кольце  п ; — be  tör  колесовати; 
—agy  колодиця,  головка;  — 
gyártó  колесарь,  колесник;  — 
küllő  спиця; — pár  бициклі pl. 
ровер,  самогонка,  коло;  — pá- 
ros бициклист;  — vágás  с лід 
колеса  V.  руб,  колія;  a régi 

V'— ■ vágásban  marad  все  остане 
по  старому;  kizökken  a rendes 
— vágásból  вьірушиться  из  зви- 
чайного житя. 

kerekedik  зач-ати  -ну  -непі,  -ина- 
ти;  (szél)  настане  вітер;  (tánc- 
ra) зачне  танцювати;  (jó  ked- 
ve) достане  добру  дяку. 

kérel-em  просьба,  прошеня,  пе- 
тиція; — mez  прос-ити  -шу-иш, 
жадати;  — mező  проси-тель  т. 
-телька  /.  петент  т. 

keres  7.  глядати,  шука-ти  -ю 
-єш,  иска-ти  -ю  -єш;  (sokáig) 
наглядатися;  2.  заробляти;  3. 
вимагати  (на  комусь);  дома- 
гатися (од  когось);  — et  7. 
зароб(от)ок  т;  2.  скарга  (pa- 
nasz) позов,  позив;  — etf orrás 
заробкОве  жерело,  жерело  за- 
робку;  — etképes  роботоздат- 
ннй,  здатний  V.  способннй  до 
роботи;  — etlen  átv.  é.  про- 
стий; — etlenség  простота;  — 
etlevél  позов,  позив,  скарга, 
скаргове  поданя;  — ett  гляда- 
ннй,  шуканий;  — etlen  непро- 
ворний, негляданнй;  — etlen- 
ség непроворность,  негляда- 
ность;  — gél  глядати,  шукати; 
пошуковати. 

kérés  просьба,  прошеня  п. 


keresked-elem  торговля  /.  купец- 
тво ; — elemügyi  miniszter  мини- 
стер  торговельних  діл;  — elmi 
торгов(ельн)нй,  купецький;  — 
elmi  akadémia  торговельна 
академія;  — elmi  cikk  торго- 
вельний товар  V.  крам;  — el- 
mi földraz  торговельна  гео- 
графія; — elmi  kamara  торго- 
вельна комора;  — elmi  könyv- 
vitel торговельне  v.  купецьке 
книговодство;  — elmi  ügynök 
торговельний  v.  гандльовнй 
аґент;  — és  купля  1.  — elem 
торговля,  гандльованя,  купче- 
ня  п ; — ік  торговати,  гандлю- 
вати,  купч-ити  -у  -иш;  — о 
торгов-ець,  -ник  т.  куп-ець, 
-чик  т.  adj.  купецький,  торго- 
вельний; - — ő hely  торгови- 
ця /;  — ősegéd  торговий  по- 
мочник  V.  помагальник. 

kereslet  попит  (за  товаром)  по- 
треба. 

kérész  мушка,  одноднівка  f. 

kereszt  крест  т.  dim.  хрестик 
adj.  пре-крестний;  -r-re  feszí- 
teni розпн-яти  -у  -еш  (на  крест) 
приби(ва)ти  на  крест;  — et  vetni 
пере-кре-ститися  -щу  -стиш; 
— halál  крестна  смерть;  — be 
tenni  положити  навкрест;  — 
alakú  кресто-видньш,  -образ- 
ний, -оватий,  крещатьш ; —anya 
нанашка,  крестна  мати,  маточ- 
ка; — atya  нанашко  т — п.  кре- 
стний  отець,  батечко;  — ben 
навкрест,  напоперек;  — csont 
крижі  pl.  крижниця,  поперек; 
— el  кре-стити  -щу  -стиш;  — 
elő  7.  креститель;  2.  крести- 
ньі  pl.;  — élői  ajándék  крижма; 
— ény  христіянин  pl.  христіяне 

14 


210 


kereszténység- — kert 


adj.  христіянский;  — énység 
христіянство  n ; — es  (vitéz) 
крестоносець,  крестоносньїй 
лицарь;  (hadjárat)  крестоносні 
походьі;  — es  pók  крестяк; 
— ez  перекрещовати ; (utat) 
перетина-ти  -ю  -єні;  (vasút) 
мінятися  -ю  -єш;  — ezés  пере- 
тинаня,  перехрестя,  крижо- 
ваня  п ; — eződik  крижоватися, 
перекрещатися;  — fa  крест; 
— fiú  крещ-еник,  -инець,  крест- 
ник,  фиін;  — halál  крестна 
смерть;  — kérdés  перекрестні 
допьітки  V.  вопросьі;  — kötés 
перевязка;  — lány  по-крестниця, 
крещениця,  крестниця,  фиіна; 
— levél  крестньїй  лист;  — név 
имя  (крестне) ; — re  feszítés 

розпинаня,  розпятя  п\  — ség 
крещеня  п ; — tűz  перекрест- 

ньій  огень;  — út  розпутяп.,  пе- 
рекресток,  розстайна  дорога. 

keresztül  1.  át  через,  с-крозь, 
поперек;  — húzva  перечеркне- 
но,  перетягнено;  — kasul  на- 
скрбзь,  криста-крижом,  уздовж 
и у поперек;  — megy  перей-ти 
-ду  -деш ; — szúr  прокол-оти 
-ю  -еш;  проб  ити  -ю  -єш  ; — tör 
продиратися;  — visz  перенес- 
ти -у  -еш. 

kereszt-viz  крестна  вода;  — vízre 
tartani  до  кресту  тримати  v. 
держати;  — vonal  поперечина 
v.  поперечна  линія;  — vonás 
крестньїй  знак. 

keret  рама,  оправа,  обкладиньї 
pl.  обклад;  — be  foglalni  зара- 
мовати,  оправ-ити  -лю  -иш, 
-ляти. 

kéret  /.  запро-сити  *шу  -сиш, 
-шовати,  дати  запросити;  2. 


панькати;  — і magát  дає  себе 
просити,  панькатися;  — len  не- 
прошеньїй  (гбсть).  [фа  /. 

kerevet  шезлон  ти.  шезлона,  со- 
kérezkedik  про-сити  -шу  -сиш; 

(vlhová  be)  допрошоватися. 
kérges  мозолистьій  (kéz), 
kerget  гнати  жену  женеш,  го- 
н-ити  -ю  -иш,  тіряти,  киряти; 
— és  погоня  /.,  гонитба,  кіряня; 
— ődzik  пере-бігатися,  гони- 
тися, доганятися, 
kering  круж-итися  -у  -иш,  -ляти ; 

— és  круженя  /2;  — о вальс, 
kerít  /.  город-ити  -жу  -иш;  об- 
вод-ити  -жу  -иш,  окружати;  2. 
(pénzt)  приобрі-сти  -ю  -єш, 
добу-ти  -ду  -деш,  -вати;  — és 
плот,  городина,  перегорода; 
~ — etlen  незагородженьїй,  не- 
обведеньїй  плотом,  необкла- 
деньїй. 

kérked-és  вьіхвалка,  чванливость; 
— ік  чван-итися  -ю  -иш,  велича- 
тися, хвал-итися  -ю  -иш,  ви- 
хвалятися; — о чванливий, 
вихвальннй  subs.  величайко, 
хвалько  772  = 72.  самохвалка 
772  =/.  чванько. 

kérlel  перепрошовати,  умол-ити 
-ю  -иш,  упрошати,  блага-ти 
-ю  -єш;  — heteden  непримири- 
мий, непримирливий,  неупро- 
симьій,  неублагальннй,  неумо- 
лимьій;  — hetetlen  halál  неумо- 
лима  смерть. 

kérő  /.  сватач  т;  2.  проситель. 
kérodz  -és  пережувачка,  румиґа- 
виця,  румиґаня  п.;  — ік  меренд- 
жати,  румиґа-ти  -^о  -єш,  пере- 
жувати; — ők  румиґавці,  ме- 
ренджаючі. 

kert  огород,  -ець  772.  город,  за- 


kertészet — készit 


211 


город(к)а;  (gyümölcsös)  сад;  — 
ész  за-о-городник  m ; — észet 
огородництво,  загородництво, 
садовництво;  — і ágy  грядка; 
— і gyümölcs  садовина,  овочі, 
(овоч  т.) 

kerül  7.  (vlmerre)  попастися  (ку- 
дись) ; 2.  (el  kerülni  vlmit) 

обьій-ти  -ду  -деш;  3.  (vlmit) 
обминати,  омина-ти  -ю  -єш, 
уника-ти  -ю  -єш  gen.y  варова- 
тися,  вистерігатися  чогось; 
4.  (vlhová)  доста-тися  -ну  непі, 
прибу-ти  -ду  -деш,  попа-сти- 
(ся)  -ду  -деш;  perre,  ütközetre 
прийшло  до  битки,  прийшло 
до  процесу  (до  права);  5. 
(pénzbe)  сто-яти  -ю  -иш,  ко- 
штовати;  mibe — ez  a könyv 
що  стоить  V.  коштує  ся  книж- 
ка; sok  pénzembe  — t много 
грошей  стоить  то  мене;  — et 
округ,  повіт;  (geom.)  обвод, 
обмір;  — get  обход-ити  -жу 
-иш,  обкружати,  оминати;  — о 
(ut)  манов-ець,  -ці  pl.  обход- 
на  дорога ; —ő  (csősz)  дозорець, 
вартовник,  доглядач,  гайник. 

kérvény  просьба,  прошеня,  про- 
ханя  п ; — ez  про-сити  -шу 

-сиш;  — ezó'  проситель. 

kés  нож  т ; а — éle  остря  ножа; 
а — hegye  кончик  ножа;  — 
szúrás  пробитя  ножем. 

késedel-em  опоздненя  п ; — met 
szenvedni  терпЬти  опоздненя; 
— mes  1.  késlekedő;  — mez  о- 
за-позднятися;  — mezés  опозд- 
неня; —mező  опоз даючий;  — 
— mi  kamat  проценти  за  опозд- 
неня. 

késel  кол-оти  -ю  -еш,  проб(ива)- 
ти,  рі-зати  -жу  -жеш  ножем. 


keselyű  коршун,  суп. 
kes-ereg  жалі-ти  -ю  -єш,  жалко - 
вати,  нарікати;  — ergo  жало- 
стний;  — érit  сму-тити  -чу  -типі, 
-щати,  засмучовати,  розгорч-й- 
ти  -у  -иш,  огорчити;  — ernyés 
горчистий;  — erű  горький;  — 
erűség  горькость,  горькота;  — 
erű  só  горька  соль;  — érv  жа- 
лость,  смуток,  печаль,  недоля, 
біда,  жура ; — erves  munka 

горька,  робота  ; —erves  жало- 
стньїй,  печалннй,  бідний,  нуж- 
денний. 

kés-és  оподзненя,  поздженя,  споз- 
дненя;  — ік  поз-дити  -жу  -диш, 
позднити,  за-о-позджоватися, 
завгур-итися  -ю  -иш,  -ятися ; 
(az  óra)  годинка  поздить  v. 
пбзнить. 

keskeny  узкий ; — edik  узі-ти, 
узша-тися  -ю  -єш,  стає  узким 
V.  узшим ; — it  звуз-ити  -жу 
-иш,  узша-ти  -ю  -єш ; — ség 
узкость,  узкота ; —vágányé 
узкоколійннй. 

késle-kedik  опозднятися,  за-о- 
з-позжовати,  завгур-итися  -ю 
-иш,  -ятися;  — kedő  о-позда- 
ючий;  — Itet  задержовати,  стри- 
мовати,  притримовати,  завгу- 
р-ити  -яти  V.  спирати, 
késő'  позд-ний  -но;  — bb  позд- 
нійше;  — éjjel  в поздной  ночи; 
— n járó  позняк. 
kész,  -еп  готов-ий,  -о;  (vlmire) 
на  дащо;  — akarva  нароком, 
нарочно,  навмистно,  хотя;  — 
enlét  поготовность,  поготовля; 
- — en  tart  держить  на  поготов- 
ности;  — it  готов-ити  -лю  -иш, 
прав-ити  -лю  -иш,  зроб-ити 
-лю  -иш,  при-лад-ити  -жу  -иш; 

14* 


212 


készítés — kétségbeesés 


— ités  готовленя,  правленя  n; 
— itmény  вьіроб-ок,  твбр  m; 
— itő  готовитель,  вьіробник. 
keszkenő'  хусточка,  ширин (оч)ка, 
платок. 

kész-let  готовка,  запас,  припас; 
— letben  bírni  мати  в запасі 
v.  на  поготові;  — letben  levő 
находячийся  в запасі;  — pénz 
готові  гроші,  готовка;  — pénz- 
ben в готбвці;  — ség  гото- 
вбсть,  услужливбсть,  охота; 
— séges  услужливьій,  охо-тньїй, 
-чий;  — tét  заохо-тити  -чу-  тиш 
човати,  посиловати,  присило- 
вати,  принукати  до  роботи, 
kesztyű  рукав-иця,  -ичка. 
készül  готов-итися  -лю  -иш,  зби- 
ратися (до  дому),  приправ-ити- 
ся  -лю  -иш,  -люватися;  — ék 
пристрой,  прилад,  строй,  зна- 
ряд  — et  при-  пбд-  готовка, 

при-готовленя  п ; — etlen  не- 
приготовленьїй,  неполагодже- 
ньій,  неприправленьїй;  — ődés 
приготовлюваня,  приготов-ле- 
ня,  -ка;  — ődik  1.  készül, 
két  два,  дві  in  compos.  дво-; 
— akkora  двараз  такий;  — апу- 
пуі  двараз  тблько;  — csövű 
двоцівочньїй;  — éltűek  двожи- 
вотні,  земле-  земно-водньїй, 
— élű  двоостряньїй,  двосічний, 
обосічннй;  — értelmű  двознач- 
ний; — emeletes  двоповерхо- 
вий; — éves  два-рбчний,  -літ- 
ний; — fejű  двоголовий;  — 
felé  на  двоє;  — féle  двоякий; 
— felől  з двох  сторон  V.  бокбв; 
— fogatú  двокбнний;  (kocsi) 
двокбнька;  — hangú  двоголо- 
сий; — karú  двораменний;  — 
kerekű  двоколесний ; — kezű 


дворукий;  — kézzel  обіруч; — 
kulacsos  1.  két  színű ; — lábú 
дво-ногий,  -ножний;  — laki(ak) 
bot.  двопенні;  — levelű  дво- 
листий; — napi  дводенний;  — 
nejűség  биґамія,  двоженство; 
— oldalú  дво-сторонннй,  -боч- 
ннй;  — órai  двогодинний;  — 
púpú  teve  двогорбий  верблюд ; 
— szárnyú  двокрилий ; — szar- 
vú дворогий;  — szer  двараз; 
— szeres  по-двбйний,  двократ- 
ний; — szerez  по-дво-ити  -ю 
-иш,  -єний,  -ювати;  — szersült 
сух-арь,  -арик;  — szikű(ek)  дво- 
прозябцеві;  — színű  7.  дво- 
цвітний;  2.  дволичний,  лице- 
мір; — szinűség  дволичнбсть, 
лицемірство;  — szótagú  дво- 
складовий; — tagú  двочлен- 
ний. 

két-elkedik  /.  сумніва-тися  -ю 
-єш;  2.  (vlki  hőségében)  недо- 
віряти кому  в чом;  — еіу  сум- 
нів; — es  сумнівний,  сумні- 
вательний; — elkedés  1.  kétely; 
— kedik  сумніватися,  1.  — el- 
kedik;  — kedő  недовір-чивий, 
-ливьій;  — kedőleg  сумнів-аю- 
чися,  -но,  недовірчиво. 

ketrec  царок,  кутчик,  кутець  т. 

kétség  7.  сумнів  т\  2.  одчаяня, 
одчай,  зневіра,  розпука;  — et 
nem  szenved  не  пбдлежить  сум- 
ніву; — be  esni  попасти  в от- 
чай,  одчаятися;  vlmi  felett  зне- 
вір-ити  -ю  -иш,  -яти,  очайду- 
шитися;  — be  ejteni  одчаяти, 
очайдушити;  — be  vonni  сум- 
ніватися в чом,  недовіряти 
кому,  переч-ити  -у  -иш  щось; 
— beejtő  до  одчаяня,  до  роз- 
пуки; — beesés  одчаяннбсть, 


kétségbeesett — kezdetben 


213 


розпука;  — beesett  очайдушньїй, 
зневірений;  — es  сумні-вннй, 
-тельньїй,  непевний;  — kívül 
безсумніву,  безперечно;  — té- 
lén несумнівний. 
kett-é  на  двоє;  — é hasítani  роз- 
кол-оти  -ю  -еш  (на  двоє);  — 
é szelni,  vágni  роздво-ити  -ю 
-иш,  розрізати,  роздвоитися; 
— еп  двоє;  — ecskén  двоичко; 
— énként  по  двоє;  — esével  по 
двоє,  паристо,  по  парі;  — о 
два,  дві;  — ős  pont  двойна 
точка,  двоточка;  — őzés  по-у- 
двоєня ; — őztet  по-у-дво-ити 
-ю  -иш,  -ювати,  -єний. 
ketyeg  такати,  цокати;  — és  та- 
каня,  цоканя;  az  óra — годин- 
ка такає. 

kéve  сноп,  -ик,  жменя,  ґузирь. 
kevély  гордий,  пишний;  — kedik 
горд-итися  -жу  -иш;  — ség  гор- 
до» сть,  -ватость,  пиха  /. 
kever  мішати,  коло-тити  -чу 
-тиш;  — edik  u.  a.  „cn“-val; 
—ék  мішан-ина,  -ка,  замішка; 
— t мішаний,  колочений;  — 
etlen  немішаний. 
kevés  мало,  не  много,  маленько, 
трошки;  — be  múlt  hogy  мало 
що;  — bbé  менше;  annál — bbé 
тим  менше ; — sé  менше ; — 
sel  előbb  мало  ранше  v.  скор- 
ше; — sel  is  beéri  зайдеся  ма- 
лим ; — szavú  скупословий, 

мовчаливий,  мовчак. 
keves-bedik  уменшатися,  змен- 
шатися,  маліти;  — bit  умен- 
ш-ити  -у  -иш;  умал-ити  -ю  -иш, 
— bitett  умалений;  — el  мал-ити 
-ю  -иш  собі;  — еп  мало  их. 
kéz  рука  dim.  ручка,  рученята; 
kezeim  közt  van  маю  го  в ру- 


ках; kezet  nyújtani  пода(ва)ти 
руку;  kezét  vlmi  után  nyújtani  до 
сігати  дащо,  сягати  за  чимсь; 
keze  ügyében,  — alatt  levő  под- 
ручний;  kezet  rá  давай  руку, 
дай  руку;  szabad  kezet  engedni 
дати  вольну  руку;  kezét  rázni 
потрясти  рукою;  — kezet  mos 
рука  руку  миє;  kezet  szorítani 
потиснути  руку,  подати  руку; 
— nél  lenni  бити  под  руками 
V.  бити  при  руках;  — ről  — ге 
з рук  до  рук;  négy — láb  на- 
цап(оч)ки,  на  чотирьох  ногах; 
két  — ге  на  (обі)  дві  руки; 
— re  keríteni  достати  до  рук; 
kezére  járni  припомагати;  — 
besit  доруч-ити  -у  -иш;  — Ье- 
sithető  доручительний ; — besi- 
tés  дорученя  п;  — besitő  до- 
ручитель  т ; — bilincs  чінчері ; 
— csók  поцілованя  руки,  руко- 
поцілованя;  — elő  запястник, 
манжета;  — fej  запястя;  —fo- 
gás рукоять  /.;  — fogó  зару- 
чини pl. ; — і ручний ; — і könyv 
приручна  книга ; — irás,  — irat 
рукопись  /.  adj.  -письний;  — mű 
рукодільня;  — műves  рукоділь- 
ник, ремесельник;  — művesség 
рукоділство,  ремесло ; — zel- 
fogható  рукопитний. 
kezd  на-за-по-чина-ти  -ю  -єш, 
на-за-по-чати  -чну  -неш;  — 
kezd  почати  роботу,  имитися 
до  роботи;  — a szél  fújni  ві- 
тер поднимаєся ; — emény,  -ezés 
почин,  -ок  т ; — eményez  на- 
поч-ати  -ну  -неш,  -инати;  — 
eményező  на-по-чинатель ; (erő) 
розгонна  сила;  — et  начало  п. 
за- початок,  розпочати;  — ét- 
ben -én  в началі,  в зачатку, 


214 


kezdetleges — kialszik 


на  початку;  — etleges  прими- 
тивньїй,  по-за-чатковнй,  перво- 
начальньїй;  — etlegesség  при- 
митивность,  первоначальность; 
— о за-по-на-чина-тель,  за-по- 
чинаючий;  (betű)  на-по-чатко- 
ві;  — ődik  1.  kezd  „ся“-уа1 ; 
— ve  зачато,  почато,  за- почи- 
наючи; mától  — ve  од  днесь  v. 
нині  починаючи;  a bölcsesség 
— ete  az  Ur  félelme  начало 
премудрости  страх  Господень. 
keze-1  обхо-дити  -жу  -диш  да- 
ного, що;  оброб-ити  -лю  -иш, 
-лювати,  (ким,  чим)  оруд-ова- 
ти  -ую  -уєш  господарством ; 
— lés  обходженя,  (orvos.)  лі- 
ченя;  орудованя,  манипулація ; 
— ló'  обхожуючий,  subs.  обхо- 
жователь,  орударь,  манипулант; 
— lő  orvos  обхожуючий  лікарь. 
kezes  ручитель  (túsz)  порука ; 
— ség  ручительство,  за-пору- 
ка,  зарука;  — t állítani  да(ва)- 
ти  поруку  v.  ручителя;  — kedik 
руч-ити  -у  -иш,  -ати. 
keztyű  рукав-иця,  -ичка;  — s ру- 
кавичник; (bélelt)  подшиті  V. 
футровані;  (bőr)  скоряні;  (vá- 
szon) нитяні;  (prémes)  смуш- 
кові. 

ki  (kérdő  névm.)  кто?  хто?  (von. 
névm.)  котрий;  (határ,  szó) 
вон  in  comp.  -вьі,  -из,  -з. 
kiabál  гойка-ти  -ю  -єш,  крич-ати 
-у  -иш;  — ó гойкаючий,  кри- 
чучий  subs.  крикун,  гойк-ун  -ач; 
— ás  гойканя,  кричаня,  крикун- 
ство,  гойк. 

kiábránd-it  розочаровати;  — ul 
и.  а.  „ся“ча1 ; — ulás  роз(о)- 
чарованя. 

kiad  вьіда(ва)ти;  — ni  az  utat  вьі- 


на-про-гнати  -жену,  -женеш, 
спровад-ити  -жу  -иш ; — ás  7. 
вьідаваня;  2.  (könyvre)  вьіданя, 
випуск;  3.  видатки,  розходи 
pl. ; adj.  видатковий ; — ó 7. 
вндав-атель,  -ець,  -ник  т ; 2. 
(vállalat)  вндав-иицтво  -атель- 
ство,  -ниця;  а — ás  egyezik  а 
bevétellel  видатки  ровняються 
доходам;  — óhivatal  видав- 
ництво, администрація;  — ós 
вндат-ний  subs.  -ность; — ósan 
видатно;  — vány  виданя,  ви- 
пуск. 

kiak-aszt  внві-сити  -шу  -сиш, 
-шовати;  — náz  вихосновати, 
використ(ов)ати,  визиск(ов)а- 
ти,  доб-увати  -уду  -удеш;  — 
názó  вьїкористователь,  визьі- 
ск-овач,  -уючий. 

kial-akit  внтвор-ити  -ю  -иш;  ви- 
образоваги ; — akul  витвори- 
тися; — kudik  витокм-ити  -лю 
-иш,  вимовити,  договоритися, 
1.  alkuszik. 

kiáll  ви-стьірч-ати  -у  -иш,  ви- 
сто-яти  -ю  -иш,  -авити;  ви- 
стоювати ; (sokáig)  — szenve- 
dést перетерп-іти  -лю  -иш, 
зно-сити  -шу  -сиш;  (a  síkra) 
поставитися  в боротьбу; (gyű- 
löl) не  стерпіти;  (munkában) 
ухлянути;  — t vele  поставився 
з ним;  — hatatlan  нестерп-и- 
мий,  -учий,  незносний;  — it 
вистав-ити  -лю  -иш,  -ляти; 
— itás  вистав(к)а,  -леня  adj. 
виставний;  — itó  вистав-итель, 
-ець,  -ник;  — ó вн-стирчучий, 
вист-оючий,  -аваючий. 

kialszik  вигас- нути  -ну  -неш, 
-ати,  загас-нути  -ати,  part.  ви- 
за-гаслий. 


kiált — kicsihol 


215 


kiált  крикнути,  гойкнути;  — ás 
крик,  гойк;  — vány  за*по-клик, 
вбдозва,  возваня,  о-голоска, 
оголошеня,  прокламація,  мани- 
фест. 

kíap-ad  вьісох-ати,  -нути,  вичер- 
пати(ся);  — adhatatlan  невнсо- 
хаємьій,  невьічерпаємьій;  — ászt 
вьічерп(ов)ати ; —adás  вьічер- 
пованя. 

ki-árad  ви-за-лл-яти  -ю  -єш,  вьі- 
за-ливати ; — árusít  випрода- 

(ва)ти  subs.  ви-роз-про-дажа. 
kiás  вьїкоп-ати  -лю  -леш;  — ás 
(romok)  розкоп-ьі,  -ки  т.у  вьі- 
копованя. 

kiaszni  вьісохнути,  сухбрляві-ти 
-ю  -єш,  змарніти, 
kiátkoz  про-  вьі-кл-я-сти  -єну 
-неш,  -инати;  — ás  клятва, 
клятьба  ; — ott  вьіклятьій  ; — 
ottság  за-клятя  п. 
kibék-it  по-мир-ити  -ю  -иш,  -яти; 
— ités  помиреня ; — ithetetlen 
непримиримий;  — ül  помири- 
тися, полагодитися;  — ülés  по- 
миреня, лагода,  мир. 
ki-bére  1 на-яти  -йму  -ймеш,  вьі- 
найм-ити  -лю  -иш,  вьіарендо- 
вати ; — betűz  вьішилабизовати, 
одчитовати  букви ; — Ьіг  ви- 
тримати -ю  -єш,  вндерж-ати 
-у  иш,  -овати. 

ki-bocsát  вьшу-стити  -щу  -стиш, 
-скати;  (váltót)  виставити;  — 
bocsátás  випу-щеня,  -ск;  — bo- 
csátó внстав-ник,  -ець,  -итель, 
внпус-титель,  -каючий;  — bom- 
lik вьшле-стися  -ту  -теш;  — 
bont  7.  (zászlót)  розгорн-ути 
-у  -еш,  роз-вити  -овю  -овєш, 
-вивати,  розвинути;  2.  розвя- 
з(ов)ати  -жу  -жеш;  — bonta- 


kozik u.  а.  „ся^-val;  — bonyo- 
lódik розпутатися ; — borit  вьі- 
верн-ути  -у  -еш;  — bó'vit  роз- 
шир-ити  -ю  -иш,  -яти. 

ki-buggyan  внбулькнути,  вьічур- 
ча-ти  -ю  -єш,  протіка-ти  ю 
-єш;  (viz)  вдарить  вода;  — bu- 
kik випа  сти  -ду  -деш,  -дати; 
— bujdos- ik  внемиґровати,  ви- 
селитися ; — bujdosó  виселе- 
нець; — buktat  про-валити  -ю 
-иш,  -ювати;  — búvik  внліз-ти 
-у  -еш,  вила-зити  -жу  -зиш,  вьі- 
кру-титися  -чу  -тиш;  (tojás- 
ból) вилуп-итися  -лю  -иш ; — 
buvó  виговорка,  вимовка,  ви- 
крутка. 

ki-cifráz  ви-по-у-кра-сити  -шу 
-сиш,  -шати;  — cifrázott  у- при- 
крашений; — cirkalmaz  вицир- 
клювати;  — cirkalmazott  вьїцир- 
кльований. 

ki-csal  вилуд-ити  -жу  -иш,  ви- 
ваб-ити  -лю  -иш,  виманути, 
видур-ити  -ю  -иш,  виман-ити 
-ю  -иш,  -ювати;  — csap  (folyó) 
виступ-ити  -лю  -иш,  -ати ; 
(láng)  вибух-нути  -ати;  (isko- 
lából) внключ-ити  -у  -иш,  -ати, 
викинути;  — csapongás  гуль- 
тайство,  гульня /.,  гайнованя  п.\ 
— csapongó  гуляка  т = /.  гуль- 
тай,  гультяйко;  — csavar  вн- 
кру-тити  -чу  -тиш,  -човати;  — 
cserél  ви-за-мін-ити  -ю  -иш, 
-яти  -ювати  за  асс.;  — cserélés 
вн-за-міна;  — cserez  видубити. 

kicsi  малий,  маленький,  мале- 
сенький, маціцкий;  — be  múlt 
мало  що  не  сталося;  — ben  в 
малом ; — ség  дрббниця,  пу- 

стяк,  дурниця. 

ki-csihol  викре-сати  -шу  -сеш; 


216 


kicsikar — kiegyenlít 


— csikar  вьінуд-ити  -жу  -иш, 
внму-сити  -шу  -сиш;  — csillám- 
Іік  вьіблис-нути,  -кати;  — csi- 
nált вироблений,  предготов- 
леньїй,  -аний;  — csinosít  припа- 
ра-дити  -жу  -диш  -дить,  -джо- 
вати,  прикра-сити  шу  -сиш, 
-шати,  -шовати,  внстроити, 
причепурити;  — csit  мало,  ма- 
ле(се)нько. 

kicsiny  1.  kicsi;  — el  мал-ити  -ю 
-иш  (собі),  маловаж-ити  -у 
-иш,  недоцінювати;  — es(kedő) 
дробничковнй,  маловатий, 
дробяз-кий,  -ковий;  — it  ма- 
л-ити -ю  -иш,  -яти,  по-у-мен- 
ш-ити  -у  -иш,  -ати,  -овати;  — 
ités  по-у-ма-леня,  з-по-у-мен- 
шеня;  — lés  маловаженя  п; 
— lő  умаляючий,  уменшаючий, 
зневажливий;  — lég*  зневажли- 
во; —ség  дробниця,  дурниця, 
пустяк,  пусте. 

ki-csip  вищип-ати  -нути;  — csípés 
внщипленя;  — csípi  a szél  ви- 
дує вітер;  — csípi  magát  ви- 
тяг-атися,  -нутися,  вистро-ити- 
ся  -ю  -иш,  -ювати,  вичепури- 
тися; внпара-дитися  -жу  -диш, 
— csipkézett  вьжрайкований  ; 
— csiráz  по-кольч-итися  -у  -иш; 
— csiszol  внточ-ити  -у  -иш, 
-човати,  виглад-ити,  -жовати. 

kicsoda  кто,  хто,  котрий. 

ki  -csomagol  вн-роз-паковати ; — 
csorbít  вищерб-ити  -лю  -иш; 
— csordul  внт-ікати,  -екати; 
(a  könnye,  vére)  слеза,  кров 
витече,  капкає,  слезами  залля- 
ти, облиють  слези;  — csorog 
витеч-и  -у  -еш;  — csúfol  вьі- 
смі-яти  -ю  -єш,  глузовати, 
кепковати,  взяти  на  глум,  на 


посміх;  — csuk  виключ-ити 
-у  -иш,  вим-кнути,  -ьікати;  — 
csúszik  (száján)  висунутися ; 
(kezéből)  вислизнутися,  ви- 
смикнути, виховзнутися. 
ki-derit  ви-роз-ясн-ити  -ю  -иш, 
-яти,  вислід-ити,  -жовати;  — 
derül  /.  (az  idő)  прочи-ститися 
-щу  -стиш,  -щати,  проясні-ти 
-ю  -єш,  виясн-ити  -ятися ; 2. 
вислідиться. 

ki-dob  вивер-ечи  -жу  -жеш,  ви- 
шмар-ити  -ю  -иш,  викинути; 
— dobol  ннбубновати;  — dol- 
goz ви-об-роб-ити  -лю  -иш, 
випрацовати;  — dolgozás  ви- 
роб-леня,  внпрацованя ; —dom- 
borít випукл-ити  -ю  -иш,  -ляти, 
вндвигнути  ; — domborodik  u. 
a.  „cn“-val;  — odás  вьшуклина. 
ki-dől  вивер-татися,  -нутися;  (fa) 
повал-итися  -ю  -иш;  (munká- 
ban) внстати  1.  áll;  — dönt  по- 
вал-ити  -ю  -иш,  -ювати;  ви- 
вер-нути,  -тати,  звал-ити  -ю 
-иш. 

ki-dudorod-ik  вьістьірчати,  вьіста- 
вати ; — ás  (ütéstől)  гоминя ; 
— dug  вихпа-ти,  протк-ати, 
-нути. 

kié?  чій,  чія,  чіє? 
kiég  до-ви-гор-іти  -ю  -иш,  ви- 
пал-итися  -ю  -иш,  -юватися; 
— et  випалити,  вигоріти, 
kiegészít  доповн-ити  -ю  -иш, 
-яти,  -ювати,  дода-ти  -м  -ш 
-сть;  — és  доповненя  п;  — ett 
доповнений;  — ő доповняючий, 
kiegyen-esedik  внпро-ститися 
-щу  -стиш,  -щатися,  -щоватися; 
— esit  u.  а.  „ся“  nélkül;  (talajt) 
зровн-ати  -ювати;  — lit  вьіров- 
н-ити  -ю  -иш,  -яти;  követeié- 


kiegyenlítve — kifejezés 


217 


síink  — Ütve  наше  домаганя  вьі- 
ровнано  ; — lités  вьіровнаня  ; 
(рагЬ)вировнаний. 
kiegyez  внровн-атися  -юватися, 
погод-итися  -жу  -иш,  ви-по- 
лагод-итися  -жу  -иш;  — és  ви- 
по-ровнаня,  з-лагода,  згода, 
угода;  — kedik  вьіровнатися, 
вьі-по-лагодитися ; — tét  ви- 

ровновати,  по-вьі-лагодити. 
kiéheztet  вьіголоджовати,  голо- 
дом вьімор-ити  -ю  -иш,  -ювати; 
— és  вьіголодженя,  вьімореня. 
kiejt  /.  вьіпу-стити  -щу  -тиш, 
-скати;  2.  (szót)  вьімов-ити  -лю 

-ИШ,  -ЛЯТИ,  ВЬІПОВ'Ь-СТИ  -м  -ш, 

-сть,  вьіговор-ити  -ю  -иш;  — 
és  вьіговор,  вьімова. 
kielégít  заспоко-ити  -ю  -иш,  за- 
у-довол-ити  -ю  -иш,  -(н)яти; 
— és  ( — ülés)  за-у-доволеня,  за- 
спо-коєня;  — heteden  неу-неза- 
доволеньїй,  ненасьітньїй;  — ett 
за-у-довол(н)еньій,  заспокоє- 
ний; — о за-у-довольняючий, 
достаточньїй. 

kiél  вьіжи-ти  -ю  -єш;  — t ви- 
про-житьій;  — esit  ви-на-точ-и- 
ти  -у  -иш,  вьюстр-ити  -ю  -иш. 
kiemel  вьідвиг-нути  -ати,  вьіва- 
ж-ити  -у  -иш,  вьівал-ити  -ю 
-иш ; (beszédben)  подчерка- 
ти,  поднести,  зазнач-ити  -у 
-иш;  — kedik  u.  а.  „ся“-уа1. 
kienged  вьіпу-стити  -щу  -стиш, 
-скати  -щати;  (az  idő)  час  по- 
пустить V.  половить, 
kiengesztel  усмирити,  примир-и- 
ти  -ю  -иш,  -яти,  перепро-сити 
-шу  -сиш,  -шати;  — és,  — lődés 
примиреня,  усмиреня  п ; — ődik 
примир-итися,  -ятися. 
kiép-it  вьібудовати;  — ül  7.  u.  а. 


„ся“-уа1;  2.  виздоровк-тися 

-ю  -єш. 

kiér  доста-тися  -ну  -неш,  дой- 
ти  -ду  -деш,  дохо-дити  -жу. 
-диш. 

kiereszt  о-вьі- пустити  -щу  -стиш, 
-скати,  -щати. 

kiér  -ez  одчува-ти  -ю  -єш,  зро- 
зуміти -ю  -єш;  — zik  одчу- 
ватися ; — demel  заслуж-ити 

-у  -иш. 

kierőszakol  вьінуд-ити  -жу  -иш 
-ить,  вьіму-скти  -шу  -сиш,  -шо- 
вати,  вьімо-чи  -жу  -жеш. 
kies  принадний,  при-по-вабннй. 
kiesik  випа-сти  -ду  -деш,  -дати; 
(emlékezetből)  вийшло  му  из 
памяти  V.  гадки  v.  думки, 
kiesz-el  при-ви-дум-ати  -овати, 
внгад-ати  -овати;  — elés  ви- 
при-думка;  — közöl  внхо-дити 
-жу  -диш;  — közlő  посередник, 
kietlen  пустий,  безлюдний,  ди- 
кий. 

kievez  внплн-сти  -ну  -неш,  -вати, 
ki-facsar  викру-тити  -чу  -тиш, 
-човати;  витис-нути,  -кати;  — 
fakad  розпуч-итися  -у  -иш, 
черяк  провалиться;  — fakadás 
вибух ; — fakaszt  розлучити ; 

(kelést)  пробити  V.  проколоти 
(черяк) ; — fárad  утом-итися 

-лю  -иш,  -ляти,  вн-у-мор-итися 
-ю  -иш,  змуч-итися  -у  -иш;  — 
fáraszt  u.  a.  „cn“-nélkül;  — fa- 
rag внге-с(ов)ати  -шу  -шеш, 
вистру-г(ов)ати  -жу  -жеш. 
ki-fecseg  вибалака-ти,  вигово- 
р-ити  -ю  -иш,  вилопо-тати  -чу 
чеш;  — fejez  вира-зити  -жу  -зиш, 
-жати,  вьіслов-ити  -лю  -ишся, 
-лятися;  — fejezés  внраженя, 
вираз,  вислов  т ; — fejezéste- 


218 


kifejezhetlen — kigondol 


len  безвьіразньїй  ; — fejezhetlen 
невьіразимьій ; — fejezett,  — ő 
вьіра  женьїй,  -зньїй;  — fejleszt 
роз-ви  (ва)ти  -овю  -овєш,  -ну- 
ти;  — fejtés  розвязка;  — fejlő- 
dés розви-ток,  -т я,  розвой,  роз- 
цвіт, -рост;  — fejlődik  розви- 
(ва)тися  -нутися;  — fejt  розвя- 
зати  -жу  -жеш,  розузловати, 
розвивати;  (energiát)  придати 
сильї,  причин-итися  -ю  -иш. 
kifelé  вон  іп  сотр.  вьі-;  гет,  геть, 
на  вні,  на  зовні, 
ki-felejti  заб-ьі(ва)ти  -уду  -удеш; 
— fenni  наточ-ити  -у  -иш;  — 
fér  вьіста-ти  -ну  -непі;  — fésül 
вьіче-сати  -шу  -шеш;  — fest 
вьі-по-малювати,  порумян-ити 
вьіфарб-ити  -лю  -иш,  вьжра- 
сити  -шу  -сиш;  — feszit  натяг- 
нути, -ати,  напял-ити,  -лю  -иш, 
роз-на-пруж-ити  -у  -иш,  -ати, 
розп-яти  -инати ; (vitorlákat) 
розпущати; — ficamit  вьі-з-вих- 
нути,  вьіверхнути;  — ficamodik 
u.  а.  „ся“-уа1;  — ficamodás  вьі- 
з-вихненя;  — finomít  вьітонч-и- 
ти;  — fizet  вьіпла-тити  -чу  -тиш, 
-човати;  — fizetés  вьіпла-та, 
-ченя;  — fizeti  magát  випла- 
титься, оплачоватися. 
kifli  рожок,  бублик, 
kifog  7.  вьіпря-чи  -жу  -жеш,  -га- 
ти; 2.  (vlkin)  перехитр-ити  -ю 
-иш  асс.  -овати,  змудр-овати, 
поддур-ити  -ю  -иш;  3.  (lovat) 
порозхамати;  — ás  7.  догана, 
закид;  2.  вьіговорка,  вьімовка; 
— ást  tenni  ставити  закиди  v. 
вьіговорки,  дати  v.  подати  за- 
мітьі,  доганяти  1.  kifogásol; 
nincs  ásom  ellene  не  дога- 
няю тому,  я нічо  против  того 


не  маю;  — ásol  (vlmit)  заки- 
нути -дати,  -довати,  доганя-ти 
-ю  -єш  кому,  подати  заміт; 
— ásóit  доганньїй;  — ástalan 
бездоганний,  беззакидний. 
ki-fogy  вьій-ти  -ду  -деш,  вихо- 
дити -жу  -диш,  вичерпатися; 
— fogyhatatlan  невичерпаємьій. 
ki-foly  витіка-ти  -ю  -єш,  вите- 
ч-и  -у  -еш ; — folyás  7.  ви- 
ис-ток  т ; 2.  вислід,  наслі- 
док, виплив;  — fordít  вивер